Макроскопічна будова зуба:

- Коронка: анатомічна коронка (частина зуба, вкрита емаллю), клінічна коронка (частина
зуба, яка виступає над яснами)
- Шийка: анатомічна шийка (місце переходу емалі в цемент кореня), клінічна шийка (місце
переходу над’ясенної частини зуба у внутрішньоальвеолярну)
- Корінь: розташований у зубній альвеолі
- Порожнина зуба, за формою подібна до форми коронки
- Канал кореня зуба
- Отвір верхівки кореня

Коронка зуба має кілька поверхонь: оклюзійну, вестибулярну, язикову (на нижній щелепі) або
піднебінну (на верхній щелепі) і контактні поверхні, звернені до сусідніх зубів. Корінь і шийка зуба
побудовані з дентину. У коронці зуба, зовні від дентину, розташована найтвердіша тканина
людського організму – емаль.

Ознаки приналежності до певної сторони щелепи.

- Ознака кута коронки у присінковій нормі кут, утворений між змикальною поверхнею і
ближчою контактною поверхнею, гостріший, ніж кут між змикальною поверхнею і
дальшою контактною поверхнею, він дещо заокруглений;
- Ознака кривизни коронки найопуклішою частиною присінкової поверхні коронок зубів є
їхня ближча (присередня) третина;
- Ознака відхилення кореня верхівки коренів зубів відхилені від поздовжньої осі зуба вбік -
дистально

Зубна дуга, її форма; чинники, що забезпечують її стійкість.

Альвеолярна, зубна і базальна дуги.

Зубна дуга - це лінія, яка проходить по різальним краям та жувальним поверхням зубів.

На верхній щелепі зубна дуга має форму напівеліпсу, на нижній- параболи.

Зубна дуга верхньої щелепи > зубна дуга нижньої щелепи

Поверхня, яка проходить через жувальні площадки і різальні краї зубів, називається змикальною
поверхнею, або оклюзійною.

- Сагітальна оклюзійна крива (ділянка бічних зубів верхньої щелепи: змикальна поверхня
має викривлення спрямовані своє випуклістю донизу)
- Трансверзальна оклюзійна крива (ділянки молярів верхньої та нижньої щелеп: жувальні
поверхні)

Альвеолярна дуга - умовна лінія, яка з’єднує вершини альвеолярних перегородок щелепи.

Базальна дуга - умовна лінія, яка проходить по верхівкам коренів зубів.

Базальна дуга верхньої щелепи < базальна дуга нижньої щелепи

Єдність і стійкість зубного ряду забезпечується міжзубними контактами , комірковими відростками
та пародонтом, характер розташування зубів, спрямування їх коренів і коронок.

- Міжзубні контактні пункти (у фронтальних зубах розташовані поблизу різального краю , а

в бокових — поблизу змикальної поверхні), які заповнені зубним сосочками
Тиск , який припадає н а будь-який зуб , поширюється не тільки по його коренях на
коміркові відростки, але й по міжзубних контактах на сусідні зуби .
З віком контактні пункти стираються і замість них утворюються контактні площадки .
Стирання контактних пункті в є доказом фізіологічно ї рухомості зубів , яка здійснюється у
трьох взаємноперпендикулярних напрямках : вертикальному , поперечному і сагітальному.
Стирання контактних пункті в не порушує неперервності зубної дуги . Пояснюється цей
факт медіальним зсувом зубів , унаслідок чого відбувається укорочення зубного ряду, яке
досягає 1 см. Це є наслідком того, що міжзубні зв'язки маргінального пародонта йдуть від
цементу одного зуба до цементу другого над верхівкою міжзубної перегородки у вигляді
міцного пучка сполучнотканинних волокон, і зсув одного зуба медіально або дистально
спричиняє зсув зубів , що стоять поруч.
- Нижні зуби одержують додаткову стійкість за рахунок щічної випуклості зубно ї дуги ,
нахилу і форми коронок зубів . Язикові поверхні нижніх зубів вужчі , ніж присінкові
(лицеві), і тому контактні поверхні коронок не паралельні , а зближуються (конвергують ) у
напрямку до язика.
Верхні зуби мають паралельні контактні поверхні
- Зуби нижньої щелепи нахилені коронками досередини , а коренями — назовні, що надає
таким чином стійкість нижньому зубному ряду. Коронки нижніх молярів, крім того ,
нахилені вперед , а корені — назад. Таке положення перешкоджає зсуву зубного ряду.
- Екватор зуба
- 21
- 34