Professional Documents
Culture Documents
ТВП бджільництва Курс лекцій
ТВП бджільництва Курс лекцій
Іванова
КУРС ЛЕКЦІЙ
МИКОЛАЇВ 2009
2
ББК 46.91
Н 21
УДК 638.1
Рекомендовано до видання методичною комісією викладачів факультету
технології виробництва і переробки продукції тваринництва, протокол №_____від
_____________ 2008 року.
Рецензент:
Б.О. Вовченко – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач
кафедри технології виробництва продукції дрібного тваринництва Херсонського
державного аграрного університету
Іванова В.Д.
Технологія виробництва продуктів бджільництва: Курс лекцій. –
Миколаїв: МДАУ, 2009. – 245 с.
Іванова В.Д.
МДАУ, 2009
3
ВСТУП
Бджільництво є давнім ремеслом народу і лише на початку ХІХ століття воно
стало галуззю сільського господарства.
На сучасному етапі бджільництво, як галузь, займається не лише розведенням
бджолиних сімей і отриманням продуктів власного походження, а й використанням
бджіл на запиленні ентомофільних сільськогосподарських культур.
Україна – країна інтенсивного землеробства, в якій майже половина посівів
сільськогосподарських культур потребує перехресного запилення.
Від бджіл ми отримуємо мед, віск, квітковий пилок, маточне молочко, прополіс,
бджоліну отруту, гомогенат трутневих личинок. Крім того останнім часом у медицині
використовується бджолиний підмор.
Використовуючи медоносні ресурси, від однієї бджолиної сім’ї можно отрімати
до 100 кг меду. Основний продукт бджільництва – мед, відрізняється від цукру
приємним смаком і лікарськими властивостями.
Поширюється застосування в медицині бджолиної отрути, маточного молочка та
прополісу.
До двох третин отриманого від бджіл воску використовується на виготовлення
вощини, решту воску використовують у парфумерії, медицині та інших галузях.
Багата кормова база України ще не повністю використовується.
Медозбори нестабільні, продуктивність праці пасічників залишається низькою,
на більшості пасік відсутня механізація трудомістких виробничих процесів.
З метою збільшення товарності й рентабельності пасік необхідно володіти
теоретичними знаннями і практичними навичками з догляду за бджолиними сім’ями, та
збереження їх під час зимівлі.
Провідна роль у збільшенні рентабельності галузі належить спеціалістам
господарств.
Медоносна бджола здавна була і залишається дотепер предметом зацікавленості
людей у пізнанні доладного способу життя та діяльності у формі сім’ї, що досягла
високого рівня інтеграції живої природи. Потреба готуватися до пасічникування і
постійно вивчати життєдіяльність бджолиної сім’ї виникла й посилювалася в процесі
історичного розвитку галузі та вдосконалення засобів і методів праці.
4
Лекція
План лекції:
1. Бджільництво – прибуткова галузь сільського господарства.
2. Історія розвитку бджільництва в Україні та за кордоном.
3. Сучасний стан бджільництва в Україні.
4. Завдання та проблеми розвитку бджільництва в Україні.
Література
1. Мегедь О.Г. Резерви виробництва меду. – К.: Урожай, 1989. – 80 с.
2. Петров Е.М.Башкирская бортевая пчела. Уфа, 1970. – 126 с.
3. Поліщук В.П. Бджільництво. – К.: Вища школа, 2001. – 283 с.
4. Поліщук В.П., Гайдар В.А. Пасіка. – К.: ТОВ ―Перфект Стайл‖, 2008. – 258 с.
5. Шабаршов И.А. В стране медоносных пчел. – М.: Агропромиздат, 1989. – 211 с.
14
Лекція
План лекції:
1. Бджолина сім’я – складна біологічна одиниця.
2. Форма взаємозв’язків різних особин у бджолиній сім’ї.
3. Особливості будови та функції матки, робочих бджіл і трутнів.
4. Зміна складу бджолиної сім’ї протягом року.
5. Фактори, що впливають на продуктивність та життєдіяльність бджолиних
сімей.
1. Бджолина сім’я – складна біологічна одиниця
Медоносні бджоли, яких розводить людина, відносяться до типу – членистоногі
(Arthropoda) , класу – комахи (Insekta, ряду – перетинчастокрилих Hymenoptera), роду –
бджіл (Apis), виду – медоносних (apis mellifera).
Медоносні бджоли живуть сім’ями. Це складна біологічна одиниця. Кожна сім’я
має одну матку – родоначальницю, декілька тисяч робочих бджіл різних вікових груп,
а в літній період ще декілька сотень трутнів.
Жодна з особин не може жити довгий час самостійно. Матка може жити до п’яти
років, але найбільш продуктивний період – три роки. Робочі бджоли живуть у літній
період 35–45 днів, у зимовий період до шести місяців, залежно від тривалості зими.
Трутні живуть тільки в літній період. Коли в сім’ї немає матки, трутні можуть
залишатися на зиму, але ніякої цінності вони не матимуть, тому що після зимівлі,
ранньою весною, гинуть. Протягом літнього періоду змінюється кілька поколінь бджіл.
