ХІМІЧНА ЗБРОЯ,

СПОСОБИ ЗАХИСТУ
Загальна інформація
Хімічна зброя — це отруйна речовина (ОР), що використовується
для завдання умисної смерті або шкоди через свої токсичні
властивості.

Засоби доставки та застосування хімічної зброї:

авіаційні бомби, керовані й некеровані ракети, міни, торпеди,

фугаси, артилерійські снаряди, гранати, шашки.
Симптоми і порядок дій залежать від типу бойової отруйної
речовини (зарин, хлор, аміак, іприт, білий фосфор).

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ):

⮚ протигаз;
⮚ протипиловий респіратор;
⮚ щільна тканинна маска (або кілька складених разом ватно-
марлевих пов’язок).
 Алгоритм дій
Алгоритм дій у разі хімічної атаки може залежати
від того, де перебуває людина:

Якщо на вулиці, то потрібно:

• залишити територію ураження;
• знайти безпечне приміщення;
• ! рухатись швидко, але не бігти, щоб зберегти
повільне дихання.

Якщо у приміщенні, то потрібно:

• мінімізувати потік повітря ззовні всередину.

Якщо в автомобілі, то потрібно:

• з’їхати на узбіччя;
• закрити усі вентиляційні отвори, які втягують
зовнішнє повітря.
ЗАРИН
Зарин — штучно створена бойова отруйна
речовина, що паралізує нервову систему. Росіяни
вже використовували зарин при атаках у Сирії
2013 року.
Який буває:
• прозора, безбарвна рідина, що в чистому вигляді
не має запаху і смаку;
• може ставати газоподібним при випаровуванні.

Діазепам і атропін — антидоти, які є

невідкладною домедичною допомогою.
ЗАРИН
Як потрапляє в організм:
• через органи дихання та шкіру;
• забруднений зарином одяг теж є загрозою, адже
випари з нього отруюють.

Як діє:
• Спричиняє серцеву недостатність і
потрапляння недостатньої кількості повітря в
легені. Може призвести до смерті за лічені
хвилини.
• Важливо! Зарин важчий за повітря, він осідає
вниз, тому ризик отруєння вищий, якщо
людина перебуває ближче до землі (підвали,
низини, каналізації тощо).
ЗАРИН
Симптоми отруєння:

• біль в очах від руху очними яблуками, надмірне

звуження зіниць;
• прискорене серцебиття або, навпаки, нетипове
його уповільнення (менше, ніж 60 ударів за
хвилину);
• утруднене дихання або тимчасове його
припинення;
• слабкість, головний біль;
• нудота, блювання;
• виділення з носа, посилене слиновиділення,
надмірна пітливість;
• дезорієнтація, втрата свідомості;
• судоми та параліч.
ЗАРИН Як захиститися:
Старайтеся діяти якнайшвидше, адже зарин впливає
на організм за лічені хвилини. Що менше згаєте часу,
то меншим буде отруєння.
Якщо вибух стався біля будинку:
• Негайно зачиніть двері, вікна, вентиляційні й
будь-які інші отвори, через які може потрапляти
забруднене повітря.
Якщо у вас є протигаз або принаймні окуляри,
обов’язково вдягніть їх.
Якщо вибух застав вас на вулиці:
• Швидко покиньте це місце (але не біжіть),
рухаючись проти вітру.
• Шукайте прихисток на підвищеннях — верхні
поверхи будинків, автівки із закритими вікнами.
• Сповільніть дихання, щоб вдихати менше
отрути.
ЗАРИН У разі евакуації після хімічної атаки:
• ! візьміть із собою аптечку;
• ! вдягніться так, щоб не лишалося відкритих ділянок
шкіри.
Якщо ви зазнали атаки:
• Звільніться від зараженого одягу, адже на ньому
зарин осідає (одяг покладіть у поліетиленовий пакет
і щільно зав’яжіть).
• Одяг розрізайте, а не знімайте його через голову,
щоб випари зарину не потрапили в дихальні шляхи.
• Звільняйте тіло від одягу згори донизу.
• Не їжте і не пийте нічого.
• Ретельно промийте шкіру водою з милом, очі — без
мила.
• Не торкайтеся поверхонь, які можуть бути заражені.
• Якщо біля вас є потерпілі від зарину, в жодному разі
не проводьте їм штучну вентиляцію легень.
Зверніться по медичну допомогу до ДСНС або
військових.
ХЛОР
Який буває:
чистий хімічний елемент хлору — це зелений газ
із неприємним задушливим запахом.

Симптоми ураження:

⮚ різкий біль за грудиною;

⮚ сухий кашель;
⮚ блювота;
⮚ задуха;
⮚ порушення координації рухів;
⮚ сльозотеча.
ХЛОР
Як захиститися:

• Якщо стався отруйний викид хлору, вийдіть із

зараженого місця перпендикулярно напрямку
вітру.

• Важливо! Хлор важчий за повітря, він

накопичується в низьких ділянках, підвалах,
тунелях, тому використовуйте верхні поверхи
висотних будинків і виходьте із зараженого
району по підвищенням.
ХЛОР Якщо немає змоги покинути приміщення:

• Щільно зачиніть двері, вікна та усі можливі

отвори у помешканні;
• Одягніть засоби індивідуального захисту:
протигази, респіратори, ватно-марлеві пов’язки,
змочені розчином соди (1 столова ложка на 0,5 л
води).
Якщо зазнали атаки:
• Виходьте із зони зараження.
• Потерпілим робити штучне дихання не можна.
• Щоб зменшити подразнення, потрібно вдихати
пари нашатирного спирту. Шкіру, рот, ніс
промити 2%-вим розчином питної соди або
водою.
АМІАК Який буває:
• рідкий;
• газоподібний (із їдким запахом).

