Світлана Макарова

ліва пуста
 Світлана Макарова

ЩОБ РОТИК БУВ СЛУХНЯНИЙ

Логопедичний практикум

Тернопіль
Видавництво «Підручники і посібники»
2010
ББК 74.3
М 15

Рецензенти: Матросова Віра Євгенівна, логопед я/с «Струмочок» м. Жданівка

Донецької обл.
Патріна Катерина Євгенівна, логопед д/з «Ладушки» м. Кіровське
Донецької обл.

Редактор Оксана Давидова

Літературний редактор Маргарита Більчук
Художнє оформлення Антона Костенка, Олени Соколюк
Обкладинка Світлани Демчак

М акарова Світлана
М 15 Щоб ротик був слухняний. Логопедичний практикум. — Тернопіль:
підручники і посібники, 2010.— 160 с.
ISBN 978-966-07-0754-2
Пропонований посібник містить мовний матеріал для індивідуальної ро­
боти з дітьми, який сприяє засвоєнню складних для вимови звуків. До збірки
ввійшли вірші, скоромовки, чистомовки та загадки, які спрямовані насампе­
ред на корекцію мовленнєвого розвитку дітей.
Для логопедів, вихователів дошкільних закладів, батьків, а також учите­
лів початкових класів спеціальних шкіл.
ББК 74.3

ISBN 978-966-07-0754-2

© Макарова С., 2008

 ПЕРЕДМОВА
Гни дерево, поки молоде,
учи дітей, поки малі.
Народна мудрість
З метою успішного розвитку звуковимови малюків і закріплення на­
бутих у дитячому садку знань і навичок у посібнику запропоновано систе­
му роботи, спрямовану на засвоєння «важких» звуків. Мовний матеріал
збірки можуть використовувати вихователі й батьки дітей, які мають вади
у вимові окремих звуків і не потребують спеціальної логопедичної допомо­
ги. Але слід пам’ятати, що в тих випадках, коли спостерігається порушення
вимови багатьох звуків (наприклад, шиплячих, свистячих та сонорних; со­
норних, глухих або дзвінких), усунення дитячий вад вимови та фонематич­
ного сприймання повинен контролювати логопед, а родина та вихователі
мають дотримувати його рекомендацій.
У посібнику вміщено дидактичний матеріал, призначений для навчання
правильної звуковимови звуків [л], [л'], [р], [р'], [с], [o'], [з], [з'], [дз], [дз'],
[ц], [ц'], [ш], [ж], [дж], [ч], [к], [г], [ґ], [х]. Склади, слова, речення, вірші та
скоромовки подано в певній системі. Наприклад, у текстах, спрямованих на
засвоєння правильної вимови звука [л] кількість звуків-замінювачів— [й],
[л'] — обмежена. Проте мовний матеріал на диференціацію насичений вели­
кою кількістю опозиційних звуків.
Залежно від того, на якому етапі навчання проводиться робота, батьки
(педагоги) мають змогу використовувати певний практичний матеріал (ма­
люнки, слова, речення) на засвоєння знань, умінь і навичок, закріплення та
перевірку вивченого Щодо того чи іншого звука або на диференціацію звуків.
Темп навчання правильної звуковимови повинен відповідати індивідуальним
особливостям дитини, а навчання має бути особистісно зорієнтованим.
Посібник стане у пригоді вихователям дошкільних закладів, логопедам
та батькам.

З
 АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ, КОРИСНІ ТА ЦІКАВІ
(загальний артикуляційний комплекс вправ)
Навчись виконувати артикуляційні вправи.
Говорити кожен звик —
має кожен з нас язик,
та не всіх він слухать звик.
А щоб він слухняним став,
Зробимо ми кілька вправ.
1. Вправа «Усмішка»: утримуй кілька секунд губи в усмішці. Старайся не
показувати зуби.
Рожеві губки усміхаються.
Біленькі зубки заховаються.
2. Вправа «Хоботок» : зімкни зуби і витяги їх уперед.
Витягни губи,
зроби хоботок.
Будеш, як бджілка,
шукати медок.
3. Вправа «Парканчик»: усміхнись так, щоб зуби були зі­
мкнені і трохи оголені.
Я — веселий, всім скажу.
Зубів парканчик покажу.
4. Вправа «Лопаточка»: відкрий рот і поклади широкий язик на нижню
губу.
Я широкий язичок
на губу собі поклав.
Був рожевий п’ятачок —
він лопаточкою став.
5. Вправа «Покарання язичка»: щоб язик був спокійний, поплямкай його
губами 5 разів, вимовляючи пя-пя-пя, а потім потримай широкий язик
спокійно в рот і
Неслухняний язичок —
плямкаю губами.
— Ляж у роті і мовчок,
не балакай з нами.
б. Вправа «Хованка»: висунь широкий язик між зубами, а
потім заховай його за нижні зуби.
Я — широкий язичок,
в хованку пограюсь —

4
 ліг за зуби і мовчок!
Краще всіх ховаюсь!
7. Вправа «Слухняний язичок»: усміхнись, відкрий рот, поклади широкий язик
на нижню губу. Держи в цьому положенні, вимовляючи звук [і], під лічбу до
5.
Я слухняний язичок.
Ліг на губку й не мовчок!
Треба довго «і» співати,
А вже потім — утікати!
8. Вправа «Трубочка»: відкрий рот. Бічні краї язика загни дого­
ри.
Бічні краєчка язика
піднімеш догори —
рожева трубочка така
побуде до пори.
9. Вправа «Смачне варення»: обведи широким кінчиком язи­
ка верхню та нижню губи (неначе злизуєш варення).
Губи язиком я
ніжно оближу.
— Ну й смачне варення,
я тобі скажу!
10. Вправа «Чашка»: відкрий рот. Бічні та передні краї широкого язика
підніми, але не торкайся зубів.
Зроби широким свій язик,
його краєчки підійми,
бач, вийшла чашечка у нас.
Ану, зроби її ще раз.
11. Вправа «Голка»: усміхнись, висунь язик, витягнувши його по можливо­
сті вузько, потримай під лічбу до 5, а потім сховай.
Наш неслухняний язичок —
Найгостріший з голочок.
Став напруженим, вузьким,
Спробуй, потримай таким!
Раз, два, три, чотири, п’ять —
Можеш свій язик сховати.

5
ким, щоб дитина вміла скеровувати на нього видихуване повітря. Артикуля­
ційні вправи слід проводити багаторазово, краще перед дзеркалом, щоб ди­
тина мала можливість краще контролювати свої рухи. Дорослий спочатку
показує на собі, як зробити вправу, а потім, наслідуючи, її виконує дитина.
На початку роботи може відчуватись напруженість рухів органів мовлення.
Але поступово вона зникає., рухи органів мовлення автоматизуються.

Постановка звуків [л]у [л J

Постановку звука [л] починають з де­
монстрації правильної артикуляції для її на­
слідування. Дитина наслідує артикуляцію
дорослого і вправляється правильно вимов­
ляти звук.
Перший спосіб. Наслідуємо гудіння теп­
лохода. Якщо способом наслідування не вда­
ється досягти бажаних наслідків, використо­
вують інші способи.
Другий спосіб. Дитині пропонують про­
тяжно і довго тягнути звук [а] і при цьому
кінчик язика піднімати і опускати до верхніх
і нижніх різців, далі піднімати тільки до верхніх різців і губи. При цьому бу­
де чутися: ла-ла-ла.
Третій спосіб. Відкрити рот, широкий кінчик язика прикусити зубами,
«погудіти» і, не змінюючи положення язика, вимовляти [а] і [и]. При швид­
кому темпі буде чутися ла-ла, ли-ли. Після того як дитина навчиться таким
способом вимовляти [л] у складах, можна запропонувати їй тримати язик у
нормальному положенні.
Четвертий спосіб. Вимовляти звук [и], піднімати кінчик язика за верхні
зуби.
П'ятий спосіб. При губній вимові звука [л] (при цьому чується [у] або
[в]), дитині пропонують вишкірити зуби, загальмувати рухи губів вперед,
підтримуючі їх пальцями в положенні «парканчик». Поступово дитина при­
вчиться вимовляти звук [л] правильно, не притримуючи губи.
Шостий спосіб дає гарний ефект, коли дитину під час голосоутворення
навчити багато разів поспіль швидко висувати й ховати язик — утворюється
звукосполучення, подібне до бл-бл-бл. Після цього переходять до міжзубної
вимови, а потім і до зазубного [л].
Коли дитина навчиться чітко вимовляти ізольований звук [л], потрібно
переходити до закріплення поставленого звука у складах, словах (у різних
позиціях), реченнях та віршах, використовуючи поданий нижче матеріал.

8
 Матеріал для закріплення вимови [л]
1. Промов склади кілька разів (перед дзеркалом).
ЛА-ЛА-ЛА ЛУ-ЛУ-ЛУ ЛА-ЛУ-ЛИ-ЛО
ЛО-ЛО-ЛО ЛИ-ЛИ-ЛИ ЛО- ЛУ-ЛИ-ЛА
2. Послухай слова, які починаються звуком [л], та під час пауз повтори.
Лагодити, лад, ладнати, лазити, лампа, лампочка, лан, ланкова, лапа, ла­
нтух, ласощі, ластівка, ласувати, латати, латиш, латунь, лафет, лаштувати;
лижі, лижник, лизати, лимон, линути, липа, липень, липнути, лисина, листів­
ка, листопад, лист, лис, лити, листок, листоноша, лихо, лицар, личак, личити,
лишати, лице, лише, лишок; легені, лебідь, легенда, ледар, ледве, лежати, лекси­
ка, лектор, лестощі, летіти, лестити, лев; луг, лузати, лук, лука, луна, луска; ло­
вити, логіка, лозунг, локшина, ломака, ломити, лопата, лопати, лопнути.
3. Додай склад ло, щоб утворилось слово.
Чо.., ши.., дзерка.., д..., чуче.., півко.., ковад.., таб.., чис.., теп.., сід..,
стеб.., стис.., світ.., мас.., пек.., прави.., ік.., жа.., ми.., ко.., покрива...
4. Промов слова зі звуком [л] (перед дзеркалом).
Школа, хвала, щогла, цегла, мітла, похвала, поле, ніколи, улов, ковила,
коли, навколо, щосили, пилок, але, щелепа, шолом, шелест, телефон, потили­
ця, поцілунок, палац, білет, балон, білизна, білок, біологія, вголос, велетень,
велич, палець, билина, виділити, келих, балувати, болото, одеколон, цибули­
на, метелик, цілити, цілина, силос, хвилина, олень, килим, половина, голуб,
молоток, діалог, полудень, полуниця, столиця, наволочка, ополонка, велич,
молотити, належати, наполохати, оболонка, оголосити, молодість, молодь,
молодець, жалити, наголос, каламутити, насолода, метелиця, копалини, вело­
сипед, суглоб, teлищe, галоп, галузка, заголовок, залишок, волошка, голубка,
волосся, величина, колись, заселити, долоня, здалека, канікули, жолудь.
5. Пригадай, які професії мають у назві звук [л]. Повтори.
Психолог, листоноша, пілот, викладач, геолог, водолаз.
6. Повтори рядки слів. Зверни увагу, як змінюється слово при заміні звука.
Шило — мило — жило — нило — пило; пити — шити — лити — мити
— рити; ланка — ласка — латка — лапка — папка; полити — пилити — па­
лити; калина — малина — машина; полон — талон — салон, село — сало —
соло — чоло; волос — колос — голос — голод; лука — луна; лице — лише;
луг — лук; коза — лоза; села — сила; діло — тіло; перелаз — перелазь; ван­
таж — лаваш, жолоб — шолом, салат — халат; шпала — шкала; халупа —
халепа; посилати — посилити; полиця — палиця; колона — колода; щілина
— мілина; балет — білет; полоти — колоти; полова — голова; діло — тіло;
вика — вила; лан — лань.

9
7. Назви предмети, зображені на малюнках. Д е міститься звук [л]: на по­
чатку, у середині чи в кінці слова?

о 4
if £
ffjf ф
10
8. Повтори одне з двох запропонованих слів.
Стулити — схвалити; палати — подолати; похилити — таланити; зали­
вати — залишати; опалити — оселити; хилити — полонити; полохати — сід­
лати; милити — залити; ешелон — еталон; скелет — силует; населити — ве­
селити; повалити — випалити; валити — палити.
9. Промов чистомовки. Чітко й твердо вимовляй звук [л].
ЛА-ЛА-ЛА — Леся молоко пила. ЛУ-ЛУ-ЛУ — купили ми пилу.
ЛО-ЛО-ЛО — снігом все замело. ЛИ-ЛИ-ЛИ — діти білочку взяли.
ЛА-ЛА-ЛА — Таміла мала. ЛИ-ЛИ-ЛИ — липку полили.
ЛО-ЛО-ЛО — діло в нас на лад пішло. ЛИ-ЛИ-ЛИ — липку ми пилили.
ЛО-ЛО-ЛО — щоб чисте мовлення було. ЛА-ЛА-ЛА — дівчинка мала.
ЛО-ЛО-ЛО — піднімали ми весло. ЛЕ-ЛЕ-ЛЕ — Левко пішов у поле.
ЛО-ЛО-ЛО — ми побачили дупло. ЛИ-ЛИ-ЛИ — квіти полили.
10. Назви слово, протилежне за значенням.
Тиша — (гаїас); дзвінкий — (глухий); великий — (маленький); важко —
(легко); стиглий — (зелений); близько — (далеко); догори — (додолу); боя­
гуз — (сміливець); виливати — (наливати); злазити — (залазити); порядок
— (безлад); близько — (далеко); забороняти — (дозволити).
11. Відгадай загадку. Склади з пальців рук відгадку.
Дуже товсті ноги маю,
Ледве їх переставляю.
Сам високий я на зріст,
Замість рота в мене хвіст.
(Слон)

12. Вимов кілька разів склади зі звуком [л].

АЛ-АЛ-АЛ ИЛ-ИЛ-ИЛ ЕЛ-ЕЛ-ЕЛ
ОЛ-ОЛ-ОЛ ІЛ-ІЛ-ІЛ УЛ-УЛ-УЛ
13. Повтори рядки слів. Зверни увагу, як змінюється слово при зміні звука.
Поділ — попіл; пилка — липка; балка — булка; бал — вал — зал; галка —
гілка — білка; бокал — вокал; віл — він; мити — лити; холод — голод; мак —
лак.
14. Зміни слова за зразком: каштан — каштани.
Чохол — ...; консул — ...; ухил — ...; укол — ...; факел — ...; футбол —
...; фінал — ...; посол — ...; новосел — ...

11
15. Послухай образні вислови. Як ти розумієш ці слова?
Шукати голку в скирті сіна. Сидіти, як на голках.
16. Промов слова-«родичі».
Холод, холодно, холонути, холодок, охолодити.
17. Відгадай загадки.
• Малого я зросту,
Тонка і гостра.
Носом шляхи собі шукаю,
За собою хвіст тягаю. (Голка)
• Маю чотири ноги,
Ще й гарну шапку.
В полотно мене вбирають,
їсти й пити заставляють. (Стіл)
• Вийшла звідкісь гарна дівка,
На ній стрічка-семицвітка;
А де з річки воду брала,
Там коромисло зламала. (Веселка)
• 3 рогами, а не коза,
Є сідло, а не кінь,
З педалями, а не рояль,
З дзвоником, а не двері. (Велосипед)
• Голки має коротенькі
І колючі, хоч маленькі,
Всім знайомі ці гілки
Й шишки довгі, мов свічки. (Ялинка)
• Сяє груша ця, як сонце,
Має вуса й шапочку.
Відгадайте, діти, що це?
Електрична... (лампочка).
• С у мене вірний друг,
Має він чудовий слух
І говорить голосами
Моїх друзів, тата й мами.
Як же звати мого друга?
— Всім відомо, це папуга!
— Помиляєшся, Антон,
Зветься друг мій ... (телефон).
12
• Мию, мию без жалю,
Мию там, де брудно.
А купатись не люблю,
Бо від того худну. (Мило)
• Ду-ду-ду, віть-віть-віть!
Ви моє ім’я назвіть!
Не паличка, не гілочка,
Звуть мене ... (сопілочка).
• Ходить він по килимах,
Водить носом по кубах.
Де пройшов — пилу немає.
Пил, сміття він поглинає. (Пилосос)
• Теля рогате,
На зуби багате,
Не їсть, не п’є,
Тільки дерево жує. (Пилка)
• Бігати не вміє, а літає,
Дуже працю поважає,
В кожну квітку залетить,
А зимою в хатці спить. (Бджола)
• Має крила, та не птах,
Пурха прудко по квітках.
Над садами, в лузі в’ється.
Відгадайте, як він зветься? (Метелик)
• За хатою у садочку,
У зеленому віночку
Та в червоних намистах
Стала пава молода.
І збігаються всі діти,
Щоб на неї поглядіти.
За намисто кожен — смик,
Та й укине на язик. (Калина)
18. Подумай, яке слово «зайве» в даному ряду.
Стіл, стілець, тарілка, крісло, лава.
19. Повтори словосполучення.
Надсилати листа; поділити шоколад; солити сало; полоскати полотно;
палити паливо; колихати колиску; спалахнула соломина; голити голову; сма­
лити сало; нахилити телескоп; коливати колесо; колоти колоду; лазити на
липу; схилити гілку; спалах полум’я; залетіти у вулик.
20. Повтори слова.
Сигнал, символ, стіл, схил, стимул, пил, дятел, гол, вузол, вокзал, водо­
діл, відділ, нахил, мул, новосел, постріл, метал, монгол, мускул, консул, за­
пал, підвал, посол, потенціал, півфінал, баскетбол, вокзал, алфавіт, небосхил.
21. Повтори склади.
СЛА-СЛО-СЛУ ПЛА-ПЛО-ПЛУ
ФЛА-ФЛО-ФЛУ КЛЕ-КЛО-КЛУ
ЗЛА-ЗЛО-ЗЛЕ ГЛА-ГЛО-ГЛУ
БЛИ-БЛУ-БЛО ФЛА-ФЛО-ФЛУ
22. Відгадай загадку-добавлянку та склади відгадку руками.
Довгий хвіст вона має,
В темнім лісі проживає,
їй на місці не сидиться.
Як же звуть її? ... (Лисиця)

23. Повтори. Чітко вимовляй звук [л] у складі сполук приголосних.

Слово, слуга, служба, слух, славити, слобода, словник, слухач, слабість,
злагода, злак, злегка, злетіти, зливати, зло, зломити, злочин, млин, клен, клуб,
клопіт, гладити, глек, глибина, глобус, глотка, глухнути, влити, влада, плата,
плазуни, плакати, плантація, пластівці, платити, плекати, племінник, пломба,
плигнути, плутати, плуг, склад, складка, склеп, склити, хлипати, благати, бла­
зень, ближче, близнята, блимати, блищати, блокада, блок, блокнот, блиск,
блощиця, блудити, блукати, вглиб, зламав.
24. Повтори слово, визнач наголошений склад.
Чутливість, тепловоз, загладити, заслуга, заклик, оплата, оплатити,
оплески, накласти, щеплення, поплавець, маслина, випливати, мислити, мов­
лення, каблук, качалка, котлета, вислати, дотла, весло, атлет, виклад.

13
25 Порівняй слова за вимовою і поясни, яким звуком вони відрізняються.
Слива — слина — глина; сплав — склав; плавити — славити; плач —
плащ — план; слати — спати; злива — слива — слава; клас — квас; клин —
клич; пливти — плести; волосок — колосок; відлига — відлога; палка — ба­
лка; млин — лин; лити — шити.
26. Швидко слово називай, йому риму добирай.
Пилка — ... (посилка, помилка, сопілка);
балка — ... (палка, скалка, палко).
27. Промов чистомовки.
ОЛ-ОЛ-ОЛ — ходить по болоту бусол. УЛКА-УЛКА — лілова шкатулка.
ИЛ-ИЛ-ИЛ — на підлозі пил. АЛ-АЛ-АЛ — готувались ми на бал.
АЛ-АЛ-АЛ — там вокзал. ОЛ-ОЛ-ОЛ — завітав до нас посол.
ЕЛ-ЕЛ-ЕЛ — запалили факел. ОЛ-ОЛ-ОЛ — починається футбол.
АЛКА-АЛКА — у Миколи палка. ОЛКА-ОЛКА — у Алли товста голка,
АЛКА АЛКА — зацвіла фіалка. АЛКА-АЛКА — де моя скакалка?
28. Добери до слова зменшувально-пестливу форму за зразком: клубок —
клубочок.
Слон — ... (слоник), плече — ... (плечико), плита — ... (плиточка), слива
— ... (сливка).
29. Повтори порівняння. Як ти розумієш ці слова?
Злетів, як сокіл. Біла, як молоко. Гудуть, як бджоли у вулику. Блищить,
як скло.
30. Повтори речення.
Ми допомогли Світлані білити яблуні. Олесь ламає гілки. Ластівка при­
летіла та сіла на гілці липи. Летить додолу пожовтіле листя. Ластівка летить
у поле. Достигла смачна малина. На калині пожовкло листя. Соломія голосно
співала пісню. Влад зливав молоко у глечик.
31. Відгадай загадку-добавлянку. Склади з пальців рук відгадку.