Бджолам притаманний суспільний спосіб життя. Поведінка, робота і
взаємозв’язок робочих бджіл та інших особин сім’ї нагадує єдиний організм. Тому,
поряд з вивченням біології окремих особин, необхідно розглядати і вивчати всю
бджолину сім’ю як єдину біологічну одиницю. Бджоли всією сім’єю можуть постійно
підтримувати у гнізді температуру на рівні 35–36 ºС, легко переживати сувору зиму,
успішно охороняти своє гніздо. Одинока бджола цього зробити не зможе.
Об’єднуються бджоли у єдиний організм спільним житлом, місцезнаходження
якого вони запам’ятовують і завжди до нього повертаються, наявністю запаху, якого
надає їм матка, виділяючи маточну речовину, використанням взятку, особливістю
залучення всіх бджіл у медозбір та іншим. До того ж бджоли постійно обмінюються
їжею, а коли гинуть від голоду, то всі разом. Тому життя бджіл можливе лише сім’ями.
15
Таким чином, матки, трутні і робочі бджоли виконують у сім’ї відповідні
функції, але жоден з членів бджолиної сім’ї не здатний самостійно існувати, тому
бджолину сім’ю вважають своєрідною біологічною одиницею.
Література
1. Довідник пасічника / за ред. Поліщука В.П. – К: Урожай, 1998. – 224 с.
2. Еськов Е.К. Микроклимат пчелиного жилища. – М.: Россельхозиздат, 1983. – 190 с.
3. Кривцов Н.И., Лебедев В.И., Туников Г.М. Пчеловодство. – М.: Колос,
2007. – 512 с.: ил.
4. Лебедев В.И., Билаш Г.Д. Биология медоносной пчелы. – М: Агропромиздат, 1991. –
236 с.
5. Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. – К.: Урожай, 1987. – 327 с.
6. Поліщук В.П., Гайдар В.А. Пасіка. – К.: ТОВ ―Перфект Стайл‖, 2008. – 258 с.
7. Поліщук В.П. Бджільництво: Підручник. –К.: Вища шк., 2001. – 287 с.; іл.
8. Таранов Г.Ф. Анатомия и физиология медоносних пчел. – М.: Колос, 1968. – 339 с.
9. Черкасова А.І. Бджільництво. – К.: Урожай, 1989. – 360 с.
25
Лекція
План лекції:
1. Догляд за бджолиними сім’ями в кінці зимівлі.
2. Перша допомога бджолам під час весняного очисного обльоту.
3. Весняна ревізія бджолиних сімей.
4. Відбудова стільників та виробництво воску.
5. Особливості розширення гнізд у вуликах різних систем.
Література
1. Броварський В.Д., Багрій І.Г. Розведення та утримання бджіл. – К.: Урожай, 1995. –
219 с.
2. Контев В.С., Харченко Т.И. Технология разведения и содержания сильных пчелиных
семей. – М.: Россельхозиздат, 1989. – 93 с.
3. Поліщук В.П., Гайдар В.А. Пасіка. – К.: ТОВ ―Перфект Стайл‖, 2008. – 258 с.
4. Таранов Г.Ф. Промышленная технология получения и переработки продуктов
пчеловодства. – М.: Агропромиздат, 1987. – 313 с.
5. Хмара П.Я., Муквич Н.В. Промислова технологія бджільництва. – К.: Урожай, 1986.
– 91 с.
6. Черкасова А.І. Бджільництво. – К.: Урожай, 1989. – 360 с.
35
Лекція
План лекції:
1. Значення і особливості племінної роботи в бджільництві.
2. Характеристика основних порід бджіл. Порідне районування бджіл в Україні.
3. Умови проведення племінної роботи.
4. Методи і форми племінної роботи в бджільництві.
5. Бонітування бджолиних сімей.
Таблиця 1
Екстер’єр та біологічні ознаки аборигенних порід бджіл України
Порода
Показники
Українська Карпатська Поліська
Забарвлення бджіл Сіре Світло-сіре Темно-сіре
Печатка меду в період Суха Суха Суха
медозбору
Схильність до ужалень Помірна Мала Висока
Зимостійкість Добра Добра Добра
Довжина хоботка, мм 6,3-6,7 6,5-6,9 5,9-6,4
Кубітальний індекс, % 55-60 37-43 54-67
Форма заднього краю Вигнута не більше Вигнута 100% Пряма 100%
воскового дзеркальця 90%
Дискоїдальне
зміщення,%
Позитивне Не менше 80% Не менше 80% 0%
Негативне Не більше 10% Не більше 5% 100%
Маса матки
неменше, мг
Неплідної 180 190 190
Плідної 200 210 210
Яйценосність, яєць за 1100-1800 1100-1800 1500-1900
добу
Таблиця 2
Вимоги до якості бджолиних маток різних порід
Біологічні ознаки та норми (не менше)
Маса, мг Кількість Довжина
Порода
яйцевих третього
неплідних плідних
трубочок, шт тергіту, мм
Карпатська 185 210 290 3,1
Українська
степова 185 205 290 3,1
Середньоросійська 190 210 300 3,2
Сіра гірська
кавказька 180 200 280 3,0
Література
1. Билаш Г.Д., Кривцов Н.И. Селекция пчел. – М.: Агропромиздат, 1991. – 304 с.
