Содержание

Вступ 1
1. ІСТОРІЯ 2
1.1. Історія будівництва 2
1.2. Архітектурні особливості собору 2
1.3 Будівельні прийоми та конструкції 3
2. ЕКСТЕР’ЄР 4
2.1. Фасад 4
2.1.1 Північний портал 4
2.1.2 Західний портал 5
2.1.3 Південний портал 6
2.2 Астрономічний годинник 7
3. ІНТЕР’ЄР 8
3.1 Вітражі 8
3.1.1 Роза Франції 8
3.1.2 Вітраж богоматері 9
3.2 Загадковий лабірінт 9
3.3Хор 9
3.4 Головний вівтар – Успіння Бридана 10
3.5 Іконографічна програма та барельєфи 11
4.ЛЕГЕНДИ 12
ВИСНОВКИ 13
Список літератури 14
 ВСТУП

Кожна будівля на вулиці зберігає в собі історію, яка може багато

нам розповісти не тільки про сам об'єкт, але так само про світ в якому
він існував. Люди не часто звертають увагу на те, що їх оточує, тим
самим обмежуючи свій кругозір, при цьому відомо, що сучасне
суспільство прагне до досконалості у всіх аспектах життя, через що
вивчення історичних споруд є важливим знанням, яке слід
використовувати для створення нових видатних. архітектурні об'єкти.
Франція славиться своїми архітектурними об'єктами, а також тим,
що саме в ній зародився готичний стиль. Вона має велику кількість
пам'яток архітектури у всіх її напрямках. Це музеї, палаци, будинки,
статуї, церкви, художні галереї, вілли, фонтани, історичні будівлі та
археологічні пам'ятки. І нині Франція перебуває позаду архітектурного
авангарду. З цих причин доцільно буде розглянути будинки, якими вона
славиться. Як приклад у цій роботі буде розібраний Шартрський собор,
який був побудований в готичному стилі, що прийшов після
романського, а також є головним храмом західного християнства. Будуть
розглянуті такі теми, як: історія будівництва, особливості при побудові
конструкції, роботи відомих нам майстрів розташовані в ньому, а також
особливості цього собору. Ті чи інші особливості собору будуть виявлені
порівнянням його з іншими архітектурними об'єктами.
 1.ІСТОРІЯ
1.1 Історія будівництва

На місці сучасного Шартрського собору давно стояли церкви. З 876

року у Шартрі зберігається Свята плащаниця Діви Марії. Замість
першого кафедрального собору, що згорів у 1020 році, було зведено
романський собор з величезною криптою. Він пережив пожежу 1134, що
зруйнував практично все місто, але сильно постраждав під час пожежі 10
червня 1194 року. Від цієї пожежі, що почалася від удару блискавки,
вціліли лише вежі із західним фасадом та крипта. Чудовий порятунок
священної плащаниці від вогню було пораховано знаменням згори і
стало приводом для будівництва нової, ще більш грандіозної будівлі.

Зведення нового собору почалося того ж 1194 на пожертвування,

що стікалися в Шартр з усієї Франції. Міські жителі добровільно
доставляли камінь із навколишніх каменоломень. За основу було взято
проект попередньої споруди, в який були вписані частини старої будівлі,
що збереглися. Основні роботи, що включали будівництво головного
нефа, були завершені в 1220 році, освячення собору відбулося 24 жовтня
1260 року в присутності короля Людовіка IX і членів королівської
родини.

Шартрський собор(зобр.1) зберігся з кінця XIII століття донині

практично у первісному вигляді. Він уникнув руйнувань та пограбувань
у часи революцій та війн.

зобр. 1

1.2Архітектурні особливості собору.

Будівля собору складається з трьох нефів і являє собою католицький

хрест. У східній частині собору є кілька каплиць. Три каплиці виходять за
межі деамбулатория, чотири мають набагато меншу глибину, ніж перші
три. Собор Шартра був першою спорудою, в якому був використаний
новий архітектурний елемент у вигляді додаткових аркбутанів, які
підтримували апсиду. Цей прийом дозволив отримати абсолютно нові
обриси зовнішнього вигляду будівлі, збільшило віконні прорізи та висоту
нефа майже до сорока метрів. Яскрава і вражаюча особливість собору – це
дві башти, які різко відрізняються один від одного. Південна башта зі ста
п’ятиметровим шпилем, побудована в 1140 році у вигляді піраміди і
Північна башта висотою в сто тринадцять метрів з підставою, що
залишилося від романського будови, завершується шпилем в стилі
полум’яніючої готики, побудованим на початку дев’ятнадцятого століття.

