Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Кафедра комп’ютерних систем та мереж

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4
Встановлення та налаштування DHCP-сервера на Windows Server

Виконав студент групи

КІз-21-1К

Підграб’я Ігор Володимирович

Перевірив викладач:

Бабчук Сергій Миронович

Івано-Франківськ
2022
 Мета: ознайомитись з процесом встановлення та налаштування DHCP-
сервера на Windows Server 2019
Хід роботи:
1 Заходимо на віртуальну машину на якій встановлений Windows Server
2019 (рис.4.1)

Рисунок 4.1 – Робочий стіл віртуальної машини на якій встановлений Windows

Server 2019
 2 Дивимось інформацію про налаштування мережевого адаптера
віртуальної машини, де встановлений Windows Server 2019 (рис.4.2).
Для цього необхідно натиснути “Пошук” → “Панель управления” → “Сеть
и Интернет” → “Центр управления сетями и общим доступом” “Просмотр
состояния сетей и задач” → “Изменение параметров адаптера” →
вибір адаптера” → “Свойства” → “IP версии 4 (TCP/IPv4)” → провести
налаштування.
В попередній лабораторній роботі №3 нами було зроблено налаштування,
які ми знову бачимо:
- IP адрес віртуальної машини на якій встановлений Windows Server 2019 –
192.168.56.207;
- маска підмережі: 255.255.255.0 ;
- IP адрес основного шлюзу: 192.168.56.2 ;
- пріоритетний DNS-сервер: 192.168.56.254.
 Рисунок 4.2 – Налаштування адаптера на віртуальній машини на якій
встановлений Windows Server 2019 (для варіанта 0)

3 Створюємо DHCP-сервер на Windows Server 2019

На “Панелі моніторингу” в “Диспетчері серверів” вибираємо “Додати ролі
та компоненти” (рис.4.3).

Рисунок 4.3 – Додавання ролей та компонентів

Відкривається вікно майстра “Додавання ролей та компонентів” (рис.4.4).

 Рисунок 4.4 – Вікно майстра “Додавання ролей та компонентів”

Натискаємо кнопку “Далі” і переходимо на сторінку “Вибору типу

установки” (рис.4.5).
 Рисунок 4.5 – Вікно “Вибору типу установки”
У вікні зображеному на рис.4.5 вибираємо “Установка ролей та
компонентів” та натискаємо кнопку “Далі” і переходимо у вікно “Вибір
цільового сервера” (рис.4.6).
 Рисунок 4.6 – Вікно “Вибір цільового сервера”

У вікні зображеному на рис.4.6 вибираємо створений нами сервер з назвою

“serv19var7” та натискаємо кнопку “Далі” і переходимо у вікно “Вибір ролей
сервера” (рис.4.7).
 Рисунок 4.7 – Вікно “Вибір ролей сервера”
У вікні зображеному на рис.4.7 ставимо галочку в квадратику біля “DHCP-
сервер” і відкривається вікно “Додавання компонентів необхідних для DHCP-
сервера” зображене на рис.4.8.
 Рисунок 4.8 – Вікно “Додавання компонентів необхідних для DHCP-сервера”

У вікні зображеному на рис.4.8 натискаємо кнопку “Додати компоненти” і

переходимо у вікно “Вибір ролей сервера”, в якому вже є галочка нашого
вибору в квадратику біля “DHCP-сервер” (рис.4.9).
 Рисунок 4.9 – Вікно “Вибір ролей сервера”
У вікні зображеному на рис.4.9 натискаємо кнопку “Далі” і переходимо у
вікно “Вибір компонентів” (рис.4.10).
 Рисунок 4.10 – Вікно “Вибір компонентів”

У вікні зображеному на рис.4.10 натискаємо кнопку “Далі” і переходимо у

вікно “DHCP-сервер” (рис.4.11).
 Рисунок 4.11 – Вікно “DHCP-сервер”

