БЮДЖЕТНИЙ ФЕДЕРАЛІЗМ ТА ФІНАНСОВЕ ВИРІВНЮВАННЯ

Поділ взаємовідносин між бюджетами за напрямами:

- вертикальні – між бюджетами різних рівнів,

- горизонтальні – між бюджетами одного рівня.

Також поділяються на

– регламентовані законодавчими та інструктивними документами;

– договірні – на підставі угоди між органами влади чи управління.

Мета регулювання міжбюджетних відносин ‒ забезпечення відповідності між повноваженнями

на фінансування видатків та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих
повноважень.

МОДЕЛІ ПОБУДОВИ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

І. Модель бюджетного (фіскального, фінансового) федералізму

За цієї моделі розмежування видатків між рівнями влади здійснюється відповідно до географічних
зон споживачів суспільних благ. Саме бюджетний федералізм передбачає договірну основу
фінансових відносин, що надає реальні права місцевій владі нижчого рівня відстоювати інтереси
жителів своїх адміністративно-територіальних одиниць перед місцевою владою вищого рівня або
перед «Центром» шляхом переговорів та узгоджень. Також передбачає значні податкові
повноваження місцевих органів влади. Модель бюджетного федералізму розподіляється на дві
підмоделі :

децентралізована підмодель, для якої характерною є значна автономія і, відповідно, відсутність

тісних внутрішніх фінансових міжурядових відносин;

кооперативна підмодель, за якої співпраці органів влади різних рівнів відводиться значна роль.

ІІ. Модель бюджетного унітаризму.

За цією моделлю активна роль у внутрішніх фінансових відносинах між органами влади належить,
в основному, тільки центральній владі, яка зазвичай проводить досить жорстке вирівнювання
забезпеченості територій бюджетними ресурсами. Місцева та регіональна влади, як правило, є
лише виконавцями централізованих рішень.

ІІІ. Змішана модель.

Механізм регулювання міжбюджетних відносин базується на використанні фінансових нормативів

бюджетної забезпеченості, як певного рівня соціальних послуг у розрахунку на душу населення,
надання яких гарантується державою виходячи з наявних фінансових ресурсів та визначеного
обсягу міжбюджетних трансфертів.

За формульним розрахунком серед видів міжбюджетних трансфертів в Україні з 2001 року

визначався розмір або дотацій вирівнювання або коштів, що передаються до державного бюджету
України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.
ГОРИЗОНТАЛЬНЕ ВИРІВНЮВАННЯ ПОДАТКОСПРОМОЖНОСТІ ОБЛАСНИХ БЮДЖЕТІВ

з 2015 року в Україні горизонтальне вирівнювання податкоспроможності обласних бюджетів

здійснюється окремо за надходженнями податку на прибуток підприємств та податку на доходи
фізичних осіб з урахуванням таких параметрів:

1) кількість населення;

2) надходження податку на прибуток підприємств за останній звітний бюджетний період;

3) надходження податку на доходи фізичних осіб за останній звітний бюджетний період;

4) індекси податкоспроможності відповідного обласного бюджету, що визначаються окремо за

надходженнями податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб.

Індекс податкоспроможності відповідного обласного бюджету є коефіцієнтом, що визначає

рівень податкоспроможності такого бюджету порівняно з аналогічним середнім показником по
всіх обласних бюджетах України у розрахунку на одну людину.

При здійсненні вирівнювання враховується значення індексу податкоспроможності відповідного

бюджету.

Якщо значення індексу:

– в межах 0,9 – 1,1 – вирівнювання не здійснюється;

– менше 0,9 – надається базова дотація відповідному бюджету в обсязі 80 % суми, необхідної для
досягнення значення такого індексу забезпеченості відповідного бюджету 0,9;

– більше 1,1 – передається реверсна дотація з відповідного бюджету в обсязі 50 % суми, що

перевищує значення такого індексу 1,1.