ТФП №7

Форма держави. Форма державного правління

Теоретичні питання
1. Поняття та елементи форми держави.
Кожна держава, як і будь-яка інша соціальна інституція, організація, має бути
певним чином розбудована, сформована, а здійснення нею влади має відбуватися
певними методами, способами. Форма держави – це спосіб (порядок) організації та
здійснення державної влади.
Елементи форми держави:
1) державне правління – спосіб організації вищої державної влади;
2) державний устрій – спосіб поділу території держави на певні частини і розподілу
влади між її центральними органами та органами влади її частин;
3) державний режим – спосіб (порядок) здійснення державної влади певними
методами.
Форма правління і державний устрій відображають структурний аспект форми
держави, а державний режим – функціональний аспект цієї форми. Загалом же форма
держави – це таке явище, яке характеризується єдністю структури і територіальної
організації держави, а також методів здійснення нею публічної влади.
Ознаки форми держави:
1. форма держави розкриває зовнішні особливості будь-якої держави, що
відрізняють її від інших держав.
2. Елементи форми держави взаємопов’язані і характеризують з різних боків єдине
явище, в рамках якого справляють взаємний вплив один на одного.
3. Форма держави пов’язана з її сутністю і призначенням. Існує опосередкований
вплив форми держави на розвиток демократичних засад.
4. Форма держави багато в чому визначає сутність і призначення держави.
Чинники: політичні — ступінь розвитку суспільного та державного життя, завдання і
цілі, що ставить перед собою держава, співвідношення політичних сил, які визначають
внутрішню суспільно-політичну ситуацію в країні, характер діяльності владних еліт;
економічні — економічний устрій держави, матеріальні умови життя суспільства,
економічні зв’язки держави; ідеологічно-культурні — домінування у суспільстві
певних ідеологій, культурний рівень народу, характер релігійних міркувань, історичні
традиції; соціально-національні — наявність у державі різних національностей,
соціальних груп і класів, які здатні впливати на розвиток форми держави; міжнародні
— вплив інших країн, міжнародних організацій, міжнародного співробітництва щодо
конкретної держави.
Зв’язок між типом держави та її формою відображається такими
положеннями:
1) історичний тип держави (її соціальна сутність) так чи інакше визначає, зумовлює
її форму;
 2) крім типу, на форму держави впливають також інші явища, фактори, обставини
(зокрема, конкретне співвідношення у країні політичних сил різноманітних частин
суспільства, їхня впливовість; рівень політичної та правової культури суспільства;
історичні та національні традиції; розмір території держави; міжнародна ситуація);
3) форма держави здатна певним чином впливати на зміну соціальної сутності
держави, тобто здійснювати «зворотний» вплив на тип держави.
2. Форма державного правління. Республіка: загальне поняття, особливості
різновидів
Форма правління — це елемент форми держави, який характеризує способи
формування вищих органів державної влади, їх компетенцію, структуру, принципи
взаємовідносин та ступінь участі населення в їх формуванні.

На сьогодні типовою і найбільш поширеною є республіканська форма правління.

Республіка — це така форма правління, при якій державна влада в державі належить
представницьким виборним органам і здійснюється ними.

Республіка має такі ознаки:

• влада глави та вищих державних органів делегується їм народом;

• повноваження глави обмежені певним строком;

• голова держави несе політичну відповідальність за свою діяльність.

Більшість сучасних держав — республіки.

