Олімпійський рух у

міжвоєнний період.

Підготували Черній Юрій Ушкевич Владислав

Фізична культура і спорт в капіталістичних країнах в період
між двома світовими війнами розвивається в умовах
загальної кризи капіталістичної системи.
Після першої світової війни буржуазний спортивно-
гімнастичний рух був підпорядкований меті військово-
фізичної підготовки молоді, а також її ідеологічному
вихованню. В той й же час, у капіталістичних країнах
значно зростають масштаби спортивного руху –
збільшилась кількість спортивних і гімнастичних
організацій, клубів, спілок.
Ігри VІІІ Олімпіади проходили в Парижі (1924 рік) В них приймало
участь 3092 спортсмена (з них 136 жінок) з 44 країн. У зв’язку з 30-
річчям олімпійського руху в знак визнання заслуг засновника
Олімпійських ігор П. де Кубертена була прийнята його пропозиція
щодо проведення Олімпійських ігор 1924 року в Парижі. У
передмісті столиці був збудований Олімпійський стадіон на 60 тис.
місць. Німеччина, як і в 1920 році була позбавлена права участі в
Олімпійських іграх.
На іграх VІІІ Олімпіади було встановлено 18 олімпійських і 9
світових рекордів
Фінські спортсмени успішно виступили на змаганнях з легкої
атлетики. Всесвітню відомість отримав кращий бігун того часу Пааво
Нурмі, який виборов 4 золоті медалі. Він встановив два олімпійські
рекорди у бігу на 1500 м . Олімпійські ігри дали потужний поштовх
для розвитку спорту.
Олімпійські ігри дали потужний
розвиток для спорту із ХХ ст. почав
набирати популярності футбол в
1904 році була заснова ФІФА із 1930
років регулярно проводили
чемпіонати по футболу.
Також приділяли увагу тенісу і
хокею. Особливості розвитку спорту
в міжвоєнний було те що він набував
провесійного характеру у 1917 році
було створено професійний клуб з
хокею в канаді Національна хокейна
ліга (НХЛ)