Professional Documents
Culture Documents
Portrets 2017 Hist
Portrets 2017 Hist
1.
Василь –Костянтин Острозький з його ініціативи було створено у 1576р. (1578р.) Острозьку
академію. Викладалися в ній «сім вільних наук» - граматика, риторика, діалектика, арифметика,
геометрія,астрономія, музика. То була перша в Україні «слов’яно-греко-латинська» школа.
[Джерело : Я.В.Боднарчук,М.М.Бендюк. Портрети князів Острозьких XVI – першої половини
XVIIст.// Розділ 1. Історико-мистецька спадщина України//Українська культура: минуле сучасне,
шляхи розвитку. Випуск 15/2009 (т.1)]
2.
3.
Петро Могила народився в сім’ї молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет.
Навчався в Львівській братській школі, Замойській академії. Брав участь у битві під Хотином. Згодом
постригся в ченці. З початку XVIIст. архімандрит Києво-Печерської лаври, 1632-1647рр. –
митрополит Київський і Галицький. У 1632р. домігся від королівської влади визнання вищої
православної церковної ієрархії. Восени 1631р. заснував Лаврську школу, незабаром лаврську школу
було об’єднано з Київською братською і з 1632р. постає Києво-Могилянська колегія. Автор
богослужбової книги «Требник» (1646р.)
[Джерела ілюстрацій: Журнал «Киевсая старина» 1882р. №4
http://starieknigi.info/Zhurnaly/KS/KS_1882_4.pdf ; Національний художній музей України.
http://www.pslava.info/Kyiv_VolodymyrskaVul_StSophia24_2007-07-12-106,173011.html ]
4.
Богдан Хмельницький (за гравюрою В.Гондіуса). З 1648 року — гетьман Війська Запорозького .
Організатор повстання проти панування шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну
війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах
Центральної України — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. У 1654 році в
Переяславі уклав військовий союз з Московським царством. Після підписання Віленського російсько-
польського перемир’я у 1656р. переорієнтуватися на союз зі Швецією та Османською Портою,
вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету.
5.
Петро Дорошенко. Гетьман Правобережної України . В 1668р. гетьман обох боків Дніпра. Разом з
армією турецького султана Мохаммеда IV в 1672р. пішов походом на Галичину, в цьому ж році
підписав Бучацький договір. В 1669р. намагався досягти протекторату Туреччини. Зрікся булави у
1676р.[Джерело ілюстрації: О.Ковалевська. Портрети Петра Дорошенка: проблеми виявлення,
дослідження, використання.
http://shron.chtyvo.org.ua/Zbirnyk_statei/Hetman_Petro_Doroshenko_ta_ioho_doba_v_Ukraini_materialy_
Vseukrainskoi_naukovo-praktychnoi_konferent.pdf ]
6.
7.
Кирило Розумовський. У 1750р. російська імператриця Єлизавета затвердила на гетьманство
Кирила Розумовського, однак лише у 1751р. гетьман прибуває до Глухова де старшинська рада
обирає його гетьманом. До складу гетьманщини відходить Запорозька Січ і Київ. Протягом 1760-
1763рр. провадилась судова реформа, наслідком якої Гетьманщина мала перетворитись з військової
на цивільну державу. Гетьман провадив реформи в армії та освіті; почав розбудовувати Батурин, де
планував відкрити університет. В 1763р. імператриця Катерина ІІ отримала прохання старшини
закріпити гетьманство за родом Розумовських. Це було однією з причин ліквідації гетьманства
(1764р.)
[Джерело ілюстрації: Автор худ. Луї Токке. http://artcyclopedia.ru/tokke_lui.htm ]
8.
Григорій Сковорода. Філософ, гуманіст, просвітитель, поет, педагог. Працював викладачем етики та
поетики в Харківському та Переяславському колегіумах. На його думку людина може стати
щасливою пізнавши самого себе, а також слід займатись у житті тим, що людині природно
відповідає. Автор творів «Сад божественних пісень», збірник байок «Басни харковскія ». пісню
Сковороди «Всякому городу нрав і права» використав І.Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка».
Йому належить вислів: «Світ ловив мене , але не спіймав».
[Джерело ілюстрації: Автор Г. Лук’янов 1794р.
http://old.dnpb.gov.ua/id/1895/?PHPSESSID=953c5eb1b0d6058d36d5725c9501fbbb ]
9.