класична:
- парламентська (ФРН, Італія),
- президентська (США);
змішана:
- президентсько-парламентська (Франція);
- парламентсько-президентська (Киргизстан);
гібридна (монархічна республіка)-КНДР;
супергібридна – Білорусь

ОЗНАКИ ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (за цієї форми правління президент

одночасно є главою держави та очолює систему органів виконавчої влади)
глава держави - президент - очолює систему органів виконавчої влади; глава
держави - президент - обирається всім населенням; підсистеми вищих органів влади
здійснюють діяльність за принципом розподілу влад;
глава держави - президент - виконує відповідні функції у системі
стримувань і противаг;
уряд формується президентом;
уряд відповідальний перед президентом

ОЗНАКИ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (за цієї форми правління

парламент формує уряд, який перед ним і відповідальний)
 відсутній чіткий розподіл влад між законодавчими, виконавчими та судовими
органами;
глава держави - президент - обирається парламентом;
систему органів виконавчої влади очолює прем'єр-міністр, який має
досить значні повноваження;
уряд формується партією чи коаліцією партій, що перемогли на парламентських
виборах;
уряд відповідальний перед парламентом

ОЗНАКИ ПРЕЗИДЕНТСЬКО-ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (за цієї

форми правління глава держави є главою виконавчої влади, а уряд - відповідальний
перед ним і перед парламентом)
парламентський спосіб обрання глави держави - президента; президент є і главою
держави, і главою виконавчої влади; уряд має широкі повноваження;
уряд відповідальний і перед главою держави - президентом, і перед парламентом

ОЗНАКИ ПАРЛАМЕНТСЬКО-ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (за цієї

форми правління уряд формується парламентом, але відповідальний і перед
парламентом, і перед президентом)
уряд формується парламентом; уряд очолює прем'єр-міністр; уряд має широкі
повноваження;
уряд відповідальний і перед парламентом, і перед главою держави -президентом

3. Форма державного правління. Монархія: загальне поняття, особливості

різновидів.

Монархія — це така форма правління, за якою верховну владу в державі повністю

або частково здійснює одна особа (фараон, король, шах, цар, імператор), котра здобуває
її на основі кровноспорідненого успадкування або по життєвого обрання.

Монархія має такі ознаки:

• влада глави держави існує історично і не делегується йому народом;

• влада монарха здійснюється безстроково і передається, як правило, у спадщину;

• монарх не несе відповідальності за свої рішення. Сьогодні в світі існує приблизно

ЗО монархій. їх різновиди:

o 1) абсолютна монархія — це форма правління, за якої державна

влада зосереджена в руках одноособового глави держави (монарха). Наприклад, Оман,
Саудівська Аравія, Кувейт.
o 2) обмежена (конституційна) монархія — це форма правління, за
якої законодавча влада належить парламенту, виконавча — монарху (чи кабінету
міністрів), судова — судам, які обираються чи призначаються.
 В дуалістичних монархіях влада поділяється між парламентом і монархом.
Парламент приймає закони, але у монарха є право абсолютного вето (відхилення
законопроекту). Уряд призначається монархом, підпорядковується йому і несе
відповідальність перед ним. Така монархія передбачає двопалатний парламент, нижня
палата якого обирається населенням, а верхня — призначається монархом. Сьогодні
така форма правління зустрічається рідко: Йорданія, Марокко, Непал.

Станово-представницька монархія — це форма правління, при якій влада

монарха обмежена станово-представницькими органами (у Франції – Генеральні
Штати, Німеччині – рейхстаг та ландтаги,  Московії – Земський собор)

В парламентських монархіях (Бельгія, Великобританія, Данія, Іспанія,

Нідерланди, Норвегія, Швеція, Японія) монарх юридично є главою держави, але участі
в управлінні державою фактично не бере. В його руках зберігаються незначні
повноваження

Форма правління — це спосіб організації державної влади, порядок утворення та

діяльності державних органів, компетенція почесного характеру (право помилування,
представництво держави в міжнародних відносинах), а фактична державна влада
здійснюється парламентом і урядом.

Головна відмінна риса парламентської монархії — парламент формує уряд, уряд

підзвітний парламенту. Глава держави не має права вето по відношенню до
законопроектів (Японія), або фактично не використовує його (Великобританія).

