4.2.3.

Визначення висот точок знімальної мережі геометричним

нівелюванням

Визначення висот точок знімальної мережі виконують методом

прокладання нівелірних ходів технічної точності за точками теодолітного ходу.
Передачу висот на точки знімальної мережі здійснюють від найближчого
репера шляхом послідовного визначення перевищень між точками (починаючи
від репера). Передача відміток геометричним нівелюванням включає польові
роботи та камеральну обробку результатів вимірювань.

Польові роботи. Для визначення перевищень між точками геометричним

нівелюванням кожна бригада повинна мати нівелір, дві нівелірні рейки,
польовий журнал.

Результати вимірювань записують у польовий журнал. На кожній станції

визначають перевищення двічі: за червоною та чорною сторонами рейок.

Контролюють правильність роботи на станції різницею між обчисленими

перевищеннями. Розбіжності в значеннях перевищень на станції, визначених за
чорними і червоними сторонами рейок, не повинні бути більше 4 мм. В іншому
випадку проводять повторні вимірювання. Після заповнення сторінки журналу
проводять посторінковий контроль.
Обчислювальні роботи. Завданням обчислювального оброблення
результатів нівелювання точок знімальної мережі є обчислення їх висот.

Урівнювання нівелірного ходу за результатами геометричного

нівелювання

Розглянемо приклад урівнювання розімкнутого нівелірного ходу (таблиця

4.2.3.1).
Результатами польових вимірювань є відліки за чорною і червоною
рейкою (таблиця 4.2.3.1). Відмітки вихідних реперів: НR3 = 73,042 м;
НR7 =72,777 м. Довжина розімкнутого нівелірного ходу L=0,3 км.

1. Обчислюють перевищення по відліках чорної і червоної сторони рейок

за формулою:
h=З–П,
де З, П – відліки по рейках відповідно на задній і передній.
Так на станції 1 перевищення між репером R3 і пікетом ПК1 буде:
h1чорна=1202–2285= –1083 мм;
h1червона=5887-6971= –1084 мм.
Записують h1чорна , h1червона в колонку 6.

2. Якщо розходження в перевищеннях, отриманих по чорній і червоній

сторонах рейок не більше 5 мм, тоді обчислюємо середнє перевищення:
1
 hсер=( h1чорна+ h1червона)/2.
Обчислення округлюють до 1 мм.
hсер=( –1083+ (–1084)/2= –1083,5= –1084 мм.
Результати hсер записують в колонку 7.

3. Контроль правильності обчислень перевищень виконують на кожній

сторінці журналу (посторінковий контроль). Для цього на кожній сторінці
журналу обчислюють суму всіх задніх (∑ З ), передніх (∑ П) відліків і
алгебраїчну суму середніх перевищень (∑hсер). При цьому повинна
виконуватися умова
 hсер =  2 .
З− П

Результати обчислень записують в колонки 3, 4 і 7 нижче записів відліків.

4. Правильність виконаних вимірювань перевищень на станціях

нівелірного ходу визначають порівнянням фактичної нев'язки fh з допустимою
fhдоп, а саме fh≤ fhдоп.

Обчислюють фактичну нев’язку: fh=∑hсер – ∑теор;

де ∑hсер – сума середніх перевищень; ∑теор = Нк-Нп;
Нк– відмітка кінцевої точки ходу (НR7),
Нп – відмітка початкової точки ходу (НR3).
Так
∑hсер= –272 (колонка 7);

∑теор = Нк-Нп= 72,777–73,042=72777–73042= –265 мм;

fh=∑h сер–∑h теор = –272–(–265) = – 7 мм.

Примітка. В замкнутому нівелірному ході ∑теор = Нк-Нп=0, оскільки

початкова і кінцева точки – одна і та сама точка!

Обчислюють допустиму нев’язку:

fhдоп=±50мм√L, де L-довжина нівелірного ходу в км.
fhдоп=50мм√0,3= 27 мм.
Якщо виконується умова fh≤ fhдоп, то нівелірний хід по точності відповідає
вимогам інструкції.

5. Фактичну нев'язку fh розподіляють з протилежним знаком приблизно

порівну (з округленням до цілих мм) у всі перевищення. А саме в обчислені
перевищення вводять поправки: δh= – fh/ n, де n-кількість виміряних середніх
перевищень. Всі поправки записують над середніми перевищеннями в колонку
Сума всіх введених поправок дорівнює фактичній нев'язці, взятій з
протилежним знаком: fh= –∑ δh.

