МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКА

ДЕРЖАВНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ КАФЕДРА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

СУДНОВИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВОК

ЗАТВЕРДЖУЮ:
до захисту
Завідувач кафедри ЕСЕУ
Володимир САВЧУК
«___»________2023.

Смішний Олег
«Суднові котельні установки»
Спеціальність 271 «Річковий та морський транспорт»
«Факультет Суднової енергетики»
Освітньо-кваліфікаційний рівень
«Бакалавр»
Курс ІІ
Форма навчання Денна

Викладач:
_____________ к.т.н., доцент Михайло БАБІЙ
«___»______________2023

Херсон – 2023
 РОЗДІЛ 1
МАТЕРІАЛЬНИЙ БАЛАНС ПРОЦЕСУ ЗГОРАННЯ. ОБ'ЄМИ ПОВІТРЯ
І ПРОДУКТІВ ЗГОРАННЯ
Мета розділу: придбання навичок розрахункового визначення складових
матеріального балансу для процесу згорання, що проходить в топці суднового
допоміжного котла.
1.1 Загальні відомості

Паливо нафтового походження складається з наступних хімічних елементів

(вміст приведений в долях від одиниці):
- вуглець (С) – 0,84 – 0,87;
- водень (Н) – 0,10 – 0, 13;
- горюча сірка (S) – 0 – 0,04;
- кисень (О) – 0,003 – 0,005;
- азот N – 0,001 – 0,004.
Окрім них в паливі є волога W і зола А, які не беруть участь в горінні і
утворюють так званий баласт.
Хімічний склад палива, що надходить в топку котла, характеризується
робочою масою:

Окрім робочої розрізняють суху і горючу маси. Суха маса представляє

собою зневоднену робочу:

Горюча маса (без вологи і золи) рівна

У сертифікаті палива, складеному за даними лабораторного аналізу,

вказується склад горючої маси, вміст золи в сухій масі і значення вологості

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 6 робочої маси. Перерахунок вмісту компонентів з однієї маси на іншу
проводиться за допомогою коефіцієнта перерахунку k, рівного 1 – Wp – Ap
або 1 – Wp , наприклад:

Найважливішою характеристикою палива, використовуваною в теплових

розрахунках, є його нижча робоча теплота згорання Qн р , кДж/кг, яка
визначається без врахування тепла конденсації водяної пари, що
утворюється в процесі горіння. Величину можна визначити по формулі,
запропонованій Д. І. Мендєлєєвим:

(1.1
1.2 Визначення об'ємів повітря і продуктів згорання

Вважаючи згорання повним, розглянемо реакції окислення основних

хімічних компонентів палива:

Як випливає з них, для повного згорання усього вуглецю, що міститься в 1

кг палива, буде потрібно (1/12) Ср кмоль або (22,4/12) Ср = 1,866Ср м 3
кисню і при цьому утворюється (22,29/12) Ср = 1.857Ср м 3 вуглекислого
газу СО2.
Аналогічно, для повного згорання усієї сірки в 1 кг палива потрібно
(22,4/32) Sp = 0,7 Sp м 3 кисню, при цьому утворюється об'єм сірчистого
газу SО2, рівний (21,89/32) або 0,683 Sp м 3 . Для повного згорання усього
водню палива треба витратити (22,4/4)НР = 5,6НР м 3 кисню, при цьому
утворюється 11,2НР м 3 водяної пари.

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 Таким чином, теоретично необхідний об'єм повітря для повного
згорання 1 кг палива з урахуванням того, що кисню в атмосферному повітрі
міститься 21 % за об'ємом, а його щільність за нормальних умов (НУ) ρо
складає 1,44 кг/м3 , рівний, м3 /кг:

Дійсний об'єм повітря, що надходить в топку, м3 /кг:

де α – коефіцієнт надлишку повітря, рівний для допоміжних котлів, що
працюють на номінальному режимі, 1,05 – 1,3.

Повний об'єм газоподібних продуктів згорання, що виходять з котла м3

/кг:

де VN2 – об’єм азоту;

VH2O – об'єм водяної пари;
VRО2 – об'єм трьохатомних газів;
VO2 – об'єм двоатомних газів.
Розглянемо метод визначення складових рівняння (1.4). Об'єм азоту VN2 м
3 /кг, складається із азоту, що надходить з повітрям, в якому його за
об'ємом міститься 79 %, і азоту палива. Сумарний об'єм азоту рівний:

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Об'єм кисню VO2., м 3 /кг, невикористаного на окислення при горінні з α
> 1, складає:

Об'єм трьохатомних газів VR2O, м 3 /кг, відповідно до рівнянь окислення

компонентів палива визначиться як:

де Кр = Ср +0,386Sp – приведений вуглець палива.

Об'єм водяної пари VH2O м 3 /кг, складається з пари, внесеної з

паливом, вологим повітрям і поданого через форсунку.
Об'єм водяної пари, внесений з паливом:

об'єм пари, що надходить з вологим повітрям:

де 1,293 – щільність повітря за нормальних умов (НУ), кг/м3;

d – вологомісткість повітря, 8…10 г/кг;
0,804 – щільність водяної пари при НУ, кг/м3 .

Об'єм вологи, що вноситься з розпиленою парою:

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 де Gp – витрата пари на розпилювання палива, кг/кг.
З урахуванням розглянутого, повний об'єм водяної пари в продуктах
згорання 1 кг палива, м3 /кг:

Дійсний об'єм вологого повітря, м3 /кг, що надходить в топку котла, для

забезпечення повного згорання палива, рівний:

1.2 Методика визначення складових матеріального балансу

Розрахунок складових матеріального балансу процесу згорання виконують

у формі таблиці 1.1. Його ведуть з точністю до третьої значущої цифри.
Підстановка в розрахункові вирази числових значень обов’язкова. В
процесі виконання розрахунку необхідно досліджувати, як впливає зміна
одного з параметрів (коефіцієнта надлишку повітря α, зольності робочої
маси Ар або її вологості Wp ) на складові матеріального балансу.

