СИГНАЛИ БОРТОВИХ ПЕРЕДАВАЧІВ

БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ

ПРОТИВНИКА

Довідник

2019
2
 ЗМІСТ

Вступ………………………………….…………………………………………… 4
Розділ 1. ОЗНАКИ СИГНАЛІВ БОРТОВИХ ПЕРЕДАВАЧІВ
БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ПРОТИВНИКА…………..5
1.1. Загальна характеристика сигналів бортових передавачів
БпЛА противника………………………………………………………………5
1.2. Сигнали бортових передавачів БпЛА “Орлан-10”………………….……..6
1.2.1. Сигнали телеметрії БпЛА “Орлан-10”…………………………….……..6
1.2.2. Сигнали цільової інформації (відео) БпЛА “Орлан-10”………………...9
1.2.3. Синхронна зміна діапазонів частот для передачі сигналів
телеметрії та цільової інформації (відео) БпЛА “Орлан-10”………………..11
1.3. Сигнали бортових передавачів БпЛА “Елерон-3СВ” (“Тахіон”)…………13
1.3.1. Сигнали телеметрії БпЛА “Елерон-3СВ” (“Тахіон”)…………………….13
1.3.2. Сигнали цільової інформації БпЛА “Елерон-3СВ” (“Тахіон”)…………14
1.4. Сигнали бортових передавачів БпЛА серії “Гранат”……………………..15
1.5. Сигнали бортових передавачів БпЛА серії “Phantom”……………………17
1.6. Основні відмінності сигналів телеметрії БпЛА від інших сигналів……..18
Розділ 2. ОДНОЧАСНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА СИГНАЛАМИ
БОРТОВИХ ПЕРЕДАВАЧІВ ДЕКІЛЬКОХ БЕЗПІЛОТНИХ
ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ……………………………………………………20
Розділ 3. АЛГОРИТМ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СИГНАЛІВ
ТЕЛЕМЕТРІЇ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ
У ДІАПАЗОНІ ЧАСТОТ 902–928 МГц………………….…………….… 24
Висновки…………………………………………………………………………26
Рекомендації…………………………………………………………………… 27
Додаток А. Основні тактико-технічні характеристики БпЛА противника.… 28
Додаток Б. Основні особливості побудови та функціонування
безпілотних авіаційних комплексів, як об’єктів розвідки та подавлення….29
Додаток В. Таблиця визначення орієнтовної відстані до БпЛА “Орлан-10”
за потужністю прийнятого сигналу його бортового передавача……………31
Додаток Г. Ознаки сигналів бортових передавачів безпілотних
літальних апаратів ОБСЄ…………………………….………………….…… 32
Додаток Д. Акустичні сигнали, що випромінюються БпЛА………………….34
Додаток Е. Виявлення БпЛА в оптичному діапазоні…………………….……38

3
 ВСТУП
Досвід проведення антитерористичної операції та операції
Об’єднаних сил на Сході України показав, що противник постійно
використовує безпілотні літальні апарати (БпЛА) для ведення розвід-
ки та коригування вогню. З появою та розвитком ударних БпЛА про-
тивника завдання боротьби із цими засобами набуває ще більшої
вагомості. Первинним етапом боротьби з БпЛА є виявлення таких
апаратів за їх сигналами (випромінюваннями). Суттєво більша даль-
ність виявлення БпЛА противника досягається в радіодіапазоні за
сигналами бортових передавачів. Відповідно, узагальнення та систе-
матизація ознак сигналів бортових передавачів БпЛА противника,
а також використання таких знань на практиці для ідентифікації цих
апаратів є важливими та актуальними завданнями.
На Сході України підрозділи збройних сил (ЗС) РФ використову-
ють БпЛА переважно літакового типу: “Орлан-10”; “Елерон-3СВ”;
“Тахіон”; “Форпост”; “Застава”; апарати серії “Гранат” (основні так-
тико-технічні характеристики яких наведено в додатку А). Також не-
законні збройні формування застосовують БпЛА вертолітного типу,
зазвичай серії “Phantom”.
Довідник систематизовано описує детальні ознаки сигналів тих
БпЛА противника, які він найчастіше використовує на Сході України,
і щодо сигналів яких набрано відповідну статистику. Для розроблен-
ня довідника здійснено узагальнення досвіду ідентифікації сигналів
БпЛА в зоні проведення антитерористичної операції та операції
Об’єднаних сил. У довіднику наведено найбільш інформативні копії
зображень з екранів засобів радіомоніторингу із сигналами БпЛА. Під
кожним таким рисунком надано пояснення основних особливостей
відповідних сигналів. Також розглянуті питання одночасного спосте-
реження сигналів декількох БпЛА, у тому числі в умовах накладання
їх спектрів та сигналів інших радіоелектронних засобів, що часто має
місце на практиці. На основі відмінностей сигналів кожного типу
БпЛА розроблено алгоритм ідентифікації, який дозволяє швидко
прийняти рішення про тип БпЛА за специфічними ознаками виявле-
ного сигналу.

