НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВРСИТЕТ

імені М. П. Драгоманова
ФАКУЛЬТЕТ ПЕДАГОГІКИ ТА ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра педагогіки і психології дошкільної освіти

Курсова робота
на тему
«Формування у дітей середнього дошкільного віку
уявлень про професії засобом гри»

Студентки 2 курсу 204 ДПР групи

спеціальності «Дошкільна освіта»
Марченко Олександри Вікторівни
Науковий керівник – кандидат
педагогічних наук, професор
Васютіна Тетяна Миколаївна

Оцінка:
Національна шкала ________________
Кількість балів: ________ ECTS ______

Члени комісії :
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

Київ 2021

20
 ЗМІСТ
ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ

ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРОФЕСІЇ У
ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 6

1.1. Аналіз нормативних документів та фахової літератури з проблеми

дослідження. 6

1.2. Загальні методичні підходи до формування уявлень про професії у

здобувачів дошкільної освіти в сучасній практиці. 9

1.3. Гра як провідний метод у формуванні уявлень про професії у дітей

середнього дошкільного віку. 12

Висновки до розділу 1 19

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

ЗМІСТУ І МЕТОДІВ ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО
ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРОФЕСІЇ ЗАСОБОМ ІГОР
20

2.1. Стан сформованості елементарних уявлень про професії у дітей

середнього дошкільного віку ЗДО № ____ 20

2.2. Розробка змісту та методів формування елементарних уявлень про

професії у дітей середнього дошкільного віку засобом ігор та його
впровадження у роботі дошкільників середньої групи ЗДО №____ під
час педагогічної практики. 26

2.3. Аналіз результатів дослідження. Методичні рекомендації

вихователям ЗДО з формування елементарних уявлень про професії у
дітей середнього дошкільного віку засобом ігор. 29

Висновки до розділу 2 32

ВИСНОВКИ 34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36

ДОДАТКИ 39

20
 ВСТУП

Актуальність дослідження. Малюк, який прийшов сьогодні в

дитячий садок, - це майбутній трудівник, активний учасник грандіозних
звершень, що відбуваються в нашій країні. До того дня, поки він стане за
верстат, поведе в поле комбайн, почне лікувати людей, вчити дітей, або
зводити будинки, мине чимало років. Він ходитиме в дитячий садок,
навчатиметься в школі. І весь цей час має стати підготовкою молоді до
майбутнього трудового життя. І дитячий садок – перша сходинка на цьому
шляху.

Навчально-виховний процес в дитячому садку передбачає ознайомлення

дітей з працею дорослих.

Ознайомлення з працею дорослих і виховання поваги до неї – один із

способів формування в дітей працьовитості, позитивного ставлення до праці і
до трудівників. Знайомлячи дітей з працею дорослих, вихователь має
можливість повідомити їм конкретні завдання про працю, сформувати певні
уявлення про неї і на цій основі виховати почуття поваги до праці дорослих,
навчити цінити працю, пробудити в дітей інтерес і любов до неї, викликати
прагнення до трудової діяльності, бажати працювати сумлінно, старанно.

Вибір професії завжди був проблемним і, в свою чергу, актуальним. У

суспільстві завжди постають питання: Яку професію обрати? Ким я хочу
бути? Саме тому так важливо допомогти найти відповіді на ці питання ще в
дошкільному віці, адже в цьому віці можливо розпізнати задатки майбутньої
професії.

Вибір професії – чи не найголовніший чинник того, як складеться

подальше життя та як людина буде себе почувати. Адже людині хочеться не
лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати
справжнє задоволення від своєї діяльності.

20
 Одним із способів формування у дитини прагнення до трудової діяльності
є ознайомлення з працею дорослих її видами, знаряддями праці,
результатами. Знання про трудову діяльність людей є центральною ланкою
знань про соціальну дійсність, вони зумовлюють соціалізацію особистості
дитини, забезпечують розуміння завдань суспільства і кожної людини,
стимулюють розвиток інтересу до трудової діяльності та її результатів уже в
дошкільному віці. Формування у дітей правильних уявлень про працю
дорослих, прищеплення інтересу і поваги до людей-трудівників, позитивного
ставлення до неї, найважливіших компонент психологічної готовності до
праці.

