Оборотні і необоротні реакції.

Хімічна рівновага
Реакції, що відбуваються в одному напрямку і закінчуються повним перетворенням реагентів на
продукти реакції, називаються необоротними реакціями.
Наприклад, між купрум(ІІ) сульфатом і залізом відбувається реакція заміщення й утворюються ферум(ІІ)
сульфат і мідь:

Ця реакція належить до необоротних, тому що утворені мідь і ферум(ІІ) сульфат не взаємодіють між собою

Усі реакції йонного обміну, що супроводжуються випаданням осаду, виділенням газу або
утворенням малодисоційованої речовини, належать до необоротних реакцій.
Оборотні реакції — це реакції, що за одних і тих самих умов відбуваються одночасно у
протилежних напрямках, тому реагенти однієї реакції є продуктами другої i навпаки.
 На самому початку оборотної реакції, коли концентрація реагентів висока, швидкість прямої реакції більша,
ніж зворотної. З часом реагенти витрачаються, їх концентрація зменшується. Натомість збільшується маса і
концентрація продуктів реакції. У певний момент хімічної взаємодії швидкості прямої й зворотної реакцій
зрівнюються й надалі обидві реакції відбуваються з однаковою швидкістю.

У цьому стані реакція може перебувати тривалий час, якщо не вдаватись ні до якого впливу на неї.
Оборотну реакцію нескладно вивести зі стану динамічної рівноваги.
Стан хімічної рівноваги залежить від трьох величин:
• Концентрації реагентів і продуктів ( С )
• Температури (t)
• Тиску, якщо в реакції беруть участь гази (Р)
Якщо на систему, яка перебуває в хімічній рівновазі, вчинити зовнішній вплив, що порушує її, то
рівновага зміщуватиметься в напрямку процесів, які протидіють цьому впливу і послаблюють його
– принцип Ле Шательє
  У реакціях, які відбуваються без помітного теплового ефекту, зміна температури не спричинює
зміщення рівноваги. У цьому випадку підвищення температури лише прискорює встановлення
рівноваги.
 Для оборотних реакцій, у яких загальний об’єм реагентів дорівнює загальному об’єму продуктів,
зміна тиску не впливає на стан хімічної рівноваги.
 Деякі оборотні реакції відбуваються за наявності каталізаторів. Виявлено, що каталізатор
пришвидшує і пряму, і зворотну реакції, тобто скорочує термін встановлення хімічної рівноваги, але
не спричиняє її зміщення.

Прикладами оборотних реакцій в органічній хімії є гідрування і гідратація ненасичених сполук,

естерифікація та інші.
Хімічні виробництва багатьох речовин (амоніаку, сульфатної кислоти, тощо) ґрунтуються на оборотних
реакціях.

Хімічна рівновага в розчинах електролітів.

Електролітична дисоціація кислот, взаємодія багатьох солей з водою (гідроліз), деякі інші реакції за участю
електролітів у розчинах є оборотними процесами. На них також поширюється принцип Ле Шательє.
Наприклад, якщо в розчин оцтової кислоти
СН3СООН ←→ СН3СОО– + Н+
додати її сіль (скажімо, калій ацетат СН3СООK), яка містить йони СН3СОО– , то збільшення концентрації цих
йонів призведе до зміщення хімічної рівноваги ліворуч — у бік утворення недисоційованих молекул кислоти (її
ступінь дисоціації зменшиться).

Вплив зовнішніх умов на перебіг гідролізу.

Оскільки гідроліз є, як правило, оборотним процесом, то чинники, що впливають на стан хімічної рівноваги,
діють і в разі взаємодії солі з водою.
Згідно з принципом Ле Шательє, додавання води (розбавляння розчину) або підвищення температури зміщує
рівновагу в бік прямої реакції — гідроліз солі посилюється (це — ендотермічна реакція).
І навпаки, гідроліз послабиться, якщо додати в реакційну суміш один із його продуктів — кислоту або луг, а
також знизити температуру.