НАЦІОНАЛЬНИЙ

МУЛЬТИПРЕДМЕТНИЙ
ТЕСТ
2022
www.aston.te.ua

Олеся КАЛИНИЧ

ФРАГМЕНТИ СЛОВНИКІВ
ТА ПЕРЕЛІК ДОДАТКОВИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО НМТ
З орфоепічного словника ............................................................................................................................................ 2
Зі словника наголосів ................................................................................................................................................... 4
Найуживаніші слова з літерою «Ґ» ........................................................................................................................ 6
З тлумачного словника ................................................................................................................................................ 7
Коротке тлумачення деяких слів іншомовного походження............................................................... 12
Зі словника омонімів .................................................................................................................................................. 16
Зі словника синонімів ................................................................................................................................................ 19
Зі словника антонімів ................................................................................................................................................ 21
Зі словника паронімів ................................................................................................................................................ 22
З етимологічного словника .................................................................................................................................... 28
Зі словника діалектизмів ......................................................................................................................................... 30
Зі словника неологізмів ........................................................................................................................................... 31
Зі словника фемінітивів ............................................................................................................................................ 34
Із фразеологічного словника ................................................................................................................................. 36
Походження деяких біблійних та античних висловів .............................................................................. 39
З орфографічного словника .................................................................................................................................... 45
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини: -а чи -у?
(залежно від лексичного значення) ...................................................................................... 48
Зі словника керування .............................................................................................................................................. 50
Використані джерела інформації......................................................................................................................... 52

1
 З ОРФОЕПІЧНОГО СЛОВНИКА
Б
бра́тися [бра́тиес΄а], беру́ся [беиру́с΄а], бере́шся [беире́с΄:а],
беремо́ся [беиреимо́с΄а], берете́ся [беире́итес΄а]; нак. бери́ся [беири́с΄а], бері́ться [беир’і́ц΄:а]
В
вимо́га [виемо́га], -гие, д. і м. -о́з’і
вість [в’іс΄т΄], -т΄і, ор. -т΄у, мн. в’і́с΄т΄і, в’істе́й, д. в’і́с΄т΄а́м
вітчи́зня́ний [в’іч:и́з(΄)н΄анией і в’іч:иез(΄)н΄а́нией], м. (на) -ному/-н΄ім, мн. -н΄і
воло́сся [воло́с΄:а]
вра́нці [ўра́н΄ц΄і]
вугі́лля [вуг’і́л΄:а], -л΄:а
Г
гаря́чий [гар΄а́чией], м. (на) -чому/-ч’ім, мн. -ч’і
гість [г’іс΄т΄], го́с΄т΄а, ор. го́стеим, м. (на) го́стеив’і / го́с΄т΄у, мн. го́с΄т΄і, госте́й, д. го́с΄т΄а́м, м. (ў) го́с΄т΄а́х
Д
день [ден΄], д΄н΄а, ор. днем, р. мн. д΄н΄іў
дзвіно́чок [дзв’іно́чок], -чка, м. (на) -чку, мн. -чкие, -чк’іў
ді́рка [д΄і́рка], -ркие, д. і м. -рц΄і, мн. -рки́, -ро́к
Є
європе́йський [йеиўропе́йс΄кией], м. (на) -кому/ -к’ім, мн. -к’і
З
за́га́дка [за́гадка і зага́дка], -дкие, д. і м. -адз΄ц΄і / -а́дз΄ц΄і, р. мн. -док
зі́лля [з΄і́л΄:а], -л΄:а
знайо́митися [знайо́миетиес΄а], знайо́млюся [знайо́мл΄ус΄а],
знайо́мишся [знайо́миес΄:а], знайо́миться [знайо́миец΄:а];
мн. знайо́мляться [знайо́мл΄ац΄:а]; нак. знайо́мся [знайо́мс΄а], знайо́мтеся [знайо́мтеис΄а]
зши́ти [ш:и́тие], зши́ю [ш:и́йу], зши́єш [ш:и́йеиш], зши́є [ш:и́йеи];
нак. зший [ш:ий], зши́йте [ш:и́йтеи]
К
кав’я́рня [кавйа́рн΄а], -н΄і, ор. -неийу, р. мн. -реин΄
календа́р [калеинда́р], -ар΄а́, ор. -аре́м, м. (ў) -ар΄і́, р. мн. -ар΄і́ў, д. -ар΄а́м
каміне́ць [кам’іне́ц΄], -н΄ц΄а́, ор. -нце́м, м. (на) -н΄ц΄і́, р. мн. -н΄ц΄і́ў
кропива́ [кропиева́], -ви́, д. і м. -в’і́
Л
льон [л΄он], -ну, м. (ў) -н΄і, мн. л΄они́, л΄оун΄і́ў
ля́лька [л΄а́л΄ка], -л΄кие, д. і м. -л΄ц΄і, мн. -л΄ки́, -л΄о́к
М
ма́ти [ма́тие], -теир΄і, зн. -т΄ір, ор. -т΄ірйу, мн. матеир΄і́, матеир΄і́ў
ма́ти [ма́тие], ма́ю [майу], ма́єш [майеиш], ма́є [майеи]
милува́тися [миелува́тиес΄а], милу́юся [миелу́йус΄а], милу́єшся [миелу́йеіс΄:а], милу́ється [миелу́йеіц΄:а],
милу́ються [миелу́йуц΄:а]
Н
навча́тися [наўча́тиес΄а], навча́юся [наўча́йус΄а], навча́єшся [наўча́йеіс΄:а], навча́ється [наўча́йеіц΄:а],
навча́ються [наўча́йуц΄:а]
наро́джений [наро́джеинией], м. (на) –ному / -н΄ім, мн. -н΄і
О
обере́мок [обеире́мок], -мка, м. (на) -мку, мн. -мкие, -мк’іў
озву́чення [оузву́чеин΄:а], -н΄:а
П
павільйо́н [пав’іл΄йо́н], -ну, м. (ў) -н΄і, мн. -ние, -н΄іў
пі́сенька [п’і́сеин΄ка], -н΄кие, д. і м. -н΄ц΄і, мн. -н΄ки́, -н΄о́к

2
плести́ [плеисти́], плету [плеиту́], плетеш [плеите́ш], плетимо [плеитеимо], плетите [плеитеите́];
мин. плів [пл΄іy], плела [плеила́]; нак. плети [плеити́], плетіть [пл еит΄і́т΄]
Полта́вщина [полта́ўшчиена], -ни, -ні
польови́й [пол΄ови́й], м. (на) -во́му /-л΄оув’і́м, мн. -л΄оув’і́
По́льща [по́л΄шча], -щі, -щею
Р
райо́нний [райо́н:ией], м. (на) -н:ому / -н΄:ім, мн. -н΄:і
рі́чка [р΄і́чка], -чкие, д. і м. р΄і́ц΄:і, мн. -чки́, -чо́к
С
свя́то [св’ато], -а, мн. свя́та́ [св’а́та́], свят [св’ат]
сі́чень [с’і́чеин΄], -чн΄а, ор. -чнеим, м. (ў) -чн΄і
Слова́ччина [слова́ч:иена], -ни, -ні
смія́тися [см’ійа́тиес΄а], смію́ ся [см’ійу́с΄а], сміє́шся [см’ійе́с΄:а],
сміє́ться [см’ійе́ц΄:а], сміємо́ся [см’ійеимо́с΄а], смієте́ся [см’ійеите́с΄а], смію́ться [см’ійу́ц΄:а]
спи́на [спи́на], -ние, д. і м. -н΄і
співати [с΄п’івати], співа́ю [с΄п’іва́йу], співа́єш [с΄п’іва́йеиш],
співа́є [с΄п’іва́йеи]
стіл [с΄т΄іл], стола́ / сто́лу, д. стоулу́, м. (на) стоул΄і́, (по) стоулу́ / стоул΄і́, мн. столи́, стоул΄і́ў
сьогодні [с΄ого́дн΄і]
У
Уго́рщина [уго́ршчиена], -ни, -ні
украї́нський [украйі́н΄с΄кией], м. (на) -кому / -к’ім, мн. -к’і
умі́лий [ўм’і́лией], м. (на) –лому / -л΄ім, мн. -л΄і
Х
хом’я́к [хомйа́к], -йака́, м. (на) -йаку́ /-йако́в’і, мн. -йаки́, -йак’і́ў
ха́тній [ха́т(΄)н΄ій], м. (на) -н΄ому / -н΄ім; ж. -н΄а; с. -н΄еи; мн. -н΄і
Ц
цвях [цв’ах], -ха, м. (на) -ху, мн. -хие, -х’іў
Ч
Черка́щина [чеирка́шчиена], -ни, -ні
Щ
ще́дрість [шче́др΄іс΄т΄], -рос΄т΄і, ор. -р΄іс΄т΄у
Ю
ювіле́й [йув’іле́й], -йу, ор. -йеим, м. (на) -йі

3
 ЗІ СЛОВНИКА НАГОЛОСІВ
(Увага! Слова, подані напівжирним шрифтом,
внесені до програми ЗНО з української мови)
А вира́зно довезти за́ставка
ви́сіти довести́ за́стібка
аби́хто
виставко́вий дові́дник засто́порити
аби́чий
ви́трата до́гмат застре́лити
агроно́мія
виче́рпний до́лішній засу́ха
адже́
виши́ваний донести́ за́тичка
алфа́віт
відвезти́ до́нька за́чіска
а́ркушик
відвести́ допі́зна звести́
асиметрі́я
ві́дгомін досхочу́ зви́сока
Б віднести́ дочка́ зда́лека
відо́мість (дані, до́шка зібра́ння
б’ючи́ (дієприслівник)
повідомлення, до́щечка зле́гка
багаторазо́вий популярність) дощови́й зобрази́ти
безпринци́пний відомість (список) дробови́й зо́всім
беремо́ (І ос. мн. теп. ві́рші (у множині) дро́ва зо́зла
від бра́ти)
віршови́й зокре́ма́
бе́шкет Е
вітчи́м зра́ння
бла́говіст возз’єдна́ння експе́рт
близьки́й зру́чний
во́їнський Є зубо́жіння
бо́втати
болоти́стий Г єрети́к І
боро́давка гальмо́, га́льма Ж ідучи́
борючи́сь (дієприслів- гене́зис жада́ний і́кло
ник) гетьма́нський жали́ти інду́стрія
бо́сий гляда́ч жалюзі́ і́скра
босо́ніж гороби́на жарки́й Ї
боя́знь городи́ти жерло́
будь-хто́ гороши́на їстівни́й
живо́пис
бурштино́вий граблі́ живопи́сний Й
бюлете́нь гро́шей (Р. в. мн. житло́ йогу́рт
В від гро́ші) житлови́й К
груше́вий
ва́ги (у множині) гурто́житок З ка́жучи
вантажі́вка ка́мбала
везти́, везла́ (3 ос. Д завда́ння
катало́г
одн., мин.) далечина́ завдо́вжки
квартал
верба́ дани́на завезти́
ки́дати
верете́но да́но завести́
ки́шка
весня́ни́й дворо́вий за́вжди́
кіломе́тр
вести́, вела́ (3 ос. дециме́тр заво́дити
кінчи́ти
одн., мин.) де́щиця завчасу́
ко́взатися
ви́гадка де-ю́ре за́гадка
ко́лесо
виго́да (зручність) джерело́ заіржа́вілий
ко́лія
ви́года (користь) ди́влячись (дієприс- заіржа́віти
ко́пчений (дієприк-
вида́ння лівник) за́йнятий
метник)
визво́льний ди́хання закінчи́ти копче́ний (прикмет-
визна́ння дича́віти за́кладка (у книзі) ник)
вимо́ва діало́г за́крутка кори́сний
вимо́га ді́дів (Р. в. мн. від дід) залиши́ти коро́мисло
ви́нагородити діточки́ замі́жня ко́сий
ви́падок ді́тьми (Ор. в. мн. занести́ котри́й
ви́прягти від діти) запита́ння крице́вий
вира́зний добови́й за́понка кро́їти
вира́зність добу́ток заробі́ток

4
кропива́ оле́нячий при́морозок тризу́б
куліна́рія опто́вий принести́ ту́луб
ку́рятина осете́р при́чіп У
кухо́нний осока́ при́язний
украї́нець
Л острівни́й про́діл
украї́нський
ота́ман промі́жок
ла́те уподо́бання
о́тже про́різ
легки́й урочи́стий
о́цет про́сти́й
листопа́д усере́дині
П псевдоні́м
літо́пис Ф
ло́кшина п’яни́ця Р
ра́зом фарту́х
льодови́й пави́ч
ранковий фахови́й
лю́стро пара́ліч
ре́мінь (пояс) фено́мен
лялько́вий парте́р
ре́шето фо́льга
М пе́карський
ри́нковий фо́рзац
пе́рві́сна
ма́бу́ть рівни́на Х
перевезти́
магісте́рський річковий
перевести́ хао́с (безлад)
ма́ркетинг ро́збі́р
пере́кис ха́ос (у міфології:
маршови́й розв’яза́ння
переля́к стихія)
медикаме́нт роздрібни́й
перенести́ Ц
мере́жа ро́змах
пере́пад ца́рина
мести́ ро́зпірка
пере́пис цеме́нт
металу́ргія розповісти́
переси́діти це́нтнер
міліме́тр руко́пис
петля́ ци́ган
моро́чити русло́
піала́ цінни́к
Н підданий (дієприк- С цукро́вий
наві́ки метник) садно́
навко́ло підда́ний (іменник, Ч
са́нки́
навча́ння істота) сантиме́тр чарівни́й
на́ймит підлітковий све́рдло ча́су
нанести́ пізна́ння сере́дина чергови́й
напі́й пітни́й се́ча черпа́ти
наса́мперед піце́рія симетрі́я черстви́й
на́скок плига́ти сільськогоспо- чита́ння
на́скрізний поблизу́ да́рський чорно́зем
на́чинка повести́ сімдеся́т чорно́слив
нена́видіти по́друга сли́на чотирна́дцять
нена́висний поза́очі со́лодощі Ш
нена́висть по́значка соломинка швидки́й
непока́зно по́каз спи́на шляхопрові́д
неска́заний пока́зник стара́нність
Покро́ва (релігійне шовко́вий
несказа́нний ста́туя шофе́р
нести́, несла́ (3 ос. свято)
стовідсо́тковий
одн., мин.) поле́жати Щ
сто́ляр
низина́ по́ми́лка ще́лепа
страшни́й
ні́здря помі́щик щи́пці
стриба́ти
нови́й помо́вчати щодобови́й
поня́ття Т
нудни́й Я
порядко́вий текстови́й
О течія́ яки́й-не́будь
посере́дині
обіця́нка поси́діти ти́гровий яли́новий
обра́ння посла́ння тисо́вий ярмарко́вий
обру́ч (іменник) посто́яти тім’яни́й
о́бстріл посу́ха то́впитися
одина́дцять по́темки товсти́й
одноразо́вий привезти́ тонки́й
озна́ка привести́ торф’яни́й
о́лень прийня́ти травесті́я

5
 НАЙУЖИВАНІШІ СЛОВА З ЛІТЕРОЮ «Ґ»
А
а́ґрус — вид ягідних рослин родини аґрусових.
Ґ
ґа́блі — вила з трьома зубцями..
ґа́ва — ворона.
ґа́зда́ — господар.
ґалаґан — півень з великою головою та голою шиєю.
ґандж — недолік, хиба.
ґа́нок — прибудова з майданчиком і східцями, іноді з покрівлею біля входу в будинок.
ґату́нок — сорт, розряд виробу за якістю.
ґвалт — сильний крик, голос.
ґе́ґати — видавати звуки, властиві гусям.
ґедзь — велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин.
ґерґелі — гуси великої породи.
ґердан — шийна прикраса з бісеру.
ґирли́ґа — ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди.
ґлей1 — пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та інших кольорів.
ґлей2 — вишневий клей.
ґніт — стрічка або шнур, яку використовують для горіння в освітлювальних приладах.
ґо́ґель-мо́ґель — сирий жовток яйця, стертий з цукром.
ґонт — покрівельний матеріал з клинчастих дощечок різної (часто фігурної) форми.
Ґорґа́ни — гірський масив в Українських Карпатах.
Ґоро́нда — село в Закарпатті.
ґрасува́ти — вистругувати, розчищати.
ґра́ти — переплетення металевих прутів, яку використовують для загорожі.
ґре́чний — шанобливо ввічливий у поводженні з людьми; чемний.
ґринджо́ли — низькі й широкі сани з боками, що розширяються від передка.
ґрунт — верхній шар земної кори, придатний для життя рослин.
ґу́дзик — застібка в одязі або прикраса.
ґу́ля — заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару.
ґура́льня — спиртово-горілчаний завод.
Д
джиґу́н — той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на якісь учинки; бунтівник.
дзи́ґа — дитяча іграшка у вигляді круга або кулі на осі.
дзи́ґлик — стільчик.
дриґа́ти — робити уривчасті рухи ногами (про людей), лапами (про тварин).
Л
леґінь — парубок, юнак.
У
У́ ґля — село в Закарпатті.

У прізвищах українців: Ґалаґа́н, Ґалято́вський, Ґе́ник, Ґерза́нич, Ґерда́н, Ґжи́цький, Ґи́ґа, Ґо́ґа,
Ґо́йдич, Ґо́нта, Ґри́ґа, Ґудзь, Ґу́ла, Лома́ґа.

6
 З ТЛУМАЧНОГО СЛОВНИКА
абсолютний, -а, -е. 1. Безвідносний, узятий поза зв’язком, без порівняння з чим-небудь; безумо-
вний. 2. Цілковито чистий, без домішок. 3. Цілковитий, повний; необмежений; досконалий,
довершений.
агрегат, ч. 1. род. -а, тех. Поєднання кількох складових елементів (машин, пристроїв, даних, про-
грам), конструктивно з’єднаних в одне ціле для спільної роботи. 2. род. -у, геол. Сукуп-
ність окремих мінералів, які становлять гірську породу.
адажіо, незм. і невідм., с., муз. 1. Повільний темп виконання музичного твору. 2. Назва музичного
твору або його частини, виконуваної в такому темпі. 3. Помірний сольний чи дуетний та-
нець у класичному балеті.
адвокат, -а, ч. 1. Юрист, що захищає обвинуваченого або веде якусь справу в суді, а також дає
поради з правових питань; захисник, оборонець. 2. перен. Про людину, що заступається
за кого-небудь, захищає когось.
акорд, -у, ч. 1. Гармонійне поєднання кількох музичних звуків або голо сів. 2. архіт. Гармонійне
сполучення або протиставлення мас, обсягів, вертикалей або горизонталей важких і лег-
ких форм. 3. У монументальному мистецтві — одночасне сприйняття кількох тонів, настрій
кольорової гами і колориту. 4. Відрядна разова оплата завершеної роботи.
акція, -ї, ж. 1. Цінний папір, який свідчить про те, що його власник уніс певний пай у підприємство.
2. род. -ї, ж. Дія, діяльність, спрямовані на досягнення якої-небудь мети.
анданте, незм. і невідм., с., муз. 1. Повільний, плавний темп (швидший, ніж адажіо) виконання
музичного твору. 2. Назва музичного твору або його частини (наприклад, сонати, кварте-
ту), який виконується в такому темпі.
бароко, невідм., с. Стиль у європейському мистецтві й архітектурі кінця XVI — середини XVIII ст.,
що характеризувався примхливістю форм, пишною декоративністю.
барсетка, -и, ж. Невелика чоловіча сумочка для грошей, документів. бархатка, -и, ж., розм.
Стрічка з оксамиту; оксамитка.
беладона, -и, ж., бот. Багаторічна отруйна трав’яниста рослина родини пасльонових; красавка.
2. фарм. Ліки з цієї рослини.
белетристика, -и, ж. У широкому розумінні — художня література; у вузькому — твори художньої
прози, переважно романи, повісті й оповідання.
білль, -я, ч. У США, Великобританії та ряді інших країн англо-саксонської правової системи про-
ект закону, що вноситься урядом або членом парламенту. Назва «білль» збереглася за
деякими актами, що стали законом, напр. «Білль про права».
бравісимо, виг. Вигук, що виражає найвищий ступінь схвалення, захоплення. Найвищий ступінь
до браво.
браво, виг. Уживається як вияв похвали, схвалення чого-небудь. булла, и, ж. Папська грамота,
послання.
бюджет, -у, ч. 1. Законодавчо затверджені доходи і видатки держави, підприємства, установи на
певний строк. 2. Сукупність доходів і видатків особи, сім’ї за певний період.
бюро, невідм., с. 1. Колегіальний орган, що обирається чи створюється для виконання певної, пе-
реважно керівної, роботи. 2. Назва деяких установ або їхніх відділів, контор, здебільшого у
сфері обслуговування населення. 3. Різновид письмового стола з висувною кришкою і шу-
хлядами для паперів; конторка.
вдача, -і, ж. Сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини; характер.
вимпел, -а, ч. 1. Вузький і довгий прапор, що його піднімають на щоглі військового корабля під
час плавання як ознаку його державної належності. 2. Металева трубка, коробка тощо з
прапорцем, що скидається з літака чи іншого літального апарата для якого-небудь пові-
домлення, сигналу тощо.
випроваджувати, -ую, -уєш, недок., випровадити, -джу, -диш, док., перех., розм. 1. Примушува-
ти кого-небудь виходити, іти звідкись, покидати, залишати щось. 2. Те саме, що випрово-
джати 1.
випроводжати, -аю, -аєш, недок., випроводити, -джу, -диш, док., перех. 1. Виряджати кого-
небудь у дорогу; супроводжувати під час виходу звідкись, виявляючи пошану, дружнє ста-
влення, указуючи шлях тощо. 2. розм. Те саме, що випроваджувати 1.