У соборі дев’ять порталів, три з них залишилися від старого собору.

У Північному порталі, що датуються 1230 роком, розташовані скульптурні
групи персонажів зі Старого Завіту. У Південному, який побудований між
25 і 50 роками тринадцятого століття, використані новозавітні герої та
сюжети з головною композицією, зображувала Страшний Суд.
Королівський портал або західний портал Христа і Богоматері із
зображенням Ісуса у Славі, побудований в 1150 році. Скульптури
тринадцятого століття декорують входи в ці два порталу. Статистика
відзначає понад 10 000 кам’яних і скляних скульптур, що прикрашають
собор. Скульптури більше схожі на портретні твори мистецтва, якими
можна милуватися і шукати портретну схожість. Перед фасадом
розташований потрійний портал, над яким розташовується потрійне вікно,
обрамлене «потрійний розою», над якою розміщується галерея королів.

Астрономічні години шістнадцятого століття до поломки механізму

показували буквально все, що стосувалося плину часу: дні тижня, місяці,
схід і захід Сонця, Місяця, знаки Зодіаку.

1.3 Будівельні прийоми та конструкції.

Шартрський собор є класичним зразком готичної церкви. Єдине

архітектурне рішення втілювали бригади з 300 робітників приблизно
протягом 40 років – термін XIII століття дуже скромний. Масивний при
найближчому розгляді, на відстані собор здається ширяючим у повітрі
завдяки спрямованим вгору симетричним вежам з ажурними вікнами.
Максимальна висота будівлі становить 113 м, завдовжки вона витягнута
на 130 м. Гігантський фасад і бічні стіни з цінного вапняку прикрашені
200 різьбленими фігурами великої художньої цінності, що ілюструють
події біблійної історії.
Собор у Шартрі(зобр.2) вважається
першим готичним Храмом на честь
Пресвятої Богородиці. Для його
будівництва були запрошені найкращі з
найкращих архітектори та майстри. А
знамените вітражне вікно-троянду(зобр.3)
«профінансував» сам король Франції.
Незвичайної краси кругле вікно західного фасаду, що складається з
десятків сегментів, розташоване між величними вежами. Північну вежу
збудували у XII столітті, і вона є більш давньою. Її «молодша сестра»
абсолютно на неї не схожа: відрізняється за висотою та архітектурним
стилем. Якщо перша являє собою «полум'яну готику» з характерним
орнаментом «мов полум'я», то друга і нижча на 11 метрів, і виконана у
суто романському стилі. До речі, її вважають найкрасивішою вежею
світу.

Три портали Собору(зобр.4)

прикрашені чудовими скульптурними
композиціями, де особливо цінною є
«Христос у славі». Стіни прикрашають
сцени зі Старого Завіту. Однією з них,
найяскравішою та найвиразнішою за
оцінкою фахівців із готичного стилю, є
картина «Страшного Суду».
зобр. 4
Внутрішнє оздоблення Собору
анітрохи не поступається зовнішньому, і точно не розчаровує
відвідувачів. Величні склепіння, вівтарі, арки, колони, різьблені фігури
та статуї – все це так гармонійно переплетено між собою, хоч і
додавалася праця різних майстрів.

2. ЕКСТЕР’ЄР
2.1 Фасад
2.1.1Північний портал
Шартрський собор має дев'ять порталів, три з яких збереглися від
старого романського собору. Північний портал датується 1230 роком і
містить скульптуриветхозаветних персонажів. Південний портал,
створений між 1224 і 1250 роками, використовує сюжети Нового Завіту з
центральною композицією, присвяченою Страшного Суду. Західний
портал Христа і Діви Марії, більш відомий як Королівський, Датується
1230 роком і відомий зображенням Христа у славі, створеному в XII
столітті. (зобр.5)

