Змістовний модуль 1. Загальні поняття.

Тема № 1. «Музичний театр», «Танець». «Хореографія.

Танець(dans – анг., tanec – польс.) – вид мистецтва в якому основним носієм

художнього образу є рухи людського тіла які виражають певні почуття.
Термін «танець» вживається ще в значенні:

Танець – (від дієслова танцюю) – послідовність рухів людського тіла які

мають певний темпоритм, метричний розмір та емоційне забарвлення.

Танець – форма хореографічного твору, або його частина. Наприклад –

«Гопак», укр.. нар. танець.

Танець – вживається як термін, котрий позначає вид хореографічного

мистецтва, або групу танців яка відрізняється своїми видовими, жанровими,
стилістичними, композиційними та іншими загальними особливостями:

Класичний танець – вид хореографії.

Побутовий танець – вид танцю.
Ліричний танець – жанр танцю.
Танець фламенко – стиль танцю.
Сюжетний танець – визначення особливостей композиційної основи.

Хореографія – (від грецк. choreia – рух, танець, grapho – пишу, запис). В

прямому значенні – запис танцю ( друга половина 19-го ст..). Системи запису
танців, балетних вистав.

Хореографія – синтетичне, професійне мистецтво сценічного танцю

музичного театру основними складниками якого є канонічні форми танцю,
елементи мистецтва пантоміми та мистецтва пластики. Синтетична сутність
хореографії проявляється в її тісному зв’язку з музикою, драматургією,
літературою, живописом, сценографією, іншими видами сучасного мистецтва
музичного театру

Терміни «Танець» та «Хореографія» часто використовуються як синоніми

( «Класичний танець» - «Класична хореографія», але «Побутовий танець - …)

Балет – хореографічна вистава музичного театру.

- цех, група артистів балету, професійних виконавців, музичного
театру.

Вид хореографії ( рід, вид ) – в процесі історичного розвитку становлення

європейського музичного театру сформувалися основні види
хореографічного мистецтва, які відрізняються своєю естетикою художньої
виразності, канонізованими лексично – композиційними формами танцю,
сталою школою виконавської майстерності.

Фольклорний танець, автентичний народний танець – початкові форми, з

яких починається розвиток мистецтва хореографії.

1. Класичний (європейський) танець. Балет. Модерн – балет.

2. Академічний – характерний танець. Народно – сценічний танець.
3. Історично - побутовий танець. Історичний танець.
4. Сучасний спортивний бальний танець.
5. Сучасний танець. Modern – dance. Різних видів та стилів.

Види танцю ( рід, вид ) – групи танців які відрізняються своїми видовими,
жанровими, стилістичними, композиційними та іншими загальними
особливостями.

- З приналежності до виду хореографії (класичний танець, сучасний

танець)
- По жанру – ліричний танець, придворний танець, героїчний танець.
- По стилю, стильовим особливостям – античний танець джаз –
модерн.
- По композиції – комбінований танець, сюжетний танець.
- По ступеню складності – віртуозний танець, простий танець.
- По складу виконавців – масовий танець, сольний танець, жіночий
танець і т. д.

Жанр хореографії ( janre – фр. – рід, вид) – визначає ідейно – тематичну

наповненість, характер танцю, а також, форму хореографічного твору.

- Жанр в основному своєму значенні – ліричний, героїчний, епічний,

комічний, лірико – драматичний і т. д.
- Жанр по виду хореографії – класична хореографія, сучасна
хореографія, бальний танець, сюїта історичних танців і т. д.
- Жанр по стилістичним особливостям – барокова хореографія,
романтичний балет і т. д.
- Жанр по формі хореографічного твору:

- велика балетна вистава.

- одноактний балет.
- балетний акт.
- балетна (хореографічна) сцена.
- дивертисмент.
- гран – па.
- концерт.
 - хореографічна композиція.
- хореографічна мініатюра.
- танець.
- хореографічний етюд і т. д.

Жанрова хореографія – вид сюжетної або безсюжетної композиції

характерними рисами якої є побутова тематика, гумор, елементи буфонади,
широке використання пантоміми, пластичних мотивів ( італійська комедія
дель – арте, іспанська мореска, український вертеп, ярмаркові сценки ).

Складний жанр – має декілька жанрових складників – лірико – драматичний

балет.

Поняття «Вид» та «Жанр» часто використовуються паралельно, замінюють

одне одного.

Стиль в хореографії (від лат. stylus – паличка для письма) – стійка цілісність
системи художньої виразності, прийомів викладання, які характеризують
художній твір.

Стиль історичний – характерні риси загальної естетики художньої виразності

історичних епох розвитку культури та мистецтв, наприклад:

- античний,
- середньовіччя,
- ренесанс,
- бароко,
- рококо,
- класицизм,
- романтизм,
- реалізм,
- модерн, та інш.

Стиль художній, локальний, наприклад:

- декоративізм,
- натуралізм,
- сюрреалізм,
- екзистенціалізм,
- драм балет,
- пастораль та інш.

Стиль хореографічної школи, танцювальних технік, наприклад:

- іберійський стиль, стиль фламенко,

 - античний стиль,
- сучасні - диско, хіп – хоп, контемпорарі, неокласика і т. д.

Стиль авторський ( виконавська школа, авторський стиль хореографа),

наприклад:

- дунканізм,
- бежарівська хореографія і т. п.

Виходячи із синтетичної природи хореографічного мистецтва маємо

констатувати більш широкий спектр стилістичних характерних рис сучасної
хореографії, наприклад:

- сімфонічний танець,
- автентичний танець і т. п.