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Перед виконанням розрахунку необхідно скласти схему з вказівкою
матеріальних потоків середовищ, що входять і виходять з паливної камери

Рис. 1.1. До складання матеріального балансу

Як випливає з рис. 1.1. на будь-якому сталому режимі горіння маса
середовищ, що вносяться в топку, дорівнює масі продуктів згоряння.
Рівняння матеріального балансу в даному випадку має вигляд:

де ρг о – щільність продуктів згорання при НУ, кг/м 3.

Початкові дані для розрахунку складових матеріального балансу
приведені в таблиці 1.2. Їх вибір робиться по номерах варіантів. Останній
відповідає порядковому номеру курсанта в списку навчальної групи.
Тиск газів в топці Рт приймається рівним 0,101 – 0,103 МПа.

Параметр, Розм
позначенн ірніс Формула, розрахунок Результат
я ть
Коефіцієнт
перерахун - 0,9885
ку k K=1-0,01-0,0015
Вміст - Сг k =0,877*0,9885 Cp=
0,8669145

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 елементів Hp=
у робочій 0,1097235
масі Sp=0,0049425
палива: Op=0,003954
- вуглець Нг k =0,111*0,9885 Np=
Ср Sг k =0,005*0,9885 0,0029655
- водень Ог k=0,004*0,9885
Нр Nг k=0,003*0,9885
- сірка Sр
- кисень
Ор
– азот N
Приведени
й вуглець - k =86,7+0,368*0,5
p 0,86884
Кр
Нижча
робоча р
Qн =100 ¿
теплота кДж/ 41367,882305
згорання кг кДж/кг
палива Qн
р
Теоретичн
о
необхідни м 10,7384
V=(1/21)
й об’єм 3 /кг м3/кг
(1,886*0,8669+0,7*0,00494+5,61*0,1097-
сухого
0,694*0,003954)
повітря Vo
Дійсний
об'єм
м3/
вологого 13,3 м3/кг
кг Vвл = 1,22 ×0,107384 ×(1+0,00161 ×9)
повітря
Vвл
Об'єм
трьохатом м3/ V RO 2=1,857 ×0,86884 1,61 м3/кг
них газів кг
VRO2
Об'єм
вільного м3/
0,5 м3/кг
кисню кг V O 2=0,21×(1,22−1)× 0,107384
VO2

Об'єм м3/
V N 2=0,79 ×1,22 ×0,107384 +0,8 ×0,0029655 10,5 м3/кг
азоту VN2 кг

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Об'єм
водяної м3/ 9∗0,1097235+ 0,01
V H 2O = +¿ 1,22 м3/кг
пари кг 0,804
VH2O
Об'єм
м3/
сухих газів V cr =1,61+0,5+10,5 12,61 м3/кг
кг
Vсг
Повний
об'єм
м3/
продуктів 13,83 м3/кг
кг V пс =¿12,61+1,22
згорання
Vпс
Об'ємна
частка
r RO 2=1,61/13,83
трьохатом - 0,1164
них газів
rRO2
Об'ємна
частка
- r RO 2=1,22/13,83 0,088
водяної
пари rН2О
Сумарна
об'ємна
частка - r п =8,8 %+11,64 % 0,2044
газів і
пари rп
Парціальн
ий тиск
трьохатом МПа P RO 2=0,1× 0,088 0,0088 МПа
них газів
РRO2
Парціальн
ий тиск 0,01164
МПа P H 2 O =0,1∗0,1164
водяної MПа
пари РН2О

Сумарний Рп=0,01164+¿0,0088 0,02046

МПа
тиск Рп МПа

Щільність
димових кг/
1,30
ρ О =(1−0,0015+1,22× 10,7384 × [ 1,293+0,00129 ×9 ] + 0,01)/
г кг/м3
13,83
газів при м3
НУ ρг о

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 РОЗДІЛ 2
ПОБУДОВА ДІАГРАМИ «ЕНТАЛЬПІЯ – ТЕМПЕРАТУРА» ПРОДУКТІВ
ЗГОРЯННЯ
Мета розділу: вивчити методику побудови діаграми "Ентальпія – температура (І
– t)" продуктів згорання 1 кг палива і її використання в процесі виконання
теплового розрахунку котла.

2.1 Загальні відомості

Після визначення об'єму продуктів згорання приступають до побудови діаграми

І – t, основи для теплового розрахунку котла.
Ентальпія – кількість тепла, витрачена на нагрівання об'єму газів від 0 до t
°С. Величину ентальпії відносять до об'єму газів, отриманих в результаті
повного згорання 1 кг палива. Її виражають розмірністю [кДж/кг].
Ентальпія продуктів згорання, що є сумішшю різних газів, визначається як
сума добутків теплоємностей окремих складових на їх об'єми і температуру
суміші. Таким чином, ентальпія дійсного об'єму продуктів згорання одного
кілограма палива, що згорає з коефіцієнтом надлишку повітря α > 1, рівна
[кДж/кг]:

де СRO2, CN2, CH2O, CO2.– середні об'ємні ізобарні теплоємності відповідних

газів, кДж/(м3 °С).

Ентальпія продуктів згорання палива одного і того ж складу залежить від

значення коефіцієнта надлишку повітря α. З його зростанням збільшується
об'єм газів, що виходять з котла. Тому для палива одного і того ж складу можна
побудувати сімейство кривих I = f(t) – кожна з яких відповідатиме різним
значенням α.

Арк.
НАЗВА ДОКУМЕНТУ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Як видно з рис. 2.1, із зростанням величини α при одній і тій же температурі t
ентальпія газу зростає. Це пояснюється тим, що для нагрівання до тієї ж
температури збільшеного об'єму газів потрібна більша кількість тепла, а
значить – при цьому продукти згорання мають вищу внутрішню енергію, тобто
ентальпію.