Іван Котляревський – у 1812р. під час російсько-французької війни сформував український
козацький полк. У 1817 – 1821рр. директор Полтавського театру. Із 1818р. брав участь у діяльності
полтавської масонської ложі «Любов до істини». 1798р. виходить перша частина «Енеїди»
Котляревського (перший твір нової української літератури). Створив п’єси «Наталка Полтавка» і
«Москаль-Чарівник».
[Джерело ілюстрації: портрет І.Котляревського з першого видання «Енеїди»
http://shron.chtyvo.org.ua/Hrushevskyi/Pershi_vydannia_Eneidy_Kotliarevskoho.pdf ]
10.
11.
Пантелеймон Куліш – один із засновників Кирило-Мефодіївського братства (1846р.), за участь у
діяльності якого був заарештований. У 1858-1863рр. у Петербурзі редагував український журнал
«Основа». Автор першого історичного роману «Чорна рада». Створив українську абетку (кулішівка).
[Джерело ілюстрації: Літографія Адольфа Мульєрона На літографії дарчий напис І. Хільчевському з
особистим підписом П. Куліша
http://old.dnpb.gov.ua/id/2497?PHPSESSID=7ae1a802de5e3e0c817bdff98f69c3a2 ]
12.
Тарас Шевченко – У 1840 р. у Петербурзі вийшла перша збірка його поезій "Кобзар". Був одним з
найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. В 1844р. вийшов альбом офортів
«Живописна Україна», де представлені роботи художника на історичну тематику («Дари в Чигирині»,
«Смерть Б.Хмельницького»)
[Джерело ілюстрації: Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації.
http://litopys.org.ua/shevchenko/photos.htm ]
13.
Маркіян Шашкевич – вважається речником західноукраїнського національного відродження.
Навчався в духовній семінарії та університеті у Львові. У студентські роки був організатором і
лідером «Руської трійці» (1832р.), співавтор альманаху «Русалка Дністровая» (1837р.), один із
перших перекладав «Слова о полку Ігоревім».
[Джерело ілюстрації: http://ntsh.org/content/markiyan-shashkevich-provisnik-nezalezhnosti-sobornoyi-
ukrayini-do-200-richchya-vid ]
14.
Микола Лисенко – заклав основи національного музичного мистецтва. Пройшов школи Лейпцизької
та Петербурзької консерваторій. Автор перших опер для дітей «Коза-Дереза», «Пан Коцький»; опер
«Різдвяна ніч», «Тарас Бульба».
[Джерело ілюстрації: http://gazeta.ua/ru/articles/history-journal/_mikola-lisenko-mav-roman-zi-svoyeyu-
na-44-roki-molodshoyu-ucheniceyu/427959 ]
18.
Іван Франко – один із засновників Русько-української радикальної партії (РУРП), згодом відмовився
від соціалістичних поглядів і став членом Української національно-демократичної партії (УНДП).
Очолював в НТШ філологічну секцію. Літературні творчість розпочав у 70-х роках. У 1892р. брав
участь у селянському віче в м.Снятин.
[Джерело ілюстрації: З художньої роботи І.Труша, портрет І.Франко http://www.i-
franko.name/ru/Gallery/IFranko/1940trush.html ]
19.
20.
Леся Українка (Лари́са Петрі́вна Ко́сач-Кві́тка) поетеса, драматург, прозаїк, перекладач,
публіцист. Брала активну участь в українському національному русі. Відомі твори: «Лісова
пісня» (1911р.), «Бояриня» (1913р.). Дочка письменниці Ольги Петрівни Драгоманової-
Косач, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Дядько Лесі (так її називали у сім'ї і це
ім'я стало літературним псевдонімом) — Михайло Драгоманов, був відомим ученим,
громадським діячем.
[Джерело ілюстрації: http://lesya.artiweb.org.ua/gallery/1896lu2.html ]
21.
22.
Микола Міхновський – один із засновників Братства Тарасівців, 1900р. став один з
ініціаторів утворення Революційної української партії (РУП) та опублікував брошуру
«Самостійна Україна». У якій прозвучало популярне згодом гасло «Україна для українців»
[Україна для українців і доки хоч один ворог чужинець лишиться на нашій території, ми не
маємо права покласти оружжя. ] У 1902р. утворив Українську народну партію в Харкові,
що стояла на чітко виражених самостійницьких позиціях. Із березня 1917р. був ініціатором
формування Українського військового клубу ім. гетьмана Полуботка і початку організації
українського війська. Один з організаторів виступу самостійників, щодо рішення ІІ
Універсалу.