4
 Розділ 1. ОЗНАКИ СИГНАЛІВ БОРТОВИХ
ПЕРЕДАВАЧІВ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ
АПАРАТІВ ПРОТИВНИКА
1.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИГНАЛІВ БОРТОВИХ
ПЕРЕДАВАЧІВ БпЛА ПРОТИВНИКА

Відповідно до основних особливостей побудови та функціонуван-

ня безпілотних авіаційних комплексів, як об’єктів розвідки та подав-
лення (додаток Б), бортовий передавач БпЛА постійно (періодично)
випромінює сигнали телеметрії. Ці сигнали забезпечують отримання
оператором БпЛА даних щодо поточних координат апарата, швидко-
сті та напрямку його руху, стану бортової апаратури тощо. Додатково
до сигналів телеметрії, за необхідності, БпЛА випромінює сигнали
цільової інформації, які переносять фото- чи відеозображення з бор-
тової камери. Також можливе мультиплексування з передачею сигна-
лів і телеметрії, і цільової інформації в одному тракті.
Сигнали телеметрії БпЛА ЗС РФ мають псевдовипадкове пере-
строювання робочої частоти (ППРЧ), що полягає в періодичній
стрибкоподібній зміні несучої частоти сигналу. При цьому ширина
спектра сигналу телеметрії на одній частоті не перевищує 1 МГц
і зазвичай становить 0,2–0,3 МГц. Ширина накопиченого спектра
сигналу телеметрії становить від 1 до 22 МГц. Більшість сигналів
телеметрії БпЛА противника спостерігається в діапазоні частот від
902 до 928 МГц.
Ряд параметрів сигналів телеметрії для кожного типу БпЛА є
постійними та однаковими для всіх апаратів даного типу, зокрема:
межі діапазону частот, де можуть передаватись сигнали;
швидкість ППРЧ (кількість стрибків частоти за секунду);
тривалість сигналу на одній частоті (яка внаслідок часового розне-
сення каналу телеметрії та командного каналу зазвичай є на порядок
меншою за період зміни частоти);
5
 крок сітки частот, на яких здійснюється ППРЧ.
Деякі параметри сигналів телеметрії БпЛА можуть задаватись під
час передстартової підготовки апарата. Тому вони можуть відрізняти-
ся для кожного вильоту БпЛА, а іноді змінюються в процесі самого
польоту (зазвичай за впливу перешкод), зокрема:
частоти, де передаються сигнали телеметрії;
ширина групового (накопиченого) спектра сигналу телеметрії.
Сигнали цільової інформації за їх окремого передавання зазвичай
не мають ППРЧ, а передаються на фіксованій несучій частоті, яка
може іноді змінюватися. Основною відмінністю таких сигналів є те,
що ширина їх спектра є відносно великою (одиниці–десятки мегагер-
ців).

1.2. СИГНАЛИ БОРТОВИХ ПЕРЕДАВАЧІВ БпЛА “ОРЛАН-10”

1.2.1. Сигнали телеметрії БпЛА “Орлан-10”

Сигнали телеметрії БпЛА “Орлан-10” мають такі основні ознаки:
діапазон частот – від 902 МГц до 922 МГц (в окремих випадках
сигнал спостерігається і в діапазоні частот від 250 до 400 МГц);
ширина накопиченого спектра сигналу – зазвичай 2,2 МГц
(рис. 1.1) або 7 МГц (рис. 1.2), іноді 1 МГц (рис. 1.3) чи 4,5 МГц
(рис. 1.4), а технічні можливості бортової апаратури дозволяють фо-
рмувати сигнал телеметрії з шириною спектра до 20 МГц;
швидкість ППРЧ – 25 стрибків частоти за секунду;
крок сітки частот, на яких здійснюється ППРЧ, – 0,2 МГц;
накопичений спектр сигналу з ППРЧ є рівномірним у межах зага-
льної смуги групового сигналу, тому кількість частот, які використо-
вуються, дорівнює ширині накопиченого спектра (у мегагерцах),
помноженій на 5.
Визначення орієнтовної відстані до БпЛА “Орлан-10” можна здійс-
нити за значенням потужності прийнятого від нього сигналу телеметрії
відповідно до додатка В.

6
 Рис. 1.1. Спектр та спектрограма сигналу телеметрії БпЛА “Орлан-10”
із шириною накопиченого спектра 2,2 МГц на частотах від 920 до 922,2 МГц
(масштаб – 1 МГц/клітинку)

Рис. 1.2. Спектр та спектрограма сигналу телеметрії БпЛА “Орлан-10”

із шириною накопиченого спектра 7 МГц на частотах від 915 до 922 МГц
(масштаб – 1 МГц/клітинку)

7
 Рис. 1.3. Спектр та спектрограма сигналу телеметрії БпЛА “Орлан-10”
із шириною накопиченого спектра 1 МГц на частотах від 921 до 922 МГц
(масштаб – 1 МГц/клітинку)

Рис. 1.4. Спектр та спектрограма сигналу телеметрії БпЛА “Орлан-10”

із шириною накопиченого спектра 4,5 МГц на частотах від 907 до 911,5 МГц,
а також сигнал мобільного телефону на частоті 910,6 МГц
(масштаб – 1 МГц/клітинку)

8
 Іноді в процесі польоту змінюються частоти та ширина групового
спектра сигналу телеметрії БпЛА “Орлан-10” (рис. 1.5), що зазвичай
пов’язано з впливом перешкод.

Рис. 1.5. Спектр та спектрограма сигналу телеметрії БпЛА “Орлан-10”, що

змінює ширину накопиченого спектра та частоти, на яких відбувається ППРЧ,
а також сигнал мобільного телефону на частоті 912,3 МГц
(масштаб – 1 МГц/клітинку)
Сигнал телеметрії БпЛА “Орлан-10” на кожній частоті (де здійс-
нюється ППРЧ) є сигналом із двократною (двопозиційною) частот-
ною маніпуляцією (ЧМн2) та частотним зсувом 152,3 кГц. Ширина
спектра сигналу на одній частоті становить близько 0,3 МГц, а його
спектр має форму, схожу на “ріжки” (див рис. 1.2, 1.4, 1.5).
Оскільки максимальна тривалість польоту БпЛА “Орлан-10” ста-
новить 10 год, а потужність бортового передавача дозволяє виявляти
його сигнали на відстані до 120 км (за достатньо чутливої апаратури
засобів радіомоніторингу), сигнали телеметрії одного такого БпЛА
зазвичай спостерігаються досить тривалий проміжок часу (у серед-
ньому від 2 до 6 год).