2. Броварський В.Д., Багрій І.Г. Розведення та утримання бджіл. – К.:
Урожай,1995. – 219 с.
3. Контроль спаривания и селекции медоносной пчелы. Международный симпозиум. –
Бухарест: Апимондия, 1979. – 92 с.
4. Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. – К.: Урожай, 1987. – 327 с.
5. Нуждин А.С. Основы пчеловодства. – М.: Агропромиздат, 1988. – 233 с.
6. Поліщук В.П. Бджільництво: Підручник. –К.: Вища шк., 2001. – 287 с.; іл.
7. Поліщук В.П., Гайдар В.А. Пасіка. – К.: ТОВ ―Перфект Стайл‖, 2008. – 258 с.
50
Лекція
План лекції:
1. Значення матковивідної справи в розвитку бджільництва і збільшення
продуктивності бджолиних сімей.
2. Фактори, що впливають на якість бджолиних маток.
3. Організація і підготовка батьківських сімей та сімей–виховательок.
4. Техніка виведення маток.
5. Організація нуклеусного господарства і догляд за ним.
6. Оцінка якості маток.
Таблиця 3
Вплив живої маси маток на прийом їх у нуклеусах
Маса неплідних Кількість маток Питома вага
маток кавказької Прийнято прийнятих маток
Підсаджено
породи (мг) бджолами (%)
Менше 180 19 9 47
Від 180 до 200 29 23 79
Більше 200 30 29 96
Під час парування, матки можуть гинути, тому нуклеуси після відбору маток
перевіряють, добавляють бджіл, корм або заселяють знову.
59
У нуклеуси на 1/8 і 1/16 частини стільника дають тільки бджіл і корм без
печатного розплоду.
Перший відбір маток рекомендується затримати на три дні, щоб матки
заповнили вільні комірки яйцями та з’явилися личинки. Затримка з відбором маток
започатковує вирощування розплоду, зменшує зльоти бджіл та поповнює кількість
бджіл у нуклеусі.
Нуклеуси – це малі сім’ї бджіл, що не здатні забезпечити себе кормом, тому їм
періодично треба давати корм – цукровий сироп, увечері, після припинення льоту
бджіл. Замість цукрового сиропу можна давати канді – медово–пергову суміш.
Пропускна здатність нуклеусів залежить від погодних умов, тривалості використання
та типу нуклеусів. У Степовій зоні України з одного нуклеуса протягом сезону можна
отримати чотири плідні матки.
Література
1. Аветисян Г.А. Разведение и содержание пчел. – М.: Колос, 1983. – 272 с.
2. Василииди Г.К. Развитие пчелиных маток и факторы влияющие на их качество. – М.:
Росагропромиздат, 1991. – 75 с.
3. Родіонов В.В., Шабаршов І.А. Якщо ви маєте бджіл. – К.:Урожай, 1984. – 247 с.
4. Котов Г.Н., Буренин Н.Л. Практические советы пчеловоду. – М.: Агропромиздат,
1991. – 283 с.
5. Рутнер Ф. Матководство. – Апимондия: Бухарест, 1981. – 323 с.
6. Шеметков М.Ф., Смирнов Н.И., Кочевой М.М. Советы пчеловоду. – Минск: Урожай,
1983. – 253 с.
7. Черкасова А.І. Бджільництво. – К.: Урожай, 1989. – 295 с.
8. Черкасова А.И. Словарь-спарвочник по пчеловодству. – К.: Урожай, 1991. – 398 с.
61
Лекція
План лекції:
1. Біологічні особливості розмноження бджолиних сімей.
2. Роїння, його сутність. Умови виникнення і методи попередження.
3. Технологія організації штучного розмноження бджолиних сімей.
4. Технологія отримання бджолиних пакетів.
5. Способи підсадки бджолиних маток у бджолині сім’ї.
Література
1. Аветисян Г.А. Разведение и содержание пчел. – М.: Колос, 1983. – 272 с.
2. Билаш Г.Д., Кривцов Н.И. Селекция пчел. – М.: Агропромиздат, 1991. – 304 с.
3. Броварський В.Д., Багрій І.Г. Розведення та утримання бджіл. – К.: Урожай,1995. –
219 с.
4. Головецький І.І., Поліщук В.П., Скрипник В.В. Способи заміни та підсаджування
бджолиних маток. Видавництво, 2008. – 128 с.
5. Поліщук В.П., Гайдар В.А. Пасіка. – К.: ТОВ ―Перфект Стайл‖, 2008. – 258 с.
6. Черкасова А.І. Бджільництво. – К.: Урожай, 1989. – 360 с.
77
Лекція
План лекції:
1. Значення об’єму гнізда для розвитку і продуктивності бджолиних сімей.
2. Утримання бджолиних сімей у багатокорпусному вулику.
3. Утримання бджолиних сімей у двокорпусному вулику.
4. Утримання бджолиних сімей у вуликах – лежаках.
5. Утримання бджолиних сімей у дванадцятирамкових вуликах з магазинними
надставками.