7
віолончель, -і, ж. Смичковий чотириструнний музичний інструмент басово-тенорового регістру,
середній між скрипкою та контрабасом.
вправа, -и, ж. 1. Розвиток певних якостей, навичок постійною, систематичною роботою. 2. Спеці-
альне завдання, що виконується для набуття певних навичок або закріплення наявних
знань.
враження, -я, с. 1. Те, що залишається у свідомості людини від баченого, пережитого. 2. Вплив
чого-небудь на когось. 3. Думка, уявлення, що складається внаслідок знайомства, зіткнен-
ня з ким або чим-небудь.
гето, невідм., с. У середньовічній Європі та в деяких сучасних країнах — райони або квартали мі-
ста, відведені для поселення груп людей певної раси, нації, релігії тощо.
гофре, невідм., с. 1. Ряди паралельних хвилястих складок на чому-небудь. 2. Паралельні жолоб-
ки, хвилясті складки, що заповнюють декоративну вставку.
дивіденд, -у, ч. 1. Частина прибутку акціонерних товариств, яка щорічно розподіляється між акці-
онерами за акціями. 2. Доходи, отримувані суб’єктом оподаткування за корпоративними
правами.
дизель, -я, ч. Двигун внутрішнього згоряння важкого палива (солярки, мазуту тощо), яке займа-
ється від стискування.
диплом, -а, ч. 1. Документ про вищу або середню спеціальну освіту, а також про присудження яко-
го-небудь звання, надання вченого ступеня тощо. 2. Документ про надання яких-небудь
прав або нагород особі чи установі. 3. Почесна нагорода, грамота для відзначення окремих
осіб і колективів за успіхи на виставках, художніх конкурсах, у спортивних змаганнях тощо.
4. розм. Дослідження або проект, що виконуються для одержання посвідчення про закінчен-
ня вищого або серед нього спеціального навчального закладу; дипломна робота.
диякон, -а, ч., церк. Помічник священика у відправі церковної служби; нижчий духовний чин.
дукат, -а, ч. 1. іст. Срібна, згодом золота монета, що була в обігу в деяких європейських країнах.
2. заст. Жіноча прикраса у вигляді монети. дурра, -и, ж. Тропічна однорічна хлібна і кор-
мова рослина; вид сорго.
експресіонізм, -у, ч. Напрям у мистецтві та літературі, що проголосив єдиною реальністю
суб’єктивний духовний світ людини та мав за основну мету його вираження.
зламувати, -ую, -уєш, недок., рідко., зламати, -аю, -аєш, док., перех. 1. Згинаючи що-небудь, на-
тискуючи на щось, відокремлювати, відламувати частини, шматки від чого-небудь; розла-
мувати. 2. тільки док. Порушити порядок, чіткість розташування. 3. тільки док., перен.,
розм. Перемогти, здолати кого, що-небудь (у боротьбі, битві тощо). 4. тільки док., перен.
Рішуче відкинути, зруйнувати, знищити або порушити що-небудь традиційне, звичне,
усталене. 5. тільки док., перен. Не додержати чого-небудь обіцяного, даного, порушити
щось. 6. тільки док., перен., розм., рідко. Умовити кого-небудь діяти певним чином, схи-
лити до чогось. 7. тільки док., перен. Вигнути під кутом, змінивши звичайний вигляд, по-
передній контур.
зломити, зломлю, зломиш; мн. зломлять; док., перех. 1. Зігнувши або роз бивши, відокремити,
відламати частини, шматки від чого-небудь; зламати (у 1 знач.). 2. перен., розм. Перемог-
ти, здолати кого, що небудь (у боротьбі, битві тощо). 3. перен. Рішуче відкинути, зруйнува-
ти, знищити або порушити що-небудь традиційне, звичне, усталене. 4. перен., рідко. Не
додержати чого-небудь обіцяного, даного, порушити його. 5. перен., рідко. Загнути, вигну-
ти під кутом, змінивши попереднє положення, вигляд.
імбир, -у, ч. 1. Тропічна трав’яниста рослина, м’ясисте кореневище якої багате на ефірні олії. 2.
Прянощі, виготовлені з цього кореневища.
імідж, -у, ч. 1. Рекламний, представницький образ (особи, явища, предмета і т. ін.), створений
для впливу, популяризації, реклами.
інженер, -а, ч. Фахівець із вищою технічною освітою.
інновація, -ї, ж. 1. Нововведення. Інновація освіти. 2. ек. Комплекс заходів, спрямованих на
впровадження в економіку нової техніки, технологій, винаходів тощо. 3. лінгв. Нове явище
в мові.
інтелектуальний, -а, -е. Стос. до інтелекту; розумовий, духовний. ** Інтелектуальна влас-
ність — власність на результати розумової, творчої діяльності; уходить у сукупність
об’єктів авторського та винахідниць кого права: науково-технічні розробки, літературні, ху-

8
 дожні твори й наукові дослідження, виконавська діяльність артистів, звукозапис, радіо й
телепередачі та ін. Інтелектуальний капітал — капітал, утілений у знаннях, уміннях, дос-
віді, кваліфікації людей. Інтелектуальний продукт — результат духовної, розумової, ін-
телектуальної діяльності: винаходи, відкриття, патенти, проекти, літературні, музичні, ху-
дожні твори, твори мистецтва та ін. Інтелектуальні інвестиції — укладання коштів у
підготовку спеціалістів.
інтермецо, невідм., с. 1. Невеликий музичний твір, виконуваний між окремими частинами опери.
2. Музична п’єса, що є вставним номером серед інших п’єс (іншого характеру й настрою).
ірреальний, -а, -е, книжн. Те саме, що нереальний.
кизил, -у, ч. 1. Чагарникова рослина або деревце з жовтими квітками та їстівними ягодами. 2. збі-
рн. Кислі ягоди цієї рослини переважно темно-червоного кольору.
киргизи, -ів, мн. (одн. киргиз, а, ч.; киргизка, и, ж.). Народ, що нині становить основне населення
Киргизстану.
кланятися, -яюся, -яєшся, недок. 1. кому. Робити уклін на знак привітання, поваги. 2. кому. Лис-
товно чи усно передавати вітання кому-небудь. 3. кому, перед ким, перен. Принизливо
просити чого-небудь; за побігати перед ким-небудь, підлещуватися до когось.
клієнт, -а, ч. 1. У Стародавньому Римі — неповноправний громадянин, який юридично залежав
від свого опікуна-патрона. 2. Особа, яка доручила ведення своєї справи адвокатові, нота-
ріусові тощо. 3. Постійний відвідувач, замовник, покупець тощо. // Особа, організація чи
установа, що їх обслуговує яка-небудь кредитна, торговельна чи промислова організація.
** Клієнт біржі — особа, яка не є членом біржі, не зареєстрована на ній як брокер/дилер,
але опосередковано виступає стороною (контрагентом) біржової угоди, або особа, що ко-
ристується торгвельними послугами біржі. Клієнт депозитарію — зберігач, який користу-
ється послугами депозитарію на підставі депозитарного договору. Клієнти банку — юри-
дичні й фізичні особи, які звертаються до банку для здійснення кредитних, депозитних,
розрахункових, валют них та інших операцій. 4. Комп’ютер, що користується послугами
іншого комп’ютера, який у такому разі називається сервером.
краяти, краю, краєш, недок., перех. і без додатка. 1. Різати що-небудь на шматки, на частини;
розрізувати, розтинати. 2. розм. Те саме, що кроїти.
криця, -і, ж. 1. Те саме, що сталь. // Виріб із сталі. 2. мет. Шматок неочищеного від різних домі-
шок заліза пористої будови, який утворюється під час виплавляння сталі з руди або чаву-
ну.
кроїти, крою, кроїш, недок., перех. Розрізати тканину, шкіру тощо на час тини відповідної форми
та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо.
лібрето, невідм., с. 1. Літературний текст великого музично-вокального твору (опери, оперети
тощо). 2. Сценарій балету або кінофільму. 3. розм. Стислий виклад змісту опери, балету
тощо, який зазвичай видається окремою книжечкою.
любка, -и, ж., розм. 1. Кохана дівчина або жінка. // Коханка. 2. Пестливе або фамільярне звертан-
ня до дівчини або жінки.
менеджер, -а, ч. 1. Людина, яка відповідає за координацію і контроль над організацією праці на
фірмі, виробництві. 2. Учасник керівної групи банківських синдикатів. 3. Підприємець у
професійному спорті, який організує тренування і виступи спортсменів. 4. Людина, яка ке-
рує комерційними справами окремого виконавця або групи музикантів.
мокко, невідм., с. Високоякісний сорт кави з дрібними зернами; кава цього сорту.
нереальний, -а, -е. 1. Який не існує, якого не буває в дійсності; уявний. 2. Неможливий для вико-
нання, здійснення; нездійсненний.
новація, -ї, ж. 1. В юриспруденції — припинення зобов’язання за згодою сторін через заміну його
новим. 2. Нововведення.
піанісимо, присл., муз. Дуже тихо, ще тихіше, ніж піано (про силу звуку при виконанні музичного
твору). // у знач. ім. піанісимо, невідм., с. Таке виконання звуків музичного твору.
піар, -у, ч. Здійснення інформаційних зв’язків з громадськістю; пропаганда, благодійність, рекла-
ма і т. ін.). <> Чорний піар — поширення неправдивої інформації в засобах масової інфо-
рмації.
преамбула, -и, ж. 1. Вступна частина якого-небудь важливого документа — законодавчого акта,
міжнародного договору, декларації тощо, у якій викладено обставини чи підстави його

9
 проголошення, укладення й т. ін. 2. Передмова до будь-якого твору. 3. жарт. Вступ до чо-
го-небудь.
презумпція, -ї, ж. 1. книжн. Припущення, що ґрунтується на ймовірності. 2. юр. Закріплене в за-
коні припущення про існування певного факту, реальність якого вважається істинною і не
потребує доказів. ** Презумпція невинності — положення, закріплене в законі, згідно з
яким людину вважають невинною доти, доки її вина не буде доведена судом відповідно до
чинного законодавства.
приводити, -джу, -диш, недок., привести, -еду, -едеш; мин. ч. привів, вела, вело; док., перех. 1.
Супроводжуючи, указуючи шлях тощо, допомагати або примушувати йти із собою куди-
небудь. // Приходити куди-небудь, з’являтися десь на чолі загону, війська тощо // перен.
Спрямовувати на що-небудь (зазвичай думку). 2. Користуючись системою управління, до-
ставляти куди-небудь (машину, судно тощо). 3. також без додатка. Пролягаючи в певно-
му напрямку, давати кому-небудь можливість прийти кудись (про дорогу, стежку, слід то-
що). 4. Спонукати, примушувати прибути куди-небудь. // Спонукати сприйняти які-небудь
ідеї, переконання, стати на чийсь бік і т. ін. ** Приводити в дію: а) примушувати рухатися,
працювати (агрегат, верстат, машину тощо); б) спонукати до дії; активно використовувати.
Приводити до пам’яті: а) виводити зі стану непритомності, забуття; б) примушувати сха-
менутися, опам’ятатися.
призводити, -джу, -диш, недок., призвести, -еду, -едеш, док. 1. перех., до чого. Доводити кого-
небудь до якогось стану, перев. негативного. // Доводити кого-небудь до якогось рішучого
вчинку. // перев. з інфін. Змушувати, спонукати кого-небудь чинити щось, перев. негатив
не. // неперех. Спричиняти що-небудь, перев. негативне (про когось). // також на що. Бути
причиною якого-небудь стану в когось, якихось учинків, перев. негативних (про що-
небудь). Призводити до гріха. 2. неперех., до чого. Спричиняти наслідок, перев. негати-
вний, своєї дії, впливу (про що-небудь). // Спричиняти наслідок свого розвитку, перев. не-
гативний (про процес).
принаймні, присл. У будь-якому разі. // У крайньому разі. // Хоч би. // Щонайменше.
причастя, -я, с. 1. Християнський обряд, під час якого віруючі вживають хліб і вино — символ тіла
і крові Христа, стаючи ніби причетними до вічного життя. 2. Спеціально приготовлені свя-
щеннослужителем хліб і вино, якими причащаються віруючі під час цього обряду. ** Дава-
ти причастя кому; Пускати до причастя кого — причащати кого-небудь (про священно-
служителя). Приймати причастя; Ходити до причастя — причащатися.
причетний, -а, -е, до кого, чого, рідше кому — чому. Який безпосередньо стосується якої-небудь
справи або до когось. // у знач. ім. причетний, ного, ч.; причетна, -ної, ж.; причетні, -них,
мн. Людина, яка має безпосереднє відношення до якої-небудь справи або до когось.
пюпітр, -а, ч. Підставка для нот або книжок у вигляді похилої рамки або дошки.
раціональний, -а, -е. 1. Який ґрунтується на вимогах розуму, логіки; розумний. 2. мат. Сумірний
з одиницею або частиною одиниці; прот. ірраціональний. реальний, -а, -е. 1. Який існує в
об’єктивній дійсності; дійсний; прот. уявний. 2. Який можна здійснити, виконати. 3. Який
відзначається вмінням і здатністю правильно враховувати і тверезо оцінювати об’єктивні
умови, можливості тощо. 4. заст. Який має практичне значення, практично потрібний. 5.
рідко. Реалістичний.
ритм, -у, ч. 1. Рівномірне чергування впорядкованих елементів (звукових, мовних, зображальних
тощо), циклів, фаз, тих чи тих процесів і явищ. 2. перен. Розміреність, злагодженість у
протіканні чогось.
серфінг, ч. 1. у Вид водного спорту – ковзання на прибійній хвилі на спеціальній дошці. 2. -а Дош-
ка для такого ковзання.
скакати, скачу, скачеш і скакаю, скакаєш, недок. 1. Робити стрибок, стрибки; стрибати. 2. Роблячи
стрибок, стрибки, переміщатися з од ного місця на інше, просуватися далі. 3. Різко коли-
ватися. 4. Бігти навскач, з великою швидкістю (про коней). 5. що, чого і без додатка, розм.
Танцювати. 6. коло кого, перен. Робити будь-що, намагаючись догодити кому-небудь, діс-
тати згоду на щось і т. ін.
скочити, -чу, -чиш, док. 1. Зробити стрибок куди-небудь. // Вистрибнути з чого-небудь назовні. //
Швидко наблизитись, підбігти до кого, чого-небудь. // Швидко віддалитися від кого-, чого-
небудь. 2. Швидко встати, піднятися з чого-небудь. Скочити на ноги. 3. Швидко сходити,
з’їздити куди-небудь.

10
сніжний, -а, -е. Зроблений зі снігу. // Вкритий снігом. // Багатий на сніг. // Схожий на сніг. Сніжний
вітер. Сніжна дорога. Сніжна зима. Сніжна хустина.
сніговий, -а, -е. Зроблений, утворений зі снігу. // Багатий снігами. Снігові намети. Сніговий бу-
ран. Снігова вода. Снігові вершини.
стакато, муз. 1. присл. Коротко, уривчасто (як позначення способу виконання музичного твору). 2.
у знач. ім., невідм., с. Уривчасте виконання звуків, при якому вони чітко відокремлюються
один від одного; прот. легато.
стинати, -аю, -аєш, недок., стяти і зітнути, зітну, зітнеш, док., перех. 1. Ріжучи, відокремлювати
що-небудь від чогось (перев. верхню частину); зрізувати. // Те саме, що зрубувати. 2. пе-
рен., рідко. Знищувати, убивати кого-небудь. Стинати голову.
сценарій, -ю, ч. 1. кін. Літературний твір, який слугує основою для створення фільму, визначає
його художній зміст, образи, розгортання по дій, жанр; кіносценарій. 2. театр. Сюжетна
схема, план п’єси, опери, балету тощо. 3. театр. Список дійових осіб п’єси із зазначен-
ням по рядку та часу їх виходу на сцену. 4. Детально розроблений план про ведення яко-
го-небудь заходу, здійснення яких-небудь дій.
тирада, -и, ж. Довга фраза, багатослівна репліка в діалозі, виголошені піднесеним тоном. // Мо-
нолог такого характеру в романі, п’єсі.
удача -і, ж. 1. Позитивний, бажаний результат чого-небудь, щасливий збіг обставин для когось;
успіх. // Творча знахідка, досягнення в праці. 2. Везіння, доля; талан.
уклонятися (вклонятися), -яюся, -яєшся, недок., уклонитися (вклонитися), -лонюся, -лонишся,
док. 1. кому і без додатка. Нахиляти голову або верхню частину тулуба на знак вітання,
пошани тощо. 2. перед ким — чим. Бути великим прихильником, шанувальником кого-,
чого-небудь. 3. кому. Вітати кого-небудь письмово, у листі або через іншу особу, виража-
ючи пошану. 4. кому, перед ким. Принижуватися, запобігати перед ким-небудь; покорятися
комусь.
управа1, -и, ж. 1. іст. Установа, яка вела провадження громадських, ста нових та адміністратив-
них справ. // Будинок, у якому містилася та ка установа. Волосна управа. 2. іст. Керівний
орган певної установи, організації, підприємства тощо; правління. 3. розм. Сила, здатна
зупинити кого-небудь у його незаконних діях, сваволі тощо; можливість приборкати когось.
управа , -и, ж., діал. Обробіток (землі).
2

ураження (враження), -я, с. 1. Дія за знач. уразити1. 2. мед. Порушення здоров’я людини внаслі-
док дії будь-яких фізичних, хімічних або біологічних факторів.
ухопити (вхопити), -оплю, -опиш; мн. ухоплять; док., перех. 1. Швидко, рвучко взяти кого, що-
небудь, схопити. 2. розм. Заволодіти ким, чим-небудь, одержати щось. 3. перен. Осягнути,
зрозуміти. 4. З’їсти, випити що-небудь похапцем. 5. Охопити, з’явитися (про почуття, стан).
6. з інфін. Почати. фортисимо, присл., муз. Дуже сильно, гучно, голосніше, ніж форте. 2. у
знач. ім. фортисимо, невідм., с. Дуже голосне, сильне звучання голосу або музичного ін-
струмента; місце в музичному творі, що вимагає такого виконання.
хапати1, -аю, -аєш, недок., перех. 1. Швидко, поривчасто брати, схоплювати, підхоплювати кого-,
що-небудь. 2. розм. Те саме, що ловити. 3. розм. Брати, захоплювати що-небудь із поспі-
хом, у великій кількості, без розбору. 4. перен. Жадібно, швидко сприймати, осягати що-
небудь (розумом, органами чуття); ловити.
черес, -а, ч. Старовинний широкий шкіряний пояс, зшитий уздовж із двох складених разом реме-
нів так, що має всередині порожнину для грошей тощо.
чичероне, невідм., ч. Провідник, який дає пояснення туристам під час огляду пам’яток культури
(перев. в Італії).
шасі, невідм., с. 1. Рама чи основа різних машин, механізмів, пристроїв; сукупність усіх механізмів
та агрегатів, закріплених на такій рамі. 2. Висувний або нерухомий пристрій з колесами,
лижами або поплавцями для зльоту й посадки літака, а також для переміщення його по
аеродрому, палубі авіаносця або воді.

11
 КОРОТКЕ ТЛУМАЧЕННЯ
ДЕЯКИХ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

А
абсолютний — цілковитий, повний
аграрний — земельний
адекватний — рівнозначний
ад’ютант — військовий, що перебуває при командирі для доручень
азарт — запал
акомпанувати — пригравати
активний — діяльний
актуальний — нагальний дійсний; той, що на часі
аналіз — розбір
Андорра — князівство в Європі
аннали — літопис
анотація — коротка довідка про книгу
аргумент — доказ
артерія — кровоносна судина
асиміляція — розчинення
Б
башкири — тюркський народ, який живе на Південному Уралі і за Уралом
білль — законопроєкт
бонна — застаріле слово: вихователька, переважно іноземка
брутто — маса товару з упаковкою
булла — грамота чи указ Папи з печаткою
бюджет — кошторис прибутків і видатків
бюро — назва певної установи
В
Ватикан — Держава-Місто, кероване Папою Римським
ват — одиниця вимірювання потужності в системі SI
Ватт — прізвище
Вифлеєм — місто в Палестині
візаві — той, який перебуває навпроти
вілла — розкішна дача за містом або будинок-особняк, звичайно із садом навколо
віньєтка — прикраса у вигляді невеличкого малюнка на початку або в кінці книжки
Г
Галлія — область у Європі, відома з часів давнього Риму
гама — у музиці: частина звукового ряду від тоніки до тоніки наступної октави;
колірна гама — ряд гармонійно взаємопов’язаних відтінків кольору в образотворчому й деко-
ративному мистецтві
гамма — третя літера грецького алфавіту
Гарсія — прізвище
герметичний — непроникливий
гіпотетичний — домислений
глясе — напій: кава з морозивом
голкіпер — воротар
Голландія — історична область на заході Нідерландів
гуманність — людяність
гуни — союз кочових племен епохи Великого переселення народів II–VII ст.

