Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка

Кафедра теорії та методики фізичного виховання

Індивідуальне завдання №4

“Визначення положення загального центру маси тіла людини

графічним способом”

Студента 1 курсу
групи ФЕТ – 17Б
Тимківа Максима

Дрогобич, 2023
Тема роботи: Визначення положення загального центру маси тіла людини
графічним способом.

Мета роботи: Навчитись графічно визначити положення загального центру

маси тіла людини під рухової дії.

Теоретичні відомості
Загальний центр маси (ЗЦМ) тіла характеризує просторове розміщення мас окремих
сегментів та біоланок. Визначення положення ЗЦМ являє собою важливе завдання для
біокінематики та біодинаміки. Опис траєкторії ЗЦМ при виконанні рухової дії дозволяє
отримувати дані про переміщення тіла людини у просторі. Зокрема, зміни траєкторії руху ЗЦМ
відображають дію на тіло зовнішніх сил, а це відкриває можливості для визначення багатьох
динамічних характеристик біосистеми (механічної роботи, потужності та ін.).
За умови, коли досліджуване тіло є абсолютно твердим та перебуває в однорідному
силовому полі, положення ЗЦМ співпадає з положенням загального центру тяжіння (ЗЦТ). Тіло
людини не являється абсолютно твердим, оскільки під впливом прикладених сил воно
деформується. Ці деформації можуть бути настільки значними, що їх легко виявити
(видовження розтягнутого м'яза, яке викликає видимі зміни об'єму біоланки і т.д.). Проте у
більшості випадків такі деформації малопомітні у порівнянні зі змінами конфігурації тіла
людини через переміщення окремих її біоланок. Тому для зручності досліджень тіло людини
умовно розглядають як абсолютно тверде, тобто таке, в якому дія сил не викликає ніяких
деформацій.
Загальний центр тяжіння (ЗЦТ) тіла людини визначають як точку прикладання
рівнодійних сил тяжіння, які діють на нього. Положення ЗЦТ обумовлюється анатомо-
фізіологічними особливостями тіла людини, позою, функціонуванням дихальної, травної та
інших систем, які забезпечують переміщення значної маси речовини в організмі. Координати
ЗЦТ можна розглядати як функцію від положення центрів тяжіння (ЦТ) усіх біоланок. Біоланки
тіла людини, як правило, мають складну геометричну форму; крім того, їхні маси
розподіляються не симетрично по відношенню до ЦТ. Положення ЦТ окремих біоланок
визначається через положення ЦМ.
В навчальних розрахунках можна використати середні значення ваги й положення ЦТ
окремих біоланок тіла людини, які приведені у табл. 1.
Оскільки ЗЦТ тіла людини розглядається як точка прикладання рівнодійної сил тяжіння
біоланок, які направлені вертикально донизу і між собою паралельні, то завдання визначення
положення ЗЦТ зводиться до знаходження рівнодійної паралельних сил.
Таблиця 1
Відносна вага та розміщення ЦТ ланок тіла людини
Відносна
Назва ланки Розміщення ЦТ ланки
маса, %
Голова 7 Верхній край зовнішнього слухового отвору
На лінії між осями плечових та кульшових суглобів
Тулуб 43
на відстані 0,44 від плечової осі
Плече 3 0,47 від проксимального кінця
Передпліччя 2 0,42 від проксимального кінця
Кисть 1 П'ястково-фаланговий суглоб третього пальця
Стегно 12 0,44 від проксимального кінця
2
 Гомілка 5 0,42 від проксимального кінця
На лінії між п' ятковим бугром і другим пальцем на
Стопа 2
відстані 0,44 від п'ятки
З теоретичної механіки відомо, що кожні дві паралельні сили, що спрямовані
в один бік, мають рівнодійну до них паралельну й направлену у той же бік. Модуль
цієї рівнодійної дорівнює сумі модулів складових сил, а точка прикладання
рівнодійної ділить відрізок між точками прикладання сил на частини обернено
пропорційні величинам цих сил.
Отже, сили тяжіння будь-яких сусідніх біоланок (наприклад, плеча й
передпліччя) можуть бути розглянуті як система двох паралельних сил (рис. 1).
Тоді ЗЦТ плеча й передпліччя буде знаходитись на лінії, яка з'єднує їх ЦТ.
Початок вектора рівнодійної буде в точці, що поділяє цю лінію у відношенні
обернено пропорційному величинам сил тяжіння плеча й передпліччя.

Рис. 1. Схема визначення положення ЗЦТ ланок руки графічним способом.

Якщо таким способом можна графічно визначити ЗЦТ двох сусідніх

біоланок, то, очевидно, не складатиме труднощів знаходження ЗЦТ усіх біоланок
тіла.

3
 Хід роботи
1. За допомогою фотоапарату відзняв певне положення двох сусідніх
ланок (плеча й передпліччя).