Література
1. Аветисян Г.А. Разведение и содержание пчел. – М.: Колос, 1983. – 272 с.
2. Поліщук В.П. Бджільництво. – К.: Вища школа, 2001. – 283 с.
3. Радіонов В.В., Шабаршов І.А. Якщо ви маєте бджіл. – К.: Урожай, 1984. –247 с.
4. Котова Г.Н., Буренін М.Л. Промислове бджільництво. – К.: Вища школа,
1998. – 33 с.
5. Поліщук В.П., Гайдар В.А. Пасіка. – К.: ТОВ ―Перфект Стайл‖, 2008. – 258 с.
86
Лекція
План лекції:
1. Методи нарощування сильних бджолиних сімей.
2. Застосування протиройових прийомів.
3. Кочівля пасік на медозбір.
4. Догляд за сім’ями після головного медозбору.
Таблиця 5
Вплив сили сімей на збір меду, кг (за Тарановим Г. П., 1983)
Маса сімей Зібрано меду, кг
на початку медо-
на сім’ю бджіл на 1 кг бджіл, %
збору, к г
1,0 7 7 100
1,5 14 9 128
2,0 20 10 143
3,0 34 11,3 161
4,0 49 12,2 176
План лекції:
1. Види продукції бджільництва та їх характеристика.
2. Мед і віск – основні продукти бджільництва. Технологія їх одержання.
3. Технологія виробництва квіткового пилку, прополісу, маточного молочка і
бджолиної отрути.
4. Значення продуктів бджільництва в народному господарстві і медицині.
Мед дуже гігроскопічний, легко приймає і віддає вологу, тому зберігати його
треба в сухому, чистому приміщенні без сторонніх запахів, добре провітрюваному, з
відносною вологістю повітря 60–75% і температурою від 0 до 15 ºС.
За зберігання зрілого меду посудину щільно закривають. Зберігають мед у
дерев’яному, емальованому або глиняному посуді. Не дозволяється зберігати його у
мідному, оцинкованому і залізному посуді без спеціального покриття. Останнім часом
виготовляють спеціальну тару з алюмінію та нержавіючої сталі. Не можна зберігати
мед у тарі, виготовленій з деревини, що має дубильні й смолисті речовини.
Кращим матеріалом є липа. На великих підприємствах зрілий мед розфасовують.
Для розфасовки використовують склянки, туби різної ємкості зі скла, пресованого
картону, мішечки з поліетиленової плівки та інші полімерні матеріали.
При фасуванні або перетарюванні мед не можна нагрівати вище 50 ºС. За такої
температури відбувається руйнування ферментів, карамелізація цукру, погіршується
якість меду, він стає темним і втрачає свої бактерицидні властивості. Закристалізований
мед дуже обережно нагрівають на водяній бані не більше 50 ºС до повного
розплавлення кристалів або розм’якшення закристалізованої маси. При нагріванні 80 ºС
і вище – зменшується вміст глюкози і фруктози.
Високі смокові якості і гарний естетичний вигляд має стільниковий мед. Для
його одержання треба мати достатню кількість стільників доброї якості і високі
медозбори. Заготовляють стільниковий мед у магазинних стільниках або в спеціальних
110
рамках–секціях. Їх маса – від 0,5 до 2,0 кг. Секційні стільники будують на початку
медозбору, коли бджоли добре виділяють віск. При відбудові секційних стільників, між
ними ставлять відбудовані гніздові стільники. За виробництва стільникового меду
роботу матки обмежують, її відсаджують за допомогою рамки–сітки в другу частину
вулику.
За утримання бджолиних сімей в багатокорпусних вуликах, секційні рамки
ставлять у верхній корпус, який відгороджують від нижнього решіткою, щоб матка не
перейшла в другий корпус. Відбирають секційні рамки тільки з запечатаними
комірками. Реалізують у поліетиленових мішечках або спеціальних коробках. У
фасованому медові, після відкачування, більш повно зберігається його якість.
Останнім часом в Україні збільшилося виробництво секційного меду, особливо
під час цвітіння білої акації, еспарцету, буркуну, липи, гречки.
Для більш тонкого очищення меду застосовують відстоювання. За щільністю
домішки можуть бути важчі або легші за мед, тоді вони опускаються вниз або
піднімаються наверх. Цю технологічну операцію проводять у відстійниках.
При бродінні проводять пастеризацію меду. Це спричиняє загибель вегетативних
форм осмофільних дріжжів і припиняє процес бродіння. Пастеризують мед в апаратах
безперервної дії різної конструкції.
Технологія одержання воску. Щорічно 3/4 воску, з всього, що виробляється,
повертається в бджільництво. На воскопереробних заводах з нього виготовляють
вощину, яку використовують для відбудови стільників.
Основним джерелом отримання воску є переробка старих вибракуваних
стільників. З часом якість стільників у гнізді змінюється, вони стають темнішими, а
комірки меншими. Після виходу бджіл, у комірках залишається кокон і шматочки
екскрементів, тому світлі стільники поступово стають коричневими, а через кілька
поколінь – чорними. Крім того, після 10–12 поколінь виходу бджіл, комірки
зменшуються, бджоли витрачають багато енергії на їх чищення, а бджоли, що
народжуються, мають меншу массу, ( таблиця 12).
