ВСТУП

У сучасних умовах активного розвитку ринкових відносин в Україні одним із

найефективніших способів управління підприємствами є створення і
функціонування інтегрованих корпоративних структур, таких як холдингові
компанії. Перевагою такої форми господарювання є те, що вона дає
можливість акумулювати фінансові ресурси для здійснення інвестицій та
максимізувати фінансові результати всіх учасників групи підприємств.
Також розвиток промислово-фінансових груп стає одним із основних
напрямів розвитку світової економіки.
Останнім часом посилюється мотивація підприємств до входження в ФПГ.
Такі наміри пов'язані з можливістю забезпечити контроль над
підприємствами з метою налагодження вигідних технологічних і
господарських зв'язків. Багатьох господарських суб'єктів приваблює
перспектива спільної реалізації пріоритетних загальнонаціональних програм,
отримання необхідної державної підтримки, освоєння довгострокових і
перспективних інвестиційних проектів. ФПГ, які охоплюють промислові
підприємства, дослідні організації, торговельні фірми, банки та інші
структури, засновані на внутрішніх договірних відносинах, стали своєрідним
каркасом ринкової економіки багатьох країн.
1. Холдингові компанії в ринковій економіці
1.1 Загальна характеристика холдингових компаній
1.2 Діяльність та особливості розвитку холдингів в національній економіці
2. Промислово-фінансові групи в ринковій економіці
2.1 Загальна характеристика промислово-фінансових груп
2.2 Особливості діяльності промислово-фінансових груп
Висновки
Список використаних джерел

1.1 Загальна характеристика холдингових компаній

Холдинг (від англ. to hold — тримати) - це компанія, яка володіє
контрольними пакетами акцій інших підприємств з метою здійснення по
відношенню до них функцій контролю і управління.
В світовій практиці холдингові компанії (ХК) — це перш за все, фінансові
центри, навколо яких об'єднуються окремі компанії, не втрачаючи при цьому
своєї комерційної самостійності. На сьогодні практично всі найбільші
корпорації США і Західної Європи мають у своєму складі фінансовий центр
у вигляді холдингової компанії [2].
Перевага холдингових структур пояснюється достоїнствами централізованою
фінансово-економічного управління ланцюгами технологічно пов'язаних
підприємств, у тому числі зі зниженням ризиків інвестицій і взаємних
поставок, економією трансакційних витрат, ростом можливостей фінансового
і податкового маневрування та ін.
Прикладом холдингової структури є концерн «Нестле» (Швейцарія), який
спеціалізується на виробництві і продажу продуктів харчування. В холдингу
сконцентровані контрольні пакети шести основних дочірніх фірм, які є також
змішаними холдинговими компаніями.
Холдинги характеризуються високим рівнем організації акціонерного
капіталу. Через них вдається налагодити функціональну взаємодію капіталів,
що належать різним за профілем діяльності підприємствам, включаючи
пряме їх злиття і втрату самостійності. У складі холдингу вирішуються
народногосподарські проблеми, які не під силу одному окремо взятому
підприємству: розробка і створення складних технічних проблем, освоєння
високих технологій, отримання значних кредитів під певні програми,
створення нових виробничих потужностей та ін.
До складу холдингу входять:
- головне підприємство, яке здійснює контроль і управління дочірніми
підприємствами ;
- дочірні підприємства, контрольними пакетами котрих володіє головне
підприємство;
- асоційовані підприємства, вкладення в котрі не дозволяють головному
підприємству повністю контролювати їх і визначати основні напрямки
фінансово-господарської діяльності;
- підприємства, вкладення в котрі не дають права участі в управлінні;
- інші господарські суб'єкти.

1.2 Діяльність та особливості розвитку холдингів в національній економіці

Характерними особливостями діяльності торговельних холдингових
компаній України є володіння і управління торговельними мережами. У
холдинг «Fozzy Group» входять наступні торговельні мережі: мережа
універсамів «Сільпо», мережа магазинів біля дому «Фора», мережа аптек
«Будь здоров», оптові гіпермаркети «Фоззі», мережа гастрономів
«Дніпрянка», інтернет-магазин «Gonza» [14].
На практиці відомі два основних види холдингових компаній - чисті й
змішані. Чистий холдинг створюється з метою фінансового контролю і
управління щодо дочірніх підприємств. Схему формування чистого холдингу
подано на рис. 8.1.

Рис. 8.1. Схема формування чистого холдингу

Змішаний холдинг, окрім фінансового контролю і управління щодо дочірніх
підприємств, здійснює підприємницьку діяльність - промислову,
торговельну, транспортну, кредитно-фінансову.
Змішаному холдингу властива участь банківських установ в управлінні
довіреною їм власністю і використання страхових, інвестИціЙних компаній
або інноваційних фондів (рис. 8.2).
 Рис. 8.2. Схема формування змішаного холдингу
Істотною перевагою такого холдингу є можливість оперативного
маневрування кредитно-фінансовими ресурсами.