У вікні зображеному на рис.4.11 натискаємо кнопку “Далі” і переходимо у

вікно “Підтвердження установки компонентів” (рис.4.12).
 Рисунок 4.12 – Вікно “Підтвердження установки компонентів”

У вікні зображеному на рис.4.12 натискаємо кнопку “Встановити” і

відкривається вікно “Процесу встановлення DHCP-сервер” (рис.4.13).
 Рисунок 4.13 – Вікно “Процес встановлення DHCP-сервер”

Коли процес встановлення DHCP-серверу завершується вікно зображене

на рис.4.13 набуває вигляду як на рис.4.14.
 Рисунок 4.14 – Вікно “Процес встановлення DHCP-сервер: завершено”

Після завершення процесу встановлення DHCP-серверу натискаємо кнопку

“Закрити” у вікні зображеному на рис.4.14 і ми переходимо на робочий стіл
віртуальної машини на якій встановлений Windows Server 2019 (рис.4.15).

4 Переглядаємо на “Панелі моніторингу” в “Диспетчері серверів” наявну

інформацію про створений DHCP-сервер
Рисунок 4.15 – Робочий стіл віртуальної машини на якій встановлений Windows
Server 2019

На “Панелі моніторингу” в “Диспетчері серверів” ми бачимо створений

нами DHCP-сервер (рис.4.15). Клацаємо лівою кнопки мишки по назві “DHCP”
і відкривається вікно зображене на рис.4.16.
 Рисунок 4.16 – Вкладка “DHCP-сервер” на “Панелі моніторингу” в
“Диспетчері серверів”

На рис.4.16 ми бачимо в переліку створений нами DHCP-сервер.

Переглядаємо повідомлення від системи клацнувши по прапорцю зверху з
правого боку (рис.4.17).

Рисунок 4.17 – Повідомлення від Windows Server 2019

 На рис.4.17 ми бачимо що встановлення DHCP-серверу виконано на
нашому сервері. Натискаємо на посилання яке є за текстом “Завершення
налаштування DHCP” (рис.4.17) і відкривається вікно зображене на рис.4.18.

Рисунок 4.18 – Вікно “Завершення налаштування DHCP”

У вікні зображеному на рис.4.18 натискаємо на кнопку “Фіксувати” і

відкривається вікно зображене на рис.4.19.
 Рисунок 4.19 – Вікно “Стан етапів налаштування”

Натискаємо кнопку “Закрити” і відкривається сторінка зображена на

рис.4.20

Рисунок 4.20 – Вкладка “DHCP-сервер” на “Панелі моніторингу” в “Диспетчері

серверів”
 5 Налаштовуємо DHCP-сервер на Windows Server 2019
Зверху з правого боку відкриваємо меню “Засоби” і вибираємо позицію
“DHCP” (рис.4.21).

Рисунок 4.21 – Позиція “DHCP” в меню “Засоби”

Відкривається вікно зображене на рис.4.22.

Рисунок 4.22 – Диспетчер DHCP

В диспетчері DHCP на рис.4.22 видно в переліку створений нами DHCP -

сервер.
Клацаємо лівою кнопкою мишки по стрілочці біля назви DHCP-сервер і
бачимо вікно зображене на рис.4.23.

Рисунок 4.23 – Вибір DHCP-сервер для IPv4 та IPv6

 Клацаємо лівою кнопкою мишки по “IPv4” і бачимо вікно зображене на
рис.4.24.

Рисунок 4.24 – Додавання області IP

Клацаємо правою кнопкою мишки по “IPv4” і відкривається вспливаюче

меню зображене на рис.4.25.

Рисунок 4.25 – Властивості області “IPv4”

В меню зображеному на рис.4.25 вибираємо та натискаємо “Створити область”.
Відкривається вікно зображене на рис.4.26

Рисунок 4.26 – Майстер створення області

Натискаємо кнопку “Далі” і відкривається вікно зображене на рис. 4.27.