2
 Так δh= – fh/ n = 7 мм / 3 = 2,333... . Оскільки 7 мм не можна порівну
розділити на 3 до цілих мм, то в цьому випадку буде:
fh= –∑ δh = 2мм+2мм+3мм=7 мм.

6. На кожній станції обчислюють виправлені перевищення в мм: hвипр=

hсер+ δh. Результати записують в колонку 8.

На станції 2:
hвипр= hсер+ δh = +2052+(+2)=+2054 мм.

7. Відмітки зв’язуючих точок обчислюють послідовно в напрямку

нівелірного ходу (R3, ПК1, ПК2, R7) за формулою:
Н n= Н n–1+ hвипр,
де Н n – відмітка наступної точки, в метрах; Н n–1 – відмітка попередньої точки
(в метрах); hвипр – виправлене перевищення (в метрах).
Результати записують в колонку 10.
Так
Н ПК1= Н R3+ hвипр =73,042–1,082=71,960 м.

Контролем правильності обчислення відміток зв’язуючих точок в ході є

отримана відмітка кінцевої точки (репера R7).
Таблиця 4.2.3.1
Журнал нівелювання розімкнутого нівелірного ходу
№ Відліки по рейці, мм Перевищення h, мм
точ Проміж- Виправ- Горизонт Відмітки
№ ки Задній Передній ний (Пр), Обчислене Середнє лене приладу точок
стан- візу (З), (П), с h=З–П h hвипр. ГП, м Нn, м
сер
ції - а в
ван
ня
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
R3 Чор 1202 73,042
Черв
5887
1
Чор 2285 –1083 +2
ПК Черв 6971 –1084 –1084 –1082 71,960
1
ПК 2557 71,960
1 7245
2 0507 +2050 +2 74,014
ПК 5192 +2053 +2052 +2054
2
ПК 0602 74,014
2 5287
3 1842 –1240 +3
R7 6527 –1240 –1240 –1237 72,777
∑ З=22779 ∑ П =23322 ∑hсер= –272

Контроль ∑hтеор= 72777–73042=

 З− П
= − 272 = –265 мм
2
fh=∑hсер–∑hтеор =
= –272–(–265) = – 7 мм
fh доп=50мм√0,3= 27 мм
fh≤ fhдоп
3
 Завдання. Урівняти замкнутий нівелірний хід за результатами
геометричного нівелювання.
Вихідні дані. Результатами польових вимірювань: відліки за чорною і
червоною рейкою (таблиця 4.2.3.2). Відмітка вихідного пункту полігонометрії
Нпп43=54,760м+№вар., м. Довжина замкнутого нівелірного ходу L (км) =
довжині теодолітного ходу Р (його периметру) згідно варіанту табл. 4.2.2.4.

Таблиця 4.2.3.2
Журнал нівелювання замкнутого нівелірного ходу

№ Відліки по рейці, мм Перевищення h, мм

№ точки Проміж- Виправ- Горизонт Відмітки
стан- візу- Задній Передній ний (Пр), Обчислене Середнє лене приладу точок
ції вання (З), (П), с h=З–П h hвипр. ГП, м Нn, м
сер
а в
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 пп43 Чор 1726
54,760+№вар
Черв 6411
1 Чор 1074
Черв 5755
2 1 1195
5880
2 1633
6316
2 1284
5967
3
1648
3 6331
3 1707
6391
4
1056
4 5740
4 0514
5199
5
1017
пп43 5700
∑ З= ∑П= ∑hсер=

Контроль ∑hтеор= мм
 З− П
=
2
fh=∑hсер–∑hтеор =
= мм
fh доп= 50мм√L=
= мм
fh≤ fhдоп

4.3. Питання для самоконтролю

1. Для чого виконують геодезичні вимірювання на місцевості?
2. Дайте визначення планово-висотної зйомки знімальної основи
3. Яким методом розвивають планову мережу на навчальній практиці?
4. В яких межах мають бути довжини сторін в теодолітному ході?
5. Які польові роботи виконують для прокладання теодолітного ходу?

4
6. В яких місцях необхідно вибирати точки теодолітного ходу?
7. Які камеральні роботи необхідно виконати для обробки результатів польових
вимірювань?
8. Як ув’язують виміряні горизонтальні кути в замкнутому теодолітному
ході?
9. За яким правилом розподіляють поправку в прирости координат?
10. Послідовність виконання геометричного нівелювання між точками на місцевості.
11. Який контроль виконують при нівелювання між точками?
12. Правило розподілення поправок в перевищення.