Пахло квітами навколо,

Мед збирали з липи ...
(бджоли).

14
32. Прослухай уваж но казки та перекажи.
Лисиця та козел
Бігла лисиця, задивилась і впала в ко­
лодязь.
Води в колодязі було мало, але ви­
скочити не можна.
— Чому ти там, лисичко, сидиш? —
дивується козел.
— Відпочиваю, — відповідає лисиця.
— Там душно, а тут затишно. Водиця хо­
лодна — пий скільки хочеш.
— А вода смачна? — запитує козел.
— Смачна, чиста, холодна, — відповідає лисиця.
— Плигай сюди, тут нам не буде тісно.
Плигнув козел у колодязь, мало лисицю не задавив.
Скочила лисиця козлові на спину, зі спини на голову й геть з колодязя!
Довго козел сидів у колодязі. Мало не загинув від голоду. Ледве його люди
знайшли та витягли.
Олег
Олегові дали мило. Він мив личко і шию. 1 личко, й шия, й руки в Олега
були білі.

Осел у лев’ячій шкурі

Осел надів лев’ячу шкуру, і всі гадали, що то лев. Кинулися тікати на­
род і худоба. Подув вітер, шкура піднялася, стало видно осла.
Збіглися люди, відлупцювали осла.
Л. Толстой
15
 ЗВУК [л ]
Характ ерист ика звука [л ]

Артикуляція звука [л J
♦ Губи в положенні наступного голосного;
♦ зуби зімкнені або трохи розкриті;
♦ кінчик язика піднімається вище від альвеол; бічні краї язика трохи
підняті, складені всередину і не змикаються з верхніми кутніми зу­
бами. Спинка язика піднята до твердого піднебіння. Відчувається
збільшення загальної напруженості м’язів;
♦ м ’яке піднебіння підняте та закриває прохід повітря через ніс;
♦ видихуваний струмінь повітря проходить крізь вільні бокові про­
ходи;
♦ голосові зв’язки вібрують.
Вади вимови [л']: може вимовлятись як міжзубний (кінчик язика просо­
вується між зубами) або замінюватися звуком [й].
Підготовча робота аналогічна роботі з постановки правильної вимови [л].
Артикуляція [л'] формується після завершення роботи над звуком [л].

Постановка звука [л']

Постановку звука [л'] починають з демонстра­
ції правильної артикуляції для її наслідування. Ди­
тина наслідує артикуляцію дорослого і вправляється
правильно вимовляти звук (роботу проводять перед
дзеркалом).
Матеріал для закріплення вимови [л1]
1. Повправляйся у звуконаслідуванні.
Скрипочка співає: тіль-лі-лі,
Грають на скрипці:
Потанцюймо на весіллі! тіль-лі-лі.

16
2. Промов склади кілька разів.
ЛЮ-ЛЮ-ЛЮ ЛІ-ЛІ-ЛІ ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ ЛЮ-ЛЯ-ЛІ
3. Вимов наведені слова (перед дзеркалом).
Лід, ліжко, лізти, лік, ліквідація, лінза, лікувати, лілія, лікоть, лінощі,
ліплення, лінія, ліпити, лікування, лінь, ліс, літа, літак, літо, ліки, літопис, лі­
чба, лічити; лящ; любов, людина, людство, люди, лютувати; льодохід, лякати,
ляк, ляпас, льодяник, льох.
Хвилювати, полювати, полюс, полювання, галявина, наліво, жалість,
калюжа, пелюшка, залізо, залюбки, боліти, залякати, затуляти, колючка, ін­
валід, налякати, ділянка, нахиляти, міліція, пелюстка, наполягати, селянин,
поділяти, полісся, політика, шуліка, халява, параліч, солянка, хуліган, обе­
ліск, альбом, валяти, соліст, малятко, поголів’я, валіза.
4. Відгадай загадки, склади з паличок відгадку.
♦ Летить птиця-лебедиця,
а в ній люди сидять. (Літак)
♦ В синім небі путь моя,
швидше всіх літаю я.
Маю крила, хоч не птах,
люди звуть мене ... (літак).
5. Назви предмет за його частинами.
Крила, кабіна, хвіст, мотор. (Літак)
Кубрик, якір, корма. (Корабель)
6. Послухай слова та під час пауз повтори.
Соболь, щиголь, штепсель, шинель, шаль, ціль, табель, хміль, емаль, ду­
ель, джміль, жаль, житель, медаль, мигдаль, вестибуль, кисіль, кухоль, ко­
валь, важіль, півкуля, вдаль, нуль, вигляд, будильник, булька, бібліотека, бі­
льше.
7. Послухай початок слова, додай склад зі звуком [л].
Те..., квасо..., зозу..., сте..., хви..., до..., в о ...; пово..., дово..., деда....
8. Повтори ряди слів.
Лічити — налічити — перелічити — полічити — перелічувати.
Виліт — долітати — вилітати — літати — залітати.
Ліс — лісок — лісочок — лісний — лісовий — лісник — пролісок.
9. Промов жартівливі чистомовки. Вимовляй звук [л '] м 'яко.
ЛІ-ЛІ-ЛІ — жовті квіточки малі. ЛІ-ЛІ-ЛІ — сидить білка у дуплі.
ЛІ-ЛІ-ЛІ — дітоньки малі. ЛЮ-ЛЮ-ЛЮ — дуже маму я люблю.
ЛІ-ЛІ-ЛІ — пташки на гіллі. ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ — буду пасти я теля.

17
10. Назви предмети. Д е міститься звук [л ]: на початку, у середині чи в кі­
нці слова?

18
10. Зміни слова за зразком: поле — поля.
Праля — пустеля — пензель — петля — тополя — ....
Ц . Добери слова, яких не вистачає у римованому рядку.
Сійся, жито і пшениця,
буде дітям ... (іпаляниця).
Виросте всього доволі
на широкім житнім ... (полі).
13. Промов склади кілька разів (перед дзеркалом).
ПЛІ-ПЛЮ-ПЛЯ БЛІ-БЛЮ-БЛЯ
ШЛЯ-ШЛЮ-ШЛІ КЛЮ-КЛІ-КЛЯ
14. Послухай слова та під час пауз повтори.
Плівка, плітка, плюс, плюскати, плющ, пляма, пляшка, склянка, слівце,
слід, слідом, сліпнути, сльоза, для, глядач, глядіти, влітку, влітати, кліпати,
клімат, клініка, клітина, клітка, кліщі, клювати, ключка, клятва, зліва, злізати,
злість, зліт, блідість, блюдо, блюдце, бляха, вальс, шляхом, шлях, меблі, ша­
нувальник, хлюпати, попільниця, пільга, шухляда, шпилька, фальш, туфля,
шлюз, тліти, земляк, фотоплівка, пальто, дельфін, джунглі, начальник, нічліг,
кілька, кільце, копальня, кульбаба, забавляти, землянка, гальмо, годівля, бу­
дівля, ночівля, зимівля, земля.
15. Зверни увагу, як змінюється слово при заміні лише одного звука.
Хлів — хліб; гуля — куля; стиль — сталь; шпиль — штиль; щавель —
щабель; льон — льох; капля — чапля; облизати — обливати; плід — пліт;
клітка — квітка; лід — літ.
16. Яке слово в рядку зайве ?
Літо, літній, літечко, наліт (наліт).
Літак, літати, залітати, літо, політ (літо).
17. Повтори словосполучення.
Малювати малюнок; ліпити льодохід; лічити літаки; оглянути спальню;
люблю льодяники; любуватися лісом; лікувати ліками; лічити поголів’я; пе­
реглянути фільм; залізти на коліна.
18. Повтори речення.
Літак літає над лісом. Здаля видніються у полі дві тополі. На столі ле­
жить альбом. Хвилі бавляться у річці. За лугом болото. Самолюб нікому не
люб. Галя зірвала зелений листок. Я люблю ліс. Над селом летить літак. Леся
бігала по алеї. На тополі блищить листя.

19
19. Відгадай загадки.
• Ставок — не ставок, • Сидить Марушка
Річка — не річка, В семи кожушках.
Посеред дороги Хто на неї гляне,
Розлив дощ водичку. {Калюжа) Той і заплаче. (Цибуля)

• Невеличка хатка. • Він так морозить,

Там живуть малятка. Так старається, —
Ми їх, гостроносих, Що сам від холоду
У портфелях носим. (Олівці) Здр-р-ригається. (Холодильник)

• В землю кидалося, • У двох матерів

На повітрі розгулялося, Аж по п’ять синів.
В печі гартувалося, Разом народилися,
На стіл подавалося. (Хліб) На весь вік здружилися. (Пальці)
20. Відгадай загадки. Яке слово пишеться однаково, а значення має різне?
Завжди двері відмикаю, Ключ скрипковий дуже гарний,
Журавлиним я буваю. Відкриває нотний стан,
Я не він. А він не я. І тримається граційно,
Спільне в нас лише ім’я. Ніби має вищий сан.

21. Дайте відповідь на жартівливі запитання.

Хто перший у хату заходить? (Ключ)
Який ключ літає? (Журавлиний)

20
 Матеріал на диференціацію звуків [ л ] — [й] — [л]
Цей матеріал потрібний тоді, коли дитина до занять (за цим посібни­
ком) замінювала звук [л'] звуком [й].
1. Прослухай слова, що вимовляє дорослий, і підніми руку, коли почуєш
слова зі звуком [л ].
Йод, приятель, йорж, поглядати, спільно, одноліток, публіка.
2. Зміни слова за зразком: ладнати — ладнай.
Ласувати — датати — лаштувати — липнути — лити — ли-
чити — лишати — лежати — летіти — лузати — ....
3. Промов жартівливі чистомовки.
ЛА-ЛА-ЛА — Лана зайчика знайшла. ЕЙ-ЕЙ-ЕЙ — співає соловей.
ЛО-ЛО-ЛО — їдемо в село. АЇ-АЇ-АЇ — облітає листя в гаї.
АЙ-АЙ-АЙ — спекли коровай. АЙ-АЙ-АЙ — виріс гарний урожай.
4. Прослухай слова і повтори.
Лікарняний, лінивий, лінійка, ліпший, лічений, літній, льняний, людсь­
кий, людяний, мільйон, лайка, ліричний, лазня, чулий, палій, чималий, цілю­
щий, ялівець, палкий, хапливий, сварливий, хвилястий, щілинний, солодкий,
фінальний, клеймо, щільний, шанобливий, шляховий, ялинковий, складний,
чутливий.
5. Визнач перший та останній звуку поданих словах.
Ламкий, ласий, ласкавий, лебединий.
6. Послухай вірш та повтори запропоновані слова. Зверни увагу на те, як
змінюється слово при зміні лише одного звука.
Кожну літеру ціни, Зміниш літеру одну —
бо немає їй ціни. Мирна перепілка.
Ось відома в давнину Зміниш літеру одну
Дудочка-сопілка: У словечку бійка —
Виймеш літеру одну — І вже прудко на сосну
І вже буде спілка. Мчить звірятко білка...
Сварка йде така, що ну, Більше прикладів не дам,
Перепалка-бійка: . поміркуй... — і сам додай!
(За Дмитром Білоусом)
(Селити — стелити; талан — талант; люлька — Юлька; лямка — ям­
ка; лютий — любий; біля — біль — бій ; мій — міль; сій — сіль; галька — гай­
ка; ялина — слина; лука — луска.)
7. Повтори народні порівняння. Як ти їх розумієш?
Голий, як долоня. Голий, як палець. Голий, як пляшка.

21
 Білий, як глина. Білий, як циганська литка. Білий, ніби молоком облитий.
8. Спробуй змінити речення за зразком:
Я купила білу блузку. Я купила блакитний блокнот.
Ти купила білу блузку. Я читала тлумачний словник.
Ми купили білу блузку. Я бачила ювілейний салют.
Вона купила білу блузку. Я чула хриплий голос.
Він купив білу блузку. Я лікувала соловейка.
Вони купили білу блузку. Я хвалилася флейтою.
9. Відгадайте загадку. Спробуйте скласти з пальців рук та з паличок від­
гадку.

Влітку і взимку вбрання одне,

Та кличуть дітки завжди мене,
Щоб я на свято до них прийшла,
Цяцьок багато Гм принесла.
(Ялинка)

10. Розглянь малюнки та склади за ними речення.

22
 Матеріал на диференціацію звуків [л ] — [л ']
Диференціація цих звуків потрібна тоді, коли дитина до занять (за цим
посібником) замінювала звук [л] звуком[л'].
1. Повтори склади кілька разів,
ЛА-ЛЯ ЛО-ЛЬО ЛУ-ЛЮ
ЛИ-ЛІ АЛА-АЛЯ ОЛА-ОЛЯ
2. Промов чистомовки.
ЛА-ЛА-ЛА — вже кульбаба відцвіла.
ЛІ-ЛІ-ЛІ — летять в небі журавлі.
3. Послухай пари слів. Зверни увагу, як змінюється слово при заміні одного
звука.
Квітка — клітка; ліс — лис; плащ — плющ, кліщі — плащі, лук — люк,
облік — обліт; далі — долі; білити — біліти; сигнал — сигналь; лак — ляк;
лев — хлів; лялька — люлька.
4. Гра «Впіймай звук»: плесни у долоні, як почуєш у назві птаха звук [л].
Сорока, дятел, колібрі, лелека, пугач, фламінго, пелікан, чапля, голуб.
5. Послухай слова, що вимовляє дорослий, і підніми руку, коли почуєш сло­
ва зі звуком [л].
Циклон, ублагати, формулювати, уклін, уклад, укладач.
6. Послухай слова, що вимовляє дорослий, і підніми руку, коли почуєш сло­
ва із звуком [л 7-
Публіка, оплата, пульс, спілкуватися, сумління, покладати, спілка, по­
глибити, поглинати, стомлюватися, підліток, поклад, підпалювач.
7. Пригадай знаряддя праці, які мають у назві звуки [л], [л].
{Лом, лопата, граблі, вили, молоток, пилка, зубило, свердло, точило,
коромисло.)
8. Добери до поданих слів слова, протилежні за значенням.
Прісний — {солоний), теплий — {холодний)', темний — {світлий)', силь­
ний — {слабий)', гасити — {запалювати)', погоджуватися — {відмовлятися)',
зима — {літо)', небо — {земля)', глибокий — {мілкий)', гарячий — {холодний)',
тихий — (<голосний); солодкий — {кислий)', майбутній — {минулий)', вставати
— {лягати)', сильний — {слабкий)', мовчазний — {балакучий)', близький —
{далекий)', гасити —-г {запалювати).

23
9. Розглянь малюнки. Назви спочатку слова зі звуком [л], а потім — зі зву•
ком [л ].

24
Ід . Повтори словосполучення.
Фіолетовий олівець; влучити в ціль; влетіти в клітку; клеїти скло;
люб’язне обличчя; стелити лінолеум; чіпляти ланцюг; плоска скеля; оселяти
оселю; тепличне опалення; сліпий словак; спіла слива; скласти залік.
11. Відгадай загадку, покажи відгадку за допомогою пальців.

Аж чотири крильця має,

по квітках собі літає.
Що то є за гість:
ніжок має шість,
не бджола, не джмелик —
зветься він... (метелик).

12. Назви спочатку імена дівчаток зі звуком [л], а потім — зі звуком [л'].
Аліна, Аліса, Белла, Ольга, Василина, Владислава, Алла, Килина, Клав-
дія, Меланія, Лілія, Наталя, Неоніла, Любов, Людвіга, Лідія, Олімпіада, Пав-
лина, Світлана, Людмила, Олена, Поліна, Єлизавета, Елла, Уляна.
13. Повтори «важкі» слова з двома звуками [л] і [л].
Любитель, ляльковий, ловля, холодильник, флігель, мало-помалу, філі­
ал, паралель, філателія, пліч-о-пліч, поліклініка, молекула, віолончель, зу­
силля, вугілля, зілля.
14. Які професії мають у назві звук [ л ] ?
Льотчик, праля, учитель, ткаля, чистильник.
15. Яке слово «зайве» ?
Ліс, лісок, лісовий, лис, лісництво. (Лис)
16. Поясни, чому та к у народі говорять. Повтори.
Ловити на собі погляд; лізти в пляшку; лізти в голову; лити сльози; лан­
тух солі з ’їсти; лежма лежати; ледве ноги волочити; лежати на плечах; летю­
чий голландець; зливою лити; лице в лице; лягати на плечі.
17. Повтори речення.
Настало літо. Анатолій поклав ключі у шухляду. Літак летить у дальній
політ. Біля причалу корабель. Літають і гудуть бджоли і метелики. Болеслав
та Валентин налякали зозулю. В лісі цвіла калина. Зелен льон у полі. Леся
бачила лося на узліссі. Пролітали лелеки клинами. Заблукав лось у лісі.
Стелла колисала ляльку. Ластівки літають низько. Дід Валерій пилив ялинку
в лісі. Пролітали чаплі над ланами. Журавлі летять високо — зима ще далеко.

25
18. Повтори прислів 'я та приказки.
Пожалів вовк кобилу — залишив кістки та гриву. Ждалк, ждали — і всі
жданики поїли. Злого люди заклюють, а доброго злижуть. Знання людині, що
крила пташині. Сміливого й куля не бере. Людині властиво помилятися.
19. Повтори порівняння. Як ти їх розумієш ?
Блищить, як золото. Блищить, як скло. В голові, як у млині. Слова — як
мед, а діла — як полин. Гляне, наче золотом обдарує. Крутиться, як білка в
колесі. Води налив, як кіт наплакав. Словом — як листом стеле, ділом — як
голками. У голові, як у млині. Пливе, мов лебідка. Збігло літо, як вода. Впала,
мов билина. Глянула — і мов сонце засвітилось. Заливається, як соловейко на
калині. Гуляє, як вітер у чистому полі. Любить, як сіль в очі. Плює, як верб­
люд. Побілів, як глина (полотно). Любить, як собака палицю. Клює, як дятел.
20. Повтори речення.
Олена поливала фіалку. Олена поливала фіалку, гладіолус. Олена поли­
вала фіалку, гладіолус та тюльпан. Олена поливала фіалку, гладіолус, тюль­
пан та волошку. Олена поливала фіалку, гладіолус, тюльпан та волошку і ла­
таття.
Лев у ліску. Лев бачив у ліску клен. Лев бачив у ліску клен, тополю. Лев
бачив у ліску клен, тополю, липу. Лев бачив у ліску клен, тополю, липу, яб­
луню. Лев бачив у ліску клен, тополю, липу, яблуню та калину.
21. Послухай скоромовки кілька разів та спробуй їх повторити.
Ф Пильно поле пильнували, на перепелів полювали.
♦ Солить Сава Славі сало, бо без солі сало в Слави.
♦ Олі каша надоїла, Оля кашу не доїла.
♦ Лис у лісі заховався, ліс лиса схопив.
Ф Не жаліла мама мила, мила мама з милом Милу.
Ф Мала з села вола вела. В село віл малу вів.
Ф Стоїть клен, біля клена стоїть Олена.
Ф Стоїть палка, на палці галка.
Ф Пилип приліг під липою.
Ф Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.
Ф Ілля на полі копи лічить.
Ф Лелека, лелека, ти бачиш далеко.
Ф Забиває коваль Клим в топорище з клена клин.
Ф Від тупоту копит пил полем летить.