1.2.2. Сигнали цільової інформації (відео) БпЛА “Орлан-10”

Сигнали цільової інформації (відео) БпЛА “Орлан-10” мають такі
основні ознаки (див. рис. 1.6–1.8):
діапазон частот – від 200 до 440 МГц та від 880 до 940 МГц;
ширина спектра сигналу (на рівні мінус 3 дБ) – 15 МГц;
9
 несуча частота – фіксована (230, 270, 310, 350, 390, 430 чи
915 МГц), яка зазвичай періодично змінюється (один раз на декілька
секунд чи десятків секунд);
форма спектра сигналу – дзвоноподібна обвідна, заповнена гармо-
нічними складовими через кожні 0,52 МГц.

Рис. 1.6. Спектр сигналу цільової інформації (відео) БпЛА “Орлан-10”

на несучій частоті 350 МГц із шириною спектра 15 МГц
(масштаб – 15 МГц/клітинку)

Рис. 1.7. Зміна несучої частоти сигналу цільової інформації (відео)

БпЛА “Орлан-10” із частоти 350 МГц на 310 МГц, через 14 с – на 270 МГц,
через 12 с – на 230 МГц (масштаб – 20 МГц/клітинку)

10
 Рис. 1.8. Внутрішня структура спектра сигналу цільової інформації (відео)
БпЛА “Орлан-10” у вигляді гармонічних складових через кожні 0,52 МГц
(масштаб – 3 МГц/клітинку)

1.2.3. Синхронна зміна діапазонів частот для передачі сигналів

телеметрії та цільової інформації (відео) БпЛА “Орлан-10”
Синхронна зміна діапазонів частот 200–400 МГц і 900–930 МГц
для передачі сигналів телеметрії та цільової інформації (відео) БпЛА
“Орлан-10” почала іноді спостерігатися, починаючи з 2018 р. (що,
ймовірно, стало наслідком постачання в зону бойових дій достатньої
кількості ефективних вітчизняних засобів радіоелектронної боротьби
з БпЛА противника). Відповідно, почали спостерігатися випадки,
коли БпЛА “Орлан-10” синхронно змінює несучі частоти сигналів
телеметрії та цільової інформації (відео) між діапазонами частот
200–400 МГц і 900–930 МГц (див. рис. 1.9–1.12).

11
 Рис. 1.9. Сигнали БпЛА “Орлан-10”: спочатку передавався сигнал телеметрії
на частотах 915–917 МГц, а сигнал цільової інформації (відео) – на 390 МГц;
потім сигнал телеметрії перейшов на частоти 395–397 МГц, а сигнал цільової
інформації (відео) – на 915 МГц

Рис. 1.10. Сигнали БпЛА “Орлан-10”: спочатку передавався сигнал телеметрії

на частотах 395–397 МГц, а сигнал цільової інформації (відео) – на 915 МГц;
потім (після кількасекундного перестроювання) сигнал телеметрії перейшов
на частоти 915–917 МГц, а сигнал цільової інформації (відео) – на 390 МГц

12
Рис. 1.11. Сигнали БпЛА “Орлан-10”: спочатку передавався сигнал телеметрії
на частотах 915–917 МГц, а сигнал цільової інформації (відео) – на 350 МГц;
потім сигнал телеметрії перейшов на частоти 395–397 МГц, а сигнал цільової
інформації (відео) – на 310 МГц

1.3. СИГНАЛИ БОРТОВИХ ПЕРЕДАВАЧІВ

БпЛА “ЕЛЕРОН-3СВ” (“ТАХІОН”)
1.3.1. Сигнали телеметрії БпЛА “Елерон-3СВ” (“Тахіон”)
Основними ознаками сигналів телеметрії БпЛА “Елерон-3СВ”
(або “Тахіон”, який має аналогічну бортову радіоелектронну апарату-
ру) є:
діапазон частот сигналів телеметрії – 915–920 МГц;
ширина накопиченого спектра сигналу – 5 МГц;
швидкість ППРЧ – близько 5 стрибків частоти за секунду;
крок сітки частот, на яких здійснюється ППРЧ, – 0,29 МГц;
накопичений спектр сигналу з ППРЧ є нерівномірним (викорис-
товуються не всі частоти з кроком 0,29 МГц у межах ширини накопи-
ченого спектра сигналу);
кількість частот, на яких здійснюється ППРЧ, – 10.

13
 Рис. 1.12. Спектр та спектрограма сигналу телеметрії БпЛА “Елерон-3СВ”
(“Тахіон”): використовується 10 частот у смузі від 915 до 920 МГц
(масштаб – 1 МГц/клітинку)

Рис. 1.13. Спектр та спектрограма сигналу телеметрії БпЛА“Елерон-3СВ”

(“Тахіон”): використовується 10 частот у смузі від 915 до 920 МГц
(масштаб – 0,83 МГц/клітинку)

1.3.2. Сигнали цільової інформації

БпЛА “Елерон-3СВ” (“Тахіон”)
Сигнали цільової інформації БпЛА “Елерон-3СВ” (“Тахіон”), імо-
вірно, становлять собою короткі (тривалістю близько 1,4 с) періодич-
ні пакети, у яких передається кадр зображення бортової камери
(рис. 1.14), що знімає в інфрачервоному діапазоні (оскільки наведені
сигнали виявлено опівночі влітку).
14
 Рис. 1.14. Спектр і спектрограма сигналів телеметрії та цільової інформації
БпЛА “Елерон-3СВ” (“Тахіон”): для передачі телеметрії використовується
10 частот у смузі від 915 до 920 МГц, а для передачі цільової інформації –
на частоті 914 МГц передаються пакети тривалістю 1,4 с із шириною спектра
1,3 МГц (масштаб – 1 МГц/клітинку, тривалість “водоспаду” – 9 с)

Сигнали БпЛА “Елерон-3СВ” (“Тахіон”) зазвичай спостерігаються

протягом 1–1,5 год, що зумовлено часом максимального польоту цих
БпЛА (2 год).

