ГОЛОД

1921-1923 рр.
Підготувала
Корнелюк Мар’яна
ЛЛГ 10(6)-Б клас
 Восени 1922 р. Москва зробила першу
спробу
вийти на світовий ринок хліба. З України
було вивезено 13,5 млн. пудів зерна
нового врожа.
Щоб експорт хліба не виглядав
аморально, було
оголошено, що врожай 1922 р. зупинив
голод. Як
експорт хліба, так і поставки в Росію
призвели до того, що голод у південних
губерніях протримався протягом 1922-
першої половини
1923 р.
Голодомор в Україні 1921-1923 - масовий
голод, головно у південних областях
України, спричинений вивезенням хліба
з України до Росії радянською владою в
Україні, під тиском влади Радянської
Росії, на тлі посухи та неврожаю на
півдні України, Кубані та Поволжя.
Катастрофічна посуха і неврожай 1921 р.
загострили ситуацію з хлібом у
найважливіших зернових районах Росії -
Поволжі Північному Кавказі та на півдні
України.

1) Деградація продуктивних сил внаслідок
постійних, які тривають протягом семи
років бойових дій на території України;
2) Згубна для народного господарства
політика правлячої партії;
3) Підлегле становище українського
керівництва московському центру;
4) Прагнення радянської влади позбавити
повстанський рух в Україні підтримки
селянства;
Причини
5) Посуха і неврожай 1921 р., що охопили
найважливіші регіони Росії і південні і степові
райони України;
6) Скорочення посівних площ, занепад
сільськогосподарського виробництва
внаслідок більшовицьких соціально-
економічних експериментів;
7) Надмірні реквізиції продовольства.
Лише за січень- квітень 1921 р. з України було
вивезено 1 млрд. 635 млн. пудів зернових.
Якщо влітку щодоби відправлялося по
500вагонів

продовольства, то восени - по 2100. Восени

1922 р. Москва зробила першу спробу вийти на

світовий ринок хліба. З України було вивезено

13,5 млн. пудів зерна нового врожаю. Щоб
експорт хліба не виглядав аморально, було
оголошено, що врожай 1922 р. зупиняв голод.

Як експерт хліба, так і поставки в Росію

призвели До того, що голод у південних
губерніях протримався протягом 1922-першої
половини 1923
Масштаби голоду

Масштаби голоду
Страшний голод поширювався
далі півднем України. До
Катеринославщини, Запоріжжя та
Донеччини наприкінці 1921 року додається
Миколаївщина та Одещина. І на початку
січня 1922 року кількість голодуючих тут
сягнула 1 890 000 осіб, у березні - 3 250
000, в червні - 4 103 000. На півдні України
взимку 1922 року голодувало 8 000 000
селян. У червні
1922 р. кількість голодуючих перевищила
3,7 млн. чоловік. Тільки в березні- квітні
1922 р. від голоду померло 68,3 % жителів
Херсона, 41,6 %
- Олександрійська, 33,5 % - Єлизаветграда.
Саме Ленін заснував політику Голодомору:
Плавномірно проводима політику московських
загарбників щодо українського народу, що мала на
меті: безкарний економічний грабунок, підрив
генофонду ук-раїнської нації, придушення
національно - визвольного руху;
Нещадний економічний взиск та грабунок
українського
народу московськими окупантами з метою
забеспечення радянської влади ресурсами до
існування; Планове вилучення московськими
військами продукції у населення незважаючи
навіть на посуху і велику шкоду нанесену
сільському господарству за період затяжної війни;
Нищеня великих та малих землевласників
- господарів і вперше запроваджене рабство в
Україні у формі колгоспного ладу "Діяч-мучитель"
українського народу