Оскільки у дошкільні роки діти виявляють жвавий інтерес до праці

дорослих та їх професій, у грі й побуті прагнуть наслідувати старших та
зробити щось самі. Формування системних знань дітей про професійну
діяльність дорослих передбачає знайомство дошкільнят з конкретними
професіями.

Професія – з латинської «оголошую свою справу», характеризує певну

категорію людей, які займаються певним видом трудової діяльності.
Суспільству потрібні спеціалісти різних професій, тому обираючи майбутню
професію необхідно узгодити свій вибір з потребами суспільства у фахівцях.
Праця людини не може бути особистою справою, вона має велике суспільне
значення.

Виховна ефективність ознайомлення з працею дорослих залежить від

ефективності процесу спостереження, від того, на які аспекти праці дорослих
спрямована увага дітей. Саме вони зацікавлюються передусім зовнішніми
виявами процесу праці: послідовністю операцій, предметами, знаряддям
праці, тощо. Тому потрібно спрямувати їх на те, як людина ставиться до
роботи, як здійснюється взаємодопомога при колективній праці.

20
 Велику роль у формуванні правильних уявлень про працю відіграє сім’я,
вона найбільше сприяє трудовому вихованню дітей. Діти спостерігають за
роботою батьків, інших родичів, бачить, як вони цікавляться справами один
одного, їх взаємодопомогу.

  Завдання трудового виховання зумовлені потребами існування,

самоутвердження і взаємодії людини в суспільстві та природному
середовищі. Воно покликане забезпечити: психологічну готовність
особистості до праці (бажання сумлінно та відповідально працювати,
усвідомлення соціальної значущості праці як обов'язку і духовної споживи,
бережливість щодо результатів праці та повага до людей праці, творче
ставлення до трудової діяльності); підготовка до праці (наявність
загальноосвітніх і політехнічних знань, загальних основ виробничої
діяльності, вироблення умінь і навичок, необхідних для трудової діяльності).

   Трудова свідомість особистості містить уявлення про ставлення до праці,

участі у суспільно корисній праці, усвідомлення необхідності трудового
самовдосконалення, систему знань, трудових умінь і навичок, з'ясування ролі
праці.

Отже, основними способами формування психологічної готовності

дошкільника до праці є ознайомлення його з працею дорослих, результатом
якої є організація відповідно до їх вікових та індивідуальних можливостей
трудової діяльності.

Об’єктом роботи є процес формування уявлень про професії в дітей

середнього дошкільного віку.

Предметом – зміст і методи формування у дітей середнього дошкільного

віку уявлень про професії засобом ігор.

20
Метою роботи є розробка змісту та методів формування у дітей середнього
дошкільного віку уявлень про професії засобом ігор.

Завдання:

1. Здійснити аналіз нормативних документів та фахової літератури з

проблеми дослідження.

2. Проаналізувати загальні методичні підходи до формування елементарних

знань про професії у дітей середнього дошкільного віку в практиці сучасних
закладів дошкільної освіти.

3. З’ясувати стан сформованості елементарних уявлень про професії у дітей

середнього дошкільного віку.

4. Розробити зміст та методику формування уявлень про професії у дітей

середнього дошкільного віку засобом ігор та проаналізувати результати
дослідження.

У процесі роботи використовувалися методи науково-педагогічного

дослідження, які відповідають меті й завданням, а саме:

теоретичні: аналіз психолого-педагогічних джерел, порівняльний аналіз дали

можливість систематизувати теоретичні матеріали;

емпіричні: педагогічне спостереження, опитування, бесіда, аналіз

педагогічного середовища, узагальнення даних дали змогу дослідити
реальний стан проблеми.

Експериментальною базою дослідження є: заклад дошкільної освіти № ___.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку

використаних джерел, додатків.

20
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРОБЛЕМИ
ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ УЯВЛЕНЬ ПРО ПРОФЕСІЇ У
ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Аналіз нормативних документів та фахової літератури з проблеми

дослідження.

В період дошкільного дитинства діти виявляють великий інтерес до

професій дорослих: виникає бажання наслідувати старших, діти відчувають
радість і задоволення від трудових зусиль, усвідомлюють користь своїх дій,
виявляють бережне ставлення до праці дорослих. Все це дає можливість
обрати дитині свій шлях в майбутньому, адже дитина, яка прийшла сьогодні
в дитячий садок, - це майбутній трудівник, активний учасник грандіозних
звершень, що відбуваються в нашій країні.