2.2 Методика побудови діаграми I – t

Ентальпія продуктів згорання розраховується по формулі (2.1) в інтервалі

температур 0 – 2200°С з кроком Δt рівним 100 – 200 °С. Величини середніх
об'ємних ізобарних теплоємкостей газів, що складають продукти згорання.
кДж/(м 3 °С), для різних температур вказані в таблиці 2.1.
Початкові дані:
- об'єм трьохатомних газів VRO2, м 3 /кг;
- об'єм азоту VN2, м 3 /кг;
- об'єм вільного кисню VO2, м 3 /кг;
- об'єм водяної пари VH2O, м 3 /кг.
Розрахунок ентальпії газів і побудову діаграми зручно виконувати у формі
таблиці 2.2. Тут показано один з прикладів її заповнення. У першій колонці

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 таблиці 2.2 вказано поточне значення температури продуктів згорання, в
наступних – величини добутків об'ємів газів, що становлять продукти згорання,
на їх теплоємності і поточну температуру. У шостій колонці приведена їх сума,
що є шуканою ентальпією. Сьома колонка таблиці містить значення ентальпії в
масштабі і введена з метою спрощення побудови діаграми. Масштаб діаграми
m приймається рівним 250 кДж/(кг мм).

Діаграма будується на міліметрівці.

2.3 Використання діаграми I–t в теплових розрахунках

Методику використання побудованої діаграми I–t розглянемо на прикладі

визначення теплової потужності утилізаційного котла. По відомій температурі
газу перед котлом t, за допомогою діаграми (рис. 2.2) знайдемо значення

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 ентальпії газу на вході в котел Iг. Аналогічно по tух, визначимо величину
ентальпії газів, що виходять з котла Iух.
Теплова потужність утилізаційного котла (кількість тепла, передане через
поверхню нагріву) Q1, кВт:

де φ – коефіцієнт збереження тепла, що враховує теплові втрати через обшивку

котла в довкілля, 0,95 – 0,98;
В – витрата палива через двигун, кг/с.

Початкові данні:
-об'єм трьохатомних газів :V RO 2=1,61 м 3/кг
- об'єм азоту: V N 2=¿¿10,5 м3/кг
- об'єм вільного кисню:V O 2=0,5 м 3/кг
- об'єм водяної пари:V H 2O =1,22 м 3/кг
t , °C V RO 2 C RO 2 t V N 2C N 2t V O 2 CO 2 t V H 2O C H 2 O t I мм

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 кДж/кг кДж/кг кДж/кг кДж/кг кДж/кг
100 273,3 1359,75 65,9 183,61 1882,56 7,5
200 575,414 2727,9 133,5 371,368 3808,182 15,23
300 899,346 4113,9 203,4 564,372 5781,018 23,124
400 1242,92 5527,2 275,6 764,208 7809,928 31,2
500 1600,34 6966,75 349,5 969,3 9895,89 39,6
600 1970,64 8442 425,1 1181,448 12019,188 48,1
800 2744,728 11482,8 580 1628 15635,528 62,5
1000 3546,83 14605,5 739 2100,84 20292,207 81,2
1200 4372,116 17816,4 900 2685,424 24974,94 99,9
1400 5213,502 21079,8 1064 3122,224 29579,526 118,3
1600 6066,48 24393,6 1232 3661,952 34154,032 136,6
1800 6929,118 27745,2 1398,6 4218,5 39891,418 159,6
2000 7798,84 31122 1569 4787,3 43677,14 174,7
2200 8670,816 34534,5 1741,3 5368 49114,616 196,5

діаграма залежності І-t

60000

50000 49114.616

43677.14
40000 39891.418

34154.032
30000 29579.526
24974.94

20000 20292.207
15635.528
12019.188
10000 9895.89
7809.928
5781.018
3808.182
1882.56
0 0
t , °C 100 200 300 400 500 600 800 1000 1200 1400 1600 1800 2000 2200

РОЗДІЛ 3

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 ПОПЕРЕДНІЙ ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС ДОПОМІЖНОГО КОТЛА
Мета розділу: вивчити і практично освоїти методику складання прямого
теплового балансу допоміжного суднового котла, визначення величин теплових
втрат.
Вар. Pk Dк D пп Dох t пп t ох y tв t пв ηk Схема
МПа кг/с кг/с кг/с °С °С % °С °С %
18 2,5 1,7 0 0 - - 3,5 - 65 93 1

3.1 Загальні відомості

Тепловий баланс котла є окремим випадком загального закону збереження

матерії і енергії. На сталому режимі роботи сума теплових потоків, що
поступають в топку, дорівнює сумі тепла, що виходить з котла у формі пари, а
також теплових втрат. Іншими словами, прихід тепла дорівнює його витраті.

Розрізняють прямий і зворотний теплові баланси. Шляхом складання прямого

теплового балансу за відомим коефіцієнтом корисної дії (ККД) котла можна
визначити витрату палива, а навпаки – за відомою витратою палива знаходять
величину ККД. Складання зворотного балансу на основі теплотехнічних
випробувань дозволяє оцінити ККД котла, який працює в даному режимі.

Тепловий баланс допоміжного котла складається відносно 1 кг згорілого

палива, при цьому його показники виражаються в розмірності [кДж/кг]. Його
також можна скласти стосовно секундної витрати палива В, і тоді його
показники мають розмірність [кВт].

Тепловий баланс прийнято зводити до тепла Qp, вираженого в кілоджоулях на

кілограм палива, тобто до тепла, яке вноситься в топку котла:

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 де Qн р – нижча теплота згорання, кДж/кг;

Qт – тепло, внесене з підігрітим паливом, кДж/кг;

Qп – тепло, що розпилюється парою, кДж/кг.

Розглянемо складові вирази (3.1):

- тепло, внесене з паливом:

де tт – температура підігрівання палива, 60 – 120 °С;

Ст – теплоємність палива. кДж/(кг °С).

- тепло, внесене з парою:

де ip – ентальпія розпиленої пари, кДж/кг, визначається по таблицям води та

водяної пари. Тиск розпиленої пapи Рр при цьому приймається рівним 0,15…
0,3 МПа, температура пари tр ≈ ts +(15 ÷ 40)°С.