Для поновлення гнізд, поліпшення їх санітарного стану, одержання меду високої
якості й товарного воску щорічно проводять санітарне вибракування непридатних для
використання в бджолиному гнізді стільників, шляхом вирізання їх з рамок для
перетоплення на віск. Щорічно на пасіках видаляють з гнізд не менш 30% гніздових
стільників, а на заміну ставлять рамки з вощиною. Обов’язково вибраковують
стільники зі слідами проносу, старі, з цвілою пергою, пошкоджені міллю, гризунами,
погано відбудовані. Вибраковують стільники весною і восени. Вирізані стільники
111
називають восковою сировиною. До воскової сировини належать і стільники з
будівельних рамок, воскові язики, забрус, зчищення зі стінок вулика, планок рамок,
сміття з дна вулика. Воскова сировина погано зберігається, тому її слід своєчасно
переробляти на віск.
Таблиця 12
Зміни середнього об’єму комірок бджіл залежно
від кількості виведених поколінь
Виведено Об’єм комірок Виведено Об’єм комірок
поколінь поколінь
см 3 % см 3 %
бджіл бджіл
0 0,282 100 15 0,249 88,3
5 0,269 95,4 20 0,248 87,9
10 0,255 90,4 25 0,247 87,6
Таблиця 14
Об’єм маточників різних порід бджіл та їхніх помісей, см3
Породи бджіл та їхні помісі Зони УРСР
Лісостепова Степова
1 2 3
Українська степова 1,18 1,20
Карпатська 1,03
Крайнська 1,00 -
Сіра гірська кавказька 0,94 1,02
Італійська 1,16 1,24
Помісі першого покоління (сіра гірська 1,28 -
кавказька х українська степова)
Література
1. Апитерапия, биология и технология продуктов пчеловодства. Материалы
Всесоюзной конференции. – Днепропетровск, 1988. – 261 с.
2. Довідник пасічника / В.П. Поліщук, В.А. Гайдар, М.І. Чегрик та ін.;
за ред.. В.П. Поліщука. – 2-е вид. перероб. І доп. – К.: Урожай, 1990. – 224 с.
3. Кирьянов Ю.Ю., Русакова Т.М. Технология производства и стандартизация
продуктов пчеловодства. – М.: Колос, 1998. – 157 с.
4. Омелаенко С.Б. Этот сладкий, сладкий мед. – К.: Освита-Атлас, 1992. – 60 с.
5. Поліщук В.П. Бджільництво. – К.: Вища школа, 2001. – 287 с.
6. Харнаус В. Прополис. – Бухарест: Апимондия, 1981. – 244 с.
7. Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.О. Бджільництво. – К.: Урожай, 1989. – 296 с.
8. Чепурной И.П. Заготовка и переработка меда. – М.: Агропромиздат, 1987. – 78 с.
9. Чудаков В.Т. Технология продуктов пчеловодства. – М.: Колос, 1979. – 160 с.
123
Лекція
План лекції:
1. Особливості промислової технології.
2. Концентрація та спеціалізація у бджільництві.
3. Особливості догляду бджолиних сімей за промислової технології.
4. Ланкова система обслуговування бджолиних сімей за промислової технології.
5. Підготовка бджолиних сімей до медозбору та технологія виробництва
продукції бджільництва на промисловій основі.
6. Промислова технологія виробництва бджолиних маток, бджолиних пакетів та
іншої продукції.
Література
1. Коптев В.С., Харченко Г.И. Технология разведения и содержания сильных пчелиных
семей. – М.: Росагропромиздат, 1989. – 94 с.
2. Таранов Г.Ф. Промышленная технология получения и переработки продуктов
пчеловодства. – М.: Агропромиздат, 1987. – 313 с.
3. Хмара П.Я., Муквич Н.В. Промислова технологія бджільництва. – К.: Урожай, 1987.
– 91 с.
4. Черкасова А.І. Бджільництво. – К.: Урожай, 1989. – 298 с.
5. Шевчук М.К. Пасіка, бджоли, мед. – Ужгород.: Карпати, 1974. – 237 с.
6. Шеметков М.Ф., Смирнова Н.И., Кочевой М.М. Советы пчеловоду. – Минск:
Ураджай, 1983 – 253 с.
136
Лекція
План лекції:
1. Мед і перга – основний корм для бджіл.
2. Класифікація і характеристика основних медоносів. Типи взятку.
3. Умови, що впливають на нектарну продуктивність рослин.
4. Заходи щодо поліпшення кормової бази бджіл.
Література
1. Бурмистров А.Н., Никитина В.А. Медоносные растения и их пыльца. – М.:
Россельхозиздат, 1990. – 189 с.
2. Кривцов Н.И., Лебедев В.И., Туников Т.М. Пчеловодство. – М.: Колос, 2000. – 392 с.
3. Мегедь О.Г., Поліщук В.П. Бджільництво. – К.: Урожай, 1987. – 327 с.
4. Пономарева Е.Г., Детерляева Н.Б. Медоносные ресурсы и опыление
сельскохозяйственных растений. – М.: Агропромиздат, 1986. – 222 с.