12
 Д
дайджест — короткий виклад
дебати — обговорення
девальвація — знецінення
деградація — занепад
деструктивний — руйнівний
дефект — вада, хиба, недолік
Джонні — зменшувально-пестливе ім’я від Джон
дизель — двигун внутрішнього згорання (винайшов Рудольф Дізель)
директива — настанова, наказ
дистилювати — очищувати
дистриб’ютор — розповсюджувач
дискомфорт — незручність
дискусія — обговорення
диференціація — розподіл
Дікенс — англійський письменник
Дікінсон — американська поетка
домінувати —панувати, переважати
дуель — поєдинок, двобій, герць
дурра — хлібна рослина
Е
Единбург — столиця Шотландії
еквівалент — відповідник
експлуатація — визиск
екстрений — негайний, спішний
електорат — виборці
Є
Єрусалим — стародавнє місто, розташоване на вододілі між Середземним та Мертвим морями
єхидна — тварина «колючий мурахоїд»
Ж
журі — судді на конкурсах і змаганнях
І
ігнорувати — нехтувати, легковажити
ідентичний — тотожний, такий самий
ілюмінатор — вікно на кораблі та в літаку
ілюмінація — освітлення
іманентний — властивий, притаманний
імбир — рослина, багата на ефірні олії
імідж — образ
імітація — уподібнення
імміграція — в'їзд громадян інших держав у країну на довгострокове перебування або постійне прожи-
вання
імпорт — ввезення
інвестиція — вкладення
індиферентність — байдужість
індустрія — промисловість
інертний — млявий, байдужий
ін’єкція — введення в організм лікарських розчинів
інновація — об'єкти впровадження чи процес, що веде до появи чогось нового
інтервенція — втручання, вторгнення
інтернаціональний — міжнародний

13
 К
кабель — електричний, телефонний і т. ін. провід, уміщений у захисну оболонку
кавалькада — кінний парад, кінна хода — група вершників, які урочисто рухаються заздалегідь спла-
нованим маршрутом. У сучасних умовах кавалькадою часто називають колону автомобілів або
катерів
калмики — єдиний монгольський та буддійський народ Європи
калька — прозорий папір або тонка тканина, що накладається на креслення чи малюнок для точного
копіювання
кальмар — молюски, які поширені переважно в тропічних морях
каніфоль — ламка склоподібна речовина; використовують, зокрема для натирання смичків струнних
інструментів
каньйон — вузька річкова долина, глибоко врізана в корінну породу
кар’єр — місце відкритого добування копалин
кипарис — вічнозелене хвойне дерево
коаліція — об’єднання
колібрі — дрібна пташка
комерційний — торговельний
компенсація — відшкодування
комфорт — зручність
комфортабельний — зручний
конденсувати — збирати, нагромаджувати
конкретний — означений, визначений
конкурент — суперник
конкурс — змагання
конотація — сумарне значення слова, як описове, так і емоційне
консолідувати — об’єднувати, згуртовувати
контракт — договір
контрастний — протилежний
конферансьє — людина, яка оголошує номери програми під час естрадної вистави, розважає присут-
ніх між номерами
конфронтація — протистояння
концентрація — зосередження, скупчення
Кордильєри — найбільша за простяганням гірська система на Землі. Простягається вздовж західних
окраїн Північної і Південної Америки
корективи — поправки
кредитор — боргувальник, позикодавець
кримінальний — злочинний, карний
кулінарія — куховарство
курйоз — дивний або смішний випадок
кювет — водостічна канава вздовж шляху, велодоріжки чи залізничного полотна
Л
легітимний — законний
лиман — затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря
ліквідація — знищення, скасування
лімітувати — обмежувати
лінгвіст — мовознавець
лярд — смалець
М
мадонна — зображення матері Ісуса Христа в образотворчому мистецтві (загальна назва); Мадонна
(власна назва) — у католиків: назва матері Ісуса Христа; Богородиця
маккартизм — явище, притаманне внутрішній політиці США 1950-1954 рр., пов'язане з діяльністю се-
натора Джозефа Маккарті

14
Маккартні — прізвище
Маккензі — найбільша річка Канади
Маккенна — прізвище
Маккінлі — двоголова гора на Алясці, найвища гора Північної Америки
манна — за біблійною легендою — їжа, що падала євреям із неба під час їхньої мандрівки пустелею.
Марокко — країна на півночі Африки
Медина — місто на заході Аравійського півострова
мерсі — французьке слово, що означає дякую
миля — британська та американська міра довжини
мирт — дерева з вічнозеленим листям з білими пухнастими квітками, що містять ефірні олії
Міссурі — річка в Північній Америці
монпансьє — льодяники
мотто — вислів, афоризм, що вживається як епіграф на початку книжки або розділу
мулла — служитель релігійного культу в мусульман
Н
нетто — маса без тари й упаковки
новація — нововведення
нотація — настанова, повчання з засудженням чиєїсь поведінки, вчинків
П
панна — звертання до незаміжньої дівчини
парі — угода про виконання якого-небудь зобов'язання тією особою, що програє. Часто парі назива-
ють закла́д
пенні — розмінна грошова одиниця багатьох країн і територій, які в різний час входили до складу Бри-
танської імперії, а також Фінляндії і Естонії
попурі — музична композиція, що складається з кількох мелодій
пюпітр — це підставка для нот
С
Сардинія — острів у Середземному морі
силует — узагальнене площинне однотонне зображення постаті або предмета, форма яких окреслю-
ється тільки контуром. Назва походить від прізвища французького міністра фінансів Етьєна де
Силуета, який був настільки скупим, що його карикатуру зобразили лише у вигляді затемнено-
го абрису
Сиракузи (руїни Сиракуз) — пам'ятка всесвітньої спадщини. Тепер на місці античного поселення сто-
їть італійське місто Сіракуза
Сирія — країна на Близькому Сході
Сицилія — острів у Середземному морі
суші — Японська страва — грудочки відвареного рису з начинкою (рибним філе, морепродуктами,
овочами тощо)
Т
Тибет — історико-географічний регіон в Центральній Азії, територіально охоплює Тибетське нагір'я
Ф
фюзеляж — корпус літального апарата
Х
харакірі (або сепуку) — японське ритуальне самогубство шляхом розрізання живота мечем
химера — у давньогрецькій міфології — страховище з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона,
з пащі якого вивергається полум'я
Ш
Шиллер — німецький поет

15
 ЗІ СЛОВНИКА ОМОНІМІВ
апорт1 — сорт яблук: соковитий апорт.
апорт2 — вигук, яким звертаються до дресированого пса, наказуючи щось принести: Багіро, апорт!
байка1 — м’яка бавовняна тканина з густим двостороннім ворсом: пелюшки з байки.
байка2 — художній твір з алегоричним повчальним змістом: байка Глібова.
бокс1 — вид спорту, кулачний бій за правилами: тренування з боксу.
бокс2 — спеціальне приміщення в лікарні для ізоляції інфекційних хворих: покласти хворого в бокс.
бокс3 — чоловіча зачіска: підстригти під бокс.
брак1 — нестандартні, зіпсовані, з недоліками вироби; неякісна робота: допускати брак.
брак2 — нестача чогось: брак часу.
гвоздика1 — квітка: турецька гвоздика.
гвоздика2 — приправа: Поклади в маринад гвоздику.
гранат1 — фрукт: стиглий гранат.
гранат2 — мінерал багряно-червоного кольору: перстень із гранатами.
графік1 — розклад роботи; здійснення якихось заходів: графік руху поїздів.
графік2 – людина, яка займається живописом, графікою: Він вивчився на графіка.
грибок1 — маленький гриб: знайшов грибок.
грибок2 — мікроорганізм, що викликає бродіння або хворобу: підхопити грибок.
грот1 — підводна печера: кам’яний грот.
грот2 — нижній прямий парус на грот-щоглі морського вітрильного човна: Грот зненацька обірвався.
двір1 — господарська ділянка, на якій розміщені будівлі: широкий двір.
двір2 — монарх і його оточення: королівський двір.
дельта1 — гирло річки з острівцями і протоками на замуленій низині: широка дельта.
дельта2 — назва четвертої літери грецького алфавіту: грецька літера дельта.
дисципліна1 — дотримання порядку, організованість: порушувати дисципліну.
дисципліна2 — предмет, розділ науки: гуманітарні дисципліни.
дріб1 — дрібні свинцеві кулі: свинцевий дріб.
дріб2 — число, що складається з частин одиниці: простий дріб.
дріб3 — короткі переривчасті звуки від ударів або при стрільбі: Почувся рушничний дріб.
завод1 — підприємство, фабрика: працювати на заводі.
завод2 — механізм годинника: Майстер полагодив завод будильника.
захід1 — одна з чотирьох сторін світу: спрямувати на захід.
захід2 — дія або засіб для досягнення чогось: Ми вирішили здійснити цікавий захід.
захід3 — рух небесного світила до його зникнення за горизонтом: захід сонця.
кар'єр1 — вид бігу коней: пустити коня в кар’єр.
кар'єр2 — відкрита виробка, місце видобування корисних копалин: піщаний кар’єр.
клас1 — група людей за їхнім соціальним станом: антагоністичні класи.
клас2 — навчальна кімната в школі; група дітей одного віку, які разом навчаються: випускний клас.
клас3 — показник якості запропонованого товару, послуги: вагон першого класу.
ключ1 — пристрій для замикання замка: замкнути двері на ключ.
ключ2 — музичний знак: Нотний стан починається з ключа.
кок1 — кухар на кораблі: Кок вправно порядкував на камбузі.
кок2 — зачіска: кок на голові.
кок3 — просторіч. бактерія: Десь я підхопив кок.
коло1 — геометрична фігура: стати в коло.
коло2 — прийм. біля, близько, поблизу чогось: коло лісу; коло столу.

16
колода1 — товстий стовбур дерева без гілок: сидіти на колоді.
колода2 — набір гральних карт: нова колода карт.

корч1 — пень, кущ: натикнувся на корч.

корч2 — судома: Ноги звело ко́рчем.

коса1 — заплетене волосся: дівоча коса.

коса2 — сільськогосподарське знаряддя: нагострена коса.
коса3 — піщана смуга в морі або річці, сполучена кінцем із берегом: Птахи збиралися на косі.

котик1 — маленький кіт: пухнастий котик.

котик2 — морська тварина: лежбище котиків.

кран1 — пристрій, що перекриває трубу: водопровідний кран.

кран2 – машина для підіймання та перенесення: підйомний кран.

круг1 — геометрична фігура: накреслити круг.

круг2 — біля, навколо: Круг нього зібралися друзі.

лама1 — південноамериканська тварина родини верблюдів: хутро з лами.

лама2 — буддійський монах: храм лами у горах.

лисичка1 — ласкаве від слова лисиця: лисичка-сестричка.

лисичка2 — їстівний гриб жовтого кольору: назбирати лисичок.

літній1 — який використовується влітку: літній одяг.

літній2 — немолодий: літній чоловік.

лютий1 — назва другого календарного місяця року: У мене відпустка в лютому.

лютий2 — злий, жорстокий, сердитий: Антон був дуже лютий на нього.

мандарин1 — вічнозелене цитрусове дерево, а також плоди цього дерева: стиглий мандарин.
мандарин 2 — чиновник у феодальному Китаї: багатий мандарин.

мати1 — жінка, яка має дітей: Мати завжди піклується про дитину.
мати2 — бути власником чогось, отримати щось: мати неприємність.

мило1 — миючий засіб: запашне мило.

мило2 — любо, гарно: Дуже мило з твого боку.

наряд1 — завдання для робітників: бригадир виписав наряд.

наряд2 — красивий або незвичайний одяг: карнавальний наряд.

нота1 — графічний знак на позначення звука; звук: узяти високу ноту.

нота2 — офіційний протест; документ: нота протесту.

пара1 — два однорідні (однакові) предмети, що складають одне ціле; дві істоти, що діють разом: пара
коней.
пара3 — газ, у який перетворюється вода при випаровуванні: гаряча пара.

парк1 — дерева, висаджені для озеленення міста: парк культури та відпочинку.

парк2 — місце стоянки та ремонту машин; сукупність машин певного виду: автомобільний парк.

пас1 — вигук у грі, що означає відмову: Я — пас!

пас2 — привідний ремінь: лопнув пас.
пас3 — передача м’яча комусь із гравців своєї команди: Андрій зробив гарний пас нападаючому.
пас4 — рух гіпнотизера, фокусника: Він руками робив над головою дівчини паси.

провідник1 — людина, яка супроводжує когось: провідник вагона, бортпровідник.

провідник2 — матеріал, який добре проводить електричний струм: мідь — добрий провідник струму.

17
пролісок1 — трав’яниста рослина: розквітнули проліски.
пролісок2 — галявина: вийшли на пролісок.
.
рація1 — радіостанція: військова рація.
рація2 — обґрунтування чого-небудь: маєш рацію.

рись1 — біг коня: перейти на рись.

рись2 — хижак родини кошачих: хижа рись.

секрет1 — таємниця; те, що приховується: тримати в секреті.

секрет2 — речовина, яку виробляють залози людини й тварини: виробляти секрет.

слід1 — присудкове слово треба: Над цим слід попрацювати.

слід2 — відбиток, що залишається від чогось: слід чобота; переносне: слід у душі.

стопа1 — частина ноги: поранити стопу.

стопа2 — ритмічна одиниця віршованого твору: двоскладова стопа.

сходи1 — перші паростки посіяних рослин: молоді сходи.

сходи2 — виступи або щаблі, якими піднімаються чи опускаються; етапи, стадії розвитку чого-небудь:
дерев'яні сходи.

такса1 — ціна, розцінки: такса за проїзд.

такса2 — порода собак: придбати таксу.

такт1 — вихованість, чемність: Вона має великий такт.

такт2 — метрична одиниця: відбивати такт.

термін1 — слово або словосполучення, яке означає спеціальне поняття якої-небудь галузі науки:
фізичний термін.
термін2— проміжок часу, установлений для чого-небудь: обмежений термін.

титул1 — почесне дворянське звання: імператорський, княжий титул.

титул2 — перша сторінка книги: оформити титул книги.

тур1 — частина змагання, конкурсу: заключний тур.

тур2 — танець: запросити на тур вальсу.
тур3 — тварина: золоторогий тур.

туш1 — фарба, яку використовують для креслення або малювання: розлита туш.
туш2 — невелика музична п'єса, яка виконується як урочисте привітання: пролунав туш.

фокус1 — центральна точка відбиття променів світла: фокус лінзи.

фокус2 — створення ілюзії; цирковий номер: показувати фокус.

череда1 — гурт свійських тварин: пасти череду.

череда2 — лікарська рослина: сушити череду; купати в череді.

шах1 — монарх у країнах Сходу: наказ шаха.

шах2 — напад на короля противника у шаховій партії, оголошення цього: оголосити шах.

як1 — прислівник, сполучник: бути як усі.

як2 — бик. Приклад: найкращий перевізник вантажів у горах — це як.

ячмінь1 — гостре запалення повік: лікувати ячмінь.

ячмінь2 – злакова рослина; зерно цієї рослини: Ячмінь уродив добрий.

18
 ЗІ СЛОВНИКА СИНОНІМІВ
А
аудіє́нція, прийо́м
Б
бага́тий, замо́жний, має́тний, грошови́тий, забезпе́чений; рясни́й, бу́йний; розкі́шний, пи́шний,
шика́рний
балаку́чий, говірки́й, балакли́вий, лепетли́вий, гомінли́вий; кн. велемо́вний, щебетли́вий; язика́тий,
слизькоязи́кий
барви́стий, строка́тий, кольоро́вий, різноба́рвний, пишноба́рвний; кольори́стий, квітча́стий,
весе́лковий
ба́тьківський, о́тчий, рі́дний, кро́вний, роди́мий, роди́нний, матери́нський
близько, поблизу́, недале́ко, неподалі́к, недале́чко, бі́ля, близе́нько, близе́сенько, не за го́рами, руко́ю
пода́ти
В
ва́тра, во́гнище, бага́ття, вого́нь
вдя́чний, зобов’я́заний, (про слово, погляд) щи́рий, прия́зний, приві́тний, люб’я́зний
видатни́й, визначни́й, славе́тний, знамени́тий, заслу́жений, вели́кий, непере́січний, відо́мий, чі́льний,
сла́вний, зна́ний
відско́чити, відстрибну́ти, відплигну́ти, відсахну́тися, відхопи́тися; відлеті́ти
відталий, розта́лий, розме́рзлий
віта́́ти, поздоровля́ти, віншува́ти
ві́хола, мете́лиця, хуртови́на, завірю́ха, хурде́лиця, заметі́ль
Г
гарми́дер, безла́ддя, га́лас, гам, кри́ки, метушня́, ха́ос, бедла́м, сумбу́р, мішани́на
говори́ти, каза́ти, промовля́ти, прока́зувати, мо́вити, розмовля́ти, бала́кати
горизо́нт, о́брій, кругови́д, виднокра́й, видноко́ло, виднокру́г, виднокі́л, кругозі́р, небосхи́л, крайне́ба,
небокра́й
Д
диста́нція, ві́дстань, ві́ддаль,; (залізнична) дільни́ця; (у спорті) тра́са, шлях
до́брий, не зли́й, не лихи́й, непога́ний, кн. позити́вний; (хто) при́язний, чу́йний, приві́тний, ласка́вий,
щи́рий, з до́брою душе́ю, добрози́чливий
дотепе́рішній, мину́лий, попере́дній, коли́шній, тоді́шній, пережи́тий
друг, това́риш, при́ятель, не во́рог, побрати́м; (давній) як ім. знайо́мий; прихи́льник, прибі́чник
дружи́ти, приятелюва́ти, товаришува́ти, ла́дити, брата́тися
Ж
жа́рко, га́ряче́, спекотливо, спекотно, пеку́че, палю́че; при́страсно
жбурля́тися, жбу́рити, жбурну́ти, ки́датися
жва́вий, метки́й, живи́й, прово́рний, прудки́й, рухли́вий, швидки́й
З
заміта́ти (сліди), прихо́вувати
пла́кати, квили́ти, ли́ти сльо́зи, ню́нити, рю́мати, рю́мсати, ски́глити, скі́млити, (тихо) хли́пати; рида́ти,
захо́дитися
зірни́ця, зоряни́ця, світова́ зоря́, ранкова́ зоря́, світа́нок
зли́ва, дощ, хлющ, гроза́, поті́к, град; бу́ря, шторм
зо́палу, необа́чно; зга́рячу; спрожо́гу, спо́хвату, в гаря́чці, в ро́зпалі
К
коти́тися, су́нутися ко́том, коти́ти; (вділ) ско́чуватися; ши́ритися; (про зорі) па́дати; (про сльози) текти́;
(про туман) су́нути,
Л
ласка́вий, ні́жний, ла́гідний, пестли́вий
ле́дар, леда́що, неро́ба, ле́жень, лежебо́к, ліню́х, ло́бур, лобуря́ка, лоботря́с, гультя́й, гульві́са;
ледацю́га
М
ма́бу́ть, напе́вно, либо́нь, очеви́дно, пе́вно, ви́дно, очеви́дячки, мо́же, можли́во, правдоподі́бно

19
молоди́й, ю́ний, не стари́й; (про літа́) юна́цький, молоде́чий; (про зорю) новонаро́джений;
(про фахівця) новоспе́чений; (про сало) сві́жий; (як іменник) нарече́ний
Н
найшляхе́тніший, найчесні́ший, найсправедли́віший, найпра́ведніший, найправди́віший
наоди́нці, віч-на́-віч, тет-а-те́т, на самоті́, сам, один
неповто́рний, уніка́льний, надзвича́йний, винятко́вий
непошти́вий, непочти́вий, нече́мний, невві́чливий, неви́хований, нешанобли́вий
ні́жний, ласка́вий, ла́гідний, пестли́вий, голубли́вий, любо́вний; (вітер) м’яки́й, нерізки́й; (стан)
ви́точений, ґраціо́зний; (про риси) витончений, деліка́тний, тонки́й
О
оббіга́ючи, обмина́ючи, обгина́ючи, обліта́ючи, уника́ючи
П
пала́ти, мигті́ти, палахкоті́ти, горі́ти , палені́ти, згоря́ти, бра́тися по́лум’ям; (вогнем) світи́тися, ярі́ти,
ярі́тися, (спалахуючи) палахкоті́ти; (про щоки) паші́ти; (про бій) шалені́ти.
підска́кувати, підстри́бувати, підпли́гувати, (з місця) підхо́плюватися; (на вибоях) підліта́ти; (про ціни)
підви́щуватися, підно́ситися, ро́сти; (до кого) приска́кувати
потво́рний, бридки́й, відра́зливий, гидки́й , бридки́й, почва́рний; (звір) страхі́тливий; (про явище)
оги́дний, протиприро́ дний, жахливий, кошма́рний; (про взаємини) нелю́дський
пригада́ти, згада́ти, воскреси́ти в па́м’яті; нагада́ти, прийти́ на па́м’ять
прижу́хлий, прив’я́лий, зав’я́лий
проти́вник, супроти́вник, во́рог, супе́рник, антагоні́ст, ненави́дник, не́друг, (про рослин) шкідни́к
Р
радика́льний, корінни́й, (захід) найдійо́віший, найрезультати́вніший; (про зміни) докорі́нний, рішу́чий,
фундамента́льний, кардина́льний
ра́дісний, весе́лий, життєра́дісний, просві́тлений, осяйни́й, вті́шний
раціона́льний, розу́мний, (вжиток) кори́сний, доці́льний; (одяг) практи́чний, ви́гідний, зручни́й;
(про знання) переві́рений ло́гікою, базо́ваний на ро́зумі; (про число) ці́лий
рідний, (брат) кро́вний, кров від кро́ви, кість від ко́сти; (про місто) роди́нний, роди́мий;
(духом) близьки́й, спорі́днений; (про діло) улю́блений; (звук) знайо́мий
С
сві́тлий, не те́мний, осві́тлений; (про воду) чи́стий, прозо́рий; (про майбутнє) ра́дісний, щасли́вий,
просві́тлий; (обличчя) ося́яний; (погляд) я́сни́й, нічи́м не затьма́рений
ска́ржитися, наріка́ти, жалі́тися, ре́мствувати
солда́т, боє́ць, во́їн, воя́к, стріле́ць, рядови́й, комбата́нт, іст. ра́тник, жовні́р, (піший) піхоти́нець
сти́мул, по́штовх, моти́в, заохо́та, заохо́чення, по́штовх, і́мпульс, спону́ка; причи́на
сумни́й, журли́вий, невесе́лий, смутни́й, засму́чений, нера́дісний, журни́й, скорбо́тний, жало́бний
суча́сний, ни́нішній, сього́днішній, моде́рний, найнові́тніший, нові́тній, тепе́рішній
Т
тепло́, теплота́; (у хаті) дух; (на дворі) те́пла пого́да, теплі́нь,; доброта́, серде́чність, щи́рість,
добрози́чливість, те́плість
тремтли́вий, (про світло) мерехтли́вий, миготли́вий, тріпотли́вий, (про голос) перери́вчастий,
боязки́й, полохли́вий, (про чекання) схвильо́ваний, тремки́й, тремтя́чий
У
уда́ритися, ге́пнутися, зударя́тися (з чим); (тілом) забива́тися, (лобом) сту́катися, (в груди) вдаря́ти;
(до кого) зверта́тися, (у що) вдава́тися, віддава́тися (чому)
уніка́льний, рі́дкісний, неповто́рний, надзвича́йний, винятко́вий
Х
хвали́тися, хвали́ти себе́; (чим) вихваля́тися, хва́стати, хизува́тися, чва́нитися, кн. фанфаро́нити;
нахваля́тися; (кому) говори́ти, пові́дати, повідомля́ти (кого)
Ш
шви́дко, стрі́мко, ско́ро, ху́тко, пру́дко, шпа́рко, мерщі́й, ви́хорем; шале́но, прожо́гом, стрімголо́в,
чимду́ж, щоду́ху; ми́ттю, вмить, миттє́во, мигце́м; мото́рно, жва́во, енергі́йно
шосе́, брук, доро́га, торо́ваний шлях, би́тий шлях, тракт; автостра́да; магістра́ль
шубо́вснути, упа́сти, (у воду) шеле́снути, шу́снути, бу́лькнути, бо́втнути, плю́хнутися;
(про воду, згори) ри́нути, жбу́хнути

