ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Міністерство освіти і науки України
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Спеціальність 6.092108
БУДІВЕЛЬНА ТЕПЛОФІЗИКА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

«ТЕПЛОВИЙ І ВОЛОГІСНИЙ РОЗРАХУНОК
ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУЦІЙ БУДІВЕЛЬ»
Харків 2010
1
Міністерство освіти і науки України

Спеціальність 6.092108
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

«ТЕПЛОВИЙ І ВОЛОГІСНИЙ РОЗРАХУНОК
ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ КОНСТРУЦІЙ БУДІВЕЛЬ»
Затверджено на засіданні кафедри

ТГВ і ТВЕР.
Протокол № 10 від 05.05.2010 р.
Харків 2010
2
Методичні вказівки з виконання курсового проекту "Тепловий і вологіс-
ний розрахунок огороджувальних конструкцій будівель" для студентів фахів
6.060101 «Теплогазопостачання і вентиляція», 6.040106 «Екологія будівницт-
ва» / Укладачі: Ланцберг Н.Г.,Поволочко В.Б., Чайка Ю.І. – с. 90
Рецензент Н.М. Басова
Кафедра теплогазопостачання, вентиляції і використання теплових вторинних

енергоресурсів
3
ВСТУП
Застосування нових будівельних матеріалів, прогресивних методів будів-

ництва, вимагає подальшого розвитку теорії і практики будівельної справи.
Тому ці методичні вказівки необхідні для надання студентам спеціальностей:
6.060101 «Теплогазопостачання і вентиляція», 6.040106 «Екологія будівницт-
ва», мінімуму знань з сучасних методів проектування і розрахунків огороджу-
вальних конструкцій будівель.
Курсовий проект виконується на підставі індивідуального завдання, ви-
даного кафедрою. В процесі виконання роботи необхідно запроектувати теп-
ловий, паровий та повітряний захист житлової будівлі.
Мета методичних вказівок - дати пояснення щодо складу і змісту курсо-
вого проекту, викласти основні вимоги до його оформлення, дати в узагальне-
ному вигляді рекомендації щодо виконання окремих розділів і навести основні
довідкові матеріали.
1. СКЛАД І ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
1.1. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки.

Якщо розрахунки необхідно супроводжувати рисунками, наводять схеми фра-
гментів зовнішніх огороджень. Схеми і графіки виконуємо олівцем, чорною
ручкою, на аркушах розрахунково-пояснювальної записки. На схемах треба
вказувати найменування матеріалів шарів конструкції, їх розміри (δ), фізичні
параметри (λ, c, s, µ), розрахункові величини (R, t, E, e). При виконанні роботи
належить користуватися даними, наведеними в додатках А-М. Загальні вимоги
до оформлення текстових документів наведені в [10, 11].
Розрахунково-пояснювальна записка повинна мати титульний аркуш,
зміст, завдання і вихідні дані, розрахунки які виконано та їх аналіз, перелік
використаної літератури.
У розрахунково-пояснювальній записці наводять всі розрахункові фор-
мули з поясненням основних величин, які входять до них, розмірності в оди-
ницях СІ з посиланням на літературні джерела. Літературні джерела наведено
у переліку літератури. Якщо в тексті йде посилання на джерело – його позна-
чають квадратними дужками з номером джерела за переліком.
1.2. Склад курсового проекту
Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити наступні розділи:

ВСТУП
ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ
4
1. ТЕПЛОТЕХНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ
КОНСТРУКЦІЙ
1.1 Вибір теплофізичних характеристик будівельних матеріалів
1.2 Розрахунок стінової огороджувальної конструкції
1.3 Розрахунок горищного перекриття (безгорищного покриття)
1.4 Розрахунок підвального перекриття (підлоги на лагах)
2. РОЗРАХУНОК ТЕПЛОСТІЙКОСТІ СТІНОВОЇ
ОГОРОДЖУВАЛЬНОЇ КОНСТРУКЦІЇ
3. РОЗРАХУНОК ОПОРУ ПОВІТРЯ ПРОНИКНЕННЮ
СТІНОВОЇ ОГОРОДЖУВАЛЬНОЇ КОНСТРУКЦІЇ
4. РОЗРАХУНОК ВОЛОГІСНОГО РЕЖИМУ СТІНОВОЇ
ОГОРОДЖУВАЛЬНОЇ КОНСТРУКЦІЇ
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1.3. Вибір вихідних даних для проектування
Згідно з завданням студенту надаються дані про житловий будинок в

одному з міст України. Студент повинен виконати всі необхідні розрахунки
для цього об’єкта.
Стіни житлової будівлі – багатошарові (чотири-, або п’ятишарові) з ефе-
ктивним утеплювачем. Варіанти завдання приведено у табл. 1.1. У багатоша-
ровій конструкції шари пронумеровано послідовно від внутрішньої (примі-
щення) до зовнішньої поверхні. Варіант товщини шару і номер матеріалу при-
ймаємо за передостанньою цифрою шифру залікової книжки, дані про темпе-
ратуру, відносну вологість внутрішнього повітря, місто будівництва приймає-
мо за останньою цифрою шифру залікової книжки. Номер матеріалу шару в
табл. 1.1 співпадає з номером матеріалу в додатку А.
У табл.1.1 наведено приклад вибору завдання для залікової книжки з
останніми цифрами 24 (виділено сірим кольором).
Варіант горищного перекриття або безгорищного покриття вибирається
за табл. 1.2 згідно з номером у журналі групи. У всіх варіантах конструкції ба-
гатошарові. Шари конструкції пронумеровано послідовно від внутрішньої
(приміщення) до зовнішньої поверхні. У табл.1.2 наведено приклад вибору за-
вдання для третього варіанта (виділено сірим кольором).
5
Завдання на проектування стінової огороджувальної конструкції Таблиця 1.1
Перед δ1, δ2, δ4, δ5, Номер матеріалу шару згідно Остан Тип Н, h, Місто
остання з додатком А ня будівлі м м
цифра м м м м цифра місце-
шифру вість
С*
шифру 1 2 3 4 5
0 0,02 0,1 0,05 0,02 73 1 142 1 71 0 Ж 30 6 Київ
1 0,02 0,25 0,12 0,03 73 87 132 87 74 1 Г 18 12 Сімферополь
2 0,01 0,12 0,12 0.01 73 84 147 87 71 2 Ж 60 30 Донецьк
3 0,01 0,25 0,12 0,02 83 87 143 87 71 3 Г 24 15 Харків
4 0,02 0,1 0,05 0,02 73 2 144 1 72 4 Г 45 40 Суми
5 0,01 0,2 0,02 - 83 63 131 106 - 5 Ж 90 60 Дніпропетровськ
6 0,01 0,12 0,12 - 73 84 133 91 - 6 Ж 60 54 Львів
7 0,01 0,25 0,03 0,06 83 86 129 пп 96 7 Ж 90 15 Чернівці
8 0,02 0,38 0,12 - 73 85 137 92 - 8 Г 30 24 Вінниця
9 0,02 0,3 0,02 0,06 73 25 138 пп 97 9 Г 15 9 Одеса
Ж – житловий будинок, Г – громадський будинок, H – висота будівлі, h – висота поверху (див.[1])

* - [1,c.57], або додаток О
6
Завдання на проектування (горищні перекриття і безгорищні покриття) Таблиця 1.2
Номер по Номер Опис матеріалів Товщина відповід- Номер матеріалу тепло- Малюнок
журналу шару на шарів (загальне но (загальна для ізоляційного шару згідно з
малюн- для всіх варіантів) всіх варіантів), варіантом
ку δ [м]
1 2 3 4 5 6
горищне перекриття з кровлею зі штучних матеріалів
1 1 73 0,02 132
2 2 1 0,22 133 5
3 3 186 0,004 134 4
4 4 за варіантом ? 137 3
5 5 71 0,02 138
2
1 165 185
7
Продовження табл 1.2
1 2 3 4 5 6
6 1 73 0,01 139
7 2 1 0,12 140 5
8 3 186 0,012 142 4
9 4 за варіантом ? 143
3
10 5 71 0,03 145
2
1
Покриття безгорищне
11 1 83 0,01 146
12 2 1 0,22 147 6
13 3 186 0,004 150 5
15 5 72 0,03 155 3
6 186 0,012 132 2
1
16 18
5 5
16 1 73 0,02 133
17 2 9 0,24 134
18 3 186 0,012 137
6
5
20 5 71 0,02 139 3
6 186 0,012 2
1
16 18
5 5
8
Продовження табл 1.2
1 2 3 4 5 6
21 1 194 0,001 140
22 2 за варіантом ? 142
3 186 0,012
4
3
4 158 0,02 2
1
23 1 194 0,001 143

24 2 186 0,004 145 5
3 за варіантом ? 4
4 186 0,015 3
5 159 0,02 2 1
25 1 83 0,01 146
26 2 1 0,03 147 6
5
27 3 186 0,004 150 4
5 186 0,012 2
6 160 0,01 1
28 1 73 0,02 154
29 2 1 0,03 155
30 3 186 0,004 132 7
6
32 5 71 0,02 134 4
6 186 0,012
3
7 158 0,01
2
1
9
Завдання на проектування (підлога на лагах і підвальне перекриття) Таблиця 1.3
Номер по Номер Опис матеріалів Товщина відповід- Номер матеріалу тепло- Малюнок
журналу шару на шарів (загальне но (загальна для ізоляційного шару згідно з
малюн- для всіх варіантів) всіх варіантів), варіантом
ку δ [м]
1 2 3 4 5 6
Конструкція підлоги прийнята на лагах по ґрунту
1
2 Підлогова дошка для номерів 1,2,3 з дубу поперек волокон завтовшки 0,04 м; для номерів 4,5 - з дубу вздовж волокон
3 завтовшки 0,035 м; для номерів 6,7,8 – з сосни поперек волокон завтовшки 0,04 м, для номерів 9,10 – з сосни вздовж
4 волокон завтовшки 0,045 м.
5 Повітряний прошарок для номерів 1,4,6,7,10 завтовшки 0,22 м; для номерів 2,3,5,8,9 – 0,15 м.
6
7
8
9
10
Перекриття над підвалом без світлових прорізів у стінах, яке розташовано вище рівня землі
11 1 1 0,22 132
6
12 2 186 0,004 133 5
4
2
14 4 71 0,03 138 1
15 5 110 0,04 139 16 18
5 5
6 188 0,005
10
Продовження табл. 1.3
1 2 3 4 5 6
16 1 1 0,15 140 5
17 2 186 0,004 141
3
19 4 71 0,03 132 2
20 5 187 0,005 133 1
21 1 1 0,22 134
22 2 186 0,004 138 6
4
24 4 повітр. прошарок 0,1 140 3
25 5 110 0,04 141 2
31 6 188 0,005 154 1
32 132 16 18
5 5
26 1 1 0,22 140
27 2 186 0,004 141 6
29 4 71 0,03 139 4
3
30 5 110 0,04 138 2
6 189 0,007 134 1
16 18
5 5
11
Варіант підвального перекриття або підлоги на лагах вибирається за
табл. 1.3 згідно з номером за журналом групи. В табл.1.3 наведено приклад
вибору завдання для одинадцятого варіанту (виділено сірим кольором).
2. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ
2.1. Вибір теплофізичних характеристик будівельних матеріалів бу-

дівлі, що проектується
Мета – вибрати теплофізичні характеристики (λ, s, µ) матеріалів окре-

мих шарів огороджувальних конструкцій будівлі. Для цього визначаємо воло-
гісний режим експлуатації приміщень згідно з завданням (температура і відно-
сна вологість внутрішнього повітря) за табл. 2.1.
Вологісний режим приміщень будинків та споруд Таблиця 2.1

Режим Вологість внутрішнього повітря, %, при температурі
до 12 °С понад 12 до 24 °С понад 24 °С
Сухий До 60 До 50 До 40
Нормальний Понад 60 до 75 Понад 50 до 60 Понад 40 до 50
Вологий Понад 75 Понад 60 до 75 Понад 50 до 60
Мокрий - Понад 75 Понад 60
Умови експлуатації огороджувальних конструкцій (А, чи Б) залежно від

вологісного режиму приміщення визначаються за табл. 2.2
Таблиця 2.2
Умови експлуатації огороджувальних конструкцій залежно від вологісного
режиму приміщення
Вологісний режим Умови експлуатації А чи Б
Приміщення
Сухий А
Нормальний, вологий і мокрий Б
П р и м і т к а : для перекриттів над неопалюваним відвалом, а також для стін

підвалів і підземних приміщень розрахункові величини коефіцієнтів тепло-
провідності матеріалів λ у всіх випадках необхідно приймати за параметром Б.
Параметр А відповідає більш сухим матеріалам, Б – більш вологим. Згі-
дно з отриманим параметром необхідно вибрати коефіцієнти теплопровідності
(λ) і теплозасвоєння (s) будівельних матеріалів. Ці дані записуємо у вигляді
таблиці, як показано у розділі 3, табл. 3.4. Кліматичні дані необхідні для на-
ступних розрахунків вибираємо з додатків Б, В, Г, Д і записуємо у таблицю, як
показано у розділі 3, табл. 3.5.
12
2.2. Теплотехнічний розрахунок огороджувальної конструкції для
холодного періоду року
Ціль – визначити опір теплопередачі RO , товщину шару утеплювача в

огородженні, при якій в приміщенні забезпечується заданий температурний
режим з врахуванням необхідних економічних показників.
Порядок розрахунку
1. Розраховуємо опір теплопередачі огороджувальної конструкції
R0 = 1 / α ВН + R1 + R2 +…+ Rn + 1 / α ЗОВ , (2.1)
де R1 ,…, Rn - термічні опори шарів,що розраховуються за формулами

Ri = δ i / λi . де δ 1 , δ 2 , δ 4 , δ 5 - товщини конструктивних шарів огородження, м;
λ1 , λ2 , λ4 , λ 5 - коефіцієнти теплопровідності його шарів, Вт/м⋅°С, див. рис. 2.2.
Значення δ і λ приймаємо за вихідними даними.
Вийняток складає термічний опір повітряного прошарку (пп), який визнача-
ється за таблицею дод.П.
α ВН - коефіцієнт сприймання теплоти внутрішньою поверхнею огоро-
джувальної конструкції приймається за таблицею Е.1 дод.Е;
α ЗОВ - коефіцієнт сприймання теплоти зовнішньою поверхнею огоро-
джувальної конструкції приймається за таблицею Е.2 дод.Е.
Значення нормативного опору теплопередачі огороджувальної конструкції
Rнорм визначається за табл.Н.1 дод.Н в залежності від типу будівлі, виду огоро-
дження та температурної зони України, в якій розташована будівля. Зона буді-
вництва визначається за картою температурних зон України [дод.Ж].
З рівняння R0 = Rнорм визначаємо товщину шару теплоізоляції огороджу-
вальної конструкції.
13
утеплювач
внутрішня зовнішня
поверхня поверхня
δ1 δ2 δ3 δ4 δ5
λ1 λ2 λ3 λ4 λ5
Рис. 2.2 Схема стіни
Товщину шару утеплювача необхідно округлити до найближчого біль-

шого типорозміру теплоізоляційних виробів, які виробляються промисловіс-
тю. Типорозміри теплоізоляційних виробів наведені в додатку З.
Окрім того, згідно з [1] підлягає перевірці умова ∆t ≤ ∆t сг , де ∆t - різниця між
температурою у приміщенні і температурою на внутрішній поверхні огоро-
дження, а ∆t сг - нормативне значення цієї різниці із санітарно-гігієнічних мір-
кувань [ дод.Н, табл..Н.2].
tВ − tЗ
∆t = RВН (2,2)
R0
Значення розрахункової температури повітря у приміщенні t В ,°С, при-
ймаємо за табл.С.1, дод.С.
Значення розрахункової температури зовнішнього повітря у зимовий пе-
ріод року t З , °С, приймаємо за табл.С.2, дод.С.
14
Опір теплопередачі підлоги на ґрунті
Методика розрахунку опору теплопередачі залежить від конструкції пі-

длоги. При наявності в будинку підвалу, перекриття між першим поверхом і
підвалом розраховується як стінова конструкція, за методикою викладеною
вище.
Якщо підлога виконана на ґрунті або на лагах, уся площа підлоги умов-
но розбивається на чотири зони: ширина перших трьох дорівнює 2 м кожна,
(всього 6 м) уздовж зовнішніх стін, а четверта зона займає всю площу підлоги,
що залишилася. Коефіцієнти опору теплопередачі неутепленої підлоги на ґру-
нті RН .П . = 2,1; 4,3; 8,6; 14,2 (м2°С)/Вт (значення приведені послідовно для ко-
жної зони з 1 до 4). Якщо в конструкції підлоги передбачені додаткові шари
теплоізоляції, опір теплопередачі по зонах розраховується за формулою:
N
δ Ш .У
RУ . П = RН . П + ∑ , (2,3)
I =1 λ Ш .У
де δ Ш .У , λ Ш ..У - товщина і коефіцієнт теплопровідності шарів утеплювача.

Розрахунок опору теплопередачі підлоги на лагах також здійснюється за
 N
δ 
зонами RП . Л = 1,18 ⋅  RН . П + ∑ Ш .У , (2,4)
 I =1 λ Ш .У 
2.3. Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструк-

ції, для літнього періоду
Ціль – визначити амплітуду коливання температури на внутрішній пове-

рхні огородження At (рис.2.3) і порівняти її з необхідною амплітудою коли-
В.П
вання AtВИМ . Повинна виконуватися умова

В. П
At ≤ AtВИМ ; при необхідності
В. П . В. П .
треба намітити заходи по зменшенню дійсної амплітуди коливання температу-

ри на внутрішній поверхні стіни.
Максимально допустима амплітуда коливання температури внутрішньої
поверхні огородження у літній період
AtВИМ =2.5 °С.
В. П
Амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні огородження

AtРОЗР
At В . П = З
, (2.5)
ν
де AtРОЗР - розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря,
З
°С; ν - величина згасання розрахункової амплітуди температури в огороджу-

вальній конструкції.
Порядок розрахунку AtРОЗР З
15
1. Значення розрахункової амплітуди коливань температури зовнішньо-
го повітря визначаємо за формулою, °С
χ ( J МАХ − J СР )
AtРОЗР = 0,5 At З + . (2.6)
З
α ЗОВ
2. Знаходимо максимальну амплітуду коливань температури зовнішньо-
го повітря за добу At , °С, у липні, використовуючи дод. Б.
З
3. Приймаємо за дод. І коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріа-

лом зовнішньої поверхні огородження χ (залежно від виду матеріалу зовніш-
ньої поверхні огородження і його кольору).
4. Визначаємо відповідно максимальне і середнє значення сумарної со-
нячної радіації (прямої і розсіяної) J МАХ , J СР , Вт/м2, приймаючи їх за даними
дод. Г. Максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації для даного
населеного пункту приймаємо згідно з географічною широтою міста (дод. В,
табл.В.1) для стіни західної орієнтації.
утеплю вач
в н у т р іш н я A tз
поверхня tз
A tз
A tв . з о в н iш н я
tв
поверхня
A tв .
δ δ δ δ δ
1 2 3 4 5
λ λ λ λ λ
1 2 3 4 5
s s s s s
1 2 3 4 5
Рисунок 2.3 Коливання температури в товщі стіни
5. Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджен-

ня для літніх умов, Вт/м2⋅°С,
α ЗОВ = 1,16(5 + 10 ν ) , (2.7)
де ν - мінімальна із середніх швидкостей вітру по румбах за липень повторю-
ваність яких складає 16 % і вище (додаток Д, табл.Д.2, але не менше 1 м/с).
16
6. Величину загасання розрахункової амплітуди коливань температури
зовнішнього повітря в багатошаровому огородженні знаходимо за формулою:
D
( S1 + α ВН )( S 2 + Υ1 )( S 3 + Υ2 )...( S N + Υ N −1 )(α ЗОВ + Υ N )
υ = 0,9 ⋅ e 2
⋅ ,
( S1 + Υ1 )( S 2 + Υ2 )...( S N + Υ N )α ЗОВ
(2.8)
де D – теплова інерція огородження підрахована за формулою
N N
D = ∑ Di = ∑ Ri si
i =1 i =1
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y, Вт/(м2⋅°С),

визначаємо в залежності від його теплової інерції за умовою:
якщо Di ≥ 1 , коефіцієнт Υi приймаємо рівним коефіцієнту теплозасвоєн-
ня матеріалу шару S i , тобто
Yi = S i , (2.9)
якщо Di < 1, коефіцієнт теплозасвоєння розраховуємо за формулою

для першого шару
R1 ⋅ S12 + α ВН
Υ1 = , (2.10)
1 + R1α ВН
для i-го шару
Ri S i + Υi −1
Υi = , (2.11)
1 + Ri Υi −1
δi
де Ri = , м2⋅°С/Вт; S i визначаємо за вихідними даними; Υi −1 - коефіцієнт те-
λi
плозасвоєння зовнішньої поверхні попереднього шару.
Підставивши визначені величини у формулу (2,8), одержуємо значення
υ.
Отримані значення AtРОЗР і υ дозволяють знайти з виразу (2.5) величину
З
амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні огороджувальної

конструкції, At , яку потім порівнюємо з AtВИМ . Якщо At < AtВИМ , необхідно
В.П В. П В.П В. П
підвищити теплостійкість огородження, що можна здійснити без зміни його

товщини за рахунок зменшення коефіцієнта поглинання сонячної радіації ма-
теріалом зовнішньої поверхні. Для цього зовнішню поверхню огородження
покриваємо штукатуркою світлих тонів ( додаток І). Тоді необхідно перераху-
вати амплітуду коливань температур зовнішнього повітря, визначити нове
значення At і порівняти його AtВИМ .
В.П В. П
2.4. Розрахунок опору повітропроникненню стінової огороджуваль-

ної конструкції
Ціль – визначити опір повітропроникненню стінової огороджувальної
конструкції RІ і порівняти його з нормативним опором повітропроникненню
17
RІН ; при необхідності – розробити заходи зі збільшення опору повітропроник-
ненню RІ .
Необхідний опір повітропроникненню огороджувальних конструкцій
будинків, за винятком вікон, балконних дверей і ліхтарів визначаємо:
∆P
RІН = , (2.12)
GН
де ∆Р - різниця тисків, що викликають рух повітря через конструкцію, Па; GН -
нормативна повітропроникність, кг/(м2⋅година⋅Па) [1]. Для стін GН = 0,5
кг/(м2⋅година⋅Па).
Порядок розрахунку
1. Визначаємо різницю тисків, що викликає рух повітря крізь зовнішню
стіну
∆Р = ( H − hi ) ⋅ (γ З − γ В ) + 0,03 ⋅ γ З ⋅ν 2 βν ,
(2.13)
де H - висота будинку від підлоги першого поверху до верху витяжної шах-
ти,м;
hi - висота від рівня підлоги першого поверху до середини огороджуваль-
ної конструкції i-го поверху, для якого проводиться розрахунок,м;
γ З , γ В - питома вага зовнішнього і внутрішнього повітря;
ν - максимальна зі швидкостей вітру за румбами за січень, повторюваність
яких складає 16% і вище (табл.Д.1) ;
βν - коефіцієнт, що враховує зміну швидкості повітря за висотою будівлі, який
приймається згідно з таблицею дод.О.
Питому вагу повітря γ , Н/м3 , в залежності від температури визначаємо
за формулою
3463
γ= , (2.14)
273 + t
в яку підставляємо t В і t З :
3463 3463
γВ = γЗ =
273 + t В 273 + t З
Розрахункове значення t В приймається залежно від призначення

будинку з таблиці С.1.
Розрахункове значення t З приймається залежно від температурної зони
з таблиці С.2.
3. Опір повітропроникненню RІ для багатошарової конструкції
RІ = RІ1 +RІ2 +....+RІN, (2.15)
2
де RIi - опір повітропроникненню окремих шарів, (м година Па/кг), визнача-
ється за [1], або за додатком К.
18
Необхідно мати на увазі, що для конструкцій, які мають товщину від-
мінну від значень приведених у дод.К, величину RІ необхідно приймати прямо
пропорційно їх фактичній товщині.
Опір повітропроникненню повітряного прошарку вважається рівним ну-
лю.
4. Порівнюємо опір повітропроникненню стінової огороджувальної
конструкції RІ і нормативний опір повітропроникненню RІН ; якщо умова
RІ ≥ RІН виконується, немає необхідності збільшувати опір повітропроникнен-
ню RІ .
2.5. Розрахунок вологісного режиму
2.5.1. Розрахунок огороджувальної конструкції на можливу конденсацію

водяної пари у її товщі
Ціль – визначити парціальний тиск водяної пари у товщі огородження і

наявність зони конденсації в ній, яка може утворитися в наслідок термічної
конденсації водяної пари що дифундує крізь огородження.
Вихідні дані: середні значення температури зовнішнього повітря t З і
парціального тиску водяної пари у ньому еЗ у самий холодний місяць року.
Розрахунок виконуємо графоаналітичним методом, розробленим
О.Е.Власовим і К.Ф.Фокіним. Розглянемо цей метод докладно.
Будується лінія падіння температури (t) в огородженні. По температур-
ній лінії будується крива максимальної пружності водяної пари в огородженні
(Е). Після цього будується лінія падіння дійсної пружності водяної пари (е).
Якщо лінії (Е) та (е) не перетинаються, це означає відсутність конденсації па-
ри в огородженні. Якщо ж лінії (Е) та (е) перетинаються, це вказує на наяв-
ність умов для конденсації пари. Для побудови лінії дійсної пружності водяної
пари в огородженні з точок на поверхнях огородження з пружностями eв і eз
будуються дотичні до лінії (Е). Смуга огородження між точками дотику є зо-
ною конденсації водяної пари. Кількість конденсату в огородженні визнача-
ється по різниці кількостей пари, що входять у зону конденсації та виходять з
неї. Зауважимо, що можливий випадок, коли друга дотична не може бути по-
будована. Це означає, що конденсація пари триває аж до зовнішньої поверхні
огородження.
Порядок розрахунку парціальних тисків

1. Визначаємо температури на границях шарів огородження
tВ − tЗ
t Х = tВ − ( RВН + ΣRХ ) , (2,16)
R0
19
де t Х - температура в будь-якому перерізі огородження, °С; t В - темпера-
тура внутрішнього повітря приміщення, °С; t З - температура зовнішнього по-
вітря (приймаємо середню температуру найбільш холодного місяця року), RО -
термічний опір огородження, м2⋅°С/Вт, RВН - опір сприйняттю теплоти на вну-
трішній поверхні огородження, м2⋅°С/Вт, ΣRХ - сума термічних опорів шарів
від внутрішньої поверхні конструкції до перерізу, що розглядається.
Можливість використання стаціонарного розподілу температур пояснюється
сповільненістю протікання процесу паропроникнення, який не встигає реагу-
вати на короткочасне зниження температур зовнішнього повітря;
Наприклад, для огороджувальної конструкції, яка складається з п’яти
шарів, (рис.2.4) обчислюємо температури на
внутрішній поверхні
tВ − tЗ
t В. П = t В − RВН , (2,17)
RО
границі першого і другого шарів
tВ − tЗ
t1− 2 = t В − ( RВН + R1 ) , (2.18)
RО
границі другого і третього шарів
tВ − tЗ
t 2 −3 = t В − ( RВН + R1 + R2 ) , (2.19)
RО
границі третього і четвертого шарів
tВ − tЗ
t 3− 4 = t В − ( RВН + R1 + R2 + R3 ) , (2.20)
RО
границі четвертого і п’ятого шарів
tВ − tЗ
t 4 −5 = t В − ( RВН + R1 + R2 + R3 + R4 ) , (2.21)
RО
зовнішній поверхні огородження
tВ − tЗ
tЗ.П = tВ − ( RВН + R1 + R2 + R4 + R5 ) , (2.22)
RО
Для контроля правильності обчислень температуру на зовнішній поверхні

огородження обчислюємо альтернативним способом
tВ − tЗ
t З.П = t З + RЗОВ (2,23)
RО
20
Рисунок 2.4 Розподіл температур, парціальних і максимальних тисків водяної
пари у п’ятишаровій стіновій конструкції
δ1 δ δ δ δ
де R1 = , R2 = 2 , R3 = 3 , R4 = 4 і R5 = 5 (див. підрозділ 2.2).
λ1 λ2 λ3 λ4 λ5
21
2. За отриманими значеннями температур визначаємо парціальні тиски,
а також максимальні тиски водяної пари E на границях шарів огородження за
додатком Л. У цьому додатку значення наведено у мм. рт. ст. Для переводу
тиску з мм. рт. ст. в Па необхідно користуватися співвідношенням 1 мм рт. ст.
= 133,3 Па.
Для п’ятишарового огородження приймаємо: EВ. П при температурі t В. П ;
E1− 2 при t1− 2 ; E2−3 при t 2−3 ; E3− 4 при t3− 4 ; E4−5 при t 4−5 і EЗ − П відповідно при t З . П .
3. Визначаємо парціальний тиск (пружність) водяної пари внутрішнього
повітря еВ , Па,
ϕ ⋅ ЕВ
еВ = , (2.24)
100
де ϕ - відносна вологість внутрішнього повітря (див. вихідні дані), %; ЕВ -
тиск насиченої водяної пари при температурі повітря t В усередині приміщен-
ня, Па, (див. дод. Л).
4. Визначаємо за вихідніми даними парціальний тиск (пружність водяної
пари) в зовнішнім повітрі еЗ для самого холодного місяця року за [4], або дод.
Б, Па.
5. Знаходимо загальний опір паропроникненню огородження RП ,
2
м ⋅год⋅Па/мг, який є сумою опорів на внутрішній RВ. П , зовнішній RЗ . П поверхні
N
і опір усіх шарів огородження ∑R
I =1
ПІ . Тому що величини RВ. П і RЗ . П малі, в ін-
женерних розрахунках їх не враховують і тоді
N
RП = ∑ RПI ,
I =1
δI
де RПI - опір паропроникненню i -того шару огородження, RПI =
µI
м2⋅год⋅Па/мг, ( N - число шарів конструкції).
Наприклад, для п’ятишарового огородження (див. рис. 2.4)
δ1 δ 2 δ 3 δ 4 δ 5
RП = RП 1 + RП 2 + RП 3 + RП 4 + RП 5 = + + + + , (2.25)
µ1 µ 2 µ 3 µ 4 µ 5
де δ - товщина шару (приймаємо за вихідними даними, для утеплювача - ви-
значаємо теплотехнічним розрахунком); µ - коефіцієнт паропроникнення ма-
теріалу шару конструкції, мг/(м⋅год⋅Па).
Знаходять суму опорів паропроникненню від внутрішньої поверхні ого-
родження до перетину що розглядається R ПХ , м2⋅год⋅Па/мг. Оскільки опором
паропроникненню у внутрішній і зовнішній поверхні конструкції нехтуємо,
то вважаємо еВ. П = еВ , еЗ . П = еЗ і парціальний тиск водяної пари в перетинах 1-2,
2-3, 3-4 і 4-5 (див. рис. 2.4) визначаємо за наступними формулами.
Парціальний тиск водяної пари на границі першого і другого шарів
еВ − еЗ
е1− 2 = еВ − RП 1 , (2.26)
RП
22
на границі другого і третього шарів
е В − еЗ
е2−3 = еВ − ( RП 1 + RП 2 ) , (2.27)
RП
на границі третього і четвертого шарів
еВ − еЗ
е3− 4 = е В − ( R П1 + R П 2 + R П 3 ) , (2.28)
RП
на границі четвертого і п’ятого шарів

еВ − еЗ
е 4 −5 = е В − ( RП1 + RП 2 + RП 3 + RП 4 ) . (2.29)
RП
За отриманим значенням температур t , тисків насиченої пари E і дійс-

них парціальних тисків е на розрізі конструкції в масштабі будуємо лінії роз-
поділу цих величин. По осі абсцис відкладаємо величини опору паропроник-
ненню шарів, а по осі ординат – значення тисків і температури (рис. 2.4). Зону
конденсації пари будуємо методом дотичних, що був розглянутий вище.
Розрахунок приросту масового відношення вологи в матеріалі ∆w.
Розраховуємо потік пари, що входить до зони конденсації
е В − е1
I1 = (2.30)
RП П
Потік пари , що виходить із зони конденсації
е2 − е З
I2 = (2.31)
RП К
У даних формулах e1 і e2 - парціальні тиски пари на вході і виході із зони кон-

денсації; R ПП - опір паропроникнення між внутрішньою поверхнею огоро-
дження і входом у зону конденсації, R ПК - опір паропроникнення між виход-
ним перерізом зони конденсації і зовнішньою поверхнею огородження.
Розраховуємо кількість вологи, що конденсується у товщі огороджува-
льної конструкції за період накопичення вологи Z
P = ( I 1 − I 2 ) Z ⋅ 10 −6 кг/м2 (2.32)
У якості Z вибирається період із середньодобовими температурами зовніш-

нього повітря менше ніж 8 °С за СНиП 2.01.01.,або за табл.Б.1 дод.Б.
23
Приріст масового відношення вологи розраховується для шару, у якому
розташована зона конденсації. Якщо зона конденсації розташована у кількох
шарах, то приріст вологи розраховується для того із цих шарів, який ближче
до внутрішньої поверхні огородження.
P
∆w = ⋅ 100% , (2.33)
δ k ρk
де δ k - товщина шару, ρ k - густина матеріалу шару [1,табл.Л.1].

