Professional Documents
Culture Documents
1
1
Звуки і літери
Для опису звуків і передачі слів японської мови використовують латинську або українську
транскрипцію. Ми будемо користуватися українською транскрипцією.
1. Голосні звуки [А], [І], [У], [Е], [О]
[А] вимовляйте як у словах САМ, ПАРА
[І] вимовляйте як у слові МІЙ
[У] вимовляйте, не округляючи і не витягуючи вперед губи
[Е] вимовляйте як у слові ЕКРАН
[О] вимовляйте злегка округляючи, але не витягуючи вперед губи
2. Сполучення голосних [А], [У], [О] з голосним [І] утворюють дифтонги [АЙ], [УЙ], [ОЙ]. Ці
дифтонги спадні (низхідні), тобто сильний в них перший голосний. Сполучення голосних [Е] та [І]
дифтонгу не утворюють і вимовляються зазвичай як довге [Е]. В транскрипції зберігається
позначення [Е].
3. Голосні бувають короткі і довгі. Будьте уважні при вимові довгих голосних, адже довжина
змінює зміст слова. Порівняйте: О хвіст і ОО старець. Довготу голосних в транскрипції
позначують двокрапкою, рискою над літерою або подвоєнням літери.
4. Приголосні звуки [К], [Ґ]
[К] і [Ґ] вимовляйте як українські приголосні. Звук [Ґ] трапляється на початку слова, в середині
слова він може мати носовий призвук. При вимові носового [Ґ] повітря проходить через
порожнину носа. В транскрипції носовий характер звуку не позначується.
5. Склади в японській мові відкриті, вони складаються з голосних звуків або з приголосного і
голосного звуків: АОЙ – блакитний, КІКУ – хризантема.
6. Наголос у японській мові музичний, у ньому важлива висота тону, з якою вимовляються звуки.
Підвищення тону поширюється на частину слова в складах з довгим голосним, на цілий склад чи
на декілька складів. Склади, що вимовляють з підвищенням тону в перших уроках будуть
відмічатися рискою зверху.
Три основні типи тону:
Перший склад вимовляється нижче наступних (ІЕ дім, АКАЙ червоний)
Перший склад вимовляється вище наступних (ЕКІ станція, ІКІ дихання)
Перший та останній чи останні склади вимовляються нижче складів у середині (АОЙ,
ООКІЙ)
7. Писемність в японській мові змішана, у ній використовуються ієрогліфи, запозичені в давнину з
Китаю, і дві фонетичні абетки: ХІРАҐАНА і КАТАКАНА. Обидві абетки походять від ієрогліфів.
Вони побудовані за складовим принципом, кожна літера позначує склад. В абетках по 46 літер, що
утворюють 10 рядів.
Літери КАТАКАНИ простіші за написанням, але цю абетку використовують переважно для
написання слів, запозичених з іноземних мов, включно з іменами власними та географічними
назвами.
8. Існує два типи письма: вертикальне та горизонтальне. При вертикальному письмі пишуть зверху
вниз та справа наліво. Горизонтальне письмо наразі часто використовують в навчальних
посібниках, наукових журналах тощо.
9. Перший ряд в азбуках – ряд А, в який входять літери, що позначують голосні [А], [І], [У], [Е],
[О]. Другий ряд – ряд КА, що передає склади КА, КІ, КУ, КЕ, КО. В ряді ҐА літери ті ж самі, але у
них у верхньому правому куті є дві рисочки – знак НІҐОРІ.
Ряди А, КА, ҐА
ХІРАҐАНА КАТАКАНА
10. Довготу голосних [А], [І], [У], [Е] позначають повторенням літери: ああ аа, ах (вигук), いいえ
ні, ええ так, くうき повітря. Довготу голосного [О] позначують う: こうこう – старша школа. В
деяких словах довготу [О] позначують літерою お.
Запам’ятайте, що так пишеться слово おおきい великий.
Довготу голосних у запозичених словах позначують рискою ー: ケーキ тістечко.
Нові слова
1. блакитний, синій, світло-зелений; блідий
2. червоний
3. великий
4. картина
5. хризантема
6. тістечко
7. станція, вокзал
8. старша школа
9. англійська мова
10. дерево
Вправи