20
 ЗІ СЛОВНИКА АНТОНІМІВ

А Л
аварі́йний — безаварі́́йний ла́гідний — злий
а́дресний — беза́дресний ласка́вий — суво́рий
акти́вність — паси́вність, бездія́льність люби́ти — ненави́діти
Б лю́дяність — безду́шність
барви́стий — безба́рвний М
бі́лий — чо́рний марнува́ти — заоща́джувати
бли́зько — дале́ко молоди́й — стари́й
борода́тий — безборо́дий Н
боязки́й — сміли́вий
нали́ти — ви́лити
будува́ти — руйнува́ти
наоди́нці — прилю́дно
В небезпе́ка — безпе́ка
вбира́тися — розбира́тися, роздяга́тися не́бо — земля́
убо́гий — бага́тий непра́вильний — пра́вильний
вві́чливий — гру́бий ні́жний — гру́бий, різки́й
вели́кий — мали́й, незначни́й О
вертки́й — спокі́йний
обме́жений — безме́жний
ве́село — су́мно
оптимі́зм — песимі́зм
виво́зити — вво́зити, приво́зити
ослі́пнути — прозрі́ти
випереджа́ти — відстава́ти
відве́ртий — потайни́й П
вольови́й — безво́льний плач — сміх
ворогува́ти — дружи́ти потво́рний — краси́вий, га́рний, неповто́рний
впере́д — наза́д пра́вда — кри́вда
Г прибува́ти — відбува́ти
говори́ти — мовча́ти Р
го́стрий — тупи́й, обере́жний ра́дість — сму́ток, сум
Д раді́ють — суму́ють
да́вній — суча́сний С
день — ніч сві́жий — черстви́й, стари́й, несві́жий
добро́ — зло сльо́зи — сміх
дороги́й — деше́вий смерка́ти — розви́днюватися
друг — во́рог со́нце — мі́сяць
Ж стари́й — нови́й, молоди́й
стоя́ти — сиді́ти, лежа́ти
жарки́й — струде́ний
су́мно — ве́село
життя́ — смерть
жури́тися — ті́шитися Т
З тала́нт — безда́рність
тверди́й — м’яки́й
забува́ти — пригада́ти
ти́хий — гучни́й, голосни́й
заї́зд — ви́їзд
засина́ти — прокида́тися Ш
захища́ти — напада́ти ша́на — знева́га
захо́дити — вихо́дити шви́дко — пові́льно
зго́да — незго́да широ́кий — вузьки́й
зи́мно — те́пло Щ
зо́палу — зва́жено
ща́стя — го́ре
зуба́тий — беззу́бий
ще́дрий — скупи́й
зу́стріч — розлу́ка
щове́чора — щора́нку
з’явля́тися — зника́ти

21
 ЗІ СЛОВНИКА ПАРОНІМІВ
адаптація — адоптація
Адаптація — пристосування організмів, органів чуття до умов існування, до нового середовища:
адаптація до холоду;
▪ процес звикання людини до нових умов життя: адаптація до нової роботи;
▪ спрощення тексту на іноземній мові для тих, хто тільки починає її вивчати: адаптація
англійської казки для дітей.
Адоптація — процес усиновлення: Для оформлення адоптації треба зібрати багато документів.
адрес — адреса
Адрес — письмове вітання з нагоди визначної події: отримати вітальний адрес.
Адреса — позначення місця розташування певної будівлі, місця проживання людини: мешкати
за адресою;
▪ напис на конверті, що вказує на місце призначення: поштова адреса;
▪ місце розміщення інформації в пам’яті комп’ютера: електронна адреса.
афект — ефект
Афект — нетривалий стан сильного нервового збудження: вчинити сварку в стані афекту.
Ефект — враження, яке хтось або щось справляє на когось: справити ефект;
▪ результат якихось дій: економічний ефект;
▪ засіб для створення певного враження: шумовий ефект.
багатир — богатир
Багатир — багата людина, багатій: сільський багатир (багатій).
Богатир — оспіваний у фольклорі герой, хоробрий воїн, який вирізнявся надзвичайною силою
і відвагою: богатир Ілля Муромець;
▪ про людину, високу на зріст, міцної статури, сильну: справжній богатир.

бідний — бідолашний
Бідний — небагатий, незаможний, убогий: бідне селянство;
▪ небагатий за змістом, засобами вираження: бідна фантазія.
Бідолашний — нещасний, безталанний: бідолашний хлопчик.
будній — буденний
Будній — не святковий, робочий. У будній день завжди багато справ.
Буденний — повсякденний, звичайний: Вона вдягнула буденне вбрання.
веснянка — веснянки
Веснянка — народна хорова пісня, що виконується навесні і уславлює пробудження природи після
довгої зими: співати веснянки.
Веснянки — дрібненькі плямочки жовто-коричневого кольору на тілі людини, що зазвичай
проступають навесні під дією сонця
вдача — удача
Вдача — характер людини, її основні психічні властивості, що виявляються у поведінці: лагідна
вдача.
Удача — щасливий збіг обставин, успіх, антонім — невдача: усміхнулась удача.
військовий — воєнний
Військовий — який стосується війська, військовослужбовця: військовий комісаріат (військкомат).
Воєнний — який стосується війни: карта воєнних дій.
вітровий — вітряний
Вітровий — викликаний вітром; який захищає від вітру: запобігати вітровій ерозії ґрунту;
вітрове скло в автомобілі.
Вітряний — прикметник до слова вітер: свіжі вітряні струмені; ранок хоч і ясний, а вітряний.
▪ який діє за допомогою вітру: вітряний двигун;
▪ інфекційна дитяча хвороба: вітряна віспа.
гривна — гривня
Гривна — у Руси–Україні шийна прикраса із бронзи, срібла або золота: На місці розкопок
археологи знайшли багато прикрас, зокрема гривни, пектораль.

22
 Гривня — у Руси –Україні грошова одиниця у вигляді срібного злитку: «Київські» гривни мали
шестикутну форму і важили 150 г срібла;
▪ грошова одиниця сучасної України: На банкноті 500 гривень зображений Григорій Сковорода.
громадський — громадянський
Громадський — який стосується громади, пов’язаний із нею: громадське життя;
▪ колективний, який належить усій громаді: громадський транспорт.
Громадянський — який стосується громадянина, властивий йому: громадянська мужність;
▪ цивільний, невійськовий: громадянське право.
ґрунтовий — ґрунтовний
Ґрунтовий — який стосується ґрунту — верхнього шару земної кори: Ґрунтові води, Ґрунтова
дорога.
Ґрунтовний — вичерпний, серйозний;
▪ добре зроблений, проведений: ґрунтовне дослідження, ґрунтовна праця з ботаніки.
дефективний — дефектний
Дефективний — людина, яка має фізичні або психічні відхилення, вади: дефективна дитина.
Дефектний — предмет, що має дефекти, зіпсований предмет: дефектна деталь.
діловий — діловитий
Діловий — який стосується суті справи; має практичне значення: діловий лист, ділові переговори;
▪ добре підготовлений, досвідчений, працьовитий: ділова людина.
Діловитий — працьовитий і компетентний, зайнятий справами; заклопотаний: Межею йшла жінка
задумлива й діловита.
дільниця — ділянка
Дільниця — адміністративно-територіальна одиниця: призовна дільниця;
▪ виробнича одиниця або частина виробництва, цеху: дільниця ливарного цеху.
Ділянка — частина землі, поверхні чого-небудь: присадибна ділянка;
▪ сфера діяльності: кожен відповідає за свою ділянку роботи;
▪ частина організму, тіла: біль у ділянці нирок, уражена ділянка шкіри.
досвідчений — освічений
Досвідчений — який має досвід, великі знання в якій-небудь галузі тощо: досвідчений інженер.
Освічений — освітлений: вікно, освічене місяцем;
▪ який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний: освічена людина.
дру́жний — дру́жній
Дружний — який відбувається одночасно, злагоджено, спільно: дружна робота;
▪ пов’язаний дружбою і згодою: дружний колектив.
Дружній — який ґрунтується на дружбі, прихильності, взаємно доброзичливий: дружній шарж.
журавлиний — журавлинний
Журавлиний — який стосується журавля — птаха родини Голінасті з довгими ногами, шиєю
і дзьобом: журавлиний клин;
▪ який нагадує журавля: журавлина хода.
Журавлинний — виготовлений із ягід журавлини — дрібного вічнозеленого куща родини Вересові,
що росте на торф’яних болотах: журавлиний сік.
завдавати — задавати
Завдавати — робити, чинити кому-небудь щось неприємне; заподіювати: завдавати болю.
Задавати — давати, пропонувати що-небудь для виконання, розв’язання тощо: Щодня учитель
задає уроки.
запобігливий — запобіжний
Запобігливий — дуже ввічливий, люб'язний, готовий зробити послугу: Молодший син був
слухняний, запобігливий, тихий.
Запобіжний — призначений для захисту чого-небудь від пошкодження або небезпеки: Регулюючі
й запобіжні пристрої працюють з датчиками.
запоріжець — запорожець
Запоріжець — мешканець сучасного міста Запоріжжя: корінний запоріжець.
Запорожець — козак, мешканець Запорозької Січі: утекли до запорожців, картина «Запорожці
пишуть лист турецькому султану».

23
земний — земельний
Земний — який стосується Землі як планети: земна куля, земне тяжіння, земна кора.
Земельний — який стосується користування землею, землеволодіння або землеподілу: земельна
ділянка, земельний пай, земельна реформа.
зимовий — зимний
Зимовий — який стосується найхолоднішої пори року — зими: зимові рукавички.
Зимний — холодний: зимна днина;
▪ не зігрітий душевним теплом, який дуже стримано виявляє почуття: зимний погляд.
індіанець — індієць
Індіанець — представник корінного населення Америки (за винятком ескімосів та алеутів): житло
індіанців, поселення індіанців.
Індієць — мешканець Індії.
кампанія — компанія
Кампанія — сукупність певних заходів для виконання якоїсь важливої мети: передвиборна
кампанія;
▪ сукупність воєнних операцій у певний проміжок часу, що мають спільну мету: виграти зимову
кампанію.
Компанія — група людей, об’єднаних спільними інтересами: весела кампанія друзів;
▪ об’єднання підприємців: холдингова компанія.
кватирка — квартирка
Кватирка — уставлена в раму шибка у вікні, яку відчиняють, щоб провітрювати приміщення:
прочинити кватирку.
Квартирка — невеличка квартира — частина житлового будинку (одна або кілька кімнат):
тулитись у малій квартирці.
кріль — кроль
Кріль — невелика тварина родини Заячі, яку розводять для отримання м’яса і хутра: дикий кріль.
Кроль — стиль спортивного плавання: чемпіон із кролю.
кювет — бювет
Кювет — водостічна канава вздовж шляху і залізничного полотна: Машина злетіла в кювет.
Бювет — будівля над мінеральним джерелом, обладнана для пиття лікувальних мінеральних вод:
Щодня біля бювета збиралося чимало відпочивальників.
листопадний — листопадовий
Листопадний — який стосується листопаду — пори, коли дерева скидають своє листя:
листопадна пора, жовтий листопадний дощ.
Листопадовий — який стосується листопада — одинадцятого місяця календарного року:
короткі листопадові дні.
лі́тній — літни́й
Літній — який стосується літа: літні канікули, літні грози;
▪ який стосується немолодої людини, що починає старіти: літня людина.
Літний — який стосується авіаційного літання, польоту: літна школа, літні вправи.
людний — людяний — людський
Людний — який складається з чималої кількості людей: людні (багатолюдні) збори;
▪ у якому перебуває або живе значна кількість людей: людне місце.
Людяний — який уважно і доброзичливо ставиться до інших людей, оснований
на доброзичливості: людяне ставлення.
Людський — належний людям; властивий, притаманний людині: То були люди, що знали собі ціну,
сповнені великої людської гідності.
металевий — металічний
Металевий — виготовлений, зроблений із металу: металева плита.
Металічний — дзвінкий, сріблястий, який звучить високо й сильно (про звук, голос, сміх тощо):
сказати металічним голосом.
метеорит — метеор
Метеорит — тверде космічне тіло, що досягло поверхні Землі: тунгуський метеорит, знайти
метеорит.
Метеор — спалах від згоряння метеорита у верхніх шарах атмосфери: спостерігати
за метеором.

24
музикальний — музичний
Музикальний — здібний до музики, який тонко сприймає, відчуває й виконує музичні твори:
музикальна людина, музикальні пальці, музикальний слух;
▪ приємний звучанням; мелодійний: музикальний голос, музикальна мова.
Музичний — який стосується музики, пов’язаний з музикою, здійснюваний засобами музики:
музична крамниця, музичний вечір, музичний гурток, музичний твір, музична комедія.
нараз — наразі
Нараз — раптом, ураз, несподівано, зненацька: нараз схопитися, нараз пішов дощ.
Наразі — зараз, у цей момент, у момент мовлення: наразі він зайнятий.
незвичайний — незвичний — надзвичайний
Незвичайний — який відрізняється від інших; не такий, як усі, як в усіх; особливий: І погляд, і го-
лос — все в ньому незвичайне.
Незвичний — до якого не звик хто-небудь, який не ввійшов у звичку: від незвичної їзди ноги
замліли.
Надзвичайний — дуже сильний ступенем свого виявлення та не схожий на інші; винятковий:
надзвичайна радість; надзвичайну стійкість духу.
одноголосий — одноголосний
Одноголосий — який має один голос, співається на один голос: одноголосий заспів.
Одноголосний — одностайний, однодушний, ухвалений усіма присутніми на голосуванні:
одноголосне рішення.
ордер — орден
Ордер — письмове розпорядження, документ на одержання або видавання чого-небудь: ордер
на квартиру;
▪ архітектурна композиція, основана на художній обробці частин споруди: доричний ордер.
Орден — почесна відзнака, нагорода за певні заслуги (військові, трудові тощо): орден Данила
Галицького;
▪ чернеча або лицарська громада з певним статутом, назва деяких таємних товариств: орден
тамплієрів.
особистий — особовий
Особистий — який належить окремій особі: особисті речі;
▪ призначений для індивідуального користування;
▪ щодо особи: узяти під особистий контроль, особисте життя, особистий підпис.
Особовий — який стосується окремої особи (уживається в декількох сталих сполуках): особова
справа, особовий склад, особове посвідчення;
▪ у граматиці — який стосується категорії особи: особові закінчення, особовий займенник.
переконливий — переконаний
Переконливий — який переконує, змушує переконатися в чому-небудь, має здібності
до переконування інших: переконлива правда слова; переконливі приклади; переконлива гра
актора.
Переконаний — який має тверді, послідовні переконання: переконаний шанувальник футболу.
пожежник — пожежний
Пожежник — працівник пожежно-рятувальної служби, який займається запобіганням пожежам
та їх гасінням: пожежники приїхали вчасно.
Пожежний — який стосується запобігання пожежам та їх гасіння: пожежна служба, пожежна ма-
шина.
познайомитися — ознайомитися
Познайомитися — завести з кимось знайомство: познайомитися з хлопцем, познайомитися
на вечірці.
Ознайомитися — одержати відомості, інформацію про когось або щось;
▪ здобути знання про щось: ознайомитися зі змістом праці, ознайомитися зі справою.
помірний — поміркований
Помірний — не великий і не малий, який не має відхилень від середнього рівня, середньої норми
тощо: помірний зріст і маса;
▪ середній між жарким і холодним (про клімат): зони з помірним і теплим кліматом.
Поміркований — який керується в своїх діях, поглядах, думках вимогами здорового глузду;
розважливий: Обачний, розсудливий, поміркований, він у найкритичніші хвилини не втрачав
спокою.

25
посмішка — усмішка
Посмішка — вираз обличчя, вуст, що виражає вдоволення: лагідна посмішка;
▪ вираз обличчя, вуст, що виражає глузування: крива посмішка.
Усмішка — вираз обличчя, вуст, що виражає вдоволення: лагідна усмішка;
▪ невеликий художній гумористичний твір: усмішки Остапа Вишні.
прозовий — прозаїчний
Прозовий — написаний прозою (без ритму, не віршований): прозовий твір, прозова збірка.
Прозаїчний — позбавлений поетичності; одноманітний, буденний, звичайний, дріб’язковий:
прозаїчне життя, прозаїчні стосунки.
розбещений — розпещений
Розбещений — морально зіпсутий, аморальний: розбещена поведінка.
Розпещений — розбалуваний: розпещена дитина.
руський — російський
Руський — прикметник до «Русь» (Русь-Україна), «руси»: збірник законів «Руська правда».
Російський — прикметник до «Росія» і «росіянин»: російський сир.
рятувальний — рятівний
Рятувальний — призначений для рятування кого-, чого-небудь: рятувальна станція,
рятувальний жилет.
Рятівний — який дає, приносить рятунок або сприяє рятунку: рятівне свідчення, рятівні дії.
сервіз — сервіс
Сервіз — повний набір посуду, розрахований на певну кількість осіб: чайний сервіз, кофейний сервіз.
Сервіс — обслуговування населення, забезпечення його потреб: сервіс налагоджено відмінно.
сердечний — сердешний — серцевий
Сердечний — душевний: сердечні рани, сердечний біль;
▪ близький (про друзів, товаришів): сердечний друг.
Сердешний — бідолашний, який викликає жаль, заслуговує співчуття: сердешна дівчина.
Серцевий — який стосується серця: серцеві хвороби.
слабий — слабкий
Слабий — хворий, недужий, який не відзначається здоров’ям, силою: слабий на грип.
Слабкий — який має невелику фізичну силу, малопотужний: слабка напруга.
слово — слава
Слово — мовна одиниця, що є звуковим вираженням поняття про предмет або явище об’єктивного
світу: Усі чули кожне його слово.
Слава — широка популярність як свідчення загального схвалення, визнання чиїхось заслуг, талан-
ту, доблесті тощо: Завжди світлою буде слава твоя між людьми, герою!
стрес — струс
Стрес — стан організму, що виявляється у формі напруження або специфічних пристосувальних
реакцій у відповідь на дію несприятливих зовнішніх або внутрішніх факторів: стрес від катаст-
рофи на дорозі.
Струс — різкий коливальний рух; поштовх: Струси поверхні землі бувають з різних причин.
▪ надзвичайно сильне, глибоке зворушення, переживання: Внутрішній струс вплинув
на результати іспиту.
тактичний — тактовний
Тактичний — який стосується способів досягнення певної мети (тактики): з тактичних міркувань;
▪ який стосується підготовки і ведення бою: тактичний прорахунок призвів до втрати позицій.
Тактовний — який має такт — почуття міри у поведінці, вчинках: тактовне зауваження.
талан — талант
Талан — життєвий шлях, доля (похідні слова: таланити, безталанний);
▪ щаслива доля: нема талану-долі.
Талант — грошова та вагова одиниця у Давній Греції: шість талантів;
▪ хист, обдарування; природні здібності людини до чогось (похідне слово — талановитий):
розкрився письменницький талант.
тривкий — тривалий
Тривкий — який важко зруйнувати, міцний, твердий: тривкий лід.
Тривалий — довгий у часі, який довго триває в часі: тривала розмова, тривала перерва.

