МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЇВСЬКИЙ

ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ імені ІГОРЯ СІКОРСЬКОГО»
Механіко-машинобудівний інститут
Кафедра «Конструювання машин»

РЕФЕРАТ
«Кавітація»
з дисципліни: Механіка рідини і газу

Виконав:Маркін
Даниїл
Група: МІ-01
Прийняв: Коваль О.

Київ – 2022
 Кавітація

Кавітація (від лат. cavitas - порожнеча) - утворення в рідині порожнин

(кавітаційних бульбашок, або каверн), заповнених парою. Кавітація виникає в
результаті місцевого зниження тиску в рідині, яке може відбуватися або зі
збільшенням її швидкості (гідродинамічна кавітація), або при проходженні
акустичної хвилі великої інтенсивності під час напівперіоду розрідження
(акустична кавітація), існують інші причини виникнення ефекту. Переміщаючись
з потоком в область з більш високим тиском або під час напівперіоду стиснення,
кавітаційний пухирець закривається, випромінюючи при цьому ударну хвилю.

Моделювання кавітації

Кавітація руйнує поверхню гребних гвинтів, гідротурбін, акустичних

випромінювачів та ін.

1. Огляд
Згідно з визначенням Крістофера Бреннена: «Коли рідина піддається тиску
нижче порогового (напрузі розтягування), тоді цілісність її потоку порушується, і
утворюються пароподібні порожнини. Це називається кавітацією. Коли місцевий
тиск рідини в деякій точці падає нижче величини, що відповідає тиску насичення
при даній температурі, тоді рідина переходить в інший стан, утворюючи, в
основному, фазові порожнини, які називаються кавітаційними бульбашками.
Можливе й інше утворення кавітаційних бульбашок шляхом місцевої подачі
енергії. Це може бути досягнуто фокусуванням інтенсивного лазерного імпульсу
(оптична кавітація) або іскрою електричного розряду».
 У багатьох джерелах фізика цього явища пояснюється так. Фізичний процес
кавітації близький до процесу закипання рідини. Основна відмінність між ними
полягає в тому, що при закипанні зміна фазового стану рідини відбувається при
середньому за об'ємом тиску тиску рівному тиску насиченої пари, тоді як при
кавітації середній тиск рідини вище тиску насиченої пари, а падіння тиску носить
локальний характер.

Однак пізніші дослідження показали, що провідну роль в утворенні бульбашок

при кавітації грають гази, що виділяються всередину бульбашок, що
утворюються. Ці гази завжди містяться в рідині, і при місцевому зниженні тиску
починають інтенсивно виділятися внутрішньо зазначених бульбашок.

Оскільки під впливом змінного місцевого тиску рідини бульбашки можуть різко
стискатися і розширюватися, то температура газу всередині бульбашок
коливається в широких межах, і може досягати кількох сотень градусів за
цельсієм. Існують розрахункові дані, що температура всередині бульбашок може
досягати 1500 градусів цельсія. Слід також враховувати, що у розчинених у рідині
газах міститься більше кисню у відсотковому відношенні, ніж у повітрі, і тому
гази у бульбашках при кавітації хімічно агресивніші, ніж атмосферне повітря.

2. Шкідливі наслідки
Хімічна агресивність газів у бульбашках, що мають ще й високу температуру,
викликає ерозію матеріалів, з якими стикається рідина, в якій розвивається
кавітація. Ця ерозія і є одним із чинників шкідливого впливу кавітації. Другий
фактор обумовлений великими закиданнями тиску, що виникають при
схлопывании бульбашок і впливають поверхні зазначених матеріалів.

Тому кавітація у багатьох випадках небажана. Наприклад, вона викликає

руйнування гребних гвинтів суден, робочих органів насосів, гідротурбін тощо,
кавітація викликає шум, вібрації та зниження ефективності роботи.

