ХРОМАТИЗМИ В ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ В.

ВИХОДЦЕВА
Литвиненко Галина
студентка 1 курсу факультету української та іноземної філології
Ізмаїльський державний гуманітарний університет
Науковий керівник - доц. Циганок І. Б

Особливий інтерес лінгвістів викликає поетичне мовлення, зокрема, і

регіональних митців слова. Визнаним серед поетів Бессарабського краю є
Валерій Виходцев. Він народився у мальовничій Савранщині. Жив і працював у
м. Кілії Одеської області. Член Національної спілки письменників України
(2000 р.).
За словами Г. Райбедюк, «його глибоко лірична поезія наснажена
рідкісною чистотою почуттів, наділена магічною здатністю заряджати серця
читачів особливою енергетикою – світлою, правдивою,
добростверджувальною» [2, с. 3].
До сьогодні видано лише кілька літературознавчих досліджень творчості
поета (Г. Райбедюк [1], О. Томчук [2]), і ще менше мовознавчих студій
(І. Циганок []).
Мета цієї наукової розвідки полягає в описі назв кольорів у віршах
В. Виходцева.
За нашою вибіркою виявлено, що ядро системи хроматизмів становлять
прикметники білий, голубий, червоний, жовтий, зелений, а периферію – такі
семантично вмотивовані кольори, як сивий, барвінковий, золотий, кривавий
тощо. Ці мовні одиниці розширюють систему кольороназв української мови в
цілому.
Переважну більшість хроматичних найменувань В. Виходцев
використовував на позначення колірної ознаки предмета чи явища, як-от у
вірші:
«Які дерева дивовижні – І біла хата біля вишні –
У білі вкутались дими. Під білим бархатом зими.
 І біля хвіртки білий смушок Чи то стоїть лиш білий смуток,
На білім кожушку твоїм. Який зробився і моїм?» [3, с.47].
Помічено, що автор широко використовував колоративи в описах
природи, як-от у контексті:
«До гаїв спускаються покоси, Заклика дівчат і парубків.
Золотою стежкою пливуть, І буде безмірна їм хвилина
Де верба манірно стелить коси У гаю на стику двох віків» [2, с.
На сріблясту шовкову траву. 67].
Де на звабу зоряна калина
Спостережено слововжиток кольоронайменувань і в портретних
характеристиках:
«Схрестились погляди обох -
І слово мовитись не хоче.
Тобі мої зелені очі
Нехай розкажуть про любов» [3, с.50].
Водночас у мовотворчості В. Виходцева зафіксовано і назви, що
характеризують забарвлення предмета, не вказуючи на конкретний колір із
забарвленням реалій. Це назви, котрі визначають ступінь насиченості кольорів
типу ясний, темний, світлий; назви для передачі відтінків забарвлення типу
чистий; назви забарвлення, котрі зумовлені дією сонця, вітру типу засмаглий;
назви кольорів, котрі передають колірну якість, вмотивовано вказуючи на
типове забарвлення: багряний, барвінковий, оксамитовий. Наприклад, у
контекстах: «Барвінкові очі – барвінковий день. По траві в долині райдужно
іде» [ c.24].
Слід відзначити, що у мові В. Виходцева хроматизми можуть мати різну
структуру, адже вказують на міру вияву колірної ознаки: порівняймо: сивий -
посивілий: Посивілої хати віконечка видивляються все в небозвід [2, с.19].
Часто письменник передає відтінки забарвлення завдяки порівнянням,
наприклад, чиста, як душа, дуби, як засмаглі в степу козаки. Виявлено також
випадки так званої розгорнутої метафори: «Ця сторінка чиста, як душа, не
зайнята ще під сузір’ям Ковша» [2, с. 54].
Колоративи мають широкий спектр впливу. Зазвичай вони надають
додаткового значення під час творення архетипних образів та стають у творі
мовними «знаками», вбираючи у собі естетичні функції. Завдяки яким ми і
спостерігаємо прояву індивідуального стилю митця.
У мовотворчості В. Виходцева помічено тенденцію частотного ужитку
білого та зеленого кольорів.
Білий колір у творах поета виступає символом чистоти, гармонії та
урочистості. На думку О. Томчука, у використанні білого кольору Виходцев
послуговується тим, що «явно слідує фольклорній традиції зображувати
навколишній світ у світлих барвах з виключно позитивною семантикою» [2, с.
113].
В деяких контекстах поета нами було простежено додаткові семантичні
нашарування на колірне значення, як-от:
«Біле поле. Дерева білі. І, здавалось, усе на світі
І над ними прозора ніч Приголубили ті сніги.
Задивилась у білі ріллі, Я прислухавсь – бруньки на вітті
В біле видиво протиріч. В білі стукають береги...» [2, с.10].
Зелений колір у творах поета символізує молоду зелень, оновлення та все
молоде і прекрасне. Лексема зелений у мовотворчості В. Виходцева
здебільшого вказує на конкретний колір чи на стан ліричного героя. Наприклад:
«Зелені свята... Я так хочу
В минуле літо повернуть,
У хвилю жита упірнуть -
Нехай русалки залоскочуть» [2, с.69].
Як бачимо, колірні лексеми у творах В. Виходцева виконують
номінативну та емоційно-експресивну функції. Поет віддавав перевагу
хроматизмам у формі прикметників (білий, зелений, сивий, голубий),
дієприкметників (сивіючий, засмаглі), дієслів (сивіє). Переважна більшість
хроматизмів є сегментами колірних метафор, що дозволяє читачам глибше
осягнути світогляд автора.

Список літератури
1. Райбедюк Г. Особливості творчого самовираження кілійського поета Валерія
Виходцева. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного
університету. 2019. Вип.44. с. 55-63.
2. Виходцев В. П. Музика серця: Вибрані твори. Ізмаїл: Ірбіс, 2019. 136 с.
3. Поміж Дунаєм і Дністрон. Серія «Поезія Буджака». Випуск 1. / Упор.
Райбедюк Г. Б. Ізмаїл: Ірбіс, 2020. 140 с.