Вивченням питання виховного значення праці в дошкільному навчальному

закладі займалися А. Н. Бєлоус, Д. Б. Ельконін, В. І. Логінова, М. А.
Машовець, Т. І. Поніманська, В. О. Сухомлинський, Р.В. Павелків , Т.
Чекаліна та багато інших.

Знання про трудову діяльність людей є центральною ланкою знань про

соціальну дійсність, вони зумовлюють соціалізацію особистості дитини,
забезпечують розуміння завдань суспільства і кожної людини, стимулюють
розвиток соціальної перцепції (сприймання), інтересу до трудової
діяльності, позитивного ставлення до праці та її результатів уже в
дошкільному віці. Формування у дітей правильних уявлень про працю
дорослих, прищеплення інтересу і поваги до людей-трудівників, позитивного
емоційного ставлення до неї - найважливіший компонент психологічної
готовності до праці.(Павелків)

Директор Херсонського дошкільного дитячого будинку Чекаліна Т.

наголошує про важливість ознайомлення з різноманітними професіями:

20
«Коли діти стануть дорослими, вони підуть працювати на заводи і фабрики,
на ферми і в бригади, будуть токарями й орачами, доярками і швеями,
агрономами і садоводами. І треба, щоб уже в ранньому віці малята відчули
красу простої праці. А цього не можна досягти без гри, без виховання
романтичного ставлення до праці, без колективної пройнятості трудовою
діяльністю, красою взаємин у колективі – дружбою, товариською
взаємодопомогою» (Ідеї В. О. Сухомлинського).

Видатний педагог В. Сухомлинський писав: «В грі розкривається перед

дітьми світ, розкриваються творчі можливості особистості. Без гри немає і не
може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – величезне світле вікно,
через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень,
понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник
допитливості і любові до знань» (В. О. Сухомлинський).

Діти будують з кубиків «будинки» і розміщують в них «робітників»,

споруджують «потяги» і їздять до інших міст. Нехай це тільки гра, але вона
спрямовує уяву, думки й волю дитини, є стабільним фундаментом для
виховання поваги і цікавості до праці (5 Електронний ресурс).

Складовою частиною дитячих уявлень про професії є виділення якостей,

необхідних для представників певних професій: лікар охайний, уважний;
вчитель - веселий, розумний, уважний. У дитини виникає повага до праці
дорослих, розуміння її суспільного значення. Знання про працю дорослих
виступають як центральна ланка уявлень про соціальну дійсність (Т. В.
Дуткевич).

Згідно з твердженням видатного психолога Д. Б. Ельконіна в дошкільному

віці проходить замикання зв’язку між предметним світом та світом людських
відносин. Тому ознайомлення дошкільників з працею дорослих грає важливу
роль у встановленні їх зі світом дорослих. Формування системних знань про
працю дорослих припускає знайомство дошкільників з конкретними

20
трудовими процесами, перебудова людиною предмета праці в продукт
(результат праці). Системні знання про працю дають можливість дітям
середнього дошкільного віку встановити зв’язок між результатом праці та
грошима, а також поняттям, що «кожна людина народжується для якогось
діла».

За даними А. Н. Бєлоус, діти середнього дошкільного віку можуть назвати

4-15 професій, які вони зустрічали у своєму досвіді. Зокрема, хлопчики
краще обізнані із традиційно «чоловічими» професіями: військовими
(льотчик, танкіст, ракетник), спеціальностями, пов’язаними з роботою на
різних видах транспорту, на сільськогосподарських машинах, з будівництвом
(каменяр, будівельник, зварювальник, кранівник, бульдозерист,
екскаваторник). Дівчатка частіше називають «жіночі» професії вихователя,
вчителя, лікаря, медсестри, перукаря, музичного працівника, продавця (Т. В.
Дуткевич).