26
22. Відгадай загадки. Яким одним словом можна об'єднати слова-
відгадки? (Птахи.)
• Довгі ноги, довгий ніс.
Прилетів — обід приніс.
Смачненьких жабеняток
Для своїх маляток. (Журавель)
• Батьків не знає,
В лісах літає.
Кладе яєчка
В чужі гніздечка. (Зозуля)
• Хто гнізда свого не має,
Яйця іншим підкладає,
Та у лісі, в холодку,
Все кує: «Ку-ку! Ку-ку!»? (Зозуля)
• Невеличка, сніжно-біла,
Це її в небесну шир
Люди радісно пускають
Сповістити всіх про мир.
Кожен з нас цю пташку знає,
Її назву відгадає. (Голуб)
• Вірно людям я служу,
їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним здобуваю. (Дятел)
• Швидко скрізь цей птах літає,
Безліч мошок поїдає,
За вікном гніздо будує,
Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)
• Чорні блискавки літають,
На льоту комах хапають,
Перед сильною грозою
Б’ють у сполох над водою. (Ластівка)
• Дивний ключ у небі лине,
Не залізний, а пташиний.
Цим ключем в осінній млі
Відлітають... (журавлі).
• — Тьох-тьох! Тіву-тів, —
Лине радісно з гаїв.
То співаночка чия?
Голосного... (солов'я).
• Відгадайте, діти, хто
Має носик-долото?
Ним комах з нори виймає,
Про здоров’я лісу дбає. (Дятел)
• Ми пішли до гаю вдвох —
Я й сестра Даринка.
А в гаю тім тьох та тьох,
Та іще ж так дзвінко!
Що за співанки? Чиї?
То співають... (солов'ї).
• День і ніч я стукаю,
Всі дерева слухаю.
Б ’ється, стука молоток,
Він лікує наш садок. (Дятел)
• Довгі ноги, довгий ніс,
По болоту ходить скрізь.
Хату він на хаті має,
Жабам всім рахунок знає. (Лелека)
• Сірий і малий на зріст,
А співаю, як артист.
Спів мій навесні лунає
І людей всіх звеселяє. (Соловей)
27
22. Добери слово-риму.
♦> Розлила на стіл чорнило і зізналася ... {сміливо).
❖ Гучно хлопавка стріляє, та мене це не ... {лякає).
❖ В ста сорочках ця бабуля, певно, що вона... (цибуля).
23. Прослухай загадки, вивчи напам'ять тільки ті, які сподобались.
♦ Не плазую, а літаю, бо прегарні крильця маю. (Метелик)
♦ Хоч не шию я ніколи, а голок завжди доволі. (їжак)
♦ Плавала, купалася, сухенькою зосталася. (Качка)
♦ Працювати вона стала — завивала, заспівала:
«їла, їла дуб, дуб, поламала зуб, зуб!» (Пила)
24. Розглянь малюнки. Назви предмети, зображені на них. Яким словох
можна назвати кожну з цих груп предметів? (Меблі, посуд)

25. Послухай вірші та скоромовки. Вивчи ті, які тобі найбільше сподоба­
лись. Розкажи їх.
Сорока та білка Л етіла зозуленька
Прилетіла сорока до білки: Ой, летіла зозуленька
— Ти зроби, мені, білко, сопілку. У зеленому ліску,
На сопілці я вчитимусь грати, Сіла, сіла, закувала:
По дворах перестану гасати. — Ку-ку! Ку-ку!

Ф ізкультхвилинка Пилип
Гуси-лебеді летіли, По пилові пройшов Пилип,
На лужку тихенько сіли, І пил до підошов прилип.
Посиділи, поклювали, А попиляв поліна з лип —
Покрутились та і встали. То притупив пилу Пилип. (Г. Бойко)

28
 Забавлянка Піжмурки
Ласочка сіренька, Якало, тикало,
Ласочка біленька, Микало, викало,
Де була? Що їла? Хтокало, шокало,
Пшонце несла — Кликало, кудикало.
Та й розсипала. Тобі жмуритись випало! (О. Орач)

• Ходить бусол по болоту, • Біля броду бусол бродить,

Кличе хлопців на роботу. Бусленя з собою водить.
Хлопці кажуть: «Не хочу!» Бережись, зелена жабко,
Бусол каже: «Заплачу!» Бо вполює бусленятко.

• В садочку у Пилипа • Легко, легко, аж несміло,

Зросла висока липа, Листям липа шелестіла.
Не лінь було Пилипу Два лелеки пролітали
Щодня полити липу. І на липі спочивали.
— Спасибі, — до Пилипа Як лелеки пролетіли,
Лопоче листям липа. (М. Татарчук) Липа вслід їм шелестіла. (Г. Чубач)

• Лелека ластівку питає: • На леваду я пішла б —

— Хто вище всіх птахів літає? Ціла купа там кульбаб.
— Літають люди вище всіх Ніби сонечка малі,
На літаках своїх легких! (Н. Забіла) Посідали на землі.

• Ти, малий, скажи малому, • Мусій, муку сій,

Хай малий малому скаже, Печі паляниці,
Хай малий теля прив’яже. Клади на полиці.
• Цибуля вродилась • Як пішли копати —
Дуже сердита. Забули лопати,
Чому? А тому, Узяли лопати —
Що була не полита. Забули копати.

• Ходять лелеки по лузі, • їв лелека кашу з глека.

Ходять лелеки у тузі, Хоч дістати її нелегко,
Завтра у вирій далекій Та в лелеки довга шия —
Будуть летіти лелеки. Він із глека їсти вміє.
• Пиляв Пилип • Росте липа
Поліна з лип. Біля Пилипа.
Притуляв пилку Пилип біля липи
Пилип до липки. Очима кліпа.

29
• На дворі у Антипа • Прилетіла бджілка,
Росте одна липа, Затремтіла гілка!
А сусід Пилип Довго чулось поблизу:
Посадив сім лип. — Дзу-дзу-дзу!

• Зелен-зелен льон у полі, • Сім омелюхів летіли

Буде Лялі з льону льоля, Та на гілку разом сіли.
Білим-білим біловано, Сиділи, сиділи
Мов лілея мальована. І довго свистіли.

• — Кицю, кицю, де була? • Мила милитись не вміла,

Що ти їла? Що пила? Мила мило з рук не змила.
— Я на річці була, Мама милила уміло,
Там водичку пила. (О. Олесь) Мама з Мили змила мило. (Г. Бойко)

Млинці на молоці Журавлі

Млинці на молоці Знялися в небо журавлі,
Мастилися в сальці. Кружляли, довго не летіли,
А хлопці-молодці Немовби кидати не хотіли
Ум’яли всі млинці! (Г. Бойко) Своєї рідної землі. (В. Бичко)
26. Прослухай оповідання та перекажи його.
Про сніговий колобок
Гуляли діти в дворі. Ліпили з снігу бабу. Льоня
зліпив сніжний колобок. Знайшов вуглинки і зробив
очі, знайшов палички, і вийшов рот і ніс.
Погралися діти, погуляли й пішли знову в дитя­
чий садок.
Шкода Льоні колобка надворі залишати, взяв
він колобок і поклав у кишеню. Прийшов у дитячий
садок, повісив свою шубку в шафку, а в кишені шубки залишився лежати
сніжний колобок.
Пообідали діти, після обіду лягли спати. А коли прокинулись, Льоня
згадав про свій колобок. Побіг з дітьми до шафочки, а біля шафки — калюжа.
Що це таке?
Відчинили дверцята, подивилися, а з кишені — кап, кап! — вода капає.
Подивився Льоня в кишеню, а там немає колобка. В мокрій кишені лежать
тільки дві вуглинки і дві палички. А колобок де?
(За Я. Калініною)

ЗО
 ЗВУК [р]
Характеристика звука [р]

ПРИГОЛОСНИЙ
СОНОРНИЙ
ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ
W
ДРИЖАЧИЙ
ТВЕРДИЙ

Артикуляція звука [р]

Ф Губи набувають положення наступного голосного;
♦ зуби злегка розкриті;
Ф кінчик язика широкий і напружений вібрує в повітряному струмені
(відбувається зближення кінчика язика та альвеол). Бокові краї язи­
ка зімкнені з верхніми кутніми зубами;
Ф м ’яке піднебіння закриває прохід повітря через ніс;
Ф голосові зв’язки зімкнуті й вібрують;
Ф струмінь видихуваного повітря інтенсивний, видихається крізь
вузьку щілину між кінчиком язика і верхніми альвеолами.
Вади вимови [р], [р'] трапляються, якщо в дитини високе та вузьке під­
небіння; коротка під’язична зв’язка; недорозвинутий фонематичний слух;
маленький язик; неправильне положення язика під час вимови звука.
Неправильна вимова звука [р] дітьми дошкільного віку спостерігається у:
Ф пропусках його у словах; (пом’якшена вимова);
Ф замінах звуками [в], [л], [й], [л'], [д], [г] тощо;
Ф спотворенні вимови [р], [р']:
■ гаркава вимова виникає внаслідок неправильного положення
язика: кінчик опущений до нижніх зубів (пасивний), а задня
частина спинки язика піднімається вгору й утворює вузьку щі­
лину з м ’яким піднебінням. Повітря, що проходить крізь утво­
рену щілину, викликає вібрацію м ’якого піднебіння або мале­
нького язичка (увула);
■ двогуба вимова виникає внаслідок вібрації губ;
■ бокова (щічна) вимова виникає внаслідок торкання вібруючого
язика до щоки;
■ інші спотворення вимови, де замість сонорного звуку [р] чу­
ється нечіткий звук.

31
 Підготовча робота для постановки звуків [р]> [р'].
Підготовча робота з формування правильної вимови звуків [р], [р'] по­
дібна до роботи з формування правильної вимови звуків [л], [л'].
Дитину рекомендуємо навчити гарно виконувати такі вправи: «Смачне
варення», «Голка», «Маляр», «Гойдалка», «Грибочок», «Лоша», завдяки яким
кінчик язика буде вільно удержуватись біля верхніх зубів.
Артикуляційні вправи проводять доти, доки дитина не утримуватиме
самостійно і вільно широкий кінчик язика біля верхніх альвеол при відкри­
тому роті, щоб добре було видно положення язика. Крім того, дитина пови­
нна навчитись видихати інтенсивно струмінь повітря між кінчиком язика та
альвеолами.
П ост ановка звука [р]
Постановка [р] полягає у ви­
робленні вміння викликати ві­
брацію кінчика язика. Найефе­
ктивнішим способом вироб­
лення правильної артикуляції
звука [р] є формування вимови
фрикативного (без виразної ві­
брації) звука. Для цього доро­
слий пропонує дитині підняти
язик в те положення, при яко­
му кінчик язика був би біля
верхніх альвеол, і видихати
повітря через щілину між кінчиком язика та альвеолами з додаванням голосу.
Звук у цьому випадку буде нагадувати дзижчання мухи (щось середнє між
[дз] і [дж]). Після вироблення такого вміння можна переходити до вимови
відкритих складів, в яких замість [р] дрижачого вимовляється фрикативний
звук. Потрібна вібрація кінчика язика виникає мимовільно внаслідок сполу­
чення фрикативного [р] з іншими приголосними [п], [б], [г] та [к] у сполу­
ченнях пра, бра, гра, кра. Затримувати ізольовану вимову [р] не доцільно,
оскільки такий звук може закріпитись у вимові, тому ті сполучення, в яких
відчувається природне звучання, відразу вводяться в слова зі збігом приголо­
сних.
Використовують ще і такий спосіб постановки звука [р]: дитині пропо­
нують швидко на видиху промовляти [т] (т-т-т) і закінчувати товчком-
видихом «тррр».
Можна спробувати навчити вимовляти цей звук ось так: першим та вка­
зівним пальцями прижати до піднебіння бокові краї язика, залишивши вільну
середину язика. Дитині запропонувати при цьому зробити глибокий вдих і
32
видути повітря з включенням голосу. Повторюючи вправу, потрібно збіль­
шити напір повітря, в результаті чого почується «трррр».
Застосовують і механічну допомогу. Суть її полягає в тому, що кулько­
вим зондом або соскою, надітою на палець, викликають вібрацію кінчика
язика. Це досягається рухами зонда вправо-вліво під широким кінчиком язи­
ка піднятим угору. Щоб вібрація була природною, доторкуватись до кінчика
язика треба в момент видихання струменя повітря під час вимови дда, адд,
дде, зза, жжа, дза, джа, адза.
М ат еріал для закріплення вимови [р]
1. Яку пісеньку співає кішка? Склади фігуру кішки за допомогою пальців рук

Прийшла киця до діток,

Молочка просила.
«Мур-мур» говорила.
Молочком вгостили,
В блюдечко налили.
Все повипивала,
Пісню заспівала:
«Мур-мур-мур...»

2. Відгадай загадку-добавлянку, склади з 12 паличок відгадку.

Що за диво сталось?
А
Є в Землі прикмета:
Вже круг неї зараз
Мчить н о ва... (ракета).

3. Промов склади кілька разів.

РА-РА-РА РУ-РУ-РУ РИ-РИ-РИ РА-РИ-РУ-РО
РА-РЕ-РА-РО РО-РО-РО РИ-РУ-РО-РА РО-РИ-РЕ-РИ
4. Прослухай слова та під час пауз повтори.
РА: раб, равлик, радист, радитися, радіація, радіо, радісний, рак, рако­
вина, радіус, радощі,, раз, район, ракета, рамка, ранець, ранити, ранок, ранко­
вий, рахівник, рахувати, рахівниця, рахунок, рація.
РУ: рубанок, рубати, рубець, рубка, рудник, рукавиця, рукопис, рух,
румун, рухати, ручка, рушати, рушити, рушій, рушник, рушниця.

33
 РО: робити, робітник, робота, ровесник, рогатий, розбивати, родитися,
родина, родинний, родич, розбити, розвага, розвести, розвиток, розвідати,
розгорнути, розбіг, розвідка, розвіяти, роздати, роззути, рот, розквіт, розки­
дати, розкіш, розмах, розмова, романс, розшук, розуміти, рознести, розпач,
розпис, розписка, розсуд, розчинити, рокіт, роман, романтика, ромашка.
РИ: риба, римувати, ринок, ринути, рипіти, риска, рискований, рисунок,
рись, рити, ритм, ризикнути, рихтувати.
РЕ: реакція, ребус, ревізія, ревіти, регіт, реготати, редакція, рейка, ре­
жим, редька, ремінь, редиска, ремінець, ремісник, ремонт, речовина, ремон­
тувати, рентген, репнути, рецензія, рецепт, речення, решітка, решта.
5. Гра «Додай склад»: до поданих складів додай склад ра, щоб утворилось
слово.
Фігу..., у..., гіта..., дові..., каме..., кучугу..., мане..., мі..., шпо..., щовечо..
шкі..., мініатю..., шпа..., хма..., фане..., сига..., соки..., сфе..., та..., сати..., недо­
ві..., one..., опо...; пече...; по...
6. Прослухай слова та під час пауз повтори.
Авторитет, авторучка, аромат, баран, бандура, барабан, батарея, береза
береговий, безпорадний, березень, борода, борозна, боротися, бурий, бурити
вересень, випередити, взірець, визбирати, винагорода, марево, вираз, вирива­
ти, горобець, вперед, вівторок, ворухнути, доречно, гаразд, зараз, зворот, за­
ручення, жмурити, заборона, зачаровувати, запорука, корова, короткий, зві­
рити, зсередини, користь, маскарад, мерехтіти, морозиво, мурувати, зароби
ти, заривати, товариш, щирий, церемонія, широчінь, широта, широко, карий
шарудіти, чотириста, черепиця, черешня, череп, черепаха, черемха, череда
черевики, чарувати, хворий, хмурий, хоровод, хороший, уберегти, ударити
табурет, тварина, тверезий, сковорода, терези, творити, терен, туризм, семе­
ро, сваритися, середина, середовище, сержант, сировина, сироп, сирота, сме­
река, соромити, сорочка, піраміда, спиратися, сторона, суперечка, набирати
нагорода, перевезти, нарада, ярий, наречена, панорама, пара.
7. Повтори словосполучення.
Дарувати подарунок; зазирати у гараж; стара споруда; зосереджений іс­
торик; варити варення; мережаний візерунок; варити вареники; вирушити у
подорож; барабанити у барабан; бадьорий запорожець; берегти старе верете­
но; оранжевий парашут.
8. Повтори речення.
Мурашка залізла у мурашник. Роман акуратно збирав у коробку апарат.
Говорити про героя. Дмитро розсадив рожеву рожу. Паровоз приїхав на пе­
рон. Барабанщик барабанив у барабан. Мірошник привіз борошно. Купити в
крамниці макарони та мандарини.

34
9. Назви предмети, зображені на малюнках. Д е міститься звук [р]: на
початку, у середині чи в кінці слова?

35
10. Відгадай загадки.

• Я кругленька, червоненька, • Невеличкі дві хатини,

З хвостиком тоненьким.. В них м’які і теплі стіни.
На городі мене рвуть По п’ять братиків малих
І до столу подають. (Редиска) Проживає в хатках тих. (Рукавички)

• На білій голівці • Я на сонце дуже схожа —

Жовтенька панама. Золотава, ніжна, гожа.
Польові ці квіти Я щоранку розцвітаю,
Любить моя мама. (Ромашки) Промінцями всіх вітаю. (Ромашка)

• Швець — не швець, • Має клешні й довгі вуса,

Кравець — не кравець, Я і сам його боюся,
Тримає в роті щетинку, Бо щипає, мов гусак,
А в руках ножиці. (Рак) Ну, а звуть щупаку... (рак).

• На білій голівці • Сам пустий,

Жовтенька панама. Голос густий,
Польові ці квіти Дріб вибиває,
Любить моя мама. (Ромашки) Дітей збирає. (Барабан)

• Білокрилий, наче птах, • Ми злакові рослини,

І уславлений в піснях. Ще більші від людини,
Дрібне листячко на нім. їдять нас до весни —
Що й казати — гарний дім. (Береза) Стебло, плоди й листки. (Кукурудза)

• Білі зуби маю, • Біла кора,

Та усі ховаю; Тоненькі віти.
Довгі коси маю, Що то є? —
Та не заплітаю. (Кукурудза) Відгадайте, діти. (Береза)

• Обидва схожі, як брати, • Два братики-вусатики,

Завжди удвох, куди б не йти — В обох коричневі сорочки,
Під ліжком, коли всі вже сплять, Стоять у куточку,
І під столом, коли їдять. (Черевики) Повисували язички. (Черевики)
11. Послухай слова та під час пауз повтори.
Абажур, богатир, бунтар, витвір, екскаватор, вівчар, відбір, сир, гумор
добір, екватор, елеватор, ефір, загар, інвентар, кобзар, яр, комір, комісар
конвеєр, командир, кухар, казкар, майстер, янтар, янтарний, ящірка, щур, се­
мінар, стовбур, снайпер, набір, надвечір, намір, наперекір, сюрчати, арифме­

36
тика, арешт, аркуш, армія, опір, орбіта, орган, організм, орден, папір, пар, па­
ркан, парта, партія, пасажир, підбір, хор.
12. П ригадай та промов назви професії, які маю т ь у назві звук [р].
Актор, боксер, гончар, інженер, композитор, комбайнер, монтер, муляр,
штукатур, шахтар, човняр, чоботар, скотар, санітар, сапер, скляр, шофер, ар­
тист, механізатор, поштар, пекар, писар, пісняр.
13. Повтори пари слів. Зверни увагу, як змінюється слово при заміні звука.
Замір — гамір; дозор — донор; докер — докір; жар — дар; збір — звір;
зерно — зерня; мир — мур; зір — кір; варто — варта; вибір — вимір; ко­
сар — касир; вага — вагар; парта — карта; син — сир; рис — сир; сірка —
зірка; рис — сир — син; цар.— шар; ферма — фірма — форма; мак — рак;
тхір — твір; товар — токар; доктор — диктор; курка — курча; марка — мір­
ка.
14. Повтори словосполучення.
Барвистий чагарник; старший сурмач; обернути серветкою; штурмувати
фортецю; фарбувати держак; гірка гірчиця; тверда цукерка; терти моркву; зі­
рвати барвінок; згортати карту; верхівка верби; червоний термос; шерстяна
ганчірка; гарний горщик; упертий суперник; мертвий черв’як; вірна вівчарка;
сердита кухарка.
15. Промов чистомовки. Вимовляй чітко звук [р].
АР-АР-АР — в мене є буквар. ОР-ОР-ОР — росте мухомор.
ИР-ИР-ИР — Іра їсть сир. АР-АР-АР — дай мені янтар.
ЕР-ЕР-ЕР — вже ясніє відтепер. АР-АР-АР — виходить білий пар.
АР-АР-АР — загудів комар. ОР-ОР-ОР — купували цукор.
ІР-ІР-ІР — темний бір. АР-АР-АР — ми читали «Кобзар».
16. Прослухай слова та під час пауз повтори.
Т Р: травень, травма, травмувати, трагедія, традиція, трамвай, транзит,
траншея, трапитися, тратити, треба, тремтіти, трепет, ртуть, штрих, штраф,
шторм, хитрувати, хвіртка, цитрина, цитрусовий, хутро, утрапити, оберт,
утримати, театр, сантиметр, ситро, сорт, спирт, старт, страхіття, строк, стри­
вати, стригти, трофей, стрижень, строчити, стругати, струмінь, струна, стру­
нкий, стримувати, натрапити, отримати, обтрусити, отруєння, отрута, оштра­
фувати, патрон, петрушка, потроху, потреба.
ДР: драбина, дражнити, дражливий, драма, драматичний, драти, драти­
ся, дрова, дратувати, дрижати, дружинник, кадри, ковдра, мандрувати, муд­
рець, мудрий, абсурд, авангард, акорд, відраза, відро, одружений, надрукува­
ти, відродження, адрес, ядро, щедрий, тундра, надра, одружити, подруга.