5. Таранов Г.Ф. Корма и кормление пчел. – М.: Россельхозиздат, 1986. – 156 с.
6. Черкасова А.І., Блонська В.Н., Губа П.О. Бджільництво. – К.: Урожай, 1989. – 296 с.
7. Шабаршов И.А. В стране медоносних пчел. – М.: Агропромиздат, 1989. – 210 с.
8. Поліщук В.П., Гайдар В.А. Пасіка. – К.: ТОВ ―Перфект Стайл‖, 2008. – 258 с.
157
Лекція
План лекції:
1. Запилення, як обов’язковий агротехнічний захід збільшення врожайності
ентомофільних культур.
2. Взаємне пристосування бджіл та ентомофільних культур.
3. Організація запилення ентомофільних культур відкритого грунту.
4. Запилення ентомофільних культур закритого грунту.
5. Фактори,що впливають на запилювальну діяльність бджіл.
План лекції:
1. Мед і перга – основний корм для бджіл.
2. Вплив якості корму на життя та розвиток бджолиних сімей.
3. Норми і техніка годівлі бджолиних сімей.
4. Вуглеводні, білкові та інші підкормки для бджіл.
Азотисті речовини
Тростинний цукор
Органічні кислоти
Інвертний цукор
Інші речовини
Мінеральні
Вид корму
Декстрини
речовини
та білки
Вода
Література
1. Лебедев В.И., Билаш Н.Г. Биология медоносной пчелы. – М.: Агропромиздат, 1991. –
235 с.
2. Мовсу-Заде К.К., Берестов В.А. Гидролизаты белка в ветеринарии. – Петрозаводск
―Карелия‖, 1989. – 150 с.
3. Поліщук В.П., Гайдар В.А. Пасіка. – К.: ТОВ ―Перфект Стайл‖, 2008. – 258 с.
4. Таранов Г.Ф. Корма и кормление пчел. – М.: Россельхозиздат, 1986. – 156 с.
5. Тименский П.И. Сезонные работы в пчеловодстве. – М.: Агропромиздат,
1989. – 206 с.
6. Черкасова А.І. Бджільництво. – К.: Урожай, 1989. – 295 с.
7. Шевчук М.К. Пасіка, бджоли, мед. – Карпати, 1974. – 238 с.
180
Лекція
План лекції:
1. Осіння ревізія на пасіці та її мета.
2. Нарощування бджолиних сімей до зимівлі.
3. Заміна, поповнення та оцінка кормових запасів у сім’ях на зиму.
4. Способи комплектування гнізд до зимівлі.
5. Способи зимівлі бджолиних сімей та характеристика зимівників.
6. Догляд за бджолиними сім’ями в зимовий період.
Література
1. Еськов Е.К. Микроклимат пчелиного жилища. – М.: Россельхозиздат, 1983. – 190 с.
2. Контев В.С., Харченко Т.И. Технология разведения и содержания сильных пчелиных
семей. – М.: Россельхозиздат, 1989. – 93 с.
3. Поліщук В.П., Гайдар В.А. Пасіка. – К.: ТОВ ―Перфект Стайл‖, 2008. – 258 с.
4. Таранов Г.Ф. Корма и кормление пчел. – М.: Россельхозиздат, 1986. – 158 с.
5. Черкасова А.І. Календар пасічника. – К.: Урожай, 1986. – 169 с.
193
Лекція
15 Хвороби бджіл
План лекції:
1. Вплив хвороб та шкідників на продуктивність і розвиток бджолиних сімей.
2. Заразні та незаразні хвороби. Їх характеристика.
3. Інфекційні захворювання. Діагностика, лікування, попередження.
4. Інвазійні хвороби. Діагностика, лікування, попередження.
5 Шкідники та хижаки бджіл. Способи боротьби з ними.
6 Захист бджіл від отруєння хімікатами.
7 Профілактика хвороб, ветеринарно–санітарні та профілактичні заходи на
пасіці.
Література
1. Злотин А.З. Все о пчелах. – К.: Наукова думка, 1990. – 164 с.
2. Календар пасічника / А.І. Черкасова – К.: Урожай, 1986. – 176 с., іл.
3. Буренин Н.Л., Котов Г.Н. Справочник по пчеловодству. – М.: Колос, 1984. – 275 с.
4. Поліщук В.П., Гайдар В.А. Пасіка. – К.: ТОВ ―Перфект Стайл‖, 2008. – 258 с.
5. Полищук В.П., Пилипенко В.П. Пчеловодство. Справочное пособие. – К.: Вища
школа, 1990. – 308 с.
218
Лекція
План лекції:
1. Концентрація і спеціалізація в бджільництві.
2. Принципи організації пасіки.
3. Планування та облік у бджільництві.
4. Рентабельність бджільництва та шляхи її підвищення.
5. Техніка безпеки праці на пасіці й протипожежні заходи.
1. Концентрація і спеціалізація в бджільництві
Велика територія України з її різноманітною рослинністю природних та
культурних медоносів є потенціальним ресурсом та дозволяє багаторазово збільшувати
виробництво меду й інших продуктів бджільництва, що використовуються в кількох
галузях промисловості та медицини.