Величина ∆w порівнюється з гранично допустимим значенням ∆w Д (дод.Р).
Обов’язкове виконання умови ∆w ≤ ∆w Д .
Зауважимо, що даний метод розрахунку визначає тільки кінцевий, тер-
модинамічно можливий стан, характерний для завершальної стадії процесу,
але не розглядає плин цього процесу в часі. Конденсація водяної пари може і
не наступити, тому що для стабілізації процесу зволоження тривалість холод-
ного періоду може виявитися недостатньою.
3. ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Цей розділ уключено до складу методичних вказівок для того, шоб пока-
зати студентові, як необхідно правильно оформлювати курсовий проект.
У додатку Т показано приклад оформлення титульного аркуша поясню-
вальної записки курсового проекту. На наступній сторінці викладається зміст
пояснювальної записки згідно з п. 1.2, потім – вступ, завдання на проектуван-
ня, як показано у табл.3.1, 3.2, 3.3, а далі іде текст пояснювальної записки.
У наведеному нижче прикладі температура та відносна вологість у при-
міщенні були задані, як у попередніх Методичних вказівках: tВ=18 °С,
φВ=68 %. Точно кажучи, ці параметри не збігаються з рекомендованими в [1],
а саме tВ=20 °С, φ=50-60 % (для громадських будівель). Втім це ніяк не впли-
ває на хід розрахунку.
24
Завдання на проектування (стінові конструкції) Таблиця 3.1
Перед остан- δ1, δ2, δ4, δ5, Номер матеріалу Остання Тип H,м h,м
ня цифра м м м м шару цифра буд. Місто
шифру залі- 1 2 3 4 5 шифру
кової книжки Г 35 20
- 0,01 0,25 0,12 0,02 73 84 142 87 71 4 Вел. Васюки
Примітка 1. Тип місцевості – С [1].
Завдання на проектування (горищні перекриття і безгорищні покриття) Таблиця 3.2

Номер за Номер шару Опис мате- Товщина, відпові- Номер матеріалу теп- Малюнок
журналом на малюнку ріалів шарів дно, δ [м] лоізоляційного шару
горищне перекриття з покрівлею зі штучних матеріалів
- 1 73 0,02 134 5
4
2 1 0,22 3
2
3 186 0,004 1
165 185
4 за варіантом ?
5 71 0,02
25
Завдання на проектування (підвальне перекриття) Таблиця 3.3
Номер за Номер шару Опис матеріалів Товщина, від- Номер матеріалу теп- Малюнок
журналом на малюнку шарів повідно, δ [м] лоізоляційного шару
відповідно до варіанта
Перекриття над підвалом без світлових прорізів у стінах, розташоване вище рівня землі
- 1 1 0,22 132 6
5
2 186 0,004 4
3
1
4 71 0,03 165 185
5 110 0,04
6 188 0,005
26
3.1 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій
3.1.1 Вибір теплофізичних характеристик будівельних матеріалів
Теплофізичні характеристики будівельних матеріалів Таблиця 3.4

Характеристика або розрахункова величи- Значення
№ на Позначення характе-
ристики
1 2 3 4
1 Вологісний режим приміщення Вологий
2 Умова експлуатації конструкції Б
3 Матеріал стіни: кг/м3
перший шар (внутрішня штукатурка) вап-
ρ1 1600
няно-піщаний розчин
другий шар цегла глиняна звичайна ρ2 1800
третій шар (утеплювач) пінополістирол ρ3 150
четвертий шар силікатна цегла ρ4 1800
п’ятий шар (зовнішня штукатурка) цемен-
ρ5 1800
тно-піщаний розчин
4 Коефіцієнт теплопровідності матеріалу Вт/(м⋅°С)
перший шар λ1 0.81
другий шар λ2 0.81
третій шар λ3 0.06
четвертий шар λ4 0.87
п’ятий шар λ5 0.93
5 Коефіцієнт теплозасвоєння Вт/(м2⋅°С)
перший шар S1 9.76
другий шар S2 10.12
третій шар S3 0.99
четвертий шар S4 10.9
п’ятий шар S5 11.09
6 Коефіцієнт паропроникнення мг/(м⋅год⋅Па)
перший шар µ1 0,12
другий шар µ2 0,11
третій шар µ3 0,05
четвертий шар µ4 0,11
п’ятий шар µ5 0,09
27
1 2 3 4
Коефіцієнт поглинання сонячної радіації
7 матеріалом зовнішньої поверхні стінової χ 0,3
конструкції
8 Матеріал горищного перекриття кг/м3
перший шар (внутрішня штукатурка) вап- 1600
ρ1
няно-піщаний розчин
другий шар з/б пустотна плита ρ2 2500
третій шар руберойд ρ3 600
четвертий шар плити мінераловатні тверді 200
ρ4
на бітумному сполучнику
п’ятий шар цементно-піщаний розчин ρ5 1800
перший шар λ1 0,81
другий шар λ2 2,04
третій шар λ3 0,17
четвертий шар λ4 0,08
п’ятий шар λ5 0,93
10 Коефіцієнт теплозасвоєння Вт/(м2⋅°С)
перший шар S1 9,76
другий шар S2 16,95
третій шар S3 3,53
четвертий шар S4 1,11
п’ятий шар S5 11,09
11 Матеріал підвального перекриття: кг/м3
перший шар пустотна з/б плита ρ1 2500
другий шар один шар руберойду ρ2 600
третій шар плити тверді на синтетичному 350
ρ3
сполучнику
четвертий шар цементно-піщана стяжка ρ4 1800
п’ятий шар дуб поперек волокон ρ5 700
шостий шар лінолеум полівінілхлоридний 1800
ρ6
на підоснові з тканини
перший шар λ1 2,04
другий шар λ2 0,17
третій шар λ3 0,11
четвертий шар λ4 0,93
п’ятий шар λ5 0,23
шостий шар λ6 0,35
28
1 2 3 4
2
13 Коефіцієнт теплозасвоєння Вт/(м ⋅°С)
перший шар S1 16,95
другий шар S2 3,53
третій шар S3 1,72
четвертий шар S4 11,09
п’ятий шар S5 5,86
шостий шар S5 8,22
Кліматичні характеристики району будівництва Таблиця 3.5

Значення
Позначення
№ Розрахункова величина характерис-
тики
1 2 3 4
Температурна зона за картою темпера-
1 1
турного зонування України
Середня температура найбільш холод-
2 °С -3,2
ного місяця року
Пружність (парціальний тиск) водяної
3 пари у зовнішньому повітрі у найбільш гПа 4,8
холодному місяці року
4 Географічна широта міста 46
Мінімальна із середніх швидкість вітру
5 м/с 0
по румбах за липень
Максимальна із середніх швидкостей
6 м/с 6,2
вітру по румбах за січень
Максимальна сумарна (пря-
7 Вт/м2 760
ма+розсіяна) сонячна радіація в липні
Середня сумарна (пряма+розсіяна) со-
8 Вт/м2 174
нячна радіація в липні
Максимальна амплітуда добових коли-
9 вань температури зовнішнього повітря °С 14,7
в липні
29
3.1.2 Розрахунок стінової огороджувальної конструкції
Ціль - визначити опір теплопередачі R0; товщину шару утеплювача в

огородженні, при якому всередині приміщення забезпечується заданий темпе-
ратурний режим з урахуванням необхідних економічних показників.
Обчислюємо опори тепловіддавання і сприйняття теплоти на поверхнях
огородження, м2⋅°С/Вт:
1 1
R ВН = = 0,114 , RЗОВ = = 0,043 [м2 °С/Вт]
8,7 23
Визначаємо термічний опір окремих шарів огородження, крім шару
утеплювача, м2⋅°С/Вт
δ 1 0,01 δ 0,25 δ 0,12 δ 0,02
R1 = = = 0,012, R2 = 2 = = 0,309, R4 = 4 = = 0,138, R5 = 5 = = 0,021,
λ 1 0,81 λ 2 0,81 λ 4 0,87 λ 5 0,93
де δ 1 , δ 2 , δ 4 , δ 5
- товщини, м; λ1 , λ2 , λ4 , λ 5 - коефіцієнти теплопровідності конс-
труктивних шарів огородження, Вт/(м⋅°С).
R НОРМ = R ВН + R1 + R2 + R3 + R4 + R5 + RЗОВ , звідси
R3 = R НОРМ − (R ВН + R1 + R2 + R4 + R5 + RЗОВ ) =
= 2,2 − (0,114 + 0,012 + 0,309 + 0,138 + 0,021 + 0,043) = 1,563
м2⋅°С/Вт.
Необхідну товщину утеплювача δ 3 = δ УТ визначаємо за формулою:
δ 3 = R3 ⋅ λ 3 = 1,563 ⋅ 0,06 = 0,0937 м,
де λ 3 - коефіцієнт теплопровідності матеріалу утеплювача, ВТ/М⋅°С.
Округляємо розрахункове значення товщини шару утеплювача до най-
ближчого більшого нормативного типорозміру теплоізоляційних виробів (у
нашому випадку до 0,1 м).
При цьому, термічний опір конструкції складає
2
R0 = 0,114 + 0,012 + 0,309 + 1,66 + 0,138 + 0,021 + 0,043 = 2,3 м ⋅°С/Вт.
Різниця між температурами у приміщенні та на внутрішній поверхні

огородження
tВ − tЗ 18 − (−3,2)
∆t = R ВН = 0,114 = 1,05 °С
R0 2,3
З таблиці Н.2 визначаємо для стіни ∆t сг = 5 °С, тобто умова ∆t ≤ ∆t сг ви-

конується.
30
3.1.3. Розрахунок горищного перекриття
Послідовність розрахунку
Нормативне значення опору теплопередачі RНОРМ горищних перекриттів
для першої температурної зони України
2
R НОРМ = 2,7 м ·°С/Вт
Опори сприйняття теплоти на внутрішній і зовнішній поверхні огоро-
джувальної конструкції, м2⋅°С/Вт
1 1 1
RВН = = 0,114 , RЗОВ = = = 0,083
8,7 α ЗОВ 12
α ЗОВ - коефіцієнт тепловіддавання на зовнішній поверхні огородження
для зимових умов, прийнятий за табл.Е.2.
δ 1 0,02 δ 0,22 δ 0,004 δ 0,02
R1 = = = 0,025, R2 = 2 = = 0,108, R3 = 3 = = 0,023, R5 = 5 = = 0,022
λ 1 0,81 λ 2 2,04 λ 3 0,17 λ 5 0,93
R4 = R НОРМ − (R ВН + R1 + R2 + R3 + R5 + RЗОВ ) =
= 2,7 − (0,114 + 0,025 + 0,108 + 0,023 + 0,022 + 0,083) = 2,32 м2⋅°С/Вт.
Визначаємо товщину шару утеплювача
δ 4 = R4 ⋅ λ 4 = 2,32 ⋅ 0,08 = 0,186 м.
Округляємо розрахункове значення товщини шарую утеплювача до
найближчого більшого нормативного типорозміру теплоізоляційних виробів
(у нашому випадку до 0,2 м).
Термічний опір теплопередачі складає
2
R0 = 0,114 + 0,025 + 0,108 + 0,023 + 2,5 + 0,022 + 0,083 = 2,875 м ⋅°С/Вт.
Різниця між температурами у приміщенні та на внутрішній поверхні

огородження
tВ − tЗ 18 − (−3,2)
∆t = R ВН = 0,114 = 0,84 °С
R0 2,875
З таблиці Н.2 визначаємо для горищного перекриття ∆t сг = 4 °С, тобто

умова ∆t ≤ ∆t сг виконується.
31
3.1.4 Розрахунок підвального перекриття
Опори сприйняття теплоти на внутрішній і зовнішній поверхні огоро-
джувальної конструкції, м2⋅°С/Вт
1 1 1
RВН = = 0,114 , RЗОВ = = = 0,166
8,7 α ЗОВ 6
α ЗОВ - коефіцієнт тепловіддавання на зовнішній поверхні огородження для зи-
мових умов, прийнятий за табл.Е.2.
δ 1 0,22 δ 0,004 δ 0,03 δ 0,04
R1 = = = 0,108, R2 = 2 = = 0,024, R4 = 4 = = 0,032, R5 = 5 = = 0,174,
λ 1 2,04 λ 2 0,17 λ 4 0,93 λ 5 0,23
δ 6 0,005
R6 = = = 0,0149 ,
λ 6 0,35
де δ 1 , δ 2 , δ 4 , δ 5 , δ 6
- товщини, м; λ1 , λ2 , λ3 , λ 5 , λ 6 - коефіцієнти теплопровідності
конструктивних шарів огородження, Вт/м⋅°С.
RНОРМ = RВН + R1 + R2 + R3 + R4 + R5 + R6 + RЗОВ , звідси
R3 = RНОРМ − (RВН + R1 + R2 + R4 + R5 + R6 + RЗОВ ) =
= 2,7 − (0,114 + 0,108 + 0,024 + 0,032 + 0,174 + 0,0149 + 0,166) = 1,66 м2⋅°С/Вт.
Визначаємо товщину шару утеплювача
δ 3 = R3 ⋅ λ 3 = 1,66 ⋅ 0,11 = 0,183 м.
Округляємо розрахункове значення товщини шару утеплювача до най-
ближчого більшого нормативного типорозміру теплоізоляційних виробів (у
нашому випадку до 0,2 м).
Термічний опір теплопередачі складає
2
R0 = 0,114 + 0,108 + 0,024 + 1,81 + 0,032 + 0,174 + 0,0149 + 0,166 = 2,44 м ⋅°С/Вт.
Для підвального перекриття перевірка ∆t не виконується.
3.2. Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструкції
Розрахунок теплостійкості зовнішньої стіни виконується для самого те-

плого місяця року - липня.
Ціль - визначити амплітуду коливання температури на внутрішній пове-
рхні огородження Аτ .В і порівняти її з необхідною амплітудою коливання АτН.В .
Якщо Аτ .В > А необхідно вжити заходи для зменшення дійсної амплітуди ко-
Н
τ .В
ливання температури на внутрішній поверхні стіни.

32
Послідовність розрахунку.
Н
= 2,5 °С. Аτ .В
Обчислюємо коефіцієнт тепловіддавання на зовнішній поверхні огоро-

дження для літніх умов
2
α ЗОВ =1,16 (5+10 ν ) = 1,16 (5+10 1 ) = 17,4 Вт/(м °С),
де ν - мінімальна із середніх швидкостей вітру по румбах за липень (з
табл.Д.1, але не менше 1 м/с).
Визначаємо величину розрахункової амплітуди коливання температури
зовнішнього повітря А , °С РОЗР
0,3 ⋅ ( 760 − 174 )

t .З
А
РОЗР
=0,5 Аt .З + χ ⋅ ( I MAX − I CEP )
= 0,5 ⋅14,7 + = 17,45
α 17,4
t .З
З
де А - максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього

t .Н
повітря в липні, °С, яка визначається за табл. Б.1; χ - коефіцієнт поглинання

сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огородження, визначається
за табл. І.1; I MAX , I СР - максимальне і середнє значення сумарної сонячної раді-
ації (прямої і розсіяної), Вт/м2 (табл.Г.1).
Розраховуємо коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньої поверхні окремих
шарів огороджувальної конструкції, Y. Розрахунок починаємо з першого вну-
трішнього шару. Тому що теплова інерція першого шару D = 0,117 < 1, коефі-
цієнт теплозасвоєння розраховуємо за формулою
R1 S12 + α ВН 0,012 ⋅ 9,76 + 8,7
2
Y1 = = = 8,91 Вт/(м2⋅°С).
1 + R1α ВН 1 + 0,012 ⋅ 8,7
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні другого шару Y2, Вт/м2⋅°С,
приймаємо залежно від величини D2=S2⋅R2. Теплова інерція другого шару D2
=3,127 > 1, коефіцієнт теплозасвоєння Y2=S2, Y2=10,12 Вт/(м2⋅ ºС).
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні третього шару Y3 ви-
значаємо аналогічно коефіцієнту Y2. (D3 =1,64), коефіцієнт теплозасвоєння
Y3=S3, Y3=0,99 Вт/(м2⋅°С).
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні четвертого шару Y4 : D4
=1,5 > 1, коефіцієнт теплозасвоєння Y4=S4, Y4=10,9 Вт/(м2⋅°С).
Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні п'ятого шару Y5:
D5 =0,23 < 1, коефіцієнт теплозасвоєння Y5
R5 S52 + Y4 0,021⋅11,09 + 10,9
2
2
Y5 = = = 10,97 Вт/(м ⋅°С).
1 + R5Y4 1 + 0,021⋅10,9
Визначаємо величину згасання розрахункової амплітуди коливань тем-
ператури зовнішнього повітря в п’ятишаровому огородженні
D (S1 + α ВН )(S 2 + Y1 )(S3 + Y2 )(S 4 + Y3 )(S5 + Y4 )(α ЗОВ + Y5 )
ν =0,9 e 2 =
( S1 + Y1 )( S 2 + Y2 )( S 3 + Y3 )( S 4 + Y4 )( S 5 + Y5 )α ЗОВ
33
6 , 63
(9,76 + 8,7)(10,12 + 8,91)(0,99 + 10,12)(10,9 + 0,99)(11,09 + 10,9)(17,4 + 10,97)
= 0,9e 2
= 452,1 .
(9,76 + 8,91)(10,12 + 10,12)(0,99 + 0,99)(10,9 + 10,9)(11,09 + 10,97)17,4
де е - підстава натуральних логарифмів e = 2,718; S1, S2, S3, S4, S5 - розрахунко-
ві коефіцієнти теплозасвоєння матеріалів окремих шарів конструкції; D - теп-
лова інерція конструкції.
Амплітуда коливання температури внутрішньої поверхні огородження
РОЗ
= А
17,45
Аτ t .З
= = 0,04 °С.
.В
ν 452,1
РОЗ
А t .З
- розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря, ν -
величина згасання розрахункової амплітуди в огороджувальній конструкції.
Тому що АτН.В > Аτ .В , 2,3 > 0,04, немає необхідності підвищувати тепло-
стійкість огородження.
3.3 Розрахунок опору повітропроникненню
Необхідний опір повітропроникненню стінової огороджувальної конс-

трукцій визначається за формулою
∆P
RСН =
GН
∆Р - різниця тисків, що викликають рух повітря крізь огороджувальну
конструкцію, Па; GН - нормативна повітропроникність, кг/(м2 година Па) [1].
Для стін GН = 0,5 кг/(м2⋅година⋅Па).
Визначаємо питому вагу внутрішнього і зовнішнього повітря
3463 3 3463 3
γВ = = 11,9 Н/м , γ З = = 13,63 Н/м
273 + 18 273 − 19
Визначаємо різницю тисків, що викликають рух повітря крізь огоро-

джувальну конструкцію.
Різниця тиску розраховується за формулою:
∆Р = ( H − hi ) ⋅ (γ З − γ В ) + 0,03 ⋅ γ З ⋅ w 2 βν
У нашому випадку H = 35 м hi = 20 м w = 6,2 м/c βν = 0,55 .