[Джерело ілюстрації: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/04/1/118843/ ]
23.
25.
Володимир Винниченко – член Революційної української партії (РУП), з 1904р. ініціатор створення
Української соціал-демократичної партії (УСДП). У червні 1917р. став головою першого
українського уряду Генерального секретаріату Української Центральної Ради і одночасно виконував
обов’язки генерального секретаря внутрішніх справ. Співавтор усіх чотирьох Універсалів
Центральної Ради. У час гетьманського режиму перебував в опозиції, очолив Український
національний союз, згодом став головою Директорії. Через суперечності з Петлюрою пішов у
відставку і виїхав за кордон. На початку 1920-х років повернувся в УСРР, однак, зрозумівши, що його
запрошують до співпраці з тактичних міркувань, знову виїхав за кордон. Останні 25 років проживав у
французькому місті Мужен поблизу Канн, займаючись літературою та живописом.
[Джерело ілюстрації: http://www.silskivisti.kiev.ua/19121/print.php?n=23045 ]
26.
Симон Петлюра у 1900р. був активним членом революційної української парті (РУП). У
1904р. редагував у Львові орган РУПу «Селянин», згодом переїхав до Москви, де редагував
журнал «Украинская жизнь». Навесні 1917р. Петлюра був призначений головою
Українського Військового комітету, згодом – Генеральним секретарем військових справ при
Центральній Раді. Брав участь в антигетьманському повстанні. Увійшов до складу
Директорії і очолив Армію УНР як її Головний Отаман. Після виїзду В.Винниченка за
кордон став Головою Директорії. Очолював збройну боротьбу Армії УНР проти більшовиків
і денікінців. Був ініціатором підписання Варшавської угоди, у результаті якої поляки разом із
військами Армії УНР боролися проти більшовиків. Після Ризького договору розпочинається
емігрантський період життя С.Петлюри. 1926р. вбитий в Парижі.
[Джерело ілюстрації: http://litopys.org.ua/petlura/petlura.htm ]
29.
Євген Коновалець під час бою на горі Маківці потрапив до російського полону.
Організував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців. У листопаді 1918р. підтримав
Директорію УНР у повстанні проти гетьмана П.Скоропадського і в Мотовилівському бою
розбив гетьманські частини. Полковник армії УНР. Один з організаторів і керівників
Української військової організації (УВО), із 1929р. був головою Організації Українських
Націоналістів (ОУН). 1938р. загинув в Роттердамі.
[Джерело ілюстрації: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/05/23/124562/ ]
32.
Сидір Ковпак на початку Великої Вітчизняної війни в тилу ворога у лісах Сумщини створив
партизанське з’єднання. У 1943р. здійснив рейд «Від Путивля до Карпат». Бійці
партизанського з’єднання активно проводили операцію «рейкова війна» (пускали під укіс
ешелони, підривали мости).
[Джерело ілюстрації:
http://www.aif.ru/society/history/ded_kotorogo_boyalsya_gitler_kak_sidor_kovpak_sozdal_partiza
nskuyu_armiyu ]
35.
Василь Стус – один з активних учасників акції протесту у вересні 1965р. в кінотеатрі
«Україна» в Києві, за що був виключений з аспірантури Інституту літератури ім. Т.Шевченка
АН УРСР. У 1970р. за кордоном вийшла його збірка поезій «Зимові дерева», через два роки
був засуджений за «антирадянську агітацію». У 1980р. отримав новий термін, помер в
ув’язненні.
[Джерело ілюстрації: http://www.ostro.org/donetsk/society/articles/120920/ ]
40.
В’ячеслав Чорновіл у 1967р. підготував збірку «Лихо з розуму», яку відзначено премією
міжнародної журналістики. За це був заарештований і засуджений до 3 років суворого
режиму. У 1970р. розпочинає видання самвидавського журналу «Український вісник». У
1980р. знову засуджений за «антирадянську агітацію». За часів незалежної України – лідер
Народного Руху, згодом голова партії Народний Рух України. Загинув в автокатастрофі у
березні 1999р.
[Джерело ілюстрації: http://1576.ua/people/4398 ]
41.