Бджільництво України має декілька напрямів ведення галузі: медовий, медово–
запильний, запилювально–медовий і розплідницький.
Географічне розташування бджільництва визначається природно–екологічними
умовами, різноманітністю природних зон з їх медоносною рослинністю і можливістю їх
освоєння, а також господарською необхідністю в бджолах, як запилювачів
ентомофільних сільськогосподарських культур.
Науково обґрунтоване розташування бджільництва відповідно природно–
економічним зонам країни забезпечує отримання великих і постійних медозборів та
високорентабельної роботи всіх бджільницьких підприємств.
На сьогодні більше 80% бджолиних сімей є у приватному секторі, тому
більшість пасік – це такі, що налічують до 100 сімей. Але є пасіки, що мають 300 і
більше бджолиних сімей.
Сучасний стан бджільництва і зональна спеціалізація зумовлені особливостями
клімату, медоносними ресурсами, рівнем економічного розвитку. До 30% бджолиних
сімей припадає на зону Лісостепу, де основні медоноси – ентомофільні
сільськогосподарські культури, що потребують обов’язкового запилення бджолами –
гречка, соняшник, кормові культури. Медова продуктивність на одну бджолину сім’ю в
середньому становить 35–50 кг.
219
Полісся характеризується меншим розвитком бджільництва. Основними
медоносами є природні кущові та деревинні рослини. Із сільськогосподарських рослин
найбільш поширені конюшина та гречка.
Зона Карпат по–різному насичена бджолиними сім’ями. Завдяки сприятливим
умовам, технології пасічникування та наявності місцевих карпатських бджіл тут
розводять з метою реалізації маток, бджолині сім’ї, відводки та бджолині пакети.
Медова продуктивність у цій зоні становить 20–30 кг на одну бджолину сім’ю, оскільки
запас нектару в Карпатах небагатий.
Степова зона України характеризується інтенсивним землеробством, яке
потребує запилення. Тому напрямок продуктивності цієї зони – запилювальний.
Основні культури – соняшник, плодові культури, рапс озимий, люцерна, які
розміщують на великих посівних площах, не повністю забезпечені бджолиними
сім’ями для запилення. Медозбір за роками змінюється від 30 до 70 кг на одну
бджолину сім’ю. В Степовій зоні утримується понад третини бджолиних сімей країни.
В Автономній республіці Крим бджільництво забезпечує запилення соняшнику,
кормових культур, лікарських рослини та плодових дерев.
Основними постачальниками товарного меду є Степова і Лісостепова зони, які
одержують високоякісний мед різного ботанічного складу. Щорічно валове
виробництво меду в Україні становить 58,4–62,7 тис. тонн, з них товарного –до 35 тис.
тонн. Галузь бджільництва характеризується різними виробничими напрямами.
Медово–товарний напрям характерний для Лісостепової зони. Тут виробляється
основна продукція бджільництва – товарний мед. Ця зона має багату кормову базу, що
ґрунтується на природних медоносах – липа, акація, різнотрав’я – та різноманітності
культурних медоносів.
Медово–запилювальний напрям розвивається в усіх зонах України.
Господарства утримують пасіки для запилення, які поряд з цим дають товарну медову
продукцію.
Запилювальний напрям бджільництва тісно пов’язаний із рослинництвом.
Головним завданням пасік є отримання високиху урожаїв плодів та насіння. В цій зоні
добре розвинені тепличні комбінати, садівницькі комплекси. Товарна медова
продуктивність не планується, запас нектару невеликий, тому мед, що одержують, є
кормовим. Витрати на утримання пасік відносять на рослинництво.
Розплідницький напрям має за мету – розмноження бджолиних сімей і
виведення маток для реалізації. Найбільш сприятливою зоною для цього напряму є
220
південні райони і зона Карпат України. Велике племінне бджільницьке господарство є
у м. Мукачеве, в якому розводять карпатських бджіл.
Значну кількість бджолиних сімей, маток реалізують пасічники фермерських і
присадибних пасік Хмельницької області.
Крім вище названих напрямків існує ще комплексний напрям, який передбачає
запилення, одержання товарного меду, бджолиних сімей, маток. На присадибних
пасіках, пасіках акціонерних товариств виробляють інші види продукції (прополіс,
квітковий пилок). У зв’язку з чим одержання різного виду продукції підвищує
рентабельність галузі на 30–50%.
Збільшити рентабельність пасік можна за рахунок одержання додаткової
продукції – бджолиної отрути, маточного молочка, прополісу, воску.
Бджолозапилення є одним з основних агроприйомів, тому в аграрному секторі
бджільництво – обов’язкова галузь, без якої неможливо одержання високих урожаїв
ентомофільних сільськогосподарських культур.
Незалежно від форми власності, бджоли потрібні скрізь, де є рослини і
ентомофільні культури. Бджіл утримують приватні агроформування, фермерські й
присадибні господарства, підприємства лісової галузі, різні установи і заклади
державного підпорядкування, пасічники–аматори.
Основною одиницею ведення бджільництва є пасіка.
де Р р – рівень рентабельністі;
Література
1. Тименский П.И. Организация труда в пчеловодстве. – М.: Россельхозиздат, 1982. –
246 с.