Пошкодження, що завдаються ефектом кавітації

 Кавітаційні ушкодження гребного гвинта

Коли кавітаційні бульбашки схлопуються, енергія рідини зосереджується в дуже

невеликих обсягах. Тим самим утворюються місця підвищеної температури та
виникають ударні хвилі, які є джерелами шуму. Шум, що створюється кавітацією,
є особливою проблемою на підводних човнах (субмаринах), тому що через шум їх
можуть виявити. При руйнуванні каверн звільняється багато енергії, що може
спричинити пошкодження. Експерименти показали, що шкідливому, руйнівному
впливу кавітації піддаються навіть хімічно інертні до кисню речовини (золото,
скло та ін.), хоч і набагато повільнішому. Це доводить, що окрім фактора хімічної
агресивності газів, що знаходяться у бульбашках, важливим є також фактор
закидів тиску, що виникають при схлопуванні бульбашок. Кавітація веде до
великого зношування робочих органів і може значно скоротити термін служби
гвинта та насоса. У метрології, при використанні ультразвукових витратомірів,
кавітаційні бульбашки модулюють хвилі, що випромінюються витратоміром, що
призводить до спотворення його показань.

3. Корисне застосування кавітації

Хоча кавітація небажана у багатьох випадках, є винятки. Наприклад,
надкавітаційні торпеди, які використовуються військовими, обволікаються у
великі кавітаційні бульбашки. Істотно зменшуючи контакт із водою, ці торпеди
можуть пересуватися значно швидше, ніж прості торпеди. Такі дослідження
проводилися, наприклад, в Інституті гідромеханіки НАН України.
 ВА-111 «Шквал»

Кавітація використовується при ультразвуковій очистці поверхонь твердих тіл.

Спеціальні пристрої створюють кавітацію, використовуючи звукові хвилі рідини.
Кавітаційні бульбашки, плескаючись, породжують ударні хвилі, які руйнують
частинки забруднень або відокремлюють їх від поверхні. Таким чином,
знижується потреба в небезпечних і шкідливих для здоров'я речовин, що чистять
у багатьох промислових і комерційних процесах, де потрібне очищення як етап
виробництва.
У промисловості кавітація часто використовується для гомогенізації
(змішування) та відсадження зважених частинок у колоїдному рідинному складі,
наприклад, суміші фарб або молоці. Багато промислових змішувачів засновані на
цьому принципі. Зазвичай це досягається завдяки конструкції гідротурбін або
шляхом пропускання суміші через кільцеподібний отвір, який має вузький вхід і
значно більший за розміром вихід: вимушене зменшення тиску призводить до
кавітації, оскільки рідина прагне більшого об'єму. Цей метод може керуватися
гідравлічними пристроями, які контролюють розмір вхідного отвору, що дозволяє
регулювати процес роботи у різних середовищах. Зовнішня сторона змішувальних
клапанів, по якій кавітаційні бульбашки переміщаються в протилежний бік, щоб
викликати імплозію (внутрішній вибух), піддається величезному тиску і часто
виконується з надміцних або жорстких матеріалів, наприклад, з нержавіючої
сталі, стелліту або навіть полікристалічного алмазу.
 Також було розроблено кавітаційні водні пристрої очищення, в яких граничні
умови кавітації можуть знищити забруднюючі речовини та органічні молекули.
Спектральний аналіз світла, що випромінюється в результаті сонохімічної реакції,
показує хімічні та плазмові базові механізми енергетичної передачі. Світло, що
випускається кавітаційними бульбашками, називається сонолюмінесценцією.
Кавітаційні процеси мають високу руйнівну силу, яку використовують для
дроблення твердих речовин, які знаходяться в рідині. Одним із застосування
таких процесів є подрібнення твердих включень у важкі палива, що
використовується для обробки котельного палива з метою збільшення
калорійності його горіння.
Кавітаційні пристрої знижують в'язкість вуглеводневого палива, що дозволяє
знизити необхідне нагрівання та збільшити дисперсність розпилення палива.
Кавітаційні пристрої використовуються для створення водно-мазутних та водно-
паливних емульсій та сумішей, які часто використовуються для підвищення
ефективності горіння або утилізації обводнених видів палива.

