Тема № 3: Злочини проти основ національної безпеки України

Навчальні питання:

1. Поняття та ознаки злочинів проти основ національної безпеки України.

2. Види злочинів проти основ національної безпеки України.

1. Поняття та ознаки злочинів проти основ національної безпеки України

Під злочинами проти основ національної безпеки України необхідно

розуміти, передбачені КК України, вчинені з прямим умислом і спеціальною
метою суспільно небезпечні діяння (злочини), що посягають на відносини, що
забезпечують умови з охорони основ національної безпеки України у політичної
та економічній сферах, у сфері державного суверенітету, територіальної
цілісності, недоторканості та обороноздатності держави, у сфері науково-
технічної, інформаційної, екологічної безпеки України від зовнішніх та внутрішніх
загроз.

Родовим об’єктом цих злочинів є сусп. відносини, що забезпечують охорону основ

національної безпеки України: її суверенітету, конституційного ладу, територіальної
цілісності та недоторканності, обороноздатності, екологічної, економічної та
інформаційної безпеки.
З об’єктивної сторони розглядувані злочини вчиняються, як правило, шляхом
активної поведінки - дії. При цьому закон конструює більшість із них як злочини з
формальним складом, що є закінченими з моменту вчинення відповідного діяння (напр.,
держ. зрада, шпигунство).
Із суб’єктивної сторони розглядувані злочини вчиняються умисно і, як правило, з
прямим умислом, за якого особа бажає заподіяти шкоду основам національної безпеки
України.
Суб’єктом переважної більшості з цих злочинів може бути будь-яка особа, що
досягла 16 років, а за ст. ст. 112 і 113 КК ним може бути і особа, яка досягла 14-річного
віку.

2. Види злочинів проти основ національної безпеки України

Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу
або захоплення державної влади (ст. 109 КК) - за ч. 1 тяжкий злочин, за ч. 2 та ч. 3 -
нетяжкий. Правовою підставою встановлення відповідальності за ці дії є положення ст. 5
Конституції України, згідно з якою право визначати і змінювати конституційний лад в
Україні належить виключно народові і ніхто не може узурпувати держ. владу.
Безпосереднім об’єктом цього злочину є сусп. відносини, що забезпечують
охорону основ конституційного ладу і держ. влади в Україні.
Конституційний лад - це устрій держави і суспільства, а також їх інститутів
відповідно до конституційно-правових норм. Нормальне функціонування конституційного
ладу дозволяє реалізувати прагнення суспільства до справедливого і стабільного соціал.
порядку на основі поєднання індивідуальних і сусп. інтересів.
Держ. влада - це головна складова публічної влади, яка належить тільки державі й
реалізується нею шляхом прийняття компетентними органами обов’язкових для
виконання всіма рішень (правових актів) та застосування в разі необхідності держ.
примусу.
 Об’єктивна сторона злочину за ст. 109 КК полягає в чотирьох самостійних
формах дій. За ч. 1 цієї статті: 1) дії, вчинені з метою а) насильницької зміни чи б)
повалення конституційного ладу або в) захоплення держ. влади; 2) змова про вчинення
таких дій. У ч. 2 визначені такі форми: 3) публічні заклики до насильницької зміни чи
повалення конституційного ладу або до захоплення держ. влади; 4) розповсюдження
матеріалів із закликами до вчинення таких дій.
Суб’єктивна сторона - прямий умисел, а для перших двох форм його вчинення, що
зазначені в ч. 1 ст. 109 КК, і мета насильницької зміни чи повалення конституційного
ладу або захоплення держ. влади.
Суб’єкт - будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.
У ч. 3 ст. 109 КК встановлена відповідальність за дії, передбачені ч. 2 цієї статті,
якщо вони вчинені: а) особою, яка є представником влади; б) повторно (ст. 32 КК); в)
організованою групою (ч. 3 ст. 28 КК); г) з використанням засобів масової інформації
(напр., виступ по телебаченню, публікація в друкованому виданні та ін.).

Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110 КК)

- за ч. 1 нетяжкий злочин, за ч. 2 - тяжкий, за ч. 3 - особливо тяжкий злочин.
Безпосереднім об’єктом цього злочину є сусп. відносини щодо забезпечення
територіальної цілісності України в межах встановлених держ. кордонів. Ст. 110 КК
кореспондує положенням Конституції України про те, що територія України в межах
існуючого кордону є цілісною та недоторканною (ч. 3 ст. 2), а питання щодо її зміни
можуть вирішуватися виключно всеукраїнським референдумом (ст. 73).
Предметом цього злочину у формі «дій, вчинених з метою...» є територія України,
у формі публічних закликів - інформація, що містить хоча б один заклик відповідного
змісту, а у формі розповсюдження матеріалів - певний рухомий носій інформації (газета,
листівка, електронне повідомлення тощо), що містить такий заклик.
Об’єктивна сторона злочину передбачає такі альтернативні форми активної
поведінки: 1) дії, вчинені з метою зміни меж території або держ. кордону, на порушення
порядку, встановленого Конституцією України (напр., планування, підготовка чи змова
про відділення окремої території від України або реалізація такого відокремлення
всупереч ст. ст. 5 і 73 Конституції); 2) публічні заклики до вчинення цих дій; 3)
розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій (щодо змісту останніх
двох форм див. у підручнику аналіз ст. 109 КК).
Суб’єктивна сторона - прямий умисел, а при вчиненні злочину в першій формі
також і мета змінити межі території або держ. кордону України всупереч Конституції
України.
Суб’єкт - будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.
Відповідальність за ч. 2 ст. 110 КК настає за дії, передбачені ч. 1 цієї статті, якщо
вони вчинені: а) особою, яка є представником влади (див. у підручнику аналіз розд. XVII
Особливої частини КК); б) повторно (ст. 32 КК); в) за попередньою змовою групою осіб,
тобто за наявності ознак, передбачених у ч. 2 ст. 28 КК; г) якщо вчинені дії поєднані з
розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, тобто з метою викликати вороже
ставлення до осіб ін. національності або расової належності (про поняття «розпалювання
національної чи релігійної ворожнечі» див. у підручнику аналіз ст. 161 КК).

Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення

конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або
державного кордону України (ст. 110-2 КК) - за ч. 1 нетяжкий злочин, за ч. ч. 2-4
тяжкий.
 Безпосереднім об’єктом цього злочину є сусп. відносини, що забезпечують захист
основ конституційного ладу і держ. влади в Україні, а так само її територіальну цілісність
у межах встановлених кордонів.
Об’єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 1102 КК полягає у фінансуванні дій,
вчинених з метою зміни меж території або держ. кордону України на порушення порядку,
встановленого Конституцією України (про зміст цих дій - див. аналіз ст. 110 КК), а за ч. 2
ст. 110-2 КК - у фінансуванні дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення
конституційного ладу або захоплення держ. влади (про їх зміст-див. аналіз ст. 109 КК).
Суб’єктивна сторона - за ч. ч. 1 і 2 ст. 110-2 КК - прямий умисел. Фінансування дій за ч. 1
цієї статті вчиняється з метою зміни меж території або державного кордону України на
порушення порядку, встановленого Конституцією України, за ч. 2 - з метою
насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення держ. влади.
Суб’єкт злочину - будь-яка особа, що досягла 16-річного віку.
Державна зрада (ст. 111 КК) - особливо тяжкий злочин.
Безпосередній об’єкт цього злочину - сусп. відносини у сфері охорони зовнішньої
та внутрішньої безпеки України, а саме: її суверенітет, територіальна цілісність і
недоторканність, обороноздатність, держ., економічна чи інформаційна безпека.
З об’єктивної сторони держ. зрада може бути вчинена у трьох самостійних
формах дій:
1) перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або збройного конфлікту
Обов’язковою ознакою є час вчинення злочину — перехід на бік ворога повинен мати
місце в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.
2) шпигунство;
3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги
у проведенні підривної діяльності проти України.
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом, за якого особа
усвідомлює, що її дії вчиняються на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та
недоторканності, обороноздатності, держ., економічній чи інформаційній безпеці України,
і бажає їх вчинити. Мотиви можуть бути різними (ненависть до України, користь та ін.) і
на кваліфікацію не впливають.
Суб’єкт злочину - спеціальний: гр. України, який досяг 16 років. Співучасниками
цього злочину можуть бути також іноземці та особи без громадянства, що досягли
вказаного віку.
Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК) – кримін. проступок (ч. ч. 1, 2 ст. 111-1
КК); нетяжкий злочин (ч. ч. 3, 4 ст. 111-1 КК); тяжкий злочин (ч. 5 ст. 111-1 КК); особливо
тяжкий злочин (ч. ч. 6, 7, 8 ст. 111-1 КК).

1. Поняття «колабораційна діяльність», так само як і пов’язані з ним

«колабораціоніст», «колабораціонізм», «колаборант» та інші, будучи похідними з
латинського «collaborare» (співпраця), можуть набувати як позитивного, так і негативного
значення. У позитивній конотації колаборація передбачає спільну діяльність або
співробітництво. У негативній - зрадницьку співпрацю з ворогом. Ситуація Другої
світової війни внесла істотні корективи щодо негативного значення цього терміну, який
отримав зневажливе забарвлення. Його почали визначати як: «допомога ворогу»,
«підтримка окупаційних сил», «робота, спрямована проти фундаментальних національних
інтересів», «зрада», «державна зрада» тощо.
2. За своєю структурою ст. 111-1 КК містить вісім частин, з яких частини 1-7
передбачають (основні склади кримінального правопорушення, а ч. 8 - кваліфікований
склад, а так само чотирьох приміток.
3. Основним безпосереднім об’єктом колабораційної діяльності є державна та
воєнна сфери національної безпеки. Вони складають об’єкти, які Україна бере під
кримінально-правову охорону на рівні з іншими складниками її національної безпеки.
Пособництво державі-агресору (ст. 111-2 КК) – особиво тяжкий злочин.

Диверсія (ст. 113 КК) - особливо тяжкий злочин.

Шпигунство (ст. 114 КК) - особливо тяжкий злочин.