Шумар Іван РА-201

Звіт з лабораторної роботи №1 

Електростатичне поле коаксіального кабелю 
Мета: вивчення впливу конструктивних параметрів коаксіального кабелю на
картину електростатичного поля у внутрішній області. 
1.1 Короткі теоретичні відомості
Одножильний кабель на робочій
напрузі U0 має радіус жили r1 та
внутрішній радіус оболонки R2
(рис.1). В ідеалі обидва провідники
повинні мати загальну вісь, однак у
процесі виготовлення або
експлуатації можливе зміщення
провідників на відстань d, що може
призвести до пробою ізоляції кабелю,
якщо максимальна напруженість
електростатичного поля перевищить
припустиме значення. Зазвичай під
час проектування коаксіального
кабелю задається радіус жили r1, який
вибирається повеличині струмового
навантаження. Зовнішній радіус
Рисунок 1.1 Конструкція коаксіального кабелю ізоляції (внутрішній радіус оболонки
r2) визначається виходячи з допустимого значення максимальної
напруженості електростатичного поля та робочої напруги кабелю Emax0:

Для зменшення зовнішнього радіусу кабелю часто застосовується ізоляція із

кабельної. папери з різною діелектричною проникністю шарів. При цьому
намагаються забезпечити найменшу нерівномірність розподілу напруженості
електростатичного поля вздовж радіусу. Істотного вирівнювання поля можна
досягти при виконанні певних співвідношень між діелектричними
проникностями шарів та їх радіусами.
2.1Завдання 1
Визначити, яку величину може бути допущено зміщення осі жили 
кабелю по відношенню до осі оболонки, щоб максимальна напруженість поля
в діелектриці не перевищила подвійний проти максимальної напруженістю
при збігу осей. Ізоляцію кабелю вважати однорідною. Побудувати залежність
 Шумар Іван РА-201

Emax(d) (результати розрахунку Emax для різних d повинні бути занесені до

таблиці). Для побудови використовувати не менше 8÷10 пікселів. Привести
залежності напруженості поля вздовж контуру a b для вихідної та кінцевої
конфігурації. Навести картину еквіпотенційних ліній для кінцевої моделі. 
 Шумар Іван РА-201

Після створення макету був доданий показник відхилення d. (рис 2.1) 

Рисунок 2.1 - Зміщення при d = 0 mm

Рисунок 2.2 - Зміщення при d = 2 mm

 Шумар Іван РА-201

Рисунок 2.3 - Зміщення при d = 3 mm

Рисунок 2.4 - Зміщення при d = 4 mm

Рисунок 2.5 - Зміщення при d = 6 mm

 Шумар Іван РА-201

Рисунок 2.6 - Зміщення при d = 8 mm

Рисунок 2.7 - Зміщення при d = 10 mm

Рисунок 2.8 - Зміщення при d = 11 mm

 Шумар Іван РА-201

Рисунок 2.9 - Зміщення при d = 12 mm

Тепер виходячи з отриманих результатів побудуємо графік залежності
напруги поля в діелектрику від зміщення осі жили (рис.2.10)

Рисунок 2.10 - Графік залежності напруги від зміщення

Можна зробити висновки за графіком, що максимальне припустиме зміщення

осі жили, щоб напруга діелектрика не збільшилась біль ніж у 2 рази є 11 мм.

Рисунок 2.11
Рисунок 2.11 -- початкові
початкові дані
дані

2.2 Завдання 2
 Шумар Іван РА-201

При заданому розмірі оболонки кабелю, розрахованого на U0 = 3

кВ,визначити оптимальний радіус жили (відповідає мінімальному значенню
максимальної напруженості поля у конструкції). Результуюче значення
знайти з точністю до десятих часток міліметра. Вихідне значення радіусу
жили наведено в таблиці. Побудувати залежність Emax(r1) (результати
розрахунку Emax для різних r1 мають бути занесені до таблиці). Для
побудови використовувати не менше 8÷10 пікселів. Привести залежність
напруженості поля вздовж контуру a b для вихідної та оптимальної
конструкції та картину еквіпотенційних ліній для оптимальної моделі. Ввів

Рисунок 2.2.3 – радіус жили 13 mm

Рисунок 2.2.1 - початкові дані

початкові параметри, задані у задачі (рисунок 2.2.1)

Для того щоб визначити оптимальний радіус жили я провів методом спроб
дослідження, змінюючи значення радіусу жили. Початковим радіусом жили
за моїм варіантом є 13мм. Я спробував підвищити до 14мм, але напруга
електричного поля зросла, тому вирішив діяти у зворотньому напрямку.

Рисунок 2.2.2 – радіус жили 13 mm

 Шумар Іван РА-201

Рисунок 2.2.3 – радіус жили 14 mm

Рисунок 2.2.4 – радіус жили 11 mm

Рисунок 2.2.5 – радіус жили 10 mm

 Шумар Іван РА-201

Рисунок 2.2.6 – радіус жили 8 mm

Рисунок 2.2.7 – радіус жили 7 mm

Рисунок 2.2.8 – радіус жили 6 mm

 Шумар Іван РА-201

Рисунок 2.2.9 – радіус жили 5 mm

 Шумар Іван РА-201

Тепер на основі отриманих значень побудуємо графік. (рис. 2.2.12)

Рисунок 2.2.12 – Графік залежності напруженості

електричного поля від діаметру жили

Рисунок 2.2.10 – радіус жили 4 mm

Отримавши дані з графіку, найоптимальнішим радіусом жили буде 8 мм.

Висновок.
Отже на лабораторній роботі я ознайомився з такою програмою як «Comsol»,
за допомогою якої можна проводити багато дослідів. Також на основі
виконаних завдань можна зробити висновок, що у майбутньому отримані
знання з цієї дисципліни мені будуть корисні на практиці. Тому що знати,
наприклад оптимальний радіус жили кабелю є необхідним для раціонального
використання матеріалу та для отримання максимальних значень від
використаних матеріалів.

Рисунок 2.2.11 – радіус жили 3 mm