2. Нуждин А.С. Основы пчеловодства. – М.: Агропромиздат, 1988. – 233 с.
3. Шевчук М.К. Пасіка, бджоли, мед. – Карпати, 1974. – 237 с.
4. Полищук В.П., Пилипенко В.П. Пчеловодство. Справочное пособие. – К.: Вища
школа, 1990. – 308 с.
5. Поліщук В.П., Гайдар В.А. Пасіка. – К.: ТОВ ―Перфект Стайл‖, 2008. – 258 с.
6. Черкасова А.І. Бджільництво. – К.: Урожай, 1989. – 295 с.
7. Кривцов Н.И., Лебедев В.И., Туников Г.М. Пчеловодство. – М.: Колос, 2007. – 512
с.: ил.
8. О.Ф.Гробов. А.М.Смирнов. Е.Т. Попов. Болезни и вредители медоносних пчел. –М.:
ВО Агропромиздат, 1987. – 322 с.
231
Лекція
План лекції:
1. Історія винаходу та вдосконалення вулика. Типи вуликів.
2. Пасічницький інвентар для догляду за бджолами і одержання продукції.
3. Механізація трудомістких робіт на пасіці.
4. Пасічницькі будівлі. Типи зимівників.
Таблиця 20
Інвентар і обладнання для догляду за бджолиними сім’ями
Назва Призначення Коротка характеристика
Димар Обкурювання димом У більшості з них спалюють
пасічний бджолиних сімей переважно трухле дерево, а дим із
конічного патрубка спрямовують у
потрібну частину гнізда бджіл
Стамеска Для роботи під час огляду Виготовлена з металу. Один кінець її
пасічна сімей, чищення рамок, вуликів загнутий під кутом 90°. Існує багато
тощо варіантів удосконалених конструкцій
Пасічний ніж Зрізання забрусу на комірках з Складається зі сталевого леза й ручки.
медом, кришечок трутневого Більш досконалі обладнані
розплоду, вирізання стільників електричними та паровими
тощо нагрівачами
Скринька- Складання та перенесення Має кілька відділень для окремих
табурет підручних інструментів і інструментів, матеріалу, димаря тощо.
обладнання по огляду сімей Використовують замість табурета
Ящики Перенесення порожніх та Найчастіше виготовляють із фанери на
переносні медових стільників і для 6–8 рамок. Легкий і щільно
(рамоноси) тимчасового їх зберігання закривається
Сітка для Захист обличчя від ужалень Має форму циліндра, з ситцю або
обличчя бджолами інших тонких тканин. Каркасом є
сталеві дротини, що утримують
тканину навколо голови
235
Продовження таблиці
Палатка для Використовують за огляду Легка, розбірна або пересувна. Для
огляду бджолиних сімей у покривання каркасу використовується
бджолиних безвзятковий період з метою марля, поліетиленова плівка, дротяна
сімей захисту від бджіл–злодійок сітка
Пасічний Внутрішньопасічні Виготовлений з використанням
візок перевезення невеликих велосипедних або мотоциклетних
вантажів коліс. Обладнують підйомним
механізмом
Трутнє- Виловлювання трутнів під час Має вигляд коробки, яку навішують
вловлювач вильотів із сім’ї зовні вулика перед льотком
Апіскоп Визначення стану сімей за Нагадує звичайний медичний
їхнім шумом у гнізді фонендоскоп. Від звукоприймача,
встановленого в льоток вулика, шум
передається трубками до органа слуху
спостерігача
Література
1. Лукьянов В.Д., Павленко В.Н. Пчеловодный инвентарь, пасечное оборудование.
Справочник. – М.: ВО Агропромиздат, 1989. – 158 с.
2. Мегедь О.Г. Новий інвентар і механізація в бджільництві. – К.: Урожай, 1981. – 40 с.
3. Поліщук В.П. Бджільництво. – К.: Вища школа, 2001. – 287 с.
4. Радіонов В.В., Шабаршов І.А. Якщо ви маєте бджіл. – К.: Урожай, 1984. – 247 с.
5. Пиленский П.И. Организация труда в пчеловодстве. – М.: Россельхозиздат, 1982. –
246 с.
6. Черкасова А.І. Бджільництво. – К.: Урожай, 1989. – 295 с.
7. Шевчук М.К. Пасіка, бджоли, мед. – Карпати, 1974. – 238 с.
8. Ярмош Г.С., Ярмош А.Г. Малая механизация на любительских пасеках. – М.:
Агропромиздат, 1991. – 173 с.
245
ЗМІСТ
ВСТУП 3
Лекція 1 Завдання та перспективи розвитку бджільництва в Україні…………… 4
1. Бджільництво – прибуткова галузь сільського господарства………………………. 4
2. Історія розвитку бджільництва в Україні та за кордоном…………………………... 5
3. Сучасний стан бджільництва в Україні………………………………………………. 10
4. Завдання та проблеми розвитку бджільництва в Україні…………………………… 11
Література………………………………………………………………………………... 13
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
ІВАНОВА
Віра Дмитрівна
КУРС ЛЕКЦІЙ