Кейс «Діти як …споживчі товари тривалого використання»

Економіст Г. Беккер із університету м. Чикаго став відомим, застосовуючи економічне мислення у тих
сферах вибору, які, на переконання багатьох за самою своєю природою не є економічними. Найбільш
відомі його дослідження стосуються проблеми вибору, що здійснюється в середині сім`ї.
Завдання:
 Ознайомтеся з дослідженнями Г.Беккера.
 Розгляньте проведений Беккером аналіз вибору сім`єю кількості дітей, яку вона планує мати.
 Які положення теорії споживчого вибору ви змогли виявити?

Економіст Г.Беккер присвятив багато робіт такій темі як економіка сім’ї. Однією із таких праць є
монументальний «Трактат про сім'ю», в якому автор розглядає сім’ю не як людей, які поєднанні між
собою почуттями та любов’ю один до одного, а як економічну освіту, що є звичним для більшості
людей у світі. . В ній досліджуються фактори, що визначають розлучення, розміри сім’ї, а також вплив
змін у структурі і складі сім’ї на нерівність та економічне зростання. Сутність цієї книги полягає у
тому, що впродовж століть сім’я розглядалась як об’єднання людей, які співмешкають за різними
економічними принципами.
Робота Беккера починається з людини як самостійної частини всесвіту, що також є сім’єю для себе
самого. Звісно, економічна складова значно впливає на життя цієї людини. Адже в сьогоденні ми не
можемо прожити без житла, їжі, інших благ – всього, що можна придбати за гроші. Хоч дана людина й
живе самостійно, вона все-одно зобов’язана задовольняти свої потреби хоча б в одиничному розмірі.
Далі автор переходить до теми вартості на шлюбному ринку. Вибираючи різні параметри. Такі як вік,
здоров’я, освіта, соціальний статус та інші можна теоретично дізнатися собі ціну. Опираючись на свою
вартість людина ранжирує кращий варіант серед тих, з ким хотіла б побудувати родину.
Погоджуючись з думкою автора, хочу сказати, що при виборі партнера по життю, звісно, багато хто
спирається на почуття, але ніхто й так само не заперечить, що фінансова складова так само важлива.
Якщо твій партнер буде тягарем, який не зможе заробляти гроші на базові потреби або, навіть, стане
тільки втрачати їх, то це буде досить абсурдно вступати в сімейні стосунки з людиною такого типу.
Шлюб і є тією самою економічною складовою, адже при укладанні подружнього життя формується
шлюбний договір з вигідними умовами для обох сторін. Так само можна сказати й про розлучення,
тому що після почуттів, які із часом вщухають, стає актуальним питання поділу майна, яке в більшості
випадків є найважливішими та часто вирішуються через суд.
Хочу також звернути увагу на проблему дітей, яку розглядає автор. В книзі Беккер висловив таку
думку: «рішення мати дітей аналогічно іншим інвестиційним рішенням, прийнятими раціональними
агентами». Якщо детально розглядати тему дітей, то вони виступають «благами тривалого
користування», адже утримання дитини – досить важливий крок сімейного життя. В першу чергу
бажання мати дитину відбувається завдяки почуттям та бажанню віддавати комусь всю свою любов.
Багато хто вважає дитину милим створінням, створеним для турботи, але варто зважати на те, що в неї
також є якісь потреби. утримання і виховання дітей вимагають чималих витрат, тому що треба
забезпечувати їх всім необхідним. З економічного боку батьки повинні як слід прорахувати всі
можливі фактори та витрати, і головне розуміти, що дитина – дороге задоволення. Попит на дітей тому
негативно пов'язаний з витратами по їх змісту і позитивно - з рівнем доходу батьків. Здавалося б,
цьому суперечить тенденція до скорочення розмірів сім'ї в процесі економічного зростання . Однак при
більш високих ставках оплати зростає не тільки дохід сім'ї-дорожчає фактично і час батьків. На думку
вченого, сім’ї не прагнуть до збільшення кількості дітей, якщо жінка працює і має добре оплачувану
роботу; коли скорочуються державні субсидії і податкові пільги на утриманців; якщо вартість освіти і
набуття професії зростає та інше”. Оскільки ж виховання дітей - процес надзвичайно довгий та
затяжний, «ефект ціни» переважує «ефект доходу», так що з підвищенням заробітної плати,
пропонованої на ринку , народжуваність скорочується. Беккер проаналізував залежність між
якістю/кількістю та дитиною, як важливий елемент планування сім'ї. можна дослідити вибір між
«кількістю» дітей і їх «якістю» (станом їх здоров'я, рівнем освіти тощо). Тобто батьки повинні
зважати, що чим більше буде дітей, тим складніше їх забезпечувати. Економічне зростання,
підвищуючи норми віддачі освіти і стимулюючи тим самим попит на «якість» дітей, додатково
підриває попит на їх «кількість». Саме ці два фактори, на думку Беккера, й лежали в основі різкого
скорочення розмірів сім'ї в індустріально розвинених країнах. Можна навіть спостерігати, що в менш
розвинених країнах, де рівень життя досить поганий, приріст народжуваності значно більший ніж у
добре розвинених. В розвинених країнах народжуваність нижча від рівня відтворення при СКН
нижчому від приблизно 2,1 дитини на кожну жінку, але поріг може дорівнювати навіть 3,4 в деяких
країнах, що розвиваються, через вищу смертність. Це пояснюється тим, що в розвинених країнах
батьки віддають перевагу якості виховання дітей, ніж їхньої кількості. Як приклад можна порівняти
Індію, де природній приріст 1,22 % та Німеччину, де він же складає -0,17 %. Все це пов’язано з тим, що
німці більш зациклені на розвитку своєї країни та кар’єри. В країні жінки прагнуть розвиватися й
працювати нарівні з чоловіками. Вони серйозно відносяться до шлюбу і не поспішають влаштовувати
сім’ю, зважуючи всі фактори щодо забезпечення майбутньої дитини всім необхідним для її розвитку. В
Індії все ж навпаки, хоча зараз вони теж вживаюсь заходи для підвищення економічного рівня країни.
Схожий приклад можна наводити з історії, адже у 1950 році жінки народжували в середньому 4,7 дітей
за своє життя. Це можна пояснити тим, що тогочасне суспільство не турбувалось про економічне та
фінансове становище сім’ї, адже головною метою була спадщина. Як результат, родини страждали від
нестачі необхідних благ та не змоги якось поліпшити ситуацію. Як порівнювати минуле із
сьогоденням, то дитина мого віку мала б вже повноцінно працювати намагаючись прогодувати себе,
так як батьки не мали достатньо фінансів навіть для цього.
Що стосується положення теорії споживчого вибору, то, на мою думку, положення про дітей можна
порівняти з трудовою теорією вартості, коли вартість товару визначається витратами праці на його
виробництво. Оскільки витрати праці різних виробників одного і того ж товару розрізняються, то в
основі вартості товару лежать суспільно необхідні витрати праці на його виробництво. Так само із
дітьми. Майбутній статус дитини залежить від благ, які вклали в неї батьки. Кожна родина по різному
виховує дітей вирішуючи, чим необхідно забезпечити дитину, а чим ні. Звідси випливає, що діти й
виростають різної «якості». Через раціональність поведінки споживача при заданих цінах він
добивається оптимізації свого добробуту, прагне так розподілити кошти, які він має на купівлю товару,
щоб максимізувати задоволення або корисність, яку отримує. Дитина являє собою товар, в який треба
як раз таки вкласти достатню кількість коштів, щоб зазнати максимальну користь та спрямувати ці
витрати на добробут майбутнього.

Кількість слів: 1003