Як діє:
У рідкому стані обморожує шкіру, можливі опіки з
пухирями, виразки.
Вдихання аміаку спричиняє опіки носоглотки, трахеї,
набряку й руйнування дихальних шляхів.
Високі концентрації пошкоджують зір і призводять до
сліпоти.

Антидоту проти впливу хлору та аміаку не існує.

Найкращий засіб проти них — вода. Медичне лікування
полягає у якнайшвидшому виведенні отруйної речовини
з організму та наданні підтримуючої медичної
допомоги.
АМІАК Симптоми легкого отруєння:
⮚ сухість, першіння та біль у горлі, захриплість;
⮚ чхання, кашель;
⮚ легка нудота.

Симптоми гострого отруєння:

⮚ утруднене дихання, задуха;
⮚ втрата голосу через спазм голосової щілини;
⮚ сильний кашель;
⮚ блювота;
⮚ запаморочення;
⮚ пітливість;
⮚ почервоніння обличчя, сльозотеча, набряк
повік.
 Як захиститися:
АМІАК • Якщо стався отруйний викид аміаку, вийдіть із зараженого
місця перпендикулярно напрямку вітру.
• Важливо! Аміак легший за повітря, тому для захисту
шукайте укриття, підвали й нижні поверхи будинків.

Якщо немає змоги вийти з району зараження:

• перебувайте в укриттях, підвалах, квартирах (будинках),
попередньо загерметизувавши вікна, двері, вентиляцію
(бажано тканиною, змоченою в лимонній кислоті або
слабкому розчині оцту чи води);
• бажано пройти до ванної кімнати та ввімкнути душ на
мілке розпилення (вода поглинає аміак із повітря),
вентиляцію не вмикати (витягує чисте повітря та затягує
забруднене).
• Одягніть засоби індивідуального захисту: протигази,
респіратори, ватно-марлеві пов’язки, змочені розчином
лимонної кислоти (1 столова ложка на 0,5 л води).
Іприт Сірчаний іприт — різновид хімічної зброї шкірно-
наривної дії.
Під час Першої світової війни його широко
застосовували для хімічних атак.
Який буває:
• газоподібний;
• рідкий;
• твердий.
Зазвичай має характерний запах гірчиці або
часнику.
Вітер може розносити іприт на дуже великі
відстані. Він здатен затримуватися у довкіллі 1–2
дні, а при зниженій температурі повітря навіть
тижнями чи місяцями.
Ураження іпритом може мати накопичувальний
ефект.
Іприт Симптоми ураження:
• почервоніння та свербіж шкіри, поява жовтих пухирів;
• біль і набряк очей, сльозотеча, світлочутливість, при
важкому ураженні — сильний біль або сліпота, що триває
до 10 днів;
• нежить, чхання, захриплість голосу, задишка та кашель;
• біль у животі, діарея, лихоманка, нудота та блювота.

Як захиститися:
• Покиньте місце викиду іприту. Якщо викид стався на вулиці,
підніміться на якомога вищу точку, адже іприт важчий за
повітря та осідатиме.
• Звільніться від зараженого одягу, розрізавши його.
• Промийте уражені ділянки шкіри великою кількістю води.
Якщо іприт потрапив у очі — також промийте їх.
• При потраплянні іприту через ротову порожнину в жодному
разі не викликайте блювання.
Білий Білий фосфор використовують для виробництва
фосфор боєприпасів, диму для приховування пересування
військ і виявлення цілей.

Під час російсько-української війни мали місце

випадки, коли російські війська використовували
фосфорні бомби — боєприпаси, начинені білим
фосфором. При контакті з киснем ця речовина
легко займається.

Який буває:
• воскоподібна безбарвна або жовтувата
речовина;
• має їдкий запах часнику.
Білий
фосфор Симптоми ураження:

• важкі опіки та глибокі рани на шкірі;

• пошкодження кісток і кісткового мозку;
• змертвіння тканин.

Якщо фосфор потрапляє через рот:

• сильне печіння в роті;

• блювота, діарея, біль у животі.
 Як захиститися?
Білий • Не торкайтеся фосфору голіруч.
фосфор • Скиньте одяг, до якого прилипли частки фосфору.
• Перекрийте доступ кисню до пошкоджених ділянок
тіла: змочіть шкіру та бажано під водою заберіть
частинки фосфору за допомогою пінцета чи
негорючого предмета.
• Промийте уражені ділянки шкіри розчином соди або
холодною водою. Інтенсивне змивання водою є
найкращим способом позбутись речовини зі шкіри.
• Закрийте опіки вологими пов’язками, просоченими
фізрозчином або занурити уражені частини в
холодну воду чи накрити їх вологими серветками.
• Помістіть усі видалені частини фосфору у ємність із
холодною водою.
• Не застосовуйте мазі на жировій або масляній
основі.
• Зверніться за медичною допомогою.
ВИСНОВКИ