2.1.2
Західн ий
портал

зобр. 5
 Західний портал христа і Діви Марії(зобр.6), відоміший як
Королівський, датується 1150 роком і відомий зображенням Христа у
Славі, створеному в XII столітті. Входи до північного та південного
трансептів прикрашені скульптурами XIII століття. Усього оздоблення
собору налічує близько 10 000 скульптурних зображень з каменю та
скла. Частково збереглися і попередні елементи з попередніх версій
Шартрського собору.
Іконографічна програма Королівського
порталу, що демонструє нову «схоластичність» і
«універсалізм» мислення, стала результатом
збирання безлічі сюжетів, що зустрічалися в
романському мистецтві. Велика кількість декору і
система його організації та з'єднання з
архітектурою порталу, що дивує своєю
архітектонічністю, також з'явилися результатом
осмислення, об'єднання та супідрядності безлічі
приватних знахідок романського мистецтва:
тимпана з репрезентативною сценою, капітелей з
оповідальними сценами, архівольтів з постатями,
архівольтів з фігурами. У скульптурному декорі
зобр. 6
Королівського порталу майже на очах відбувається
перетворення романських сюжетів, композиційних принципів та образів
— у готичні, їхнє послідовне підпорядкування новим мистецьким цілям.
Королівський портал значною мірою відшкодовує втрату декору
порталів Сен-Дені. Він виник невдовзі після спорудження фасаду Сен-
Дені — у 1145—1150 pp. Частина його скульптур, судячи з їхньої
стилістичної схожості з фрагментами скульптурного декору Сен-Дені,
що збереглися, була виконана тими ж майстрами, які працювали для
абата Сугерія. Тісна дружба, що пов'язувала шартрського єпископа з
абатом Сугерієм, пояснює художню близькість обох пам'яток.

2.1.3Південний портал

Південний портал(зобр. 7) ,створений

між 1224 і 1250 роками, використов ує
сюжети Нового Завіту з центральною
композицією, присвяченою Страшному
Суду(зобр.8) На композиції зображено,
Архангела Михайла зі зламаними вагами
зважує ваші гріхи та доблесті.
Праведники праворуч. Грішники ліворуч. зобр. 7
Вівці та козлища. Опір марний.Серед засуджених король, чернець,
почесна особа – представники всіх станів. Зі страхом чекають своєї долі,
з надією дивляться на ангелів, не вірять і опираються доти, поки біси, що
регочуть, не перекинуть в пекло жерло і не нададуть прискорення
кочергою.
 зобр. 8

Також на цьому порталі зображені смертні гріхи(зобр.9), такі як:

Гординя, Хіть, Перелюб, Жадібність, відповідно.
Гординя - улюблена вада диявола, що повстав проти Бога. У
Середньовіччі гріх аристократів і можновладців, які чинили опір
єпископу.Не згоден? Отримай по заслугах! Глумливий ворог з
рідкісними пеньками зубів буде над тобою потішатись: перекине вниз
головою, як ганчірку, і переважить голого через плече так, що одна нога
запрокнеться за вухо, а горда голова упреться в бісівські геніталії.
Хіть - жінка падає жертвою демона-розпусника. Спокусити її не
варто ніяких труднощів. Ах, з якою хтивістю обурюються середньовічні
релігійники на дочок Єви, засуджуючи їх у гірших вадах!
Женоненависники не шкодують ні дівчат, ні старих, ні аристократок, ні
послушниць. У трьох сценах із п'яти біси спокушають жінок.
Перелюб- Жінку з вищого суспільства доводиться спокушати
найбільш витонченими способами. Лукавий ласкаво притягує голову
аристократки і нашіптує їй підступні помисли. Він не вчепляється їй у
руки, а зачаровує, захоплюючи за собою.Слащава посмішка, завитки на
гострій борідці, як язики пекельного полум'я, і єдиний ріг, як міцне
фалічне жало, груба чоловіча сила.З усіх бісів тільки цей лукавий
одягнений у лахміття. Навіщо? Щоб приспати пильність шляхетної
жінки. Але змія замість пояса видасть його ненаситність та невгамовні
бажання.
Жадібність - Важко багатому увійти до Царства Небесного. Буржуа
вчепився в мошну, набиту грошима. Вона настільки важка, що бідолахи
доводиться підтримувати її знизу. Але біс уже вивалив мову і
потішається над скнаром, який задушить себе мотузкою від товстого
гаманця. Хижі пазурі вчепилися в грішника, як той вчепився у свої
багатства.Навіщо у шартрському соборі ці створіння? Товстогубі
виродки з вивернутими ніздрями, безмозкі низьколобі істоти, ослячі
вуха, пазурі лапи та фалічні відростки - біси вселяють жах і огиду. У
шартрському соборі вони мешкають поряд зі святими. І ті, й інші постаті
наставляють християнина на істинний шлях. Педагогічні знаряддя
Середньовіччя. Зізнайтеся, вам стало не по собі?
 зобр. 9
2.1.4Астрономічн ий годинник