Дітей дошкульного віку можна ознайомити з такими професіями, як

авіадиспетчер, автослюсар, агроном, адвокат, актриса, аптекар, археолог,
архітектор, астроном, балерина, банкір, бібліотекар, будівельник, бухгалтер,
ветеринар, візажист, військовий, водій, водолаз, видавець, вихователь,
вчитель, геолог, гример, двірник, дегустатор, дизайнер, диктор, диригент,
домогосподарка, дресирувальник, еколог, екскурсовод, електрик, журналіст,
зварювальник, землероб, ілюзіоніст, касир, кінолог, кінооператор, клоун,
композитор, кондитер, космонавт, костюмер, кухар, лісник, листоноша,
лікар, маляр, масажист, машиніст, металург, метеоролог0 модельер0
музикант0 няня0 офіціант0 охоронець, парфумер, перукар, письменник,
прикордонник, продавець, пожежник, президент, програміст, психолог,
реставратор, рибак, рятувальник, садівник0 секретар,, скульптор, слюсар,
стоматолог, токар, топограф, тренер, фермер, фотограф, художник, шахтар,
ювелір, юрист та ін. (6 Електронний ресурс)

20
 У дітей середнього дошкільного віку розширюється уявлення про
навколишній світ, збагачується їхній життєвий досвід. Діти цього віку
дізнаються про працю колгоспників, як створюють машини, виготовляють
меблі, шиють одяг, працівників деяких установ культурно-побутового
обслуговування населення (ательє, пошти, лікарні, бібліотеки). На цьому
віковому етапі діти повинні вміти вільно й самостійно використовувати
знання про працю та трудові взаємини працівників дитячого садка:
виховательки, няні, кухаря, лікаря, медичної сестри, музичного керівника,
двірника, познайомитися з трудовими обов’язками пралі та завідувачки
дитячим садком, про трудові взаємини дорослих, про взаємозалежність праці
вихователя і няні, няні і кухаря, вихователя і музичного керівника.

Знання про професії не обмежуються лише назвами професій. Діти добре

обізнані зі знаряддями, інструментами, технікою, які характерні для окремих
професій, використовують свої знання в іграх: лікар користується
стетоскопом, шприцем, голками, медичним посудом, термометром; вчитель
має ручку, зошит, журнал, у класі розташовані парти, дошка; водій керує
машиною, в нього є запасне колесо, ключі для закручування гайок тощо.
Старші дошкільники орієнтуються і на процес праці, описуючи послідовність
його виконання. Складовою частиною дитячих уявлень про професії є
виділення якостей, необхідних для представників певних професій: лікар
охайний, уважний; вчитель – веселий, розумний, уважний. У дитини виникає
повага до праці дорослих, розуміння її суспільного значення. Знання про
працю дорослих виступають як центральна ланка уявлень про соціальну
дійсність (В. І. Логінова).

20
1.2. Загальні методичні підходи до формування уявлень про професії у
здобувачів дошкільної освіти в сучасній практиці

Для ознайомлення дітей з професіями дорослих використовуються

найрізноманітніші методи, а саме:

- спостереження за працею дорослих;

- розповідь вихователя про конкретну професію;

- бесіди про сучасні професії дорослих;

- читання творів художньої літератури;

- спільна праця дітей та дорослих;

- дидактичні ігри;

- творчі ігри.

Серед форм організації навчання найбільш ефективними є:

- екскурсії;

- бесіди («Давні ремесла нашого народу», «Свято однієї професії», «Праця

наших батьків», «Ким я стану», «Землю красить сонце, а людину – праця»);

- конкурси (Найкращий за професією», «Всі професії важливі, вибирай на

смак»);

- зустріч з представниками різних професій;

- майстер-класи професіоналів;

- самостійна продуктивна діяльність дітей;

- фото-вернісаж «Професії наших рідних».

20
 Щоб сформувати у дітей системні знання про професії, доцільно
організувати роботу поетапно:

I етап – підготовчий.

Мета: створення позитивного емоційного фону сприйняття інформації

дітьми.

На цьому етапі доцільно провести бесіду, під час якої діти могли б
висловлювати свої побажання ( про які професії хотіли б дізнатися, за
роботою

представників яких професій хотіли б поспостерігати, кого бажали б

запросити у гості). Під час бесіди слід продемонструвати картинки з
зображеннями різних професій для полегшення вибору. Можна використати
дидактичну гру «Чарівний мішечок», до якого покласти символи різних
професій. Під час гри дітям ставляться запитання: Що це за предмет? Для
чого він потрібен? Хто ним користується?

Показником вдалого завершення етапу є зацікавленість дітей розмаїттям

професій, ініціативність у плануванні подальшої роботи з ознайомлення з
ними, залучення батьків до співпраці з вихователем.

