Тема 2. Многочлен. Корінь многочлена. Теорема Безу.

Раціональна
функція. Розклад раціональної функції в суму простих дробів.

Важливий клас функцій, утворюють раціональні функції (раціональні

P ( x)
дроби), тобто функції, які можна зобразити у вигляді дробу , де P( x), Q( x)
Q( x)
- многочлени з дійсними коефіцієнтами.

Означення 1. Раціональним дробом (або дробово – раціональною функцією)

називається функція вигляду

де - деякі многочлени над; .

Означення 2. Два раціональні дроби та називаються рівними:

= , якщо .

Звідси маємо, що кожен раціональний дріб можна домножити (скоротити) на

довільний ненульовий спільний множник:

= , .

Означення 3. Раціональний дріб називається правильним, якщо

степінь < степеня і відповідно, неправильним, якщо
степінь степеня .

Означення 4. Раціональний дріб називається нескоротнім, якщо

НСД . У протилежному випадку дріб називається скоротним.

P ( x)
Раціональний дріб називається правильним, якщо степінь многочлена
Q( x)
P( x)
P(x) менший за степінь многочлена Q(x) . Якщо раціональний дріб не є
Q( x)
правильним, то виконавши ділення чисельника на знаменник, дріб можна
зобразити у вигляді
 P ( x) P* ( x)
 R( x)  *
Q( x) Q ( x)
P * ( x)
де R(x) , P* ( x) , Q* ( x) - деякі многочлени, а - правильний раціональний
Q * ( x)
дріб.
Приклад 1.
x5  x3  x 2  1 2x2  6x  2
 x 2
 3 
x3  2 x  1 x3  2 x  1
P ( x)
Лема 1. Нехай - правильний раціональний дріб. Якщо число a є
Q( x)
дійсним коренем кратності   0 многочлена Q(x) , тобто Q( x)  ( x  a) Q* ( x) і
Q* ( a )  0 ,
то існують дійсне число А і многочлен P* ( x) з дійсними коефіцієнтами такі,
що
P( x) A P * ( x)
 
 (1)
Q( x) ( x  a ) ( x  a) 1 Q* ( x)

де дріб P * ( x) також є правильним.

( x  a) 1 Q* ( x)

P ( x)
Лема 2. Нехай - правильний раціональний дріб. Якщо комплексне
Q( x)
число z1  a  ib (a дійсні) є коренем кратності   1 многочлена Q(x) , тобто
i b
Q( x)  ( x 2  px  q)Q* ( x) ,
де Q* ( z1 )  0 , а x2  px  q  ( x  z1 )( x  z1 ) , то існують дійсні числа M, N і многочлен
P* ( x) з дійсними коефіцієнтами такі, що
P ( x) Mx  N P * ( x)
 2  ,
Q( x) ( x  px  q)  ( x 2  px  q)  1 Q* ( x)
P * ( x)
де дріб - також є правильним.
( x  px  q)  1 Q* ( x)
2

P ( x)
Теорема 1. Нехай - правильний раціональний дріб, P( x), Q( x) -
Q( x)
многочлени з дійсними коефіцієнтами. Якщо
Q( x)  ( x  a)1 ...(x  ar ) r ( x 2  p1 x  q1 ) 1 ...
(4)
...(x 2  ps x  qs )  S
де ai - попарно різні дійсні корені многочлена Q(x) кратності  i , i =1,2,…,r, а
x  p j x  q j  ( x  z j )( x  z j ) , де z j і z j - попарно різні при різних j комплексні
2

корені многочлена Q(x) кратності  j , j  1,2,..., s , то існують дійсні числа

Ai( ) , i  1,2,..., r ,   1,2,..., i ; M (j  ) і N (j  ) , j  1,2,..., s,   1,2,...,  j такі, що
P( x) A1(1) A1( 2 ) A1(1 )
   ...   ...  (3.5)
Q( x) ( x  a1 )1 ( x  a1 )1 1 x  a1
Ar(1) Ar( 2 ) Ar( r )
   ...  
( x  ar ) r ( x  ar ) r 1 x  ar
M 1(1) x  N1(1) M 1( 2 ) x  N1( 2 ) M 1( 1 ) x  N1( 1 )
   ...  
( x 2  p1 x  q1 ) 1 ( x 2  p1 x  q1 ) 1 1 x 2  p1 x  q1
M s(1) x  N s(1) M s( 2 ) x  N s( 2 ) M s(  s ) x  N s(  s )
 ...    ... 
( x 2  ps x  qs )  s ( x 2  ps x  qs )  s 1 x 2  ps x  qs

Раціональні дроби вигляду

A Mx  N
і
( x  a) ( x  px  q) 
2

p2
де a, p, q, A, M , N - дійсні числа і q0, називаються елементарними
4
раціональними дробами.
Таким чином, доведена теорема стверджує, що будь-який правильний
раціональний дріб можна розкласти на суму елементарних раціональних
дробів.
При виконанні розкладу вигляду (5) для конкретного заданого дробу є
зручний так званий метод невизначених коефіцієнтів. Він полягає в
наступному. Для даного дробу
P ( x)
записується розклад (5), в якому коефіцієнти Ai( ) , M (j  ) , N (j  ) вважаються
Q( x)
невідомими (і=1,2,…,r,   1,2,..., i , j  1,2,..., s ,   1,2,...,  j ). Після цього обидві
частини рівності зводяться до спільного знаменника і у многочленів, які
одержаться в чисельнику прирівнюються коефіцієнти. При цьому якщо
степінь многочлена Q(x) дорівнює n , то в чисельнику правої частини (5)
після зведення до спільного знаменника одержується многочлен степеня n -1,
тобто многочлен з n коефіцієнтами, а число невідомих Ai( ) , M (j  ) , N (j  ) також
дорівнює n :
r s

i 1
i  2 j 1
j n

Таким чином, ми отримуємо систему n рівнянь з n невідомими. Існування у

неї розв’язку випливає з доведеної теореми.
Зауважимо, що після зведення (5) до спільного знаменника і його
відкидання, у випадку коли Q(x) має дійсні корені, доцільно підставити в
обидві частини отриманої рівності послідовно ці корені; в результаті
одержимо деякі співвідношення між шуканими коефіцієнтами, які є
корисними для їх подальшого визначення.
Теорема 2. Довільний раціональний дріб можна подати у вигляді суми
многочлена та правильного раціонального дробу. Причому таке зображення
єдине.

Означення 5. Правильний раціональний дріб називається простим,

елементарним якщо: а) степінь < степеня ;

б) - незвідний многочлен.

Приклади.

1. - не простий ;

2. - простий;

3. - не простий ;

4. - простий.

Приклад 1. Розкласти на суму простих дробів раціональний дріб.

Отже, .

x
Приклад 2. Розкладемо дріб на елементарні дроби.
( x  1)( x  2)
2

x A B C
  
( x  1)( x  2) x  1 x  1 x  2
2

Зведемо до спільного знаменника і відкинемо його, одержимо:

x  A( x  1)( x  2)  B( x  1)( x  2)  C( x  1)( x  1) . (2.6)
Маємо випадок, коли всі корені знаменника дійсні. Підставивши в (2.6)
послідовно x  1 , x  1 і x  2 , знайдемо
1 2
1  2 A ,  1  6 B , 2  3C , звідси A ,B  1 , C  .
2 6 3
Отже,шуканий розклад
x 1 1 2
  
( x  1)( x  2)
2
2( x  1) 6( x  1) 3( x  2)
x2  1
Приклад 3. Знайдемо розклад на елементарні дроби для .
x( x 2  1) 2
x2  1 A Bx  C Dx  E
  2  2
x( x  1)
2 2
x ( x  1) 2
x 1
Зведемо до спільного знаменника і відкинемо його, маємо
x 2  1  A( x 2  1)2  ( Bx  C ) x  ( Dx  E )( x 2  1) x
Прирівняємо коефіцієнти при однакових степенях х:
1  A , 0  C  E , 1  2 A  B  D , 0  E , 0  A  D , звідси знайдемо
A  1 , B  2 , C  0 , D  1 , E  0 ,
і, тому шуканий розклад має вигляд
x2  1 1 2x x
  2  2
x( x  1)
2 2
x ( x  1) 2
x 1
 Зауважимо, що в окремих випадках розклад на елементарні дроби можна
одержати швидше і простіше, не використовуючи метод невизначених
коефіцієнтів.
Приклад 4.
1 (1  x 2 )  x 2 1 1
  2  
x (1  x )
2 2 2
x (1  x )
2 2 2
x (1  x ) (1  x 2 ) 2
2

(1  x 2 )  x 2 1 1 1 1
   2 
x (1  x )
2 2
(1  x )
2 2
x 1 x 2
(1  x 2 ) 2