Лев Володимирович

Писаржевський
Лев Писаржевський
радянський вчений у галузі фізичної
хімії українського походження. Доктор
хімічних наук, дійсний член академії
наук УРСР та академії наук СРСР. Лауреат
Ленінської премії, лауреат
Ломоносовської премії.
 ЖИТТЯ:
НАРОДИВСЯ:
в м. Кишиневі 13 (1 – за старим
стилем) лютого 1874 р.
СІМ'Я:
Батько, Володимир Ігнатович,
працював нотаріусом в м. Кишиневі,
походив із дворян. У сім’ї В. І.
Писаржевського крім Лева було ще
троє дітей – Софія, Марія, Надія. У 1878
р. батько раптово помер від
скоротечних сухот. Численні турботи
піклування про малолітніх дітей
звалились на плечі матері, Ольги
Лук’янівни. У 1882 р. вона вирішила
переїхати із сім’єю до Одеси, де жив її
брат, який працював там
архітектором.
НАВЧАННЯ:
В Одесі Лев став навПісля закінчення
гімназії, у 1892 р., Лев Володимирович
вступає до Новоросійського (нині
Одеський) університету на природничо-
медичний факультет , Деякий час він
вагався щодо обрання майбутньої
спеціалізації, вибираючи між хімією та
медициною. Зрештою віддав перевагу
першій і перейшов на хімічне відділення
фізикоматематичного факультетучатися у
Рішельєвській класичній гімназії , В 1912
році залишив інститут на знак протесту
проти реакційної політики міністра
народної освіти Л. А. Кассо.
 У 1924—1926 роках працював ректором
Катеринославського Гірничого інституту. А
1927 року заснував у Дніпропетровську
Інститут фізичної хімії, що з 1934 року став
інститутом Академії наук УРСР. У 1928 року
Писаржевський став членом-
кореспондентом Академії наук СРСР, а вже
через два роки дійсним членом і отримав
Ленінську премію. З 1929 року по 1934 рік Лев
Володимирович викладав у Тбіліському
політехнічному інституті. Потім повернувся
до Дніпропетровська.
 Наукова діяльність:
Наукова діяльність Льва Володимировича Писаржевського
була присвячена вивченню перекисних сполук,
дослідженню ролі розчинників в хімічних процесах та
створенню основ електронної хімії. Вчений створив основи
електронної теорії окислювально-відновлювальних
реакцій, запропонував теорію гальванічного елементу, яка
враховує термодинамічну рівновагу між іонами та
електронами в металі. Створивши електронну теорію
каталізу, увів уявлення про роль електронів провідності при
взаємодії твердого каталізатора як єдиного цілого з
молекулою реагенту. У підручнику «Вступ до хімії» (1926 року)
вперше виклав весь матеріал хімії з позиції електронної
теорії будови атомів та молекул.
ПРИГАДАЄМО:
Окисно-відновні реакції (ОВР) — це реакції, в яких
відбувається зміна ступенів окиснення атомів елементів. В
ОВР відбувається перехід електронів від одних атомів до
інших, одночасно протікають два протилежні процеси:
окиснення і відновлення. Окиснення — процес віддачі
електронів.

2PH3+4O2=P2O5+3H2O
1| P(-3)-8e->P(+5) відновник окиснення
2| O2(0)+4e->2O(2-) окисник відновлення
P(3-)H(+)3+4O2(0)=P(5+)2O(2-)5 +3H(+)2O(2-)

 Помер:
23 березня 1938 року в
Дніпропетровську. Там же й
похований.
ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!