 Рисунок 4.27 – Ім’я області

В формі зображеній на рис.4.27 вводимо ім’я області: dhcp19var7, як

показано на рис.4.28.
 Рисунок 4.28 – Ім’я області dhcp19var7

В формі зображеній на рис.4.28 натискаємо кнопку “Далі” і відкривається

вікно зображене на рис.4.29.
 Рисунок 4.29 – Діапазон адрес

У вікні зображеному на рис.4.29 вводимо діапазон ІР-адрес, які описують

облість:
- початковий ІР-адрес: 192.168.56.2;
- кінцевий ІР-адрес: 192.168.56.253;
- довжина (в налаштуваннях конфігурації, ІР-адрес які надаються DHCP-
клієнтам): 24.
Після налаштувань вікно “Діапазонe адрес” отримало вигляд зображений
на рис.4.30.
 Рисунок 4.30 – Діапазон адрес

У вікні зображеному на рис.4.30 натискаємо кнопку “Далі” і відкривається

вікно зображене на рис.4.31.
 Рисунок 4.31 – Додавання виключень і затримки

В формі зображеній на рис.4.31 вказуємо виключення з діапазону

доступних ІР-адрес (рис.4.32): 192.168.56. 207 – за цим ІР-адресом
зареєстрований сервер на віртуальній машині).
 Рисунок 4.32 – Додавання виключення

У вікні зображеному на рис.4.32 натискаємо кнопку “Додати” і

відкривається вікно зображене на рис.4.33.
 Рисунок 4.33 – Додане виключення

У вікні зображеному на рис.4.33 натискаємо кнопку “Далі” і відкривається

вікно зображене на рис.4.34.
 Рисунок 4.34 – Період дії оренди ІР-адресу

Оскільки згідно завдання період дії оренди ІР-адресу: 7, то робимо

відповідні зміни (рис.4.35).
 Рисунок 4.35 – Період дії оренди ІР-адресу (згідно варіанту 33)

У вікні зображеному на рис.4.35 натискаємо кнопку “Далі” і відкривається

вікно зображене на рис.4.36.
 Рисунок 4.36 – Налаштування параметрів DHCP

У вікні зображеному на рис.4.36 натискаємо кнопку “Далі” і відкривається

вікно зображене на рис.4.37.
 Рисунок 4.37 – Маршрутизатор (основний шлюз)

Оскільки згідно завдання ІР-адрес сервера: 10.10.0.7, робимо відповідні

зміни (рис.4.38).
 Рисунок 4.38 – Маршрутизатор (основний шлюз)

У вікні зображеному на рис.4.38 натискаємо кнопку “Додати” і

відкривається вікно зображене на рис.4.39.
 Рисунок 4.38 – Встановлено ІР-адрес маршрутизатора (основного шлюзу)

У вікні зображеному на рис.4.38 натискаємо кнопку “Далі” і відкривається

вікно зображене на рис.4.39.
 Рисунок 4.39 – Вікно “Ім’я домена і DNS-сервери”

У вікні зображеному на рис.4.39 натискаємо кнопку “Далі” і відкривається

вікно зображене на рис.4.40.
 Рисунок 4.40 – Вікно “WINS-сервери”

Оскільки згідно завдання ІР-адрес WINS-сервера: 192.168.56.254, то

робимо відповідні зміни в формі (рис.4.41).
 Рисунок 4.41 – Внесення ІР-адресу WINS-сервера у вікно “WINS-сервери”

У вікні зображеному на рис.4.41 натискаємо кнопку “Додати” і

відкривається вікно зображене на рис.4.42.
 Рисунок 4.42 – Вікно “WINS-сервери” з внесеним ІР-адресом WINS-сервера

У вікні зображеному на рис.4.42 натискаємо кнопку “Далі” і відкривається

вікно зображене на рис.4.43.
 Рисунок 4.43 – Вікно “Активувати область”

Оскільки ми хочемо активувати створювану область тепер, тому у вікні

зображеному на рис.4.43 залишаємо все як є і натискаємо кнопку “Далі” і
відкривається вікно зображене на рис.4.44.
 Рисунок 4.44 – Вікно “Завершення майстра створення області”

6 Переглядаємо на “Панелі моніторингу” в “Диспетчері серверів”

інформацію про створений і налаштований DHCP-сервер

У вікні зображеному на рис.4.44 натискаємо кнопку “Готово” і

відкривається сторінка зображена на рис.4.45.
 Рисунок 4.45 – Диспетчер DHCP

В “Диспетчері DHCP” лівою кнопкою мишки клікаємо по “Область

[192.168.56.0]” і відкривається сторінка зображена на рис.4.46.