I I етап – змістовий.

Мета: надання системних знань дітям про різні професії: їх назви, значення
для людини та суспільства, зміст трудових дій, необхідне обладнання та
інструменти, взаємозв’язок з іншими професіями,

На цьому етапі роботу доцільно планувати у формі невимушеного

тематичного спілкування вихователя з дітьми та представників різних
професій з дітьми. Вибір професій, з якими будуть ознайомлюватися діти,
насамперед залежатиме від професій батьків. Щоб зясувати, ким працюють
батьки вихованців, можна в групі виготовити обємну модель «Квітка

20
професій», у якій кожна пелюстка має свій колір і назву, що відповідає
професії.

Спілкування дітей з дорослими – представниками різних професій –

доцільно організувати один раз на тиждень у вигляді прийому гостей, до
якого діти ретельно готуються: прибирають групову кімнату, готують
частування, накривають стіл до чаю, готують подарунки: малюнки, поробки з
різноманітного матеріалу, вчать вірші тощо.

У наступні дні відбувається закріплення, розширення та поглиблення знань

дітей. У нагоді вихователю стануть картинки, фотографії, художня
література. В групі можна влаштувати поличку для книг про професії.

Звичайно, вихователь планує ознайомлення дітей з професіями дорослих

як систему знань, проте слово «заняття», як і класична форма його
проведення, не використовується і для дітей ознайомлення з професіями
відбувається в цікавих формах – гостинах, святах, екскурсіях, іграх чи у
спільній праці з дорослими.

Ш етап – пізнавальний.

Мета: закріплення знань у дітей про працю дорослих у різних видах

діяльності (ігровій, трудовій, зображувальній тощо).

Закріплення знань найефективніше відбувається у продуктивних видах

діяльності: іграх, праці, художній творчості. Враження та емоції, викликані
ознайомленням з професіями, діти можуть відтворити у сюжетних малюнках,
мальовані в використанням елементів аплікації, виготовлення атрибутів до
сюжетно-рольових ігор.

У різноманітних видах трудової діяльності дитина одержує, узагальнює і

систематизує уявлення про працю дорослих, професії; проходить перший
емоційний етап професійного самовизначення, коли виникають перші

20
уподобання, намічаються професійні інтереси. Разом з тим розширюються
знання дитини про професії.

IV етап – пізнавально-творчий.

Діти вдаються до пошукової діяльності, роблять спроби якось змінити,

раціоналізувати, поліпшити трудовий процес, шукають оптимальні варіанти
застосування конкретних дій у грі, повсякденному житті. Коли в дошкільнят
уже сформовані практичні навички, коли вони творчо сприймають трудові дії
та починають відчувати потребу в них, тоді й виникає звичка до їх
виконання.

20
1.3. Гра як провідний метод у формуванні уявлень про професії у дітей
середнього дошкільного віку.

Наша мета - розкрити особливості формування у дітей середнього

дошкільного віку уявлень про професію дорослих у процесі гри. У
дошкільному віці складаються сприятливі умови для формування у дитини
необхідних для включення у працю дорослих якостей, для вироблення
початкових трудових умінь та навичок.

Ігри відіграють важливу роль у формуванні уявлень дітей про професії.

Саме гра є першим штурвалом у руках дитини. За допомогою неї дитина
відкриває у собі якості для певної професії.

Саме в дошкільному віці складаються найсприятливіші умови для

становлення суспільних мотивів трудової діяльності. Ускладнення
внутрішніх мотивів праці відбувається як перехід від інтересу дитини до
зовнішніх атрибутів трудової діяльності, від її процесу до прагнення
отримати певний заданий і корисний результат. Дитині цікаво мести підлогу,
прати шкарпетки, уявляючи себе господинею.

Праця дошкільника набуває систематичного та розгорнутого характеру

завдяки включенню в неї ігрових моментів, пов’язуванню із уявними
ситуаціями, прагненню наслідувати дорослих.

Якщо створити ігрову мотивацію, дитина краще виконує монотонну

господарсько-побутову працю. Наприклад, якщо дитина уявляє себе
дощиком, то в неї краще виходить поливати квіточки.

Отже, гра – інструмент, яким дошкільник керується в створенні уявлень

про певну професію. Програючи у грі всі моменти професії у дитини виникає
симпатія до неї, що в подальшому створює шлях для успішної реалізації себе
у цьому виді діяльності.