1.4. СИГНАЛИ БОРТОВИХ ПЕРЕДАВАЧІВ БпЛА СЕРІЇ “ГРАНАТ”

Основними ознаками сигналу телеметрії БпЛА серії “Гранат” є:
діапазон частот – 902–928 МГц;
ширина накопиченого спектра сигналу – 12,5 МГц;
швидкість ППРЧ – близько 5 стрибків частоти за секунду;
крок сітки частот, на яких здійснюється ППРЧ, – 0,25 МГц;
накопичений спектр сигналу з ППРЧ є рівномірним (використо-
вуються всі частоти з кроком 0,25 МГц у межах ширини накопичено-
го спектра сигналу);
ширина спектра сигналу на одній частоті – близько 0,2 МГц;
сигнал на кожній частоті – з двократною (двопозиційною) частот-
ною маніпуляцією (ЧМн2) та частотним зсувом 96 кГц.

15
 Рис. 1.15. Спектри сигналів телеметрії БпЛА серії “Гранат”:
використовується 50 частот у смузі від 915 до 927,5 МГц
із кроком 0,25 МГц (масштаб – 2 МГц/клітинку)

Рис. 1.16. Спектр та спектрограма сигналу телеметрії БпЛА серії “Гранат”

на фоні сигналів мобільних телефонів, використовується 50 частот у смузі
від 902 до 914 МГц із кроком 0,25 МГц (масштаб – 1,5 МГц/клітинку)

16
 1.5. СИГНАЛИ БОРТОВИХ ПЕРЕДАВАЧІВ БпЛА СЕРІЇ “PHANTOM”
Основними ознаками сигналів БпЛА серії “Phantom” (вертолітного
типу, радіус дії – одиниці км) є:
діапазон частот сигналів – 2400–2483 МГц (і телеметрії, й управ-
ління, і цільової інформації);
режим передачі сигналів – ППРЧ;
ширина накопиченого спектра сигналу – до 83 МГц;
ширина спектра сигналу телеметрії та управління на одній часто-
ті – 1 МГц;
ширина спектра сигналу цільової інформації на одній частоті –
10 МГц.

Рис. 1.17. Спектр і спектрограма сигналів телеметрії та цільової інформації

БпЛА серії “Phantom”: у діапазоні частот 2400–2483 МГц у режимі ППРЧ
передаються відносно вузькосмугові (шириною 1 МГц) сигнали телеметрії
(та управління), а також відносно широкосмуговий (шириною 10 МГц)
сигнал цільової інформації (масштаб – 12 МГц/клітинку)

17
 1.6. ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ СИГНАЛІВ ТЕЛЕМЕТРІЇ БпЛА
ВІД ІНШИХ СИГНАЛІВ

Більшість сигналів телеметрії БпЛА противника спостерігається в

діапазоні частот від 902 до 928 МГц. Даний діапазон знаходиться по-
ряд із частотами сигналів мобільних телефонів (890–915 МГц) та ба-
зових станцій (935–960 МГц) стандарту GSM 900 (рис. 1.18).
Діапазон частот більшості сигналів БпЛА противника
902-928 МГц

890 897 904 911 918 925 932 939 946 953 960

Діапазон частот сигналів мобільних Діапазон частот сигналів базових

885 телефонів
892 стандарту
899 906 GSM913
900 920 927станцій
934стандарту
941 GSM
948 900955
890-915 МГц 935-960 МГц

Рис. 1.18. Місце діапазону частот більшості сигналів телеметрії

БпЛА противника (масштаб – 7 МГц/клітинку)

Відповідно сигнали БпЛА противника можуть спостерігатися на

фоні сигналів мобільних телефонів стандарту GSM 900. Загалом сиг-
нали і телеметрії БпЛА, і мобільних телефонів мають приблизно од-
накову ширину спектра (близько 0,25 МГц).
Основними відмінностями цих сигналів є такі (рис. 1.19, а також
рис. 1.4, 1.5, 1.16):
сигнал телеметрії БпЛА на кожній частоті зазвичай є сигналом із
двократною (двопозиційною) частотною маніпуляцією (ЧМн2), тому
його спектр має форму, схожу на “ріжки”;
сигнал мобільного телефону на кожній частоті є сигналом із гау-
сівською частотною маніпуляцією з мінімальним частотним зсувом
(GMSK), тому його спектр має більш гладку “дзвоноподібну” форму;

18
 на спектрограмі частоти сигналів мобільних телефонів змінюють-
ся істотно повільніше, а сигнали телеметрії БпЛА мають однакову
тривалість на одній частоті.

Сигнали Накопичений спектр Сигнал

мобільних мобільного
сигналу БпЛА з ППРЧ
телефонів телефону

Спектр сигналу телеме-

трії БпЛА на одній час-
тоті
на одній частоті

Рис. 1.19. Основні відмінності сигналів БпЛА та мобільних телефонів

(масштаб – 1 МГц/клітинку)

19
 Розділ 2. ОДНОЧАСНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
ЗА СИГНАЛАМИ БОРТОВИХ ПЕРЕДАВАЧІВ
ДЕКІЛЬКОХ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ
На практиці нерідко трапляються випадки, коли одним засобом
радіомоніторингу можна одночасно спостерігати сигнали бортових
передавачів декількох БпЛА (у тому числі однотипних, а також за на-
кладання спектрів цих сигналів). Такі умови дещо ускладнюють іден-
тифікацію сигналів кожного БпЛА, але разом із тим дозволяють кра-
ще побачити відмінності структур сигналів цих апаратів.
Розрізняти сигнали кожного із БпЛА, що спостерігаються одно-
часно, можна за такими додатковими (відносно наведених у розділі 1)
ознаками:
різний рівень сигналу від кожного БпЛА (що зумовлено різною
відстанню до них та (або) різною потужністю бортових передавачів);
різний азимут на кожний БпЛА (хоча можливе їх тимчасове зна-
ходження на однаковому азимуті);
різна швидкість ППРЧ, яку візуально видно за спектрограмою.

