1.

Верхньогермансько діалекти об’єдналися в древневерхненемецкий мова

(двн). Перші писемні пам’ятки на цій мові відносяться до 8 – 9 ст. (Глоси
до латинських текстів, переклади з латинської і поеми релігійного змісту).
Найдавніші письмові пам’ятки древневерхненемецкого мови – глоси, тобто
окремі німецькі слова або словосполучення, що пояснювали важкі для
розуміння латинські слова і звороти. З окремих глосс складалися словнички –
глосарії. У них глоси розташовувалися або в тому порядку, в якому вони
зустрілися в тексті, або в алфавітному порядку, або згрупованими за темами.

Найдавніший глосарій, Керонскій, або «Аброганс»- Назва дано по першому

латинському слову в ньому – відноситься до середини 8 ст. Він був складений у
монастирі Фрайзінг і вважається найдавнішою книгою німецькою мовою.

До першої половини 9 ст. Відноситься ще один анонімний пам’ятник - «Татиан»

(«Tatian»), переклад зводу євангелій сирійця Татіана (створений у 2 ст.
Грецькою мовою, в 4 в. Переведений на латинь) на восточнофранкськой
діалект, зроблений, очевидно, в знаменитій школі при монастирі Фульда на
Майні, найбільшому центрі освіти .

Найзначніший язичницький пам’ятник - «Пісня про Хільдебранта» («Das

Hildebrandslied») – являє собою героїко-епічну пісню з циклу пісень про Дітріха
Бернському (тобто Остготском короля Теодоріху, 6 ст.). Крім «Пісні про
Хільдебранта», збереглося ще кілька язичницьких змов. Найдавніші (10 ст.) – Це
т.зв. «Мерзебурзькі заклинання» («Merseburger Zauberspruche»), записані в
монастирі Фульда на Східнофранкського діалекті.

Християнські пам’ятки двн. Періоду діляться на прозові і поетичні. Найдавніший

прозовий текст «
Isidor» є анонімний переклад богословського трактату «Про католицьку віру»
іспанського єпископа Ісидора Севільського (пом. В 636 р), зроблений в 8 в. На
рейнскофранкском діалекті. Перекладач «Ісидора» користувався продуманої і
систематизованої орфографією, зумів дати осмислений переклад складного
релігійно-філософського трактату.
До кінця 10 ст.-початку 11 ст. Відноситься перекладацька діяльність Ноткер
(Notker der Deutsche, розум. В 1022), керівника монастирської школи в Сан-
Галлені. Для цілей шкільного викладання він перевів з латинської мови цілий
ряд творів класичної і релігійної літератури: «Риторику» і «Категорії»
Аристотеля, морально-філософський трактат філософа-стоїка 6 ст. Боеція і ряд
інших творів. Ноткер належать записи великого числа народних приказок і
притч. Його твори відрізняються продуманою орфографією і впорядкованістю
розділових знаків. При перекладі латинських текстів він прагнув створити
німецьку філософську термінологію.

До найбільш значним поетичним релігійним пам’ятникам відноситься поема

про страшний суд «Муспіллі», написана алітераційний вірш. Самим великим
віршованим пам’ятником релігійного змісту є євангельська гармонія вченого
ченця Отфрида, викладача в монастирі Вейсенбург в Ельзасі, створена в 60-і
роки 9 ст. На рейнскофранкском діалекті. Отфрид – перший німецький поет,
відомий по імені. Він відмовився від використання алітераційний вірша і
замінив його римою.

2. Періоди історії німецької мови:

• 750—1050: давньоверхньонімецька мова Althochdeutsch
• 1050—1350: Середньоверхньонімецька мова Mittelhochdeutsch
• 1350—1650: Ранньоверхньонімецька мова Frühneuhochdeutsch
• З 1650: Нововерхньонімецька мова, сучасна німецька мова Neuhochdeutsch

3. Загалом класифікація середньоверхньонімецьких діалектів виглядає

наступним чином:
Нижньонімецькі діалекти / Niederdeutsche Dialekte
1. Ніжнефранкскіій (Niederfrankisch)
2. Нижньосаксонський (Niedersдchsisch)
3. Східно-нижньонімецький (Ostniederdeutsch)
3.1. Мекленбурзький (Meklenburgisch)
3.2. Бранденбурзький (Brandenburgisch)
3.3. Поммеранскій (Pommersch)
3.4. Прусський (Prussisch)
Середньонімецьких діалекти / Mitteldeutsche Dialekte
1. Рейнофранкскій (Rheinfrдnkisch)
2. Среднефранкскій (Mittelfrдnkisch)
2.l. Мозельський франкський (Moselfrдnkisch)
2.2. Рипуарські (Ripuarisch)
3. Гессенський (Hessisch)
4. Східно-середньонімецьких (Ostmitteldeutsch)
4. l. Мейсенський або (MeiЯnisch oder Obersдchsisch)
Верхньосаксонського
4.2. Тюрінгській (Thьringisch)
4.3. Сілезький (Schlesisch)
Верхньонімецькими діалекти / Oberdeutsche Dialekten
1. Швабсько-алеманський (Schwдbisch)
2. Баварсько-австрійський (Bairisch-цsterreichisch)
3. Південно-франкський (Sьdfrдnkisch)

4. Східно-франскій (Ostfrдnkisch)