20
 Важливою умовою формування елементарних професійних уявлень дітей є
створення предметно-ігрового середовища, до якого входять різні складові.

Інформаційна:

- твори художньої літератури, що ознайомлюють зі світом професій;

- ілюстрації, на яких зображено представників різних професій;

Діяльнісно-ігрова:

- дидактичні ігри;

- обладнання та іграшки для сюжетно-рольових ігор на професійну тематику

(«Магазин», «Кав’ярня», «Будівництво», «Автомайстерня», «Подорож»,
«Лікарня», «Дитячий садок» тощо)

- іграшки, які відображають результати праці (хліб, чашка чаю, плаття для
ляльки, башта з кубиків, тощо)

Дидактична гра – це практична групова вправа з виробленням

оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених
умовах, що відтворюють реальну обстановку.

Значення дидактичних ігор – сприяти засвоєнню, зміцненню у дітей знань,

умінь, розвиток розумових здібностей. Дидактична гра є засобом всебічного
розвитку дитини.

Зміст ігор формує правильне ставлення до предметів та явищ

навколишнього світу. Систематизує і поглиблює знання про людей різних
професій. Вона розвиває мову дітей, поповнює і активізує словник дитини,
формує правильну вимову, розвиває зв’язне мовлення.

Дидактична задача – основний елемент дидактичної гри – визначається

метою виховного і навчального впливу. Дидактичні завдання різноманітні.
Одним з таких завдань є знайомство з професіями дорослих.

20
 Змістом дидактичної гри є навколишня дійсність, тобто природа, люди,
їхні взаємини, праця. Наприклад: «Магазин», «Що кому потрібно для
роботи».

У дошкільній педагогіці дидактичні ігри поділяють на три основних види:

1. Ігри з предметами;

2. Настільно-друковані ігри;

3. Словесні. Ігри.

Ігри з предметами.

Використовуються іграшки і реальні предмети, граючи з якими, діти

вчаться порівнювати, встановлювати схожість та відмінність предметів.

Для вирішення дидактичної задачі по ознайомленню з професіями

дорослих можна використовувати такі ігри з предметами: «Збери набір
перукаря» (іграшкові ножиці, гребінці, фен, бігуді – діти вибирають з безлічі
різноманітних предметів), «Автослюсар» (з безлічі предметів вибирають ті,
які використовують при ремонті машини). Також діти розглядають ляльок, на
яких надітий одяг людей різних професій. Граючи з ними, діти аналізують і
роблять висновки, для чого людині тій чи іншій професії потрібен даний вид
одягу. Наприклад, навіщо будівельнику каска, а кухарю фартух і ковпак.

Настільно-друковані ігри.

Види настільно- друкованих ігор:

1. Підбір картинок по парам. Завдання у цій грі – знайти серед різних

картинок дві абсолютно однакові. Потім завдання ускладнюється. Необхідно
підібрати картинки не тільки за зовнішніми ознаками, але й за змістом

2. Підбір картинок за спільною ознакою. Встановлюється зв'язок між

предметами, наприклад «Що потрібно лікарю», «Що є в магазині», «Що

20
потрібно художнику» тощо. Діти підбирають картинки з відповідними
предметами.

3. Запам’ятовування складу, кількості, розташування картинок. «Відгадай,

яку картинку сховали?».

4. Складання розрізних картинок і кубиків. Для вирішенні дидактичної задачі

– знайомство з професіями дорослих – дані картинки можуть бути на теми
різноманітних професій. Даний вид ефективно сприяє розвитку логічного
мислення.

5. Опис, розповідь по картинці з показом дій, рухів. Завдання: розвиток

мовлення дітей, уяви, творчості. Наприклад, гра «Відгадай, хто це?». Дитина
зображує рух і звук задуманого.

Словесні ігри.

Побудовані на словах і діях, що грають. У таких іграх діти вчаться,

спираючись на наявні уявлення про предмети, поглиблюють знання про них0
тому що в таких іграх потрібно використовувати набуті раніше знання. Діти
самостійно вирішують різноманітні розумові завдання. Описують предмети,
знаходять ознаки подібності та відмінності, групують предмети за різними
ознаками.