37
 КР: кравчиня, крайній, крамниця, крапати, крапка, краса, українець
парк, криниця, крити, краяти, якраз, критик, крихітний, крикнути, крутин
кровний, кровообіг, кругом, викрити, викроїти, закрити, закрутити, зокрема
яскравий, укрити, скроня, скрута, укривати, укриття, самокритика, скрип
скрипіти, скромний, окраїна, окремий.
ГР: ірабіж, грабувати, гравій, градус, грамота, граната, граніт, графік,
гребінка, гребінь, гребти, грубість, грудка, груди, грудень, загримувати, гри­
маса, грозити, група, грань, вигравати, виграти, епіграма, заграва, загребти,
загроза, зграя, зіграти, іграшка, конгрес, гра, агроном, автограф, безграмот-
ний, топограф, негр, графіка.
БР: бравий, брак, брама, братання, братися, брехливий, брехня, бригада,
бронхіт, бридкий, бризкати, бризки, брошка, брова, бронза, броня, брухт,
брунька, добрий, добриво, добро, доброта, зібрати, зображати, абрикос, цеб­
ро, набрати, обривати.
ПР: прут, пружний, пружина, прудкий, прояснити, проявити, прояв,
процес, прохід, прохати, прохання, запровадити, запросити, каприз, газопро­
від, щоправда, безправний, протяг, простуда, простота, просто, простий, про­
со, просити, прокат, проза, проект, продаж, провід, провина, проба, причіп,
причина, прибій, премія, праця, прати, правий, справді, справжній, сприйма­
ти, спроба, сприяти, напроти, напруга, напружений, нафтопровід.
17. Повтори пари слів. Зверни увагу; як змінюється слово при заміні звука.
Бруд — брук; брас — брат; грим — грип; грак — грам; дрож — дров; ікра
— іскра; справа — спрага; крос — крок; крук — крик; хрип — грип — гриб;
храм — грам; борщик — горщик, приїзд — проїзд, труна — трупа; труп — трус,
струм — струс; труби — труси; страва — страта; троп — трос; траса — трата —
трава; край — крам; грати — брати; образ — образа; стримати — стриміти; про­
ти — проте; преса — прес; барва — баржа; штурм — шторм.
18. Назви дитинчат.
У зебри — зебренята, а у жирафи — ... (жирафенята). У рисі — рисе­
нята, а у зубра — ... (зубренята). У борсучихи — борсучата, а у страуса — ...
(<страусенята). У тигра — тигренята, а у сороки — ... (сороченята).
19. Прослухай і повтори назви тих птахів, у назвах яких є звук [р].
Стриж, яструб, снігур, сорока, альбатрос, страус, буревісник, ворона,
жайворонок, горобець, чорногуз, кури, дрохва, коршак, грак.
20. До поданих слів добери слова з протилежним значенням.
Добрий (суворий), сонячний (похмурий), потворний (красивий), сум (ра­
дість), сухо (сиро), сумний (радісний), тупий (гострий), брудний (чистий),
незручний (зручний)', миритися (сваритися), упоперек (уздовж); пишатися
(соромитися), новий (старий), учора (сьогодні), вітатися (прощатися), гру­

38
бість (іввічливість), взувати {роззувати); хоробрий (боягузливий); розморожу­
вати Сзаморожувати); пригадувати (забувати); дозволяти (забороняти);
зав’язувати (розв'язувати);
21. Послухай та визнач «зайве» слово.
Друг, другий, дружба, дружити, дружно. (Другий)
22. Повтори словосполучення.
Гримить гроза; грошовий виграш; грубий грузин; брати брезент; брині­
ти бритвою; бродячий грек; вручати гроші; гроно винограду; бракований гра­
фин; запрошувати акробата на виставу; друкувати брошури; брудний гребі­
нець; закривати кришкою; ароматний крем; крона кипарису; креслити крей­
дою; краєвид кручі; дресирувати тигра; брити бритвою; невиразний образ; сі­
нокосарка всюди проїде; травили тарганів; обприскувати чагарник; парусний
спорт; вечірні турботи; проростає зерно.
23. Промов чистомовки. Вимовляй чітко звук [р].
РА-РА-РА — висока гора. РО-РО-РО — нове перо.
РУ-РУ-РУ — розпочнемо ми гру. РЕ-РЕ-РЕ — широке в нас море.
РА-РА-РА — Ромі спати вже пора. РЕ-РЕ-РЕ — Дмитро книжку бере.
РИ-РИ-РИ — книжку ти бери. РА-РА-РА— ми бачили тигра.
РА-РА-РА — гарна в нас гра. АРА-АРА — ми перша пара.
РИ-РИ-РИ — їдемо з гори. АРА-АРА — ось іде Тамара.
РА-РА-РА — в школу діточкам пора. АРКА-АРКА — в мене є марка.
РО-РО-РО — у Роми відро. ІРКА-ІРКА — там висока гірка.
24. Називай правильно за зразком: той, хт о замітає дорогу, — двірник.
Працює на млині — ... (мірошник); плаває на кораблі у морі — ... (мат­
рос); спостерігає за зірками — ... (астроном); фотографує людей — ... (фо­
тограф); ремонтує водопровід — ... (водопровідник); тренує спортсменів —
... (тренер); працює на крані — ... (кранівник); грає на скрипці — ... (скри­
паль); дресирує тварин — ... (дресирувальник); працює у шахті — ... (шах­
тар); працює на пошті — ... (поштарі); працює на машині — ... (шофер).
25. Називай правильно за зразком: страва з картоплі — картопляна стра-
ва.
З моркви — ... (морквяна); з кукурудзи — ... (кукурудзяна); з риби — ...
{рибна); з абрикоса — ... (абрикосова); з рису — ... (рисова); з гречки — (гре­
чана); з фруктів — ... (фруктова).
26. Послухай пари слів, повтори одне з двох запропонованих.
Зрадник — зразу; зранку — зректися; зрив — зривати; зрозуміти — зро­
стати; зрости — зрушити; вражати — вразити; вранці — врода; фабрика —

39
фрагмент; хребет — хрест; хрестоматія — хрипіти; хробак — хром; хромо­
вий — хроніка; фракція — француз; фронт — зробити; нерв — нервовий.
27. Послухай слова та визнач перший і останній звуки.
Рапорт, ревізор, редактор, режисер, репортер, розбір, розмір, рупор.
28. Послухай прислів'я та приказки. Під час пауз повтори їх.
❖ Рідний край — земний рай.
❖ В дружній череді вовк не страшний.
❖ На роботу з радістю, а з робити з гордістю.
❖ Добрий борщик — поганий горщик.
❖ Не перо пише, а розум.
❖ Йди на чотири сторони.
❖ Щира праця гори верне.
29. Повтори речення.
Вітер з гаєм розмовляє. Вітер колише трави. Дрова рубали два дровору­
би. Марта рвала хризантеми. Трактор з поля рушив. Прибирати свої речі та
іграшки. Марина обгороджує мурашник. Вітер хмари розігнав. Сергійко від­
криває конверт. Романко піймав рака. Маргарита прасує сорочки. Озеро
вкрилося кригою. Вівчар стереже овець. Трубач трубив у трубу. У Петра на
руках рукавиці. Чорнокрила ворона каркає на паркані. Здрастуй, Чорне море!
На городі ростуть помідори. На городі ростуть помідори, огірки. На го­
роді ростуть помідори, огірки, петрушка. На городі ростуть помідори, огірки,
петрушка, морква. На городі ростуть помідори, огірки, петрушка, морква,
буряки. На городі ростуть помідори, огірки, петрушка, морква, буряки та
картопля.
30. Повтори порівняння. Як ти їх розумієш?
Така правда, як на вербі груші. Ти мені набрид, як гірка редька. Добрий,
як перець. Брови тонкі, як шнурочки. Вбрався, як чорт. Говорить, як сокирою
слова відрубує. Говорить, як сорока стрекоче. Гострий, як бритва. Гострий,
як сокира. Зробив, що й чорт не розбере. Гуде, як вітер у порожній димар.
Душа черства, як сухар. Росте, як верба. Зробив, як майстер. Робить, наче
мокре горить. Каркає, як ворон. Реве, як корова.

40
 ЗВУК [р ]
Характ ерист ика звука [р J

А рт икуляція звука [р J
♦ Губи набувають положення наступного голосного; зуби злегка роз-
фиті;
♦ кінчик язика широкий і напружений вібрує в повітряному струмені
5іля верхніх зубів (різців), а передня частина спинки язика наближається до
твердого піднебіння, бокові краї язика, в цю мить, зімкнені з верхніми кутні-
ии зубами;
♦ м ’яке піднебіння закриває прохід повітря через ніс;
♦ голосові зв ’язки зімкнуті й вібрують;
♦ струмінь видихуваного повітря інтенсивний, видихається крізь
вузьку щілину між кінчиком язика і верхніми зубами.
Формування правильної артикуляції звука [р'] після того, як сформова­
на артикуляція твердого [р], відбувається порівняно легко, здебільшого дост­
атньо повправлятися у вимові складів рі, ря, рю, рє та слів із цими складами.
Якщо артикуляція м’якого звука [р'] формується раніше від твердого,
робота проводиться аналогічно тій, що описана для постановки твердого [р],
з урахуванням відмінності у положенні кінчика язика під час вимовляння
[р'], у якого менш виразна вібрація кінчика біля верхніх зубів.

М ат еріал для закріплення вимови [р J

1. Промов склади кілька разів.
РЯ-РЯ-РЯ РІ-РІ-РІ
РЯ-РІ-РЯ-РІ РІ-РЯ-РІ-РЯ
2. Послухай слова та під час пауз повтори.
РЯ: рябий, рядовий, ряжанка, рясний, рятівник, рятувати, рятунок, ряд.
РІ: рівень, рівний, рівнина, рівність, рівновага, рівняти, рідина, рідня,
різьбити, різниця, ріст, різати, різнобарвний, різновид, різьба, рішуче, рішу­
чий, річка.

41
3. Наслідуй голоси.
• Хто нас будить, як будильник?
Ну звичайно, це наш півник.
Він щоранку у садку
всім кричить: «Ку-ку-рі-ку!»
• Поросятко хоче їсти,
не знаходить собі місця.
Каші я йому зварю,
поросятко скаже: «Хрю!»
(Ігор Січовиі

4. Повтори склади.
РЯ-РЯ-РЯ АРЯ-УРЯ-ОРЯ ДРІ-ТРІ-ПРІ
БРЯ-МРЯ-ЗРЯ РІ-РІ-РІ ОРІ-ЕРІ-АРІ
ГРІ-ЗРІ-ТРІ ЗРЯ-МРЯ-БРЯ ЯРІ-ЮРІ-ЄРІ
5. Добери слова-родичі до слова «гриб». Склади з паличок
гриб.
(Грибок, грибник, грибний, грибниця.)
6. Виконай самомасаж пучок пальців (на кожну назву гриба
розминаємо пучку кожного пальця).

Знаю я гриби
Я гриби вже добре знаю, Рижики і маслюки,
Тут мене не провести: Здоровенькі й невеличкі,
Сироїжки і лисички, И велегті-боровики.
7. Послухай слова та під час пауз повтори.
Арія, буряковий, вечеряти, вимірювати, вирізувати, вирішити, виряди
ти, нарізний, забарятися, наряд, загоріти, куріпка, курячий, кучсряі
щорічний, сирість, щирість, нарядити, уберігати, старість, старіти, сценарії
догоряти, нагорі, матерія.
Нагрівати, назріти, настрій, обрій, огріти, огріх, прямо, прямий, мрііі
ник, прядиво, зрівнювати, зрівняти, зрідка, зрізати, зрілий, зрячий, прісниі
кріплення, закрійник, запрягати, хрящ, зріст, зігрівати, бряжчати, дряпнуті
гріти, хутряний, прізвисько, прізвище, тріщати, стрімчак, дрібний, дріб’язок.

42
8. Назви предмети, зображені на малюнках. Д е міститься звук [р ]: на
початку, в середині чи в кінці слова?

43
9. Повтори словосполучення.
Гарячий буряк; чарівна стрічка; укріпити корінь; урівноважений мац
рівник; трясти пряжу; урядовий кур’єр; зарядити снаряд; довіряти уряд
міряти брюки; вирізати хрін; визрів бур’ян; дряпати грязь; занурюється
трясовину; мріти про мандрівку; гаряча тріска; чарівна історія; заварював
корінець.
10. Відгадай загадки.
♦ Зимою спить, а влітку шумить. (Річка)
♦ Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)
♦ Без рук, без ніг, а стукає та гримить. (Грім)
♦ Ревнув віл на сто гір, на тисячу городів. (Грім)
♦ Сам маленький, а шуба дерев’яна (Горіх)
♦ Ріс, виріс, зостарівся, дітям полюбився. (Горіх)
♦ Висить відерце, а в відерці серце. (Горіх)
• Не олень він і не бик, • Кістяна сорочка,
Він на півдні жити звик, Зелен кожушок,
Є на носі в нього ріг. Не вони, а зерна
Хто ж він, друзі? ... (Носоріг) Ваблять діточок. (Горіх)
• У зеленім кожушку, • Росло, виросло,
Костяній сорочечці Із кожуха вилізло,
Я росту собі в ліску, По руках покотилося,
Всім зірвати хочеться. (Горіх) На зубах опинилося. (Горіх)
• Дерев’яна, розписна, • Поміж верби у травичку
Зверху нібито одна, Голубу хтось кинув стрічку.
Та лукавинка на личку — І лежить вона в травичці,
В ній-бо сховані сестрички Ніби вплетена в косичці.
Нумо, поміркуйте трошки, Взяти б в руки тую стрічку,
Це ж бо іграшка ... (матрьошка). Та не візьмеш в руки ... (річку).
• Впускають в кімнату • В орнім небі світлячки,
Людей будь-коли, Не дістати їх рукою,
Хоча в ній ні разу А найбільший світлячок
Самі не були. (Двері) Весь зігнувсь, як черв’ячок.
(Зорі і місяць

44
 Матеріал на диференціацію звуків [р] — [ p j
Цей матеріал потрібен тоді, коли дитина до корекційних занять заміню­
вала звук [р] звуком [р\] чи зовсім не вміла вимовляти звуки [р], [р']. Присту­
пати до диференціації [р] — [р'] треба у тому випадку, якщо дитина вже доб­
ре вимовляє звуки [р] і [р'].
/. П ром ов склади.
РА-РЯ РИ-РІ РУ-РЮ
РА-РЯ-РА-РЯ РИ-РІ-РИ-РІ РУ-РЮ-РУ-РЮ
2. Послухай слова , які вимовляє дорослий , і підніми р уку , коли почуєш
♦ слова із звуком [р ]:
нарівно, нарядний, звіряти, варіант, зрадіти, виріз, завіряти;
♦ слова із звуком [р ]:
тур, зрада, зразок, зруйнувати, зручний, поряд, виручати.
3. Чітко промов ланцюж ки слів. Порівняй значення слів у кож ному ряду.
1. Ручище — рученька — рука — ручка.
2. Ріка — річка — річенька — річище.
3. Риба — рибка — рибонька — рибище.
4. П ослухай словосполучення. П ід час пауз повтори їх.
Дозрілий баклажан; далекозорий сержант; доброзичливий грузин; ви­
слати шкуру; сміливий снайпер; доброзичливий інженер; забирати залізо; за­
критий автовокзал; перелазити огорожу; образливий вираз; заселити острів;
весілля у сестри; закрити заклад; сварливий боксер.
5. П овт ори народні порівняння. Як ти їх розум ієш ?
Витріщив очі, як баран на нові ворота. Біда красить, як окріп рака. Гар­
ний, як комір навиворіт. Гуркоче, як грім. Дурний, як дірявий чобіт. Розбира­
ється, як баран на зорях. Зустрівся, як з братом. Зустрівся, як з ворогом. Кри­
чить, наче його ріжуть. Потрібний, як собаці другий хвіст. Пропав, як Сірко
на базарі. Рівний, як струна. Росте, як бур’ян. Кучерявий, як баран. Здорова,
як корова. Мокрий, як курка. Почервонів, як рак печений.
6. П ослухай слова. Я к почуєш звук [р], плесни у долоні.
Тріпати, гриб, персик, тріснути, заперечити, перстень, виражати, дору­
чати, заперечення
45
7. У назвах яких предметів, зображених на малюнках, «живе» зв)>к [р], q
яких — [ р] ? Порахуй кількість складів у кожному слові.

46
р Вимов чітко скоромовки.
ф На припічку в черепочку три карасики тріп-тріп-тріп!
ф Перчив, перчив поки не переперчив,
ф Сім дочок-сіроочок вишивають сім сорочок,
ф В сіренької горлички туркотливе горличко,
ф Ворона проворонила вороненя,
ф На річці Лука спіймав рака в рукава,
ф На річці Роман руками спіймав рака,
ф Прокіп нарвав кропу,
ф Прокіп, Прокіп, продай укріп,
ф Посеред двора стоїть гора, а в тій горі є нора.
Ф Хто про Прокопа, хто ттро Прокопиху, хто про Прокопових дітей.
Ф Мав мороки я нівроку, поки стер на терці моркву.
Ф Два двори, у дворах — дрова, за дровами — два дерева.
Ф Карпо Карпович у Карпа Карповича коропа купив.

Матеріал на диференціацію звуків [л] — [р] — [ л 9] — [р1]

Диференціація цих звуків потрібна тоді, коли дитина до занять (за цим
посібником) замінювала звуки [р], [р'] звуками [л] чи [л'].
1. Промов склади кілька разів.
ЛА-РА ЛЯ-РЯ
ЛО-РО ЛЬО-РЬО
ЛУ-РУ ЛЮ-РЮ
ЛИ-РИ ЛІ-РІ
2. Послухай слова, в яких є звуки [л], [л ] та [р], під час пауз повтори.
Штурвал, школяр, шкаралупа, чорнило, циркуль, циліндр, траплятися,
скріплювати, тарілка, телевізор, футляр, свердло, флюгер, флора, укривало,
перегляд, парламент, палітурка, корал, передплата, переклад, галерея, пере­
кличка, переламати, пароплав, парасолька, торгівля, матеріал, мінерал, кар­
навал, квартал, верблюд, вертоліт, стріла, артилерист, картопля, карусель,
каструля, срібло, кристал, колір, королева, кролик, журнал, журавлина,
пароль, літр, ліворуч, лідер, лікар, лікарня, літера, електричка.
3. Повтори рядки слів. Зверни увагу, як змінюється слово при заміні звука.
Лак — рак; лов — рив; рев — лев; лом — ром; рила — лила; роток —
лоток; репет — лепет; рило — мило; осел — орел; будяк — буряк; пляшка —
пряжка, пломінь — промінь, жалка — жарко; маляр — муляр; лин — тин —
син; рити — лити; обрис — обрив; глина — слина.

47
4. Назви слово, протилеж не за значенням.
Правий — ... (лівий); білий — ... (чорний); гарячий — ... (холодний); яс­
кравий — ...(блідий); гладкий — ... (шорсткий); старий —... (молодий); забо­
роняти — ... (дозволяти); заплітати — ... (розплітати); світло — ... (темрява);
зло — ... (добро); порядок — ... (нелад).
5. Промов жартівливі чистомовки.
ЛА-ЛА-ЛА — осінь вже прийшла. РА-РА-РА — у лисиці нора.
ЛО-ЛО-ЛО — принесла весна тепло. РУ-РУ-РУ — хліб я беру.
ЛА-ЛА-ЛА — верба в долині розцвіла. РА-РА-РА — весела гра.
ЛИ-ЛИ-ЛИ — ми у ліс старий прийшли. РУ-РУ-РУ — личко я утру.
ЛА-ЛА-ЛА — вже троянда зацвіла. РИ-РИ-РИ — сливи забери.
ЛО-ЛО-ЛО — задзюрчало джерело. АР-АР-АР — новий календар.
ЛИ-ЛИ-ЛИ — пісню дружно почали. ИР-ИР-ИР — буде злагода і мир.
ЛІ-ЛІ-ЛІ — летять в небі журавлі.
6. Промов назви професій, у яких є звуки [л] та [р].
Ювелір, тесляр, сталевар, слюсар, столяр, скляр, скрипаль, адмірал, ба­
лерина.
7. Гра «Хто як пересувається ?».
Слон ... (плаває, скаче, ходить). Білка ... {стрибає, літає, бігає). Кроко­
дил ... {повзає, плаває, ходить). Орел ... {літає, плаває, бігає). Метелик ...
(плаває, літає, скаче). Верблюд ... (плаває, скаче, ходить).
8. Повтори образні вислови. Як ти розумієш ці слова?
Летіти стрімголов; літати в хмарах; лити кров; залишати в дурнях; лізти
на рожен; лити з відра; лихий жарт; ледве тримається; ласкаво просимо; лег­
ка рука; ламати хребет; ламати руки; лови вітри в полі; ловити рибу в кала­
мутній воді; люди доброї волі; розумна голова; руки сверблять; рук не покла­
дати; лякана ворона; раз плюнути; ризикувати головою; розуму палата; рони­
ти слово.
9. Повтори прислів'я. Назви слова, протилежні за значенням (антоніми).
Праця чоловіка годує, а лінь марнує. Краще гірка правда, ніж солодка
брехня. Від рідної землі віє теплом, а від чужої — холодом. Праця має гіркий
корінь та солодкий плід. Правда солона, а брехня солодка. Не вір словам, а
вір ділам. З великої хмари малий дощ. Земля чорна, а хліб білий родить.