2.1Загальна характеристика промислово-фінансових груп

Промислово-фінансові групи – це багатофункціональні структури, створені
на основі об'єднання капіталів підприємств, кредитно-фінансових установ та
інших організацій з метою максимізації прибутку, підвищення ефективності
виробничих і фінансових операцій, посилення конкурентоспроможності на
внутрішньому і зовнішньому ринках, зростання економічного потенціалу
всієї групи у цілому і кожного із її учасників окремо.
Прагнення суб'єктів ринкових відносин вийти на більш високий рівень у
вирішенні завдань структурної перебудови економіки спричиняє
необхідність тісного злиття матеріальних ресурсів, зосереджених у
промисловості, із фінансовими ресурсами, сконцентрованими банками та
інвестиційними інститутами. У результаті економічного партнерства
товаровиробників і банків, а також зацікавленості державних органів у
формуванні фінансово-промислових утворень виникають промислово-
фінансові групи (ПФГ), спрямовані на активізацію товарного виробництва,
розширення ринку і розгортання інвестиційного процесу. Специфіка
правового становища ПФГ обумовлена їхніми особливостями як форм
організаційного об'єднання можливостей різних суб'єктів господарювання за
підтримки держави у вигляді інтеграції виробництва і фінансів, концентрації
в одне ціле різних видів ресурсів, спрямованої на досягнення визначеної
мети.
Промислово-фінансова група – це об'єднання, до якого можуть входити
промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові
й проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що
мають на меті отримання прибутку, та яке створюється за рішенням Уряду
України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку
пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки
України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами, а також
виробництва кінцевої продукції.
Останнім часом посилюється мотивація підприємств до входження в ПФГ,
оскільки їх розвиток дає змогу забезпечити контроль над підприємствами і
фінансово-кредитними установами в інтересах налагодження вигідних
технологічних і господарських зв'язків. Багатьох економічних суб'єктів
приваблює перспектива спільної реалізації пріоритетних
загальнонаціональних програм, отримання необхідної державної підтримки
ресурсів на поповнення оборотних коштів і технічне переоснащення
виробництва, освоєння довгострокових і перспективних інвестиційних
проектів. ПФГ, які охоплюють промислові підприємства, дослідні
організації, торговельні фірми, банки та інші структури та засновані на
внутрішніх договірних відносинах, стали своєрідним каркасом ринкової
економіки багатьох країн.
Аналіз світових тенденцій дає підстави стверджувати, Що розвиток ПФГ в
Україні дозволить полегшити вирішення ряду проблем, викликаних
трансформаційними процесами в економіці країни, тому що в рамках ПФГ
досягається:
• концентрація грошових, матеріальних, науково-технічних, трудових,
інформаційних ресурсів, необхідних для закріплення тенденції до
економічного зростання та збільшення інвестицій у науково-технічний
розвиток;
• взаємодія фінансового, промислового та інтелектуального капіталу;
- можливість формування міжнародних коопераційних зв'язків на основі
створення транснаціональних промислово-фінансових груп
• підвищення економічної стабільності учасників групи у зв'язку із
створенням можливостей для надання допомоги збитковим підприємствам,
які є незамінними в технологічному ланцюгу виготовлення кінцевої
продукції;
• формування ефективного механізму самофінансування учасників ПФГ,
оскільки в результаті інтеграції економічних, організаційних, технологічних
та інтелектуальних потенціалів учасників ФПГ забезпечуються реальні
механізми самофінансування, нарощування інвестиційних ресурсів для
високоефективних виробництв;
• покращення кредитного обслуговування підприємств групи банками, які
входять до складу ПФГ, через надання кредитів під більш низькі в порівнянні
з ринковими відсотки, можливість пролонгування строку повернення
кредиту, участь банку в проектному фінансуванні;
• можливість за рахунок високої концентрації капіталу реалізовувати
масштабні науково-технічні розробки, створювати найбільш складні технічні
і технологічні системи; [6, с. 416-417].