Терміни:

Форма держави – це система способів та засобів організації та

здійснення державної влади

Форма державного правління – спосіб організації вищої державної

влади

Форма правління — це елемент форми держави, який характеризує

способи формування вищих органів державної влади, їх компетенцію,
структуру, принципи взаємовідносин та ступінь участі населення в їх
формуванні.

Монархія — це форма державного правління, при якій вища державна

влада фактично або формально належить одній особі (монарху) і, як правило,
передається у спадок представникам правлячої династії.

Республіка— це форма правління, при якій вищі органи державної влади

обираються безпосередньо народом або формуються виборними установами на
певний строк.
 Практичні завдання

Елементи форми Різновиди елементів Держави, які належать

держави форми держави до відповідних
різновидів
Форма державного Республіка Україна, Болгарія,
правління Білорусь, Гвінея, Італія
Монархія Бельгія, Іспанія,
Марокко

Форма державного Унітарна Україна, Болгарія,

устрою Білорусь, Гвінея,
Марокко, Італія
Федеративна Бельгія, Іспанія
Форма державного Демократична Україна, Болгарія,
устрою Білорусь, Бельгія, Італія,
Марокко, Гвінея
Недемократична Відсутні

Чи існують такі держави, які у своїх конституціях закріплюють положення про

недемократичну форм державного режиму? Як Ви вважаєте, з чим це пов’язано?
Ні, не існують такі держави. Ні одна країна світу не закріплює недемократичну
форму режиму, бо це буде засуджено на світовому рівні, оскільки це архаїстичний
режим, проте це не означає його відсутність.

Чи достатньо приписів конституції для повної характеристики різних елементів

форми певної держави?

На мою думку ні, не достатньо приписів для повної характеристики різних

елементів форми певної держави . Насправді потрібно досліджувати реальну ситуацію в
країні, а не лише приписи, проголошені в конституції. Прикладом можна навести
статтю 1 конституції СРСР - «є соціалістична загальнонародна держава, яка виражає
волю й інтереси робітників, селян, інтелігенції, трудящих усіх націй і народностей
країни». Проте всім нам відомо, що існував тоталітарний режим і проголошена стаття
не відповідала дійсності.

2. Республіка
Парламентська республіка – Греція, Словенія, Італія, Німеччина
Президентська республіка – Білорусь
Змішана республіка – Португалія
 Монархія
Абсолютна монархія – Саудівська Аравія, Оман
Парламентська монархія – Австралія, Бельгія, Швеція, Іспанія
1 творче

Платон, Критерії поділу - хто здійснює управління ними. Форми: (а) аристократія –
справедливе правління найкращих, якій протиставляв 4 інших: (б) тимократію –
правління найсильніших воїнів, (в) олігархію – коли править невелика чисельність
найбагатших членів суспільства, (г) демократію – влада народу і (д) тиранію –
владарювання однієї особи. Мислитель указував на поступове переростання однієї
форми в іншу

Аристотель Форми держави (поділяв): а) за чисельністю тих, хто править (один,

декілька, багато) і б) у чиїх інтересах здійснюється правління. Друга ознака служила
критерієм поділу ним держав на (а) правильні – монархія, аристократія й політія, де
правління здійснюється в інтересах усіх членів суспільства і (б) неправильні – тиранія,
олігархія й демократія, де влада здійснюється в інтересах тих, хто править

Цицерон критерій поділу - у характері й волі тих, хто править. 3 форми: (а) царську
владу – монархію, (б) владу оптиматі аристократію і (в) народну владу – демократію.
Проте їх він не вважав найкращими і підкреслював, що ідеальною формою держави є
змішана форма, що поєднує позитивні риси всіх простих форм

Монтескьє критерій поділу: чинники, що визначають методи здійснення державної

влади. Форми: (а) республіка, де організацію і здійснення державної влади визначають
такі якості, як доброчесність і рівність і (б) монархія, де підвалини влади становлять
честь і деспотія, а в основі влади лежить страх. Під формою держави Ш.Л. Монтескьє
мав на увазі лише те, що називають політичний режим.

