Сосна звичайна

Сосна звичайна — високе, до 50 м заввишки, з діаметром стовбура до 1-1,5 м

дерево родини соснових. Типовий представник голонасінних рослин. Складає
близько 35 % державного лісового фонду України. Поширена в основному на Поліссі,
в північній частині лісостепу, іноді на піщаних терасах річок північної частини степу.
Широко поширене в Євразії, починаючи з Іспанії і Великобританії і далі на схід до
басейну річки Алдан і середньої течії Амура. На півночі сосна звичайна росте аж до
Лапландії, на півдні зустрічається в Монголії та Китаї. На півночі ареалу піднімається
на висоту до 1000 м над рівнем моря, на півдні до 1200-2500 м над рівнем моря.
Утворює чисті і мішані ліси і росте разом з ялиною, березою, осикою, дубом.
Маловимоглива до якості ґрунтів. Займає часто непридатні для інших видів площі:
піски, болота. Пристосована до різних температурних умов. Світлолюбна,
морозостійка рослина. За сприятливих умов живуть до 350-400 років.

Зовнішній вигляд

Дерево з конусоподібною або пірамідальною кроною і моноподіальним,

кільчастим гілкуванням. Оскільки це світлолюбне дерево, нижні його гілки
відмирають, очищаючи стовбур. Дерева, що виросли в густому лісі, мають стрункі,
майже циліндричні стовбури і невеличку, високо підняту крону з тонкими гілками.
Молоді пагони зеленуваті, пізніше — до кінця першого літа стають сіро-світло-
коричневими. Кора в нижній частині стовбура товста, лускувата, сіро-коричнева, з
глибокими тріщинами. Луска кори утворює пластини неправильної форми. У
верхній частині стовбура і на гілках кора тонка, у вигляді пластівців, помаранчево-
червона.

Коренева система

Коренева система — стрижнева, але розміри та галуження кореня залежать від

умов її зростання. Має потужну кореневу систему із сильними бічними корінням і
здатна вкорінюватися і рости на піщаних дюнах і схилах, на болотах і навіть на голих
скелях. На болотах коріння сосни знаходиться біля самої поверхні, кожне дерево ніби
сидить на купині. Так дерево рятується від надмірної кількості вологи. На бідних і
сухих ґрунтах дерево утворює величезну поверхневу кореневу систему, глибиною до
30-40 м, і радіусом до 15-20 м, і живиться за рахунок роси і конденсованої вологи. На
багатих і пухких ґрунтах стрижневий корінь сосни проникає на глибину 60-ти та
більше метрів. Коріння сосни оповите чохлами з грибкових ниток, що утворюють
мікоризу.

Листяний покрив

Листом сосни є хвоїнка. Хвоїнки розташовані на укорочених пагонах по дві

хвоїнки 4-7 см завдовжки, зверху випуклі темно-зелені, знизу — жолобчасті,
загострені, часто скручені. Хвоя у дерева змінюється поступово. Хвоїнки живуть від
двох до п’яти років, а потім опадають разом з коротким пагоном. Через невелику
поверхню хвої випаровується невелика кількість води, тому сосни є посухостійкими
рослинами.

Шишки

Шишка – видозмінений вкорочений пагін голонасінних, який утворює пилкові

мішки або насінні зачатки.
Навесні на верхніх гілках сосни утворюється два типи шишок. Чоловічі
шишки (4) ростуть тісними групами в нижній частині нових пагонів. Вони дрібні
світло-жовтого кольору, зібрані групами та знаходяться на деяких молодих пагонах,
мають один тип луски.
Цьогорічні жіночі шишки (1) утворюються на верхівках молодих пагонів, вони
поодинокі, невеликого розміру і мають червонуватий колір. Жіночі шишки ростуть і
деревеніють. Спочатку вони стають зеленими, потім — коричневими. Мають луски
двох типів, причому зовнішні луски - покривні - захищають внутрішні луски з двома
насінними зачатками від ушкоджень.
У чоловічих шишках розвивається пилок. У кожної частинки пилку (2) є дві
повітряні бульбашки, які допомагають їм утримуватися в повітрі. Коли пилок
дозріває, він переноситься вітром на жіночі шишки. Серед лусочок жіночих шишок
знаходяться сім'язачатки. Коли пилок потрапляє на сім'язачаток, то відбувається
запилення. Жіночі шишки змінюють колір, стають зеленими і опускаються вниз.
Наступної весни відбувається запліднення, і серед лусочок шишки починає
рости насіння. Насіння дозріває і зберігаються в шишках до наступної весни. Тільки
на третій рік насіння висипається. У кожного насіння є крило (3), щоб вітер міг його
забрати якомога далі. Потрапивши до сприятливих умов, насіння проростає.
Запилення, запліднення і достигання насінин відбуваються за 3 роки. В інших
голонасінних можуть відбуватися протягом одного року. Насіння сосни починає
утворюватися на 12-15-му році життя. Минулорічні шишки зеленого кольору
довжиною кілька сантиметрів розміщені на старших гілках. На позаминулорічних
гілках знаходяться старі коричневі й сухі шишки. 