∆P = (35 − 20)(13,63 − 11,9) + 0,03 ⋅ 13,63 ⋅ · 6,2 2 ⋅ 0,55 = 34,59 Па
34
Обчислюємо необхідний опір повітропроникненню стіни
∆P 34,59 2
R ІН = Н
= = 69,2 м ⋅година Па/кг.
G 0,5
Визначаємо опір повітропроникненню RІ для багатошарової конструкції
RІ = RІ1 +RІ2 +....+RІN,
де RІ I - опір повітропроникненню окремих шарів огороджувальної конструк-
ції, м2 година Па/кг, [1].
З таблиці К.1 визначаємо опори повітропроникненню шарів.
Перший шар:
штукатурка вапняно- піщана 15 мм – 142 (м2⋅година⋅Па/кг).
За завданням: штукатурка вапняно- піщана 10 мм, звідси визначаємо RІ1=94,6
(м2⋅година⋅Па/кг);
Другий шар:
кладка з суцільної цегли 250 мм – 18 (м2⋅година⋅Па/кг).
За завданням: кладка з суцільної цегли 250 мм, звідси визначаємо RI2 = 18
(м2⋅година⋅Па/кг).
Третій шар:
утеплювач пінополістирол 100 мм – 79 (м2⋅година⋅Па/кг).
За завданням: утеплювач пінополістирол 100 мм, звідси визначаємо RІ3 = 79
Четвертий шар:
кладка з суцільної цегли 120 мм – 2 (м2⋅година⋅Па/кг).
За завданням: кладка з суцільної цегли 120 мм, звідси визначаємо RІ4 = 2
П'ятий шар:
штукатурка цементно- піщана 15 мм – 373 (м2⋅година⋅Па/кг).
За завданням: штукатурка цементно-піщана 20 мм, звідси визначаємо RІ5 =
497,3 (м2⋅година⋅Па/кг).
Опір повітропроникненню RІ визначаємо за формулою
RІ = RІ1 +RІ2+RІ3+RІ4+RІ5 = 96,4+18+79+2+497,3=690,9 м2⋅година⋅Па/кг.
Опір повітропроникненню RІ більше необхідного RІН (690,9 > 69,2), от-

же заходів щодо збільшення опору повітропроникненню вживати не потрібно.
3.4 Розрахунок вологісного режиму стінової огороджувальної конс-

трукції
3.4.1 Розрахунок стінової огороджувальної конструкції на мо-

жливу конденсацію водяної пари у її товщі
Ціль розрахунку - визначити парціальний тиск водяної пари в товщі
огородження і наявність зони конденсації внаслідок паропроникнення.
35
Послідовність розрахунку парціальних тисків
Визначаємо температури огороджувальної конструкції, яка складається
з п'яти шарів, (мал.3.1) обчислюємо наступні температури:
- на внутрішній поверхні
tВ − tЗ 18 − (− 3,2 ) 1
τ В = tВ − RВН = 18 − = 16,9 °С,
RO 2,3 8,7
де - t В - температура внутрішнього повітря приміщення, °С (вихідні дані); t З -
температура зовнішнього повітря (приймаємо середню температуру самого
холодного місяця року (у даному випадку - січня), RO - термічний опір огоро-
дження, м2 °С/Вт; RВН - термічний опір сприйманню теплоти внутрішньою
поверхнею огородження, м2 °С/Вт;
- на границі першого і другого шарів
t1− 2 = t В −
tВ − tЗ
(RВН + R1 ) = 18 − 18 − (− 3,2)  1 + 0,01  = 16,8 °С.
RO 2,3  8,7 0,81 
- на границі другого і третього шарів
t 2 −3 = t В −
tВ − tЗ
(RВН + R1 + R2 ) = 18 − 18 − (− 3,2)  1 + 0,01 + 0,35  = 13,9 °С.
RO 2,3  8,7 0,81 0,81 
- на границі третього і четвертого шарів
t 3− 4 = t В −
tВ − tЗ
(RВН + R1 + R2 + R3 ) = 18 − 18 − (− 3,2)  1 + 0,01 + 0,35 + 0,1  = −1,3 °С.
RO 2,3  8,7 0,81 0,81 0,06 
- на границі четвертого і п'ятого шарів
tВ − tЗ
t 4 −5 = t В − (RВН + R1 + R2 + R3 + R4 ) =
RO
18 − (− 3,2)  1 0,01 0,35 0,1 0,12 
= 18 −  + + + +  = −2,6 °С.
2,3  8,7 0,81 0,81 0,06 0,87 
- на зовнішній поверхні стіни
t В − t ЗОВ
τ ЗП = t В − (RВН + R1 + R2 + R3 + R4 + R5 ) =
RO
18 − (− 3,2)  1 0,01 0,35 0,1 0,12 0,02 
= 18 −  + + + + +  = −2,8 °С.
2,3  8,7 0,81 0,81 0,06 0,87 0,93 
Для контролю правильності обчислень визначаємо τ ЗП альтернативним

способом:
t В − t ЗОВ
τ ЗП = t З + RЗОВ = −3,2 + 9,217 ⋅ 0,0435 = −2,8 °C
RO
Визначаємо тиск насиченої водяної пари Е за отриманим значенням
температур на границях шарів огородження. При: τ В = 16,9°С → ЕВ = 1925 Па ,
t1− 2 = 16,8°С → Е1− 2 = 1913 Па , t 2−3 = 13,9°С → Е 2−3 = 1588 Па , t3− 4 = −1,3°С → Е3− 4 = 549 Па ,
t 4−5 = −2,6°С → Е4−5 = 492 Па , τ З = −2,8°С → Е4−5 = 484 Па .
36
Треба мати на увазі, що залежність Е від температури є нелінійною. Для
шарів, на яких температура змінюється мало, цією не лінійністю можна нех-
тувати. Але для шару утеплювача-теплоізолятора, на якому має місце великий
перепад температури, нелінійність Е(t) треба обов’язково враховувати. Тому
інтервал температур (13,9 ; -1,3) °C розбиваємо на 4 рівних частини і в трьох
проміжних точках визначаємо тиск насиченої пари:
10,1°С E = 1236 Па
6,3°С E = 954 Па
2,5°С E = 732 Па
За допомогою цих додаткових точок будується крива Е(t) в утеплювачі.

Обчислюємо парціальний тиск водяної пари у внутрішнім повітрі при-
міщення. При tВ = 18°С ЕВ = 2063 Па, φВ = 68%
ϕ В ⋅ ЕВ 68 ⋅ 2063
e В −1 = e В = = = 1402 Па.
100 100
Знаходимо RП - загальний опір паропроникненню огородження, рівний
N
сумі опорів усіх п'яти шарів ∑R
I =1
ПI огородження. Опір паропроникненню і–
δI
того шару визначається як R ПІ = , м2 година Па/мг, N - кількість шарів у
µI
конструкції. Для розглянутого варіанта огородження
δ1 δ 2 δ 3 δ 4 δ 5
RП = RП 1 + RП 2 + RП 3 + RП 4 + RП 5 = + + + + =
µ1 µ 2 µ 3 µ 4 µ 5
0,01 0,25 0,1 0,12 0,02 2
= + + + + = 5,67 (м ⋅година⋅Па/мг),
0,12 0,11 0,05 0,11 0,09
де δ1,…, δ5- товщини шарів; µ1,…, µ5 - коефіцієнти паропроникнення відповідних
шарів конструкції, мг/(м⋅година⋅Па), які характеризують кількість пари в мі-
ліграмах, що проникає через 1 м2 поверхні огородження за 1 годину при гра-
дієнті парціальних тисків водяної пари на поверхнях, який дорівнює 1 Па/м.
Обчислюємо значення дійсних парціальних тисків водяної пари на гра-
ницях шарів огородження.
Для розглянутого варіанта розрахунок парціальних тисків на границі
між шарами буде мати наступний вигляд:
на границі першого і другого шарів
eВ − eЗ 1402 − 480  0,01 
e1− 2 = eВ − RП1 = 1402 −   = 1388 Па.
RП 5,67  0,12 
- на границі другого і третього шарів
e В − eЗ
e2−3 = eВ − (RП1 + RП 2 ) = 1402 − 1402 − 480  0,01 + 0,25  = 1019 Па.
RП 5,67  0,12 0,11 
- на границі третього і четвертого шарів
37
e В − eЗ
e3− 4 = eВ − (RП1 + RП 2 + RП 3 ) = 1402 − 1402 − 480  0,01 + 0,25 + 0,1  = 694 Па.
RП 5,67  0,12 0,11 0,05 
- на границі четвертого і п'ятого шарів
e В − eЗ
e4−5 = eВ − (RП1 + RП 2 + RП 3 + RП 4 ) = 1402 − 1402 − 480  0,01 + 0,25 + 0,1 + 0,12  =
RП 5,67  0,12 0,11 0,05 0,11 
= 516 Па.
- на зовнішній поверхні стіни парціальний тиск водяної пари е5-З дорів-
нює парціальному тиску водяної пари зовнішнього повітря еЗ = 480 Па.
За отриманими даними будується діаграма. Побудувавши дотичні до
кривої (Е) з точок на поверхнях огородження з парціальними тисками e В і eЗ ,
визначимо вхідний та вихідний перерізи зони конденсації.
3.1 Діаграма паропроникнення
38
Переходимо до визначення накопичення вологи у зоні конденсації.
e В = 1402 Па, e З = 480 Па
Парціальний тиск у першій точці дотику e1 = 540 Па , друга точка дотику

лежить практично на зовнішній поверхні огородження тобто e2 ≈ eЗ і I 2 ≈ 0.
1402 − 540 2
I1 = = 198,2 мг/(м год).
4,35
Період Z з температурами менше ніж 8°С складає 7 місяців (212

діб=5088 год) (див. дод.Б). Накопичення вологи за цей період
2
P = ( I 1 − I 2 ) Z10 −6 = 198,2 ⋅ 5088 ⋅ 10 −6 = 1,01 кг/м
У якості зволоженого шару вибираємо 3-й шар (утеплювач-

пінополістирол). Його товщина δ к = 0,2 м, густина ρ К = 150 кг/м3. Приріст во-
логи складає
P 1,01
∆w = ⋅ 100% = ⋅ 100% = 3,4%
δ k ρk 0,2 ⋅ 150
Нормативне значення ∆w Д для пінополістиролу складає 2 %. Таким чином,

розраховане накопичення вологи в огородженні є недопустимим, а у самому
огородженні потрібна додаткова пароізоляція.
39
Додаток А
Теплофізичні показники будівельних матеріалів Таблиця А.1
№ Найменування матеріалу Щіль Розрахункові коефіцієнти за умов