2.2 Особливості діяльності промислово-фінансових груп

Наведемо основні особливості діяльності ПФГ в Україні:

 головним підприємством ПФГ є те, що виготовляє кінцеву продукцію,
здійснює її збут, платить податки в Україні та офіційно представляє
інтереси ПФГ в Україні та за її межами;
 учасником ПФГ може бути підприємство, банк, наукова чи проектна
установа або іноземна юридична особа, що виробляє проміжну
продукцію або надає банківські послуги учасникам та головному
підприємству ПФГ і передбачає отримання прибутку;
 на банки-учасники ПФГ не поширюються обмеження щодо вкладення
комерційних банків у статутні фонди інших підприємств та організацій
у частині інвестування коштів у розробку, розвиток та модернізацію
виробництва; придбані банками корпоративні права власності та інші
майнові права зберігаються за ними після реорганізації та ліквідації;
 річний обсяг реалізації кінцевої продукції ПФГ має бути не меншим за
еквівалент 100 млн дол. США починаючи з другого року після
створення ПФГ. Цей строк може бути продовжений у разі виробництва
новоосвоюваних видів кінцевої продукції та продукції з тривалим
циклом виробництва.
Наведені особливості стимулюють створення ПФГ у чорній металургії,
вугільній, енергетичній та хімічній галузях.
Існують варіанти одночасного використання кількох механізмів консолідації
капіталу:
 спільно відкриваються акціонерні компанії (центральна компанія
групи, торговий дім та ін.);
 частина активів учасників групи передається в довірче управління
центральній компанії;
  формуються спеціалізовані централізовані фонди групи;
 концентрація ресурсів підвищується за допомогою кредитів;
 одні члени групи беруть участь у капіталі інших.
Узагальнений склад промислово-фінансової групи подано на рис. 48. Для
модернізації виробничого процесу, принципового оновлення його
технологічної бази потрібні великі інвестиції.

Важливим джерелом ресурсного забезпечення інвестицій є інтенсифікація

використання наявного економічного потенціалу. Основними факторами
підвищення віддачі від наявних виробничих фондів є такі:
 економія на витратах за рахунок кооперації в постачальницько-
збутовій та маркетинговій діяльності, зниження потреби в оборотних
коштах;
 підвищення конкурентоспроможності у зв’язку зі зміцненням
партнерських відносин між технологічно пов’язаними підприємствами.
При цьому істотним є поліпшення ритмічності виробництва як фактора, який
розширює можливості збуту продукції на внутрішньому та зовнішньому
ринках.
Орієнтація на використання додаткових виробничих потужностей та
економія матеріальних і фінансових ресурсів, що виникають внаслідок
внутрішньогрупової кооперації, відіграє особливу роль у функціонуванні
власного фінансового механізму ПФГ. Ця роль пов’язана з реалізацією таких
дій:
  виявлення ефекту кооперації;
 консолідації цього ефекту з урахуванням інтересів учасників ПФГ та
його використання для фінансування інвестиційної активності групи;
 розподілу віддачі від цих інвестицій;
 послаблення податкового тиску на отримані додаткові ресурси. Для
економії оборотних коштів і маневрування податковим навантаженням
великі можливості дає застосування трансфертних цін.
Результати зусиль ПФГ щодо концентрації капіталу для розв'язання проблем
стабілізації виробництва та його технологічного оновлення здебільшого
залежать від того, якою мірою вдасться залучити до цього ресурси
найсамостійніших з фінансового погляду галузей вітчизняної економіки.

ВИСНОВКИ
Існує два види холдингів: чистий холдинг (фінансовий), який створюється,
насамперед, з метою фінансового контролю та управління, змішаний холдинг
здійснює також певну підприємницьку діяльність (промисловість, торгівля,
транспорт, кредитно-фінансова діяльність). При цьому зауважено, що
останнім часом намітився кількісний ріст чистих холдингів, які об'єднують
фінансові заклади (банки, страхові та інші фірми).
Промислово-фінансові групи, концерни, холдинги, конгломерати та
консорціуми, а також інші структури асоціативного типу, які базуються на
внутрішніх договірних відносинах, є своєрідним каркасом економіки
провідних індустріальних країн і світового господарства в цілому.
Створення ПФГ в Україні сприятиме виявленню економічних пріоритетів,
зміцненню господарських зв'язків, підвищенню міцності промисловості та
розвитку фінансової сфери, підвищенню конкурентоспроможності
українських підприємств і виходу їх на світовий ринок, розвитку підприємств
стратегічної орієнтації шляхом їх інвестування та реструктуризації.

1.Гончар, К. Р. Инновационное поведение сверхкрупных компаний: ленивые

монополии или агенты модернизации? : Препринт WP1/2015/02 [Текст] / К.
Р. Гончар : Гос. ун-т - Высшая школа экономики. – М. : Изд. дом Гос. ун-та
– Высшей школы экономики, 2015. – 48 с.
2.Закон України "Про промислово-фінансові групи в
Україні". https://zakon3.rada.gov.ua/. Верховна Рада України. 21 листопада
1995. Процитовано 16 вересня 2019.
3.ХОЛДИНГОВА КОМПАНІЯ //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред.
кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська
енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
4.Щодо пріоритетів раціоналізації організаційно-правових форм господарської
діяльності у промисловості / Національний інститут стратегічних 22
досліджень / Аналітична записка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://niss.gov.ua