Засоби індивідуального та колективного захисту.

Засоби захисту органів дихання:

 противогази
o фільтруючі
o ізолюючі
 респіратори
 ватно-марлеві пов’язки
 підручні засоби

Фільтруючі протигази призначені для захисту органів дихання, очей від дії парів, туману,
газу, диму, крапельно-рідких СДОР, бактеріальних аерозолів і токсинів. Дія фільтруючих
протигазів базується на принципі очищення забрудненого повітря у внутрішніх шарах
фільтро - поглинаючої коробки (вугілля з каталізатором та протиаерозольний фільтр).

До складу фільтруючого протигазу входять: фільтр - поглинаюча коробка, з’єднувальна

трубка та лицьова частина, а також сумка з протизапітними плівками.

Противогази діляться за віковими категоріями:

 Від 0 до 1.5 року - використовують камери захисні дитячі (.КЗД-4 або -6)
 Від 1,5 до 7 років, протигаз фільтруючий дошкільний (ПДФ)
 Від 7 до 17 років протигаз фільтруючий шкільний. Будова та принцип дії дитячих
протигазів аналогічний для дорослих.
 Від 17 років використовує протигаз фільтруючі цивільні, протигази марок ГП-5, 5 М,
ГП-7,7В

Протигаз ГП-7 випускається в двох модифікаціях. ГП-7 - має пристрій для перемов, а ГП-7В
– пристрій для пиття води із штатної армійської фляги.

Ізолюючі протигази, за принципом дії, поділяються на дві групи: - з хімічно зв'язаним

киснем та з киснем під тиском. До першої групи належать протигази типа ІП-46М, ІП-4, -5.
Вони мають такі основні вузли: лицьова частина, регенеративний патрон, дихальний мішок,
каркас та сумка. Регенеративний патрон використовується для отримання кисню, а також для
поглинання вуглекислого газу та вологи.

До протигазів другої групи належать кисневі ізолюючі пристрої КІП-5, -7,-8., кисень в яких
міститься в металевих балонах під тиском.

Засоби захисту шкіри

Захищають відкриті ділянки шкіри та одяг від попадання на них крапельно-рідких отруйних
хімічних речовин.

За призначенням їх ділять на:

 табельні
o Фільтруючі
o Ізолюючі
 підручні
До фільтруючих засобів відноситься комплект фільтруючого одягу (КФО), який захищає
від отруйних хімічних речовин, що перебувають в газоподібному стані. До його складу
входить: бавовняно-паперовий комбінезон просочений хімічними речовинами, що
адсорбують (затримують) або нейтралізують пари ОР, а також натільна білизна і
підшоломник.

Ізолюючі засоби захисту шкіри виготовлені з повітронепроникних матеріалів. Вони можуть

бути герметичними і повністю захищати від крапельних та газоподібних ОР та
негерметичними, що захищають тільки від крапельно-рідких ОР.

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) -, до його складу входить плащ, захисні

панчохи та рукавиці, може використовуватись як накидка.

Легкий захисний костюм (Л-1), виготовлений з прогумованої тканини і складається з

сорочки з балахоном, штанів, зшитих разом з панчохами, двопалих рукавиць та
підшоломника.

Ці захисні засоби використовують при роботі в осередках хімічного забруднення, при

проведенні хімічної розвідки, а також для приготування та роботи з дезактиваційними,
дегазаційними та дезінфекційними розчинами.

Перебування людей в ізолюючому одязі обмежене у часі і залежить від температури повітря.
До підручних засобів захисту шкіри належить звичайний, добре підігнаний одяг та взуття.

Засоби медичного захисту - це засоби, що використовуються для попередження уражень

хімічними речовинами та надання першої медичної допомоги..

Вони поділяються на групи:

 за використанням:
o індивідуальні видаються при загрозі виникнення надзвичайних ситуацій ( АІ-
2); ІПП-8; ППІ;
o групові (призначені для оснащення медичних та аварійно-рятувальних
формувань, до них відносять набори, комплекти, укладки тощо);
 за призначенням :
o для індикації хімічних речовин;
o для попередження уражень хімічними речовинами ;
o для надання невідкладної медичної допомоги і лікування постраждалих;
o за видом факторів, що впливають:
o засоби медичного протихімічного захисту

Колективні засоби захисту.

Колективні засоби захисту - це герметизовані або негерметизовані стаціонарні інженерні

споруди або рухомі об'єкти військової техніки, які обладнані фільтровентиляційними
установками і призначені для групового захисту людей від зброї масового ураження

Укриття відкритого типу (окопи, щілини) знижують у 4-8 разів уражаючу дію ударної
хвилі, надійно захищають від світлового випромінювання, у десятки разів зменшують
ступінь дії іонізуючих випромінювань. Особовий склад, що знаходиться у таких укриттях
при застосуванні ЗМУ додатково повинен використовувати ЗІЗ.
Укриття закритого типу (бліндаж, перекрита щілина) додатково захищають від
запалювальних сумішей, значно знижують вірогідність ураження ОР, РР, БЗ. Захисні
властивості польового укриття залежать від ступеня герметизації, наявності пристосувань по
боротьбі з занесенням у споруду забрудненого повітря, засобами постачання очищеного
повітря. Герметизовані не вентильовані укриття закритого типу захищають від аерогенного
ураження ОР, РР, БЗ і недостатньо ефективні у відношенні захисту від парів аерозолів ОР і
БЗ. Час перебування в них людей обмежується 1-2 годинами.

Сховища (польові і довготермінові) за способом будівництва діляться на котлованні і

підземні. У залежності від стійкості діляться на 5 класів. За способом кондиціонування
повітря сховища поділяються на ті, що вентилюються, і на ті, що не вентилюються. Будову
сховищ складають: вхід - вихід обладнаний двома тамбурами, які призначені для
пересування шляхом шлюзування, а також проведення санітарної обробки, основного
приміщення. Довжина кожного тамбура 1 м.
У польових герметизованих сховищах, які обладнані фільтровентиляційними комплектами,
особовий склад може тривало перебувати без засобів індивідуального захисту в умовах
радіоактивного, хімічного чи бактеріологічного забруднення місцевості.
Фільтровентиляційний комплект складається з двох або трьох фільтрів-поглиначів, ручного і
електричного центробіжного повітряного насоса, набору повітряпроводів, вимірювача
об’єму повітря, яке подається і створює підпір повітря.

Сховища медичного призначення, як правило, котлованні, легкого типу, мають 2

самостійних виходи і обладнуються 2-3 тамбурами довжиною не менш 3м. В медичних
сховищах приміщення має ширину не менш 1, 9м для МПП, 2,4 - 3,5 м для ОМедБ, ОМЗ,
ВПГ. Для МПП звичайно передбачається 4 сховища довжиною більш 10 м кожне. При
розрахунках площі для медичних сховищ виходять з таких норм (табл. 3).