Будова чоловічої шишки

Шишка складається з вісі та лусочок. Має лише один тип луски. Луски

чоловічих шишок мають пару пилкових мішків (мікроспорангії). Мікроспорангії у
хвойних зібрані в стробіли. У пилковому мішку формуються та розвиваються пилкові
зерна. Пилкове зерно (чоловічий гаметофіт) формується з мікроспори. Воно вкрите
двома оболонками, між якими у двох місцях є порожнини, заповнені повітрям -
повітряні мішки, що роблять пилок дуже легким для розсіювання його вітром.
Складається з двох клітин - сифоногенної та спермагенної. 

Будова жіночої шишки

Шишка складається з вісі та лусочок. Має луски двох типів, причому зовнішні

луски - покривні - захищають внутрішні луски з двома насінними зачатками від
ушкоджень. Луски щільно прилягають одна до одної, під час запилення вони
розсуваються, а після запилення луски шишки знову стуляються. На лусках жіночих
шишок сосни утворюються по два насінних зачатки. Мегаспорангії знаходяться
всередині насінного зачатка, тобто вони зібрані в шишках. З мегаспори формується
жіночий гаметофіт (нуцелус). Нуцелус зверху вкритий покривами (інтегументами),
які на верхівці не зростаються і утворюють щілину-пилковхід, через яку до жіночого
гаметофіту потрапляє чоловічий гаметофіт. Жіночий гаметофіт у сформованому
вигляді складається з поживної тканини, яка називається первинним ендоспермом, та
двох архегоніїв.  

Розмноження

Процес розмноження у сосни займає три роки.

Запилення (1-й рік)

Запилення – процес потрапляння пилкового зерна в насінний зачаток та його

проростання. У пилкових мішках чоловічих шишок утворюються пилкові зерна, в
оболонках яких є два повітряні мішки. Вітер розносить пилок. Луски жіночої шишки
розходяться. Насінний зачаток голонасінних вловлює пилок за допомогою крапельки
води, яку він виділяє. Пилкове зерно проростає і утворює пилкову трубку, що вростає
в насінний зачаток. Після запилення, луски жіночої шишки закриваються, шишка
вкривається смолою і набуває зеленого кольору.

Запліднення (2-й рік)

У жіночих шишках у насінному зачатку з частини клітин утворюється кілька

жіночих статевих органів із яйцеклітинами. Решта клітин запасає поживні речовини
(утворюється особлива тканина — первинний ендосперм голонасінних). У пилкових
трубках утворюється по два спермії, пилкова трубка доростає до яйцеклітини,
розривається і один із сперміїв запліднює яйцеклітину. Із зиготи розвивається
зародок майбутньої сосни. Залишки покриву насінного зачатка, зародок та ендосперм
утворюють молоду насінину. Жіноча шишка розростається та зеленіє.

Достигання насінини (3-й рік)

На початку весни насінини повністю достигають. Шишки висихають,

набувають коричневого кольору і розкриваються, висипаючи зрілі насінини. Завдяки
плівчастим крилоподібним виростам насіння добре розсіюється вітром. 