Mасштаб M=1:25
2. Користуючись даними табл. 1 графічно на фотознімку визначаю
місце розташування ЦТ кожної окремої ланки і дані заношу у
таблицю 2.
ЦТ(плеча)=1,2*0,47=0,56 см
ЦТ(передпліччя)=1,5*0,42=0,63 см
3. Для знаходження положення ЗЦТ двох сусідніх ланок відрізком з'єдную їх
ЦТ, вимірюю довжину 𝑙 – відстань від ЦТ першої ланки до ЦТ другої ланки, дані
заношу у таблицю 2.
4. Положення ЗЦТ кожної пари біоланок визначаю з умови рівноваги важеля
у вигляді формули:
𝑃1 𝑙2
=
𝑃2 𝑙1

4
 Вага кожної окремої ланки визначається із співвідношень:
𝑃1 = 𝑚1 𝑔 – вага першої ланки;
𝑃2 = 𝑚2 𝑔 – вага другої ланки.
Довжина плечей складає:
𝑙1 = 𝑥 – відстань від ЦТ першої ланки до ЗЦТ системи двох ланок;
𝑙2 = 𝑙 − 𝑥 – відстань від ЦТ другої ланки до ЗЦТ системи двох ланок;
𝑙 – відстань від ЦТ першої ланки до ЦТ другої ланки.
За таких співвідношень умова рівноваги важеля може бути записана так:
𝑚1 𝑙 − 𝑥
=
𝑚2 𝑥
Зробивши спрощення вказаного виразу отримаємо формулу для визначення
відстані ЗЦТ системи двох ланок 𝑥 від ЦТ першої ланки:
𝑚2 ⋅ 𝑙
𝑥=
𝑚1 + 𝑚2
Обчислити 𝑥 – відстань від ЦТ першої ланки до ЗЦТ системи двох ланок і
записати у таблицю 2.
Х=(2*1,3)/(2+3)=2,4/5=0,52 см
5. Графічно зобразив на фотознімку розташування ЗЦТ системи двох
біоланок (рис1).
6. За допомогою фотоапарату відзняв певне положення трьох сусідніх ланок
(стегна, гомілки, стопи).
7. За порядком описаним у п.п. 2-5 спочатку знайти ЗЦТ для двох ланок
(стегна і гомілки), а потім, знаючи розташування ЗЦТ двох ланок і їхню масу,
долучаю третю ланку (стопу) і знахожу ЗЦТ для системи трьох ланок у такому
вигляді: ЗЦТ двох попередніх ланок + ЦТ третьої ланки. При цьому можна
повторити міркування і обчислення за п.п.3-4 у такому порядку.
ЦТ(стегно)=1,8*0,44=0,79 см
ЦТ(гомілка)=2*0,42=0,84 см
ЦТ(стопи)=1*0,44=0,44 см
8. Для знаходження положення ЗЦТ трьох сусідніх ланок відрізком з'єдную
ЗЦТ двох ланок і ЦТ третьої ланки, вимірюю довжину 𝑙′ – відстань від ЗЦТ
перших двох ланок до ЦТ третьої ланки, дані заношу у таблицю 3.
9. Положення ЗЦТ кожної пари біоланок можна визначити з умови
рівноваги важеля у вигляді формули:
𝑃1 ′ 𝑙3
=
𝑃3 𝑙1 ′
Вага кожної окремої ланки визначається із співвідношень:
5
 𝑃1 ′ = 𝑚′𝑔 = (𝑚1 + 𝑚2 )𝑔 – вага перших двох ланок;
𝑃3 = 𝑚3 𝑔 – вага третьої ланки.
Довжина плечей складає:
𝑙1 ′ = 𝑥′ – відстань від ЗЦТ перших двох ланок до ЗЦТ системи трьох ланок;
𝑙3 = 𝑙′ − 𝑥′ – відстань від ЦТ третьої ланки до ЗЦТ системи трьох ланок.
За таких співвідношень умова рівноваги важеля може бути записана так:
𝑚1 + 𝑚2 𝑙 ′ − 𝑥′
=
𝑚3 𝑥′
Зробивши спрощення вказаного виразу отримаємо формулу для визначення відстані ЗЦТ
системи трьох ланок 𝑥′ від ЗЦТ перших двох ланок:
𝑚3 ⋅ 𝑙′
𝑥′ =
𝑚1 + 𝑚2 + 𝑚3

Обчислити 𝑥′ – відстань від ЗЦТ перших двох ланок до ЗЦТ системи трьох ланок і
заношу у таблицю 3.
Х=(5*1,8)/(12+5)=0,53 см
’
X =(2*2,4)/(12+5+2)=0,25 см
10. Графічно зображаю на фотознімку розташування ЗЦТ системи трьох біоланок (рис. 1).

Рис.1.Графічний спосіб визначення положенняЗЦТ рукий ноги на біокінематичній схемі ходьба.

Примітка: – ЗЦТ руки таноги.

6
 Таблиця 2
Результати визначення положення ЗЦТ двох ланок
Розташування ЦТ ланки
Відносна
№ Довжина. відносний абсолютний
Назва ланки маса 𝒍, см 𝒙, см
з/п см показник показник,
m, %
см
1 Плече 1,2 0,47 0,56 3 1,3 0,52
2 Передпліччя 1,5 0,42 0,63 2

Таблиця 3
Результати визначення положення ЗЦТ трьох ланок
Розташування ЦТ
ланки Відносна
№ Довжина,
Назва ланки відносний абсолютний маса 𝒍, см 𝒙, см 𝒍′, см 𝒙′, см
з/п см
показник показник, m, %
см
1 Стегно 1,8 0,44 0,79 12 1,8 0,53 – –
2 Гомілка 2 0,42 0,84 5 2,4 0,25
3 Стопа 1 0,44 0,44 2 – –

11. Висновок.
На даному індивідуальному завдання навчився графічно визначити центри
тяжіння ланок та положення загального центру маси тіла людини двох сусідніх
біоланок та трьох біоланок під час рухової дії. Такі визначення характеру рівноваги
тіла та окремих його частин, а також місця розташування ЗЦМ тіла людини графічним
методом має істотне значення для оцінки раціональності спортивної техніки в різних
видах спорту.