ність експлуатації
мате- теплопрові- теплозасвоєн- паро-
ріалу дності λ, ня (при періоді про-
в су- Вт/(м°С) по 24 г) ник-
хому параметрах
2
S, Вт/(м °С) нення,
стані, по параметрах µ мг/
ρ А Б А Б (м го-
кг/м3 дина
Па)
1 2 3 4 5 6 7 8
І. Бетони та розчини
А. Бетони на природних щільних
заповнювачах
1 Залізобетон 2500 1,92 2,04 17,98 16,95 0,03
2 Бетон на гравії або щебені з при- 2400 1,74 1,86 16,77 17,88 0,03
родного каменю
Б. Бетони на природних пористих
3 Туфобетон 1800 0,87 0,99 11,38 12,79 0,09
4 Туфобетон 1600 0,70 0,81 9,62 10,91 0,11
5 Туфобетон 1400 0,52 0,58 7,76 8,63 0,11
6 Туфобетон 1200 0,41 0,47 6,38 7,20 0,12
7 Пемзобетон 1600 0,62 0,68 8,54 9,30 0,075
8 Пемзобетон 1400 0,49 0,54 7,10 7,76 0,083
9 Пемзобетон 1200 0,40 0,43 5,94 6,41 0,098
10 Пемзобетон 1000 0,30 0,34 4,69 5,20 0,11
11 Пемзобетон 800 0,22 0,26 3,60 4,07 0,12
12 Бетон на вулканічному шлаку 1600 0,64 0,70 9,20 10,14 0,075
В. Бетони на штучних пористих
17 Керамзитобетон на керамзитовому 1800 0,80 0,92 10,50 12,33 0,09
піску і керамзитопінобетон
40
Продовження табл. А.1
1 2 3 4 5 6 7 8
25 Керамзитобетон на кварцовому 1200 0,52 0,58 6,77 7,72 0,075
піску з порізацією
28 Керамзитобетон на перлітовому 1000 0,35 0,41 5,57 6,43 0,15
піску
29 Керамзитобетон на перлітовому 800 0,29 0,35 4,54 5,32 0,17
піску
30 Шунгізобетон 1400 0,56 0,64 7,59 8,60 0,098
31 Шунгізобетон 1200 0,44 0,50 6,23 7,04 0,11
32 Шунгізобетон 1000 0,33 0,38 4,92 5,60 0,14
33 Перлітобетон 1200 0,44 0,50 6,96 8,01 0,15
34 Перлітобетон 1000 0,33 0,38 5,50 6,38 0,19
35 Перлітобетон 800 0,27 0,33 4,45 5,32 0,26
36 Перлітобетон 600 0,19 0,23 3,24 3,84 0,3
37 Шлакопемзобетон (термозитобе- 1800 0,63 0,76 9,32 10,83 0,075
тон)
тон)
тон)
тон)
тон)
42 Шлакопемзопіно- і шлакопемзога- 1600 0,63 0,70 9,29 10,31 0,09
зобетон
зобетон
зобетон
41
1 2 3 4 5 6 7 8
зобетон
зобетон
47 Бетон на доменних гранульованих 1800 0,70 0,81 9,82 11,18 0,083
шлаках
шлаках
шлаках
шлаках
51 Аглопоритобетон і бетони на па- 1800 0,85 0,93 10,82 11,98 0,075
ливних (котельних) шлаках
56 Бетон на зольному гравії 1400 0,52 0,58 7,46 8,34 0,09
59 Вермикулітобетон 800 0,23 0,26 3,97 4,58 -
60 Вермикулітобетон 600 0,16 0,17 2,87 3,21 0,15
Г. Бетони ніздрюваті
63 Газо- і пінобетон, газо- і піносилі- 1000 0,41 0,47 6,13 7,09 0,11
кат
кат
кат
кат
кат
68 Газо- і пінозолобетон 1200 0,52 0,58 8,17 9,46 0,075
42
1 2 3 4 5 6 7 8
Д. Цементні, вапняні і гіпсові роз-
чини
71 Цементно- піщаний розчин 1800 0,76 0,93 9,60 11,09 0,09
72 Складний розчин (пісок, вапно, 1700 0,70 0,87 8,95 10,42 0,098
цемент)
73 Вапняно- піщаний розчин 1600 0,70 0,81 8,69 9,76 0,12
74 Цементно- шлаковий розчин 1400 0,52 0,64 7,00 8,11 0,11
75 Цементно- шлаковий розчин 1200 0,47 0,58 6,16 7,15 0,14
76 Цементно- перлітовий розчин 1000 0,26 0,30 4,64 5,42 0,15
77 Цементно- перлітовий розчин 800 0,21 0,26 3,73 4,51 0,16
78 Гіпсоперлітовий розчин 600 0,19 0,23 3,24 3,84 0,17
79 Поризований гіпсоперлітовий роз- 500 0,15 0,19 2,44 2,95 0,43
чин
80 Поризований гіпсоперлітовий роз- 400 0,13 0,15 2,03 2,35 0,53
чин
81 Плити з гіпсу 1200 0,41 0,47 6,01 6,70 0,098
82 Плити з гіпсу 1000 0,29 0,35 4,62 5,28 0,11
83 Листи гіпсові обшивальні (суха 800 0,19 0,21 3,34 3,66 0,075
штукатурка)
II. Кладка з цегли і облицюван-
ня природним каменем
А. Цегляна кладка з суцільної цегли
84 Глиняної звичайної цегли (ГОСТ 1800 0,70 0,81 9,20 10,12 0,11
530-80) на цементно-піщаному ро-
зчині
85 Глиняної звичайної цегли на цеме- 1700 0,64 0,76 8,64 9,70 0,12
нтно-шлаковому розчині
86 Глиняної цегли на цементно- 1600 0,58 0,70 8,08 9,23 0,15
перлітовому розчині
87 Силікатної цегли (ГОСТ 379-79) 1800 0,76 0,87 9,77 10,90 0,11
на цементно-піщаному розчині
88 Трепельної цегли (ГОСТ 648-73) 1200 0,47 0,52 6,26 6,49 0,19
89 Трепельної цегли (ГОСТ 648-73) 1000 0,41 0,47 5,35 5,96 0,23
90 Шлакової цегли на цементно- 1500 0,64 0,70 8,12 8,76 0,11
піщаному розчині
Б. Цегляна кладка з цегли кераміч-
ної і силікатної пустотної
91 Керамічної пустотної щільністю 1600 0,58 0,64 7,91 8,48 0,14
1400 кг/м3 на цементно-піщаному
розчині
43
1 2 3 4 5 6 7 8
розчині
розчині
94 Силікатної одинадцятипустотної 1500 0,70 0,81 8,59 9,63 0,13
95 Силікатної чотирнадцятипустот- 1400 0,64 0,76 7,93 9,01 0,14
ної на цементно-піщаному роз-
чині
В. Облицювання природним каме-
нем
96 Облицювання гранітом, гнейсом і 2800 3,49 3,49 25,04 25,04 0,008
базальтом
97 Облицювання мармуром 2800 2,91 2,91 22,86 22,86 0.008
98 Облицювання вапняком 2000 1,16 1,28 12,77 13,70 0,06
102 Облицювання туфом 2000 0,93 1,05 11,68 12,92 0,075
ІІІ. Дерево, вироби з нього та
інших природних органічних
матеріалів
108 Сосна і ялина впоперек волокон 500 0,14 0,18 3,87 4,54 0,06
(ГОСТ 8486-66**, ГОСТ 9463-
72*)
109 Сосна і ялина уздовж волокон 500 0,29 0,35 5,56 6,33 0,32
110 Дуб впоперек волокон (ГОСТ 700 0,18 0,23 5,00 5,86 0,05
9462-71**, ГОСТ 2695-83*)
111 Дуб уздовж волокон 700 0,35 0,41 6,90 7,83 0,3
112 Фанера клеєна (ГОСТ 3916-69) 600 0,15 0,18 4,22 4,73 0,02
113 Картон облицювальний 1000 0,21 0,23 6,20 6,75 0,06
114 Картон будівельний багатошаро- 650 0,15 0,18 4,26 4,89 0,083
вий (ГОСТ 4408-75*)
44
1 2 3 4 5 6 7 8
115 Плити деревоволокнисті і дере- 1000 0,23 0,29 6,75 7,70 0,12
востружкові (ГОСТ 4598-74*,
ГОСТ 10632-77*)
ГОСТ 10632-77*)
ГОСТ 10632-77*)
ГОСТ 10632-77*)
ГОСТ 10632-77*)
120 Плити фібролітові (ГОСТ 8928- 800 0,24 0,30 6,17 7,16 0,11
81) і арболіт (ГОСТ19222-84) на
портландцементі
81) і арболіт (ГОСТ 19222-84) на
124 Плити очеретяні 300 0,09 0,14 2,31 2,99 0,45
125 Плити очеретяні 200 0,07 0,09 1,67 1,96 0,49
126 Плити торф'яні теплоізоляційні 300 0,07 0,08 2,12 2,34 0,19
(ГОСТ 4861-74)
127 Плити торф'яні теплоізоляційні 200 0,06 0,06 1,60 1,71 0,49
(ГОСТ 4861-74)
128 Клоччя 150 0,06 0,07 1,30 1,47 0,49
IV. Теплоізоляційні матеріали
А. Мінераловатні і скловолокни-
сті
129 Мати мінераловатні прошивні 125 0,06 0,07 0,73 0,82 0,3
(ГОСТ 21880-76) і на синтетич.
в’яжучому (ГОСТ 9573-82)
45
1 2 3 4 5 6 7 8
132 Плити м'які, напівтверді і тверді 350 0,09 0,11 1,46 1,72 0,38
мінераловатні на синтетич. і бі-
тумному в’яжучому
137 Плити мінераловатні підвищеної 200 0,07 0,08 0,94 1,01 0,45
твердості на органофосфатному
в’яжучому
138 Плити напівтверді мінераловатні 200 0,08 0,08 1,01 1,11 0,38
на крохмальному в’яжучому (ТУ
400-1-61-74)
139 Плити напівтверді мінераловатні 125 0,06 0,06 0,07 0,08 0,38
на крохмальному в’яжучому (ТУ
400-1-61-74)
140 Плити зі скляного штапельного 50 0,06 0,06 0,44 0,50 0.6
волокна на синтетичному
141 Мати і смуги зі скляного волокна 150 0,06 0,07 0,80 0,90 0,53
прошивні (ТУ 21-23-72-75)
Б. Полімерні
142 Пінополістирол (ТУ 6-05-11-78- 150 0,05 0,06 0,89 0,99 0,05
78)
143 Пінополістирол (ТУ 6-05-11-78- 100 0,041 0,05 0,65 0,82 0,05
78)
144 Пінополістирол (ГОСТ 15588- 40 0,04 0,05 0,41 0,49 0,05
70*)
145 Пінопласт ПХВ-1 (ТУ 6-05-1179- 125 0,06 0,06 0,86 0,99 0,23
75) і ПВ-1 (ТУ 6-05-1158-78)
46
1 2 3 4 5 6 7 8
146 Пінопласт ПХВ-1 (ТУ 6-05-1179- 100 0,05 0,05 0,68 0,80 0,23
75) і ПВ-1 (ТУ 6-05-1158-78)
147 Пінополіуретан (ТУ В-56-70, ТУ 80 0,05 0,05 0,67 0,70 0,05
67-98-75, ТУ 67-87-75)
67-98-75, ТУ 67-87-75)
67-98-75, ТУ 67-87-75)
150 Плити з резольно- 100 0,05 0,08 0,85 1,18 0,15
фенолформальдегідного пінопла-
сту (ГОСТ 20916-75)
151 Плити з резольно- 75 0,05 0,07 0,72 0,98 0,23
сту (ГОСТ 20916-75)
152 Плити з резольно- 50 0,05 0,06 0,59 0,77 0,23
сту (ГОСТ 20916-75)
153 Плити з резольно- 40 0,04 0,06 0,48 0,66 0,23
сту (ГОСТ 20916-75)
154 Перлітопластобетон (ТУ 480-1- 200 0,05 0,06 0,93 1,01 0,008
145-74)
155 Перлітопластобетон (ТУ 480-1- 100 0,04 0,05 0,58 0,66 0,008
145-74)
156 Перлітофосфогельові вироби 300 0,08 0,12 1,43 2,02 0,2
(ГОСТ 21500-76)
157 Перлітофосфогельові вироби 200 0,07 0,09 1,10 1,43 0,23
(ГОСТ 21500-76)
158 Гравій керамзитовий (ГОСТ 800 0,21 0,23 3,36 3,60 0,21
9759-83)
9759-83)
9759-83)
9759-83)
9759-83)
163 Гравій шунгизитовий (ГОСТ 800 0,20 0,23 3,28 3,68 0,21
19345-83)
19345-83)
47
1 2 3 4 5 6 7 8
19345-83)
166 Щебінь з доменного шлаку 800 0,21 0,26 3,36 3,83 0,21
(ГОСТ 5578-76), жужільної пемзи
(ГОСТ 9760-75) і аглопориту
169 Щебінь і пісок з перліту спучено- 600 0,11 0,12 2,07 2,20 0,26
го (ГОСТ 10832-83)
го (ГОСТ 10832-83)
го (ГОСТ 10832-83)
172 Вермикуліт спученого (ГОСТ 200 0,09 0,11 1,08 1,24 0,23
12865-67)
173 Вермикуліт спученого (ГОСТ 100 0,08 0,08 0,70 0,75 0,3
12865-67)
174 Пісок для будівельних робіт 1600 0,47 0,58 6,95 7,91 0,17
(ГОСТ 8736-77*)
Г. Піноскло та газоскло
175 Піноскло та газоскло (ТУ 21- 400 0,12 0,14 1,76 1,94 0,02
БССР-86-73)
БССР-86-73)
БССР-86-73)
V. Матеріали покрівельні, гід-
роізоляційні, облицювальні та
рулонні покриття для підлог
А. Азбестоцементні
178 Плити азбестоцементні плоскі 1800 0,47 0,52 7,55 8,12 0,03
(ГОСТ 18124-75*)
179 Плити азбестоцементні плоскі 1600 0,35 0,41 6,14 6,80 0,03
(ГОСТ 18124-75*)
Б. Бітумні
48
1 2 3 4 5 6 7 8
180 Бітуми нафтові будівельні і по- 1400 0,27 0,27 6,80 6,80 0,008
крівельні (ГОСТ 6617-76*, ГОСТ
9548-74*)
9548-74*)
9548-74*)
183 Асфальтобетон (ГОСТ 9128-84) 2100 1,05 1,05 16,43 16,43 0,008
184 Вироби зі спученого перліту на 400 0,12 0,13 2,45 2,59 0,04
бітумному сполучному
(ГОСТ16136-80)
185 Вироби зі спученого перліту на 300 0,09 0,10 1,84 1,95 0,004
бітумному сполучному
(ГОСТ16136-80)
186 Руберойд (ГОСТ 10923-82), пер- 600 0,17 0,17 3,53 3,53 див.
гамін (ГОСТ 2697-83), толь дод.
(ГОСТ 10999-76*) М
В. Лінолеуми
187 Лінолеум полівінілхлоридний ба- 1800 0,38 0,38 8,56 8,56 0,002
гатошаровий (ГОСТ 14632-79*)
188 Лінолеум полівінілхлоридний ба- 1600 0,33 0,33 7,52 7,52 0,002
гатошаровий (ГОСТ 14632-79*)
189 Лінолеум полівінілхлоридний на 1800 0,35 0,35 8,22 8,22 0,002
тканинній підоснові (ГОСТ 7251-
77)
тканинній підоснові (ГОСТ
7251-77)
тканинній підоснові (ГОСТ 7251-
77)
VI. Метали та скло
192 Сталь стержнева арматурна 7850 58 58 126,5 126,5 0
(ГОСТ 10884-81)
193 Чавун 7200 50 50 112,5 112,5 0
194 Алюміній (ГОСТ 22233-83) 2600 221 221 187,6 187,6 0
195 Мідь (ГОСТ 859-78*) 8500 407 407 326,0 326,0 0
196 Скло віконне (ГОСТ 111-78) 2500 0,76 0,76 10,79 10,79 0
49
1 2 3 4 5 6 7 8
VIІ. Нові теплоізоляційні мате-
ріали
197 Полістиролбетон на портландце- 200 0,089 0,099 1,17 1,355 -
менті
менті
менті
менті
менті
менті
203 Полістиролбетон на тонкомоло- 200 0,064 0,079 0,990 1,2 -
тому цементі-50
209 Stirofam Flormate 200 25 0,03 0,04 0,27 0,32
210 Stirofam Flormate 500 38 0,03 0,04 0,34 0,41
211 ISOVER KT-11 12 0,04 0,04 0,21 0,24
212 ISOVER 560-KT, 610-KL 17 0,04 0,04 0,25 0,28
213 ISOVER OL-E 50 0,033 0,38 1,30 1,49
214 ISOVER OL-A 65 0,04 0,04 0,48 0,56
215 ISOVER OL-K 130 0,04 0,04 0,69 0,79
216 ISOVER OL-LA 140 0,04 0,04 0,71 0,82
50
Додаток Б
Розрахункові параметри температури зовнішнього повітря для населених пунктів України Таблиця Б.1
Температура повітря, °С Тривалість Максималь-
Найбільш холодних Середня за місяць періоду з се- на добова
однієї до- п’яти діб редньо- амплітуда
би добовою коливання
із забезпеченням температу- температу-
0,98 0,92 0,98 0,92 I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII рою ри повітря у
≤ 0 С° липні, С°
tХД0,98 tХД0,92 tХ5Д0,98 tХ5Д0,92 tI tII tIII tIV tV tVI tVII tVIII tIX tX tXI tXII zO AτЗ
Вінниця
-29 -26 -25 -21 -6 -5,3 -0,5 6,9 13,6 16,7 18,7 17,8 12,9 7,5 1,3 -3,4 116
Дніпропетровськ
-28 -26 -25 -23 -5,4 -4,8 0,4 9 16,4 19,8 22,3 21,3 15,7 8,8 2 -3,1 117 19,2
Донецьк
-29 -27 -25 -23 -6,6 -6,2 -1 7,9 15,4 18,6 21,6 20,4 15 7,9 0,9 -4,2 122
Житомир
-29 -25 -25 -22 -5,7 -4,9 -0,4 7 13,9 17 18,9 17,8 13,1 7,2 1,3 -3,2 116
Запоріжжя
-28 -25 -24 -22 -4,9 -4,2 1 9 16,4 20,1 22,8 21,6 16 9,3 2,8 -2,3 102
Бердянськ
-26 -22 -22 -19 -3,8 -3,5 0,7 8,2 16 20,7 23,5 22,6 17,1 10,8 3,9 -1,2 98
Івано-Франківськ
-26 -24 -22 -20 -5,1 -3,7 1,3 7,6 13,5 16,6 18,5 17,8 13,5 8,2 2,2 -2,4 102
Київ
-29 -26 -25 -22 -5,9 -5,2 -0,4 7,5 14,7 17,8 19,8 18,7 13,9 7,5 1,2 -3,5 118 18,4
Кіровоград
-29 -26 -25 -22 -5,6 -5,1 -0,3 7,8 15,1 17,9 20,2 19,6 14,6 7,7 1,3 -3,3 116 22
Луганськ
-32 -29 -27 -25 -6,6 -6 -0,4 8,6 16,1 19,8 22,3 21 15 8,1 1,4 -3,8 117 22,1
51
Продовження табл. Б.1
Температура повітря, °С Тривалість Максимальна
Найбільш холодних Середня за місяць періоду з се- добова амплі-
однієї до- п’яти діб редньодобо- туда коливан-
би вою темпе- ня темпера-
із забезпеченням ратурою ≤ 0 тури повітря у
0,98 0,92 0,98 0,92 I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII С° липні, С°