Рис. 2.1. Спектри та спектрограми сигналів телеметрії двох БпЛА

“Орлан-10” (частоти 915–917 і 920–922 МГц), які знаходяться на різних
відстанях від точки спостереження (рівні сигналів –90 дБм та –105 дБм),
масштаб – 3 МГц/клітинку
20
 Рис. 2.2. Спектри та спектрограми сигналів телеметрії БпЛА:
“Орлан-10” (менший рівень сигналу (–90 дБм), азимут 210 градусів,
частоти 916–918 МГц, швидкість ППРЧ більша); “Гранат”
(більший рівень сигналу (–80 дБм), азимут 140 градусів,
частоти 916–928 МГц, швидкість ППРЧ менша),
масштаб – 2 МГц/клітинку

21
 Рис. 2.3. Спектри та спектрограми сигналів телеметрії БпЛА за приблизно
однакового рівня сигналу та швидкості ППРЧ: “Гранат” (рівномірний відносно
широкий спектр); “Тахіон” (10 частот у діапазоні 915–920 МГц із
нерівномірним використанням смуги), масштаб – 1 МГц/клітинку

Рис. 2.4. Спектри та спектрограми сигналів телеметрії БпЛА за накладання

спектрів: “Орлан-10” (частоти 915–917 МГц із рівномірним використанням
смуги, швидкість ППРЧ більша, рівень сигналу трохи менший); “Тахіон”
(рівень сигналу трохи більший, 10 частот у діапазоні 915–920 МГц
із нерівномірним використанням смуги, швидкість ППРЧ менша),
масштаб – 1 МГц/клітинку
22
 Розділ 3. АЛГОРИТМ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СИГНАЛІВ
ТЕЛЕМЕТРІЇ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ
У ДІАПАЗОНІ ЧАСТОТ 902–928 МГц
Узагальнення основних ознак сигналів телеметрії БпЛА в діапазо-
ні частот 902–928 МГц наведено в табл. 3.1, а рекомендований алго-
ритм ідентифікації цих сигналів – на рис. 3.1.
Таблиця 3.1
Основні ознаки сигналів телеметрії БпЛА,
що спостерігаються в діапазоні частот 902–928 МГц
БпЛА
Параметр
“Елерон-3СВ”, Серії
(характеристика) “Орлан-10” ОБСЄ*
“Тахіон” “Гранат”
Діапазон частот,
902–922 915–920 902–928 903–925
МГц
зазвичай
Ширина
2,2 або 7,
накопиченого
іноді 1 чи 4,5, 5 12,5 22
спектра сигналу,
можливо
МГц
до 20
ширина нако-
пиченого спек-
Кількість частот,
тра
на яких здійсню- 10 50 20
(у МГц), пом-
ється ППРЧ
ножена
на 5
близько 7
Швидкість ППРЧ,
з однаковим
стрибків частоти 25 близько 5 близько 5
періодом ви-
за секунду
користання
Крок сітки частот,
на яких здійсню- 0,2 0,29 0,25 1,18
ється ППРЧ, МГц
Структура
накопиченого рівномірна нерівномірна рівномірна рівномірна
спектра сигналу
* БпЛА Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) не належать до
БпЛА противника. Але наведення ознак сигналів БпЛА ОБСЄ в даному довіднику (дода-
ток Г) є необхідним, оскільки вони спостерігаються в одному частотному діапазоні із сигна-
лами більшості БпЛА ЗС РФ, а також мають ряд схожих із ними ознак.

23
 Початок

1
Зображення
з екрана засобу
радіомоніторингу

так 2 Спектр ні
рівномірний
3
БпЛА
“Елерон-3СВ” або “Тахіон”

так 4 Ширина ні
спектра 12,5
МГц

5
БпЛА серії
так 6 Крок частот ні
“Гранат” або
“Лелека-100” 1,18 МГц

7
БпЛА ні 8 Крок частот так
ОБСЄ 0,2 МГц

9 10 11
Уточнити БпЛА невідомого типу
план польотів противника або наш БпЛА БпЛА
щодо БпЛА (уточнити план польотів “Орлан-10”
“Лелека-100” щодо заданого району)

11
Детальна перевірка сигналу за всіма ознаками та прийняття остаточного
рішення (у разі виявлення сигналів БпЛА невідомого типу зробити доповідь
із наданням їх опису та копій зображень екранів засобів радіомоніторингу)