26
трупа — група
Трупа — Колектив артистів театру або цирку: У містечко приїхала мандрівна циркова трупа.
Група — Кілька осіб, тварин або предметів, що перебувають разом, близько один біля одного:
Група гір утворювала хребет. До лекторської групи приєдналися знані науковці.
туристичний — туристський
Туристичний — який стосується туризму: туристична агенція.
Туристський — який стосується туристів: туристське спорядження.
ущент — ущерть
Ущент — зовсім, цілком, не лишивши нічого, дотла, остаточно: спалити ущент.
Ущерть — по вінця, до країв (посудини): відро яблук, наповнене ущерть.
уява — уявлення
Уява — здатність образно створювати або відтворювати щось у свідомості: вразити чиюсь уяву;
▪ фантазія: мати багату уяву.
Уявлення — знання чого-небудь, розуміння, що ґрунтується на досвіді, одержаних відомостях:
скласти власне уявлення про фільм, давні уявлення ро світобудову.
фієста — сієста
Фієста — у країнах Латинської Америки та Іспанії — пишний карнавал.
Сієста — у країнах Латинської Америки, в Іспанії та деяких інших державах — пообідній
відпочинок у найспекотнішу частину дня: відпочивати під час сієсти.
хутровий — хутряний
Хутровий — який стосується добування, обробки і продажу хутра: хутровий магазин.
Хутряний — зроблений із хутра: хутряна накидка.
цегляний — цегельний
Цегляний — зроблений із цегли: цегляний будинок, цегляний паркан.
Цегельний — призначений для виготовлення цегли: цегельний завод.
численний — чисельний
Численний — який є у великій кількості: численні втрати.
Чисельний — який стосується числа;
▪ виражений числом, числовий: чисельне рішення рівняння;
▪ кількісний: чисельне збільшення.
чудний — чудовий
Чудний — дивний, чудернацький: чудна іграшка; — дивакуватий: чудна поведінка.
Чудовий — прекрасний, відмінний, якнайкращий: чудова погода, чудова вистава.
шкіра — шкура — шкірка
Шкіра — зовнішній покрив тіла людини і тварини: засмагла шкіра;
▪ вироблена шкіра тварини, придатна для виготовлення речей: рукавички з натуральної шкіри;
Шкура — зовнішній покрив тіла тварини — шкіра разом з шерстю: вовча шкура;
▪ оброблена шкура тварини, придатна для виготовлення речей: килим зі шкури;
▪ про людину (зневажливо): рятувати свою шкуру.
Шкірка — зовнішня оболонка плоду, насіння: апельсинова шкірка.
шкіряний — шкірний
Шкіряний — виготовлений зі шкіри, пов’язаний із її виготовленням;
▪ обтягнутий, оздоблений шкірою: шкіряні рукавички.
Шкірний — який стосується шкіри — зовнішнього покриву тіла людини і тварини: шкірні хвороби.
шторм — штурм
Шторм — сильна буря, вітер на морі чи озері і викликане ними велике хвилювання води: Шторм
почав потроху слабшати.
Штурм — Рішуча атака укріплення, опорного пункту, фортеці ворога: Коли третій штурм було
відбито, Сагайдачний зібрав коло себе отаманів.
ящір — ящур
Ящір — ссавець із видовженим тілом, вкритим лусочками: ящери живляться переважно мурахами
і термітами, назва вимерлих динозаврів — плазунів і земноводних: найбільшим доісторичним
ящером був тиранозавр.
Ящур — вірусна хвороба великої рогатої худоби, свиней, овець: молоко, заражене ящуром.

27
 З ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА

Щоб успішно користуватися етимологічним словником (утім, як і всіма іншими), потрібно знати
його мову — закони побудови, умовні позначення та скорочення, що означають шрифтові виділення
тощо.
Нижче наведено приклад словникової статті до слова «сопілка» і найнеобхідніші пояснення до
неї. Із статті зрозуміло, що це слово питоме українське, походить із праслов’янської мови.

Півжирним шрифтом виділено слово, що

пояснюється (реєстрове), курсивом — спорі-
днені з ним слова.
У лапках наведене значення слова, «тс»
означає «те саме», «ст» — старе.
У квадратних дужках — діалектні слова
(ті, які вживають лише в певній місцевості), у
круглих дужках — варіант написання слова в
тій самій мові.

Умовні скорочення

аз. — азербайджанське м. — македонське

англ — англійське нім. — німецьке
ар. — арабське нлат. — новолатинське
болг. — болгарське перс. — перське
бр. — білоруське псл. — праслов’янське
вл. — верхньолужицьке р. — російське
гот. — готське р.-цсл. — руськоцерковнослов’янське
гр. — грецьке, рум. — румунське
дангл. — давньоанглійське слн. — словенське
двн. — давньоверхньонімецьке слц. — словацьке
іє. (*) — індоєвропейське стсл. — старослов’янське
іт. — італійське схв. — сербохорватське
каз. — казахське лат. — латинське
кирг. — киргизьке тур. — турецьке
крим.-тат. — кримотатарське фр. — французьке
лит. — литовське

бага́́ття «вогнище», [бага́ч] «смолисте дерево для підпалу»; р. [бага́тье] «вогонь»; псл. bag-
«горіти, тліти»; — споріднене з двн. bacchan, bahhan «пекти», дангл. bacan «пекти», гр. «смажу, печу»;
*індоєвропейським *bhog- «пекти».

брасле́т, старе браселики; — р., болг. брасле́т, ст. п. braselet, bracelet, ч. brazolet, brazoleta,
слн. brazoleta, м. бразле́тна — запозичення з французької мови; фр. bracelet «браслет» виводиться
від лат. brachiale, похідного від brac(c)hium «рука».

28
 вовк р. волк, бр. воўк , п. wilk, ч., слц. vlk, стсл. ; споріднене з лит. viĺkas, гот. wulfs,
англ. wolf, лат. lupus; іє. *ųļkųos «вовк» зіставляється з коренем *ųel- «рвати» або «тягти, волокти»; у
такому випадку назва вовка первісно означала «грабіжник», або «той, що роздирає».

глобус́, глоба́льний; — р., бр., болг., м., схв. гло́бус, п., ч., вл. globus, слц., слн. glóbus; можли-
во, через нім. посередництво (нім. Glóbus) запозичене з нлат. мови, globus terrae «земна куля» спорід-
нене з нім. Kolben від двн. kolbo «булава, качан; колба».

гру́день «останній місяць року; [листопад]», старе грудень «одинадцятий, пізніше дванадця-
тий місяць року» (XV ст.); р. [гру́день] «листопад», бр. гру́дзень «грудень», давньоруське грудьнь «ли-
стопад», п. grudzień «грудень», ч. hruden, слн. hrudeń, схв. грудан, слн. grúden, стсл.
«листопад»; — псл. grud-ьп-, утворене від gruda «грудка, мерзла земля»; назва мотивується тим, що в
цей час земля замерзає.

гуаш «вид фарб; живопис такими фарбами»; — р. гуа́шь, бр. гуа́ш, п. gwasz, guasz, ч.
gouache, kvaš, слн. gvaš, болг. гваш, схв. гваш; — через російську мову запозичено з французької;
фр. gouache походить від іт. guazzo «водяна фарба; мокрота, калюжа», яке зводиться до лат. aquātio
«добування води; водопій; калюжі», похідного від aqua «вода».

ґринджо́ли — «прості сани; низькі й широкі сани; маленькі дитячі санки», ґринджоля́та «ма-
ленькі санки»; — р. [кринджо́ли], п. [grynżoły, gryndże, grenżoły] «низькі прості сани для соломи» (з
укр.); — очевидно, походить від рум. gringioáră, зменшувальної форми від gríndă «балка; жердина».

земля́ р. земля́, бр. зямля́, п. ziemia , ч. zemĕ , слц. zem, болг. земя́, стсл. , ;
псл. *zemja ; споріднене з лит. žĕme «земля», žĕmas «низький», лат. humus «земля».

колобо́к «невеликий круглий хлібець; [круглий коржик; омлет]» — р. колобо́к «невеликий круг-
лий хлібець [круглий пиріг; пиріг довгастий; печиво, ватрушка; грудочка тіста]», [ко́лоб] «тс», [колоба́н]
«хліб різної форми», бр. [калабо́к] «пиріжок, булочка»; можливо, пов’язане з псл. *klọbъ «щось скруче-
не, звите подібно до кулі», укр. клуб.

леле́ка, лелеча́, лелеченя́, [леле́чич] «лелека-самець», леле́чий; — р. [лекле́к] «біла чапля;

лелека», болг., схв. ле́лек «лелека»; —запозичення з тюркських мов; тур., крим.-тат. läiläk «лелека»,
аз. lejläk, кирг. leklek, каз. läjlek зводяться до перс. leklek, яке походить від ар. laklak звуконаслідуваль-
ного походження.

урожа́й, [урод, уроджа́й, уро́жа, уро́ж’я, зрожа́й], урожа́йний; — р. урожа́й, бр. ураджа́й, п.
urodzaj, болг. урожа́й; — утворення за допомогою префікса від давнішого іє. *rod-jajь, з яким пов’язані
рід, роди́ти; ч. úroda «урожай».

Яросла́в, Яросла́ва, Я́ рош «Ярослав»; — р., болг. Яросла́в, бр. Ярасла́ў, др. Яросла́въ, п, нл.
Jarosław, ч., слц. Jaroslav, цсл. ; — псл. Jaroslavъ, (буквально) «уславлений, відомий смі-

ливістю»; — складне слово, утворене з прикметника jarъ «гнівний; суворий; дужий, сміливий, відваж-
ний» та віддієслівної форми -славъ, утвореної від сла́вити, слу́ти «бути відомим».

29
 ЗІ СЛОВНИКА ДІАЛЕКТИЗМІВ

Б М
базарь — базар, ринок мадяр — угорець
баняк — каструля май — травень
бараболя — картопля маржина — худоба
баяти — говорити мешти — черевики
блекотнути — бекнути (про вівцю) мнєсо — м’ясо
братік — братик (зменш. до брат) мнягкий — м’який
бузьок — лелека мнясо — м’ясо
буханка — хлібина монисто — намисто
В Н
ватра — вогнище, багаття най — хай
видите — бачите не мож — не можна
видіти — бачити ніц — нічого
воздух — повітря О
волосє — волосся однімать — віднімати, забирати
врем’я — час що-небудь
всьо — все оруда — робота, діло
вуйна — тітка
П
в’юга — заметіль
пазити — пильнувати, стежити
Г
пантрувати — стежити, доглядати
гвіздь — цвях підпарубочі — старші підлітки
год — рік погаратані (зуби) — побиті, пощерблені (зуби)
гоїрок — огірок приймили — прийняли
гомон — розмова
Р
горбушка — цілушка, окраєць хлібини
горнєтко — кухлик рискаль — лопата
Ґ С
ґазда — хазяїн се — це
си — ся (частка)
Д
сього — цього
довірював — довіряв
Т
Ж
тота — та
жеби — щоб тра — треба, потрібно
З тута — тут
зависть — заздрість тутка — тут
залізко — праска Ф
згірдний — погордливий файно — гарно, добре
Ї фамілія — родина, рідня
їден — один фанда — довгий батіг, канчук
флекев — парубок
Й
Ц
йно — лише
цему — цьому
К
Ч
кавалок — шматок
коб — якби чень — може
кобіта — жінка чічка — квітка
кульчики — сережки Ш
кумко — кумо шо — що
Л шклянка — склянка
лазиво — драбина шухля — лопата
лайдак — ледар, волоцюга Я
ледви — ледве, ледь ясля (ясель) — ясла (ясел)

30
 ЗІ СЛОВНИКА НЕОЛОГІЗМІВ
А
Аватар (аватар, аватара, аватарка, ава, мармизка, поличчя, юзерпік, юзерпика) (від англ. User
picture — «зображення користувача») — невелике статичне або анімоване зображення, яке ви-
користовують для персоналізації користувача різних онлайн-сервісів (наприклад месенджерів,
форумів, чатів, порталів, блогів, соціальних мереж тощо).
Акаунт (англ. account — рахунок) — 1. Обліковий запис у комп'ютерній системі. 2. Сукупність наданої
інформації про користувача, засобів та прав користувача відносно багатокористувацької системи.
Б
Біткойн (від англ. bit — шматочок та coin — монета) – децентралізована електронна (віртуальна) ва-
люта.
Блог (англ. blog, від web log — щоденник) — вебсайт, головний зміст якого — короткі записи, зобра-
ження чи мультимедіа, тимчасової значущості, що регулярно додаються чи поновлюються.
В
Воркаут (англ. workout — тренування) — гімнастичні тренування на свіжому повітрі.
Г
Гаджет (англ. gadget — пристрій) — зазвичай цікава технічна новинка у вигляді електронного при-
строю або іншого засобу, що поєднує в собі високі технології і цілком реальне застосування.
Гаджетом можна вважати будь-який цифровий прилад, досить невеликий, щоб одягти на руку,
покласти до кишені або під’єднати до смартфона.
Д
Діджей (від англ. — DJ, скорочення від Disc Jockey) — людина, що здійснює публічне відтворення
записаних на звукові носії музичних творів зі зміною або без зміни матеріалу технічними засо-
бами.
Дредлоки (англ. dreadlocks — жахливі пасма) — зачіска у вигляді довгих заплетених пасм волосся,
які, відростаючи, зберігають свою форму; дреди.
І
Іміджмейкер (англ. imigemaker від image — зображення і maker — творець) — спеціаліст із форму-
вання образу з метою покращення репутації, впливовості чи популярності.
К
Кастинг (англ. casting — розподіл, зміна) — відбір претендентів на виконання відповідного творчого
задуму.
Контент — це пряма калька з англійської мови, де слово content означає «зміст, вміст». Це збірний
термін для будь-якої інформації, яка міститься в інформаційному ресурсі. Якщо йдеться про
вебресурси, то що якіснішим він буде, то краще для просування сайту.
Копірайтер (англ. copywriter — від. copy — примірник і writer — письменник) — фахівець з написання
рекламних та презентаційних текстів.
Л
Лайк (кнопка «Лайк», кнопка «Подобається») (англ. like button, like option) — функція в комунікацій-
ному програмному забезпеченні, призначеному для соціальних мереж, блогів, інтернет-форумів,
сервісів соціальних закладок, новинних сайтів тощо, яку використовують для вираження став-
лення користувачів до того чи іншого контенту. Отже, кнопка «Лайк» потрібна для соціалізації
вебсайту. Інші назви кнопки — вподобайка; клас!
Лайфхак (від лайфхакінґ, англ. life hacking, букв. злом життя) — сленговий термін, що означає певну
хитрість або корисну пораду, яка допомагає ефективно розв’язувати побутові проблеми, заоща-
джуючи час; лазівка.
Лінк — гіперпосилання (або спрощено — «посилання») в гіпертекстових документах.
М
Меседж (англ. message — повідомлення) — 1. Повідомлення, звернення. 2. розм. Інформація «між
рядків».
П

31
Папараці — фотограф, що агресивно і наполегливо переслідує знаменитостей з метою зйомок особи-
стого життя без належного на те дозволу.
Пілатес — система фізичних вправ для зміцнення м'язів тіла і покращення загального фізичного стану
організму.
Планшет (англ. tablet РС ― планшетний ПК, планшетний персональний комп'ютер, також застосо-
вується абревіатура КПК ― кишеньковий персональний комп'ютер, скорочена версія таб-
лет) — клас комп'ютерів (ПК), обладнаний значно меншими розмірами апаратного забезпечен-
ня, ніж повноцінний десктопний ПК або ноутбук, проте більший за розмірами, ніж смартфон.
Подкаст (англ. podcast від iPod і broadcast — мовити на аудиторію) — цифровий медіа-файл (аудіо чи
відео), призначений для онлайн-відтворення на програвачах чи персональних комп'ютерах.
Пост (через фр. poste від італ. posto, що сходить до лат. pono — «кладу», «ставлю») — публікація, до-
пис, тобто те, що ви бачите в своїй стрічці: тобто текст, фото- та відеоматеріали різних людей на
різні теми. Іншими словами: пост — це всі записи, які публікують користувачі.
Пранк (від англ. prank — розіграш, жарт) — телефонний розіграш з метою викликати неадекватну ре-
акцію.
Р
Репост — (від англійського Repost — пересилати) — це один з варіантів поширення записів у соціа-
льних мережах, метою якого є передача інформації зі сторінки одного користувача на сторінку
іншого користувача.
С
Селфі — (англ. Selfie; від англ. self — сам, само) — різновид світлини, автопортрет, зроблений за до-
помогою камери смартфона, фотоапарата чи вебкамери; самознимок.
Сервер (англ. server – той, хто обслуговує) — 1. Програмний компонент обчислювальної системи,
який виконує обслуговуючі функції по запиту клієнта. 2. Спеціалізоване обладнання, призначене
для виконання сервісного програмного забезпечення.
Скріншот — це знімок екрана комп’ютера, планшета або смартфона; використання скріншотів еконо-
мить час, адже краще один раз побачити, ніж сто разів почути або прочитати.
Слоган (гасло) — коротка фраза, що впадає в око, добре запам’ятовується та висловлює суть пові-
домлення, зокрема й рекламного рекламного.
Спічра́йтер (від англ. speech — промова і writer — письменник) — укладач текстів промов, виступів
для високопосадовців, політиків, громадських діячів чи бізнесменів.
Стартап (від англ. start-up — запуск) — компанія з невеликою історією розвитку, яка знаходиться
у фазі становлення і вивчення перспектив ринку.
Т
Тві́ттер (англ. Twitter; від англ. twit — цвірінькати, щебетати) — соціальна мережа, яка є мережею
мікроблогів, дає змогу користувачам надсилати короткі текстові повідомлення (до 280 символів),
використовуючи есемески, служби миттєвих повідомлень тощо.
Тирамісу (італ. tiramisu — дослівно «підніми мене») — італійський багатошаровий десерт, до складу
якого входять сир маскарпоне, кава (зазвичай еспресо), курячі яйця, цукор і печиво савоярді.
Топ (англ. top — верх) — 1. Верхня частина жіночого одягу без рукавів. 2. Верхня частина списку, рей-
тингу тощо.
Тренд (англ. trend — тенденція) — основна тенденція зміни.
Ф
Фан (англ. fan — прихильник) — шанувальник чого-небудь чи кого-небудь.
Фейк (англ. fake — підробка) — інформаційна містифікація чи відверта дезінформація з метою вве-
дення в оману; шахрайство.
Фідбек — 1. Зворотний зв’язок. // Відгук, реакція у відповідь на яку-небудь дію або подію (напри-
клад, на багатьох сайтах — зворотний зв'язок з відвідувачами, можливість останніх повідомити
свою думку, прохання тощо авторам ресурсу; на онлайн-аукціонах — відгук покупців про сум-
лінність продавця). 2. У професійній мові музикантів — резонансне посилення звуку мікрофона,
що підноситься до динаміка, або інструмента, наприклад, електрогітари; навіть найменший

32
 звук, проходячи через підсилювач і виходячи з динаміка, змушує струну або мембрану колива-
тися ще сильніше, що призводить до швидко наростаючого дикого вереску.
Фішинг (від англ. fishing — рибальство) — інтернет-шахрайство з метою виманювання у користувачів
мережі персональних даних (паролів, логінів, номерів кредитних карт тощо).
Фрилансер (англ. freelancer) — 1. У середні віки — воїн-найманець; вільний стрілець. 2. Працівник,
що виконує роботу без укладання довгострокового договору з роботодавцем; позаштатний пра-
цівник, незалежний підрядник.
Х
Хаб (від англ. hub — «маточина», у переносному сенсі «центр діяльності» ) — безпечний простір, пев-
не приміщення, де відбуваються різні зустрічі, лекції, форуми, зібрання людей певних інтересів:
мистецький хаб, освітній хаб.
Хештег — (від англ. hash — символ решітки (#) і tag — мітка) — слово або фраза, перед якими сто-
їть символ #; кришмітка.
Ц
Цундо́ку (від яп. 積ん読 tsun-doku — відкладання на потім + читання книжок) — накопичення книг, не
читаючи їх: — Не треба тут цундоку! Ти якщо купуєш книгу, то читай її, а не у картинну ра-
мку став!
Ч
Челендж (від англ. Challenge — виклик) — певне складне завдання, яке треба виконати, передати
свої результати іншому, і поділитися своїми досягненнями з усім світом.
Ю
Юзер — калька з англійської мови: вихідне слово user перекладаємо як «користувач». Слово має ву-
зькоспеціалізований сенс, адже ніхто не каже, наприклад, про людину «користувач пилососа»
або «користувач пральної машинки». Для нас користувач — це тільки той, хто працює за
комп’ютером, не володіючи знаннями про ПК і всіх його програм не на високому рівні.
Я
Я́ пі (від англ. Young Urban Professional Person — молодий міський професіонал) — молоді заможні
люди, які ведуть активний спосіб життя, побудований на захопленні професійною кар’єрою і до-
сягненні матеріального успіху.