48
10. У назвах яких предметів, зображених на малюнках, «живуть» звуки [р],
[р 7, а в яких — [л]у [л ] ? Порахуй кйіькість складів у кожному слові

49
11. Відгадай загадки.
• Росте весною тільки вниз, • Складеш — клинець,
Любить крівлю і карниз. (Бурулька) розгорнеш — млинець. (Парасолька)

• Як на свято, вбрався дах • Під нашим дахом

В снігову сорочку. Морквинка росте.
А чи знайдете на ній Сонце пригріє —
Льодяну торочку? (Бурулька) Вона відпаде. (Бурулька)

• 3 мене шкуру всі деруть, • Він красивий, кольоровий,

Мене варять, мене труть, Має зір такий чудовий.
Пироги з мене печуть, Перехрестя регулює,
Відгадайте, хто я є, Ще й права свої диктує.
І назвіть ім’я моє. (Картопля) (Світлофор)

• Сам із вільхи та із дуба, • Незвичайна є криниця,

В роті білі, чорні зуби. Незвичайна в ній водиця,
До зубів торкнись — готове, Тягнуть воду не відром,
Ти почуєш спів чудовий. (Рояль) А простим собі пером. (Чорнильниця)
12. Потренуй свій язичок (чимшвидше промов скоромовки).
♦> Рилом свиня тупорила весь двір перерила.
❖ Орел на горі, перо на орлі.
❖ Перепелиця підпадьомкає під полукіпком.
❖ Сіло перепеленя під перепелицею.
❖ Маленький полудрабок розполудрабився на малесенькі полудрабенята.
❖ Летів перепел перед перепелицею, перед перепеленятами.
❖ Поля поле поливає, поле й переполює.
❖ Перепелиця і перепеленя, телиця і теля йшли туди, тепер відтіля.
❖ Павло полов поле, піймав перепела в полі.
❖ Карл у Клари украв корали, а Клара у Карла украла кларнет.
❖ В порту краб здирався на трап. Шкряботів краб: шкряб, шкряб.
13. В ідгадай загадки , покаж и відгадку руками.
Очей не маю,
а іншим бачити допомагаю.
(Окуляри)
Сидять птахи
На коні верхи.
Книжки читають,
а грамоти не знають. (Окуляри)

50
14. Відгадай загадкуу склади з паличок відгадку.
На вигляд це звичайний ящик,
Але він чарівник путящий. \ у
Тому живе в нім цілий всесвіт —
Ясний, веселий і чудесний.
Пригод він сотні вам розкаже
Або запросить в цирк на час,
Чи кінофільми вам покаже —
А є у кожного із вас. ( Телевізор)
15. Послухай оповідання та перекаж и.

Зима
Була зима, та було тепло. Було багато снігу. Діти були на ставку. Взяли
снігу, робили бабу.
Руки змерзли. Зате баба вийшла гарна. Замість носа у баби була морква.
А очі були з вуглинок.
З а Л . Толстим

51
 ШИПЛЯЧІ ЗВУКИ
ЗВУК [ш]
Характеристика звука [ил]

Артикуляція звука [ш]

♦ Губи витягнуті вперед;
♦ зуби стиснуті або злегка розкриті;
♦ кінчик язика широкий і піднятий до піднебіння, за верхні зуби. Бі­
чні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;
♦ м’яке піднебіння підняте до задньої стінки гортані та закриває про­
хід повітря через ніс;
♦ голосові зв’язки не вібрують, тобто звук вимовляється без участі
голосу;
♦ видихуваний струмінь повітря теплий.
Вади вимови шиплячих звуків бувають, якщо в дитини високе та вузьке
піднебіння; коротка під’язична зв’язка; недорозвинутий фонематичний слух;
маленький, вузький язик.
Неправильна вимова звука [ш] дітьми дошкільного віку спостерігається у:
♦ пропусках його у словах; (пом’якшена вимова);
♦ замінах звуками [с], [ф], [т];
♦ у спотвореній вимові.
Підготовча робота для постановки шиплячих звуків
Дитину рекомендуємо навчити гарно виконувати такі артикуляційні
вправи: «Хоботок», «Лопаточка», «Покарання язичка», «Слухняний язичок»,
«Трубочка», «Маляр», «Гойдалка», «Лоша».
Артикуляційні вправи проводять доти, доки дитина не утримуватиме
самостійно широкий кінчик язика біля верхніх альвеол при відкритому роті,
щоб було добре видно положення язика. Крім того, дитина повинна навчи­
тись інтенсивно видихати струмінь повітря, завдяки виконанню різних вправ
на розвиток дихання.
52
 Постановка звука [ш]
Постановку звука [ш] починають з де­
монстрації правильної артикуляції для її
наслідування. Дитина наслідує артику­
ляцію дорослого і вправляється прави­
льно вимовляти звук.
Якщо способом наслідування ба­
жаних наслідків досягти не вдається, ви­
користовують інший спосіб. Його засто­
совують тоді, коли дитина правильно і
вільно вимовляє [с]. Дитина повинна ви­
тягнути губи трохи вперед. Язик встановлюють у положення на звук [с] до
нижніх зубів, водночас дорослий шпателем або ручкою чистої ложечки від­
суває кінчик язика трохи назад і піднімає його вгору до переднього краю
твердого піднебіння, язик при цьому не торкається піднебіння. Працюючи
над постановкою цього звука, увагу дитини скеровують на те, що при вимові
[ш] утворюється теплий струмінь видихуваного повітря. Це можна відчути на
тильній сторони долоні руки, приклавши її до рота при вимовлянні.
Можна застосувати ще й такий спосіб. Дорослий пропонує дитині ви­
мовляти звук [т] спочатку з стиснутими зубами, а потім з легка розкритими
зубами (широкий кінчик язика зімкнутий з альвеолами).. Після цього малюк
тренується вимовляти [т] з придихом (при цьому утворюється щось подібне
до тій). А з часом відділяємо [т] від [ш]. Потім округлюємо губи.
Коли дитина навчиться чітко вимовляти ізольований звук [ш], потрібно
переходити до закріплення поставленого звука у складах, словах (в різних
позиціях), реченнях та віршах, використовуючи поданий нижче мовний матері­
ал .
Матеріал для закріплення вимови [ш]
1. П ромов склади кілька разів.
ША-ША-ША ША-ШО-ША
ШО-ШО-ШО ШУ-ША-ШУ
ШУ-ШУ-ШУ ШИ-ШО-ШИ
ШИ-ШИ-ШИ ШО-ШУ-ШО
2. Послухай слова та під час пауз повтори.
Шуба, шуліка, шум, шухляда, обшук, розшук; шовк, шовковиця, шолом,
шоколад, шов; шибка, шило, шинель, шипшина, ширина, ширма, вершина,
інакший, менший, ліпший, локшина, шина, шия, хороший; шах, шаблон,
шайба, шаноба, шана, шапка, шабля, шахи, шахрай, шаровари, шановний;
маршал, коршак, замша; шарудіння, шаль, шершавий; завершення, перше.
53
 Гроші, калоші, рушій, кошіль, брошура, мішок, пішохід, залишок, віша­
лка, пішак, пошана, прошарок, душа, лоша, дешевий, ешелон, змушений,
кишеня, порушення, запрошення, лише, оголошення, пошепки, рішення, ки­
шеньковий, кошеня, вишина, конюшина, кошик, вишивка, машина, наший­
ник.
3. Прослухай слова. Як почуєш у назві рослини звук [ш], плесни в долоні.
Груша, ромашка, волошка, морошка, яблуня, черешня, калина, вишня,
пшениця.
4. Назви дитинча тварини.
У мишки — мишеня, а у кішки — ... {кошеня).
У собаки — цуценя, а у кобили — ... {лоша).
5. Відгадай загадки та склади з паличок відгадки.
Залізний кінь фарбований
гумою підкований.
£ __________ От такі в нас чудеса —
Є чотири колеса.

TTU Хатка йде собі сміливо,

Хочеш — вправо, хочеш — вліво.
Хочеш — в ліс чи до ріки.
Що за хатка, дітлахи? (Машина)
6. Прочитай. Зверни увагу, як змінюється слово при заміні лише одного
звука.
Шишка — кишка; шкала — школа; швець — швед; пішки — кішки;
шкіра — шкура; шило — мило — жило — нило — пило — рило; пити —
шити — лити — мити — рити; шина — шана.
7. Прочитай. Поясни, як ти розумієш ці образні вислови.
Шила в мішку не сховаєш. Не тоді спати, як товариш шапку шукає.
Шито білими нитками. Шматок у горло не лізе.
8. Відгадай загадку. Склади з паличок відгадку.
Тонкий хвостик має.
В сплячку не впадає,
А по білому сніжку
Свої сліди залишає. {Миша)

9. Відгадай загадки. Знайди слово, вжите у прямому і переносному зна­

ченнях, і покажи його на малюнках.
♦ Маленький хлопчик у шапці ходить. {Цвях)
♦ Літом у шубі, а зимою шапку одягає. (Дерево)
54
 ♦ Під одною шапкою чотири братики стоять. (Стіл)
В мене ніжка одна, Живе собі один батько
Чобітка не маю. І тисячі синів має,
І хоч я без голови, Всім шапки справляє.
Ш апку одягаю. (Гриб) (Дуб, ж олуді)
Коли лютує Дід Мороз
Чи віє завірюха,
Вона своїми «вухами»
Нам взимку гріє вуха. (Ш апка)

10. Вимов кілька р а зів склади з і звуком [ш ].

АШ-АШ-АШ ЕШ-ЕШ-ЕШ
ОШ-ОШ-ОШ ИШ-ИШ-ИШ
УШ-УШ-УШ ІШ-ІШ-ІШ
ШПА-ШВА- BE ШКУ-ШКО-ШКА
11. П ромов слова зі збігом приголосних.
Швайка, швець, швед, ківш, швидкий, шкура, школа, шкаралупа, шкід­
ник, школяр, швидко, шкільний, шкода, шкіра, шкала, шлюз, шпага, шкарпе­
тки, шпалери.

55
12. Назви предмети , зображ ені на малюнках. Д е міститься звук [ш ]: на
початку , в середині чи в кінці слова?

56
12. П ром ов слова зі звуком [ ш].
Аркуш, м ’якуш, навушники, лушпайка, подушка, порушник, непоруш­
ний, рушник, рушниця, душний, дошкільник, бездушний; брошки, дошка, мі­
рошник, підошва, душ, дошкульний; башкир, мурашник, мурашка, розіграш,
нашвидку, домашній, ромашка, запашний, виграш, врукопаш; шишка, кишка,
кришки, покришка, вишня, пишний, нишком; перешкода, помешкання; до­
мішка, розкіш, клавіш, пішки, кішка, мешканець, розкішний.
13. Д о поданих слів добери Слова з протилежним значенням.
Повільно — ... ( ш видко ), менше — ... (більше), душевний — ... (бездуш ­
ний), галас — ... (тиша), поганий — ... (хороший), більший — ... (менший),
вузький — ... (широкий), корисний — ... (шкідливий).
14. П овт ори словосполучення.
Швидкий шпигун; непорушний шлюб; грошовий залишок; шершава
шкіра; дешеві шпалери; кишенькова машинка; перша перешкода; плюшева
кішка; шовкова шаль; грошовий мішок; шершава шибка; дешевий шолом;
перше порушення; фальшиві гроші; вивішувати шубу; оголошувати пошуки;
шукати шуліку; плюшева кішка.
15. Відгадай загадку-добавлянку. Зобрази відгадку за допомогою пальців рук.

t
XTO з хвостиком і з вушками?
У кого лапки з подушками?

Як іде, ніхто не чує.

16. Відгадай загадку-добавлянку. Зроби
Тихо, крадучись, з пальців рук шпаківню.
полює.
Гриць дивується,
І маленькі, сірі мишкипитає:
«Що за пташка
Утікають геть відтак співає?
...(кішки).
Як горобчик, цвірінчить,
Мов сорока, скрекотить,
А ще інколи бува,
Що кричить, немов сова!
Хто ж виспівує отак?»
Та то ж так співає ... (шпак).
17. Зміни за зразком: шовкова шаль — шаль із шовку.
Пшеничний хліб — хліб із ... (пшениці). Замшева шапка — шапка із ...
(замші). Вишневе варення — варення з ... (вишні). Шоколадні цукерки — цу­
керки з ... (шоколаду).
51
18. Промов чистомовки.
ША-ША-ША — пригоріла каша. ШОК-ШОК — великий мішок.
ШО-ШО-ШО — купили борошно. АША-АША — вже зварилась каша.
ШУ-ШУ-ШУ — нову шубу я ношу. АШКА-АШКА — на вікні комашка.
УШ-УШ-УШ — ми підемо в душ. ОШКА-ОШКА — в Олі є гармошка.
19. Повтори речення.
Білка шукає шишку. Наташа пошила мішок. Маша одягла шубу. Д ата
швидко сіла у шлюпку. Швед готує пшеничну кашу. Шпак клював вишні. У
маршала був шрам на шиї. Шофер купив шину. Пішохід бігав по шосе. Му­
рашка залізла у борошно. Над шляхом Явдошка шукала волошки. Миша їла
пшоно у шухляді. Швець різав шкуру. Наташа збирала ромашки і волошки.
Кішка шукала мишку. Дошкільник малював на шпалерах. Школяр почув шкі­
льний дзвоник. Я шукала ромашки.
20. Повтори порівняння. Як ти їх розумієш?
Бігає, як ошпарений. М’який, як подушка. Худий, як дошка. Брови, як
шнурочки. Маленька, як горошина. Бреше, як шовком шиє.
Матеріал на диференціацію звуків [ш] — [т]
Матеріал потрібний тоді, коли дитина до занять (за цим посібником)
замінювала звук [ш] звуком [т].
1. Промов склади.
ША-ТА ТА-ША ША-ТА-ША
АШ-АТ АША-АТА ШО-ТО
ТО-ШО ШО-ТО-ШО ОШ-ОТ
ОША-ОТА ШУ-ТУ ТУ-ШУ
ШУ-ТУ-ШУ УШ-УТ УША-УТА
2. Виразно повтори жартівливі чистомовки.
ШИ-ШИ-ШИ — листа мені напиши. ТУ-ТУ-ТУ — я віночок сплету.
ШУ-ШУ-ШУ — багато яблук натрушу. ТА-ТА-ТА — в небі хмарка пролітає.
ШІ-ШІ-ШІ — там бігають миші. ТУ-ТУ-ТУ — вулицю мету.
ТА-ТА-ТА — відчиняйте ворота. ІШКА-ІШКА — муркоче гарна кішка.
ТО-ТО-ТО — діти грають у лото. УШКА-УШКА — м’яка подушка.
ТА-ТА-ТА — осінь золота. И1ПКА-ИШКА — вибігла мишка.
3. Вимов слова.
Шахта, шахтар, шепнути, шукати, ворушити, залишати, шкарпетки, за­
шити, зошит, зрушити, мешкати, обшивати, обшукати, шкатулка, парашут,
перешивати, петрушка, пишатися, тішити, полегшувати, поліпшити, поруши­
ти, потішати, пошиття, решітка, рушати, рушити, теперішній, товаришувати,

58
торішній, траншея, туш, утішати, кошлатий, завершити, завершувати, заві­
шувати, пташиний, бушувати, виголошувати, мішати,.
3. Послухай слова та під час пауз повтори.
Штрих, штука, штукатур, штурм, штамп, штанга, штани, штат, штем­
пель, штепсель, штик, штиль, штовхати, шторм; башта, баштан, наштовхну­
ти, поштовх, каштан, кошти, штаб, кришталь, маршрут, нарешті, підштовх­
нути, пошта, поштар, рештки, решта; арешт.
4. Зміни слова за зразком: каштан — каштани.
Ромашка — ..., шкатулка — ..., шкарпетка — ..., шприц — ..., шахта —
зошит — шпага — ..., котушка — ....
5. У назвах яких іграшок є звук [ш] ? (Петрушка, матрьошка, машинка,...)
6. У назвах яких птахів є звук [т]? (Страус, чецітка, яструб, стриж,
альбатрос,...)
7. Підкажи, хто як пересувається.
М ишка... (повзає, бігає, плаває). Коршак... (літає, ходить, скаче). Шпак ...
(повзає, літає, плаває). Шуліка ... (літає, скаче, плаває). Кішка ... (бігає, повзає,
літає). Л ош а... (літає, скаче, повзає). Мурашка... (літає, повзає, скаче).
8. Визнач перший та останній звуку словах.
Товариш, шепіт, туш, шрифт.
9. Називай правильно за зразком: чоловік, який працює на м лині, — м і­
рош ник.
Працює у шахті — ... (шахтар); працює на пошті — і., (поштар, листо­
ноша); працює на машині — ... (шофер).
10. Зміни за зразком: кришталева шкатулка — шкатулка із кришталю.
Шкіряний м ’яч — ...
Шовкові шкарпетки — ...
Шипшиновий чай — ...
11. Добери потрібне слово.
Шкарпетку ... (кришити, душити, штопати). Штани ... (шити, запрошува­
ти, куштувати). Шкатулку ... (шарахати, розшукати, тушити). Зошит ... (шарпа­
ти, оглушити, залишати). Ш тангу... (зшивати, обшукати, пошкодити).
12. Повтори словосполучення.
Затишна башта. Метушливий штукатур. Кришталева шкатулка. Домаш­
ня пташарня. Шовкові шкарпетки. Непорушний шлюб. Розкішне шатро. Ши­
рока траншея. Тутешня шахта.

59
13. Назви слова. У яких з них звуки [т] та [ш] «живуть»

60
14. Повтори речення.
Шкребеться мишка у шухляді. Маша їсть пшоняну кашу. На ложку та
покуштуй горошку.
15. Відгадай загадки. Виразно промовляй відгадки.
• Моє тіло під землею,
Кучерики — понад нею.
Любить мене кожна юшка.
Називаюсь... (петрушка).
• Червоненька і смачненька,
Дуже з вигляду гарненька,
І боки у неї пишні.
Літом смачно їсти ... (вишні).
• Дерев’яна, розписна,
Зверху нібито одна,
Та лукавинка на личку —
В ній-бо сховані сестрички
Нумо, поміркуйте трошки,
Це ж бо іграшка ... (матрьошка).
• Синьоока чарівниця
Часто в полі вертиться.
Де вінки вона спліта,
Пшениці рідкі і жита. (Волошка)
• На білій голівці
Жовтенька панама.
Польові ці квіти
Любить моя мама. (Ромашки)•
• Маю жовтий вусок,
Запашний колосок.
Буде з мене мука
й паляниця м’яка. (Пшениця)
• Спить на ліжку
Біла сплюшка.
В неї є чотири вушка.
Всі цю сплюшку звуть ... (подушка).
• Шепчу я веселі сни,
Тільки ти скоріш засни.
Всі кладуть мене під вушко,
Бо на те я і ... (подушка).
• Чи в лінійку, чи в клітинку,
Чистим був, та за хвилинку
Мерехтить від цифр і літер.
Здогадались, що це, діти?
Ручці він говорить: «Прошу!»
Це шкільний учнівський ... (зошит).
• Весною біле,
літом зелене,
восени жовте,
зимою добре. (Груша)
• Я на сонце дуже схожа —
Золотава, ніжна, гожа.
Я щоранку розцвітаю,
Промінцями всіх вітаю. (Ромашка)
• Першим я приніс весну.
Розбудив усе від сну.
Заспіваю під вікном,
Люди звуть мене ... (шпаком).
61
 Матеріал на диференціацію звуків [ш] — [ф]
Диференціація цих звуків потрібна тоді, коли дитина до занять заміню­
вала звук [ш] звуком [ф].
1. Фонетична зарядка.
Як дмухнули на кульбабку? Ф-ф.
Як виходить повітря з кульки? Ш-ш.
Як погасили свічку? Ф-ф.
Подмухай на кульбабку —
злетять кульбабенята,
подмухай іще дужче,
як хочеш сильним стати.
2. Послухай і визнач у словах спільний звук.
Сарафан, фея, фото, арфа, фокус; прошарок, ду­
ша, замша, лоша, менший, нашийник, вішалка, мар­
шал, пішак.
3. Послухай слова, що вимовляє дорослий. Підніми
руку, коли почуєш:
■ слова зі звуком [ф]: футбол, туфля, шашки, флот, фільм, Федір, школа;
• слова зі звуком [ш]: кишка, факел, покришка, фазан, пишний, нишком.
4. Гра «Знайди помилку». Послухай слова, підніми руку, коли почує поми­
лку в словах.
Мурашник, ромашка, фуба, шуліка, фум, шухляда, фурчить, фарби, фо­
лом.
5. Повтори речення.
У Федори пригоріла каша. Фаїна купила борошно. Біля школи дзюрко­
тав фонтан. Шофер фарбував машину фіолетовою фарбою. Филимон збирав
у кошик фіалки. М ата з шафи дістала фіолетову шубу. Єфрем збирав у мі­
шок фрукти. Федір готує парашут. Маша швидко побігла до фонтана
6. Послухай і повтори скоромовки, поступово збільшуючи темп.
Фірма ферму будувала, фірмі фарби було мало. Фундамент вифуменда-
іували та перефундаментували. Флокси, флокси на фланелі, фартушок зацвів
у Келі. У шафі шапка, у шафі шуба. Кипи, кипи, кашка, поки прийде Івашка.