Кінець

Рис. 3.1. Рекомендований алгоритм ідентифікації сигналів БпЛА

в діапазоні частот 902–928 МГц

24
 ВИСНОВКИ
Достовірна та оперативна ідентифікація БпЛА противника за сиг-
налами бортових передавачів є первинною і необхідною умовою для
своєчасної організації боротьби із цими апаратами. Проте ідентифі-
кація сигналів БпЛА зазвичай здійснюється у складних умовах на-
кладання спектрів сигналів інших радіоелектронних засобів, у тому
числі інших БпЛА.
Відповідно оператори засобів радіомоніторингу, які виконують за-
вдання з виявлення та ідентифікації сигналів БпЛА противника, по-
винні мати: поглиблені знання ознак сигналів БпЛА, а також інших
радіоелектронних засобів, які випромінюють у визначеному діапазоні
частот; навички з ідентифікації БпЛА за спектром (та спектрограмою)
виявлених сигналів, у тому числі на фоні сигналів інших радіоелект-
ронних засобів та БпЛА.
Основними показниками (характеристиками) сигналів телеметрії
кожного типу БпЛА є: діапазон частот, який використовується; шви-
дкість перестроювання робочої частоти та крок сітки частот, на яких
воно здійснюється; ширина накопиченого спектра сигналу, а також
рівномірність цього спектра.
На порівняно невеликих відстанях підвищення достовірності іден-
тифікації БпЛА може бути досягнуте шляхом аналізу акустичних та
інфрачервоних випромінювань. Проте максимальна дальність вияв-
лення БпЛА забезпечується шляхом радіомоніторингу сигналів їх бо-
ртових передавачів.
Загалом точне визначення всіх ознак сигналів хоча б одного типу
БпЛА противника потребує наявності відповідного робочого бойово-
го зразка (разом із наземною станцією управління) для проведення
повного лабораторного дослідження можливих режимів бортової
апаратури цього апарата. За появи такої можливості, а також за умови
зміни противником частотного діапазону та (або) структури сигналів
бортових передавачів БпЛА доцільно буде здійснити уточнення чи
доповнення матеріалів даного довідника.

25
 РЕКОМЕНДАЦІЇ
Під час планування та виконання завдань із рвиявлення та іденти-
фікації БпЛА, а також боротьби з ними доцільно враховувати і вико-
ристовувати наведені в довіднику відомості щодо ознак (характерис-
тик) сигналів бортових передавачів БпЛА та рекомендований
алгоритм ідентифікації цих сигналів.
У разі виявлення змін ознак (характеристик) сигналів БпЛА відно-
сно тих, що наведені в даному довіднику, а також за виявлення
сигналів інших (у тому числі нових) БпЛА противника доцільно на-
правляти до …………. детально описані результати такого виявлення
із зображеннями спектрів (та спектрограм) цих сигналів.

26
 Додаток А

Основні тактико-технічні характеристики БпЛА противника

Тип БпЛА

“Елерон-3СВ”
“Орлан-10”

“Гранат-1”

“Гранат-2”

“Гранат-3”

“Гранат-4”

“Форпост”

“Застава”
Характеристика

“Тахіон”
(показник)

Внутр. Внутр. Внутр. Внутр.

Тип двигуна Електр. Електр. Електр. Електр. Електр.
згор. згор. згор. згор.
300
Максимальний
(упр. 15 15 25 100 25 40 250 10
радіус дії, км
150)
Максимальна
тривалість 10 1,2 1 2 6 2 2 17 1
польоту, год
Крейсерська
швидкість 80 70 75 80 100 70 65 140 90
польоту, км/год
Максимальна
висота 5000 3500 3500 4000 4000 5000 2000 5800 2200
польоту, м
Типова висота
1200 800 600 1000 1000 700 800 2000 700
польоту, м
Розмах
3,1 0,8 2 2 3,2 1,5 2 8,5 2,2
крил, м
Вага, кг 15 2,4 3,5 7 30 5 7 450 5

27
 Додаток Б

Основні особливості побудови та функціонування безпілотних

авіаційних комплексів як об’єктів розвідки та подавлення
До складу безпілотного авіаційного комплексу входять такі канали
(приймачі):
1. Командний канал (передавач – на наземній станції управлін-
ня, приймач – на БпЛА), який забезпечує зміну встановленого марш-
руту руху, режимів роботи цільового навантаження БпЛА тощо.
2. Канал телеметрії (передавач – на БпЛА, приймач – на назем-
ній станції управління), який забезпечує отримання оператором БпЛА
даних щодо поточних координат апарата, швидкості та напрямку йо-
го руху, стану бортової апаратури тощо.
3. Канал цільової інформації (передавач – на БпЛА, приймач –
на наземній станції управління), який передає сигнали, що переносять
фото- чи відеозображення з бортової камери.
4. Канал ручного управління (передавач – на наземній станції
управління, приймач – на БпЛА), який безпосередньо керує закрил-
ками (рулями) БпЛА та зазвичай використовується лише для забезпе-
чення старту і посадки БпЛА.
5. Приймач (приймачі) сигналів супутникової навігації (пере-
давачі – на відповідних космічних апаратах, приймач (приймачі) – на
БпЛА), який забезпечує постійну навігацію БпЛА (зазвичай викорис-
товує сигнали і системи GPS, і системи ГЛОНАСС).
Примітка. Можливе мультиплексування зазначених вище каналів
із передачею в одному тракті.
Основні особливості побудови та функціонування каналів без-
пілотного авіаційного комплексу:
у каналі цільової інформації (особливо в режимі трансляції відео)
потрібна висока швидкість передачі інформації, тому однією з його
розвідувальних ознак є відносно велика (одиниці – десятки мегагер-
ців) ширина спектра сигналу;
решті каналів (командному, телеметрії, ручного управління) до-
статньо невисокої швидкості передачі інформації, тому ширина спек-
тра сигналів цих каналів (для ППРЧ – ширина спектра сигналу на од-
ній частоті) є відносно невеликою (до 0,3 МГц), якщо додатково не
здійснюється пряме розширення спектра сигналу (на кожній частоті);
28
 бортовий передавач каналу телеметрії для забезпечення контролю
польоту повинен працювати постійно або з певною періодичністю;
бортовий передавач каналу цільової інформації повинен працюва-
ти лише тоді, коли йде передача зображення в реальному масштабі
часу (коли відбувається лише запис зображення на картку пам’яті
БпЛА, передавач цільового каналу не випромінює);
бортові антени БпЛА є неспрямованими, а антени наземної станції
управління – зазвичай мають середній рівень спрямованості та
направляються на БпЛА;
зазвичай БпЛА виконує політ за наперед встановленим (під час
запуску) маршрутом, тобто в процесі польоту зазвичай не потребує
управління з наземної станції. Навігація БпЛА під час польоту здійс-
нюється за сигналами супутникових навігаційних систем, а також
контролюється бортовою інерційною навігаційною системою, яка без
супутникової навігації забезпечує гіршу точність визначення поточ-
них координат БпЛА (з часом така похибка накопичується).