33
 ЗІ СЛОВНИКА ФЕМІНІТИВІВ

А водійка І
водолазка
абонентка ідеалістка
волонтерка
авантюристка ілюзіоністка
ворогиня
автоматниця імітаторка
вчителька
автомобілістка інвесторка
авторка Г індивідуалістка
агентка (пані) генерал інженерка
агітаторка (пані) генерал-лейтенант ініціаторка
адвокатеса, адвокатка (пані) генерал-майор інкасаторка
адміністраторка (пані) генерал-полковник інспекторка
активістка гірничорятувальниця, інструкторка
акторка гірська рятувальниця історикиня
акушерка гітаристка історичка
альтруїстка гонщиця К
амбасадорка гуманістка
кандидатка
аптекарка Д (пані) капітан
аранжувальниця
дегустаторка касирка
артистка
декораторка каскадерка
архітекторка
делегатка керівниця
асистентка
демократка керуюча
астрологиня
депутатка кінологиня
астронавтка
дизайнерка кіоскерка
аудиторка
дикторка клоунеса
Б дилерка колежанка
балетмейстерка дипломантка колумністка
барменка дипломатка командирка
бібліотекарка директорка комендантка
білетерка диригентка коментаторка
боксерка диспетчерка компаньйонка
борчиня діячка композиторка
бригадирка доглядачка кондитерка
брокерка документалістка кондукторка
будівельниця домовласниця конструкторка
будівниця дослідниця консультантка
букмекерка доцентка консьєржка
буфетниця доярка контролерка
бухгалтерка дресирувальниця корабельниця
В Е коректорка
кореспондентка
верстальниця егоїстка
космонавтка
верхолазка економістка
кравчиня
вершниця експертка
креслярка
виборниця Ж кураторка
виборчиня
журналістка курсантка
видавчиня
викладачка З Л
виконавиця завідувачка лаборантка
вимірювачка законодавиця лауреатка
випробувальниця засновниця (пані) лейтенантка
випробувачка заступниця лицемірка
випускниця зварювальниця лідерка
вихователька злочинниця лікарка
відмінниця змагальниця ліквідаторка
візажистка (учасниця змагань) ліснича
вогнеборка знахарка літредакторка

34
ліцеїстка письменниця слідча
льотчиця піаністка службовиця
лялькарка піарниця солістка
М (пані) підполковник спадкоємиця
підприємниця спеціалістка
магістриня
плавчиня співробітниця
(пані) майор
пломбувальниця спортсменка
майстриня
поетка, поетеса спостерігачка
макетниця
пожежна (пані) старшина
максималістка
(пані) полковник стилістка
масажистка
помічниця студентка
машиністка
посадовиця Т
медичка
початківиця
менеджерка танцюристка
(пані) прапорщик
металургиня тваринниця
працівниця
методистка театралка
представниця
меценатка терапевтка
президентка
мисткиня товаришка
прем’єрка
модельєрка тренерка
(пані) прес-секретарка
монтажниця У
прибиральниця
музикантка
приймальниця укладальниця
мультиплікаторка
провідниця улюблениця
мулярка
провізорка урядовиця
Н програмістка учена
наглядальниця продавчиня Ф
надихачка продюсерка
фаталістка
націоналістка прокурорка
промоутерка фахівчиня
начальниця
проректорка фермерка
нормувальниця
фізкультурниця
О професіоналка
професорка філологиня
оброблювачка фінансистка
оглядачка Р флористка
озеленювачка радниця фокусниця
окулістка редакторка фотографка, фотографиня
операторка реєстраторка фурнітурниця
оптимістка режисерка Х
ораторка реквізиторка
хіромантка
організаторка рекламістка
рекламниця хормейстерка
освітлювачка
ректорка художниця
офіцерка
офіціантка репетиторка Ц
оформлювачка репортерка цілителька
оцінювачка рестораторка Ч
очільниця референтка
ріелторка чергова
П чинниця (діячка)
робітниця
палітурниця членкиня
рядова
парашутистка рятувальниця Ш
парфумерка
пасічниця С шефиня
паспортистка садівниця шліфувальниця
перекладачка санітарка Ю
переможиця секретарка ювелірка
переписувачка (пані) сержант юристка
перукарка скандалістка
першокурсниця скрипалька
песимістка скульпторка

35
 ІЗ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА
А
аж волосся піднімається (підіймається, встає, лізе тощо) / піднялося (встало, полізло тощо)
вгору (догори) у кого і без додатка. Кому небудь стає дуже страшно.
аж вхопитися (братися) за живіт (за боки, в боки). Дуже сміятися, реготати.
аж (що й, тільки і т. ін.) пір’я летить (розлітається, сиплеться і т. ін.) / полетить (розсиплеться,
посиплеться і т. ін.). Дуже сильно, завзято.
азбучна (прописна) істина. Загальновідома, загальнозрозуміла, елементарна річ.
Б
баглаї бити (годувати). Нічого не робити, ледарювати.
байдики (байди, діал. гандри) бити. 1. Бути без діла, весело проводити час. 2. Нічого не робити, ма-
рнувати час, ледарювати.
білими нитками шитий. Невміло, погано замаскований, виконаний тощо. бомки бити. Ледарювати.
брати / взяти / ухопити ноги на плечі (у руки, за пояс). 1. Тікати, бігти, іти геть. 2. Прискорювати
ходу, поспішати.
бувати / побувати в бувальцях. 1. Багато бачити, зазнавати в житті. 2. Мати непривабливий вигляд,
довго чи часто використовуватися; бути не новим.
В
вертітися (крутитися) як (мов, ніби і т. ін.) муха в окропі. Бути дуже зайнятим, заклопотаним.
вибиватися / вибитися із сил (із сили). Слабнути, знесилюватися від тривалої, надмірної, напруже-
ної роботи, хвороби тощо. вогнем і мечем, книжн. Нещадно; з великою жорстокістю.
водою не розлити (не розілляти). 1. кого. Неможливо розлучити, роз’єднати кого-небудь із кимось.
2. Нерозлучні, дружні. 3. Міцний, щирий, приязний (про стосунки, почуття).
вухом не вести / не повести. 1. перев. кого. Не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь; зо-
всім не слухати. 2. Зовсім не звертати уваги, не реагувати, не зважати на що-небудь.
вхопити (схопити) / брати (хапати) за барки кого. 1. Загрожуючи бійкою, примусити кого-небудь
зробити щось, виконати свою волю (перев. під час сварки, суперечки). 2. Рішуче домогтися чогось
від кого-небудь.
Г
гадки не мати. 1. Бути всім задоволеним, ні про що не турбуватися; не журитися, не переживати.
2. про кого — що. Зовсім, ніколи не думати про когось, що-небудь. 3. про що. Нічого не знати про
щось. 4. перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити.
гнути (згинати) / зігнути спину (шию, карк, хребет і т. ін.). 1. Тяжко працювати. 2. перев. перед
ким — чим. Виявляти покірність, запобігати, підлещуватися.
гріти / нагріти чуба (рідше чуприну, лоба). 1. над чим, за чим і без додатка. Витрачати багато сил і
енергії, старанно виконуючи якусь роботу; тяжко, виснажливо працювати. 2. кому, перев. за що.
Висловлювати осуд; лаяти когось.
Ґ
ґав (ґави) ловити, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; ні чого не робити, байдикувати.
2. Розглядати все навколо із зайвою цікавістю. 3. Виявляти неуважність, бути неуважним. 4. Не ви-
користовувати якоїсь можливості, упускати слушну нагоду.
Д
давати / дати собі раду (ради) з чим і без додатка. Самостійно, без допомоги справлятися з труд-
нощами, турботами, клопотами.
до другого пришестя, перев. із запереч. не. Дуже довго або ніколи, зовсім і т. ін.
З
завершальний, сильний і т. ін. акорд чого і без додатка. Дія, явище, подія і т. ін., якими успішно
закінчується що-небудь.

36
земля обітована. 1. Благодатний край, де панує повний достаток. 2. Місце заповітної мрії, пристани-
ще; сподівана мета.
зійти (перевестися) на пси. 1. Поступово втратити свою силу, значення. 2. Утратити свої риси, хара-
ктерні якості; занепасти.
знімати / зняти стружку з кого. Суворо докоряти, лаяти кого-небудь за щось.
золоте весілля. П’ятдесятилітній ювілей подружнього життя.
К
конотопська відьма. Зла, примхлива, підступна жінка.
котити / покотити бочку на кого. Наговорювати щось на кого-небудь, безпідставно звинувачувати
когось у чомусь.
куди ноги несуть / понесуть, перев. зі сл. піти, утікати і т. ін. У будь-якому напрямку, куди-небудь,
не вибираючи дороги.
Л
ласий шматок (кусок) / ласий шматочок. Що-небудь найкраще, принадне, спокусливе, вигідне і т. ін.
липнути, як (мов, ніби і т. ін.) смола до кого, несхв. Нав’язливо виявляти свою прихильність, набри-
дливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось.
М
мати божа! Уживається для вираження позитивних або негативних емоцій: радості, здивування, захо-
плення, переляку тощо.
мати олію (лій, рідше смалець і т. ін.) в голові, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін.
морський вовк. Досвідчений моряк.
Н
на виданні (на відданні). У такому віці, коли можна виходити заміж (про дівчину).
на ногах не встояти. 1. Утратити здатність триматися на ногах через хворобу, втому, сміх і т. ін.
2. Знесилитися, знемогти, дуже втомитися, виснажитися від чого-небудь.
не своїм (нелюдським, несамовитим і т. ін.) голосом, зі сл. кричати, верещати, репетувати і под.
Дуже голосно, надривно.
ні (не) кувати, ні (не) молоти. Нічого не робити, не вживати жодних заходів.
носити (міряти) воду решетом, ірон. Даремно, безрезультатно робити щось, марно витрачати час на
що-небудь.
О
одержати (дістати) / одержувати (діставати) облизня від кого і без додатка. Зазнати невдачі в то-
му, на що розраховував, сподівався, чого домагався.
очей не показувати / не показати. Не приходити, не з’являтися і т. ін. куди-небудь, до когось.
П
переливати з пустого [та] в порожнє. 1. Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні
розмови. 2. Займатися непотрібною, марною справою, звичайно багато говорячи.
перемивати (мити) / перемити [усі] кісточки (кістки) кому, кого, чиї і без додатка. Займатися пере-
судами, обмовляти кого-небудь.
підносити (подавати) / піднести (подати) на блюдечку (на тарілочці). Давати можливість кому-
небудь мати, одержувати щось без будь яких затрат, зусиль.
поки суд та діло. Не чекаючи, не зважаючи на те, що колись настане, з’ясується і т. ін.
придавити комарика (комаря), жарт. Відпочити лежачи, задрімати, заснути.
показувати / показати поріг (дорогу, одвірок, одвірка, шлях тощо). Виганяти кого-небудь.
продавати витрішки, зневажл. Блукаючи без діла, бездумно роздивлятися когось, що-небудь.
Р
розводити боби (на бобах), несхв. Вести зайві, непотрібні розмови.

37
С
світ за очі, зі сл. піти, побрести, побігти і т. ін. 1. Не вибираючи шляху, напряму, без певної мети
тощо. 2. Невідомо куди; у безвість.
сім п’ятниць (неділь) на тиждень у кого. Хто-небудь дуже часто й легко змінює свої рішення, наміри,
настрій і т. ін.
сісти на хвоста (на п’яти) кому. Наздоганяючи, переслідуючи, іти, рухатися і т. ін. дуже близько від
кого-небудь.
слабість на праву ручку, ірон. Хабарництво.
смикати (сіпати, тягти) за поли кого і без додатка. Настирливо, невідступно просити, вимагати
в кого-небудь щось.
справляти посиденьки (рідше сидні). Нічого не робити; бути нічим не зайнятим, уникати роботи.
стати / ставати під вінець з ким і без додатка. Обвінчатися, одружитися.
стелитися під ноги перед ким. Догоджати кому-небудь, принижуючись і втрачаючи людську гідність.
Т
твердий (міцний) горішок. 1. Людина зі складним характером. 2. Складний, важкий (для вивчення,
виготовлення і т. ін.) 3. Складно, важко здійснити.
твоє (моє) зверху. Ти (я) переміг у чомусь.
теревені правити (рідше розводити, розпускати і т. ін.) / розвести (розпустити), зневажл. 1. Гово-
рити дурниці, нісенітниці; базікати. 2. про що і без додатка. Розмовляти про щось незначне,
дріб’язкове і т. ін., марнуючи час; займатися балаканиною.
товкти воду в ступі. Займатися чим-небудь непотрібним, безрезультатним; марно гаяти час.
точити (розводити) / поточити ляси (баляси, баляндраси, бали). 1. зневажл. Вести пусті, беззміс-
товні розмови, марнуючи час. 2. Весело розмовляти, жартувати, розповідаючи про щось незначне,
несерйозне. 3. Розмовляти, розповідати про що-небудь (перев. на дозвіллі).
тридцять срібняків (срібляників). Грошова винагорода за зраду.
тягти (тягнути) воза якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної ро-
боти, одноманітних обов’язків.
х
хазяїн свого слова. Той, хто завжди здійснює те, що обіцяє.
хазяїн (пан, господар і т. ін.) становища. Той, хто має можливість активно впливати на щось, керу-
вати чим-небудь і т. ін. на власний розсуд; головний у чомусь.
хай (нехай) буде гречка, жарт. Уживається для вираження згоди; гаразд, добре.
ханьки м’яти, заст. Ледарювати.
хоч в око (в очі, у вічі) стрель. Зовсім нічого не видно, дуже темно.
Ч
чечітку (третяка) зубами вибивати. Дрижати, клацаючи зубами (перев. від холоду або переляку).
чистої води (чистісінької води). Справжній.
чорна кішка пробігла; [чорний] кіт пробіг між (поміж) ким. Хто-небудь посварився з кимсь, між ки-
мось виникла незгода, склалися напружені стосунки.
Ш
шукати вчорашнього дня, ірон. Марно сподіватися повернути те, чого вже нема.
Я
як (мов, наче і т. ін.) у воду опущений. Дуже похмурий, зажурений, сумний і т. ін. хто-небудь; приго-
ломшений, засмучений.
як (мов, ніби і т. ін.) глухому музика, зі сл. треба, потрібно і т. ін., жарт. Уживається для вираження
заперечення зазначених слів; зовсім не треба, не потрібно і т. ін.; аж ніяк.

38
 ПОХОДЖЕННЯ ДЕЯКИХ БІБЛІЙНИХ ТА АНТИЧНИХ ВИСЛОВІВ

А
Авгієві стайні. У переносному розумінні цей вислів означає надзвичай но забруднене місце, велике
безладдя або вкрай занедбані й заплутані справи. Наразі переходимо добу конструктивної само-
іронії — ну бо як інакше вичистиш залишені у спадок, замість омріяного палацу, Авгієві стай-
ні?.. (О. Забужко). За старогрецькою легендою, цар Еліди Авгій мав багато худоби і не чистив
стійла впродовж 30 років. Геракл очистив Авгієві стайні за один день, пустивши через них воду
двох рік — Алфею і Пенею (сьомий подвиг Геракла). У винагороду Авгій обіцяв йому десяту части-
ну своєї худоби, але не дотримав слова.
Аврора — подруга муз. Аврора — богиня ранкової зорі в римлян. Вони вважали, що ранішній час
найсприятливіший для занять мистецтвом і науками.
Адамове ребро, жарт. Ребро Адама, з якого Бог створив жінку; про жінку. Адже якщо звернутися до
Біблії, то прочитаємо, що жінку Бог створив не з голови, не з ноги, а саме з ребра Адамового
(Т. Барило).
Адвокат диявола. Завзятий обвинувачувач.
Альтер его. «Друге я»: людина настільки близька до когось, що може йо го замінити. Вислів засвідчив
Діоген, який приписує його Зенону.
Альфа й омега, книжн. Початок і кінець чого-небудь. Лейтмотивом виставки «Природа» є дослі-
дження глибинного конфлікту цивілізації та її прадавнього першоджерела. У фотооб’єктиві
митців воно постає таким різним — і первісно прекрасним, як у день створення світу, і скаліче-
ним техногенним утручанням людини: як альфа і омега нашого існування — початок і його кі-
нець (Р. Кіндрат). Походить вислів з Апокаліпсису, 1, 8: «Я єсмь альфа і омега, початок і кінець, —
каже Господь», і далі: «...Голос, ніби сурма, що говорив: “Я єсмь альфа і омега, перший і остан-
ній”».
Аріаднина (провідна) нитка, книжн. Те, що дає правильний напрямок, допомагає знайти правильний
вихід із якоїсь ситуації. Що ж тут найголовніше, де Аріаднина нитка виховання людяності? Го-
ловне, на мій погляд, — у культурі людських бажань (В. Сухомлинський). Фразеологізм походить
із грецького міфу про афінського героя Тесея, який убив Мінотавра, чудовиська. Афіняни, за нака-
зом царя Міноса, щорічно відряджали на острів Крит сім юнаків і сім дівчат. Це була данина Міно-
таврові, що жив у Лабіринті, звідки ніхто не міг вийти. Тесеєві допомогла дочка царя Аріадна, яка
його покохала. Таємно від батька вона дала героєві гострий меч і клубок ниток. Коли приречених
на жертву юнаків і дівчат (а разом із ними і Тесея) відвели в Лабіринт, Тесей прив’язав біля входу
нитку і помандрував заплутаними ходами, поступово розплутуючи клубок. Убивши Мінотавра, ге-
рой завдяки нитці знайшов зворотний шлях і врятував усіх приречених на загибель.
Ахіллесова п’ята. Цей вислів означає вразливе місце когось або чогось. Але, Людвігу, ти мусиш
знати: у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно поз-
бавлені вміння прощати один одному незгоди, навіть в ім’я інтересів загальних, високих (О. До-
вженко). За давньогрецькими міфами про Ахіллеса, якого його мати, морська богиня Фетіда, ще
немовлям скупала у водах підземної річки Стикс. Шкіра Ахілла стала міцнішою за броню. Лише
одне місце на тілі хлопчика залишилося таким самим, як і раніше, — п’ятка, за яку мати його три-
мала, занурюючи у воду. Саме через ту п’ятку й помер Ахіллес через багато років, коли разом із
греками воював проти троянців. Стріла троянця Паріса потрапила в це єдине незахищене місце на
тілі Ахілла.
Б
Багатий, наче Крез. Так кажуть про людину, яка володіє величезними багатствами. Саме так, прися-
гаюся Богом. Кому дістанеться спадщина, залежить від двох заповітів, перший на вашу ко-
ристь, а другий на користь двох старих кузин, багатих, наче Крез, і, певно, лютих, як дві ста-
рі відьми. Хіба не так ви мені пояснили? Так от, якщо другого заповіту не знайдуть, законним
буде перший (М. Лебдан). Це висловлювання має історичні корені. Цар Крез жив на початку VI ст.
до н. е. Він був таким багатим, що про це навіть склали прислів’я. Крез був останнім царем Лідії
(територія сучасної Туреччини), який значно розширив кордони своєї території. У 550 р. до н. е.

39
 Крез, перш ніж вирушати в похід на сусідню державу — Персію, вирішив заручитися підтримкою
богів. Дельфійська жриця пророкувала цареві: «Якщо ви перейдете прикордонну ріку Галіс і вторг-
нетеся в межі ворожої країни, то зруйнуєте велике царство». Крез вирішив воювати, але, як відо-
мо, зазнав цілковитої поразки — зруйноване було його власне царство. Крез був ущент розбитий і
захоплений у полон перським царем Кіром II. Лідія ж була приєднана до Персії.
Блудний син, книжн. Той, хто повертається з каяттям, визнанням своїх провин. Вона прийме його і
його покуту. І він... Яким він вернеться? Блудним сином... Та на се ж треба вже нелюдського
терпіння (Г. Хоткевич). У євангельській притчі (від Луки, 15, 11–32) розповідається про блудного
сина, який, живучи розпусно, розтратив на чужині все, що мав. Убогий, голодний і хворий, повер-
нувся він на батьківщину. З радістю зустрів його батько, одягнув у дороге вбрання і наказав зако-
лоти відгодоване теля. У переносному вживанні «блудний син», «син марнотратний» — людина,
що розкаялась у своїх помилках.
Боюсь данайців, якщо вони навіть приносять дарунки. Так сказав Вергілій.
Буря в склянці води. Велике хвилювання з незначного приводу, дрібні події, які перебільшуються.
Він був настільки переконаний у своїй роботі, у її меті, що бурі в кабінеті шефа інституту вва-
жав бурями в склянці води (Н. Рибак). Вислів належить французькому письменникові й філосо-
фу Монтеск’є (1689–1755). Цими словами він характеризував політичні події в карликовій респуб-
лиці Сан-Марино. Подібні вислови («буря в ложці», «гроза з корита») трапляються і в античних
авторів (Афіней, Цицерон).
Бути на сьомому небі. Цей вислів означає найвищу ступінь блаженства та щастя. Поставився до
одинадцятиметрового спокійно: підійшов до точки, розігнався і вцілив у кут воріт. Нічого особ-
ливого під час удару, зате після — на сьомому небі від щастя! (Р. Гомес). Грецький філософ
Арістотель (384–322 до н. е.) у праці «Про небо» вживає цей ви слів, пояснюючи будову неба. За
його уявленнями, небо складається із семи нерухомих кришталевих сфер, до яких прикріплені зір-
ки і планети (про сім небес згадується також у різних місцях Корану; самий Коран був начебто
принесений ангелом із сьомого неба). Саме сьома сфера, на думку Арістотеля, і була місцем, де
живуть боги, які проводять час у безтурботних радощах і веселощах.
В
Вавилонська вежа. Вислів уживається на означення справи, яка ніколи не буде завершена. Походить
він із біблійного міфу про те, як люди намагалися побудувати у Вавилоні вежу, що сягала б неба.
Розгніваний таким зухвальством, Бог змішав мови будівників, вони перестали розуміти один одно-
го, і будівництво невдовзі було припинене (Буття, 11, 1–9).
Вавилонське стовпотворіння, книжн. Повне безладдя, гармидер, нестримний галас, метушня. Голо-
ви туманіли від невщухаючого лементу цього вавилонського стовпотворіння. З ранку до но-
чі горлають водоноси, вищать шарманки, іржуть коні (О. Гончар).
Вені, віді, віці. Прийшов, побачив, переміг. Ці слова (з легкої руки Юлія Цезаря) уживаються для ха-
рактеристики швидкого, рішучого й успішного виконання якої-небудь справи.
Відігрівати / відігріти (вигодувати) змію (гадюку) біля (коло) [свого] серця (за пазухою), зневажл.
Виявляти турботу, піклуватися про того, хто згодом віддячить злом. А що, одігріли змію біля
свого серця! — гукали перші неймовірці (Панас Мирний); Покійний гетьман змію за пазухою
вигрів. При батькові в пір’я поріс, а сина скривдив, булаву і достатки забрав, з батькового дво-
ра сиріт гонить (Б. Лепкий). В античності була дуже популярною казка «Подорожанин і змія:
якось подорожанин побачив змію, що замерзає. Він пожалів її і сунув за пазуху. Однак та обігріла-
ся й укусила свого рятівника. Тому й використовується цей вислів тоді, коли людина за зроблене
задля неї добро відповідає невдячністю.
Все тече, все змінюється. Так кажуть про невпинність часу, стрімкість історичного поступу. Все змі-
нюється, все кудись тече, // І ми на цій землі лиш тимчасово. // Настане час і перейде усе, //
Залишиться нетлінним тільки Слово (В. Цимбал). Автором цього висловлювання є грецький фі-
лософ VI ст. до н. е. Геракліт. Він вважав, що світ здатен розвиватися лише в постійному русі та
змінах. Пізніше римляни скоротили цю фразу до вислову: «Усе тече».
Г
Гадюка в траві. Так кажуть про приховану небезпеку.

