Гіпербола - це геометрична фігура, яка виникає як множина точок, для яких різниця відстаней до двох

фіксованих точок, називаних фокусами, є постійною і завжди більша за відстань між фокусами.

Гіпербола має дві гілки, які розташовані симетрично відносно центральної вісі, називаної осью
гіперболи. Вона також має два фокуси, розташовані на осі гіперболи, а також два відрізки, називані
вершинами гіперболи. Вершини гіперболи визначають кут між осью гіперболи і хордою, що
проходить через обидва фокуси.

Головна характеристика гіперболи - це її ексцентриситет, який визначає ступінь зсуву гіперболи від
своєї симетричної форми. Значення ексцентриситету знаходиться в межах від 1 до нескінченності.
Коли ексцентриситет дорівнює 1, гіпербола перетворюється в пару перпендикулярних прямих ліній,
відомих як асимптоти гіперболи.

Гіперболи зустрічаються в багатьох галузях математики та фізики. Вони використовуються для

моделювання траєкторій руху тіл у гравітаційних полях, в електроніці для проектування антен та
фокусуючих систем, а також в оптиці для аналізу форми дзеркал та лінз.

У рівнянні гіперболи використовується додавання або віднімання відстаней між точкою на гіперболі і
фокусами. Загальний вигляд рівняння гіперболи з центром в початку координат має вигляд:

(x^2 / a^2) - (

y^2 / b^2) = 1,

де a і b - позитивні константи, які визначають форму та розміри гіперболи.