ЧОЛОВІКИ, ЖІНКИ Й НАСИЛЬСТВО В

ОУН ТА УПА В 1940–1950-х рр.

Про автора

Авторка статі «Чоловіки, жінки й насильство в ОУН та УПА в 1940-1950-

х. рр.» є Гавришко Марта Ігорівна — українська історикиня та кандидатка
історичних наук. Викладала в Українському католицькому університеті
спецкурси. У 2011 році «Третій Райх очима українців Галичини (1933-1939)» та
у 2016 році «Жінки і війна: специфіка досвіду та його репрезентації» Гавришко
Марта Ігорівна має наукові зацікавлення у Другій світовій війні, Голокості,
сексуальному насильстві під час воєн, жонічій/ гендерній історіїї та політиці
пам’яті. Ця авторка є доволі компетентною в цій ділянці, адже її наукові
інтереси співпадають з даною статетю, та вона викладала в період 2017-2016
н.р. спецкурс “Жінки і війна: специфіка досвіду та його репрезентації” в
Український католицькому університеті.

Основний зміст праці

Ця стаття досліджує тему насильства та ролі чоловіків і жінок в

Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Українській Повстанській
Армії (УПА) у 1940-1950 роках. Авторка статті пропонує аналізувати
насильство та його вплив на жінок і чоловіків з різних перспектив. Стаття
ретельно описує політичний та історичний контекст ОУН та УПА у зазначений
період і підкреслює роль, яку грали чоловіки і жінки в цих організаціях. Автор
наводить конкретні приклади насильства, які сталися в цей період, та аналізує
їхні наслідки для жінок і чоловіків. В статті також розглядається роль гендерних
стереотипів у формуванні та підтримці насильства в цих організаціях. Один із
найсильніших аспектів статті полягає в тому, що автор підходить до теми з
критичною перспективою, наголошуючи на важливості розуміння ролі статі у
формуванні та поширенні насильства. Вона висвітлює, як гендерні стереотипи
та розподіл ролей можуть впливати на динаміку насильства в організаціях,
таких як ОУН та УПА. Це дає можливість зрозуміти, як гендерні норми та
очікування можуть сприяти або пригнічувати насильство, а також які можуть
бути його наслідки для чоловіків і жінок. Стаття пропонує конкретні приклади
насильства, що сталися в ОУН та УПА, і розглядає їх в контексті гендерних
відносин. Зрозуміло, що у той час жінкам доводилося стикатися з великими
труднощами та небезпекою, і вони шукали різні шляхи захисту. Документовані
факти свідчать про те, що деякі жінки зверталися до офіційних структур, таких
як служба безпеки ОУН, з метою отримання допомоги та захисту. Однак, не
завжди вони мали надію на справедливе рішення, особливо якщо злочини
вчиняли високопоставлені особи. Деякі з них навіть боялися повідомляти про
насильство через страх перед розголосом або можливими негативними
наслідками. Жінки також зверталися до командирів або провідників з метою
звернення за допомогою та вирішення конфліктів. Однак не завжди такі
звернення призводили до справедливого вироку, а деякі випадки навіть
закінчувалися негативно для жінок, які стикалися зі зловживанням та
насильством. Сором, страх або бажання зберегти безпеку можуть бути
причинами, чому деякі жінки вирішували не повідомляти про насильство. Деякі
жінки намагалися самостійно вирішувати конфлікти та захищатися від
домагань. Авторка робить спробу прослідкувати наслідки цього насильства для
суспільства, запитуючи, як воно впливає на побудову та збереження соціальних
стереотипів та настанов. Одним з питань, яке авторка порушує, є способи
запобігання майбутнім актам насильства. Вона ставить питання про можливість
зміни гендерних ролей та стереотипів у суспільстві, що може сприяти
зменшенню насильства і створенню більш справедливого та рівноправного
середовища.
Висновок

Якщо, підсумовувати статтю, то можна зробити декілька висновків,

першим який є те, що дослідження сексуального насильства щодо жінок,
учасниць ОУН та УПА, ускладнене через брак джерел і приховування випадків
злочинів в час радянського союзу. Також багато свідчень зосереджуються на
травматичному досвіді відносин учасниць підпілля з радянською системою, і
вони на мою думку не є достовірними, адже учасниці є травмовані, і як кажуть
психологи, травматичні події зазвичай стираються з пам’яті для захисту
психіки. Детальне дослідження сексуального насильства в контексті діяльності
ОУН та УПА важливе, а також включення гендерної перспективи в історичні
дослідження, воно важливе тому, що включення гендерної перспективи в
історичні дослідження допомагає розкрити специфічні аспекти жіночого
досвіду та ролі, яку вони відігравали в контексті національно-визвольного руху.
Жінки, які брали участь у ОУН та УПА, зазнали не лише фізичного насильства,
але і стикалися з викликами гендерної нерівності, обмеженнями та
стереотипами. Вивчення цих аспектів допомагає краще зрозуміти їхню роль і
внести корективи у загальноприйняте уявлення про події того періоду. Ця стаття
є доволі цікавою та корисною, адже вона розглядає тему сексуального
насильства в контексті діяльності ОУН та УПА, що є значущим періодом в
історії України. Це дозволяє краще розуміти складні аспекти історичних подій
та їхні впливи на жінок, які брали участь у національно-визвольному русі та ця
стаття визначає сексуальне насильство як серйозну проблему, що має бути
визнана та засуджена. Вона покликана сприяти покращенню усвідомлення про
цю проблему в суспільстві і спонукати до подальших дій щодо захисту прав
жінок та запобігання насильству. Отож можна зробити головний висновок, що
ця стаття є цікавим джерелом інформації, яке збагачує наше розуміння історії,
гендерних аспектів і важливості розкриття теми сексуального насильства в
контексті діяльності ОУН та УПА.
 Якщо, говорити про переконливість статті, я вважаю, що ця стаття є
доволі переконливою, адже в ній є багато цитат та свідчень, що зміцнює
переконливість цієї статті.
Використані джерела:

https://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/organization/departments/profile/?profileid=112
https://prostir.fandom.com/wiki/Гавришко_Марта_Ігорівна
https://cms.ucu.edu.ua/pluginfile.php/387355/mod_resource/content/2/08-
Havryshko.pdf