Медицина має кількатисячолітню історію, протягом якої накопичено
численні відомості стосовно способів лікування різних хвороб. Кілька років тому редакція одного з найстаріших і найвпливовіших медичних журналів «British Medical Journal» назвала ключові віхи в розвитку медицини. До них віднесли розуміння бактеріальної причини багатьох хвороб і відкриття антибіотиків, що спричинили революцію в подоланні інфекцій. Винайдення вакцинації та її масове впровадження вможливили профілактику небезпеч-них хвороб, що істотно зменшило зумовлену ними смертність (рис. 93). Винай-дення анестезії (наркозу) викликало революцію в хірургії, зменшивши біль і страждання пацієнтів. Запровадженням цієї практики у вітчизняну хірургію завдячуємо видатному лікарю Миколі Пирогову. Істотне покращення діагнос-тики хвороб забезпечили успіхи у фізиці, завдяки яким ми маємо томографи – пристрої, здатні показати лікарю найменші деталі будови організму. Викорис-тання рентгенівських променів також уможливило одне з найбільш вагомих відкриттів ХХ століття – структури молекули ДНК, що дало імпульс розвитко-ві генетики та молекулярної біології, зокрема призвівши до розуміння глибин-них, молекулярних причин розвитку патологій і шляхів їх корекції (рис. 94).