Кількість тепла, що виділилася в топці котла на сталому режимі роботи,

дорівнює сумі кількостей корисно використаного тепла (корисній тепловій
потужності) Q1, і усіх теплових втрат ΣQпот, тобто:

Рівняння прямого теплового балансу котлів з газовим повітропідігрівачем і без

нього однакові та мають вид:

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 де Q1 – корисно використане тепло, кДж/кг;

Q3 – втрата від неповноти згоряння палива, кДж/кг;

Q5 – втрата тепла в навколишнє середовище, кДж/кг;

Iух – ентальпія вихідних газів, кДж/кг;

Qв – тепло, що надходить в топку з повітрям, кДж/кг.

Рівняння (3.4) можна представити у виді:

де Q2 – втрата тепла з вихідними газами, кДж/кг, Q2= Iух – Qв.

Втрата тепла з вихідними газами Q2 обумовлена тим, що вони мають

температуру вище, ніж довкілля.

Розділивши обидві частини рівняння (3.5) на Qр і перетворивши його

складові у відсотках, отримаємо рівняння прямого теплового балансу у
відносних одиницях (%):

Рівняння зворотного теплового балансу має вигляд

де ηк – ККД котла, %;
Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 q2, q3, q5 – відносні втрати тепла, %

3.2 РОЗХІД ТЕПЛА. ТЕПЛОВІ ВТРАТИ

Витратна частина теплового балансу складається з корисно використаного

тепла Q1 і суми теплових втрат. В загальному випадку, коли котел виробляє
насичену, перегріту і охолоджену пару, його корисна теплова потужність рівна,
кВт

де iпп, iпв, iх, iох , i' – ентальпії перегрітої, вологої насиченої, охолодженої
пари, киплячої та живильної води відповідно, кДж/кг;

Dпр – кількість води, що продувається з котла, кг/с

Коефіцієнт корисної дії котла ηк , % представляє собою відношення корисно

використаного тепла до загального, виражене у відсотках:

Теплові втрати у котлі складаються із втрати від неповноти згоряння, втрати

тепла з вихідними газами та втрати тепла в навколишнє середовище через
обшивку котла.

Відносна втрата тепла від неповноти згорання q3 – обумовлена наявністю у

вихідних газах продуктів неповного окислення горючих компонентів палива. Її
величина в розрахунках приймається рівною 0,5%.

Відносна втрата тепла в навколишнє середовище q5 обернено пропорційна

продуктивності котла. Її величину приймають рівною 1,0 – 2,5 % або знаходять
по емпіричній залежності:

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 де Dк – паропродуктивність котла, кг/с.

В процесі виконання теплового розрахунку котла q5 враховують за

допомогою коефіцієнта збереження тепла:

Втрата тепла з вихідними газами q2 є найбільшою і рівна 5 – 25 % залежно від

типу котла. Її величина визначається за формулою:

Знаючи величину втрати тепла з вихідними газами, можна визначити ентальпію

продуктів згорання кДж/кг, що покидають котел:

а потім по діаграмі I – t знайти температуру вихідних газів. Розподіл складових

теплового балансу допоміжного котла представлений на рис. 3.1.

3 МЕТОДИКА СКЛАДАННЯ ПОПЕРЕДНЬОГО ТЕПЛОВОГО

БАЛАНСУ

- Робочий тиск пари в котлі Рк = 2,5 МПа;

- Паропродуктивність котла Dk = 1,7 кг/с, в тому числі:

- по перегрітій парі D пп=0 кг/с;

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 - по охолодженій парі Dох =0 кг/с;

- Температура насичення t s=224 °С

- температура перегрітої пари t пп= - °С;

- температура охолодженої пари t ox=- °С;

- температура живильної води t пв= 65 °С;

- температура підігрівання палива t T =80 °С;

- ентальпія води в стані насичення i' = 962,0 кДж/кг;

- ентальпія сухої насиченої пари i ' ' = 2800 кДж/кг;

- ентальпія живильної води i пв= 272,35 кДж/кг;

- ентальпія перегрітої пари i пп= - кДж/кг;

- ентальпія розпиленої пари i р= 2734 кДж/кг t p=140 ° С і P p=0,3 МПа ;

- вологість пари у= 3,5%;

- норма продувки Р = 1,5%

Параметр , Розм. Формула,розрахунок Результат

позначення
Втрата тепла в 5
q =2,6 D K
0,488

навколишнє % 5
q =2,6 ×1,7
0,488 3,3%

середовище q 5
Втрата тепла
від неповноти % Приймається за 0,5% 0,5%

згоряння q 3
ККД котла η k % задано 93%
Втрата тепла з q 2=100−(93+3,3+ 0,5)

вихідними % 3,2%

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 газами q 2
Тепло, внесене Qв =13,3 ×80 ×1,3243

в топку з кДж/ 1409,05

повітрям Qв кг кДж/кг

Фізичне тепло Qт =(1,738+0,0251 ×80) ×80 279 кДж/кг

палива Qт кДж/
кг
Тепло Qп=0,01 ( 2734−2514 )

розпиленої кДж/ 2,2 кДж/кг

пари, що кг

подається у
форсунку Qп
Загальне тепло
кДж/ 41649
Q p=41367,88+279+2,2
кг кДж/кг
Корисне
тепловиділенн кДж/ 42850,94
кг кДж/кг
я в топці Qвт Qвт =41367,88 ( 100−0,5
100 )
+¿ 279

+2,2+1409,05
Ентальпія
вихідних газів кДж/ 2741,87
3,2× 41650,88
I ух = +1409,05
Iух кг 100 кДж/кг

Температура
вихідних із °C Діаграма I – t 160°C

котла газів tух

Коефіцієнт
збереження - 0,965
3,3
φ=1−
тепла φ 3,3+93

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 Кількість
продуваємої із кг/с 0,034
D k =(1,7 ×2)/100
котла води кг/с

Dпр
Ентальпія
вологої 2735
кДж/ кДж/кг
насиченої пари
iх
кг ( 100−3,5
100 )
× 2800+(
3,5
100
) ×962,0

Корисна
теплова кВт
Q1=1,7 ( 2735−272,35 ) +0,034(962−272,35) 4210 кВт
потужність Q1