Рисунок 4.46 – Область [192.168.56.0]

 В “Області [192.168.56.0]” лівою кнопкою мишки клікаємо по “Пул адрес”
і відкривається сторінка зображена на рис.4.47.

Рисунок 4.47 – Пул адрес

В “Області [192.168.56.0]” лівою кнопкою мишки клікаємо по “Орендовані

адреси” і відкривається сторінка зображена на рис.4.48.

Рисунок 4.48 – Орендовані адреси

 В “Області [192.168.56.0]” лівою кнопкою мишки клікаємо по
“Резервування” і відкривається сторінка зображена на рис.4.49.

Рисунок 4.49 – Резервування

В “Області [10.10.0.0]” лівою кнопкою мишки клікаємо по “Параметри

області” і відкривається сторінка зображена на рис.4.50.
 Рисунок 4.50 – Параметри області

Контрольні запитання
1 DHCP – це …
DHCP (англ. Dynamic Host Configuration Protocol – це протокол динамічної
конфігурації вузла) – це стандартний протокол прикладного рівня, який
дозволяє комп’ютерам автоматично отримувати IP-адресу та інші параметри,
необхідні для роботи в мережі.

2 Що таке опції DHCP?

Крім IP-адреси, DHCP також може повідомляти клієнтові додаткові
параметри, необхідні для нормальної роботи в мережі. Ці параметри
називаються опціями DHCP. Список стандартних опцій можна знайти в RFC
2132. Деякими з найбільш часто використовуваних опцій є:
- IP-адреса маршрутизатора за замовчуванням;
- маска підмережі;
- адреси серверів DNS;
- ім’я домену DNS.
 Деякі постачальники програмного забезпечення можуть визначати власні,
додаткові опції DHCP.

3 Які є режими DHCP?

Протокол DHCP працює за схемою клієнт-сервер. Під час запуску системи
комп’ютер, який є DHCP-клієнтом, відправляє в мережу запит на отримання IP-
адреси. DHCP-сервер відповідає і відправляє повідомлення-відповідь, яка
містить IP-адресу і деякі інші конфігураційні параметри. При цьому сервер
DHCP може працювати в різних режимах, включаючи:
- динамічний розподіл - адміністратор присвоює IP-діапазон адрес на
сервері DHCP. Кожен клієнтський комп’ютер в мережі повинен запросити
IP-адресу від DHCP-сервера, коли мережа ініціалізується за концепцією
“оренди”. Коли закінчується термін оренди, якщо вона не буде
продовжена, DHCP-сервер має право повернути адресу і призначити її на
інші комп’ютери;
- автоматичне виділення - сервер DHCP буде постійно призначати вільний
IP-адрес з діапазону, встановленого адміністратором, запитуючому
комп’ютеру. Основна відмінність з динамічним розподілом в тому, що
сервер зберігає записи минулих завдань IP і намагається привласнити ту
ж адресу тому ж комп’ютеру для майбутніх мережних підключень;
- cтатичний розподіл - сервер DHCP робить призначення IP-адрес
виключно на основі таблиці MAC-адрес, які зазвичай заповнені вручну
адміністратором мережі. Якщо MAC-адреса комп’ютера не зазначена в
таблиці, йому не буде призначена мережева адреса.

Висновок:

На даній лабораторній роботі я ознайомився з процесом встановлення та

налаштування DHCP-сервера на Windows Server 2019.