Схема розмноження
 Практичне використання

Сосна – деревинна, смоло-, танідо- і пилконосна, жиро- і ефіроолійна,

волокниста, вітамінозна, лікарська, фарбувальна, фітонцидна, декоративна і
фітомеліоративна рослина. Насіння сосни містить до 30 % олії. Деревина її легка,
м'яка, трохи блищить, малосучкувата, добре розколюється, легко обробляється,
смолиста, стійка до гниття, проте швидко втрачає природний колір, буріє і часом
уражається синявою. У вигляді круглого лісу вона є основним будівельним
матеріалом як у сільськогосподарському, так і в промисловому та житловому
будівництві; використовуються також при виготовленні телеграфних й телефонних
стовпів, на портові споруди, дамби, греблі, набережні, мости. Соснові пиломатеріали
(дошки, бруси) широко застосовують у будівництві (ферми, балки, крокви, сходи,
віконні коробки, одвірки, підлоги тощо).
3 деревини сосни шляхом сухої перегонки одержують деревинний оцет і
дьоготь, а в перегінному апараті лишається вугілля, з якого виробляють активоване
вугілля. Дьоготь і активоване вугілля використовують у медицині. Крім того,
активоване вугілля застосовують для знебарвлення рідин, видалення з них запахів.
Ним заповнюють протигази.
Із соснового осмолу одержують скипидар і каніфоль. Скипидар
використовують на виробництво лаків, фарб, парфумів, технічної камфори, яка
необхідна для виробництва пластмас, кінофотоплівок, штучних тканин, вибухівки, а
також у гумовій і фармацевтичній промисловості. Каніфоль сосни використовують
для проклейки паперу, виготовлення дешевого лаку, грампластинок, сургучу, а також
як домішку до бетону. Нею натирають смички струнних музичних інструментів.
Низькі сорти каніфолі йдуть на виготовлення мастил. Живицю, смолу,
скипидар і каніфоль застосовують також у медицині. З насіння сосни звичайної
одержують жирну олію, яку використовують для виробництва оліфи. З хвої сосни
внаслідок перегонки з водою одержують ефірну олію, яку застосовують у медицині.
Після видалення ефірної олії з хвої сосни одержують соснову або лісову вовну. Вихід
волокна 35 %. Його використовують у суміші з відходами бавовнику (40 % соснової
вати, 60 % відходів бавовнику) або з вовною для одержання пряжі, з якої
виготовляють фланель і ковдри. Соснова вата з додаванням паперових ниток йде на
виготовлення матів і підстилок, а з коноплями і льоном — мотузків і канатів. Соснова
вата — гарний набивний матеріал для матраців і подушок. у науковій медицині
використовують бруньки, живицю, смолу і продукти сухої перегонки деревини —
дьоготь і вугілля.
Бруньки містять смолу, ефірну олію, дубильні речовини, вітамін С тощо.
Застосовують як відхаркувальний, сечогінний і дезінфікуючий засіб при хворобах
верхніх дихальних шляхів, для ванн. Концентрат вітаміну С, виготовлений з хвої
сосни, використовують для лікування цинги; хлорофіл-вітамінну пасту — для
лікування ран, опіків.
Як фітонцидна рослина вона має санітарно-гігієнічне значення: під впливом
парів скипидару повітря в соснових насадженнях іонізується, а деякі хвороботворні
бактерії (стафілококи) гинуть. Сосна рекомендується для масивів дерев, чистих і
мішаних груп, поодиноких насаджень у парках і лісопарках. Особливо ефективні
поєднання її з ялиною, ялицею, а також з дубом, липою і кленом звичайним.
 Сосна звичайна має важливе лісомеліоративне значення. Вона здатна рости на
піщаних неродючих ґрунтах, невибаглива до вологи, швидкоросла. Сосна —
незамінна порода для залісення пісків. Засоленості ґрунтів і забруднення повітря
газами вона не витримує.
Із хвої сосни виготовляють хвойно-вітамінне борошно — вітамінний корм для
сільськогосподарських тварин. В ньому міститься багато вітаміну A, D, вітаміни
групи В та вітаміни К, Е, С, а також макро- і мікроелементи — кальцій, фосфор,
залізо, кобальт, цинк, молібден і нікель. Використовують хвойно-вітамінне борошно,
як профілактичний засіб проти захворювань на авітаміноз та як протигельмінтний
засіб.