Професійно-рольові ігри дозволяють активізувати вміння та навички

успішного самовизначення дошкільнят. Під професійно-рольовою грою ми
розуміємо сюжетно-рольову гру, яка характеризується наявністю певної
професійної теми, в який імітується професійна ситуація, виникає емоційна
професійна ідентифікація.

В процесі ознайомлення дітей з професіями, гра є дуже важливим і

складним компонентом. Вона потребує, щоб дитина, яка грається, віддавала
грі максимум своєї енергії, розуму, витримки, самостійності. Гра постійно
стає напруженою працею і через зусилля веде до задоволення. Саме під час

20
процесу гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступно їй в навколишній
дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться, пізнає нове, запам’ятовує,
орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює
запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

Гра на сюжет професійної діяльності (у лікаря, школу, пошту, магазин)

сприяє розширенню уявлень про працю дорослих, про їх стосунки у ході
трудової діяльності, готує дошкільників до подальшого вибору професії.
Важливе значення мають спільні зусилля батьків та вихователів. Батьки
повинні зацікавити дітей, і тим самим впливати на їх світогляд. Адже діти їх
наслідують. Тому вони повинні бути гідним прикладом для них.

Робота з дітьми враховує вікову динаміку виховання дошкільнят, в тому

числі і характер сюжетно-рольових ігор.

Для дітей середнього дошкільного віку це ігри с більш складним сюжетом:

будова дома, перевезення пасажирів та вантажів, праця лікарів, медсестер,
продавців. Діти починають самі вигадувати нескладні сюжети, виготовляти
деякі необхідні для ігор предмети та іграшки.

Отже, у віковому аспекті сюжетно-рольова гра іде з поступовим

ускладненням її змісту і характеру.

Вихователю необхідно створити умови для гри, щоб вона стала

захоплюючою діяльністю.

У створення умов входить збагачення дітей реаліями про навколишній

світ: про предмети, явища, крім того, діти повинні знати про взаємини людей.
Для досягнення цієї мети використовуються наступні методи:
спостереження, екскурсії, зустрічі з людьми різних професій, читання
літератури, розповідь про взаємини людей, про заняття людей різних
професій з використанням фотографій, фільмів, інсценування.

20
 У формуванні трудової спрямованості дітей важливу роль відіграє читання
художніх творів. Своєю емоційною образністю, жвавістю дитяча книжка
заражає дітей ентузіазмом до праці, пробуджує інтерес і повагу до праці,
бажання наслідувати героїв літературних творів, подібно до них , добре
працювати.

За останні роки наші дитячи письменники створили значну кількість творів

про працю. Ці твори допомагають виховувати у дітей інтерес і повагу до
праці дорослих, збуджують бажання наслідувати їх. Тут то і виникає
театралізована гра.

Театралізована гра – гра, в якій діти обіграють сюжет з літературного

джерела.

Своєрідність даного виду ігор полягає в тому, що діти беруть ролі і

виконують їх у послідовності, в якій вони дані у творі. Це творча гра, так як
дитина передає образи по-своєму.

Структура сюжетно-рольової гри та гри –драматизації схожа. Відмінність

полягає лише в тому, що в сюжетно-рольвій грі сюжет з життя, а в
театралізованій – з книжки.

Вимоги до літературного твору для драматизації:

1. Літературний твір має бути доступним і зрозумілим дитячому досвіду.

Герої близькі за настроями та переживаннями;

2. Образність твору (яскраві образи та епізоди);

3. Наявність монологів та діалогів;

4. Динамічність розвитку сюжету (швидка зміна подій, конфлікт, боротьба

добра зі злом);

20
 З метою знайомства дітей з професіями і діяльністю дорослих
підбираються невеликі твори.

Своєрідність кожного ігрового образу, що створюється при драматизації

казок і авторських творів, полягає єдності типової та індивідуальної
характеристик. Уміння виділяти характерні якості персонажів формуються у
процесі нагромадження знань про професії.

