паче, представникам ворожого табору ? Це питання для роздумів. Адже як пробачити тим, хто приніс лихо, смерть, руйнування, голод в твою країну ? Письменниця у новелі висвітлює ці питання споконвічної боротьби добра та зла, жорстокості й милосердя. На прикладі полоненого Фрідріха ми бачимо, що і «по ту сторону барикад» теж були звичайні, працьовиті люди, які любили дітей, свої родини, життя. Можливо, деякі з них потрапили на фронт не за власним бажанням, а виявилися жертвами обставин. Полонені німці сповнені болю і розпачу з початком будівництва, проте результат їхньої праці , а також підтримка місцевих жителів роблять диво - їхні серця оживають. Вдови, які самі потребують допомоги в скрутний післявоєнний час, проявляють милосердя до переможених ворогів. Як наслідок , навіть через півстоліття будинок, збудований полоненими, залишається теплим і міцним. Любов і милосердя допомагають не тільки тим, кому потрібне пробачення провини, а й тим, хто пробачає. Адже у війні завжди страждають обидві сторони , війна приносить горе й втрати і нападникам, і тим, хто захищається. Любов і здатність пробачити ворогу жорстокість змінюють людей на краще, сприяють духовному зростанню. Адже любов , прагнення до мирного існування притаманні людям незалежно від національності та віросповідання.
УРОК № 48. Т. ШЕВЧЕНКО. «І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ…» (2ГОД.) ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ «ЗЕМЛЯЧКІВ» У ПОСЛАННІ. ВИКРИТТЯ КОНФОРМІЗМУ ЗНАЧНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНСЬКОЇ