Мета. Вправляти дітей у диференціації кольорів.

Закріпити назви
кольорів, квітів. Розвивати мислення, мовлення, зоровий аналізатор.
Виховувати любов до рослин.
Матеріал: фланелеграф (квітники) для дорослого (демонстраційний)
і для кожної дитини; предметні картки з квітами й відповідні їм фігури (у
вихователя), таці з такими самими фігурами (на столі для кожної дитини).
Хід гри
 Перед проведенням гри діти розглядають квіти на квітнику.
Починаючи гру, вихователь нагадує їм про те, який красивий квітник є у
них на території садочка, і пропонує кожному зробити свій квітник.
Вихователь показує дітям квітку на картці, діти разом із вихователем
пригадують її назву, визначають колір. Після цього вихователь розміщує
картку на демонстраційному фланелеграфі, промовляючи: «Тут виросла
жовта-жовта кульбабка», а потім прикріплює поряд жовтий кружечок і
каже: «А тут ще одна». Потім вихователь пропонує дітям посадити такі
самі квіти на їхніх «квітниках».
Діти знаходять жовті круги на таці й «саджають» на своїх
«квітниках» (фланелеграфах) кульбабки. Вихователь звертається до дітей
із запитанням: «Де росте твоя кульбаба?», спонукаючи до відповіді «Тут»,
«Там». Наслідуючи вихователя, діти «саджають» кілька «квітів» (подібних
до них фігур): мак, півонію тощо. Коли квітники «розквітнуть», кожна
дитина показує свій і цікавиться, який квітник у сусіда. З дітьми, які не
зробили помилок, у повторній грі вихователь створює квітники за
словесною вказівкою, без демонстрації зразка.

Мета. З’ясувати рівень уміння диференціювати предмети за

основними кольорами; визначити рівень знань щодо назв кольорів.
Матеріал: іграшки різного кольору (лялька, машинка, пірамідка,
брязкальце, дзвіночок тощо).
Хід гри
Дітям пропонують набір із 5—6 знайомих іграшок різного кольору
(лялька, машинка, пірамідка, брязкальце, дзвіночок тощо). Вихователь
повідомляє, що він забув усі кольори, а пам’ятає лише назви, і просить
дітей допомогти йому. Він буде називати колір, а хтось із дітей —
показуватиме іграшку відповідного кольору. Під час відповіді вихователь
не виправляє дитину, й незалежно від того, як вона відповідає, дякує їй і
хвалить.

Мета. Вправляти дітей у диференціації кольорів. Учити розуміти

поняття «велика», «маленька», «багато». Розвивати мислення, мовлення,
зоровий аналізатор. Виховувати спостережливість.
Матеріал: овали (оранжеві та інших кольорів), картинка — золоті
рибки.
Хід гри
Вихователь питає дітей, чи бачили вони рибок, та пропонує їм
побути рибалками.
Діти, які бажають бути рибалками, ловлять рибу. На таці лежать
різні фігури. Серед них оранжеві овали — золоті рибки різного розміру.
Вихователь читає рибалкам вірші
й пропонує показати зображення
рибок на картинці. Потім він читає
перший стовпчик вірша.
Намальовані рибки
Трипки- дрипки,
Оранжеві рибки!
Якось на папері
Хвостиком змахнули,
 Попливли за двері.
Дрипки-трипки,
Не пустуйте, рибки!
Ту, найбільшу, слухайте,
Моря не розхлюпайте.
В. Терен
Завдання на вибір дітей. Велика рибка. Маленька рибка. Багато
рибок. Рибалки вибирають фігури, схожі за формою на рибок (овали). Усі
роздивляються, хто що впіймав. Помилково обрану фігуру порівнюють із
картинкою й повертають на тацю. Якщо не всі вибрали оранжеві фігури, то
вихователь ще раз читає перший стовпчик вірша, виділяючи голосом
підкреслене слово. Рибалки знову ловлять рибок. Потім вихователь разом
із дітьми розглядає впійманих рибок, читає про них віршик, а діти
повторюють його за дорослим.
Про рибок іншого кольору діти розповідають самі. Далі вихователь
читає другий куплет вірша й просить дітей вибрати найбільшу «рибку».
Після цього педагог пропонує кілька ігрових ситуацій: «Усі маленькі
рибки, пливіть до найбільшої», «Малі рибки попливли за великою», «Малі
рибки заховалися від великої» (діти прикривають їх долонями),
«Попливли за великою — більші рибки, за ними — менші». Діти
викладають свої рибки в один рядок за найбільшою. Відразу легко знайти
помилку й виправити її. Потім можна «вишикувати» окремо оранжевих
рибок і ще раз прочитати віршик.
Вихователь звертає увагу дітей на те, що велика рибка — одна, а
маленьких — багато. Можливо, дехто з дітей правильно відповість на
запитання: «Скільки великих рибок, скільки — малих?».
Наприкінці гри рибалки ловлять рибок — дітей, які бігають по
кімнаті.
 Мета. Продовжувати вчити дітей диференціювати основні кольори.
Розвивати відчуття кольору; увагу, мислення, пам’ять. Виховувати почуття
турботи про інших.
Матеріал: аркуш паперу зеленого кольору із зображенням 12 квіток
однакової форми, двох розмірів (6 великих і 6 маленьких) і шести кольорів
(по одній великій і маленькій квітці однакового кольору) — червоного,
оранжевого, жовтого, синього, фіолетового, білого; 12 контурних
картонних метеликів однакової форми (також двох розмірів і шести
кольорів відповідно до розмірів та кольорів квітів).
Хід гри
Вихователь звертається до дітей:
— Погляньте на цей квітник. Якого кольору ця квітка? А ця? Вона
велика чи маленька? Покажіть інші квітки такого самого кольору та
розміру.
— А тепер послухайте вірш.
Я біжу, біжу по гаю,
Я метелика впіймаю.
А метелик не схотів,
Геть від мене полетів.
 Полетів він на лужок,
Заховався між квіток.
Н. Забіла
— На наш лужок теж прилетіли метелики. Тож допоможемо їм
заховатися. Для цього треба знайти квітку для кожного метелика, таку
саму за кольором та величиною, як і він сам, і посадити метелика на неї.
Подивіться на цього метелика. Який він — великий чи маленький? А якого
він кольору? А тепер знайдіть таку саму квітку. Дивіться: квітка велика, і
метелик теж великий; квітка синя, і метелик синій. Якщо посадити його на
цю квітку, він буде зовсім непомітний.

Мета. Вправляти дітей у диференціації предметів за кольором.

Закріпити назви кольорів. Розвивати орієнтацію у просторі. Виховувати
бажання грати.
Матеріал: паперові смужки, на яких зображені 2—3 предмети
одного кольору та порожнє віконце; картки із зображенням предметів
різних кольорів.
Хід гри
Вихователь читає вірш:
Ось стоять предмети в ряд І до себе звуть малят:
Подивись ти сюди І товариша знайди!
Вихователь пропонує подумати, якого ж товариша загубили
предмети, і знайти його, повернувши на своє місце — у порожнє віконце.
 Мета. Продовжувати вчити добирати колеса до машин,
орієнтуючись на величину та колір. Закріпити словосполучення: машина
велика, маленька; колеса великі, маленькі; колеса сині великі; колеса
червоні маленькі.
Матеріал: на картці намальовані дві машини — велика (синя) та
маленька (червона). Колеса в обох вирізані.
Хід гри
Вихователь в ігровій формі пропонує дітям дібрати колеса та
дверцята до машин.
 Мета. Продовжувати вчити дітей вкладати вкладки у відповідні
вирізи. Закріпити уявлення про величину: великий (маленький) будинок.
Словник: будинок, дах, вікна. Продовжувати вчити узгоджувати
прикметники з іменниками: червоний дах, червоні дахи, червоне вікно.
Матеріал: на картці намальовані два будинки — великий і
маленький; дахи й вікна вирізані.
Хід гри
Вихователь пропонує дитині розглянути картки, назвати, що на них
зображено. (Будинки.) Далі він розповідає казку: «Жили собі два веселі
будинки. Один був... який? (великий), а інший... (маленький). Але
незважаючи на те, що один був великий, а інший маленький, вони дуже
дружили. Аж ось налетів злий і сердитий вітер, він поскидав із них дахи,
по видував вікна й розкидав їх по траві, І будинки засумували: хто ж тепер
їм допоможе знайти саме їхні вікна й дах і полагодити їх».
Вихователь заохочує дитину допомогти будиночкам, ще раз звертає
увагу на їхню величину. По закінченні завдання будиночки дякують
дитині.

Мета. Учити добирати колеса до потягів. Словник: потяг, паровоз,

великий, маленький; вагон великий, маленький; колеса великі, маленькі.
Учити повторювати слова та словосполучення з вірша Т. Волгіної
«Паровоз».
Дидактичний матеріал: на картці намальовані два потяги різної
величини та різних кольорів; колеса вирізані.
Хід гри
Вихователь пропонує дитині розглянути картки, назвати, що на них
зображено та підібрати колеса до потяга за розміром та кольором.
 Мета. Вправляти у диференціації предметів за величиною. Закріпити
назви кольорів. Розвивати окомір, мислення, мовлення, креативність.
Виховувати організованість, посидючість.
Матеріал: фігури маленькі й великі, однакові за розміром, різного
кольору.
Гра-вправа. Для тих дітей, які навчилися порівнювати й розрізняти
фігури за розміром, вихователь бере тацю з великою і маленькою фігурою
такого самого розміру, як у них.
Завдання на вибір дітей
Вибрати велику й маленьку фігуру.
Користуючись відомими їм прийомами порівняння, діти роблять
відкриття: є фігури однакові за розмірами.
Отже, наприкінці другого чи на початку третього року життя діти
знаходять подібне й відмінне у формі, кольорі, розмірі принаймні чотирьох
фігур.
Повторні вправи. Якщо ігровий матеріал зацікавив дітей, вони
охоче його досліджують, проводять кілька ігрових вправ, створюючи з
фігур відомі дітям образи. Наприклад, жовте курча, каченя, мотрійка,
снігова баба, лялька, башта. Придумайте інші образні зображення з двох-
трьох відомих дітям фігур. Використайте вірші, створіть із ними гру-
хованку спочатку на фланелеграфі. Потім побігайте з дітьми, як із
курчатами та каченятами тощо.
Качечка кряче — каченят не баче.
Кличе качечка курчат, чи не бачили качат?
Г. Бойко

Мета. Продовжувати вчити дітей будувати ряд за величиною — від

найменшого до найбільшого. Закріпити поняття «прямокутник». Розвивати
увагу, зоровий та тактильний аналізатори, мислення, мовлення.
Матеріал: для кожної дитини по п’ять прямокутників однакового
кольору, але різного розміру.
Гра-вправа. Зі спільної таці дитина вибирає прямокутники
однакового кольору. Так у кожного з’являється по п’ять однакових за
кольором, але різних за розміром прямокутників. Вправляйте дітей у
порівнянні форм, розмірів, кольорів за допомогою прийомів прикладання
та накладання; порівнюйте кольори прийомом зіставлення.
Завдання на вибір дітей. Побудуйте сходинки для улюбленої
іграшки. Разом із дітьми виберіть іграшку й виставте на столі. Вона
спостерігатиме за діями дітей. Іграшка невелика, відповідно до розміру
фігур.
Запропонуйте дітям починати з великого прямокутника, далі знайти
менший, ще менший і так до найменшого. Іншого разу починайте будувати
від найменшої фігури до найбільшої.
Якщо сходинки побудовано правильно, іграшка весело й охоче
піднімається чи спускається ними вгору, вниз. Якщо дитина припустилася
помилки, іграшка не бажає йти на сходинки доти, доки дитина чи всі разом
не знайдуть і не виправлять помилку.
 Мета. Продовжувати вчити дітей знаходити на малюнку зображення
вищих чи нижчих предметів. Закріпити поняття «вище — нижче»,
«високий — низький», назви: пірамідка, ведмежа, ведмедик. Розвивати
окомір, уміння вимірювати «на око», уміння виконувати словесну вказівку
вихователя. Виховувати посидючість, інтерес до занять із дорослим.
Матеріал: площинне зображення пар «високий — низький»,
пірамідки та ведмежата.
Хід гри
Вихователь звертає увагу на яскравий малюнок і питає, хто завітав
до малюків у гості. Діти називають малюнки. Вихователь питає, чи
однакові іграшки за висотою. Просить назвати високу пірамідку, маленьке
ведмежа і т. д. Заохочує малюків скласти речення: «Це ведмежа вище від
цього», «Ця пірамідка нижча від цієї» і т, д.
 Мета. Вправляти дітей у побудові ряду за величиною, закріпити
вміння порівнювати об’ємні предмети за допомогою зіставлення.
Закріпити поняття «найбільша», «найменша», «велика», «мала»,
«середня». Розвивати мислення, увагу, мовлення, ейдетичні відчуття.
Виховувати позитивне ставлення до спільної діяльності з дорослим.
Матеріал: 5 паперових об’ємних ляльок, різних за величиною.
Хід гри
Вихователь читає віршик:
Ми подруженьки гарненькі,
Маєм щічки червоненькі.
Хусточки ми одягли,
У садок гулять пішли!
Потім дає дитині ляльки, зібрані в одну, розглядає її з дитиною. Далі
звертає увагу на те, що лялька прийшла не одна, а з подружками.
Вихователь разом із дитиною розглядають їх, милуються ними. Після
цього вихователь пропонує знайти найбільшу, найменшу ляльку,
розташувати їх за величиною.
 Мета. Продовжувати вчити дітей вкладати вкладки різної форми та
величини у відповідні вирізи. Закріпити назви частин тіла у ведмедика
(голова, вуха, тулуб, лапи); вживання прийменника «у» (у ведмедика
лапи). Продовжувати вчити повторювати словосполучення як прості
речення (Ведмедик хороший. Ведмедик клишоногий).
Матеріал: на картці намальований ведмедик; усі його «деталі» —
голова (коло), тулуб (великий овал), лапи (малі овали та кола) — вирізані.
Хід гри
Вихователь загадує загадку про ведмедя:
Хоч у нього й шуба є,
А як холод настає,
Він не їсть тоді й не п’є,
І не ходить, не гуляє,
А у лігво спать лягає.
Далі вихователь пропонує розглянути, з яких частин складається
ведмедик, назвати, на які геометричні фігури схожі частини його тіла.
Потім він пропонує дітям скласти ведмедика з різних геометричних фігур.
 Мета. Продовжувати вчити дітей вкладати вкладки у відповідні
вирізи. Закріпити знання про кольори. Словник: ялинка, кульки, іграшки.
Матеріал: площинна форма ялинки, іграшки.
Хід гри
Дитині дають площину форму ялинки, на якій вирізані отвори різної
форми для іграшок, а також іграшки-пазли для прикрашання. Пропонують
прикрасити ялинку до свята, дібравши відповідну іграшку до отвору.
 Мета. Учити добирати й накладати геометричні фігури різних
кольорів на відповідні місця. Розвивати мислення, мовлення, увагу.
Матеріал: на картці намальовано два квадрати різних кольорів і два
кола (так само різних кольорів); відповідні геометричні фігури лежать
окремо; кількість фігур на картці поступово збільшують.
Хід гри
Діти в ігровій формі отримують завдання дібрати із запропонованих
фігур такі самі, які є в них на картках. З метою ускладнення додають зайві
невідповідні фігури.
 Мета. Учити добирати фігури, орієнтуючись на колірта форму.
Хід гри
Варіант 1. «Мами» одного кольору (червоного), але різної форми
(прямокутник, трикутник). Основна ознака для добору «діток» — форма.
Варіант 2. «Мами» однієї форми, але різних кольорів (синього,
зеленого). Основна ознака — колір.
Варіант 3. «Мама» й «тато» різної форми та кольору (квадратний
жовтий «тато» і прямокутна синя «мама»). «Дітки» квадратні й прямокутні
(так само двох кольорів). Основна ознака — колір.
 Мета. Учити дітей добирати деталі певної форми. Розвивати
мислення, сприйняття, зорову увагу, дрібну моторику. Виховувати
естетичний смак.
Матеріал: паперові килимки з певним геометричним візерунком з
отвором різної геометричної форми, додаткові деталі.
Хід гри
Грати можна з 1—3 дітьми. Вихователь звертає увагу дитини на
ковдру чи килим, які прогризли миші, і пропонує полагодити їх. Звертає
увагу на форму отвору, пропонує подумати й дібрати саме ту деталь, якої
не вистачає.
 Мета. Учити дітей повторювати за вихователем слова різної гучності
та емоційного забарвлення. Розвивати слухове сприйняття; фонематичний
слух. Виховувати бажання гратися з дорослим.
Матеріал: тематичні картки.
Хід гри
Вихователь обговорює з дитиною явище «луна». Далі пропонує
малюкові пограти: «Я буду говорити слово, а ти, як луна, повторювати». У
разі потреби можна використовувати тематичні картки.
У такий самий спосіб проводять гру «Слова».
Мета. Учити дітей орієнтуватися у просторі. Розвивати слухове
сприйняття; мислення, увагу, мовлення. Виховувати позитивні почуття від
спільної діяльності з дорослим.
Матеріал: дзвінок.
Хід гри
Вихователь пропонує дитині пограти в піжмурки. Дитина заплющує
очі, вихователь дзвонить дзвіночком. Дитина повинна словесно пояснити,
де дзвенить дзвінок.
У такий самий спосіб проводять гру «Де дзвенить дзвінок?».
 Мета. Учити диференціювати знайомі голоси. Розвивати слухове
сприйняття; увагу, мислення. Виховувати бажання грати з дорослим.
Хід гри
Вихователь пропонує малюкові повернутися спиною й відгадати, хто
його покличе (кличуть тільки вихователь і діти, яких добре знає малюк). З
віком гру ускладнюють.
У такий самий спосіб проводять ігри «Хто покликав?», «У лісочку на
горбочку», «Чия пісенька?».
 Мета. Учити дітей слухати аудіозапис звуків вітру, моря, співу
пташок. Розвивати ейдетичні відчуття; слухове сприйняття; мислення,
увагу, мовлення. Виховувати позитивні почуття від спільної діяльності з
дорослим.
Матеріал: аудіозаписи звуків вітру, моря, співу пташок.
Хід гри
Вихователь пропонує дітям послухати пісню, а чию — треба
здогадатися. Після прослуховування вихователь запитує дітей, що це було,
чи сподобалося їм.
У такий самий спосіб проводять гру «Пісенька водички».
Мета. З’ясувати рівень уміння дитини диференціювати голоси
знайомих тварин і птахів. Розвивати слухове сприйняття.
Матеріал: іграшкові тварини й птахи.
Хід гри
Вихователь розглядає з дитиною іграшкових тварин і птахів,
закріплює їхні назви та голоси. Потім ховає іграшки за ширму, а діти за
голосом визначають, хто як кричить (півник, курочка, качечка, котик,
собачка, мишка).
 Мета. Розвивати вміння дитини диференціювати звуки знайомих
музичних інструментів. Розвивати слухове сприйняття. Закріпити назви
музичних інструментів (піаніно, барабан, бубон, маракас тощо).
Матеріал: іграшки (піаніно, барабан, бубон, маракас).
Хід гри
Вихователь розглядає з дитиною музичні інструменти, закріплює їхні
назви та звучання. Потім ховає іграшки за ширму, а діти за звучанням
визначають, що грає (піаніно, барабан, бубон, маракас).
У такий самий спосіб проводять гру «Який інструмент звучить?».
 Мета. Розвивати вміння дитини диференціювати звучання знайомих
музичних інструментів. Розвивати слухове сприйняття.
Матеріал: 4—6 шумових коробочок, наповнених різноманітним
матеріалом (горох, камінчики, мука, ґудзики, залізні кришечки тощо).
Хід гри
Діти в ігровій ситуації отримують завдання: послухати, як шумлять
«чарівні коробочки», знайти найгучнішу, найтихішу; найвеселішу,
найсумнішу. Дорослий просить дитину взяти ту коробочку, шум якої їй
подобається найбільше, та пояснити свій вибір.
 Мета. З’ясувати рівень уміння дитини диференціювати знайомі
смаки.
Матеріал: чай, вода, молоко, узвар тощо.
Хід гри
Вихователь пропонує дитині заплющити очі й відгадати на смак, що
вона куштує (чай, воду, молоко, узвар тощо)
 Мета. Вправляти дітей у диференціації фруктів на смак. Розвивати
уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви фруктів (апельсин,
яблуко, груша, абрикос тощо).
Матеріал: різні фрукти.
Хід гри
Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі фрукти.
Дітям зав’язують очі, дають шматочки фруктів. Дитина куштує й впізнає
фрукт за смаком.
 Мета. Вправляти дітей у диференціації овочів на смак. Розвивати
уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви овочів (помідор,
огірок, картопля, морква, капуста тощо).
Матеріал: різні овочі.
Хід гри
Вихователь в ігровій формі пропонує дітям вгадати знайомі овочі.
Дітям зав’язують очі, дають шматочки овочів. Дитина куштує й угадує
овоч за смаком.
 Мета. Продовжувати вчити дітей диференціювати смаки (кислий чи
солодкий). Закріпити назви фруктів і овочів. Розвивати уяву, мислення,
смакові рецептори.
Матеріал: фрукти й овочі (яблуко, банан, полуниця, лимон тощо).
Хід гри
Цю гру проводять за принципом попередньої.
У такий самий спосіб проводять інші ігри, спрямовані на розвиток
смакового аналізатора.
 Мета. З’ясувати рівень уміння дитини диференціювати предмети на
дотик, орієнтуючись на зовнішні ознаки.
Матеріал: торбинка, іграшки.
Хід гри
Спочатку вихователь пропонує малятам розглянути іграшки,
звертаючи увагу на їхні характерні ознаки: у зайчика довгі вушка, у рибки
є хвіст, у машини — колеса тощо; кількість іграшок поступово
збільшують. Ускладнення: відразу з’ясовують, що саме сховано в
торбинці.
У такий самий спосіб проводять ігри «Чарівний кошик», «Чарівна
скриня».
 Мета. Вправляти дітей у диференціації фруктів за запахом.
Розвивати уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви фруктів
(апельсин, яблуко, груша, абрикос тощо).
Матеріал: фрукти.
Хід гри
Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі фрукти
за запахом. Дитині зав’язують очі, підносять до носа шматочки фруктів.
Дитина вгадує фрукт за запахом.
 Мета. Вправляти дітей у диференціації овочів за запахом. Розвивати
уяву, мислення, мовлення. Закріпити в словнику назви овочів (помідор,
огірок, картопля, цибуля, кавун тощо).
Матеріал: овочі.
Хід гри
Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі овочі.
Дитині зав’язують очі, підносять до носика шматочки овочів. Дитина
вгадує овоч за запахом.
 Мета. Продовжувати розвивати ейдетичні відчуття (нюх). Вправляти
у диференціації знайомих запахів. Розвивати увагу, мислення, мовлення.
Матеріал: набір ароматного дитячого мила (полуничне, яблучне,
лимонне, трояндове тощо).
Хід гри
Вихователь в ігровій формі пропонує дітям упізнати знайомі запахи.
Дитині зав’язують очі, підносять мило. Дитина вгадує, на що схожий
запах.
 Мета. Формувати розуміння понять «високо — низько» , учити
використовувати відповідні слова в мовленні. Закріпити назви тварин та
їхні голоси. Учити повторювати за вихователем речення.
Матеріал: парканчик із травою; фігурки тварин та зображення
сонечка, наклеєні на фланель; фланелеграф, на якому розміщені парканчик
із травичкою.
Хід гри
Вихователь каже: «Жили собі собачка Жучка та півник — золотий
гребінчик, масляна голівка, шовкова борідка (виставляє фігурки тварин на
фланелеграфі). Щоранку вони виходили надвір і зустрічали сонечко.
Сонечко з’являлося спочатку низько-низько, а потім піднімалося високо-
високо». Накладає на фланелеграф сонечко й супроводжує свої слова
діями: «Одного разу вийшли собачка Жучка та півник надвір, а сонечка
немає. Зажурилися вони й голосно заплакали. Почуло сонечко й
визирнуло: спочатку низько, а потім високо. Зрадів півник, стрибнув
високо на паркан і заспівав: “Кукуріку!”. А Жучка не могла високо
підстрибнути. Вона сиділа низько на травичці й гавкала: “Гав-гав!”». Під
час розповіді вихователь заохочує дітей повторювати слова «високо»,
«низько» та речення з тексту.

Мета. Формувати розуміння понять «далеко — близько» . Учити

повторювати за вихователем речення.
Матеріал. На картці (розмір — альбомний аркуш) зображений
сюжет: річка й хатинка на березі. З правого боку малюнка підклеєно третю
частину аркуша, де сюжет продовжується. Ця частина загинається, і її
зворотний бік також входить у сюжет малюнка. На річці у двох місцях
наклеєна фланель. Фігурки каченят та качки (у двох положеннях) також
наклеєні на фланель.
Хід гри
Вихователь виставляє картинку й пропонує дітям подивитися, що на
ній намальовано. Потім розповідає: «У маленькій хатинці на березі річки
жило каченятко Кряк (виставляє фігурку) разом зі своєю мамою качкою
(виставляє другу фігурку). Щоранку каченятко виходило з хатинки й ішло
купатися. Воно боялося далеко запливати, а тому плавало поблизу
хатинки. Ось так (показує). А одного разу каченятко запливло далеко-
далеко (ховає каченя за відігнутий аркуш). Немає каченятка, не видно
його. Стала мама качка гукати свого синочка Кряка: “Кряк-кряк!” А він не
чує, бо далеко заплив. Давайте допоможемо мамі качці, погукаємо
каченятко разом: “Кряк-кряк!” (Діти гукають.) Почуло каченятко й
повернулося до мами. Тепер воно не запливатиме далеко, а плаватиме
лише поблизу хатинки».
Вихователь супроводжує розповідь показом, заохочує дітей
повторювати слова «далеко», «близько» та речення з тексту