Сюжетно-рольова і дидактична ігри відрізняються змістом сфери

діяльності, яку вони відображають, і співвідношенням компонентів.
Дидактична гра, як і сюжетно-рольова, за своїм походженням є сюжетною.
Однак, якщо у рольовій грі дошкільник засвоює суть людської діяльності, то
у дидактичній - суспільно вироблені способи розумової діяльності, оскільки
зовні виражений тільки результат цих способів, а самі вони сховані від
дитини і засвоюються лише з ініціативи дорослого; у ній більш виражені
соціальні стосунки, в які включена дитина. Елементарні форми рольової гри
можуть виявлятися без керівництва дорослого, на основі наслідування. Цим
зумовлена відмінність компонентів сюжетно-рольових і дидактичних ігор: у
сюжетно-рольовій ним є роль, яка фіксує функцію дорослого, у дидактичній -
дидактичне завдання, яке передбачає формування засобів і способів пізнання.

Керівництво ігровою діяльністю є тонким і складним процесом. Воно

потребує глибоких знань теорії ігрової діяльності, спеціальних умінь, довіри і
поваги дітей. Намагання керувати нею без знань внутрішніх законів
діяльності може зруйнувати гру. Основою ефективного керівництва ігровою
діяльністю, як переконує педагогічна теорія і практика, є високий рівень
володіння такими професійно-педагогічними вміннями:

- спостерігати за грою, аналізувати її, оцінювати рівень розвитку ігрової

діяльності;

- збагачувати враження дітей з метою розвитку ігор; допомагати у виборі

20
найяскравіших вражень, які можуть сприяти грі;

- організувати початок гри; спонукати до неї дітей;

- проектувати і передбачати розвиток конкретної гри;

- використовувати непрямі методи керівництва грою, які активізують

психічні процеси дитини, її досвід (проблемні ігрові ситуації, питання,
поради, нагадування та ін.);

- змінювати характер і зміст спілкування з дітьми відповідно до рівня

розвитку ігрової діяльності конкретної вікової групи з метою створення
сприятливих умов для формування готовності до переходу гри на вищий
рівень;

- включатися у гру на головних або другорядних ролях, встановлювати ігрові

стосунки з дітьми, навчати гри (показ, пояснення);

- пропонувати з метою розвитку гри нові ролі, ігрові ситуації, ігрові дії;

- регулювати взаємини, вирішувати конфлікти, які виникають у процесі гри,

використовувати гру з метою створення педагогічно доцільного клімату в
групі, залучати до ігрової діяльності сором'язливих, невпевнених,
малоактивних дітей;

- обговорювати й оцінювати гру.

Гра є вільною, невимушеною дитячою діяльністю, що необхідно зберегти

за будь-якого стилю і способу керівництва нею. Важливою передумовою
продуктивного спілкування педагога з дітьми с стимулювання в умовах
прийняття дорослим на себе однієї з ролей, взаємодія з ними у процесі гри.
(Павелків)

20
Висновки до розділу 1

Таким чином, знання про трудову діяльність людей є центральною ланкою

знань дітей про соціальну дійсність. Вони відіграють вирішальну роль у
формуванні ставлення дітей до праці та сприяють соціалізації дитини. Знання
про працю дорослих необхідні, оскільки забезпечують:

- розуміння завдань кожної людини і суспільства в цілому;

- зумовлюють розвиток інтересу до трудової діяльності;

- завдяки трудовій діяльності у дошкільному віці закладаються основи

майбутнього професійного самовизначення;

- знання про суспільну значущість праці, її мотиви та спрямування;

- регулюють вчинки дітей, перебудовують їхнє ставлення до власної

трудової діяльності та продуктів людської праці;

- трудова діяльність дошкільника тісно переплітається із грою, насамперед,

сюжетно-рольовою;

- відбувається розвиток трудової діяльності дошкільника у напрямках

вдосконалення її зовнішніх та внутрішніх, мотиваційних та операційних
компонентів;

- сприяють формуванню моральних якостей, а отже, здійснюють позитивний

вплив на моральне зростання особистості;

- закладається мотиваційна сторона трудової діяльності дитини, джерелом

якої слугує потреба у співпраці та взаємодії із дорослим, прагнення діяти як
дорослий;

- дитина прагне до досягнення результату своїх дій і отримання його оцінки

дорослим.

20
- розвиваються внутрішня та зовнішня мотивація трудової діяльності
дошкільника. На основі внутрішньої виникає творче ставлення до праці. На
основі зовнішньої - суспільні мотиви праці;

- розвиток цілепокладання відбувається як зростання здатності виконувати

чимдалі складніші інструкції дорослих та здатність самостійно ставити мету;

- розвиток трудових дій полягає у зростанні їх автоматизованості,

контрольованості.

20