Аналіз соціально-економічний розвиток Бразилії

Вступ:

Брази́ лія (офіцій но Федерати́ вна Респу́ бліка Брази́ лія) - най більша
держава водночас Південної та Латинської Америки. Зай маючи
територію площею 8 511 965 км²[3] і маючи населення 212 559 417 осіб,
країна є п'ятою за розмірами у світі та шостою за кількістю населення.
Столиця — Бразиліа, а най більше місто — Сан-Паулу. До складу
федерації входять союз 26 штатів та Федеральний округ. Най більша
країна, офіцій ною мовою якої є португальська, і єдина в Америках; це
також одна з най більш мультикультурних та етнічно різноманітних
націй , причиною цьому є століття масової імміграції з усього світу.

Межує на південному заході з Уругваєм, Аргентиною, Парагваєм і

Болівією, на заході з Перу і Колумбією, на півночі з Венесуелою, Гаяною,
Суринамом і Французькою Гвіаною, на сході омивається Атлантичним
океаном.

Уперше Бразилію відкрив Педру Алваріш Кабрал у 1500 році,

приєднавши її до Португальської колоніальної імперії. Незалежність
держава проголосила в 1822 році як Бразильська імперія. Значний вплив
на культуру країни зробила Португалія. За віросповіданням більшість
бразильців — католики, що робить Бразилію країною з най більшим
католицьким населенням у світі.

Основна частина:

Бразилія – най більша по території і най багатша за природними

ресурсами країна Латинської Америки. В економіці країни панували
іноземні монополії. Виробництво кави було таким значним, що воно
складала 70% бразильського експорту. Від урожаю, збирання і продажу
кави залежало все економічне життя країни. Бразилія і після Першої
світової вій ни залишалась аграрною країною. Робітників було всього
трохи більше 2 млн. чол., значна частина яких була іноземного
походження.

Землею розпоряджались місцеві латифундисти й іноземні концесіонери.

Всього оброблялось 1,6% придатної для вирощування сільгосппродукції
землі. Земля була сконцентрована у крупних латифундистів, у той же час
значна частина селян була безземельною. Вони орендували землю у
латифундистів, або були батраками. У най важчому становищі були
негри, метиси і самбо (діти від індіанських і негритянських батьків).
Вони становили май же половину населення Бразилії і зазнавали на собі
най жорстокіші прояви національного гноблення.

Світова економічна криза для Бразилії була досить важкою. З другої

половини 1929 р. ціни на каву почали падати. Розорення дрібних і
середніх господарств набрало великих масштабів. Щоб затримати
падіння цін, плантатори й експортери кави у продовж 1931-1934рр.
спалили 27 млн. мішків по 60 кг кави. На три роки була заборонена
посадка нових кавових дерев.

Друга за величиною галузь – текстильна – також переживала глибоку

кризу. За період з 1929-1933 рр. зарплата текстильників була скорочена
більш як на 60%.

На президентських виборах 1930 р. перемогу здобув К. Престес. Однак

результати виборів були опротестовані ліберальним альянсом який і
здій снив у жовтні 1930 р. воєнний переворот. Тимчасовим президентом
став Ж. Варгас (великий поміщик-скотар).

Ж. Варгас пішов на поступки повсталим Сан-Паулу. Половина боргів

була виплачена державою, були призначені вибори в Установчі збори.
Це означало, що між національною буржуазією і поміщиками було
досягнуте порозуміння.

Установчі збори розробили нову конституцію, яка вступила в силу в

липні 1934 р., після чого Ж. Варгас був обраний президентом республіки.
Саме в цей час у Бразилії була заснована фашистська партія –
Бразильський патріотичний рух. У ньому брали участь, перш за все,
німецькі та італій ські емігранти. Вони взяли курс на зближення з
Німеччиною і Італією. Їхні озброєні загони були досить чисельними.
Напади на робітничі організації для них стали звичним явищем.

У листопаді 1937 р. Ж. Варгас здій снив державний переворот, скасував

конституцію і встановив диктатуру. Відбулися арешти сенаторів і
депутатів, які були незгідні з переворотом. Бразилія була оголошена
корпоративною республікою. Страй ки робітників а також створення
ними своїх організацій було заборонено.

Разом з тим, Ж. Варгас став на шлях зміцнення державного сектору

економіки, встановив мінімум зарплати, ввів пенсії промисловим
робітникам, відмовився вступити в Антикомуністичний Пакт,
націоналізував ряд іноземних компаній .

Висновок:

Бразилія пережила дуже багато складних років щоб зробити свою

економіку більш міцною і досконалою. Зараз Бразилія най більша по
території і най багатша за природними ресурсами країна Латинської
Америки. Бразильці пережили реформи, зміну власті, бунти, повстання,
щоб зробити країну для ідеального проживання.

Краткосхема:
Література:

1) Історія міжнародних відносин та зовнішньої політики СРСР 1917-

1987. -М., 1987. Т. 1-2.
2) Крилов С. Б. Історія створення ООН. -М., 1960. 343 с.
3) Ллой д Джордж. Щоправда про мирні договори. -М., 1957. Т. 1-2.
4) Локарнська конференція 1925р. Документи -М., 1959. 511с.
5) Травневий І. М. Спогади радянського дипломата 1925-1945. -М.,
1987. 711с.
6) Алатрі П. Походження фашизму -М., 1961. 461с.
7) Брандт У. Спогади –М., 1981. 521с.
8) Вебер А. Б. Класова боротьба та капіталізм. Робочий та
профспілковий рух XX ст. -М., 1991. 391с.
9) Желєв Ж. Фашизм. Тоталітарна держава. Переклад з болгарської -
М., 1991. 391с.
 10) Страй кова боротьба трудящих. Кінець XIX – 70-ті роки XX ст.
Статистика 391с.
11) Бережков В. М. Сторінки дипломатичної історії 4-тє. вид -М.,
1987 611с

Аналіз виконала студентка групи ЖК-12 Малько Ангеліна Олегів на