Professional Documents
Culture Documents
практика 100
практика 100
м. Черкаси – 2023 р.
Соціальний діалект (соціолект) – (лат. societas – суспільство і грец. διάλεκτος –
наріччя) – це різновид мови, вживаний як засіб спілкування між людьми, пов’язаними
тісною соціальною або професійною спільністю, тобто це мова окремої соціальної
групи людей. В українському мовознавстві відомі класифікації соціальних діалектів
Й.О.Дзендзлівського, І. Г. Матвіяса, Л. О. Ставицької, А. П. Загнітка.
Професійні діалекти, або соціолекти (лат. dialektos – говір, наріччя; лат. Professio –
професіоналізм, офіційно зазначене заняття, спеціальність) – це слово або вислів, що
об'єднують людей однієї професії або одного роду діяльності за їх мовними рисами.
Інформант: Швед Тетяна Миколаївна, 1982 р. н., отримала середню шкільну освіту та
вищу спеціальну освіту, більше 10 років працює інженером-геодезистом-
землевпорядником. Народилася та все життя проживала в місті Черкаси.
- Від чого залежить точність похибок та які похибки взагалі існують у вашій
спеціальності?
- |д’акуйу І|рино / |хочу зау|важити / шчо ви |досит’ |в’ірно ска|зали |саме |похибка
/ то|му що сло|во |помилка в інже|нерн’ій гео|дез’ійі не зас|тосовуйет’с’а / а зас|
тосовуйет’с’а |саме сло|во |похибка // буд’-йа|к’і ви|м’ір’уван’:а інже|нерн’і
геоде|зичн’і супро|воджуйут’с’а |похибками / йак би ре|тел’но во|ни не ви|
конувалис’а // |точніст’ |вим’ір’ів за|лежит’ в’ід |точност’і засто|совуван’:а |
прилад’ів і об|ладнан’:а / |метод’ів ви|м’ір’уван’:а / класиф’і|кац’ійі спец’іа|л’іста
ну і |зв’існо |зовн’ішн’іх у|мов / у йа|ких во|ни ви|конуйут’с’а // під|вишчуйучи |
точніст’ |прилад’ів і об|ладнан’:а |даного / удоско|нал’уйучи |методи спос|
тережен’ / по|л’іпшуйучи квал’іф’і|кац’ійу |того чи |іншого спец’іа|л’іста / |
можна дос’аг|нути йакнай|меншойі |похибки |даних |вим’ір’ів / од|нак |повн’іст’у
у|никнути |похибок немож|ливо взага|л’і // |похибки |вим’ір’ів |можна под’і|лити
на три |групи / во|ни под’і|л’айут’с’а : |груб’і / система|тичн’і й випад|ков’і // |
груб’і |похибки пере|важно йе |насл’ідком |огр’іх’ів і прора|хунк’ів п’ід час ви|
м’ір’уван’ // дл’а йіх |вийавлен’:а про|вод’ат’ пов|торн’і та конт|рол’ні ви|
мір’уван’:а / |тіл’ки так |можна роз|под’ілити |груб’і |похибки // система|тичн’і |
похибки – т’і |похибки / шчо |вход’ат’ до резул’|тат’ів ви|м’ір’уван’ за |певним за|
коном / пос|т’ійно пере|вишчуйучи або |зменшуйучи ви|м’ір’увану величи|ну
(кут / |відстан’ / пере|вишчен’:а та|ке |інше ) // |дан’і система|тичн’і |похибки
вини|кайут’ |через несп|равност’і |прилад’ів / не|точн’іст’ уста|новлен’:а йіх на |
станц’ійах і |точках / вплив |зовн’ішн’іх |фактор’ів / ф’із’іоло|г’ічн’і особ|
ливост’і спостер’іга|ча / |тобто інже|нера-геоде|зиста // вплив |даних |похибок |