Годинник(зобр.10) розташований на
південній стороні після сцени
Відвідування, на початку третьої бухти,
яка, отже, має лише 2 сцени: сон Йосипа
та Різдво. Цей астролябічний годинник
датується 1528 роком, і його автор
невідомий. Початковий механізм було
замінено у 2009 році електричною
системою. Ця реставрація зажадала
відновлення кількох кількох коліс і
зобр. 10
шестерень
Цей годинник, іноді звані «астролябічним годинником», дозволяє,
зокрема, вимірювати висоту зірок і зчитувати час відповідно до
положення зірок або сонця. Його конструкція та різні конструкції
спочатку засновані на двоплощинній проекції (найчастіше полярній), яка
дозволяє зобразити рух зірок на небесному склепінні.

3. ІНТЕР'ЄР
3.1Вітражі
3.1.1Роза Франції (Північна)
Особливістю Шартрського собору є його вітражі, що займають
понад 2000 кв. метрів. Їх винятковість полягає в чистоті та насиченості
фарб, секрет отримання яких було втрачено. Аналогів відтінку синього
вітражного скла Шартрського собору, які роблять його знаменитим та
популярним для численних туристів, Ви не знайдете в
жодному соборі світу.
Основний канон, яким північна сторона храму
віддавалася сюжетам зі Старого завіту , південна - з
Нового завіту. Західний портал було віддано темі
Страшного суду. В апсиді – народження, пристрасті,
воскресіння та піднесення Христа.
Північне вікно-троянда(зобр. 11) було виготовлено
за особистим розпорядженням короля Людовіка IX (його
називали Людовіком Святим) та його дружиною, королевою Бланш
Кастильською. Віконний вітраж прикрашений гербами Франції та
Кастилії. Вікно увійшло історію мистецтва під назвою "Троянда
Франції".
Вітражна троянда північного трансепта (діаметр 10,5 м, бл. 1235), як
і більшість скульптури на північному ганку під нею, присвячена
Богородиці. Центральний окулус зображує Діву з немовлям і оточений
дванадцятьма маленькими вікнами у формі пелюсток, у чотирьох з яких
зображені голуби («Чотири дари Духа»), а в інших - ангели, що
обожнюють, з свічниками. За ним знаходиться кільце з дванадцяти
ромбоподібних отворів із зображенням старозавітних царів Юдеї, ще
одне кільце з менших ромбів з гербами Франції у вигляді лілії і, нарешті,
кільце з півколів, в якому старозавітні пророки тримають сувої.
Присутність герба французького короля (жовті лілії на синьому
фоні) та його матері Бланш Кастильської (жовті замки на червоному тлі)
сприймаються як знак королівського заступництва цього вікна.
Під самою трояндою знаходяться п'ять високих стрілчастих вікон
(заввишки 7,5 м), у центрі яких зображена Діва в дитинстві на руках її
матері, Святої Анни, - той самий предмет, що й трюмо в порталі під нею.
З боків цього ланцету знаходяться ще чотири із фігурками зі Старого
Завіту. Кожна з цих фігур зображена символічно тріумфує над ворогом,
зображеним в основі ланцету під ними: Давид над Саулом, Аарон над
фараоном, свята Анна над Синагогою.
3.1.2Витраж Богоматері
Оскільки храм був присвячений Діві і був хранителем реліквій,
пов'язаних з Дівою Марією, то були вітражі, присвячені богородиці.
Найстаріший із вітражів(зобр. 12) собору, якраз
зображує Діву Марію з немовлям Ісусом. Він був ще
у старому романському соборі і згодом перенесений
та наново змонтований. Голова Марії у своїй трохи
відхилилася від класичного фронтального
становища.
Фігура Богоматері оточена ангелами та
голубами, які символізували святий дух.

зобр. 12

3.2 Загадковий лабірінт

Але головна загадка Шартрського собору

знаходиться просто під ногами відвідувачів.
Вона є величезним лабіринтом, викладеним
з чорно-білої плитки. Імена творців невідомі.
Це найбільший лабіринт(зобр.13) середньовіччя. За розмірами він
практично збігається з великим вікном-трояндою у фасаді храму. Усього
він включає 11 концентричних кіл. У центрі лабіринту знаходиться
стилізоване зображення квітки із шістьма круглими пелюстками. Саме
до нього веде єдиний шлях лабіринтом. Загальна довжина колії – 261 м.