Ж.Ж. Руссо критерій поділу - структурну організацію вищих державних органів.

Форми: а) монархію, де влада здійснюється однією особою; б) аристократію як владу з
невеличкою групою найбагатших осіб; в) демократію, де владу очолюють усі члени
суспільства.

В.С. Петров, критерій - форма будь-якої держави виявляється насамперед в

організації її верховної влади, тобто у формі правління;

Д.О. Керимов. Критерій поділу - запропонував вважати форму держави явищем із

внутрішнім змістом (політичний режим) і зовнішньою формою (правління й державний
устрій)

В. Чиркіна, критерій - будь-які намагання типологізації форми держави стикаються

з проблемою, суть якої полягає у тому, що завжди йдеться не про визначення певних
типів форми держави як такої, а про типологізацію її елементів. Форми: монократична,
полікратична та сегментарна форми держави. Монократичній формі держави
притаманні високий рівень концентрації влади, відсутність місцевого самоврядування,
відмова від принципу поділу влади, заперечення будь-якої автономії окремих теритоpій.
Полікратична державна форма є її протилежністю. Тобто їй властиві: визнання і
практика поділу влади, розмежування ролей в сфері управління державою.
Сегментарна державна форма постає як певна перехідна форма між монократичною і
полікратичною. У цьому випадку може бути коли ті чи інші органи публічної влади не
виконують безпосередньо покладені на них суспільством і правом функції: наприклад,
коли суди не здійснюють правосуддя, правоохоронні органи не захищають права і
свободи громадян тощо.

Доцільність виокремлення різними вченими елементів форми держави. На мою

думку, наукові праці вчених, які працювали у цій сфері значно розширили загальні
поняття про елементи форми держави і ми маємо змогу подивитись ширше та
різнопланово на це поняття.

Який елемент форми держави, на Вашу думку, є найбільш важливим для її
функціонування та характеристики?

На мою думку усі три основні структурні елементи поняття форми держави є

важливими, адже багато вчених підтвердило це. Але я вважаю що базовим та
найважливішим є саме державний режим, адже саме він визначає спосіб поділу
території держави на певні складові частини та розподілу влади, окрім того, можна
визначити і як сукупність форм і методів здійснення державної влади.

2 творче

Принципи монархії:

1 безстроковості;

2 престолонаслідування;

3 непогрішності трону;

У світі сьогодні існує більше:

Європа: 13 країн монархій, 37 республік

Америка: 10 монархій, 13 республік

Азія: 19 країн монархій

Африка: 3 монархії

Австралія та Океанія: 1 країна монархія

Абсолютні монархії: вся повнота державної (законодавчої, виконавчої, судової)

влади знаходиться в руках монарха. Політичний режим абсолютної монархії передбачає
встановлення контролю над усіма сферами життя суспільства; при цьому поняття
«абсолютної» монархії умовне, бо можливості монарха обмежені розміром і якістю
бюрократичного апарату. - Оман, Бруней, Катар.

Дуалістичні монархії: поряд з монархом функціонують парламент і уряд. Глава

держави особисто формує уряд, який відповідальний не перед парламентом, а перед
монархом. Монарх має право вето на закони, які приймає парламент. Бутан,
Йорданія, Кувейт, Есватіні, Непал.
Я погоджуюсь, що в сучасному світі монархії існують як архаїчні форми правління.

Монархія у сучасному світі сприймається як традиційний пережиток з минулих

століть. Переважно повноваження монархів є обмеженими і вони наділені ними лише у
сфері зовнішньої політики. Проте ряд факторів зумовлює існування цього типу
правління. Попри свою давність монархія може пристосовуватись до нових умов.
Монархія є політично і соціально нейтральним інститутом, відіграє інтегративну
функцію. У разі непевності або загострення ситуації може відіграти стабілізуючу роль.
Монархія існує на основі трьох принципів: безстроковості, престолонаслідування та
непогрішності трону