tХ1Д0,98 tХ1Д0,92 tХ5Д0,98 tХ5Д0,92 tI tII tIII tIV tV tVI tVII tVIII tIX tX tXI tXII zO AτЗ
Луцьк
-27 -24 -22 -20 -4,9 -3,9 0,5 7,3 13,7 17 18,6 17,6 13,2 7,7 2,3 -2,1 105
Львів
-24 -23 -20 -19 -5 -4,2 0,3 6,7 12,7 15,2 17,4 16,5 13 7,7 2,4 -2,6 106 19,3
Миколаїв
-26 -23 -23 -20 -3,5 -2,8 2,1 9,4 16,5 20,3 23,2 22,2 17 10,5 3,9 -1,2 31
Одеса
-24 -21 -21 -18 -2,5 -2 2 8,2 15 19,4 22,2 21,4 16,9 11,4 5,3 0,2 78 14,7
Любашівка
-27 -24 -23 -20 -5 -4,2 0,6 8,1 15 18,4 21 20,2 15,2 8,9 2,3 -2,6 108
Полтава
-30 -27 -26 -23 -6,9 -6,4 -1,3 7,6 15 18,3 20,6 19,7 14,3 7,4 0,6 -4,5 124 17,8
Рівне
-27 -25 -22 -21 -5,4 -4,4 0 6,9 13,5 16,9 18,5 17,5 13 7,4 1,8 -2,6 112
Сімферополь
-22 -20 -18 -16 -1 -0,7 3 9,3 14,6 19 21,8 21,2 16,4 11,4 5,8 1,5 56
Джанкой
-23 -21 -19 -17 -1,8 -1,3 2,9 9,4 16 20,4 23,3 22,4 17 11,3 5,4 0,9 65
Євпаторія
-23 -20 -18 -16 -0,1 -0,1 3,8 9,4 14,4 20 23,2 22,6 17,9 12,5 6,7 2,3 38
Феодосія
-10 -8 -7 -6 0,6 0,5 4,2 9,6 15,8 20,4 23,8 23,2 18,5 13,1 7,3 3,2 16
Ялта
-10 -8 -7 -6 4 3,8 5,9 10,3 15,6 20,3 23,7 23,5 19,1 14,2 9,3 6,1 0 16,9
52
Продовження табл. Б.1
Температура повітря, °С Тривалість Максимальна
Найбільш холодних Середня за місяць періоду з се- добова ампліту-
однієї до- п’яти діб редньо- да коливання
добовою температури
би
повітря у липні,
із забезпеченням температу-
С°
0,98 0,92 0,98 0,92 I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII рою≤ 0 С°
tХД0,98 tХД0,92 tХ5Д0,98 tХ5Д0,92 tI tII tIII tIV tV tVI tVII tVIII tIX tX tXI tXII zO AτЗ
Суми
-32 -28 -27 -24 -7,9 -7,6 -2,4 6,4 14 17,6 19,3 18,4 12,9 6,4 -0,2 -5,4 131
Тернопіль
-26 -24 -23 -21 -5,4 -4,4 0,1 7 13,5 16,6 18,4 17,4 13 7,4 1,8 -2,8 112
Ужгород
-24 -22 -20 -28 -3,1 -0,7 4,8 10 15,6 18,4 20,5 19,7 16,5 9,7 4,9 0,1 70
Харків
-31 -28 -26 -23 -7,3 -6,9 -1,7 7,7 15,1 18,6 20,8 19,7 14 7,1 0,3 -4,8 126 22
Херсон
-27 -23 -23 -19 -3,2 -2,6 2,2 9,3 16,2 20 23 21,9 16,8 10,5 4,1 -0,8 87
Хмельницький
-26 -25 -22 -21 -5,6 -4,6 0 7 13,6 16,8 18,6 17,6 13 7 1,6 -3 113
Черкаси
-29 -26 -25 -22 -5,8 -5,6 -0,4 7,6 14,9 17,8 20 19,3 14 7,2 1,4 -3,5 117 21,9
Чернігів
-30 -27 -26 -23 -6,7 -6,2 -1,4 6,8 14,4 17,5 19,4 18,2 13,2 6,8 0,6 -4,2 126 18,2
Чернівці
-26 -24 -22 -20 -5 -3,5 1,5 8,3 14,3 17,4 19,3 18,6 14,2 8,6 2,4 -2,4 102 19,9
П р и м і т к а . У випадку, коли кліматичні параметри наведено тільки для обласного центру (обласні центри виділено
жирним шрифтом), ці параметри треба приймати для всієї області. Якщо для області наведено декілька населених міст
з різними значеннями кліматичних параметрів, а для міста, що розглядається даіні відсутні, значення кліматичних па-
раметрів слід приймати рівними значенням кліматичних параметрів найближчого населеного пункта, наведеного у таб-
лиці і розташованого у місцевості з аналогічними умовами
53
Додаток В
Таблиця В.1
№ Населений Географічна Середній парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря по місяцях е, гПа
п. пункт широта мі- I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
п ста
1 Вінниця 49 3,6 3,9 4,7 7,1 10,1 13,4 15,1 14,8 11,4 8,2 6,5 4,7
2 Дніпропет- 48,5 4,2 4,2 5,2 7,4 10,4 14 15,5 14,6 11,3 8,4 6,6 5
ровськ
3 Донецьк 48 3,8 4 4,9 7,2 9,9 13,2 14,7 13,9 10,5 8,2 6,3 4,8
4 Житомир 50,5 4 4,2 4,8 7,3 10,3 13,6 15,4 15 11,6 8,2 6,4 4,8
5 Запоріжжя 48 4,3 4,4 5,4 7,6 10,8 14,5 15,6 14,8 11,5 8,7 6,8 5
6 Бердянськ 48 4,6 4,6 5,6 8,4 13,1 17,2 18,6 17,8 13,6 10 7,4 5,5
7 Івано- 49 3,6 4,2 5,3 7,8 10,8 14,1 15,4 15,2 11,9 8,5 6,8 5
Франківськ
8 Київ 50,5 3,8 4 4,8 7,3 10,4 13,7 15,5 15 11,7 8,3 6,3 4,7
9 Кіровоград 48,5 4 4,1 5,2 7,2 10,2 13,7 15,1 14,2 10,9 8,2 6,6 4,9
10 Луганськ 48,5 3,7 3,9 5 7,3 9,8 13,2 15 14 10,6 8 6,1 4,6
11 Луцьк 51 4 4,2 5,6 7,7 10,5 13,6 15,2 15 11,8 8,6 6,7 5,1
12 Львів 50 3,9 4,2 5 7,8 10,6 13,8 15,1 15 11,9 8,5 6,8 5
13 Миколаїв 47 4,6 4,8 5,7 7,9 11,3 14,7 16,1 15,5 12,6 9,4 7,6 5,6
14 Одеса 46,5 4,9 4,9 5,8 8,3 12,2 15,8 17,1 17 13,6 10,3 8,2 6
15 Любашівка 48 4,2 4,5 5,2 7,3 10,4 13,8 15 14,2 11 8,6 7 5,2
16 Полтава 50 3,8 3,8 4,8 7,3 10 13,4 15 14,3 10,8 8 6,2 4,6
17 Рівне 50,5 4 4,2 5,1 8,1 11 13,7 15,2 15 11,6 8,4 6,7 5
18 Сімферополь 45 5,3 5,4 5,8 7,8 11,3 14,5 15,9 15,1 12 9,5 8,1 6,4
19 Джанкой 45,5 5,1 5,2 5,8 8,1 11,9 15,4 16,6 15,7 12,4 9,8 8,2 6,3
20 Євпаторія 45 5,8 5,7 6,3 9 13 17,1 18,6 17,8 14 10,9 9 7,1
54
Продовження табл. В.1
№ Населений Географічна Середній парціальний тиск водяної пари зовнішнього повітря по місяцях е, гПа
п. пункт широта мі- I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
п ста
21 Феодосія 45 5,8 5,7 6,3 8,7 12,5 16 17,1 17 13,9 10,9 9 7
22 Ялта 44,5 6,4 6,4 6,4 8,8 12,4 15,8 17 16,5 13,6 10,8 9,3 7,3
23 Суми 51 3,6 3,5 4,5 7,2 10,1 13,4 15,7 14,8 10,9 7,6 5,8 4,3
24 Тернопіль 49,5 3,8 4,1 5 7,3 10,2 13,5 15 14,8 11,5 8,4 6,6 4,8
25 Ужгород 48,5 4,5 4,6 5,6 8,4 11,3 14,7 15,8 15,7 12,6 9 7,5 5,6
26 Харків 50 3,6 3,7 4,6 7,1 9,7 12,8 14,9 14,4 10,6 7,7 6 4,4
27 Херсон 46,5 4,8 4,9 5,7 7,9 11,4 14,7 16 15,2 12,2 9,2 7,8 5,6
28 Хмельницький 49,5 3,8 3,9 5 7,2 10,2 13,4 15 14,6 11,3 8,1 6,5 4,6
29 Черкаси 49,5 4 4,1 5 7,7 10,6 13,9 15,8 14,9 11,4 8,2 6,6 4,9
30 Чернігів 51,5 3,7 3,7 4,7 7,4 10,2 13,6 15,4 15 11,4 8 6 4,7
31 Чернівці 48 3,9 4,1 5,1 7,6 10,9 14,2 15,8 15,3 11,9 8,5 6,5 4,9
П р и м і т к а . У випадку, коли кліматичні параметри наведено тільки для обласного центру (обласні центри виділено
жирним шрифтом), ці параметри треба приймати для всієї області. Якщо для області наведено декілька населених міст
з різними значеннями кліматичних параметрів, а для міста, що розглядається дані відсутні, значення кліматичних пара-
метрів слід приймати рівними значенням кліматичних параметрів найближчого населеного пункта, наведеного у таб-
лиці і розташованого у місцевості з аналогічними умовами.
55
Додаток Г
Таблиця Г.1 Сонячна радіація (пряма / розсіяна), яка потрапляє у липні на вертикальну поверхню східної і західної орієнтації Вт/м2
Широ- Часи доби для східної орієнтації Сума Сере-
та град за дньо-
10-11
11-12
12-13
13-14
14-15
15-16
16-17
17-18
18-19
19-20
9-10
півн. добу добо-
3-4
4-5
5-6
6-7
7-8
8-9
шир ва
1 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 23 24
42 - 28 299 506 570 561 451 279 105 - - - - - - - - 2799 175
- 5 78 151 178 163 134 108 98 87 81 80 80 74 59 28 - 1404
44 - 51 332 514 579 563 452 279 105 - - - - - - - - 2875 180
- 7 79 151 177 163 135 108 98 87 81 81 80 73 59 30 - 1409
46 - 76 365 523 578 565 454 279 105 - - - - - - - - 2945 182
- 8 80 151 174 163 136 108 98 87 81 81 80 72 59 31 2 1411
48 - 90 371 536 590 565 454 279 105 - - - - - - - - 2990 184
- 16 88 155 174 164 135 110 98 87 81 79 78 72 59 34 6 1433
50 - 105 377 549 601 565 454 279 105 - - - - - - - - 3035 187
- 23 96 158 174 164 135 113 98 87 81 77 77 72 59 36 9 1459
52 - 160 422 564 607 572 457 280 105 - - - - - - - - 3176 194
- 29 99 160 174 166 135 113 98 87 81 77 77 72 59 39 13 1478
54 5 218 468 579 614 579 461 281 105 - - - - - - - - 3310 200
1 33 101 164 174 169 135 113 96 87 81 77 77 72 59 41 16 1496
Широ- Години доби для західної орієнтації
та град
півн.
20-21
19-20
18-19
17-18
16-17
15-16
14-15
13-14
12-13
11-12
10-11
9-10
шир
8-9
7-8
6-7
5-6
4-5
56
Додаток Д
Повторюваність і швидкість повітря у січні Таблиця Д.1
№ Населений Повторюваність напрямів вітру (чисельник),
п. пункт %, середня швидкість повітря по напрямах
п (знаменник), м/с, повторюваність штилів, %
максимальна і мінімальна швидкість повіт-
ря, м/с
максимальна з середніх
швидкостей по румбах
півн.захід
півд. схід
півн.схід
півд. зах
штиль
захід
півн
півд
схід
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1 Вінниця 12 13 7 11 15 14 14 14 7 4,7
3,7 3,4 2,6 3,6 3,6 3,3 4,5 4,7
2 Дніпропетровськ 9 13 10 15 15 13 9 16 12 5,5
- - - - - - - -
3 Донецьк 7 13 16 26 5 13 12 8 4 6,2
5,6 5,1 6 6,2 5,4 6,3 5,8 4,7
4 Житомир 8 12 6 13 14 15 18 14 6 5,4
2,9 2,8 3,2 4,1 4,3 4,5 5,4 4,6
5 Запоріжжя 13 17 14 12 13 13 10 8 7 4,8
4,1 4,8 5,4 5 3,8 3,6 3,5 4
6 Івано-Франківськ 5 1 8 27 4 7 25 23 33 5,8
3,2 1,3 3 3,9 1,9 3,5 5,2 5,8
7 Київ 11 10 11 12 9 11 20 16 8 4,3
3,7 3 2,5 3,3 3,1 3,8 4,3 4,1
8 Кіровоград 14 10 8 16 12 12 14 14 8 5,9
4,8 4,8 4,2 4,8 5,4 5,1 5,9 5,5
9 Луганськ 5 10 27 15 5 12 17 9 19 6,8
3,7 4 5,4 5,2 6,3 6,8 5,3 4,2
10 Луцьк 4 4 8 13 18 14 23 16 7 6,3
3,8 3,7 3,8 4,8 4,9 4,9 6,3 5,9
11 Львів 4 6 9 16 12 18 23 12 16 6,4
3,2 4,1 5 4,8 4,1 6 6,4 5,4
12 Миколаїв 15 21 12 11 10 10 8 13 6 5,4
5,2 5,4 4,6 4,7 4,5 4,5 4 4,5
57
Продовження табл. Д.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
13 Одеса 19 15 11 5 8 11 14 17 1 8,5
6,2 8,5 8 5 4,8 4,6 4,5 5,1
14 Ізмаіл 23 16 6 10 9 7 11 18 23 6,2
6,2 5,9 4,1 4 4 4,2 4,1 5,7
15 Полтава 8 13 14 14 11 16 14 10 2 5,6
4,8 5,1 5 5 5,3 5,6 6,2 5,8
16 Рівне 7 5 8 13 14 14 27 12 7 7,5
4,9 3,9 4,5 5,4 5,1 6,1 7,5 6,5
17 Сімферополь 5 23 11 17 12 18 7 6 15 6
3,4 5,8 3,9 3,2 5,2 6 5,8 3,8
18 Євпаторія 10 38 7 2 12 12 10 9 2 7,1
4,2 7,1 6,3 2,3 6,9 6,3 4,8 3,7
19 Судак 60 2 1 2 10 10 2 13 12 6,7
6,7 4 2,4 2,1 4,1 4,5 2,5 4,4
20 Феодосія 11 6 4 6 11 10 11 41 11 6
4,3 5,8 5,2 4,6 5,8 6,5 5,6 6
21 Ялта 31 6 18 3 4 7 6 25 9 4,4
3 3,2 4,4 2,3 3,7 4,3 2,6 3,6
22 Суми 7 9 10 19 13 16 14 12 6 5,9
4,5 3,8 3,8 5 5,1 5,9 5,9 4,8
23 Тернопіль 7 5 10 19 14 8 18 19 7 5,1
2,6 2,7 3,6 4,2 3,1 4,1 4,4 5,1
24 Ужгород 10 10 14 40 8 2 4 12 39 3,6
4,2 4 3,1 3,6 2,9 2,4 2 4
25 Харків 9 12 16 17 10 12 13 11 8 5
4,9 5,2 5 4,6 4,1 4,4 4,7 4,8
26 Херсон 16 23 17 12 7 7 8 10 12 6,2
5,4 6,2 5,9 4,1 3,6 4 4,4 4,8
27 Хмельницький 5 5 7 21 14 10 18 20 13 5,7
4,3 4 4,3 4,9 4,2 4,7 5,3 5,7
28 Черкаси - - - - - - - - - -
5,9 3,3 4,5 4 4,4 4,8 5,8 6
29 Чернігів 10 10 11 12 14 14 16 13 6 4,2
4 3 3,3 4,4 4,6 4,1 4,2 4,5
30 Чернівці 3 2 19 20 4 6 10 36 6 4,2
2 2,3 3,7 4,3 1,9 2,5 4,5 5,4
58
Повторюваність і швидкість повітря у липні Таблиця Д.2
№ Населений Повторюваність напрямів вітру (чисель-
п. пункт ник), %, середня швидкість повітря по на-
п прямах (знаменник), м/с, повторюваність
штилів, % максимальна і мінімальна швид-
кість повітря, м/с
швидкостей по румбах
мінімальна із середніх
півн.захід
півд. схід
півн.схід
півд. зах
штиль
захід
півн
півд
схід
1 2 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
1 Вінниця 23 11 5 6 8 8 14 25 11 2,8
2,8 2,6 2,4 2,9 3,1 2,8 3,2 3,3
2 Дніпропетровськ 17 9 6 5 9 8 15 31 21 0
- - - - - - - -
3 Донецьк 14 15 13 10 5 12 15 16 12 0
4,2 4,1 4,4 3,2 4,4 4,4 4,2 3,6
4 Житомир 13 9 5 6 7 11 24 25 15 0
2,9 2,5 2,5 2,9 3,1 3 3,1 3,3
5 Запоріжжя 22 19 8 5 9 10 10 17 12 0
3,6 3,5 3,5 3,3 2,7 2,8 3 3.8
6 Івано-Франківськ 9 2 5 13 3 7 18 43 33 0
2,7 2,1 2,4 2,8 2 2,5 3,7 4,1
7 Київ 18 12 8 7 5 8 18 24 14 0
3,3 2,7 2 2,5 2,9 3 3,3 3,3
8 Кіровоград 24 13 7 5 6 7 15 23 17 0
4,3 3,7 3,3 3 3,9 4 4,1 4,2
9 Луганськ 10 13 13 7 4 11 23 19 27 0
4 4,1 3,6 3,7 4 4,4 4 4,4
10 Луцьк 7 6 7 8 10 12 26 24 14 0
3,4 2,9 3,6 3 2,7 3,4 4,1 4
11 Львів 7 7 5 7 9 14 31 20 24 0
3,4 3.3 2,4 3,1 3,2 3,6 4,5 4,3
12 Миколаїв 23 18 4 3 6 14 9 23 10 3,2
4,1 3,2 2,7 2,6 4,6 4 3,2 4
59
Продовження табл. Д.2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
13 Одеса 22 8 3 6 15 12 12 22 2 3,3
4,9 4,2 2,8 2,9 3,9 3,3 3,6 4,3
14 Ізмаіл 20 7 6 16 11 8 11 21 20 0
4,3 3,5 3,4 3,8 3,4 3,6 4 5,2
15 Полтава 15 15 11 7 6 9 17 20 4 4,4
4,6 4,4 3,3 3,3 3,2 3,8 4,5 5,1
16 Рівне 10 7 5 8 7 11 29 23 16 0
4 3,3 2,8 3,2 3,4 3,7 4,6 4,9
17 Сімферополь 6 12 17 20 6 14 17 8 13 0
4,1 4,6 3 2,8 3,1 4,6 5,1 4,4
18 Євпаторія 21 11 4 6 11 8 16 23 6 4
4 4 3,4 2,6 4 4,2 4 4,1
19 Судак 50 6 1 1 22 10 2 8 11 3,1
4,3 5,4 3,8 1,5 3,1 3,4 1,8 4,1
20 Феодосія 9 13 5 8 9 8 22 26 13 0
4,8 4,8 3,4 3,6 4,5 4,6 5 5
21 Ялта 29 5 14 10 14 2 4 22 12 0
2,4 2,8 3,6 2,2 3,1 2,3 2,3 3,3
22 Суми 13 13 6 8 9 9 17 25 12 0
3,7 3,3 3,3 2,8 3,7 3,5 4,5 4,3
23 Тернопіль 11 6 7 9 6 8 22 31 13 0
2,7 2 2,1 2,6 2,5 2,8 3,7 3,5
24 Ужгород 14 18 11 15 9 6 7 20 32 0
3,2 3,2 3,1 3,1 3,2 2,6 2,8 3,4
25 Харків 17 14 12 9 4 9 14 21 16 0
4,4 4,5 4,2 3,2 3 3,7 4,4 4,3
26 Херсон 22 14 9 5 7 18 10 15 14 0
4,1 4 3,6 3,2 2,4 3,3 3,5 4,1
27 Хмельницький 8 6 6 10 6 9 23 32 26 0
3,4 3,1 3,3 3,7 3,8 3,5 3,7 5,1
28 Черкаси - - - - - - - - - -
4,4 3,3 2,8 2,1 3,5 3,2 4,6 4,6
29 Чернігів 16 9 10 7 7 8 17 24 12 0
3,5 3 2,9 3 2,9 3,3 3,7 3,8
30 Чернівці 18 9 10 7 7 8 17 24 12 0
3,5 3 2,9 3 2,9 3,3 3,7 3,8
60
Додаток Е
Значення коефіцієнта сприймання теплоти (тепловіддачі)

