uk ru

ПУБЛІКАЦІЇ

ПРАКТИКА СУДІВ

Публікації / Судова практика

На проведення обшуку
достатньо дозволу
орендатора приміщення,
дозвіл власника не
вимагається, - Верховний
Суд
08:30, 2 ВЕРЕСНЯ 2023

Закон не вимагає звернення до

слідчого судді за відповідним
дозволом для проведення обшуку за
наявності згоди особи, яка орендує
приміщення, - позиція Верховного
Суду.

пОЛЦ
ІЯ

Слідкуйте за найактуальнішими
новинами в наших групах Facebook
та Telegram.

Звернення органу досудового

розслідування до слідчого судді за
дозволом на проведення обшуку житла
за наявності згоди особи, яка
проживала в цьому житлі на підставі
договору оренди, не вимагається КПК.
Відповідну позицію висловив
Касаційний кримінальний суд
Верховного Суду у постанові від 20
червня 2023 року по справі
756/16122/21.

Так, ККС наголошує, що закон не

вимагає звернення до слідчого судді за
відповідним дозволом за наявності
згоди особи, яка володіє приміщенням.
Положення ст. 233 КПК не мають на
меті вирішення питань власності.
Термін «особа, яка володіє» в ч. 1 ст.
233 КПК охоплює більш широке коло
осіб, ніж титульний власник або особа,
володіння якої ґрунтується на певних
договірних чи інших законних
підставах.

Обставини справи

Вироком Оболонського райсуду Києва,

залишеним без змін ухвалою
Київського апеляційного суду, чоловіка
засуджено за вчинення злочину,
передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.

Адвокат у касаційній скарзі сказав, що

суд апеляційної інстанції не надав
належної оцінки тому, що органом
досудового розслідування огляд місця
події було проведено до внесення
відомостей до Єдиного реєстру
досудового розслідування та без
звернення слідчого до слідчого судді
про надання дозволу на обшук.

Позиція Верховного Суду

В апеляційній скарзі захисник ставив

питання про недопустимість як доказу
винуватості протоколу огляд місця
події з тих підстав, що ця слідча дії була
проведена з порушенням вимог КПК,
оскільки фактично було проведено
обшук житла без звернення органу
досудового розслідування до слідчого
судді на отримання відповідного
дозволу.

За змістом статей 214, 223, 237 КПК

огляд є слідчою (розшуковою) дією,
спрямованою на отримання (збирання)
доказів або перевірку вже отриманих
доказів у конкретному кримінальному
провадженні, яка проводиться в межах
досудового розслідування
кримінального провадження. У
невідкладних випадках огляд місця
події може бути проведений до
внесення відомостей до ЄРДР, що
здійснюється після огляду. Підставою
для проведення огляду місця події
слугує інформація про вчинення
кримінального правопорушення,
зафіксована у певній процесуальній
формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК огляд

житла чи іншого володіння особи
здійснюється згідно з правилами КПК,
передбаченими для обшуку житла чи
іншого володіння особи.

Як зазначив Верховний Суд, за

наявності згоди особи, яка володіє
приміщенням, закон не вимагає
звернення до слідчого судді за
відповідним дозволом (ч. 1 ст. 233 КПК
України).

«Більш того, як вже неодноразово

зазначав суд касаційної інстанції,
положення ст. 223 КПК України не
мають на меті вирішення питань
власності.

Вони захищають особу від

необґрунтованого втручання у сферу її
приватності, на яке вона вправі
розраховувати у своєму житлі або
іншому володінні. Термін «особа, яка
володіє» в ч. 1 ст. 233 КПК України
охоплює більш широке коло осіб, ніж
титульний власник або особа,
володіння якої ґрунтується на певних
договірних чи інших законних підставах
(постанови Касаційного кримінального
суду у складі Верховного Суду від 8
грудня 2020 року (справа
№278/1306/17), від 1 листопада 2022
року (справа № 344/2995/15-к)», -
зазначив у постанові ККС ВС.

Як убачається з матеріалів
провадження, суд апеляційної інстанції
перевірив доводи апеляційної скарги
сторони захисту щодо недопустимості
такого доказу, як протоколу огляду
місця події від 12 вересня 2021 року, а
саме квартири, та обґрунтовано, на
думку Суду, визнав їх безпідставними,
зазначивши про те, що вказана слідча
дія була проведена з дозволу особи,
яка проживала в цій квартирі на
підставі договору оренди, тобто була
тимчасовим володільцем.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична

газета» писала, що Верховний Суд
зазначив, що відсутність у протоколі
затримання адвоката відомостей про
повідомлення ради адвокатів, не є
підставою для визнання протоколу
недопустимим доказом.

Також Верховний Суд виснував, коли

непризначення обвинуваченій
захисника не є порушенням права на
захист.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-
канал t.me/sudua та на Twitter, а також
на нашу сторінку у Facebook та
в Instagram, щоб бути в курсі
найважливіших подій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Доцільність здобуття другої

вищої освіти для чоловіків
призовного віку визначатиме
Міносвіти, — Данілов

США нададуть Україні снаряди

зі збідненим ураном, — ЗМІ

«Українська броня» ввела в

продаж перший анатомічний
бронекостюм для жінок ЗСУ

Чи має роботодавець право

встановлювати підвищений
розмір оплати праці на
прифронтових територіях

Нова реальність школярів: у

Львові учнів вчать керувати
дронами

Комментарии: 0
Сортировка

Сначала новые

Добавьте
комментарий...

Плагин комментариев Facebook

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ,

ЧИ ПОВИННІ СУДДІ ПРОХОДИТИ ПОЛІГРАФ,
ОНЛАЙН

Пленум Верховног…

Головна
Новини
Публікації
Медіа
Блоги

Новини
В Україні
У світі
Суспільство
Суд інфо
Судова практика
Авто
Спорт

Газета
Архів газети
Оформити підписку

Контакти

Пошук

© 2010-2023 «Судово-юридична газета». Всі права

захищено. Використання матеріалів сайту лише за умови
гіперпосилання на «Судово-юридичну газету» не нижче
першого абзацу. Передрук, копіювання або відтворення
змістовних частин авторських матеріалів «Судово-
юридичної газети» без посилання на SUD.UA в будь-якому
вигляді суворо заборонено.

СУДОВО-ЮРИДИЧНА ГАЗЕТА

Адреса редакції: 01001, м. Київ, бульвар

Тараса Шевченка, 1
Тел/факс: (044) 235-91-41, 287-37-74
E-mail: redaktor.sudua@gmail.com

Developed by Argentum IT Lab