29
 Додаток В

Таблиця визначення орієнтовної відстані до БпЛА “Орлан-10”

за потужністю прийнятого від нього сигналу телеметрії

Потужність Відстань
прийнятого до БпЛА,
сигналу, дБм км
-75 4,3
-80 6,3
-85 9,2
-90 13,4
-95 19,7
-100 29,1
-105 42,6
-110 62,2
-115 91,5

Примітки:
1. Рівень (потужність) сигналу визначається за максимумом йо-
го спектра:
рівень (потужність)
сигналу

2. Таблицю розроблено для неспрямованої антени засобу ра-

діомоніторингу. За використання спрямованої антени необхідно від
рівня сигналу, який спостерігається, відняти значення коефіцієнта
підсилення антени (в децибелах), а вже потім підставляти в таблицю.
3. Таблиця дозволяє визначити орієнтовну відстань із середньо-
квадратичною похибкою 20% від визначеної відстані.

30
 Додаток Г

Ознаки сигналів бортових передавачів

безпілотних літальних апаратів ОБСЄ

БпЛА Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)

не належать до БпЛА противника. Але наведення ознак сигналів
БпЛА ОБСЄ в даному довіднику є необхідним, оскільки вони спосте-
рігаються в одному частотному діапазоні із сигналами більшості
БпЛА ЗС РФ, а також мають ряд схожих із ними ознак.
Основними ознаками сигналу телеметрії БпЛА ОБСЄ є:
діапазон частот – 903–925 МГц;
ширина накопиченого спектра сигналу – близько 22 МГц;
крок сітки частот, на яких здійснюється ППРЧ, – 1,18 МГц;
ширина спектра сигналу на одній частоті – близько 0,3 МГц;
кількість частот, на яких здійснюється ППРЧ, – 20;
швидкість ППРЧ – близько 7 стрибків частоти за секунду (з одна-
ковим періодом використання кожної частоти);
накопичений спектр сигналу з ППРЧ є рівномірним (використо-
вуються всі частоти з кроком 1,18 МГц у межах ширини накопичено-
го спектра сигналу).

Рис. Г.1. Спектр та спектрограма сигналу телеметрії БпЛА ОБСЄ:

використовується 20 частот у смузі від 903 до 925 МГц
(масштаб – 3 МГц/клітинку)
31
 Рис. Г.2. Спектр та спектрограма сигналу телеметрії БпЛА ОБСЄ:
ППРЧ здійснюється на частотах із кроком 1,18 МГц, період використання
кожної частоти є однаковим (масштаб – 3 МГц/клітинку)

32
 Додаток Д

Акустичні сигнали, що випромінюються БпЛА

Загальні особливості акустичних сигналів, що випромінюють-
ся БпЛА. Акустичний сигнал БпЛА є сумою гармонік із частотами,
кратними частоті обертання ротора та (або) колінвала двигуна внут-
рішнього згорання. Амплітуди гармонік, як правило, зменшуються зі
збільшенням частоти. Причому в режимі рівномірного прямолінійно-
го польоту амплітуда кожної наступної гармоніки, як правило, менша
за амплітуду попередньої гармоніки. Під час виконання маневру змі-
нюється орієнтація БпЛА відносно точки спостереження і через
спрямованість акустичного сигналу змінюється інтенсивність акус-
тичного поля в точці приймання. Електричні двигуни мають нижчі
шумові характеристики порівняно з двигуном внутрішнього згорання.
Рівень акустичних сигналів від гвинтів зростає зі збільшенням їх роз-
мірів, а також швидкості обертання. Шум гвинта поділяють на шум
обертання і широкосмуговий шум.
Акустичні сигнали БпЛА із двигуном внутрішнього згорання
зумовлені переважно акустичними випромінюваннями вихлопу дви-
гуна. Сумарний рівень шуму силової установки БпЛА визначається
переважно першими десятьма гармоніками шуму двигуна і першими
п’ятьма гармоніками шуму обертання гвинта. У режимі малого газу
інтенсивність випромінювання від вихлопу двигуна та від гвинта
приблизно однакова. У крейсерському режимі рівень інтенсивності
гармонічних складових від вихлопу двигуна приблизно на 2–3 дБ ви-
щий, ніж від гвинта. У режимі повного газу інтенсивність гармоніч-
ного сигналу від вихлопу двигуна перевищує рівень шуму гвинта на
10–18 дБ.
Сумарний спектр акустичних сигналів БпЛА із двигуном внутріш-
нього згорання зумовлений гармонічними і широкосмуговими скла-
довими. Спектр включає в себе (рис. Д.1): гармонічні складові ви-
промінювання від двигуна та гвинта (область частот нижче 2,5 кГц);
випромінювання механічного походження (вище 3 кГц); високочас-
тотну (вище 1 кГц) і низькочастотну складову випромінювання з без-
перервним за частотою спектром.