Витрата B=(100*4210)/( 93*41649) 0,108 кг/с

палива В кг/с
Випарна
здатність кг/кг 15,7 кг/кг
u=1,7/0,108
палива u
Температура
точки роси °C 0,2
112,9°C
t p=130(100∗0,0049425)
вихідних газів
tр
Мінімально
допустима °C
t min =140+15 155°C
температура
вихідних газів
tmin
Мінімальна кДж/ 2600кДж/
ентальпія кг Діаграма I – t кг
вихідних газів

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Іmin
Мінімальна q 2 min=100 (2600−1409,05)/41649

втрата тепла з % 2,85%

вихідними
газами q2min
Максимально η kmax=100−(2,85+0,5+3,3)

досяжний ККД % 93,85%

котла ηкmax

РОЗДІЛ 4

РОЗРАХУНОК ТЕПЛООБМІНУ В ТОПЦІ

Мета розділу: вивчення особливостей променистого теплообміну в топці

допоміжного котла і чинників, що впливають на його інтенсивність. Придбання
практичних навичок розрахунку топок.

4.1 Загальні відомості

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 Теплообмін в топці відбувається, в основному, випромінюванням. Метою
розрахунку теплообміну в топці є визначення передаваної в ній кількості тепла
(теплової потужності) Qл і температури газів на виході tзт. Основними
розрахунковими залежностями є вирази для визначення величини безрозмірної
температури за топкою:

і рівняння балансу тепла в топці з боку ходу газів:

де Іа – теоретична ентальпія газу в топці, кДж/кг;

Ізт – ентальпія газу на виході з топки, кДж/кг;
tа – теоретична температура горіння, °С;
М – параметр, що характеризує розподіл температури по висоті топки;
ат – міра чорноти топки;
Во – критерій Больцмана.
Розглянемо методику визначення величин, що входять в розрахункові
вирази (4.1) і (4.2).
Теоретична ентальпія і температура горіння. Теоретична ентальпія газу Іа в
топці дорівнює корисному тепловиділенню Qвт кДж/кг, тобто:

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Якби в топці був відсутній теплообмін між газами і її стінками, то тепло, що
виділяється в ній використовувалося б тільки для підвищення внутрішньої
енергії газу. В цьому випадку в топці встановилася б максимально можлива
температура, звана теоретичною або адіабатною температурою горіння ta. Її
величина може бути знайдена за допомогою діаграми I – t по Iа = Qвт.
Параметр М, що характеризує розподіл температур по висоті топки:

де хт – відносна висота максимуму температури в топці, визначувана по

формулам для однієї форсунки:

та для декількох:

де hф, hфі – відстань від нижньої частини топки до осі відповідної форсунки,
м;
Нт – відстань від нижньої частини топки до середини її вихідного перерізу,
м;
Ві – витрата палива через відповідну форсунку, кг/с;
В – повна витрата, кг/с.
Міра чорноти топки ат характеризує її здатність поглинати тепло, що
виділяється. Вона є складною функцією великого числа параметрів 30
променистого теплообміну. Величина ат залежить від міри чорноти факела аф і
стінок, що обмежують топку, аст.
Міра чорноти факела :

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 де m – коефіцієнт усереднювання, що показує, яку частину топки займає
полум'я, що світиться.

Величина коефіцієнта усереднювання m залежить від величини теплової

напруги паливного об'єму qv, кВт/м3 :

де Vт – об'єм топки, м3 .
Значення m = 0,55 якщо qv < 400 кВт/м3 і m = 1,0 якщо qv > 1160 кВт. Для
проміжних значень qv його величина визначається за формулою:

Міра чорноти стінок топки аст визначається величиною і характером їх

зовнішніх забруднень. Вплив шару забруднень враховується за допомогою
коефіцієнта забруднень поверхні, що сприймає променевий нагрів ξ, величина
якого лежить в межах 0,4 – 0,9. Коефіцієнт забруднень характеризує здатність
шару відкладень, що знаходяться на екранних трубах, відбивати променисте
тепло, що падає на нього. Для більшості топок ξ рівний 0,55 – 0,7.
Якщо відомі величини ξ та аф, то міра чорноти топки розраховується за
формулою:

де ψ – міра екранування топки.

Міра екранування топки характеризує досконалість конструкції котла. Вона
представляє собою частку стінок топки, що охолоджуються водою, в загальній
площі стінок, що обмежують паливну камеру:

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 де Нл – площа поверхні, що сприймає променевий нагрів, м2 ;
Fст – повна площа стін, що обмежують топку, м2 .

Критерій Больцмана. Величина критерію Больцмана (паливного критерію)

визначається за формулою:

де VпсСср – середня вагова теплоємність продуктів згорання 1 кг палива,

кДж/(кг°С);
σо – коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла, рівний 5,67·10-11
Вт/(м 2 ·К4 );
Та – абсолютна адіабатна температура, Та = tа + 273, К.

Величина добутку VпсСср визначається як середня в інтервалі температур

в топці між tа і tзт за формулою:

де tзт – температура газів на виході з топки, °С

Паливний факел складається з двох частин: частини, що світиться, утвореною
розжареними частками, і частини, що не світиться, складається з трьохатомних
газів. Міри чорноти обох частин факела визначаються по виразам:
- для полум'я, що світиться:

- для полум'я, що не світиться:

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 де Кг – коефіцієнт послаблення променів трьохатомними газами, 1/(МПа·м);
Кс – коефіцієнт послаблення променів частками сажі 1/(МПа·м);
Рт – тиск у топці, МПа;
S – ефективна товщина випромінюючого шару, м.

Величини коефіцієнтів послаблення Кг і Кс визначаються емпіричними

залежностями, рекомендованих роботою "Тепловий розрахунок котельних
агрегатів. Нормативний метод":

де Рт – тиск у топці, МПа;

tзт – температура газів на виході з топки, °С.
rп – сумарна об'ємна частка трьохатомних газів і водяної пари в продуктах
згорання;
rН20 – об'ємна частка водяної пари в продуктах згоряння.