62
 ЗВУК [ж]
Х ара кт ер и ст и ка звука [ж ]

ПРИГОЛОСНИМ
ДЗВІНКИЙ
ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ
ЩІЛИННИЙ
ТВЕРДИЙ

А р т и к у л я ц ія звука [ж ]
♦ Губи витягнуті вперед;
♦ зуби стиснуті або злегка розкриті;
♦ кінчик язика широкий і піднятий до піднебіння, за верхні зуби. Бі­
чні краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів;
♦ м ’яке піднебіння підняте до задньої стінки гортані та закриває про­
хід повітря через ніс;
♦ голосові зв’язки вібрують, зімкнені, звук вимовляється за їх учас-

Вади вимови звука [ж] дітьми дошкільного віку полягають у:

♦ пропусках його у словах (пом’якшена вимова);
♦ замінах звуками [з], [ш];
♦ спотвореній вимові.
П ост ановка звука [ж ]
Коли досягнуто правильної вимови [ш], лег­
ко поставити [ж] додаванням голосу при вимов­
лянні звука [ш].
Постановку [ж] починають з показу прави­
льної артикуляції для її наслідування. Увагу дити­
ни скеровують на те, що звук [ж] вимовляють з
участю голосу. Це можна відчути на тильній сто­
роні долоні руки, приклавши її до шиї при вимові
звука [ж]. Або дитина може тягнути пісеньку «а-а-а», водночас підіймаючи
язик «чашкою» догори, зближуючи зуби та губи у «трубочку».

63
 Матеріал для закріплення вимови [ж]
1. Промов склади.
ЖА-ЖА-ЖА-ЖА ЖА-ЖО-ЖУ-ЖИ АЖА-ЕЖА-ОЖА-ИЖА
ЖО-ЖО- ЖО-ЖО ЖО-ЖУ-ЖИ-ЖА УЖИ-ЕЖИ-УЖЕ-ОЖИ
ЖУ-ЖУ-ЖУ-ЖУ ЖУ-ЖИ-ЖА-ЖО АЖА-ЕЖА-ОЖА-ИЖА
ЖИ-ЖИ-ЖИ-ЖИ ЖИ-ЖА-ЖО-ЖУ УЖИ-ЕЖИ-УЖЕ-ОЖИ
2. Відгадай загадку. Зобрази відгадку пальцями руки.
♦ Летить — виє, сяде — землю риє. (Жук)
♦ Не мотор, а гуде, не пілот, а летить. (Жук)
Чорний, та не крук,
Рогатий, та не бик.
Шість ніг без копит,
Летить — дзижчить (Жук)
3. Вимов скоромовку.
Я жук, я жук,
Я тут живу.
Весь час дзижчу:
«Жу-жу, жу-жу!»
4. Вимов слова.
Ж О: Жолудь, жовтіти, жовтень, жонглер, жоржина, сніжок, жовкнути.
ЖУ: Жук, журавель, журавлина, журба, журнал, журналіст, абажур.
ЖА: Жар, жах, жаба, жабеня, жайворонок, жарко, жакет, жало, жарт,
жадність, жагучий, жалість, жалоба, жартівник; бажаний, бажання, їжаковий,
їжак, вожатий, дрижати, кажан, баклажан, ряжанка, урожай; сержант, держа­
ва, держак, іржавий, піджак; іржа, мережа, одежа, баржа, поклажа, огорожа,
калюжа, вежа.
Ж И: Жито, жирафа, житель, життя, живіт, живо, живопис, жилетка,
дружина, жилець, жирний, житло; важити; вижити, доживати, дорожити,
дружити, жити, дюжина, негожий, нежить, пожива, пожилець, пожиток, пру­
жина, режим, режисер, стежити, ножиці.
Ж Е: Жебрак, жеребець, жертва, жердка; біженець, етажерка, жених,
прожектор, смаженина, смаженя, уже, байдуже, ожеледь, обмежений, пере­
можець, одруження; сюжет, майже, невже, отже.
Ж І: Жінка, важіль, лижі.
5. Повтори слово та скажи, скільки в ньому складів.
Пружина, жебрак, жінка, живо, жовч, журба, одежа, інженер, манжета,
оранжерея; ведмежа, ожити, пасажир, довжина, жовток, жолоб, жирафа.

64
6. Назви предмети, зображені на малюнках. Д е міститься звук [ж]: на
початку, в середині чи в кінці слова?

65
7. Відгадай загадку. До слова-відгадки добери спільнокореневі слова, про­
мов їх правильно.
Білі-білі холодинки,
зірочки і намистинки.
Взимку вкрили ми навкруг
ліс, дорогу, поле й луг.
А як сонце припече —
Ми струмочком потечемо.
(Сніг, сніжинка, сніжок, сніжка, сніжний.)
8. Правильно вимовляй важкі слова.
Ждати, жменя, жмурити, жмут, справжній, йорж, жнець, жнива, вдовж,
корж, жвавий, бряжчати, підніжжя, подружжя.
9. Додай до повторюваних складів придуману чистомовку.
ЖА-ЖА-ЖА — ми побачили вужа. ЖЕ-ЖЕ-ЖЕ — ... (цуцикм'ячик стереже).
ЖИ-ЖИ-ЖИ — ... (ти мені допоможи). ОЖ-ОЖ-ОЖ — ... (рушаємоу подорож).
ЖИ-ЖИ -ЖИ— ... (ти природубережи). УЖ-УЖ-УЖ — ... (десь подівся вуж).
ЖІ -ЖІ-ЖІ— ... (дужегострі в нас ножі). ЕЖ-ЕЖ-ЕЖ — ... (бережіть ліс від пожеж).
ЖУ-ЖУ-ЖУ — ... (книжки я бережу). ЖЕМ-ЖЕМ — ... (ми природу бережем).
ЖУ-ЖУ-ЖУ — ... (я горіхи стережу). ЖОК-ЖОК — ... (вийду я на бережок).
10. Назви слово, протилежне за значенням.
В нашій мові є слова, зовсім протилежні.
І частенько так бува, що ми від них залежні.
Захворіти (видужати, одужати), доброта (жорстокість), холостий (жона­
тий), урожай (неврожай), дужий (недужий), стояти (лежати), повний (порож­
ній), верхній (нижній), легкий (важкий), можливий (неможливий), ворожнеча
(дружба), упоперек (уздовж).
11. Відгадай загадки, загадки-добавлянки та визнач місце звука [ж] у кож­
ному слові, де він є.
♦ Хоч не шию я ніколи, а голок у мене доволі. (їжак)
♦ Від хати до хати йде, а в хату не заходить .(Стежка)
♦ В ’ється вірьовка, а на кінці жовта головка. (Вуж)
♦ По землі скаче, по воді пливе. (Жаба)
♦ Хто говорить мовчки? (Книжка)
♦ Дві дощечки, дві сестри понесуть мене з гори. (Лижі)
♦ Прив’яжемо — підуть, відв’яжемо — залишаться. (Лижі)
♦ Два кільця, два кінця, а цвях посередині. (Ножиці)
♦ Живе — лежить, умре — побіжить. (Сніг)
♦ Щоб не згинуть у біді, держить ножиці в воді. (Рак)
♦ Полотно, а не доріжка, біжить кінь-сороканіжка. (Поїзд)
66
 ♦ Два пани наділи одні штани. {Ножиці)
♦ Мовчить, а сто дурнів навчить. {Книжка)
♦ Хоч і плавати мастак, та не риба і не рак. (Жаба)
• Не злічу вже, скільки штук • Дивний ключ у небі лине,
за життя я з’їв гадюк. Не залізний, а пташиний.
Я колючий, мов будяк, Цим ключем в осінній млі
здавна звуть мене ... (їжак). Відлітають... (журавлі).

• По траві повзла змія. • Ніжна зірка сніжно-біла

Налякався дуже я. На рукав згори злетіла.
Від гадюки біг чимдуж, Поки ніс її сюди,
а то виявився ... (вуж). стала каплею води. (Сніжинка)

• Дуже я потрібна всім — • Сам іду — вони ідуть,

І дорослим, і малим. Сам стою — вони стоять,
Всіх я розуму учу, Почну годувати — не їдять. (Лижі)
А сама завжди мовчу. (Книжка)
12. Послухай вірш І. Січовика та повтори всі слова, які мають у назві [ж].
А які слова ти знаєш зі звуком [ж] ?
Я зібрав жуків чимало, Жито, жаба, вежа,
та вони всі повтікали. баклажан, пружина,
Я-за ними. Ну й дива! Жало, вуж, крижина...»
Заповзли вони в слова: Де жуки ці? Розкажіть,
«Жар, кажан, пожежа, позбирать допоможіть.
13. Слухай та під час пауз повтори.
Вік живи, вік учись. Кожна пташка своїм носиком живе. Вже й пережу­
вав, а він і ковтнути не хоче. Кожний майстер колись був невмілий. Не кажи
«гоп», поки не перескочиш. Берись дружно — не буде сутужно. Важко тому
жити, хто від роботи біжить. Горе тому жити, хто життям не дорожить. Жда­
ли, ждали — і всі жданики поїли. Це не каша годує, а ложка. Життя прожити
— не поле перейти. Живий про живе й думає. Живе, як кажан у дуплі.
14. Вправляйся у вимові [ж]. Вивчи скоромовки.
• Смаженю смажив Саша, • У вужа — вуженята,
замість смажені у Саші — сажа. В їжака — їжаченята.•

• Біжить стежина поміж ожини, • Жатка живо жито жне,

і вже у Жені ожини жменя. жатку жнець не дожене.

67
 Матеріал на диференціацію звуків [ж] — [м ]
Диференціація звуків [ж] — [ш] потрібна тоді, коли дитина до занять (за
цим посібником) замінювала звук [ж] звуком [ш] (чи навпаки).
1. Промов звуки та склади.
ж -ш ЖУ-Ш У ж и -ш и Ж А-Ш А Ш А-ЖА-Ш О-ЖО
ж -ш ж о -ш о ЖЕ- ШЕ ЖІ-ШІ ЖЕ-Ш Е-ЖУ-ШУ
ш -ж АЖ -АШ ОШ-ОЖ УЖ-УШ АЖ -ОЖ-ОШ -АШ
2. Повтори слова. Зверни увагу, як змінюється слово.
Шах-жах, шапка-жабка, миша-межа, жито-сито, каша-кажан, жолоб-
шолом, паша-вежа, жити-шити, дужка-тушка; їжак-пішак; шар-жар; туш-
душ; шум-жук, пишу-ходжу, вантаж-лаваш, пряжка-пляшка, шати-жати.
3. Гра «Впіймай звук [ш]». Пригадай назви квітів. Як почуєш у назві кві­
тки [ш] — плесни у долоні.
Жоржина, волошка, ромашка, рожа, гладіолус, шипшина, фіалка, фікус.
4. Послухай та визнач спільний звуку словах:
Ближче, жадання, сторожа, діждати, спрожогу, бентежити, переможець,
враження, одержання, журналіст; бушувати, виголошувати, пташарня.
5. Повтори слова. Визнач наголошений склад.
Журавель, вантаж, лижник, жайворонок, жало, жовток, жереб, жага,
тиждень, пружина.
6. Пригадай назви птахів, що мають у назві звук [ж]. (Журавель, жайво­
ронок, чиж, стриж.)
7. Повтори жартівливі чистомовки.
ІШ-ІШ-ІШ — їжте мій куліш. ЖІ-ЖІ-ЖІ — не страшні вужі.
ОЖ-ОЖ-ОЖ — рушаємо у подорож. АШУ-АШУ — дуже любим кашу.
8. Добери потрібне слово.
Жати ... {жито, рожу, жовтень). Жувати ... (жолудь, журавлину, покла­
жу). Штани ... {шити, запрошувати). Сторожити ... {житло, жарт, манжету).
9. Слухай і під час пауз повтори.
Жовта машина; широка етажерка; менша калюжа; дешевий ніж; роже­
вий аркуш; важка перешкода; розкішна одежа; ліпший журнал; свіжий шоко­
лад; жовтогаряча шипшина, домашня жилетка; шарудіння жаби; непорушні
межи.
10. Повтори прислів’я та приказки.
Поле угноїш — урожай подвоїш. Що посієш, те й пожнеш. Дружній че­
реді вовк не страшний. Скажи мені, хто твій товариш, і я скажу, хто ти.

68
 ЗВУК [дж]
Х ар а кт ер и ст и ка звука

ПРИГОЛОСНИЙ
ДЗВІНКИЙ
ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ
[дж]
ЗІМКНЕНО-ЩІЛИННИЙ (африката)
ТВЕРДИЙ

А р т и к у л я ц ія звука [дж ]
♦ Губи витягнуті вперед; зуби зближені (до 2 мм);
♦ кінчик язика і передня частина спинки піднімаються до альвеол і
вище, утворюючи з альвеолами й передньою частиною твердого
піднебіння зімкнення, яке переходить у щілину;
♦ м’яке піднебіння закриває прохід повітря у носову порожнину;
♦ голосові зв’язки вібрують, тобто звук вимовляється з участю голосу.
Неправильна вимова [дж] дітьми спостерігається у таких формах:
♦ звук [дж] дитина зовсім не вимовляє;
♦ звук [дж] замінюється звуками [ч], [ш].
До роботи з формування правильної вимови цього складного звука можна
приступати тоді, коли малюк вже навчився правильно вимовляти [ш], [ж].
П ост ановка звука [дж ]
Звук [дж] викликається методом звуконаслі­
дування. Дитині пропонують виділити звук з
речення, в якому [дж] становить окреме сло­
во (іноді цього буває досить).
Традиційним при виробленні правиль­
ної артикуляції звука [дж] є прийом викори­
стання сполучення адж. Дитині пропонують
вимовляти це сполучення повільно, потім
швидше, поки дж не зіллються й утворять
єдиний злитий звук.
Використовують і такий спосіб поста­
новки — при включенні голосових зв’язок на звук [тш] утворюється дзвінкий
[дж].

69
 Слід робити плавний перехід від зімкненого [д] до щілинного [ж], не
утворюючи вибуху, характерного для звуку [д]. Не допускайте роздільної
вимови [дж] та [дз].
1. Запам'ятай, одним звуком промовляй.
Джерело, ходжу, бджола, дзьоб, дзвіночки, дзеркало.
2. Повтори жартівливі чистомовки.
ДЗУ-ДЗУ-ДЗУ — співала пилка. ДЖУ-ДЖУ- ДЖУ — бриніла бджілка.

3. Послухай і повтори під час паузи.

ДЖА-ДЖО-ДЖУ-ДЖЕ ДЖО-ДЖУ-ДЖЕ-ДЖА
ДЖУ -ДЖЕ-ДЖА-ДЖО ДЖЕ-ДЖА-ДЖО-ДЖУ
4. Вимовляй звук [дж] чітко, без напруження, як злитий звук.
Джаз, джерело, джміль, джигіт, джунглі, джип, джин, джем, джгут, кин­
джал; джейран; ходжу, воджу, посаджу, саджу, сиджу, загороджу; піджак;
ґринджоли.
5. Промов парами слова. Зверни увагу, як змінюється слово при заміні ли­
ше одного звука.
Джип — джин; ходжу — воджу; саджу — сиджу.
6. Поясни значення народних висловів.
Бджола мала, та й та працює. Стоячи біля джерела не цінують воду. Кни­
га — джерело знань. Чули дзвін, та не знали, де він. Назви хоч горшком, тільки в
піч не саджай. Раді люди літу, а бджоли цвіту. Сміється, як дзвіночок дзвенить.
7. Додай «хвіст» до пропонованого рядка.
Лине бджілка-легкокрилка, я завмерла — й зникла... (бджілка).
8. Вправляйся у вимові [дж] і [дз].
♦ Дзвенить дзвінок, лунає, усіх дітей скликає.
♦ Дзень-дзелень, дзень-дзелень — дзвонить дзвоник кожен день.
♦ Бджоли, бджоли, бджоленята, вилітайте погуляти.
♦ Дзень-дзень-дзень — дзвенить комарик цілий день.
♦ Дзиґа весело крутилась, дзиґа в дзеркало дивилась.
♦ Джміль, оса та бджілка — от і вся лічилка!
♦ Як дзвінок задзеленчить, дзвінко джмелик задзижчить.

70
9. Відгадай загадки, промов правильно відгадки.
• Наче птиця, крила має,
Все літає та співає,
— Я медок вам ношу,
Не чіпайте, бо вкушу! (Бджола)
• Із одним вікном хатина,
Роботяща в ній родина.
По квітках усі літають,
Мед пахучий добувають. (Бджоли)
• З-під землі біжить водичка,
Але це не озерце,
Не струмочок і не річка,
А цілю щ е... (джерельце).
10. Прочитай віршики. Чітко вимовляй слова зі звуками [ж] та [дж].
Дражнило
Женя з бджільми не дружив,
Завжди Женя бджіл дражнив.
Женю бджоли не дражнили,
Та дражнила нажалили. (Г. Бойко)
До гри
Бджоли в вулику сиділи,
Бо галявина в воді.
Дощ скінчився, і за медом
Полетіли дружно всі.
Грай, бджілка, грай!
Грай, бджілка, грай!
В полі, в лісі, на леваді.
Усі квіти тобі раді,
Увесь рідний край!
Ж еня та жук
Жовте жито жук жував
і з Женею жартував.
Жартом-жартом — і у Жені
жвавий жук живе у жмені.
• Навесні, а також влітку
Облітає кожну квітку,
А за те їй од квіток
У дарунок є медок. (Бджілка).
• Із-під гірки, з-під крутої
прокрадається норою,
Та й до моря утіка
через лози по ярках. (Джерело)
• Щоб узимку ласувати,
влітку вишень ми нарвем,
полуниць, суниць багато
і смачний зготуєм ... (джем).
Заклнчка до гри
По кімнаті я ходжу,
А дітей не знаходжу.
Буду в бубон гучно грати —
Вийдуть дітки танцювати.
Джміль
У козацьких шароварах
Ходить Джміль по квітнику
Й поглядає — чи не варять
Джем із вишень у садку.
(М. Луговик)
Ведмедик
— Ведмедику-ледащо,
Вліз на пасіку нащо?
— Буду джмеликом дзижчати,
Буду мед куштувати.
Ж ук
— Жу-жу-жу, жу-жу-жу,
свою нірку стережу,---
каже жук і стереже.
Він і сам — як буква Ж.
71
 ЗВУК [ч]
Х ар а кт ер и ст и ка звука [ чА

ПРИГОЛОСНИЙ
ГЛУХИЙ
[ч] ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ
ЗІМКНЕНО-ІІДЛИННИЙ (африката)
ТВЕРДИЙ

А р т и к у л я ц ія звука [ч]
♦Губи витягнуті вперед; зуби_злегка розкриті;
♦звук складається з важкої артикуляції — злиття звуків [т] і [ш]. Тому
спочатку кінчик язика схилений і торкається нижніх зубів, а перед­
ня частинка язика притиснута до альвеол, середня частина вигнута
до твердого піднебіння (як при [т]). Звук закінчується щілинним
елементом (як при [ш]), котрий звучить стисло;
♦ видихуваний струмінь повітря проривається крізь вузьку щілинку
між передньою частинкою язика та альвеолами (видих теплий);
♦ м ’яке піднебіння закриває прохід повітря через ніс;
♦ голосові зв’язки розімкнуті й не вібрують, звук вимовляється без
участі голосу.
Найбільш поширеними вадами вимови звука [ч] є такі:
♦ пропуск його у словах; заміна звуками [с], [ц], [ш];
♦ спотворена вимова.
Звук [ч] начебто складається з двох звуків: [т]+[ш], тому до роботи з
формування його правильної вимови можна приступати тоді, коли дитина
правильно вимовляє звук [ш].
П ост ановка звука [ч]
Звук [ч] можна викликати методом
звуконаслідування, порівняння. Поста­
новку звука починають з показу прави­
льної артикуляції для її наслідування.
Увагу дитини скеровують на те, що
при вимові звука утворюється теплий
струмінь видихуваного повітря. Це можна
відчути на тильній стороні долоні руки,
приклавши її до рота при вимовлянні.