40
Голос (глас) волаючого (вопіющого) в пустелі (в пустині), книжн. Да ремні думки, поклики, що за-
лишаються без відповіді, без уваги. Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати
глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко). Вислів похо-
дить із Біблії (Ісайя, 40, 3; Матф., 3, 3, а також в інших місцях).
Гордіїв (гордійський) вузол. Дуже складна, заплутана справа; складний збіг обставин. Чи вона бо-
жевільна, чи справді лише легкодух, чи, може, задумує щось дуже мудре, но [але] жіноцьке мудре,
таке, як гордіїв вузол, що йому ні початку, ні кінця не знайдеш? (І. Франко). За легендою, наве-
деною давньогрецьким істориком Плутархом (І–II ст. н. е.), фрігійці, послухавши поради оракула,
обрали царем першого, хто трапився їм з возом біля храму Зевса. Це був простий хлібороб Гор-
дій. У пам’ять про своє несподіване звеличення Гордій поставив у храмі Зевса цей віз,
прив’язавши ярмо до нього дуже заплутаним вузлом. Александр Македонський, дізнавшись про
пророцтво оракула («той, хто розплутає Гордіїв вузол, стане володарем усієї Азії»), розрубав
вузол мечем. У переносному сенсі «гордіїв вузол» — заплутана справа; «розрубати гордіїв
вузол» — розв’язати складне сплетення обставин швидко і несподіваним способом.
Гроші не пахнуть. Так кажуть нерозбірливі в засобах досягнення матеріального достатку люди, ви-
правдовуючи сумнівну тезу, що для досягнення прибутку годяться будь-які засоби. Уже й треті
півні відспівали, а Наталці не спалося. Очі хоч повиколюй, тяжко на душі. Згадалося дитинство:
сестри, брати. Усіх пам’ятає, а Ганну найкраще, бо була їм за матір. У шибку вікна тривожно
стукала гілочка старої яблуні. Гроші... Гроші... Гроші... Через вас люди совість і свою подобу
втрачають. «Гроші не пахнуть...», — лунали Сашкові слова. «А нутро твоє гниле чим
тхне?» — подумки спитала Наталка... (Л. Андрієвська). Першоджерелом цього вислову є розмо-
ва римського імператора (69–79 рр. н. е.) Веспасіана із сином Тітом з приводу запровадження по-
датку на міські вбиральні. Коли Тіт почав дорікати батькові за це, Веспасіан підніс до його носа пе-
рші гроші, що надійшли від податку, і спитав, чи ж пахнуть вони. Тіт відповів заперечно, і Веспасіан
вигукнув: «А вони ж — від сечі!» Пізніше вислів «гроші не пахнуть» використав у XIV сатирі дав-
ньоримський поет Ювенал (І–II ст. н. е.).
Д
Дамоклів меч (рідше меч Дамокла), книжн. Небезпека або неприємність, що постійно загрожує ко-
мусь. Чому в їхньому домі з’явився саме Гаркуша, а не хтось інший. Це не доля, не фатум, не
збіг обставин. Це — дамоклів меч! (Л. Дмитерко). За давньогрецькою легендою, Дамокл, при-
дворний сиракузького тирана Діонісія Старшого (432–367 рр. до н. е.), позаздривши своєму воло-
дарю, назвав його найщасливішим з людей. Тоді Діонісій посадовив заздрісника на своє місце, по-
вісивши над його головою на кінській волосині гострий меч. Зляканому Дамоклові Діонісій пояснив,
що цей меч є символом тих небезпек, яких володар зазнає постійно, незважаючи на зовні безтур-
ботне життя.
До грецьких календ. На невизначено довгий час (бо в греків календ ніколи не було).
Е
Езопівська (езопова) мова, книжн. Замаскований спосіб висловлення думок з натяками і недомов-
леннями. Здається, вчорашній запис треба більше прикрити езопівською мовою (М. Стель-
мах); У наш час, звичайно, відпала потреба в езоповій мові. Але в байці зберігаються вироблені
народною творчістю гнучкі алегоричні засоби (З газети). Вислів утворений від імені легендарно-
го грецького байкаря Езопа, який жив, за переказами, у VI ст. до н. е. Езоп був рабом і не міг гово-
рити вільно, відверто, тому звертався до алегоричної форми, до форми байки. Нині цей вислів
уживають для позначення мови, сповненої натяків, алегорій.
Ж
Жереб кинуто. Важливе або сміливе рішення прийнято.
З
Звичка — друга натура. Так сказав Цицерон.
Здрастуй, Цезарю, ті, що йдуть на смерть, вітають тебе! Цими словами вітали римського імпера-
тора гладіатори, виходячи на арену.
І
І ти, Бруте! Уживається як висловлення докору однодумцеві, який зрадив.

41
 К
Каїнове діло, книжн. Підступні, лукаві вчинки; зрада, убивство. За біблійною легендою, Каїн, один із
синів Адама і Єви, убив свого брата Авеля (це було перше вбивство на землі). Розгніваний Бог по-
клав на його чоло тавро злочину — «каїнову печать». Легенду про Каїна неодноразово опрацьову-
вали письменники різних часів і народів (наприклад, філософська драма Дж. Байрона «Каїн»
(1821), поема І. Франка «Смерть Каїна» (1889) та ін.). У переносному значенні Каїн — злочинець,
убивця, виродок (уживається також як лайливе слово).
Камінь спотикання. Велика перешкода, перепона, зайвий тягар для когось. [Валент:] Ми в тебе в
домі тільки бути смієм, а жити нам не можна, щоб не стати для тебе каменем спотикання на
трудному шляху (Леся Українка). Біблійний вислів (Ісайя, 28, 16; Римлянам 9, 31–33, та ін.). Ужи-
вається в значенні «перешкода, на яку наражаються в якійсь справі».
Канути в Лету. Зникнути безслідно. І знову ім’я талановитого поета... кануло в Лету (З журналу).
У грецькій міфології Лета — річка забуття в підземному царстві мертвих Аїді, з якої душі померлих
пили воду і забували своє земне життя. Назва річки стала символом забуття. Звідси виник вислів
«канути в Лету» — назавжди зникнути, піти в непам’ять.
Карфаген має бути зруйнований. Цими словами Катон закінчував кожну свою промову (на будь-яку
тему) в римському сенаті.
М
Муки Тантала; танталові муки, книжн. Страждання, спричинені великим прагненням до чого-небудь і
неможливістю його здійснення. Замість любові знайшов погорду... замість щастя — муки Тан-
тала! (І. Франко). Тантал — герой популярного грецького міфу, син Зевса. Улюбленець богів, він
мав право перебувати на Олімпі. Одного разу Тантал образив богів, за що був скинутий в Аїд, де
терпів страшні муки. Тантал стояв у воді, але його весь час мучила спрага: коли він хотів напитися,
вода відступала. Гілка з плодами відхилялася щоразу, коли голодний Тантал простягав до неї ру-
ку. У переносному значенні «муки Тантала» — нестерпне страждання від усвідомлення близькості
бажаної мети і неможливості її досягти.
Н
Наріжний камінь чого, книжн. Основа, найсуттєвіша частина чого-небудь. Постановка спектаклю...
стала наріжним каменем нової системи роботи в театрі. Вистава по-справжньому захопила
глядача вдалим режисерським трактуванням (З журналу).
Вислів походить із Біблії (Ісайя, 28, 16).
Нести свій (важкий, тяжкий) хрест. Терпляче зносити труднощі, усе, що судилось і стало неминучим
у чиємусь житті; виконувати свій обов’язок до кінця. Йому навіть приємно було уявляти себе убо-
гим, забутим, стертим великим процесом. Він мученик і добровільно несе свій хрест (М. Ко-
цюбинський). Біблійна легенда, ніби Христос сам ніс свій хрест і тричі під ним падав, суперечить
історичній правді: засуджені до смерті на хресті мали нести на місце своєї страдної смерті не цілий
хрест, а тільки поперечну палю, т. зв. патібулюм, а сторчова його частина, т. зв. крукс, була вже
тоді вкопана в землю на місці кари. Проте ця легенда була відтворена в приповідках: «Кожний свій
хрест несе» — кажуть, натякаючи на той важкий хрест, що ніби його ніс Христос на Голгофу.
О
Око за око [зуб за зуб]. Уживається для вираження прагнення помститися за вчинене зло, несправе-
дливість, образу тощо; відплата тим самим. «Так, — думав він [Тимко] тепер, лежачи під кущем
терну. — ...Що ж? Нехай так і буде. Я їм свого не подарую. Око за око, зуб за зуб» (Г. Тютюн-
ник).
Ви чули, що сказано: «Око за око і зуб за зуба». А я вам кажу не противитись злому (Біблія).
Таліон — принцип, що за законами Хаммурапі застосовувався при визначенні покарання (око за
око, зуб за зуб, перелом кістки за перелом кістки). Принцип таліону за законами Хаммурапі засто-
совувався до рівних у правовому відношенні осіб: авілума до авілума. Так, «коли авілум виштрик-
не око авілуму, то треба виштрикнути око і йому. Проте якщо він це вчинить проти мушкенума, то
виплачує винагороду, а якщо ви штрикне око рабу, то виплачує половину його власності господа-
рю».

42
 П
Переходити (переступати) / перейти (переступити) рубікон, книжн. Робити рішучий крок, приймаю-
чи остаточне рішення, яке має важливе значення і впливає на подальші події. Нацькований і під-
бадьорений Англією та Францією, султан перейшов рубікон, не бувши підготовлений до вій-
ни… (С. Добровольський). Цей вислів пов’язаний з історією Стародавньої Греції. У середині І ст.
до н. е. Гай Юлій Цезар вів завойовницькі війни в Галлії. Природним кордоном, що відокремлював
галльську територію від римської, була річка Рубікон. Коли римський сенат, наляканий швидким
зростанням популярності Цезаря в Римі, відмовив йому в продовженні повноважень головнокома-
ндувача, той рішуче і свідомо перейшов зі своєю армією Рубікон. Цією дією він розпочав громадя-
нську війну, з якої вийшов переможцем. Коли полководець переходив річку, він вигукнув: «Жереб
кинуто!»
Платон — друг, але істина — більший друг. «Правда — найбільше добро» — так казав Аммоній
Сакс.
Прокрустове ложе, книжн. Те, що виступає мірилом, під яке штучно, насильно підганяють що-небудь,
пристосовуючи до нього. Удачі автора йдуть за рахунок подолання штампів, що перетворилися
в прокрустове ложе для письменника (З журналу); // Надто серйозні, суворі вимоги, правила чо-
го-небудь. — А душі людей, загиблих, замучених... їхні страждання не вкладаються в прокрус-
тове ложе законів контрапункту, їхні стогони дужчі за урагани над материками й морями
(П. Загребельний); // Вузькі рамки, які щось обмежують. Велич Довженка не втиснути ні в яке
групове прокрустове ложе, він належить всьому нашому мистецтву, всій літературі (О. Ле-
вада). У давньогрецькій міфології — ліжко розбійника Прокруста, на яке той укладав своїх жертв.
У переносному вживанні вислів означає мірку, формальний шаблон, під який штучно підганяють
реальне життя: факти та явища, творчість, ідеї тощо.
Прометеїв вогонь, книжн. Незгасне прагнення до досягнення високої та благородної мети. Людство
ніколи не було байдужим до видатних наукових відкриттів і технічного прогресу... Людину ва-
бить і лякає прометеїв вогонь (З журналу). У грецькій міфології Прометей допоміг Зевсові по-
долати титанів і здобути владу над світом. Під час суперечки про зменшення жертв богам став на
бік людей, які жили надголодь і були безсилі проти могутніх олімпійців. Прометей поділив забитого
бика на дві частини. В одну купу склав усе м’ясо й накрив шкурою тварини, а в другу — самі кістки,
поклавши на них шматки жиру. Зевс, уведений в оману, вибрав купу, яка лисніла смачним жиром.
Відтоді люди почали приносити в жертву богам кістки, тобто гіршу частину вбитої тварини, а самі
їли м’ясо. Зевс розгнівався на людей і забрав у них вогонь, однак Прометей викрав вогонь з Олім-
пу і приніс його людям у тростинці (відгомін прадавнього способу добування вогню тертям шматків
дерева). Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. Прометея за протидію богам Зевс
звелів прикути до однієї із скель Кавказу і пробити йому списом груди. Щоранку на скелю сідав
орел і гострим дзьобом рвав печінку. За ніч печінка відростала, а вранці орел прилітав знову, щоб
карати титана. Багато тисячоліть терпів Прометей тяжкі муки, аж поки Геракл (за згодою Зевса,
який бажав прославити свого сина) убив орла й визволив титана. У переносному значенні Проме-
тей, як і поняття «прометеїзм», «прометеїв вогонь», є уособленням самовідданості, шляхетних по-
чуттів і вчинків людини, незгасного прагнення досягти високої мети.
С
Сізіфова праця (робота), книжн. Надзвичайні зусилля, спрямовані на досягнення чогось, які не да-
ють бажаних результатів; щось непосильне. Ріка то затихала, то знов шуміла, сповняючи [вико-
нуючи] сізіфову працю (Г. Хоткевич). В 11-й пісні поеми Гомера «Одіссея» розповідається про
корінфського царя Сізіфа, який за образу богів був засуджений Зевсом на тяжку кару: він вічно му-
сив нести на гору великий камінь, який щоразу скочувався вниз. Вислів «сізіфова праця» в пере-
носному значенні — безплідна, важка, нескінченна робота — уперше вжив давньоримський поет
Пропорцій (І ст. до н. е.).
Содом (содома) і гоморра, книжн. Велике безладдя; метушня, шум. Вулиця їхня — содом і гомор-
ра: трамваї, автомобілі… (А. Головко). Давньоєврейські міста, за біблійним міфом, зруйновані
Богом за гріхи їхніх мешканців (Буття, 19, 24–25). У переносному значенні — розпуста; безладдя,
хаос.
Спалити всі кораблі. Зробити рішучий крок, після якого вже немає жодної можливості відступити;
порвати з минулим, стати на новий шлях. Шлях їм прослався вперед, в невідоме. Десь навколо

43
 світу. Приготовані на всі труднощі, на жорстоку боротьбу й на втрати, вони спалили всі ко-
раблі за собою та й вірили у свою зорю, що присвічувала їм шлях, — шлях у життя. Шлях ту-
ди — десь на ту далеку, для одного з них зовсім незнану, сонячну Україну. А чи в героїчну битву і
смерть за тую далеку, за тую незнану, за тую омріяну Україну (Іван Багряний). Вислів походить
із книжки давньогрецького письменника Плутарха (44–126 рр. н. е.) «Про доброчесність жінок», де
розповідається про те, що троянки після падіння Трої відрізали шлях відступу своїм чоловікам,
спаливши їхні кораблі.
Т
Табула раса. Буквально означає «чиста, гладенька дошка; чисте місце, де можна написати все, що
хочеш». Переносно — про свідомість дітей, неосвічених, недосвідчених людей. Вислів поширений
ще з античних часів, але популярності набув після праць Дж. Локка (1632–1704).
Терновий вінок. Муки, страждання. Трагізм особистого життя часто вплітається в терновий
вінок життя народного (М. Коцюбинський). За Євангелієм, воїни римського намісника Іудеї Піла-
та перед тим, як розіп’яти Христа, «сплівши вінець із тернини, поклали йому на голову, і дали йому
в правицю тростину, і, стаючи перед ним на коліна, насміхалися з нього...» (Матф., 27, 29).
Терра інкогніта. Буквально означає «невідома земля»; невідома галузь, що-небудь незрозуміле, не-
збагненне.
У
У поті чола. Докладаючи великих зусиль; напружено, самовіддано тощо. Величезна кількість же ма-
лих людей, отих, що здобували у поті чола свого хліб... позбавлена зараз перспективи і жодної
надії (О. Довженко). За Біблією, Бог, виганяючи Адама з раю, сказав йому: «У поті чола твого їсти-
меш хліб» (Буття, 3, 19). У переносному значенні — добувати щось тяжкою працею, з великими
труднощами.
Усе своє ношу із собою. Так кажуть про людину, для якої душевний спокій важливіший за багатство.
Мені доводиться так багато мандрувати, що я навчилася подорожувати порожнем. Усе своє
ношу із собою, так набагато спокійніше (Т. Кароль). Автором цього вислову є давньогрецький
мудрець Біант. Коли перси захопили багато грецьких міст на узбережжі Малої Азії, він разом з ін-
шими греками залишав рідне місто. Його спитали, чому він іде звідти, нічого не захопивши із со-
бою з речей. На це Біант так і відповів: «Усе своє ношу із собою», маючи на увазі, що духовні цін-
ності завжди важливіші за матеріальні. З того часу й живе ця фраза.
Х
Хома невірний (невірячий). Той, кого важко переконати повірити в що-небудь; людина, яка сумніва-
ється в усьому. Я став з якогось часу невірним Хомою, що поки не вкладу руку в рани — не мо-
жу бути цілком певним (М. Коцюбинський). У вислові йдеться про одного з учнів Христа — Хому
Невіруючого. Він не вірив словам Учителя, але зберіг віру в Істину.
Ч
Через терни до зірок. Іти до висот через труднощі. (Пер аспера ад астра).