внутрішньою поверхнею огороджувальної конструкції Таблиця Е.1
№ Внутрішня поверхня конструкції Коефіцієнт сприй-
мання теплоти αВ,
Вт/(м2°С)
1 Стін, підлог, гладких стель, стель з ребрами, що 8,7
виступають, при відношенні висоти ребра h до від-
стані а між гранями сусідніх ребер h/а ≤ 0,3
2 Стель, з ребрами що виступають при відношенні 7,6
h/α > 0,3
3 Зенітних ліхтарів 9,9
П р и м і т к а. Коефіцієнти сприймання теплоти внутрішньою поверхнею ого-
роджувальної конструкції αВ будівель тваринницького і птахівницького при-
значення необхідно приймати згідно зі СНиП 2.10.03-84.
Значення коефіцієнта тепловіддачі зовнішньою поверхнею

огороджувальної конструкції для зимових умов Таблиця Е.2
Зовнішня поверхня огороджувальної конструкції Коефіцієнт теп-
ловіддачі для зи-
мових умов αЗ,
Вт/(м2°С)
1. Зовнішніх стін, покрить, перекриттів над проїздами 23
2. Перекриттів над холодними підвалами, що сполучені з 17
зовнішнім повітрям
3. Перекриттів горищних і над не опалювальними підва- 12
лами зі світловими прорізами в стінах, а також зовніш-
ніх стін з повітряним прошарком, вентильованим зов-
нішнім повітрям
4. Перекриттів над не опалювальними підвалами без світ- 6
лових прорізів у стінах, розташованих вище і нижче рі-
вня землі
61
Додаток Ж
Малюнок Ж.1 Карта температурних зон України
62
ДОДАТОК З
Теплоізоляційні будівельні матеріали Таблиця З.1
№ Найменування виробу Норматив Щільність Коефіцієнт Розміри АхВхН Призначення
кг/м3 теплопровід-
ності λ,
Вт/(м°С)
1 2 3 4 5 6 7
1 Плити теплоізоляційні ТУ 21 УРСР 321-21 250 0,045 1200х930х40(50) Теплоізоляційні вкладиші для
ПМТБ-2 конструкцій будинків
2 Мати прошивні, будіве- ТУУ 21 В.2.7.-036-93 100 0,044 2000х1000х65 Теплоізоляція і звукопоглинання
льні
3 Мати тепло- РСТ УРСР 1997-87 до 200 0,038 500(1000)х500(1000)х30÷250 Теплоізоляція і звукопоглинання
звукопоглинаючі базаль- ІЗМ №1 1.02.93
тові, БЗМ
4 Картон теплоізоляційний ТУУ 8823018-95 до 200 0,040 (300÷1200)х(300÷1200)х(2÷12) Теплоізоляція і звукопоглинання
базальтовий, БТК
5 Ватин базальтовий ТУ 21 України 6-93 1,0 кг/м2 0,040 1000х1000÷3000х10 Теплоізоляція і звукопоглинання
6 Плити теплоізоляційні ТУ 21 УРСР 482-90 до 200 0,05 1200х900х40(50) Теплоізоляційні вкладиші, тепло-
(НКТМ) ізоляція для конструкцій будин-
ків
7 Вироби керамоперлітові ТУ 21 України 517-92 до 300 0,07 за замовленням дрібноштучні Для стін і простінків, теплоізоля-
теплоізоляційні ції
8 Плити пінополістирольні ГОСТ 15588 -86 до 25 0,039 1000÷2000х500÷1000х15÷500 Термовкладиші
9 Вироби з ніздрюватого ГОСТ 21 520 - 89 600÷ 0,14÷0,21 588х300х188 Для стін і простінків, теплоізоля-
бетону 800 ції
10 Листи полівінілхлоридні ТУ 21-5744710-30-91 до 25 0,04 1800х900х0,4(0,6) Облицювання стін і підлог
11 Панелі двошарові У стадії розробки до 400 0,2÷1,4 2500х1200х18÷75 Для внутрішньої поверхні зовні-
шніх стін, теплоізоляція
12 Скло теплозахисне У стадії розробки до 400 Тепловідзерка- За замовленням Засклення прорізів і вікон
лення до 50%
63
Продовження табл. З.1
1 2 3 4 5 6 7
13 Склопакети теплоізо- У стадії розробки до 400 Тепловід- За замовленням Засклення прорізів і вікон
ляційні зеркалення
до 30%
14 Вироби з ніздрюватого ГОСТ 5742-76 до 600 0,1 За замовленням Утеплення будинків і конс-
бетону, теплоізоляцій- трукцій
ні
15 Вироби теплоізоляцій- ГОСТ 24 748-81 до 225 0,056 1000х500х100 Утеплення будинків і конс-
ні трукцій
16 Вироби перлітобетоні- ДСТУ БВ.2.7-15-95 250÷450 0,07÷0,108 Плити 250х250х80 Утеплення будинків і конс-
тові, теплоізоляційні Цегла 230х115х65 трукцій
17 Корковий агломерат 100÷180 0,031÷0,03 плити Облицювання стін, підлоги,
8 стелі
Теплоізоляційні вироби Paroc
17 М'які плити і мати 30 0,0365 1300х500х (50, 70, 75, 90, 100, 125, М'яка ізоляція зовнішніх стін з
IL 150, 175) дерев'яним і металевим карка-
1170х610х (42, 50, 66, 70, 90, 95, 100, сом
125, 150)
920х870х (100, 125, 150, 175, 200)
18 Мат Paroc IM 30 0,0365 Довжина х 565х (30, 50, 70, 75, 100) М'яка ізоляція зовнішніх стін з
Довжина х 870х (50, 75, 100) металевим каркасом
19 Мат Paroc IMP 30 0,0365 50, 75, 100, 125 (покритий папером) М'яка ізоляція зовнішніх стін
з цегли
20 Плита Paroc A-IL 35 0,0335 1300х500х (30, 50, 75, 100, 125, 150, М'яка ізоляція легких верхніх
175) міжповерхових і нижніх пере-
920х870х (100, 125, 150, 175) криттів
1170х610х (100, 125, 150, 175) - стін із протипожежними і
звукоізоляційними вимогами
- інших відповідних конструк-
цій, у яких ізоляція не підда-
ється навантаженню
21 Плита Paroc AL 40 0,0335 1300х560х (50, 75, 100, 125, 150) М'яка ізоляція
Плита Paroc SE 1200х600х (50, 75, 100, 125, 150)
64
1 2 3 4 5 6 7
22 Вітрозахисні плити 80 0,032 1200х600х (30, 50) з покриттям GF Вітрозахист та ізоляція стін з дере-
Плита Paroc TSL 1800х1200х (30, 50, 70) з покриттям GF в'яним каркасом і перекриттів
23 Плита Paroc VUL 200 0,033 1800х1200х13 з покриттям GF Вітрозахист та ізоляція верхніх пе-
рекриттів
Плита Paroc 140 2400х1200х20 з покриттям GF Вітрозахист у т.ч. промислових бу-
динків зі сталевим каркасом
24 Тверді плити Для тепло-, протипожежного та аку-
Плита Paroc ELK 60 0,034 1200х600х (50, 70, 80, 100, 120, 140, 150) стичного ізолювання конструкцій:
Плита Paroc EL 1200х600х (30, 50, 70, 100, 120, 140, 160, - утеплених з/б панелей
180)
Плита Paroc ELU 90 (d(50)мм 1400х600х (100, 120, 140, 160, 180) - різних монолітних з/б конструкцій
- марку ізоляції вибирають по нава-
Плита Paroc ELUS 70 (d>50)мм 1400х600х (100, 120, 140, 145, 160, 180) нтаженню
Плита Paroc VL 100 1200х600х (20, 30, 50, 70, 100, 120) - монолітних підлог
Плита Paroc ТL 115 0,032 1200х600х (50, 70, 80, 120) - звукоізоляційних підлог
25 Плита Paroc RAL1 90 (d(50)мм 0,034 1200х600х (30......180) Для утеплення зовнішніх стін із
70 (d>50)мм тришаровим штукатурним покрит-
Плита Paroc RAL2 100 1200х600х (40......140) тям - марка утеплювача залежить від
Плита Paroc RAL3 110 0,035 1200х600х (50......140) навантаження і системи штукатурки
Плита Paroc RAL4 140 0,034 1200х600х (30......140)
Плита Paroc RAL5 170 0,0345 1200х600х (20......140)
Плита Paroc 85 0,04 1200х200х (50......150)
RAL1/Lamella
26 Ізоляція для дахів 1800х1200х (70, 80, 100, 120, 130, 140, 150, Поєднання плит AKL+KKL викори-
Плита Paroc AKL 110 0,035 160, 180) стовується звичайно для стандарт-
1800х1200х (100, 120, 130, 140, 150, 160, них рішень покрівель
Плита Paroc AKLU 180) Поєднання плит AKLU+KKL реко-
мендується для покрівель з підви-
щеними вимогами по вологостійкос-
ті
65
1 2 3 4 5 6 7
27 Плита Paroc ККL 230 0,0375 1800х1200х 20 з покриттям GF Для утеплення і реконструкції по-
2400х1200х 20 з покриттям GF крівель
28 Плита Paroc ККL-BIT 230 0,0375 1800х1200х20 покрита бітумом Для опорних шарів реконструкції
покрівель
29 Плита Paroc ТКL 170 0,0345 1800х1200х20, (30, 50, 60, 70, 80, 100) зДля одношарового ізолювання по-
покриттям GF крівель
1600х1200х(30, 50, 60, 70, 80, 100)
з покриттям GF (30, 50 краї довгих сто-
рін виконані з пазом для шпунтових Плита з канавками укладається вер-
з'єднань) хнім шаром
Плита Paroc ТКLU 1800х1200х30
30 Плита Paroc EKL 180 0,0375 1200х900х (50, 60, 70, 80, 90, 100) з по- Для використання в конструкціях з
криттям GF підвищеними вимогами на міцність
Плита Paroc EKLU 1200х900х (70, 80, 90, 100) з покриттям стиску. Для використання в комбі-
GF нації EKLU+KKL
31 Плита Paroc UKL 120 0,034 1800х1200х (60, 80, 90, 100, 120, 140) з Для одношарових ізольованих по-
покриттям GF+ крівель
32 Плита Paroc PDP 150 0,038 1800х1200х (30, 40, 50, 60, 80, 100)
180 1800х1200х (30, 40, 50, 60, 80, 100)
200 1800х1200х (30, 40, 50, 60, 80, 100)
33 Пожежна ізоляція Для об'єктів, що вимагають спеціа-
Плита Paroc PAL 140 0,034 1200х600х (20, 25, 30, 50, 60, 90, 100) льного протипожежного захисту:
Плита Paroc TUL 100 1200х600х10 димарів і сталевих конструкцій
Вогнетривка ізоляція для печей і
коминів
Теплоізоляційні вироби ISOVER
34 МатиКТ 17 0,036 (11100-420)х575х(50-150) Стіни, стелі, підлоги (без наванта-
КТ-11 11-13 0,041 (11100, 6300)х1200х(50-100) ження)
Мати 0,036- 1170х560х(50, 70,-100) Стіни, стелі, підлоги (без наванта-
560-КL 17 0,041 ження)
Мати 0,036- 1170х610х(42, 50, 66) Стіни, стелі, підлоги (без наванта-
610-КL 17 0,041 ження)
66
1 2 3 4 5 6 7
Мати 0,036- (11100, 8400, 6300, 4200)х575х(50, Стіни, стелі, підлога (без наванта-
575-КL 17 0,041 75,100, 150) ження)
35 Плити
КLТ 17 0,041 (1320-1170)х(560, 610, 870)х(50-150) Стіни, стелі, підлога (без наванта-
КLA 19 0,033 (1320)х560х(50-150) ження)
36 Плити
RКL 60 0,03 (1500, 3000)х1200х(30, 45, 60) Стіни, горища
RКL-A 60 0,03 3000х1200х(45-60)
37 Плита
RКL-EJ 95 0,031 3000х1200х(13, 25) Стіни
38 Плити
SКL 50 0,031 1150х850х(30, 50) Стіни, горища
39 Плити
VКL 130 0,032 2700х1200х13 Стіни
OL-E 50 0,033 1400х600х(100-150)
OL-A 65 0,033 1200х600х(20-100)
OL-P 140 0,035 1380х1190х(70, 110, 150) Стіни під штукатуркою, плоскі дахи
40 Плити
OL-K 130 0,033 1200х600х(30-100) Плоскі дахи
OL-KA 75/140 0,033 1380/1550х1190/1180х(100-180)
OL-YK 95 0,033 1500х1180х(80-120)
OL-LA 140 0,035 1600х1180х20
Ізоляція фольгована Сауни, теплотраси, комунікації, сис-
KT-AL 11/13 0,033 (11100, 6300)х1200х(50, 100) теми кондиціонування, холодильні
KIM-AL 25 (7000, 5000)х1200х(50, 100) установки
REK 60 2600х1200х(25, 45)
Ізоляція на сітці Котли, теплотраси, комунікації
KVN-50 50 0,035 (4000, 2000)х1200х(50, 100)
67
1 2 3 4 5 6 7
Теплоізоляційні вироби URSAc
Мати ТУ 5763-
М-11 002- 10-14 0,042-0,048 (18000, 15000, 11500, 9000, 7500, Скатні дахи, перекриття
00287697- 0,038-0,046 6500)х(600, 1200)х(50, 60, 80, 100, Скатні дахи, перекриття, каркасні
М-15 97 14-16 0,036-0,044 120,140) панелі, перегородки, стелі підвалів
М-17 16-21 0,034-0,04 (8000, 4000)х(600, 1200)х(50, 60, 80, Скатні дахи, перекриття, каркасні
100, 120,140) панелі, перегородки, трубопроводи,
устаткування
М25 21-25
Плити ТУ 5763-
П-15 002- 13-16 0,038-0,046 1250х600х(50, 60, 70, 80, 100, 110, 120) Скатні дахи, перекриття, каркасні
00287697- 0,036-0,044 панелі, перегородки, стелі підвалів
П-17 97 16-18 1250х600х(50, 60, 70, 80, 100, 110, 120)
П-20 002- 18-26 0,035-0,04 1250х600х(50, 60, 70, 80, 100, 110, 120) Зовнішні стіни будинків
П-30 00287697- 26-32 0,033-0,038 1250х600х(40, 50, 60, 70, 80, 100)
97
П-35 002- 32-38 0,033-0,038 1250х600х(40, 50, 60, 70, 80, 100) Зовнішні стіни будинків, трубопро-
00287697- 0,033-0,038 води, устаткування
П-45 97 38-50 0,033-0,037 1250х600х(40, 50, 60, 70, 80, 100)
П-60 50-66 1250х600х(20, 25, 30, 35, 40)

Плити ТУ 5763- Зовнішні стіни будинків, звукоізо-
П-75 002- 66-75 0,033-0,037 1250х600х(20, 25, 30, 35, 40) ляція від ударного шуму
00287697-
97
Теплоізоляційні вироби Rockwool
Rockmin 29,35 0,038 1000х(625, 600, 500)х(40, 50, 60, 70, 80, Підлога, стіни, покрівля
90, 100, 120, 150, 200)
68
1 2 3 4 5 6 7
Stroprok 160 0,041 1000х500х(30, 40, 50, 60, 70, 80, 100) Підлога
Rockmur 50 0,04 1000х500х(40, 50, 60, 80, 100, 120) Стіни
Panelrock 70 0,037 1000х500х(50, 60, 70, 80, 90, 100, 120, Стіни
150)
Wentirock 100 0,037 1000х500х(40, 50, 60, 70, 80, 90, 100, Стіни
120)
Rockton 45 0,04 1000х(625, 600)х(50, 60, 70, 80, 90, 100, Стіни
120)
Deltarock1 35 0,037 1000х500х(50, 60, 80, 100, 120, 150) Покрівля
Dachrock 200 0,041 1000х500х(50, 60, 70, 80, 90, 100) Покрівля
Superrock 0,034 1000х(625, 600, 500)х(50, 60, 80, 100,
120, 140, 150, 160, 180, 200, 220)
Spodrock 138 0,042 1000х500х(50, 60, 70, 80, 90, 100, Покрівля
120)
Примітка
1. Пінополістирол виробляється у формі плит або блоків різної щільності. Володіє гарними конструктивними характерис-
тиками (20-30кН/м2). При температурі 80-90°С матеріал розм'якшується. При подальшому зростанні температури пінополісти-
рол плавиться і загоряється. Матеріал водостійкий, хоча може містити велику кількість вологи. При тривалому впливі сонячного
світла пінополістирол набуває жовтого кольору і стає крихким. В Україні як плитний утеплювач для стінових панелей, як прави-
ло, використовується пінополістирол ПСБ-С щільністю 15-40 кг/м3. Тому що матеріал горючий, у місцях стикових з'єднань (по
контуру панелі) улаштовують теплопровідні вогнезахисні ребра, що погіршує теплозахисні якості таких конструкцій.
2. Пінополіуретан випускається у формі листового матеріалу, плит і блоків. Матеріал негігроскопічний, легкий і хімічно
стійкий. Оскільки в якості піноутворюючих речовин використовують фреони, повітря поступово проникаючи всередину матері-
алу, вивільняє фреони. При цьому теплотехнічні якості пінополіуретану погіршуються.
3. Скловолокно - матеріал який характеризується міцністю, не горючістю, гарними конструктивними властивостями. Ма-
теріал не всмоктує вологу і паронепроникний, тому є прекрасним матеріалом для теплоізоляції внутрішньої поверхні огороджу-
вальних конструкцій. Крім цього скловолокно використовується для звукоізоляції.
4. Мінеральна вата складається з волокон гірських порід, чи шлаку скла. Матеріал володіє гарними звукоізоляційними ха-
рактеристиками, пластичний і не горючий. Виробляється у виді прошивних плит і матів (щільність 50 - 125кг/м3).
69
Додаток І
Значення коефіцієнта поглинання сонячної радіації Таблиця І.1
для різних матеріалів
№ Матеріал зовнішньої поверхні огороджувальної Коефіцієнт погли-
конструкції нання сонячної
радіації χ
1 Алюміній матовий 0,52
2 Алюміній полірований 0,26
3 Азбест білий 0,42
4 Азбестоцементні листи 0,65
5 Асфальтобетон 0,9
6 Бетони 0,7
7 Вапняк світлий шліфований 0,35
8 Вапняк темний 0,5
9 Граніт світло-сірий полірований 0,8
10 Дерево непофарбоване 0,6
11 Захищений шар рулонної покрівлі зі світлого гра- 0,65
вію
12 Мармур сірий шліфований 0,3
13 Мармур темний шліфований 0,65
14 Облицювання природним каменем білим 0,45
15 Цегла глиняна червона 0,7
16 Цегла силікатна 0,6
17 Облицювання природним каменем білим 0,45
18 Фарбування силікатне темно сіре 0,7
19 Фарбування вапняне біле 0,3
20 Плитка лицювальна керамічна 0,8
21 Плитка лицювальна скляна синя 0,6
22 Плитка лицювальна біла чи палева 0,45
23 Руберойд із піщаним посипанням 0,9
24 Сталь листова, пофарбована білою фарбою 0,45
25 Сталь листова, пофарбована темно- червоною фар- 0,8
бою
26 Сталь листова, пофарбована зеленою фарбою 0,6
27 Сталь покрівельна оцинкована 0,65
28 Стекло облицювальне 0,7
29 Толь чорний 0,87
30 Штукатурка вапняна темно-сіра чи теракотова 0,7
31 Штукатурка цементна світло- блакитна 0,3
32 Штукатурка цементна темно- зелена 0,6
33 Штукатурка цементна кремова 0,4
70
Додаток К
Опір повітропроникненню матеріалів конструкцій Таблиця К.1
№ Матеріали і конструкції Товщина Опір по-
шару, мм вітро-
проник-
ненню RІ,
(м2 годи-
на Па/кг)
1 2 3 4
1 Бетон суцільний (без швів) 100 19620
2 Газосилікат суцільний (без швів) 140 21
3 Вапняк-черепашник 500 6
4 Картон будівельний (без швів) 1,3 64
5 Кладка із суцільної цегли на цементно-піщаному 250 і бі- 18
розчині товщиною в одну цеглу і більше льше
6 Кладка із суцільної цегли на цементно-піщаному 120 2
розчині товщиною в півцеглини
7 Кладка із суцільної цегли на цементно- 250 і бі- 9
жужільному розчині товщиною в одну цеглу і бі- льше
льше
8 Кладка із суцільної цегли на цементно- 120 1
жужільному розчині товщиною в півцеглини
9 Кладка з цегли керамічної пустотної на цементно- - 2
піщаному розчині товщиною в півцеглини
10 Кладка з легкобетонного каменя на цементно- 400 13
піщаному розчині
11 Кладка з легкобетонного каменя не цементно- 400 1
жужільному розчині
12 Листи азбоцементні з закладенням швів 6 196
13 Шпалери паперові звичайні - 20
14 Обшивання з обрізних дощок, з'єднаних упритул 20-25 0,1
або вчверть
15 Обшивання з обрізних дощок, з'єднаних у шпунт 20-25 1,5
16 Обшивання з дощок подвійне з прокладкою між 50 98
ними будівельного паперу, з'єднаних упритул або
вчверть
17 Обшивання з фіброліту чи деревоволокнистих 15-70 2,5
безцементних м'яких плит із закладенням швів
18 Обшивання з фіброліту чи деревоволокнистих 15-70 0,5
безцементних м'яких плит без закладення швів
71
Продовження табл. К.1
1 2 3 4
19 Обшивання з твердих деревоволокнистих листів з 10 3,3
закладенням швів
20 Обшивання з гіпсової сухої штукатурки з закла- 10 20
денням швів
21 Пінобетон автоклавний (без швів) 100 1960
22 Пінобетон неавтоклавний 100 196
23 Пінополістирол 50-100 79
24 Піноскло суцільне (без швів) 120 повітро-
непрони-
кно
25 Плити мінераловатні тверді 50 2
26 Руберойд 1,5 Повітро-
непрони-
кне
27 Толь 1,5 490
28 Фанера клеєна (без швів) 3-4 2940
29 Шлакобетон суцільний (без швів) 100 14
30 Штукатурка цементно-піщаним розчином по ка- 15 373
м'яній чи цегельній кладці
31 Штукатурка вапняна по кам'яній чи цегельній 15 142
кладці
32 Штукатурка вапняно-гіпсова по дереву (по драні) 20 17
3
33 Керамзитобетон щільністю 900 кг/м 250-400 13-17
3
34 Керамзитобетон щільністю 1000 кг/м 250-400 53-80
3
35 Керамзитобетон щільністю 1100-1300 кг/м 250-450 390-590
3
36 Шлакобетон щільністю 1500 кг/м 250-400 0,3
Примітка
1. Для кладок з цегли і каменів з розшивкою швів на зовнішній поверхні,
опір повітропроникненню необхідно збільшувати на 20 (м2 година Па/кг).
2. Опір повітропроникненню повітряних прошарків і шарів огороджува-
льної конструкції, із сипучих (шлаку, керамзиту, пемзи і т.п.), пухких і волок-
нистих (мінеральної вати, соломи, стружки і т.п.) матеріалів необхідно при-
ймати рівним нулю не залежно від товщини шару.
72
Додаток Л
Тиск (максимальний тиск) насиченої водяної пари Таблиця Л.1

