Богомаз Даніїл Романович

здобувач вищої освіти 2 курсу

спеціальність 262 «Правоохоронна
діяльність»
факультету підготовки фахівців
для підрозділів кримінальної поліції
Дніпропетровського державного
університету внутрішніх справ
Кіяниця Володимир Миколайович
викладач кафедри кримінального права та
процесу
Дніпропетровського державного
Університету внутрішніх справ

ПІДСТАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАСТОСУВАННЯ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

Сьогодні ми розглянемо тему "Підстави та процесуальний порядок

застосування забезпечення кримінального провадження". Забезпечення
кримінального провадження є важливим етапом у здійсненні правосуддя та
забезпеченні ефективного розслідування злочинів. Україна має чітко
встановлені підстави та процедури для застосування забезпечувальних
заходів під час кримінального провадження, які дозволяють забезпечити
ефективність цього процесу.

Перш за все, варто визначити, що розуміється під забезпеченням

кримінального провадження. Забезпечувальні заходи - це комплекс правових
та організаційних заходів, що застосовуються на певних етапах
кримінального провадження з метою забезпечення можливості здійснення
судового розгляду, а також збереження доказів і запобігання ухилення від
кримінальної відповідальності.

Підстави для застосування забезпечення кримінального провадження в

Україні встановлені Кримінальним процесуальним кодексом України. Згідно
зі статтею 215 цього Кодексу, забезпечувальні заходи можуть бути
застосовані, якщо існують достатні підстави вважати, що обвинувачена особа
здійснює дії, які загрожують: знищенню, приховуванню, зміні або
пошкодженню доказів; утрудненню здійснення слідства; втраті грошей,
предметів або майна, що підлягає конфіскації[1].

До вищесказаного можу додати, що відзначається позитивна практика

ВСУ та ВС у питанні арешту майна та негативна тенденція у практиці
слідчих суддів, що пов'язана з відмовою у накладенні арешту з підстави,
передбаченої п.1 ч.2 ст.170, виключно через ненадання копії постанови про
визнання майна речовим доказом[2].

Також існують певні види забезпечувальних заходів, які можуть бути

застосовані у кримінальних провадженнях. До них належать: арешт майна,
затримання майна, заборона вчинення певних дій, визначення
місцезнаходження особи, заборона виїзду за межі країни та інші.

Процесуальний порядок застосування забезпечення кримінального

провадження також визначений Кримінальним процесуальним кодексом
України. Згідно з ним, рішення про застосування забезпечувальних заходів
може бути прийняте слідчим або суддею на підставі подання прокурора чи
слідчого, або в ході судового засідання[3].

Важливо зазначити, що застосування забезпечувальних заходів

повинно відбуватися з дотриманням принципів законності, обґрунтованості,
пропорційності та необхідності. Особі, проти якої застосовані
забезпечувальні заходи, надається право оскаржити таке рішення у
встановленому законом порядку[1].
 Список використаної літератури:
1. Кримінальний процесуальний кодекс України URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 30.06.2023)
2. Рішення Європейського Суду з прав людини відносно України щодо
застосування забезпечувальних заходів у кримінальних провадженнях URL:
https://minjust.gov.ua/m/rishennya-schodo-ukraini-vineseni-evropeyskim-sudom-
z-prav-lyudini (дата звернення: 30.06.2023)
3. Узагальнення судової практики розгляду клопотань про застосування
заходів забезпечення кримінального провадження марківським районним
судом луганської області , з моменту набрання чинності кримінальним
процесуальним кодексом україни // В.О. голови Марківського районного
суду Луганської області Т.Г.Логвіненко Вик. Щербак Н.О. // Т.9-11-67 URL:
http://surl.li/iqhbs