Версії висуваються різні. Одні кажуть, що це є символічний шлях

грішника до покаяння і пройти лабіринт треба неодмінно на колінах.
Інші, езотерично налаштовані, стверджують, що це своєрідний спосіб
встановити зв'язок із космосом і проходити лабіринтом потрібно
босоніж, отримуючи енергію з кам'яних плит. Треті вважають
проходження своєрідною формою медитації, четверті кажуть, що це
шлях до самопізнання та становлення особистості. Версій багато, і,
мабуть, кожен знайде щось своє.

3.3Хор

З кінця XVII століття у Франції розгорнулася

масштабна кампанія з відновлення готичних храмів.
Цей рух, який особливо стосується хору(зобр.14) та
святилища, розпочався в Парижі в 1690 році і
завершився оновленням оздоблення хору Нотр-Дам
де Парі між 1690 і 1720 роками. Цей рух потім
вплинув на всю провінцію, від простої церкви до до
найбільших соборів (Осер 1743, Сенс 1745).
У Шартрі каноніки передбачили модернізацію
хору в 1753 році і, після кількох залишених проектів,
підписали контракт з архітектором Віктором Луї в
1763 році.
Перегородку, яка відокремлювала хор від нави з зобр. 14
13 століття, було знесено, оскільки вона була під
загрозою зруйнування та потребувала б надто великої роботи. Каноніки
бажали модного та яскравого декору: вісім вітражів було видалено та
замінено напівпрозорим богемським склом, а потім, у 1937 році, на
гризайль. Ремонтні роботи проводились у два етапи.
Недавня реставрація (відкрита в жовтні 2012 року) відновила всі
кольори та чіткість хору XVIII століття.
За смаком того часу хори оздоблені мармуром, ліпниною та
позолотою. Вигнута стіна апсиди за вівтарем покрита прожилковим
білим мармуром на висоту 1,50 м. гробниця Марії.
Стовпи хорів і святилища вкриті жовтою ліпниною з Сієни.
Верх арок хору до рівня трифорію вкритий світло-блакитною
ліпниною, що імітує лазурит.
Бруківка складається з п’яти різних мармурів: сходинка з
лангедокського мармуру, обрамлена смугою брекчії Алеппо.
 На підлозі велика зірка в мармуровому маркетрі нагадує нам, що
Марію називають «Зіркою моря».
Покриття хору виконано з напівшліфованого мармуру, що зменшує
потреби в обслуговуванні та робить мармур менш слизьким.
Вівтар із блакитного мармуру уособлює могилу Богородиці, з якої
вона злітає в небо; він прикрашений позолоченими бронзовими
прикрасами, похоронними мотивами, касолетами та димлячими
кадильницями та монограмою Марії в короні, обвитій гілками лілій і
троянд. Його оточують шість великих люстр, розміщених на мармуровій
сходинці.
У центрі вівтаря розп’яття з позолоченої бронзи, підніжжя якого
служить скинією.
Оздоблення вівтаря було доручено Луї Пріеру, майстерному
скульптору, граверу-позолотнику.

3.4 Головний вівтар - Успіння Бридана

17 січня 1767 року він замовив Шарлю-Антуану Брідану
скульптурну групу, що представляє Успіння Богородиці за проектом
Віктора Луї:«Пресвята Богородиця, що піднімається на небо,
спираючись на хмари, і три ангели, які ніби віднесуть або підтримають
її, кілька голів херувимів будуть розкидані тут і там...»
Брідан має термін 4 роки. Він
повинен відправитися в Каррару, щоб
знайти значну «однорідну мармурову
брилу без ниток і розривів». Він справді
знайшов чотири мармурові блоки для
Успіння (у 1770 році, після 3 років
досліджень), і довелося їх обробити на
місці та перевезти. Вони прибули до
Шартра в 1771 році. Ця експедиція дуже
затрималася, головний вівтар буде зобр. 15

освячено лише 7 серпня 1773 року.

Успенська група має висоту 6 метрів і ширину 4 метри, важить
близько 30 тонн.