звод’ат’ до |м’ін’імуму пере|в’іркойу та йусти|руван’:ам |прилад’ів / засто|
совуйучи в’ідпо|в’ідн’і ме|тодики |вим’ір’ів і |введен’:а поп|равок до резул’|тат’ів
ви|м’ір’уван’ вс’іх // і у нас за|лишилис’а випад|ков’і - випад|кових |похибках /
вели|чину йа|ких ука|зати в резул’|татах ви|мір’уван’ немож|ливо взага|л’і // йіх
вплив на резул’|тати ви|мір’уван’ |також |можна |зменшити застосу|ван’:ам точ|
них |прилад’ів / |метод’ів ви|м’ір’уван’ і по|л’іпшен’:ам у|мов / у йа|ких во|ни ви|
конуйут’с’а / од|нак шче раз наголо|шу / шчо |повн’іст’ у|никнути йіх |впливу
немож|ливо // то|му випад|ков’і |похибки нази|вайут’ шче неми|нучими // взага|
л’і те|ор’ійа |похибок |вим’ір’ів вив|чайе влас|тивост’і / |методи об|числен’:я /
порів|н’ан’:а випад|кових |похибок і о|ц’ін’уван’:а |точност’і к’ін|цевих резул’|
тат’ів // во|ни дайут’ |змогу виби|рати та|к’і |прилади і |методи ви|м’ір’уван’ / йа|
к’і забез|печуйут’ |зменшен’:а |впливу випад|кових |похибок на |к’інцев’і резул’|
тати до допус|тимойі ме|ж’і //
Транскрибування відео
https://youtu.be/JlMqkNywV2o
- Пані Тетяно, розкажіть будь ласка про зв’язок курсу інженерної геодезії з
іншими дисциплінами.
- |методи |вир’ішен’:а нау|кових і прак|тичних зав|дан’ гео|дез’ійі ґрун|туйут’с’а
на за|конах мате|матики і |ф’ізики // за допо|могойу мате|матики розроб|
л’айут’с’а нау|ково обґрун|тован’і |схеми поста|новки і вико|нан’:а геоде|зичних |
вим’ір’ів / вста|новл’уйет’с’а за|лежн’іст’ м’іж резул’|татами |вим’ір’ів і вели|
чинами / шчо дос|л’іджуйут’с’а (нап|риклад / |значен’:ами |в’ідстаней / ку|т’ів і
коорди|натами |точок зем|нойі по|верхн’і) // зна|н’:а з |ф’ізики / особ|ливо |
розд’іл’ів |оптики / елект|рон’іки / рад’іо|техн’іки / необ|х’ідн’і дл’а |створен’:а
геоде|зичних |прилад’ів і |правил’нойі йіх експлуа|тац’ійі // на ос|нов’і за|кон’ів
ме|хан’іки ви|р’ішуйет’с’а зав|дан’:а |вивчен’:а |форми Зем|л’і і йі|йі грав’іта|
ц’ійного по|л’а // гео|дез’ійа по|в'йазана з астро|ном’ійейу / гео|лог’ійейу / гео|
ф’ізикойу / геоморфо|лог’ійейу та ін. на|уками // |в’ідомост’і з астро|ном’ійі
необ|х’ідн’і дл’а роз|робки і застосу|ван’:а астроно|м’ічних |способ’ів |
визначен’:а коорди|нат |точок зем|нойі по|верхн’і / нап|риклад / д’|іаметр Зем|л’і /
шчо визна|чайет’с’а гео|дез’ійейу / викорис|товуйет’с’а астро|ном’ійейу йак
оди|ниц’а довжи|ни при |визначен’:і |в’ідстаней м’іж пла|нетами |Сон’ачнойі сис|
теми // геоморфо|лог’ійа – на|ука про по|ходжен’:а і |розвиток рел’|йефу зем|нойі
по|верхн’і / йа|ка необ|х’ідна гео|дез’ійі дл’а |правил’ного зоб|ражен’:а форм
рел’|йефу на |планах і |картах // в’ідпо|в’ідно / |можна |легко по|бачити зво|
ротний зв'йа|зок м’іж геоморфо|лог’ійейу і гео|дез’ійейу // іс|нуйе нероз|ривний