44
 З ОРФОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА
АБРИКО́СА, -и, р. мн. -о́с ДВА́ДЦЯТЬ, -ти і -тьо́х, д. -ти і
аге́нтство, -а -тьо́м, ор. -тьма́ і -тьома́,
альпіні́стський м. (на) -ти і -тьо́х
БАГАТИ́Р, -я́, ор. -е́м, кл. -и́рю, мн. -і́, де́в’ять, -ти і -тьо́х, д. -ти і
-і́в, д. -я́м (багатій) -тьо́м, ор. -тьма́ і -тьома́,
бадьо́рість, -рості, ор. -рістю м. (на) -ти і -тьо́х
ба́чити(ся), -чу(ся), -чиш(ся); нак. ба́чся депута́т, -а
бджола́, -ли́, мн. бджо́ли, бджіл дерев’я́ний
бездорі́жжя, -я диви́тися, -влю́ся, -вишся, -вляться
беззу́бий диплома́т, -а
безкри́лий дириге́нтський
безсо́вісний дисципліно́ваний
бешке́тник, -а дити́нство, -а
богатир, -я́, ор. -е́м, кл. -и́рю, мн. -і́, допомага́ти, -а́ю, -а́єш
-і́в, д. -я́м (велетень) допомогти́, -ожу́, -о́жеш, мин. -мі́г, -могла́;
брині́ти, -ни́ть нак. -ожи́
брошу́ра, -и духмя́ний
бур’я́н, -у ЖИРА́Ф, -а
ВА́ЖКО, присл. жира́фа, -и
ведмі́дь, -ме́дя, ор. -ме́дем житло́, -а́, мн. -тла, -тел
вели́кий життя́, -я́, р. мн. -тті́в
велосипе́д, -а жі́нка, -и, д. і м. -ці, мн. -нки́, -но́к
весе́лий ЗАБИРА́ТИ, -а́ю, -а́єш
вибира́ти(ся), -а́ю(ся), -а́єш(ся) завбі́льшки, присл.
видира́ти(ся), -а́ю(ся), -а́єш(ся) за́в’язь, -і, ор. -ззю, р. мн. -зей
виїзни́й за́єць, за́йця, ор. за́йцем,
ви́тися, в’ю́ся, в’є́шся, в’ємо́ся, в’єте́ся мн. зайці́, зайці́в
від’їжджа́ти, -аю, -аєш захисни́й
відда́ти(ся), -а́м(ся), -аси́(ся), збі́рка, -ки, д. і м. -ці, р. мн. -рок
-а́сть(ся), -амо́(ся), -асте́(ся), звича́йний
-аду́ть(ся); мин. -а́в(ся), здале́ку, присл.
-ала́(ся) здоро́в’я, -я
відпочи́нок, -нку зеле́ний
ві́сник, -а з’є́днаний
вмика́ти, -а́ю, -а́єш, зза́ду, присл.
і умикати (і з іншим значенням) зів’я́лий
в’яза́ти, в’яжу́, в’я́жеш; нак. в’яжи́ зма́лку, присл.
ГЕРО́Й, -я, ор. -єм знання́, -я, р. мн. знань
гіга́нтський зо́ряний
голуб’я́, -я́ти, ор. -я́м, мн. -я́та зчі́плювач, -а, ор. -ем
горизо́нт, -у з’яви́тися, -влю́ся, -вишся, -вляться
гости́нець, -нця, ор. -нцем з’ясува́ти, -у́ю, -у́єш
ҐА́ВА, -и ІМ’Я́ , і́мені і ім’я́, ор. і́менем і ім’я́м, мн. імена́, іме́н
ґа́в’ячий інструме́нт, -а (один предмет),
ґедзь, -я, ор. -ем і -у (декілька предметів)
ґрунт, -у, мн. -и́, -і́в інтерне́т, -у, ч.
ґу́дзик, -а іро́нія, -ї
ґу́ля, -і, ор. -ею (наріст на тілі) істори́чний

45
КАЗА́ТИ, кажу́, ка́жеш; нак. кажи́ невві́чливий
керува́ти(ся), -у́ю(ся), -у́єш(ся) недобача́ти, -аю, -аєш
ки́дати, -аю, -аєш не зду́жати (не подужати)
Ки́їв, Ки́єва незду́жати(ся), -аю, -аєш, -ає(ться) (хворіти)
кише́ня, -і, ор. -ею, р. мн. -ень незчу́тися, -у́юся, -у́єшся
кіломе́тр, -а
ненави́діти, -джу, -диш; нак. -идь
кі́нний
нескі́нчений (не закінчений: нескінчена розмова)
кістля́вий
кле́їти, -е́ю, -е́їш, -їть нескінче́нний (безконечний: нескінченний шлях
кома́р, -а́, ор. -о́м, кл. -а́ре, несприя́тливий
мн. -і́, -і́в, д. -а́м нетерпели́витися, -влюся, -вишся, -вляться;
компо́стний нак. -и́вся
комп’ю́тер, а ни́зько, присл.
контра́стний ніч, но́чі, ор. ні́ччю, мн. но́чі, ноче́й
коридо́р, -у об’є́днання, -я, р. мн. -ань
кори́сний (організація, товариство)
крадькома́, присл. об’єдна́ння, -я (дія: об’єднання зусиль)
крини́ця, -і, ор. -ею
об’єкти́в, а
кропи́в’яний
обли́ччя, -я, р. мн. -ич
курйо́з, -у
кучеря́вий одина́дцять, -ти і -тьо́х, д. -ти
ЛА́СТІВКА, -и, д. і м. -ці, мн. -вки́, -во́к і -тьо́м, ор. -тьма́ і -тьома́, м. (на) -ти і -тьо́х
лева́да, -и ожени́ти(ся), -еню́(ся), -е́ниш(ся)
леге́нда, -и океа́н, -у
легки́й оліве́ць, -вця́, ор. -вце́м, мн. -вці́, -вці́в
лемі́ш, -меша́, ор. -меше́м оповіда́ння, -я, р. мн. -а́нь
леті́ти, лечу́, лети́ш, летимо́, летите́ осели́ти(ся), -елю́(ся), -е́лиш(ся)
лима́н, -у осі́нній, -я, -є
ли́стя, -я оста́нній, -я, -є
ли́ти(ся), ллю, ллєш, ллє́(ться), ллємо́, ллєте́; очере́т, -у, мн. -е́ти, -е́тів і -ета́, -еті́в
мин. лив, лила́; нак. лий па́м’ять, -ті, ор. -ттю
любо́в, -і, ор. -в’ю папі́р, -пе́ру (матеріал) і -пе́ра (документ)
лю́тий, прикм. парашу́т, -а
лю́тий, -ого, ім. перемогти́, -о́жу, -о́жеш; мин. -мі́г,
матема́тика, -и, д. і м. -ці -могла́; нак. -ожи́
меда́ль, -і́, ор. -ллю, р. мн. -лей перестила́ти(ся), -а́ю, -а́єш, -а́є(ться)
медвя́ний пер́шість, -щості, ор. -шістю
межа́, -і́, ор. -е́ю, мн. ме́жі, меж пестли́вий
метро́, невідм., с. пече́ра, -и
метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, -шимо́ся, -шите́ся п’є́са, -и
мільйо́н, -а пирі́г, -рога́
могти́(ся), мо́жу, мо́жеш, мо́же(ться); мин. міг, піво́стрів, -рова, мн. -рови́, -рові́в
могла́ під’ї́зд, -у
мо́лодь, -і, ор. -ддю пі́зній, -я, -є
морквя́ни́й пісни́й
м’яки́й пі́сня, -і, ор. -ею, мн. -сні́, -се́нь
м’я́та, -и пога́но, присл.
м’яч, -а́, ор. -е́м подві́р’я, -я, р. мн. -їв
надве́чір, присл. по́дружка, -ки, д. і м. -ці, р. мн. -жок
насити́ти, -ичу́, -ити́ш, -итимо́, -тите́ по-дру́ге, присл.
нашвидку́ру́ч, присл. по-дру́жньому, присл.
на ща́стя пі́ца, -и, ж. понеді́лок, -лка
порося́, -я́ти, ор. -я́м, мн. -я́та

46
почуття́, -я́, р. мн. -і́в утри́чі і втри́чі, присл.
президе́нтський учотирьо́х і вчотирьо́х, присл.
присади́бний фіа́лка, -и, д. і м. -ці, р. мн. -лок
прислі́в’я, -я, р. мн. -їв францу́зький
причаї́тися, -аю́ся, -аї́шся, -аїмо́ся, -аїте́ся ха́та, -и, мн. ха́ти́, хат
прі́звисько, -а хвастли́вий
прі́звище, -а хворостня́к, -а́
прі́рва, -и хлоп’я́чий
прої́жджий цеме́нт, -у
проїзни́й це́нтнер, -а
ра́но-вра́нці, присл. чверть, -і, ор. -тю, р. мн. -е́й
розілля́ти, -ллю́, -ллє́ш, -ллємо́, -ллєте́ чека́ти, -а́ю, -а́єш
розісла́ти, -ішлю́, -і́шле́ш, -і́шле́мо, -і́шлете́ черв’я́к, -а́, мн. -и́, -і́в
(від розсила́ти) череви́к, -а, мн. -и, -ів
розісла́ти, -зслелю́, -зсте́леш (від стели́ти) че́сний
руко́пис, -у, м. (у) -у четве́р, -рга́
ря́ска, -и, д. і м. -ці чіпля́ти(ся), -я́ю(ся), -я́єш(ся)
сантиме́тр, -а чоти́ри, -рьо́х, д. -рьо́м, ор. -рма́
секрета́р, -я́, ор. е́м, м. (на) -ре́ві четве́ртий
і -рі́ і -рю, кл. -а́рю, мн. -і, -ів, д. -я́м шепоті́ти(ся), -очу́(ся), -оти́ш(ся), -отимо́(ся),
секу́нда, -и -отите́(ся); нак. -оти́(ся)
сім’я́, -ї́, ор. -є́ю, мн. сі́м’ї, сі́ме́й д. сім’ям (родина) ше́стеро, шістьо́х, д. шістьо́м, ор. шістьома́
ски́нути(ся), -ну(ся), -инеш(ся); нак. ски́нь(ся) і шістьма́, м. (на) шістьо́х
скра́ю, присл. шістдеся́т, -ти і -тьо́х, д. -ти і -тьо́м, ор. -тьма́
слю́сар, -я, ор. ем, мн. -і́, -і́в, д. -я́м і -тьома́, м. (на) -ти і -тьо́х
солов’ї́ний шістсо́т, шестисо́т, д. шестиста́м,
списа́ти(ся), -ишу́(ся), -и́шеш(ся); нак. -иши́(ся) ор. шістьмаста́ми і шістьомаста́ми,
стара́нний м. (на) шестиста́х
столі́ття, -я, р. мн. -і́ть школя́р, -а́, ор. -е́м, кл. -я́ре, мн. -і́, -і́в, д. -а́м
студе́нтський щі́тка, -и, д. і м. -ці, мн. -тки́, -то́к
сфотографува́ти(ся), -у́ю(ся), -у́єш(ся) щасли́вий
сього́днішній, -я, -є щеня́, -я́ти, ор. -я́м, мн. -я́та
теа́тр, -у щерба́тий
телефо́н, -у щипа́ти(ся), -а́ю(ся), -ає́ш(ся)
теля́тко, -а, р. мн. -ток щі́чка, -и, д. і м. -ці, мн. -чки, -чок
температу́ра, -и щоси́ли, присл.
ти́ждень, -жня, ор. -жнем юна́цький
тисячолі́ття (1000-лі́ття), -я, р. мн. -і́ть ю́ність, -ності, ор. -ністю
ті́м’я, ті́м’я і ті́мені яє́чня, -ні, ор. -нею
трав’яни́й я́кісний
тремті́ти, -мчу́, -мти́ш, -мтимо́, -мтите́ я́кість, -кості, ор. -кістю
триво́га, -ги, д. і м. -зі як-не́будь, присл.
трощи́ти, -щу́, -щиш я́щірка, -ки́, д. і м. -ці, мн. -рки́, -ро́к
тури́стський
тьо́хкати, -ає
угомони́ти(ся), -ню́(ся), -ни́ш(ся), -нимо́(ся),
-ните́(ся) і вгомони́ти(ся)
удво́х і вдво́х, присл.
упродо́вж і впродо́вж, присл.
усміха́тися, -а́юся, -а́єшся і всміха́тися
утира́ти(ся), -а́ю(ся), -а́єш(ся) і втира́ти(ся)

47
 ІМЕННИКИ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ: -А ЧИ -У?
(Залежно від лексичного значення)
Іменники Закінчення в родовому відмінку однини
-а -у
авторитет значення, вплив про особу
акт документ дія
апарат пристрій установа; сукупність органів
бал одиниця виміру танцювальний вечір
бар одиниця виміру; деталь ресторан
більярд стіл гра
бліц фотолампа шахова партія
брикет одиничний предмет збірне
бунт зв’язка, тюк заколот
буркун людина рослина
буряк один корінь збірне
віндсерфінг спортивний снаряд вид спорту
гастроном про людину магазин
геркулес велетень крупа
гіацинт рослина мінерал
гніт прес гноблення
гольф одяг гра
граф титул у математиці
детектив агент твір
дзвін дзвона (річ) дзвону (звук)
екіпаж візок команда
електрон елементарна частка сплав
елемент в інших значеннях складник, основа
епіцентр місце на поверхні землі в інших значеннях
звук музичний; елемент мови в інших значеннях
інструмент окремий предмет сукупність предметів
ірис оболонка ока рослина; цукерки
кит тварина замазка
колос суцвіття колосся
корч пень, кущ судома
круп у коня хвороба
лак народність речовина
лан грошова і вагова одиниця простір
лексикон книжка запас слів
листопад місяць опадання листя
лом інструмент брухт; хмиз
магазин пристрій крамниця
малюнок -нка (зображення предмета) -нку (зображення дійсності)
непотріб -реба (про людину) -ребу (про речі)
образ ікона вигляд; художній засіб; тип

48
обріз укорочена гвинтівка ребро, край+
орган частина організму, механізму установа; друковане видання
ореол німб в інших значеннях
оригінал про людину першотвір
папір -пера (документ) -перу (матеріал)
переріз діжка перерізання; місце перетину
пішохід -хода (перехожий) -ходу (тротуар)
плавник у риб уламки дерев
пломбір пристрій морозиво
плюс у математиці; щось позитивне тканина
потяг поїзд почуття
початок -тка (колос) -тку (вихідний пункт)
пояс пасок; талія смуга, зона
приклад частина гвинтівки зразок; математичний вираз
примус прилад примушування
пролісок -ска (рослина) -ску (галява)
рак тварина хвороба
рахунок -нка (документ) -нку (дія, результат)
рентген одиниця виміру; апарат проміння; опромінювання
рокер мотоцикліст у фігурному катанні
рол вал, циліндр, машина сувій
ром циган напій
сектор частина круга, площі підрозділ; галузь
серпанок -нка (шарф; вуаль) -нку (тканина; пелена)
серпантин звивиста дорога стрічка
символ графічний знак в інших значеннях
сирок -рка (один) -рку (маса)
сонях одна рослина насіння
соняшник одна рослина, квітка збірне
спуск у зброї в інших значеннях
стан у техніці, нотах в інших значеннях
талант про людину; грошова одиниця хист
термін слово строк
терміт комаха речовина
тип про людину зразок, образ тощо
томат рослина сік, приправа
тост з хліба промова
троп образний вислів алюр
тур тварина період, етап тощо
універсал про людину, інструмент указ
фен для волосся вітер
фон одиниця рівня гучності звуку тло; шум; рівень радіації
центр у математиці; деталь в інших значеннях
чавун посуд метал
шаблон пристрій; креслення зразок
шах монарх у шахах
шпик шпигун сало

49
 ЗІ СЛОВНИКА КЕРУВАННЯ
А
аварія чого і на чому. А. автомобіля. А. на залізниці
авторитет для кого, серед кого, у чому А. для сучасників. А. серед фахівців. А. у науковій галузі
адресувати що кому, до кого. А. лист сестрі. А. слова подяки вчителеві. А. запитання до голови комі-
сії
аналогія з чим, до чого і між чим. А. з Південною Африкою. А. з мозком людини. А. до творчості авто-
рів. А. між поширенням теплоти і поширенням електрики
анонс чого, про що. А. опери. З’явився А. про лотерею
апелювати до кого, чого. А. до людей. А. до громадської думки. А. до суду
аргументувати що чим. А. свою думку численними прикладами
Б
багатий на що і чим. Б. на скарби. Б. вітамінами
байдужий до кого, чого, для кого і кому. Б. до сусідів. Б. до громадської думки. Не Б. до потреб особ-
ливих дітей. Б. для споживача. Б. для ринку. Б. владі
балансувати чим, на чому, між чим. Б. руками. Б. на межі життя і смерті. Б. між ризиком та інновація-
ми
балотуватися куди і ким. Б. в депутати. Б. у Верховну Раду. Б. кандидатом у народні депутати
бездарний у чому, до чого. Б. у музичній творчості. Б. до військової служби
беззахисний проти кого, чого і перед ким, чим. Б. проти режиму. Б. перед злодієм. Б. перед стихією
степ
берегтися кого, чого і від чого. Б. незнайомців. Б. блискавки. Б. від дорожньо-транспортної пригоди
В
вибачити кому що, кого за що. В. товаришеві помилку. В. постачальника за затримку товарів
вживати що і чого. В. ліки. В. ефективних засобів
вчитися чого, на кого. В. грамоти. В. на лікаря
Г
глузувати з кого. Г. з сусіда
глумитися з кого – чого. Г. з жебрака. Г. із законів
грішити чим і проти чого. Г. хитрістю. Г. проти правди
ґрунт для чого, чого. Ґ. для акваріума. Ґ. для міркувань. Ґ. суші. Ґ. океану. Ґ. фальсифікації
Д
дивуватися кому – чому і на кого – що. Д. політикам. Д. словам письменника. Д. на виконавицю ста-
ровинних обрядових пісень. Д. на новий спортивний рекорд
додержувати чого. Д. Правил дорожнього руху. Д. правил поведінки
докоряти кому, кого – що за що, у чому і чим, кого ким – чим. Д. подрузі. Д. учня за погану оцінку. Д.
владу за бездіяльність. Д. у неправдивості. Д. своїми діями. Д. сина його товаришами. Д. футболіс-
тів пропущеними голами
дорікати кому. Д. чоловікові
дякувати кому – чому за що. Д. матерям за дар життя. Д. виборцям за голоси. Д. кореспондентові за
повідомлення. Д. банкові за кредит. Д. видавництву за роботу
Е
експеримент з ким – чим, над ким – чим. Е. з тваринами. Е. з ґрунтом та освітленням. Е. над дітьми
(людьми, жінками). Е. над суспільством.
Ж
жаданий для кого – чого і кому – чому. Ж. для відпочивальників сезон. Ж. для ланів дощ. Ж. батькам
зустріч. Ж. йому завершення справи.
жадібний до чого, (рідко) чого. Ж. до книжок. Ж. ласощів.
жаліти за ким – чим, кого – що. Ж. за пташками, що відлетіли у вирій. Ж. за втраченими літами. Ж.
чужих дітей. Ж. новий одяг.
жалітися кому, на кого – що. Ж. братові (керівництву). Ж. на роботодавця. Ж. на долю (біль).

50
 З
завдячувати кому чим З. матері життям.
завинити кому чим, перед ким-чим, у чому. З. друзям невчасним приїздом. Учні З. перед учителем. З.
у смерті солдата.
зазнавати чого. З. горя. З. втрат.
запобігати чому. З. епідеміям. З. лихові.
зневажати кого – що З. ворогів. З. інтереси громади.
знущатися з кого–чого. З. з тварин. З. з нерішучості чергового.
зраджувати кого, що. З. друзів. З. свої принципи.
Ї
їхати (рухатися за допомогою яких-небудь засобів переміщення) на чому і чим. Ї. на автобусі. Ї. екс-
пресом.
К
кепкувати з кого. К. з підлеглих.
Л
любуватися ким – чим і на кого – що. Л. дівчиною. Л. нічним небом. Л. на себе в дзеркало. Л. на ста-
ровинні світлини.
Н
набирати чого . Н. чинності.
набувати чого. Н. нових якостей.
навчити чого. Н. грамоти. Н. малювання. Н. читати й писати.
наповнений чим. Н. повітрям.
насміхатися з кого, чого. Н. з підлабузників. Н. з поганих звичок. нехтувати чим, що. Н. здоров’ям. Н.
зауваження старших.
О
одружитися з ким. О. з коханою людиною.
оженитися з ким. О. з коханою дівчиною.
опанувати що. О. португальську мову. О. професію лікаря.
П
перетворити на що. П. дискусію на базар. П. на цирк.
повідомити кого, що, кому про що. П. батьків про відрядження. П. міськраду про мітинг. П. сестрі про
весілля.
простити кому що. П. дитині помилку.
С
сміятися з кого, з чого. С. з клоунів. С. з дотепного анекдоту.
співати чого i що. С. пісень. С. гімн
сповістити кого, що. С. товариша. С. новину.
сповнений чого. С. щастя.
Х
хворіти на що. Х. на цукровий діабет.
Ч
чекати на кого і кого – чого. Ч. на лікаря. Ч. подругу. Ч. доброї звістки.
Ш
шанобливий до кого і з ким. Ш. до гостей. Ш. із старшими.
Щ
щедрий на що і у чому. Щ. на ласку. Щ. у почуттях.
Я
ясність чого, у чому. Я. розуміння. Я. у стосунках.

51
 ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ
1. Васильєва Д., Горошкін І., Надтока В. Збірник завдань для перевірки грамотності (за тех-
нологією PISA). — К., 2020.
2. Зошит для контрольного оцінювання з української мови. 9 клас / Дроздовський Д. І., Кали-
нич О. В. — Харків : Соняшник, 2017.
3. Зошит для робіт з української мови. Синтаксис. 9 клас / Дроздовський Д. І., Калинич О. В. —
Харків : Соняшник, 2018.
4. Зошит для підготовки до ЗНО на уроках української мови. 10 клас. І семестр / Дроздовсь-
кий Д. І., Калинич О. В. — Харків : Соняшник, 2018.
5. Зошит для підготовки до ЗНО на уроках української мови. 10 клас. ІІ семестр / Дроздовсь-
кий Д. І., Калинич О. В. — Харків : Соняшник, 2018.
6. Зошит для підготовки до ЗНО на уроках української мови в 11 класі. Лексикологія. Фразео-
логія. Будова слова. Словотвір. Орфоепія / О. В. Калинич. — Харків : Соняшник, 2019.
7. Зошит для підготовки до ЗНО на уроках української мови в 10 класі. Орфографія / О. В.
Калинич. — Харків : Соняшник, 2019.
8. Зошит для підготовки до ЗНО на уроках української мови в 10–11 класах. Морфологія / О.
В. Калинич. — Харків : Соняшник, 2019.
9. Зошит для підготовки до ЗНО на уроках української мови в 11 класі. Просте неускладнене
речення / О. В. Калинич. — Харків : Соняшник, 2019.
10. Зошит для підготовки до ЗНО на уроках української мови в 11 класі. Просте ускладнене
речення / О. В. Калинич. — Харків : Соняшник, 2019.
11. Зошит для підготовки до ЗНО на уроках української мови в 11 класі. Складне речення / О.
В. Калинич. — Харків : Соняшник, 2019.
12. Калинич Олеся. Лексичні помилки: словник «лексичних помилок», тестові завдання та
вправи. — Харків : Соняшник, 2019.
13. Калинич Олеся. Граматичні помилки: словник «граматичних помилок», тестові завдання та
вправи. — Харків : Соняшник, 2019.
14. Український правопис (за редакцією 2019 року). — К., 2019.
15. Туровська Л. В., Василькова Л. М. Нові слова та значення : словник» / Інститут української
мови НАН України. — К. : Довіра, 2008.

52