Е в мм рт. ст. для різних температур при РБ = 755 мм рт. ст.
Для температур від 0 °С до –45 °С (над кригою)
73
Для температур від 0 °С до +50 °С
Продовження табл. Л.1
74
П р и м і т к а. Значення які приведені в таблицях взяті з книги: Landolt-
Bornstein, Physicalich – chemische – Tabellen. Т. II. Берлін, 1923.
75
Додаток М
Опір паропроникненню листових матеріалів
і тонких шарів пароізоляції Таблиця М.1
№ Матеріал Тов- Опір паропро-
щина никненню,
шару, (м година Па /
мм мг)
1 Картон звичайний 1,3 0,016
2 Листи азбестоцементні 6 0,3
3 Листи гіпсові обшивальні (суха штукатурка) 10 0,12
4 Листи деревоволокнисті тверді 10 0,11
5 Листи деревоволокнисті м'які 12,5 0,05
6 Фарбування гарячим бітумом за один раз 2 0,3
7 Фарбування гарячим бітумом за два рази 4 0,48
8 Фарбування фарбою на олії за два рази з попе- - 0,64
редньою шпаклівкою і ґрунтовкою
9 Фарбування емалевою фарбою - 0,48
10 Покриття ізольною мастикою за один раз 2 0,6
11 Покриття битумно-кукерсольною мастикою за 1 0,64
один раз
12 Покриття битумно-кукерсольною мастикою за 2 1,1
два рази
13 Пергамін покрівельний 0,4 0,33
14 Поліетиленова плівка 0,16 7,3
15 Руберойд 1,5 1,1
16 Толь покрівельна 1,9 0,4
17 Фанера клеєна трьохшарова 3 0,15
76
Додаток Н
Мінімально допустиме значення опору теплопередачі

огороджувальної конструкції житлових та громадських
будинків Rq min, м2·°С/Вт
Таблиця Н.1
№ Вид огороджувальної Значення Rq min для температурної зони

поз. конструкції I II III IV
1 Зовнішні стіни 2,8 2,5 2,2 2,0
2a* Покриття й перекриття 4,95 4,5 3,9 3,3
2б неопалюваних горищ 3,3 3,0 2,6 2,2
3 Перекриття над проїздами та
холодними підвалами, що 3,5 3,3 3,0 2,5
межують із холодним повітрям
4 Перекриття над неопалювани-
ми підвалами, що розташовані 2,8 2,6 2,2 2,0
вище рівня землі
5a* Перекриття над неопалювани- 3,75 3,45 3,0 2,7
5б ми підвалами, що розташовані 2,5 2,3 2,0 1,8
нижче рівня землі
6a* Вікна, балконні двері, вітрини, 0,6 0,56 0,5 0,45
6б вітражі, світлопрозорі фасади 0,5 0,5 0,5 0,45
7 Вхідні двері в багатоквартирні
житлові будинки та в громад- 0,44 0,41 0,39 0,32
ські будинки
8 Вхідні двері в малоповерхові
будинки та в квартири, що роз- 0,6 0,56 0,54 0,45
ташовані на перших поверхах
багатоповерхових будинків
9 Вхідні двері в квартири, що
розташовані вище першого 0,25 0,25 0,25 0,25
поверху
* Для будинків садибного типу і будинків до чотирьох поверхів включно
77
Допустима за санітарно-гігієнічними вимогами різниця між температурою
внутрішнього повітря і приведеною температурою внутрішньої поверхні ого-
роджувальної конструкції ∆tсг, °С Таблиця Н.2
Вид огороджувальної конструкції
Призначення Стіни Покриття Перекриття
будинку (зовнішні, та перекриття над проїздами
внутрішні) горищ та підвалами
Житлові будинки,
дитячи установи, 4,0 3,0 2,0
школи, інтернати
Громадські буди-
нки, крім зазначе-
них вище, адміні- 5,0 4,0
стративні та побу-
тові, за вийнятком
приміщень з воло-
гим та мокрим
режимом експлуа-
тації
Виробничі будин-
ки з сухим та но-
рмальним режи- 7,0 5,0 2,5
мом експлуатації
ки з вологим та t в - tр 0,8(tв - tр)
мокрим режимом
експлуатації
ки з надлишками 12 12
тепла
(більше 23 Вт/м2)
Примітка. tв – температура у приміщенні, tр – точка роси, °С
78
Додаток О
Таблиця О.1
Висота будівлі, Коефіцієнт βν залежно від характеристики місцевості
hi,м А В С
≤5 0,75 0,50 0,40
10 1,00 0,65 0,40
20 1,25 0,85 0,55
40 1,50 1,10 0,80
60 1,70 1,30 1,00
80 1,85 1,45 1,15
100 2,00 1,60 1,25
150 2,25 1,90 1,55
200 2,45 2,10 1,80
250 2,65 2,30 2,00
300 2,75 2,50 2,20
350 2,75 2,75 2,35
Примітка 1. А - відкрите узбережжя моря,озера,водосховища,поле.
В – територія, лісовий масив тощо з рівномірно розташованими
перешкодами заввишки понад 10 м.
С - місцевість з розташованими будинками заввишки понад 25 м.
Примітка 2. Споруда вважається розташованою на місцевості даного типу,
якщо ця місцевість є незмінною з навітряного боку споруди на відстань до 30h
при висоті споруди до 60 м та 2 км – при більшій висоті будівлі.
79
Додаток П
Термічний опір замкнутого повітряного прошарку, м2·°С/Вт,

залежно від розміщення в конструкції
Таблиця П.1
Товщина Розміщення прошарку
повітряного горизонтальне при потоці горизонтальне при потоці
прошарку, м тепла знизу вгору та тепла згори донизу
вертикальне
Середня температура повітря у прошарку
≥0 °С <0 °С ≥0 °С <0 °С
0,01 0,13 0,15 0,14 0,15
0,02 0,14 0,15 0,15 0,19
0,03 0,14 0,16 0,16 0,21
0,05 0,14 0,17 0,17 0,22
0,1 0,15 0,18 0,18 0,23
0,15 0,15 0,18 0,19 0,24
0,2 – 0,3 0,15 0,19 0,19 0,24
80
Додаток Р
Допустиме за теплоізоляційними характеристиками збільшення вологості

матеріалу ∆w Д в конструкції у холодний період року
Таблиця Р.1
Найменування матеріалу Значення ∆w Д ,%

Мінераловатні та скловолокнисті вироби 2,5
Пінополістірол 2,0
Пінополіуретан 3,0
Плити з карбамідно-формальдегідних пінопластів 7,0
Ніздрюваті бетони (газобетон, пінобетон, газосилікат тощо) 1,2
Бетони легкі 1,2
Вироби перлітові 2,0
Плити з природних органічних та неорганічних матеріалів 7,0
Вироби з кремнезиту 2,5
Цегляне мурування 1,5
Піногазоскло 1,5
Мурування з силікатної цегли 2,0
Засипки з керамзиту, шунгізиту 3,0
Важкий бетон, цементно-піщаний розчин 2,0
81
Додаток С
Розрахункові значення температури й вологості повітря приміщень
Таблиця С.1
Призначення будинків Розрахункова темпера- Розрахункове значення
тура внутрішнього пові- відносної вологості φВ, %
тря tВ, °С
Житлові 20 55
Громадські та адмініст- 20 50-60

ративні
Лікувальні й дитячі на- 21 50
вчальні заклади
Дошкільні заклади 22 50
Розрахункові температури зовнішнього повітря

(для оцінки температурного режиму теплопровідних включень огороджу-
вальних конструкцій, повітропроникності та теплостійкості)
Таблиця С.2
Температурна зона I II III IV
Розрахункова температура зовнішнього - 22 - 20 - 18 -12
повітря, °С
82
Додаток Т
Зразок оформлення титульного аркуша
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет: САНІТАРНО-ТЕХНІЧНИЙ
Кафедра: ТЕПЛОГАЗОПОСТАЧАННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ І
ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВИХ ВТОРИННИХ
ЕНЕРГОРЕСУРСІВ
Спеціальність: ТЕПЛОГАЗОПОСТАЧАННЯ І ВЕНТИЛЯЦІЯ
РОЗРАХУНКОВО – ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Керівник проекту:
____________________
Дата «___»________ 20 р.
Підпис ____________
Розробив студент(ка):
____________________
Група: _____________
Дата «___»________ 20 р.
Підпис ____________
Харків 20__
83
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
1. ДБН В.2.6-31:2006 . Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція
будівель. Мінбуд України .- Київ: 2006
2. СНиП II.3.-79**. Строительная теплотехника. Госстрой СССР. М.:
ЦИТП Госстроя СССР, 1986
3. СНиП 2.01.01.-82 Строительная климатология и геофизика. Госстрой
СССР. - М.: Стройиздат, 1983.
4. Нащокин В.В. Техническая термодинамика и теплопередача. - М.:
Высшая школа, 1975. - 496 с.
5. Фокин К.Ф. Строительная теплотехника ограждающих частей зда-
ний. М.: Стройиздат, 1973.
6. Богословский В.Н. Строительная теплофизика. М.: Высш. школа
1985.
7. Шкловер М.А., Васильев Б.Ф., Ушков Ф.В. Основы строительной
теплотехники. М.: 1956
8. Украина: Энергоснабжение в зданиях. - Kiev: ЕС-Еnеrgy Centre,
1995 – 274 c.
9. Богословский В.Н., Сканави А.Н. Отопление: Учебник для вузов. -
М.: Стройиздат, 1991.
10. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структу-
ра і правила оформлення. - К.: ДЕРЖСТАНДАРТ УКРАЇНИ, 1995.
11. Единая система конструкторской документации.
ГОСТ 2.301-68. Форматы.
ГОСТ 2.302-68. Масштабы.
ГОСТ 2.303-68. Линии.
ГОСТ 2.304-68. Шрифты чертежные.
ГОСТ 2.305-68. Изображения - виды, разрезы, сечения.
ГОСТ 2.306-68. Обозначения графические материалов и правила нане-
сения их на чертежах.
ГОСТ 2.316-68. Правила нанесения на чертежах надписей, технических
требований и таблиц.
84
ЗМІСТ
ВСТУП 4
1. СКЛАД І ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ .....................................4
1.1. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки.................................4
1.2. Склад курсового проекту..............................................................................4
1.3. Вибір вихідних даних для проектування....................................................5
2. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ ........................................................................12
2.1. Вибір теплофізичних характеристик будівельних матеріалів будівлі, що
проектується ................................................................................................12
2.2. Теплотехнічний розрахунок огороджувальної конструкції для
холодного періоду року ..............................................................................13
2.3. Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструкції, для
літнього періоду ..........................................................................................15
2.4. Розрахунок опору повітропроникненню стінової огороджувальної
конструкції ...................................................................................................17
2.5. Розрахунок вологісного режиму ................................................................19
2.5.1. Розрахунок огороджувальної конструкції на можливу конденсацію
водяної пари у її товщі ................................................................................... 19
3. ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ ....................................24
3.1 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій...................27
3.1.1 Вибір теплофізичних характеристик будівельних матеріалів ..............27
3.1.2 Розрахунок стінової огороджувальної конструкції ...............................30
3.1.3. Розрахунок горищного перекриття.........................................................31
3.1.4 Розрахунок підвального перекриття.......................................................32
3.2. Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструкції .......32
3.3 Розрахунок опору повітропроникненню....................................................34
3.4 Розрахунок вологісного режиму стінової огороджувальної конструкції
.......................................................................................................................35
3.4.1 Розрахунок стінової огороджувальної конструкції на можливу
конденсацію водяної пари у її товщі ............................................................ 35
2
P = ( I 1 − I 2 ) Z10 −6 = 198,2 ⋅ 5088 ⋅ 10 −6 = 1,01 кг/м ..........................................................39
Додаток А 40
Додаток Б 51
Таблиця В.1 .............................................................................................................54
Додаток Г 56
Таблиця Г.1 Сонячна радіація (пряма / розсіяна), яка потрапляє у липні на
вертикальну поверхню східної і західної орієнтації Вт/м2....................................56
ДОДАТОК З ............................................................................................................63
Додаток І 70
Додаток К 71
85
Додаток Л 73
Додаток М 76
Додаток С 82
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ ........................................................................................84
86
Навчальне видання
Методичні вказівки до виконання курсового проекту "Тепловий і вологісний

розрахунок огороджувальних конструкцій будівель" для студентів спеціаль-
ностей 6.060101 «Теплогазопостачання і вентиляція», 6.040106 «Екологія бу-
дівництва».
Укладачі: Ланцберг Натан Генрихович, Чайка Юрій Іванович,

Поволочко Валентина Борисівна
Кафедра теплогазопостачання, вентиляції та використання ТВЕР
Відповідальний за випуск О.Ф. Редько
Редактор
План поз. Формат 60х84 1/16.

Підп. до друку Обл.-вид. арк. 0,8.
Надруковано на ризографі. Умов. друк. арк.0,78. Папір друк.№2.
Тираж прим. Зам. № Безкоштовно.
ХДТУБА, 61002, Харків, вул. Сумська, 40
Підготовлено та віддруковано РВВ

Харківського державного технічного університету
будівництва та архітектури
87

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Uploaded by

Document Information

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

Міністерство освіти і науки України

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Затверджено на засіданні кафедри

Рецензент Н.М. Басова

Кафедра теплогазопостачання, вентиляції і використання теплових вторинних

Застосування нових будівельних матеріалів, прогресивних методів будів-

1. СКЛАД І ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

1.1. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки

Курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки.

1.2. Склад курсового проекту

Розрахунково-пояснювальна записка повинна містити наступні розділи:

1.3. Вибір вихідних даних для проектування

Згідно з завданням студенту надаються дані про житловий будинок в

Ж – житловий будинок, Г – громадський будинок, H – висота будівлі, h – висота поверху (див.[1])

23 1 194 0,001 143

2.1. Вибір теплофізичних характеристик будівельних матеріалів бу-

Мета – вибрати теплофізичні характеристики (λ, s, µ) матеріалів окре-

Вологісний режим приміщень будинків та споруд Таблиця 2.1

Умови експлуатації огороджувальних конструкцій (А, чи Б) залежно від

П р и м і т к а : для перекриттів над неопалюваним відвалом, а також для стін

Ціль – визначити опір теплопередачі RO , товщину шару утеплювача в

де R1 ,…, Rn - термічні опори шарів,що розраховуються за формулами

Рис. 2.2 Схема стіни

Товщину шару утеплювача необхідно округлити до найближчого біль-

Методика розрахунку опору теплопередачі залежить від конструкції пі-

де δ Ш .У , λ Ш ..У - товщина і коефіцієнт теплопровідності шарів утеплювача.

2.3. Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструк-

Ціль – визначити амплітуду коливання температури на внутрішній пове-

вання AtВИМ . Повинна виконуватися умова

треба намітити заходи по зменшенню дійсної амплітуди коливання температу-

Амплітуда коливань температури внутрішньої поверхні огородження

°С; ν - величина згасання розрахункової амплітуди температури в огороджу-

Порядок розрахунку AtРОЗР З

3. Приймаємо за дод. І коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріа-

5. Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджен-

Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y, Вт/(м2⋅°С),

якщо Di < 1, коефіцієнт теплозасвоєння розраховуємо за формулою

амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні огороджувальної

підвищити теплостійкість огородження, що можна здійснити без зміни його

2.4. Розрахунок опору повітропроникненню стінової огороджуваль-

Розрахункове значення t В приймається залежно від призначення

2.5. Розрахунок вологісного режиму

2.5.1. Розрахунок огороджувальної конструкції на можливу конденсацію

Ціль – визначити парціальний тиск водяної пари у товщі огородження і

Порядок розрахунку парціальних тисків

Для контроля правильності обчислень температуру на зовнішній поверхні

на границі четвертого і п’ятого шарів

За отриманим значенням температур t , тисків насиченої пари E і дійс-

Розрахунок приросту масового відношення вологи в матеріалі ∆w.

Розраховуємо потік пари, що входить до зони конденсації

Потік пари , що виходить із зони конденсації

У даних формулах e1 і e2 - парціальні тиски пари на вході і виході із зони кон-

У якості Z вибирається період із середньодобовими температурами зовніш-

де δ k - товщина шару, ρ k - густина матеріалу шару [1,табл.Л.1].

3. ПРИКЛАД ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Примітка 1. Тип місцевості – С [1].

Завдання на проектування (горищні перекриття і безгорищні покриття) Таблиця 3.2

3.1.1 Вибір теплофізичних характеристик будівельних матеріалів

Теплофізичні характеристики будівельних матеріалів Таблиця 3.4

Кліматичні характеристики району будівництва Таблиця 3.5

Ціль - визначити опір теплопередачі R0; товщину шару утеплювача в