33
 SДВЗ(f) 7

60
50
40
30
20
10

0 0,8 1,6 2,4 3,2 4,0

f, кГц
Рис. Д.1. Спектральний портрет акустичного сигналу БпЛА
з двигуном внутрішнього згорання та одним гвинтом

Акустичні сигнали БпЛА з електричним двигуном зумовлені

переважно шумами гвинта. Спектральний портрет акустичного сиг-
налу БпЛА з електричним двигуном та одним гвинтом наведено на
рис. Д.2.

SЕД(f)
12
10
8
6

4
2

0 0,8 1,6 2,4 3,2 4,0

f, кГц
Рис. Д.2. Спектральний портрет акустичного сигналу БпЛА
з електричним двигуном та одним гвинтом

34
 Акустичні сигнали БпЛА з електричним двигуном мультиро-
торного типу відрізняються більшою кількістю гармонік, які розта-
шовані в спектральному портреті близько одна від одної аж до появи
суцільного спектра (рис. Д.3 та Д.4).

SМР4(f)
5

0 0,8 1,6 2,4 3,2 4,0

f, кГц
Рис. Д.3. Спектральний портрет акустичного сигналу БпЛА
з електричним двигуном мультироторного типу
з чотирма гвинтами

SМР6(f)
6

0 0,8 1,6 2,4 3,2 4,0

f, кГц
Рис. Д.4. Спектральний портрет акустичного сигналу БпЛА
з електричним двигуном мультироторного типу
із шістьма гвинтами
35
 Дальність виявлення БпЛА за його акустичними сигналами
залежить від трьох груп чинників:
– чинники, що визначаються самим джерелом акустичних сигналів
(динамікою польоту, режимом роботи силової установки, ракурсом);
– чинники, які характеризуються параметрами акустичного датчи-
ка (чутливість мікрофонів, спрямованість акустичних антен, можли-
вості апаратно-програмних засобів, що забезпечують реєстрацію,
розпізнавання та ідентифікацію прийнятих акустичних сигналів);
– чинники, що охоплюють фізико-географічні особливості ведення
спостереження (стан атмосфери, в якій поширюються акустичні хвилі
тощо).
Зменшення амплітуди акустичної хвилі в повітрі загалом
пов’язано з двома факторами: втратами через сферичність поширення
і згасання; втратами внаслідок наявності зустрічних потоків повітря,
вихрів, вітру.
Акустичний сигнал БпЛА має певну просторову спрямованість.
Для першої гармоніки рівень звукового тиску майже однаковий для
всіх напрямків. Це чітка ознака того, що шум на цій частоті належить
БпЛА із двигуном внутрішнього згорання, який становить собою точ-
кове джерело. Шум повітряного гвинта має порівняно високу спря-
мованість випромінювання, про що свідчить зміна інтенсивності пар-
них гармонік у разі зміни орієнтації БпЛА.

36
 Додаток Е

Виявлення БпЛА в оптичному діапазоні

Виявлення БпЛА також може бути реалізовано як у видимому діа-

пазоні (засобами телевізійного та візуального моніторингу), так
і в інфрачервоному діапазоні (засобами інфрачервоного моніторингу).
Можливості зазначених засобів моніторингу суттєво обмежені умо-
вами спостереження (час доби, освітленість об’єкта, хмарність, наяв-
ність інших об’єктів (птахів тощо) та характеристиками БпЛА (ліній-
ні розміри, наявність контрастних елементів, маскуюче фарбування
тощо). На рис. Е.1 для умов денної частини доби та повного освіт-
лення наведено зображення основних БпЛА противника на фоні неба.

“Орлан-10” “Елерон-3СВ” “Тахіон”

“Гранат-1” “Гранат-2” “Гранат-3”

“Гранат-4” “Форпост” “Застава”

Рис. Е.1. Зображення БпЛА противника на фоні неба

37
 Існує хибне уявлення про можливість виявлення БпЛА у ні-
чний час за його власним випромінюванням у видимій частині
оптичного діапазону. Зазвичай випромінювання БпЛА у видимій ча-
стині оптичного діапазону практично відсутнє. В окремих випадках
випромінювання світла з БпЛА може бути пов’язане зі способом вве-
дення в оману – демонстративними діями. При цьому завданням
БпЛА, який випромінює світло, є відволікання уваги або провокація
дій, здатних викликати викриття позиції та засобів.
Хибне рішення про належність об’єкта, який світиться, до БпЛА
може бути прийняте під час спостереження за космічним апаратом.
Так, наприклад, яскравість світіння в нічному небі (внаслідок відбит-
тя сонячного світла за рахунок висоти орбіти) міжнародної космічної
станції та кутова швидкість її руху на небосхилі здатна ввести в ома-
ну недостатньо досвідченого в цих питаннях військовослужбовця.
Для уникнення випадків хибного виявлення БпЛА доцільно мати ві-
домості про прольоти космічних апаратів над заданим районом у ніч-
ний час.
Виявлення БпЛА в інфрачервоному діапазоні може бути реа-
лізоване переважно в нічний час доби. При цьому інтенсивність інф-
рачервоного випромінювання від БпЛА з електричним двигуном зна-
чно менша від випромінювання БпЛА із двигуном внутрішнього
згорання. Дальність виявлення залежить від умов спостереження (ко-
нтрастності, пори року, погодних умов тощо) і становить одиниці кі-
лометрів за умови спостереження БпЛА на контрастному тепловому
фоні). Тепловізори із широкими полями зору (теплопеленгатори)
забезпечують дещо меншу дальність виявлення. Загалом тепловізійні
засоби виявлення є відносно ефективними для пошуку БпЛА лише
на невеликій відстані та зазвичай потребують зовнішніх цілевказівок
за кутовими координатами.

38
Для нотаток

39
 Навчально-довідкове видання
СИГНАЛИ БОРТОВИХ ПЕРЕДАВАЧІВ
БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ ПРОТИВНИКА
Довідник

40