«Практикум із церковного співу»

1 глас
 «Господі, воззвах» 1-го гласу
 Тропар воскресний 1-го гласу
 Перший ірмос воскресного канону 1-го гласу
Перший глас репрезентує величність та переможність, носить святковий
характер. Стародавні письменники порівнювали перший глас з сонцем, яке
проганяє людську лінь, в’ялість та сон, сум і душевний смуток.
Богослужбовий чин Святої Пасхи складається із піснеспівів першого гласу (та
близького за складом п’ятого гласу). Важливо, що перший глас відіграє провідне
місце за кількістю піснеспівів на великі свята.
Спів віршів «Господі возвах» здійснюється в період Вечірнього
богослужіння після виконання хором 103-псалма «Благослові, душе моя,
Господа», читання кафізми (чи співу «Блажен муж») та співу малої єктенії.
«Господі возвах» 1-го гласу.
Возвах - взивати до Бога від усього серця, стосується не голосу, а
старанності молитви; вонмі – почуй та зрозумій; ісправі – усунь життєві
перешкоди, звільни від них; молитовне звернення з воздєянієм рук – як знак
душевного болю та старанного прохання
Тропар воскресний – короткий піснеспів, який виконується на честь Воскресіння
Господа Іісуса Христа, в якому коротко викладається суть свята.
Тропар воскресний 1-го гласу
 Канон – великий за об’ємом церковний піснеспів, що виконується на
ранішньому богослужінні. Піснеспів на честь Іісуса Христа, Божої Матері та
святих, що складається із дев’яти пісень, який побудований за певним правилом
(написані одним віршованим розміром та складають одне ціле). Кожна пісня
канону вміщує в себе декілька віршів. Перший вірш кожної пісні має назву ірмос
(в переклад. з грец. – зв’язок). Вірші, які слідують за ірмосом мають назву –
тропарі (в переклад. з грец. - звертаю), адже підкоряються ірмосу за розміром та
за наспівом. Закінчується кожна пісня канону – катавасією (в переклад. з грец. –
«сходжу вниз»).

Перший ірмос воскресного канону 1-го гласу.

«Дєсніца»- права рука; «боголєпно» - як подобає Богу