зв'йа|зок м’іж гео|дез’ійейу і картог|раф’ійейу / фотограм|метр’ійейу / г’ідрог|
раф’ійейу / в’ій|с’ковойу |справойу //
- Пані Тетяно, розкажіть будь ласка про значення інженерної геодезії в народному
господарстві
- інже|нерну гео|дез’ійу викорис|товуйут’ п’ід час розв'йа|зан’:а бага|т’ох важ|
ливих зав|дан’ на|родного госпо|дарства / на|уки / промис|ловост’і //
од|ним із |напр’амк’ів су|часних нау|кових дос|л’іджен’ є |вивчен’:а |
внутр’ішн’ойі бу|дови Зем|л’і і про|цес’ів / шчо в’ідбу|вайут’с’а на йі|йі по|
верхн’і та в |надрах // геоде|зичн’і |методи дозво|л’айут’ ф’іксу|вати |к’іл’к’існ’і
характе|ристики та|ких |йавишч йак горизон|тал’н’і / так і верти|кал’н’і текто|
н’ічн’і |рухи зем|нойі ко|ри / пере|м’ішчен’:а берего|вих |л’ін’ій ок|еан’ів та мо|
р’ів / |визначен’:а |ухил’ів і р’із|ниц’ |р’івн’ів мо|р’ів та ін. // геоде|зичн’і ви|
м’ір’уван’:а забез|печуйут’ дот|риман’:а геоме|тричних форм і еле|мент’ів про|
екту спо|руди йак у в’ід|ношен’:і йі|йі розташу|ван’:а на м’іс|цевост’і / так і у
в’ід|ношен’:і йі|йі |внутр’ішн’ойі і |зовн’ішн’ойі конф’ігу|рац’ійі // |нав’іт’ |
п’ісл’а за|к’інчен’:а буд’ів|ництва ви|конуйут’с’а спец’і|ал’н’і геоде|зичн’і ви|
м’ір’уван’:а / йа|к’і ма|йут’ на ме|т’і пере|в’ірку |ст’ійкост’і спо|руди і |
вийавлен’:а мож|ливих дефор|мац’ій в |час’і п’ід |д’ійейу |р’ізних сил і при|чин //
су|часне буд’ів|ництво немож|ливе без ши|рокого викорис|тан’:а геоде|зичних ме|
тод’ів роз|м’ічуван’:а інже|нерних спо|руд на м’іс|цевост’і / шчо забез|печуйут’
ви|соку |точн’іст’ і викл’у|чайут’ |груб’і |похибки / |метод’ів опера|тивного конт|
рол’у буд’і|вел’них ро|б’іт і геоде|зичного керу|ван’:а ро|ботойу буд’і|вел’них ма|
шин і меха|н’ізм’ів // із ц’і|йейу ме|тойу на буд’ів|ництв’і інже|нерних об'|йект’ів
|широко засто|совуйут’ |лазерну |техн’іку.
Коментар до практики
Вперше познайомившись з пані Тетяною, я одразу зрозуміла, що вона саме та людина
у якої я хочу взяти таке «інтерв’ю». Я дуже вдячна їй, що вона одразу погодилася та
дала свій дозвіл на публікування матеріалів у соціальні мережі. Ми з Тетяною
Миколаївною записали аудіо доволі швидко, адже вона професіонал своєї справи і на
всі питання відповідала чітко і детально. З відео були деякі труднощі, але і їх ми
подолали і я залишилася задоволеною результатом.
Перечитуючи весь матеріал, про який розповідала пані Тетяна я досить мало розумію,
хоча намагалася трішки вникнути у суть професії про яку розповідатимуть. Мене дуже
зацікавила професія інженера-геодезиста і я навіть уявити не могла наскільки вона
важлива у сучасному світі. Найбільше мені сподобалася тема про нівелювання
поверхні – це було дуже пізнавально, як і всі інші теми.
Я б хотіла, щоб всі більш детально розглянули цю спеціальність, адже про неї відомо
досить небагато.