де α – коефіцієнт надлишку повітря;

Ср , Нр – вміст вуглецю і водню в робочій масі палива.
Паливний факел випромінює енергію за об'ємом топки, що має складну форму,
при цьому товщина випромінюючого шару в довільних напрямах різна. Для
зручності виконання розрахунків її приводять до півсфери з радіусом S, м, що
називається ефективною товщиною випромінюючого шару:

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 де Vт – об'єм топки, м 3.

4.2 Особливості розрахунку теплообміну в топці

Розрахунок теплообміну в топці ведуть в наступному порядку.
4.2.1 У масштабі викреслюють ескіз топки (рис. 5.1), визначають з його
допомогою довжину освітлених труб притопочного конвективного пучка l1,
екранного пучка lэ, знаходять відстані від нижньої частини топки до осей
форсунок hф1 і до середини вихідного перерізу топки Нт.
4.2.2 По номограмі визначають кутові коефіцієнти труб х1 та хэ, що
обмежують паливний об'єм. (Для цього практичного заняття їх величини задані
в табл. 4.2).

Рис. 4.1. Розрахункова схема топки

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 4.2.3 Прийнявши (визначивши) величину теплової напруги паливного
об'єму qv, знаходять необхідний об'єм топки VT, визначають її топки LT, 34
площу стін паливного фронту Fтф, величину поверхні, що сприймає промені
Нл, повну поверхню стін топки Fст і міру її екранування ψ.
4.2.4 Оскільки міра чорноти топки і середня сумарна вагова теплоємність
продуктів згорання VпсСср залежать від невідомої температури за топкою tзт,
то розрахунок теплообміну ведеться методом послідовних наближень. Для
цього:
- приймають в першому наближенні температуру газу за топкою tзт з інтервалу
1150…1300°С, знаходять відповідну їй ентальпію Ізт, розраховують величину
VпсСср;
- обчислюють величини коефіцієнтів послаблення Кг та Кс, ефективну
товщину випромінюючого шару S, міру чорноти факела і топки аф та ат;
- визначають в першому наближенні критерій Больцмана Во, безрозмірну
температуру газу за топкою Θзт, дійсну температуру газу tзт.°С рівну:

Якщо різниця між прийнятою в першому наближенні tзт і отриманою tзт'

менша ±50°С, розрахунок вважають закінченим. Інакше необхідно зробити
друге наближення з tзт'' рівною:

4.2.5 Теплова потужність топки, кВт:

не повинна відрізнятися більш ніж на ±10 % від Qл' відповідній прийнятій в

першому наближенні температури tзт':

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Інакше необхідно уточнити значення температури газу за топкою. 4.2.6
Ефективність роботи топки, оцінюється за допомогою коефіцієнту прямої
віддачі χ, %. і кількістю пари, виробленої в екранних поверхнях нагріву Dэ,
кг/с:

де іэв – ентальпія води на виході з економайзера, кДж/кг. За відсутності

економайзера іэв приймається рівною іпв.
4.3 Методика розрахунку теплообміну в топці

Основні початкові дані приведені в табл. 4.2. Частина їх приймається з

попередніх розрахунків:
Вар. qv l 1, x1 lэ , xэ Параметр Прототип
кВт/ м м М ξ (рис. 3.2)
м3
18 2250 2,08 0,97 3,48 0,92 0,47 0,85 1

- теплове навантаження паливного об'єму q v = 2250 ,кВт/м3;

- довжина труб екранів l1=2,08 , lэ =3,48 , м;

- кутові коефіцієнти екранних труб x 1=0,97 , x э=0,92;

- параметр М = 0,47;

- об'ємна частка водяної пари r H 2O = 0,088;

- сумарна об'ємна частка r п = 0,2044;

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 - тиск в топці 0,1 МПа;

- коефіцієнт забруднень поверхні нагріву, що сприймає промені ξ=0,85;

- корисне тепловиділення в топці Qвт=42850,94 кДж/кг;

- витрата палива В= 0,108 кг/с

- коефіцієнт збереження тепла φ= 0,965;

- вміст вуглецю і водню в робочій масі Cp =0,8669145 Hp =0,1097235

Параметр, Розм. Формула, джерело Результат
позначення
Об'єм топки Vт м3
VT 0,108∗42850 2,05 м3
= ¿
¿ 2250

Довжина топки м 1,27 м

LT =√ 2,05
3
Lт

Площа стін 2,05

м2 F тф= 1,61 м2
паливного 1,27
фронту Fтф
Поверхня
нагріву, що м2
сприймає 2,08∗0,97+3,48∗0,92
4,1 м2
Н л=
промені Нл 1,27

Площа стін м2
топки Fст 7,32 м2
F ст=2∗1,61+4,1
Міра -
екранування ψ 0,56
Ψ=4,1/7,32
Ефективна
товщина м 1м
випромінюючог 3,6∗2,05
S=
о шару S 7,32
Температура °C Приймається 1150…1300
газу на виході з 1200 °C
топки tзт'
Ентальпія газів
на виході з кДж/кг Діаграма І-t по tзт' 24975
топки Ізт' кДж/кг
Коефіцієнт

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 послаблення 1/(МПа·м) 1,8
променів
трьохатомними
газами Кг
K г=
( 2,47+5,06∗0,088
√0,1∗0,2044∗1 )
−1,02 (1−0,37
1000 )
1200+273
∗0,2044

Коефіцієнт
послаблення 1/(МПа·м) 3,43
0,3 ( 2−1,22 ) ( 0,0016 ( 1200+273 )−0,5 ) 0,8669145
променів K c=
0,1097235
частками сажі
Кс
Міра чорноти
полум’я, що -
світиться асф 0,407
− ( 1,8+3,43 ) 0,1∗1
a сф=1−e
Міра чорноти
полум’я, що не - 0,165
−1,8∗0,1∗1
світиться аг a г=1−e
Коефіцієнт
усереднювання - 1,65
m=0,55+ 0,00059(2250−400)
m
Міра чорноти
факела аф - 0,56
а ф=1,65∗0,407+ ( 1−1,65 )∗0,165
Міра чорноти
топки ат - 0,73