4. Застосування в біомедицини
Кавітація відіграє важливу роль для знищення каменів у нирках за допомогою
ударної хвилі літотрипсії. Літотриптор - прилад, призначений для руйнування
каменів у жовчному та сечовому бульбашках без хірургічного втручання. Був
розроблений В. Ю. Вероманом та Г. А. Денисовим. В даний час дослідженнями
показано, що кавітація може бути використана для переміщення великих молекул
всередину біологічних клітин (сонопорація).
Кавітація, створювана проходженням ультразвуку в рідинному середовищі,
використовується у роботі хірургічних інструментів для безкровного висічення
тканин щільних органів (див. CUSA).

Кавітація створює особливі коливальні рухи, які активно застосовуються для

дієвого та безпечного зменшення кількості жиру.
Ультразвук утворює в жировому прошарку кавітаційні мікропухирці, які роблять
його м`якше, що сприяє витісненню клітин, з яких складається жирова тканина. А
їх вміст виводиться через печінку в ході подальшого лімфодренажного масажу
або пресотерапії.
Жирова клітина має досить міцну мембранну оболонку, яку вкрай складно
зруйнувати. Саме тому всілякі обгортання, сауни і креми дають малопомітний і
недовговічний результат. І без дотримання дієти ці жирові клітини знову
«набухають» і провокують ще сильніший набір ваги. Звичайні процедури просто
не в силах впоратися з міцною оболонкою жирової тканини. Що не можна сказати
про кавітацію, яка під впливом ультразвуку вдало вирішує проблему небажаних
жирових відкладень.

7 плюсів ультразвукової кавітації:

 Процедура не залишає після себе гематом, рубців і шрамів.
 Не потрібно відновного періоду.
 Процедура триває всього 20-30 хвилин, в залежності від розміру ділянки, яка
потребує втручань.
 Після кавітації фахівець робить спеціальний масаж, щоб зняти набряклість.
 Уже після першого сеансу обсяг жирових відкладень зменшиться на 2-4 см.
Шкіра стає еластичною, її колір не змінюється.
 Два літри води перед процедурою і фізичні вправи відразу ж після неї
поліпшать результати від кавітації.
 Протягом наступних днів ефект схуднення буде примножуватися.
7 мінусів ультразвукової кавітації:
 Щоб позбутися зайвого жиру на всьому тілі, потрібно немало сеансів. Кожна
процедура спрямована на певну ділянку тіла, яка так само вимагає декількох
підходів.
 У запущених випадках на одну зону може знадобитися не менше 12
процедур.
 Ультразвукову кавітацію потрібно робити не частіше ніж раз на тиждень,
щоб продукти розпаду жирів вивелися природним шляхом.
 Можливі неприємні відчуття в ході процедури, якщо у пацієнта високий
больовий поріг.
 Вартість кавітації може здатися високою.
 Є ймовірність появи таких «побічних» проявів, як жировики (зазвичай
утворюються під колінами).
 Кавітація виявиться абсолютно марною, якщо після всіх пройдених процедур
знову продовжувати наминати солодке і смажену картоплю на ніч. Для
підтримки результату слід дотримуватися здорового харчування і не
перевищувати норму калорій на добу. Інакше вони знову відкладуться у
вигляді жиру на найцікавіших місцях.

5. Лопатеві насоси та гвинти суден

У місцях контакту рідини з твердими об'єктами, що швидко рухаються (робочі
органи насосів, турбін, гребні гвинти суден, підводні крила і т. д.) відбувається
локальна зміна тиску. Якщо тиск у якійсь точці падає нижче за тиск насиченої
пари, відбувається порушення цілісності середовища. Або, простіше кажучи,
рідина закипає. Потім, коли рідина потрапляє в область з більш високим тиском,
відбувається «схлопування» бульбашок пари, що супроводжується шумом, а
також появою мікроскопічних областей з дуже високим тиском (при зіткненні
стінок бульбашок). Це призводить до руйнування поверхні твердих об'єктів. Їх
ніби «роз'їдає». Якщо зона зниженого тиску виявляється досить великою, виникає
кавітаційна каверна - порожнина, заповнена пором. Внаслідок цього нормальна
робота лопатей порушується і можливий навіть повний зрив роботи насоса.
Цікаво, але є приклади, коли кавітаційна каверна спеціально закладається під час
розрахунку насоса. У випадках, коли уникнути кавітації неможливо, таке рішення
дозволяє уникнути руйнівного впливу кавітації на робочі органи насоса. Режим, у
якому спостерігається стійка кавітаційна каверна, називають «режимом
суперкавітації».