72
 Ще [ч] можна викликати, пропонуючи
дитині по черзі з паузами на один видих ви­
мовляти звуки т-ш-т-ш, а потім обидва
звука разом за один видих без паузи: тш-
тиі-тш-ч.
У важких випадках звук [ч] ставиться з
механічною допомогою (зонд, палець) від
звука [т], що вимовляється у складах ти чи
am. У момент промовляння дитиною складу дорослий піднімає язик дитини
та трохи просуває його далі в рот. Механічна допомога з часом усувається.
М а т еріал для за к р іп л ен н я ви м о ви [ч]
1. Послухай і повтори під час паузи склади та слова.
АЧ-АЧ-АЧ — калач УЧ-УЧ-УЧ — поруч АЧ-ИЧ-УЧ-ІЧ
ИЧ-ИЧ-ИЧ — клич ІЧ -ІЧ -ІЧ — річ ИЧ-УЧ-ІЧ-АЧ
Глядач, ткач, орач, утікач, укладач, розпач, телеглядач, оповідач, клич,
прохач, програвач, пугач, приборкувач, здобич, поруч, праворуч, ліворуч,
ніч, врозтіч, річ, м’яч, добраніч, діяч, ячмінь, ячмінний.
2. Чітко промов склади і слова.
ЧА-ЧА-ЧА — чапля ЧУ-ЧУ-ЧУ — кричу ЧА-ЧО-ЧУ-ЧИ
ЧО-ЧО-ЧО — чоло ЧИ-ЧИ-ЧИ — мовчи ЧО-ЧУ-ЧИ-ЧА
3. Вимов правильно слова.
ЧА: чабан, чавун, чагарник, чай, чайка, чайник, чапля, чарівний, личак,
качати, качан, качалка, звичай, залучати, вибачати, переключати, круча, пе­
редача, причал, ручай, початковий, навчати, навчання, мовчати, мовчанка,
кінчати, помаранча, курча, журчати, гончар, відчай, вівчарка, заквітчати.
ЧО: значок, пучок, причому, очолити, чобіт, чоботар, човен, човняр,
чоловік, чоло, чому, чорний, чорнило, чорногуз, чорнозем, чорт, чотири, чо­
хол, харчовий, чотирикутник, позавчора, панчоха.
ЧУ: почуття, почути, почувати, пригнічувати, обкручувати, ночувати,
мачуха, кучугура, кочувати, закручувати, чуб, чудний, чудо, чужина, чулий,
чуткий, чути, чутливий, чуття, харчувати, кетчуп, закінчувати.
ЧИ: ледачий, курячий, коров’ячий, злочин, зичити, зачиняти, відпочи­
нок, заперечити, няньчити, нижчий, налічити, жіночий, вручити, включити,
виручити, почин, білячий, перепочинок, прочитати, причинити, прилучити,
починати, печиво.
ЧЕ: чекання, чекати, чемний, чемність, чемїііон, чепурний, червень, че­
рвоний, черв’як, черга, черговий, череп, чергування, черевики, череда, чере­
мха, черепаха, черпати, чернетка, черствий, чех, чек, четвер, четвертий.

73
 ЧІ: ключі, тричі, причіп, причіпляти, очі, позаочі, очікувати, ганчірка,
зачіпати.
4. Вимовляй чітко звук [ч] у складі сполучень приголосних.
ЧКА-ЧКО-ЧКІ-ЧКИ ЧКО-ЧКІ-ЧКИ-ЧКА
Качка, прачка, звичка, перекличка, рукавичка, бочка, дочка, наволочка,
наладчик, виручка, ручка, пучка, річка, яєчний, яєчня, майданчик, льотчик,
чхати.
5. Відгадай загадку та зобрази пальцями рук відгадку.

Уночі гуляє,
А в день спочиває.
Має круглі очі,
Бачить серед ночі. (Пугач)

6. Відгадай загадки.
• Два братики-вусатики, • Б’є рука його і палка,
в обох коричневі сорочки. Та нікому, ба, не жалко.
Стоять у куточку, За що ж б ’ють його всі, друже?
Повисували язички. (Черевики) Б’ють, бо він надутий дуже. (М'яч)

• Вісім ніг, вісім рук • Живе спокійно, не спішить,

Вишивають шовком круг вона ніколи не біжить.
Мух запрошують на торг: Під панциром без страху.
— Гей, купуйте, мухи, шовк! (Павучок) Гуляє... (черепаха).

• То холодним, то гарячим • Плету хлівець

вдома кожен мене бачив. на четверо овець,
І співаю я від жару, а на п’яту окремо.
І пускаю з носа пару. (Чайник)• (Рукавичка)

• Було собі два брати, • Крильця має, а не літає.

і обидва Кіндрата,
через доріжку живуть,
і один одного не бачать. (Очі)
• Сяє груша ця, як сонце,
Має вуса й шапочку.
Відгадайте, діти, що це?
Електрична... (лампочка).
Змалечку воду полюбляє.
До всіх гукає «кря-кря».
Здогадалися? ... (Каченя)
• Стоїть корова
посеред моря.
Черево сухе,
а спина мокра. (Човен)

74
 ♦ Махнула птиця крилом — закрила світ чорним рядном. (Ніч)
♦ Двоє поросят, а чотири хвостики. ( Чоботи)
♦ Б ’ють його, він не плаче, а ще вище скаче. (М'яч)
♦ Вдень з ногами, а вночі без ніг. (Черевики)
7. Відгадай загадку, склади із паличок відгадку.

_Л_
Біжить свинка,
Вирізана спинка,
Оглянеться назад,
А сліду не видать.
(Човен) \ /

8. Послухай та визнач спільний звук у словах.

Чума, чутка, чухати, зачіпляти.
9. Назви посуд, який у назві має звук [ч]. (Чашка, чайник)
10. Промов жартівливі чистомовки. Вимовляй чітко звук [ч].
АЧ-АЧ-АЧ — закричав деркач. ЧА-ЧА-ЧА — у мене нема м’яча.
АЧ-АЧ-АЧ — їли ми калач. ЧУ-ЧУ-ЧУ — всім дамо по калачу.
АЧ-АЧ-АЧ — дай мені калач. ЧУ-ЧУ-ЧУ — віршика учу.
ЧИ-ЧИ-ЧИ — трохи помовчи. ЧІ-ЧІ-ЧІ — ми'печемо калачі.
ЧИ-ЧИ-ЧИ — співам научи. ЧІ-ЧІ-ЧІ — дай мені ключі.
ЧЕ-ЧЕ- ЧЕ — сонечко пече. ЧІ-ЧІ-ЧІ — вогонь у печі.
ЧОК-ЧОК — мій п’ятачок. ЧИК-ЧИК — загубили м’ячик.
11. Швидко слово називай, йому риму добирай.
їжачок — ... (черв'ячок, павучок, бичок). Богданчик — ... (диванчик).
Дочка — ... (бочка, точка, квочка). Прачка — ... (качка). Гачок — ... (бачок).
Глечики — .. .(плечико).
12. Повтори слово та скажи, скільки в ньому складів.
Наволочка, печиво, ручка, злочин, рукавичка, кучугура, мачуха, кетчуп,
льотчик.
13. Добери потрібне слово.
На лісовій галявині жили звірята: кругленький, колючий (їжачок); малень­
кий, боягузливий (зайчик); руда, хитрюща, пухнаста (лисичка).
14. Послухай запитання, повтори його і дай відповідь словами зі звуком [ч].
Який чуб у чоловіка? (Кучерявий) Чий плач чути часто? (Дівчинки) Хто
кричить уночі в лісі? (Сич) Чим ловлять лящів? (Вудочкою) Що є в пиріжку?
(Начинка).
75
15. Назви предмети, зображені на малюнках. Д е в словах знаходиться звук
[ ч]: на початкуу в середині чи в кінці слова?

76
15. Зміни слова за зразком: чек — чеки.
Чуб — сич — око — м’яч — ....
16. Повтори ряди слів.
Лічити — перелічити — полічити — перелічувати;
ніч — нічліг — нічний — добраніч — ночувати — переночувати — но­
чівля — опівночі — поночі.
17. Дай відповідь на жартівливі запитання.
♦ Хто перший у хату заходить? (Ключ)
♦ Який ключ літає ? (Журавлиний ключ)
Завжди двері відмикаю, Хто стоїть, як вартовий,
журавлиним я буваю. Перед нотними рядками?
Я не він. А він не я. Хто рядок нам відкриває,
Спільне в нас лише ім’я. (Ключ) Місце нам розподіляє?
(Скрипковий ключ)

18. Прослухай віршики. Відгадай риму.

Малювала тигра внучка, Для веселої малечі
Замість тигра вийшла ... (Жучка). бублик виглядає з ... {печі).

19.Послухай, як вимовляються склади, повтори і додай самостійно скла­

дені жартівливі чистомовки.
АЧКА-АЧКА — на болоті качка. ОЧКА-ОЧКА — ... (точка).
ОЧКА-ОЧКА — гарна в мами дочка ІЧКА-ІЧКА — ... (річка).
УЧКА-УЧКА — маленька онучка. ИЧКА-ИЧКА — ... (звичка).
20. Послухай словосполучення та повтори під час паузи.
Чужа річ; червоний черв’як; кучерявий чуб; чудовий кетчуп; чуйний
чоловік; неначе мачуха; ледачий учень; політичний діяч; чарівна качалка; чо­

77
рна вівчарка; четверо учнів; звичайний чай; річкова черепаха; зручна автору­
чка; чотирикутний чохол; механічний поручень; зачарувати чоловіка; перед­
бачати вдачу; безпомічний бичок; практична річ; молочна бочка; коричнева
ручка.
21. Повтори речення.
Причалює до причалу човен. Ми відпочивали біля річки. Два хлопчики
на ставочку ловили рибу. Вірочка перепливла річку на човнику. Дівчатка пи­
ли чай. Вівчар пригнав овечок. Дівчинка годує каченяток та курчаток. Рома-
нчику купили чорні чоботи. Хлопчик грається м ’ячем. Качки плавали у ста­
вочку. Причіпляти причіп до машини дуже легко. Марічка читає читанку.
Квочка вивела курчаток. Грудень рік кінчає, зиму починає.
М а т ер іа л н а диф еренціацію звуків [с] — [ч] — [ с 9]
Цей матеріал потрібен годі, коли дитина до корекційних занять заміню­
вала звук [ч] звуком [с]. Приступати до диференціації звуків [ч] — [с] слід,
коли дитина вже добре вимовляє [ч] і [с].
1. Вправляйся у звуконаслідуванні.

Рухається поїзд — чух-чух-чух. Кличуть кішку — ксс-ксс.

2. Промов склади.
ЧА-СА АЧ-АС ЧА-СА-ЧА АЧА-АСА-АЧА
ЧО-СО ОЧ-ОС ЧО-СО-ЧО УСУ-УЧУ-УСУ
ЧУ-СУ УЧ-УС ЧУ-СУ-ЧУ ОЧО-ОСО-ОЧО
ЧИ-СИ ИЧ-ИС с и -ч и -с и ИСИ-ИЧИ-ИСИ
3. Послухай та визнач спільний звуку словах:
Слон, скеля, смуга, крісло, сосна, рис; чавун, вдача, учень, лічба, бочка,
дочка.
4. Послухай і визнач перший та останній звуку словах:
Час, чомусь, слухач, чийсь, силач, сівач, складач.
5. Послухай слова і підніми руку, коли почуєте слова із звуком [ч].
Пучок, колосок, качан, гончар, санітар, самовар, чудо, кетчуп, коса.
6. Скажи лагідно.

78
 Гніздо — (гніздечко), вінок — (віночок), павук — (павучок), клубок —
(клубочок), черв’як — (черв’ячок).
7. Дай відповідь на запитання.
Кого з підлоги за хвіст не піднімеш? {Клубочок)
Машина, що ріже овочі. Як про неї можна сказати одним словом? {Ово­
черізка)
8. Назви те з двох слів, яке має шиплячий [ч].
Сажа — чаша, кусатй — кричати, журчати — писати, суп — чуб, сухо
— чудо, чудно — судно, чудно — сукно, середа — череда, чіпати — сягати,
син — чин, сад — чад, чоло — соло, ніс — ніч, сучок — гачок.
9. Послухай і повтори одне слово з двох.
Часом — частка, часто — частий, чесати — чесатися, чисто — чистота,
насичувати — засмучувати, строчити — частувати, честь — чеський, оста­
ча — тисяча, чисто — чистка, дочекатися — зустрічатися, нестача — недо­
стача, скручувати — страчувати, очисний — тисячний, січка — свічка, чес­
ність — рішучість, космічний — слідчий, одночасно — передчасний, почесть
— почесний, вистачати — спричиняти, влучність — творчість, засвідчити —
скочити, спочинок — спочивати, співачка — сутичка.
10. Добери слова з протилежним значенням.
Чесний (нечесний), забруднити (вичистити), брудний (чистий), завтра
(вчора), сміх (плач), мовчазний (балакучий), дружба (ворожнеча), кінець (по­
чаток), холодний (гарячий), радість (печаль), починає (кінчає), білий (чор­
ний).
11. Пригадай слова — назви взуття, що мають у назві [ч].
{Чоботи, черевики, личаки, тапочки.)
12. Відгадай загадки та скажи, скільки в слові відгадці складів. Визнач міс­
це звука [ч] у кожному слові
• Ми маленькі й невеличкі, • Я руда, низького зросту,
Маємо чорненькі личка, хитра я і пишнохвоста.
Форма — наче виноград. До курей я вельми ласа —
Хочеш нас? Приходь у сад! В них таке смачненьке м’ясо.
(Смородина) (Лисичка)
• Це не звір і не людина, • Пара довгих вушок,
Звичайнісінька рослина. Сіренький кожушок,
Та під листям є синочки, Скорий побігайчик,
Звуться д іт и ... {огірочки). Звуть його в с і... {зайчик).

79
• А я, братці, ой сердитий, • В мене шубка з колючок,
Припікаю язичок. в мене сіра спинка.
Я вбиваю всі мікроби, Ніс — як чорний п’ятачок,
бережу вас від хвороб. ( Часник) Очі — намистинки. (їжачок)
• Ця пташка у нас проживає. • Під листом на кожній гілці
Животик жовтенький діточки малі сидять.
Ця пташечка має. Хто їх почне збирати,
В краї далекі не відлітає, тому вони рот і руки
зимує з нами та співає. {Синичка) будуть малювати. ( Чорниці)
• Живе вона в лісочку, • Під мережаним листочком
має червону сорочку. Червоніє невеличка спіла ягідка ...
Хто іде, той поклониться. {Суничка) {суничка).
13. Повтори словосполучення.
Лисячий хвіст; гострий кетчуп; зачісувати зачіску; співучий сюрчок;
чиста річка; ботанічний сад; учнівська сорочка; сплачувати вчасно; сліпуче
сонечко; червона стрічка; частина часнику; коричневі санчата; сонячний зай­
чик; черствий калач; череп’яний посуд.
14. Послухай слова, підніми руку, коли почуєш помилку в словах:
Чайник, м’яч, совен, мовчанка, чавун, сапля, чек, череп, клюсь, наволо-
ська, ткач.
15. Закінчи речення.
Хвіст у курки — курячий, а у корови — ... (коров’ячий).
Хвіст у вовка — вовчий, а у білки — ... (білячий).
Хвіст у зайця — заячий, а у мавпи — ... (мавпячий).
16. Пригадай, які слова — назви професій мають звук [ч].
Льотчик, кравчиня, кучер, учений, гончар, чоботар, човняр, чабан.
17. Добери слова-«родичі».
Дівча — ... (дівчатка, дівчина, дівочий, дівчинонька).
18. Повтори народні порівняння. Як ти розумієш такі слова?
Бачить, як та сова вночі. Заклопотався, як квочка коло курчат. Кричить,
наче в лісі. Річка, як стрічка. Прямий, як свинячий хвіст. Чорна, як смола.
Сидить, як квочка на яйцях. Розкудкудакалась, мов квочка над курчатами.
Скаче, як м’яч. Старому піч, як малому колиска. Сяє, наче сонечко. Чепу­
риться, неначе на весілля. Плаче, наче скрипка грає. Біжить, наче клубочок
котиться. Очерет стояв, наче ліс. Тупа, як товкач у ступі. Голосочок, як дзві­
ночок. Дівчина, як сонечко. Моторний, як собака чорний. Говорить, як соро­
ка скрекоче.
80
19. Повтори приказки та прислів'я.
Ледачий двічі робить, а скупий двічі платить. Коли надувся, як сич, то
госіей не клич. Не так лінь, як не хочеться. Несміливий і своєї частки не оде­
ржить. Не соромно мовчати, коли нічого казати. Чого навчився, того за пле­
чима не носити. У річку вскочить і сухий вискочить: на все тями вистачить.
Хто нічого не робить, той ніколи не має часу. І вдень, і вночі сняться калачі.
Мило сіреньке, та миє чистенько. Немає такої книжки, яка чогось не навчила
б. Коса — дівоча краса. Який віночок, такий і голосочок. Як віночок сплели,
танцювати почали. Вір своїм очам, а не чужим словам. Червоне яблучко, та
всередині черв’ячок.
М а т ер іал на д иф еренціацію звуків [ч] — [ш ]
Розділ посібника призначений для того, щоб розвинути фонематичний
слух дитини, тобто навчити малюка знаходити і відрізняти звуки за мотор­
ними та акустичними ознаками. Цей матеріал потрібен тоді, коли дитина до
корекційних занять замінювала звук [ч] звуком [ш]. Приступати до
диференціації [ч] — [ш] треба тоді, коли малюк вже добре вимовляє звуки [ч]
їН Вправляйся у звуконаслідуванні.

Зупинилася машина.
Зашипіла тихо шина:
— Ш-ш-ш-ш...

2. Промов склади.
ЧА-ША АШ-АЧ ЧА-ША-ЧА-ЧА ІЧА-ІША
ЧО-ШО ОШ-ОЧ ЧО-ШО-ЧО-ЧО УЧА-УША
ЧУ-ШУ УШ-УЧ ЧУ-ЧУ-ШУ-ЧУ ИЧО-ИШО
ЧИ-ШИ ИШ-ИЧ ЧИ-ЧИ-ЧИ-ШИ ОЧУ-ОШУ
3. Послухай та визнач спільний звуку словах:
Кошіль, лоша, вішалка, конюшня, вершник, аркуш, ківш, шпагат, шлях;
чавун, харчування, заквітчувати, зрячий, кравчина, вовчий, причина, кочерга.
4. Послухай і визнач перший та останній звук у словах:
Чайка, шафа, чорнило, шатро, чоботи, шуба, черевики, обруч, душ, ар­
куш, шукач.
5. Послухай слова і підніми руку, коли почуєш слова із звуком [ч].
Курча, куліш, суміш, товариш, кочерга, каченя, овочі, шинель, шкатул­
ка, яєчко, блюдечко, очерет, кошеня, шолом, пальчик, приймач, наволочка,
луночка, кришка.

