РОБОТА 1.

1
ВИЗНАЧЕННЯ ПРИСКОРЕННЯ ВІЛЬНОГО ПАДІННЯ ЗА
ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОГО МАЯТНИКА
Мета роботи: 1) виміряти прискорення вільного падіння за періодом
коливань математичного маятника; 2) вивчити методику математичної
обробки результатів прямих і непрямих вимірювань; 3) вивчити закони
гармонічного коливального руху.
Прилади та обладнання: важка кулька, яка підвішена на легкій
нитці, що не розтягується; вертикальна шкала; секундомір.
Рух тіла під дією тільки однієї сили тяжіння називається вільним
падінням, а прискорення, якого набуває при цьому тіло, - прискоренням
вільного падіння g.
У даній роботі прискорення вільного
падіння визначається за допомогою
математичного маятника.
Математичним маятником називається
матеріальна точка, яка підвішена на тонкій
невагомій нитці, що не розтягується. Ця
α матеріальна точка здійснює коливання у
вертикальній площині під дією сили тяжіння .
Q На практиці математичним маятником
α можна вважати важке тіло, яке підвішене на
легкій недеформованій нитці, довжина якої в
багато разів більша за розміри тіла.
F На рис.1 видно, що сила F , яка повертає
mg маятник у напрямку до положення
рівноваги, при малих кутах відхилення 
Pис.1
дорівнює
F  mg sin   mg , (1)
де sin    (в радіанах).
Таким чином, сила F пропорційна куту відхилення маятника від
положення рівноваги, отже, пропорційна зміщенню маятника від цього
положення. Така сила викликає гармонічний коливальний рух.
Період коливань математичного маятника Т залежить від довжини
маятника l і прискорення вільного падіння:

l
T  2 . (2)
g
Розв’язуючи (2) відносно g , одержимо:
2l
g 4 , (3)
2
T
звідки випливає, що визначення прискорення вільного падіння зводиться
до вимірювання довжини маятника та періоду його коливань.
Порядок виконання роботи
1. Установлюють певну (якомога більшу) довжину нитки маятника і .
знаходять значення l , вимірюючи для цього відстань від точки підвісу до
центра ваги підвішеного тіла.
2. Відводячи маятник від положення рівноваги на малий кут (5-10o),
визначають проміжок часу, за який здійснюється N = 50 повних
коливань. Вимірювання повторюють не менше трьох разів.
3. Обробляють результати вимірювань l і t .
t 
4. Розраховують середнє значення величини T  за формулою T  
N
і середнє значення величини g  за формулою (3).
5. Визначають відносні похибки результатів прямих і непрямих вимірювань:
 T   t ;  g  2    l  2 .
T
6. Розраховують довірчу границю сумарних похибок
 g   g  g .
7. Оформлюють звіт і результати заносять у таблицю.

№ Табличні Результати прямих Результати непрямих

величини вимірювань вимірювань
п/п
 l, м t, с T, с g, м/с2
C - -

Запитання та вправи для самоконтролю

1. Сформулюйте закон всесвітнього тяжіння.

2. Поясніть різницю між вагою і силою тяжіння.
3. Запишіть залежність прискорення вільного падіння від висоти над
поверхнею Землі та географічної широти місцевості.
4. У чому полягає різниця між фізичним і математичним маятниками ?
Порівняйте вирази для їх періодів коливань.
5. Запишіть диференціальне рівняння гармонічних коливань та його
розв'язок. Поясніть зміст понять "зміщення", "амплітуда", "початкова і повна
фази", "період", "частота коливань".
6. Від яких величин залежить повна енергія гармонічних коливань?