6. Відцентрові насоси. Кавітація в ущільненні робочого колеса

У класичних відцентрових насосів частина рідини з високого тиску проходить
через щілину між робочим колесом і корпусом насоса в зону низького тиску.
Коли насос працює із суттєвим відхиленням від розрахункового режиму у бік
підвищення тиску нагнітання, витрата витоків через ущільнення між робочим
колесом та корпусом зростає (через збільшення перепаду тиску між порожнинами
всмоктування та нагнітання). Через високу швидкість рідини в ущільненні
можлива поява кавітаційних явищ, що може призвести до руйнування робочого
колеса та корпусу насоса. Як правило, у побутових та промислових випадках
режим кавітації в робочому колесі насоса можливий при різкому падінні тиску в
системі опалення або водопостачання: наприклад, при розриві трубопроводу,
калорифера або радіатора. При різкому падінні тиску в зоні робочого колеса
насоса утворюється вакуум, вода при низькому тиску починає закипати. При
цьому тиск різко падає. Режим кавітації призводить до ерозії робочого колеса
насоса і насос виходить з ладу.

7. Кавітація у двигунах
Деякі великі за розміром дизельні двигуни страждають від кавітації через
високий стиск і малогабаритні стінки циліндра. В результаті в стінках циліндра
утворюються дірки, які призводять до того, що рідина, що охолоджує, починає
потрапляти в циліндри двигуна. Запобігти небажаним явищам можливо за
допомогою хімічних добавок в масло, які утворює захисний шар на стінках
циліндра. Цей шар буде схильний до тієї ж кавітації, але він може самостійно
відновлюватися.
8. Запобігання наслідкам
Найкращим методом запобігання шкідливим наслідкам кавітації для деталей
машин вважається зміна їхньої конструкції таким чином, щоб запобігти
утворенню порожнин або запобігти руйнуванню цих порожнин біля поверхні
деталі. При неможливості зміни конструкції можуть застосовуватися захисні
покриття, наприклад газотермічне напилення сплавів на основі кобальту.
У системах гідроприводу часто використовують системи підживлення. Вони,
спрощено кажучи, є додатковим насосом, рідина від якого починає надходити
через спеціальний клапан в гідросистему, коли в останній тиск падає нижче
допустимого значення. Якщо тиск у гідросистемі не опускається нижче за
допустимий, рідина від додаткового насоса йде на злив у бак. Системи
підживлення встановлені, наприклад, у багатьох екскаваторах.

9. Число кавитации
Кавитационное течение характеризуют безразмерным параметром (числом
кавитации):

, где

P — гидростатическое давление набегающего потока, Па;

Ps — давление насыщенных паров жидкости при определенной температуре
окружающей среды, Па;
ρ — плотность среды, кг/м³;
V — скорость потока на входе в систему, м/с.

Известно, что кавитация возникает при достижении потоком граничной

скорости V = Vc, когда давление в потоке становится равным давлению
парообразования (насыщенных паров). Этой скорости соответствует граничное
значение критерия кавитации.

В зависимости от величины Χ можно различать четыре вида потоков:

 докавитационный — сплошной (однофазный) поток при Χ>1,

 кавитационный — (двухфазный) поток при Χ~1,
 пленочный — с устойчивым отделением кавитационной полости от
остального сплошного потока (пленочная кавитация) при Χ< 1,
 суперкавитационный — при Χ<<1.
Джерела інформації:
 https://uk.wikipedia.org/wiki/Кавітація
 https://probapera.org/publication/13/52317/ultrazvukova-kavitatsiya.html