0,56
а т=
0,56+ ( 1−0,56 )∗0,85∗0,56
Середня кДж/
сумарна (кг·°С)
тепломісткість 42850−24975 25,5
V пс C ср =
газів VпсСср 1900−1200 кДж/(кг·°С
)
Критерій -
Больцмана Во
1,31
0,965∗0,108∗25,5
Bo=
5,67∗10−11∗0,85∗4,1∗21733
Безрозмірна
температура на -
виході з топки 0,677
1473
Θзт Θ зт=
2173
Розрахункова
температура °C 1198 °C

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 газу за топкою
tзт
Різниця Δtзт °C
2 °C
Теплові
потужності
кВт Q'л =¿1863
топки '
Q л =0,108∗0,965(42850−24975) кВт
Qл та Qл'
Q л =0,108∗0,965(42850−24965) Q л =¿
1864,5 кВт

Різниця ΔQ % 0,05%

Кількість пари кг/с

отриманої в 0,75 кг/с
екранах Dэ Dп=1864 /(2735−272,35)
Питомий кг/(м2
паровідбір d ·с) 0,182
D=0,75/4,1 кг/(м2
·с)
Коефіцієнт %
прямої віддачі χ 40,2%
100∗1864
χ=
0,108∗42850

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 РОЗДІЛ 5

ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК ВИПАРНОГО ПУЧКА ТРУБ

Мета розділу: вивчення особливостей протікання конвективного

теплообміну у випарній поверхні нагріву допоміжного котла і чинників, що
на нього впливають. Придбання навичок виконання теплового розрахунку
випарної поверхні нагріву.

5.1 Загальні відомості

Конвективний теплообмін в суднових парових котлах протікає у

випарних пучках труб, пароперегрівачах, економайзерах .повітропідігрівачам.
У основу теплового розрахунку цих поверхонь нагріву покладено спільне
рішення рівнянь теплопередачі і теплового балансу з боку
ходу газів :

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 де k – коефіцієнт теплопередачі від газів до води, Вт/(м2·К);
Δt – температурний натиск (усереднена по поверхні різниця температур
гріючого та обігріваємого середовищ). °С;
Нк – площа поверхні нагріву, м2;
І', I" – ентальпія продуктів згорання на вході у випарну поверхню нагріву і
виході з неї, кДж/кг
Додатково до виразів (5.1) і (5.2) може бути складене рівняння
теплового балансу з боку пароводяного тракту, яке для випарної поверхні
нагріву має вигляд:

де Qл – теплова потужність топки, кВт.

Випарна поверхня нагріву водотрубних котлів виконується із сталевих
суцільнотягнутих труб діаметром d рівним 0,029, 0,032, 0,038, 0,0445 м
виготовлених із сталі марок Ст10, Ст15, Ст20. Товщина стінки труби – не
менше 2,5 мм. Трубні пучки мають коридорне або шахове компонування,
кріплення труб до колекторів котлів здійснюється вальцюванням або
зварюванням. Основними геометричними характеристиками трубного пучка,
рис. 5.1 є:
- d – зовнішній діаметр труб, м;
- S1 – поперечний крок труб, м;
- S2 – подовжній крок труб, м;
- S2' – діагональний крок труб шахового пучка, м;
- σ1 – відносний поперечний крок труб, σ1 = S1/d;
- σ2 – відносний подовжній крок труб, σ2 = S2/d;

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 - σ2' – середній відносний діагональний крок труб, σ2' = S2'/d.

5.2 Коефіцієнт теплопередачі та його складові

У гладкотрубних випарних пучках коефіцієнт теплопередачі конвекцією від

газів до середовища, що обігрівається, k. Вт/(м2·°С).
визначають за формулою:

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 де α1 – коефіцієнт тепловіддачі від газу до стінки труби, Вт/(м2·°С);
ε – коефіцієнт забруднення поверхні, м2·°С/Вт.
Величина коефіцієнта забруднення ε, м2·°С/Вт може бути знайдена по
вираженню, отриманому Н. І. Пушкіним

При температурі, що перевищує 350 °С, тепловіддача супроводжується

випромінюванням трьохатомних газів. Коефіцієнт тепловіддачі від газів до
стінки труби в цьому випадку:

де ω – коефіцієнт повноти омивання поверхні;

ак, ал – коефіцієнти тепловіддачі конвекцією і випромінюванням
відповідно, Вт/(м2·°С).
Величина коефіцієнта повноти обмивання знаходиться як відношення повної
середньої довжини труб пучка до довжини їх активно омиваної частини, рис.
5.1, тобто:

Його величина для конвективних пучків дорівнює 0,8 – 0,9. Довжини

труб lакт та lср визначаються з ескізу трубної частини котла.

5.3 Визначення коефіцієнтів тепловіддачі

Форма виразу для визначення коефіцієнтів тепловіддачі залежить від характеру

руху середовища і будови пучка. При поперечному омиванню гладкотрубного
коридорного пучка газом або повітрям коефіцієнт ак, Вт/(м2·°С), тепловіддачі
конвекцією визначається по виразу, рекомендованим роботою [7]:

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 де λ – коефіцієнт теплопровідності газів, Вт/(м2·°С);
d – зовнішній діаметр труби, м;
ωг – швидкість руху газу, м/с;
ν – коефіцієнт кінематичної в'язкості середовища, м2/с;
Рr – критерій фізичної подібності Прандтля;
Сz, Cs – поправочні коефіцієнти, що враховують число рядів труб і
компонування пучка.

Фізичні параметри продуктів згорання (ν, λ, Рr) у формулі (5.6)

відповідають середній температурі потоку газів. Їх значення для продуктів
згорання середнього складу (rН2О = 0,11, rRО2 = 0,13) приведені в табл. 5.1.
Якщо склад газів відрізняється від середнього, величини цих параметрів
необхідно помножити на поправочні множники Мν, Мλ, МРr значення яких
приймають по номограмі, приведеній на рис. 5.2.
Величина поправочного коефіцієнта Сz, що враховує число рядів труб,
знаходиться по виразах:

де Z2 – число труб в пучку.

