Professional Documents
Culture Documents
7 тема по методике (мова)
7 тема по методике (мова)
1.
Відповідно до програми формування риторичних умінь і навичок
учнів здійснюється у двох напрямах:
1. Теоретичні основи риторики як науки.
Головна мета - ознайомити учнів з найдавнішою філологічною
наукою. Звернути увагу на те, що риторика спирається на вміння й
навички, набуті учнями з розвитку мовлення, виразного читання,
теорії літератури, стилістики, культури мовлення.
2. Практична риторика.
Головна мета — досягти гармонічного поєднання роботи над
змістом висловлювання та його формою.
Практичні форми роботи передбачають приділяти увагу таким
видам писемного мовлення, як діловий лист, ведення щоденників,
написання доповідей, рефератів, конспектів, публіцистичних статей,
що сприятиме формуванню творчих здібностей учнів.
2.
Основні шляхи формування риторичних умінь і навичок
І лінія Ознайомлення з історією риторики. Засвоєння понять,
термінів риторики, законів, закономірностей розвитку риторики як
науки, зв’язків, структур, моделей.
ІІ лінія Читання, аудіювання, риторичний аналіз тексту. Визначення
жанрових особливостей тексту, урахування мовного оформлення й
комунікативного завдання висловлювання. Вивчення риторичного
аспекту тексту.
ІІІ лінія Вивчення практичних засобів риторики, правил, прийомів,
моделей, фігур, типів мовлення, видів зв’язку, виражальних
риторичних засобів (тропів, риторичних фігур), дикції, інтонації.
ІV лінія Створення учнями власних висловлювань (конструювання
монологів, діалогів, усних і писемних висловлювань з урахуванням
завдаваних ситуацій). Формування риторичних умінь.
V лінія Вільна творчість, саморозкриття особистості (створення
власних висловлювань з урахуванням типу, стилю, жанру, форми
(усна, писемна) мовлення).
Умови ефективності:
Збудження інтересу учнів до проблем риторики. Розвиток творчих
здібностей учнів. Уміння раціонально поєднувати роботу над усним
і писемним мовленням. Урізноманітнення видів робіт та їх тематики.
Створення ситуацій, наближених до реальних умов життєдіяльності
школярів.
3.
Принципи навчання риторики – це основні орієнтири перебудови
навчальновиховного процесу, як запорука високих результатів
навчальної діяльності (Н. Голуб)
Принципи
загальнодидактичні, ключові і спеціфічні
Принципи
ключові: гуманізація, демократизація, гуманітаризація, національне
спрямування, безперервність;
загальнодидактичні: науковості, систематичності й послідовності,
наступності й перспективності, зв'язку теорії з практикою,
наочності, доступності, свідомості;
спеціфічні: культуровідповідності, ціннісний, стимулювання
самостійності й творчості, гармонізуючого діалогу, активізування
взаємовпливу навчання риторики й української мови.
Для формування практичних умінь і навичок з риторики необхідно
враховувати здобуті учнями знання зі стилістики, лінгвістики
тексту, теорії літератури тощо. Вивчаючи шкільний курс риторики,
старшокласники знайомляться з технікою підготовки публічного
виступу, особливостями його структури, способами виголошення
промови, виражальними засобами риторики.
Ефективність цього процесу залежить від реалізації методичного
принципу нерозривного зв'язку мови й мислення, який випливає із
закономірностей мовленнєвої діяльності, що відбувається лише з
опорою на мисленнєві операції.
Методи навчання – це система цілеспрямованих дій вчителя та
учнів, що організовує пізнавальну і практичну діяльність учнів
спрямовану на розв'язання навчально-виховних завдань.
Методи
за О.Біляєвим: викладу вчителем матеріалу, бесіди, спостереження
й аналіз мовних явищ, робота з підручником, метод вправ,
проблемні методи;
за Н.Голуб, О.Пометун: дискусія, діалог, тренінги (спеціально
організоване спілкування, де вирішуються питання розвитку
особистості), формування комунікативних навичок), рефлексія
(сприяє розвитку критичного мислення), ігри, мікрофон, мозковий
штурм, акваріум, метод прес.
специфічні:
за О.Біляєвим: історична довідка, хвилинка задоволення;
за Н.Голуб, О.Пометун: незакінчені речення, переказ текстів,
виразне читання.