3.5Іконографічна програма та барельєфи

Канони завжди були пов'язані з вибором цілісної іконографічної

програми. Маріанська програма була важливою в цьому соборі зі
знаками відмінності, присвяченому Марії, оскільки з 9-го століття він
зберігав головну реліквію, покривало Богородиці.
Остаточно було обрано тему Успіння. Як тільки ви заходите на хор,
ваш погляд зосереджується на скульптурній групі Успіння
Бриданського, яка домінує над головним вівтарем. Марія возноситься на
небо наприкінці свого життя, тому що вона була обрана матір’ю Бога.
Марія, обрана жінка, діва і безгрішна, це виражають два барельєфи,
які оточували ворота, і які були зняті в 1869 році; зараз вони знаходяться
в музеї:один представляв Непорочне Зачаття (Марія зачата без гріха),
інша згадувала пророцтво Ісаї, яке використав євангеліст Матвій,
щоб підтвердити дівоцтво Марії: «Ось Діва зачне і народить Сина, якому
дамо ім’я Еммануїл, що перекладається: з нами Бог». . »
Марія, обрана бути матір'ю, яка стала людиною, - це програма
шести барельєфів, розміщених над лавками. Ці барельєфи треба читати
по двоє, віч-на-віч.
У сценах першого відрізка це розкриття подвійної природи Христа в
народженні цієї дитини, цілком людської, але вже визнаної волхвами як
Бога.
У другому періоді це час випробування для Марії у виконанні місії
Ісуса, Месії, який повинен буде пройти через смерть.
У третій бухті – це час прославлення Марії, визнаної Церквою
Матір’ю Божою та «королевою» королем Людовиком XIII, який
пропонує їй свою корону.

4.ЛЕГЕНДИ

Починаючи з 10-го століття, кажуть, що святі Савіньєн і святий

Потенцій у 2-му столітті прибули, щоб проповідувати країну Шартрен.
Квірін, римський магістрат, наказав убити перших християн, у тому
числі його дочку Модесту. Тоді їхні тіла були б кинуті в колодязь
склепу, каже Сен-Фор.
Зміст цієї легенди розвивається, і в старій хроніці (1389) ми можемо
прочитати: «Зазначена церква, як стверджується, була заснована перед
народженням Христа, на честь Діви, яка мала народити (Virgini
Pariturae ) і ним правили жерці ідолів. Коли святі Альтін і святий
Еодальд, послані із Сенса святими Савіньєном і святим Потентьєном,
близько 67 року, прийшли євангелізувати Шартр, вони визнали, що цією
шанованою там жінкою була Марія. І спорудили на цьому місці
християнський храм на честь Богородиці-Матері. »
 ВИСНОВКИ

Після виконаної роботи можна дійти невтішного висновку, що

вивчення подібних архітектурних об'єктів, дає основні знання до
створення нових конструкцій. які були вище розглянуті, адже вони
можуть стати в нагоді в найближчому майбутньому.
У цій роботі було показано використання стилю готики, особливості
плану, фасаду, порталів, а також вище було розібрано композиції та
сюжети робіт всесвітньо відомих майстрів, отримані знання про які
дозволяють подивитися на роботи інших скульпторів з нового боку.
Були розглянуті такі теми, як: історія будівництва, особливості при
побудові конструкції, вітражі збудовані в ньому, а також особливості
цього собору та легенди. Ті чи інші особливості собору були виявлені за
порівнянням його з іншими архітектурними об'єктами.
Після закінчення будівництва Шартського собору багато інших
міських центрів Франції почали змінювати свій вигляд. У Шартрському
соборі добре збереглися середньовічні вітражі, у тому числі вікно-Роза.
Загальна площа скління в соборі-2044 кв.м. У вітражах цього періоду
переважають глибокі сині та червоні кольори, а світлі відтінки
зустрічаються рідко. Відповідно до псевдодокументального фільму
«Далекий синій височінь», малюнки на підлозі Шартрського собору
допомогли математикам відкрити «гравітаційні тунелі».
 Список літератури:
1.Офіційний сайт Шартрського собору [Электронный ресурс] –
Режим доступу до ресурсу:
http://www.cathedrale-chartres.fr/portails/portail_nord/index.php
2.Южный портал [Электронный ресурс] – Режим доступу до
ресурсу:
https://www.vchartres.com/single-post/2016/11/25/%D0%B1%D0%B5%D1
%81%D1%8B-
%D1%88%D0%B0%D1%80%D1%82%D1%80%D1%81%D0%BA
%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE
%D1%80%D0%B0-2-%D1%8E%D0%B6%D0%BD%D1%8B%D0%B9-
%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB
3.Ульріке С. К. Короткий огляд готичного собору / Ульріке С. К -
2022
4. Вальхенштайнер К.Ч. Шартрський собор храм посвячення /
Вальхенштайнер К.Ч. 2006