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 Величина поправочного коефіцієнта на форму пучка Сs залежить від
значень відносних кроків труб:

При поперечному омивані шахового пучка для визначення величини

коефіцієнта тепловіддачі конвекцією рекомендується наступний вираз:

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Де

φs – параметр, що залежить від величини відносних кроків труб:

Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням. При температурі продуктів

згорання вище 350 °С тепло передається не лише конвекцією, а і
випромінюванням, викликаним наявністю трьохатомних газів і водяної пари.
Для потоку незапилених газів коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням ал
Вт/(м2·°С) знаходиться по виразу:

де апр – приведена міра чорноти;

Тг – середня абсолютна
температура газів, К;
Тст – абсолютна
температура стінки
труби, К.
Приведена міра чорноти труб апр рівна:

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 де аст – міра чорноти труб, 0,80 – 0,82;
ат – міра чорноти газового потоку

Ефективна товщина випромінюючого шару S, м, cкладає:

Середня абсолютна температура газового потоку Тг, К:

де tг', tг'' – температура газу на вході і виході з даної поверхні, °С.

Абсолютна температура стінки труби Тст, К, рівна:

де ts – температура середовища, що обігрівається, °С;

ε – коефіцієнт забруднення, м2·°С/Вт;
q – щільність теплового потоку, що доводиться на 1 м2 поверхні нагріву.
Для випарного пучка q дорівнює 40 000 – 100 000 Bт/м2.
Абсолютну температуру стінки труби також можна знайти за
допомогою виразу:

де Δtcт – для випарного пучка складає 60 – 80 °С.

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 5.4 Температурний натиск
Температурний натиск Δt – усереднена по поверхні різниця
температур, гріючого та обігріваємого середовищ. Величина температурного
натиску залежить як від температур середовищ, що обмінюються теплом, так
і від напряму їх взаємного руху. У загальному випадку величина Δt, °С,
визначається за виразом:

де Δt6 – різниця температур середовищ, що обмінюються теплом, на тому

кінці поверхні, де вона більша, °С;
Δtм – різниця температур середовищ на тому кінці поверхні, де вона
менша, °С.
Для випарної поверхні нагріву, у якої температура обігріваємого
середовища не міняється, вираз для визначення величини температурного
натиску має вигляд:

5.5 Методика теплового розрахунку

Початкові дані для розрахунку:

Вар. d, ω S1, S2, lср, lпр, Тип Компонування
мм мм мм м м (рис.3.2) пучка
18 32 0,8 50 47 2,23 1,9 1 шахове

- температура газу на виході з топки, tзт = 1198 °С;

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 - ентальпія газу на виході з топки Ізт = 24975 кДж/кг;
-температура газу на виході з випарника tг'' = 240 °С;
- довжина топки Lт = 1,27 м;
- довжини труб lср = 2,23 м, lпр = 1,9 м;
- коефіцієнт повноти обмивання поверхні ω = 0,8 ;
- зовнішній діаметр труб d = 0,032 м;
- кроки труб S1 = 0,05 , S2 = , S2', м;
- питоме теплове навантаження поверхні q = 50 кВт/м2
Параметр,позначення Розм. Формула,джерело Результат
Кількість труб у ряду
Z1 - 25
Z 1=1,27 /0,05
Площа нагріву ряду
Hр м2 4,48
Hр=25∗3,14∗0,032∗1,784
м2
Площа живого
перерізу Fг м2 0,893
F г=1,9(1,27−0,032∗25)
м2
Ефективна товщина
випромінюючого шару м
0,055 м
S
S=0,9∗0,032
( 4∗0,05∗0,047
3,14∗0,032
2
−1
)
Теплова потужність
випарника Qк кВт 2322,6
Qк=1,7 ( 2735−272 )−1864,5
кВт

кДж/кг
Ентальпія газу за '' 2322,6
І =24975− ∗0,96
0,108
випарником 4222,1

І'' кДж/кг

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 Температура газу за
пучком °С Діаграма I – t по І'' 240 °С

tг''
Середня температура
газу tг, Тг °С, К 719 °С
240+ 1198
t г= Тг=719+273
2
992 К
Середня швидкість ωг
м/с 6,47 м/с
0,108∗13,83∗992
ωг =
273∗0,893
Фізичні параметри
−6
газу: ν=107∗10
м2/с Таблиця 5.1 м2/с
- к-т кінематичної
Вт/(м2·°С) Таблиця 5.1 Λ = 0,0827
в'язкості ν
– Таблиця 5.1 Вт/(м2·°С)
- к-т теплопровідності
Рr = 0,60
λ
критерій Прандтля Рr
Поправочні Див. пп.3.1 або 3.2 Сs = 1
коефіцієнти Сs і Сz – Сz = 1

Коефіцієнт
тепловіддачі від Вт/(м2·°С) 60

газу до стінки труби Вт/(м2·°С)

ак

Температура шару
забруднень Тст К 497,5 К
T ст= (224 +50∗0.01 ) +273

Міра чорноти потоку

газів аг - 0,01

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата
 −1,8∗0,101∗0,055
a г=1−2,72
Приведена міра
чорноти апр - 0,009
a пр=0 , 01(0,8+1)/2

Коефіцієнт
тепловіддачі Вт/(м2·°С) 0,916

випромінюванням ал a л =¿ 0,916
Вт/(м2·°С)

Коефіцієнт
тепловіддачі k Вт/(м2·°С)
32,8
1 Вт/(м2·°С)
k=
( 1
48,916 )
+ 0,01

Температурний натиск
Δt °С 1198−240
233 °С
Δt =
ln (
1198−224
240−224 )
Розрахункова
поверхня
конвективного нагріву
м2 H k= ( 32,8∗233
2322,6
)∗10 3 303 м2

Нк
Розрахункове число
рядів труб Z2 – 67,3
Z2 =303/4,5

Прийнята кількість Округлити Z2 до

рядів труб Z2* – найближчого цілого 67

Прийнята площа
поверхні нагріву Нк* м2 301,5
67 *4,5 м2

Розбіжність ΔНк %
0,5%
100*(303-301,5)/303

Арк.
РГР СКУ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
 .

Лист
НАЗВАНИЕ ДОКУМЕНТА
47
Изм. Лист № докум. Подпись Дата