81
6. Назви одне з двох слів, що пропонуються (лише те, яке має звук [ч])
Дошка — дочка, бочка — брошка, душний — гучний, мішок — значок,
завершальний — навчальний, брошура — кучугура, публічний — панчішний,
шовковий — харчовий, шановний — чарівний, звичай — шахрай, бушувати
— кочувати.
7. Слухай, згадуй, про кого це?
Пищить ... (мишка), а нявчить ... (кішка).
8. Назви слово, протилежне за значенням.
День (ніч). Мовчить (кричить), кінець (початок), грубий (ввічливий),
холодний (гарячий), ранок (вечір), вмикач (вимикач), праворуч (ліворуч).
9. Хто який звук подає?
Коник-стрибунець ... (сюрчить), а риба... (мовчить). Сорока ... (стрекоче),
а л ев ... (гарчить). Горобчик... (іцвірінькає), а курка ... (кудахкає).
10. Повтори словосполучення.
Шипшиновий чай; молочний шоколад; широка наволочка; кишенькова
ручка; безшумний ручай; харчовий мішок; колюча шишка; перший підруч­
ник; чудова шаль; чужа кішка; червона черешня; чорна шуба; пшенична січ­
ка; жіноча брошка.
11. Називай правильно за зразком: людина, що літ ає на літаку, — льот­
чик.
Працює на залізниці — ... (залізничник)', виготовляє глиняний посуд —
... (гончар), шиє чоботи — ... (чоботар)', працює на пасіці — ... (пасічник)',
керує човном — ... (човняр).
12. Повтори речення.
Пугач шукає здобич. Сашко поклав ключі у шухляду. Учениця відкрила
зошит. Посієш вчинок — виросте звичка. Нічого не знаєш, нічого не скажеш.
Хочеш їсти калачі — не сиди на печі. Хочеш троянду зірвати — не бійся ко­
лючок. Задер носа, що кочергою не дістанеш. Чисті чоботи швидше йдуть.
13. Повтори народні порівняння. Як ви розумієте такі слова?
Чорний, як вороняче крило. Палає, як у печі. Ноги, як у чаплі. Добрий,
як баранчик, тільки по-вовчому вив. Гнучка, як лоза. В хаті, як у віночку. По­
взе, як черепаха.
14. Повтори. Поясни, чому в народі так говорять.
Діточок виховувати — не курчат порахувати. Де таке бачено, щоб ро­
дила нива ледачому. Добре того вчити, хто хоче все знати. Книжки — мовча­
зні вчителі.

82
15. Дай відповідь на жартівливі запитання.
Хто швидше плаває: каченя чи курча? {Курча не вміє плавати.) Що тре­
ба зробити, щоб чотири хлопчика залишилися в одному чоботі? {Зняти у
кожного по чоботу.)
16. Коли в народі так говорять ?
Розгорілися очі; очі завидющі; очі розбігаються; очі бояться, а руки ро­
блять; очі на лоб полізли; не розкидати очей; позичити очі в Сірка; лізти в
очі; їсти очима; сяяти очима; зміряти очима; пустити пилюку в очі; кліпати
очима; стріляти очима; куди очі дивляться; не ховати очей; в очі — як лис, а
за очі — як біс; очі темні, як ніч; мозолити очі; очі червоні, як у кроля; світ за
очі; вирости в очах; геть з очей; очі замилювати; потрапити на очі;
і 7. Промов скоромовки.
♦ Перчив, перчив, поки не переперчив.
♦ Черепаха чаювала, чаплю чаєм частувала.
♦ У чотирьох черепашок четверо черепашенят.
♦ В чаплі чорні черевички, чапля чапа до водички.
♦ Ченчик-ченчик невеличкий, на ченчику черевички.
♦ Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.
♦ Не турбуйте курку, курчаточок, кучерявих клубочаточок.
♦ Ой, був собі коточок, украв собі клубочок та й сховався в куточок.
18. Відгадай загадки. Вивчи тільки ті, які тобі сподобались.
♦ Я хлюпочу, я дзюркочу, чисто всіх помити хочу. (Водичка)
♦ Густий та зубчастий, учепився в чуб вихрастий. (Гребінець)
♦ Пухнастий клубочок під столом вуркоче. (Кіт)
♦ Колотий клубочок прибіг у садочок. (їжачок)
♦ І вдень, і вночі у кожусі на печі. (Кіт)
♦ Чорне порося у печі гасає. (Сковорода)
♦ Тече, тече — не витече. (Річка)

83
 З в у ко с п о л у ч е н н я [ш ч ], щ о передається б у кв о ю « щ »
Артикуляція цього звукосполучення скла­
дається з артикуляції звуків {ш] і [ч]. Тому спо­
чатку широкий кінчик язика піднімається до
альвеол і утворює з ними щілину, середня час­
тина язика опущена, утворює заглиблення, а
бічні краї язика притиснуті до верхніх кутніх
зубів. Артикуляція закінчується змичним еле­
ментом [ч]. До роботи з формування правиль­
ної вимови можна приступати тоді, коли дити­
на правильно вимовляє звуки [ш] та [ч].
Постановка вимови
Дитині спочатку пропонують повільно (з паузами на один видих) вимо­
вляти звуки [ч] — [ш]— [ч], а потім швидко вимовляти кожний із цих звуків:
[ш] — [ч] — [ш] — [ч].
М а т ер іа л н а за к р іп л е н н я ви м о ви звуко сп о луч ен н я [ш ч]
1. Промов склади.
АЩА-ОІЦА-ИЩА-ІЩА ОЩИ-ІЩИ-ИЩИ-ЯЩИ
ОЩА-ИЩА-ІЩА-АЩА ІЩИ-ИІЦИ-ЯІЦИ-ОЩИ
ИЩА-ІЩА-АЩА-ОЩА ИЩИ-ЯЩИ-ОЩИ-ІЩИ
ІЩА-АЩА-ОЩА-ИЩА ЯЩИ-ІЩИ-ИЩИ-ОЩИ
2. Вимов кілька разів склад зі [шч].
АЩ-АЩ-АЩ ЩА-ЩА-ЩА ЩЕ-ІЦИ-ЩО-ІЦА
УЩ-УЩ-УЩ ЩО-ЩО-ЩО ЩИ-ЩО-ЩА-ЩЕ
ОЩ-ОЩ-ОЩ ЩЕ-ЩЕ-ЩЕ ЩА-ЩЕ-ЩИ-ЩО
ЯЩ-ЯЩ-ЯЩ ЩИ-ІДИ-ІЦИ
3. Вимов слова.
Щ: кущ, хрущ, дощ, плащ, плющ, лящ, хрящ.
ЩО: щоб, щогла, нізащо, щогодини, щоденник, щодня, щодуху, щози­
ми, ніщо, дещо, щойно, навіщо, тощо, якщо, будь-що, щока.
ЩУ: щур, щука, щулити, обмащувати, покращувати, розпещувати.
ЩА: щавель, щабель, гуща, паща, площа, вміщати, провіщати, блища­
ти, хаща, прощання, переміщати, теща, кращати, нащадок, пригощати, при­
горща.
ЩИ: щиколотка, щипати, ящик, поміщик, тріщина, гонщик, винищити,
перевищити, трудящий, щит, площина, барабанщик, морщити.

84
 ЩЕ: щебет, щелепа, щербина, щетина, щедрий, прізвище, вогнище, ще­
плення, незахищений, явище, приміщення, припущення, урвище, щепити.
ЩІ: щілина, щіпка, щільний, труднощі, ящірка
4. Послухай та визнач спільний звуку словах.
Паща, поміщик, панщина, якщо, що, тощо, щосили, радощі, мерщій.
5. Послухай слова, підніми руку; коли почуєш слова зі звукосполученням [шч].
Щур, щука, борщ, волошка, вщент, вщерть, шапка, лящ, плащ, листя.
6. Повтори та визнач наголошений склад.
Паща, плащі, щелепа, щербина, хаща, щока, тріщина, щипці, ящик.
7. Повтори слово та визнач, сцідьки в ньому складів.
Щіпка, щілина, вогнище, дощ, теща, тріщина, щока, щит, ящик, щука,
хрящ, щур.
8. Послухай, як промовляються пари слів. Якими звуками вони відрізняються ?
Плащ — плющ, хрящ — хрущ, кліщі — плащі, борщик — горщик.
9. Слухай і утворюй форму за зразком: гуща — гущу — гущ і
Борщ — ...; площа — ...; хаща — ...; плащ — ...; хрущ — ....
10. Зміни подані слова за зразком: щука — щуки.
Щока — ...; кущ — ...; площа — ...; щелепа — ...; щит — ...; лящ — ...;
хрящ — ...; дощ — ...; щіпка — ...; ящірка — ....
11. Промов жартівливі чистомовки.
УЩ-УЩ — на дереві був хрущ. ЩА-ЩА-ЩА — ми ловили ляща.
АЩ-АЩ — скинь свій плащ. ЩЕ-ЩЕ-ЩЕ — запалало вогнище.
ОЩ-ОЩ — л’ється дрібненький дощ. ЩА-ЩА-ЩА — там велика площа.
ЩУ-ЩУ-ЩУ — дайте мені борщу. ЮЩ-ЮЩ — в’ється плющ.
УЩ-УЩ — заховалися під кущ. ЩІ-ЩІ-ЩІ — загубили кліщі.
12. Відгадай загадки. Чітко вимов слова-відгадки.
• Сонце вкрилося хмарками. • Хто таку тварину знає:
Хтось, невидимий в імлі, губить хвіст, коли втікає,
Небо сірими нитками Не шукає й не питає,
Пришиває до землі. (Дощ) бо в запасі інший має. (Ящірка)•

• В землі родився, • У зеленім кожушку,

На кружалі вертівся, костяній сорочці
На вогні пікся, на базарі бував, я росту собі в ліску,
Людей годував. (Горщик) всім зірвати хочеться.
(Ліщина)

85
13. Повтори прислів'я та приказки. Як ти розумієш ці слова?
Добрий борщик, та малий горщик. Що до чого, а борщ до хліба. Лінощі
псують людину. Від березневих дощів земля квітне. Не той урожай, що на
полі, а той, що у коморі. Щоб добре жити, треба працю любити.
14. Назви предмети, зображені на малюнках. Визнач кількість складів у
кожному слові. Склади з ними речення.

86
 Матеріал до диференціації звукосполученя [шч] і звука [ч]
Матеріал потрібен то­
ді, коли дитина до ко-
рекційних занять замі­
нювала звукосполу­
чення [шч] звуком [ч].
Приступати до дифе­
ренціації [ч] — [шч]
треба у тому випадку,
якщо дитина вже доб­
Хлопчик чистить ре вимовляє звуки [ч] і
щіткою зуби: щик-щик. [ш] та звукосполучен­
ня [шч].
7. Повтори склади.
АЧА-АЩА-АЧА-АІДА
ОЧИ-ОІДИ-ОЧИ-ОЩО
УЧЕ-УЩЕ-УЧЕ -УЩЕ
ИЧЕ-ШЦЕ -ИЧЕ-ИЩЕ
АЧ-АЩ-АЧ ЧА-ІЦА-ЧА ОЧ-ОЩ-ОЧ ЧИ-ЩИ-ЧИ
УЧ-УЩ-УЧ ЧО-ЩО-ЧО ЯЧ-ЯЩ-ЯЧ ЧЕ-ЩЕ-ЧЕ
2. Послухай пари слів та промов лише те слово, яке має звукосполучення
[шч] у назві.
Щипати — чіпати; гуща — курча; замічати — сповіщати; намічати —
просвіщати; кричати — тріщати; почати — прощати; збагачувати — обма­
щувати; побачити — покращити; щур — чуб; навчити — нищити; кінчити —
трощити; колючий — цілющий; переключити — розплющити; підвищити —
вивчити; збагачення — оснащення; плач — плащ.
3. Гра <сЗнайди помилку»: послухай слова, підніми руку, коли почуєш по­
милку в словах.
Горщик, щоб, вогниче, ящірка, селище, горчик, навіщось, чука, щиглик,
ящик, щогла, челепа.
4. Порівняй слова. Якого значення надають новоутворені слова?
Рука — ручка — рученька — ручище; нога — ніжка — ніженька — ножи­
ще; ріка— річка — річенька — річище; риба— рибка — рибонька— рибище.
5. Повтори словосполучення
Чорний плащ; річний лящ; трагічне видовище; незручний щит; щирий
відвідувач; пекуче вогнище; чужий ящик; чудовий горщик; ощадний чек; во­
вча паща.

87
б. Вивчи напам’ять загадки.
♦ Не коваль, а з кліщами. (Рак)
♦ Не розбивши горщика, не з'їси кашки. (Горох)
♦ Що то за голова, що лиш зуби і борода? (Часник)
♦ Хто ховає під кущі наші юшки і борщі? (Картопля)
♦ Іде в горщик чорне, а з горщика — червоне. (Рак)
Матеріал до диференціації звукосполучення [ш ч]— [с] — [ сг]
Цей матеріал потрібен тоді, коли дитина до корек-
ційних занять замінювала звукосполучення [шч]
звуками [с], чи [с']. Приступати до диференціації
[с] — [шч] слід у тому випадку, якщо дитина вже
добре вимовляє звуки [ч] і звукосполучення [шч].

1. Повтори склади.
АС-АЩ-АС СЯ-ЩА-СЯ АЧА-АЩА-АЧА
СИ-ІЦИ-СИ УС-УЩ-УС ОСИ-ОЩИ-ОСИ
ЯС-ЯЩ-ЯС СЕ-ЩЕ-СЕ УСЕ-УЩЕ-УСЕ
2. Повтори слова.
Щастя, щасливий, нещастя, ощадкаса, прощатися, середовище, свищ,
ласощі, лестощі, хвастощі, селище, щедрість, водосховище, спрощення, спа­
дщина, сховище.
3. Назви слово, протилеж не за значенням.
Нещастя (щастя), вітатися (прощатися), незахищений (захищений), ску­
пий (щедрий).
4. Д ай відповідь на ж артівливе запитання.
♦ Під яким кущем щур сидить, як дощ іде? (Щур сидить під мокрим кущем.)
5. Повтори прислів’я та приказки. Я к ти їх розум ієш ?
♦ Щасливо там жити, де гуртом робити.
♦ Добре слово краще за цукор і мед.
♦ Добре ім’я — найкраще багатство.
♦ Як сіно косять, то дощів не просять.
♦ Полохлива ворона і куща боїться.

88
 СВИСТЯЧІ ЗВУКИ
ЗВУК [с]
Характ ерист ика звука [с]

ПРИГОЛОСНИЙ
ГЛУХИЙ
[с] ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ
ЩІЛИННИЙ
ТВЕРДИЙ

А рт икуляція звука [с]

♦ Губи напіввідкриті в легку посмішку;
♦ зуби злегка розкриті (трохи оголені);
♦ кінчик язика широкий та торкається нижнього ряду зубів. Бічні
краї язика притиснуті до верхніх корінних зубів, спинка язика злег­
ка вигнута. Посередині язика утворюється поздовжній жолобок, по
якому йде холодний видихуваний струмінь повітря.
♦ м ’яке піднебіння підняте до задньої стінки гортані та закриває про­
хід повітря через ніс;
♦ голосові зв’язки не вібрують, тобто звук вимовляється без участі
голосу.
Неправильна вимова звука [с] спостерігається у:
■ пропусках його у словах; пом’якшеній вимові (сигматизм);
■ замінах звуками [ш], [ф], [т] (парасигматизм).
Підготовча робота для пост ановки свист ячих звуків
Рекомендуємо навчити дитину виконувати такі вправи: «Парканчик»,
«Усмішка», «Лопаточка», «Покарання язичка», «Слухняний язичок», «Смач­
не варення», «Хованка», завдяки яким широкий кінчик язика буде вільно
утримуватися за нижніми зубами. Крім того, дитина повинна навчитись три­
вало видихати струмінь повітря. Проводяться підготовчі ігри для розвитку
мовного дихання дітей. Доцільно проводити вправи на здування з долоні пе­
люсток, жмуточків паперу, кульок вати, пушинок кульбабки тощо (губи при
цьому розтягнуті).

89
 П о ст а но вка звука [с]
Постановку звука починають з показу правиль­
ної артикуляції для її наслідування. Дитина на­
слідує артикуляцію дорослого і вправляється
правильно вимовляти звук. Також дитині пропо­
нують виділити звук з речення, у якому [с] ста­
новить окреме слово (іноді цього буває досить).

Не літаю, не кричу,
все с-с-сичу, с-с-сичу, с-с-сичу.
Від землі не відриваюсь,
на землі в клубок звиваюсь. (Змія)
Якщо язик у дитини просовується між зубами, то спробуйте притримати
його передню частину за нижніми зубами ручкою чистої ложечки.
Спробуйте ще й такий прийом: навчити дитину вимовляти [с] при стис­
нутих зубах, язик у цьому положенні торкається нижніх зубів.
Можна спробувати навчити вимовляти цей свистячий звук, від довгого
повторення [ісссє], при якому за допомогою сірника утворюється штучний
жолоб посередині язика. Зуби при цьому прийомі зімкнуті, а холодне видиху­
ване повітря йде по жолобку, утвореному сірником.
Якщо дитина вже добре вимовляє звук [с], без труднощів, то слід закрі­
пити його в складах, словах і реченнях.
М а т еріал д л я за к р іп л е н н я ви м о ви [с]
7. Промов склади кілька разів.
СА-СА-СА СУ-СУ-СУ СА-СИ-СУ-СО СА-СЕ-СА-СО
СИ-СИ-СИ СО-СО-СО СИ-СУ-СО-СА СО-СИ-СЕ-СИ
2. Послухай слова та під час пауз повтори.
СА: сад, садиба, садівник, садовий, садовина, садок, салон, салфетка,
сапати, саме, садив, самий, самовар, самовільний, самоплив, самородок, са­
пер, сарай, сарана, сам, сарафан, сани.
СЕ: себе, селянин, семеро, середина, середній, серія, серпень, середняк.
СИ: сивий, сивина, сигара, сигнал, сидіння, силач, символ, посилка, си­
ровина, синій, синява, синяк, синька, сипати, сипкий, сирена, сирий, сирота,
сироп.
СО: собака, соболь, сокира, сокіл, соловей, солома, соломина, сорочка,
сосна, солом’яний, солянка, сон, сонний, сопілка, сором, совок; висота.
СУ: сувенір, суглоб, суддя, судина, сукня, сурмач, сухар, суходіл.

90
3. Послухай слова та під нас пауз повтори.
Гусак, адреса, колеса, краса, поліса, колесо, винесу; агресор, босоніж,
бусол, внесок, косогір, квасоля, осока; косинка, русий, карасик, басейн; ла­
сун, посуд.
4. Відгадай загадки. Зобрази відгадку за допомогою пальців рук.
• Собою не птиця,
співати не співає,
а хто до хазяїна йде,
знати дає. {Собака)
•Гавкає, кусає,
В дім не пускає.
(Собака)
5. Повтори рядки слів. Зверни увагу, як змінюється слово при заміні звука.
Сорока — сорок; сума — сумка; сир — сич — син; носи — коси; сажа
— сапа; судно — сукно; суд — сук — суп; сова — сода; волосок — колосок;
досада — посада; лісок — пісок; сало — село; коса — роса; сон — сом; сопка
— сосна.
6. Швидко слово називай, до нього риму добирай.
Лисичка — сестричка; кусок — ...; сорока — ...; совок — ...; носок —
...; пасу — ....
7. Промов кілька разів склади.
АС-АС-АС УС-УС-УС АС-ИС-УС-ОС АС-ЕС-АС-ОС
ИС-ИС-ИС ОС-ОС-ОС ИС-УС-ОС-АС ОС-ИС-ЕС-ИС
8. Послухай слова та під час пауз повтори.
Бас, баский, брас, гас, нас, пас, квас, погас, ананас, власний, ковбаска,
вчасно, гасло, каска, маска, масло; абрикос, космос, голос, крос, кіоск; весло,
голосний, голосно, весна; білорус, градус, фікус, вус, адрес, мис, ірис, кумис,
повис, ліс, рис, градусник, мускул, фокус, овес; болісний, крісло, лісник.
9. Промов жартівливі чистомовки. Вимовляй чітко звук [с].
СА-СА-СА — навколо краса. СУ-СУ-СУ — ми побачили косу.
СА-СА-СА — мене укусила оса. СУ-СУ-СУ — відро несу.
СО-СО-СО — у Соні колесо. СУ-СУ-СУ — я ще й лижі принесу.
СО-СО-СО — велике колесо. СИ-СИ-СИ — саночки свої неси.
СИ-СИ-СИ — вуса, вуса у оси. СЕ-СЕ-СЕ — Сергійко сумку несе.
АС-АС-АС — бігає песик коло нас. УС-УС-УС — сивий вус.
АС-АС-АС — ми пили квас. АС-АС-АС — гас погас.
ОС-ОС-ОС — вимикай пилосос. УС-УС-УС — ми купили фікус.

91
10. Назви предмети, зображені на малюнках. Д е міститься звук [с]: на по­
чатку, у середині чи в кінці слова?

92
11. Відгадай загадки. Яке «дивне» слово «живе» у кожному малюнку?
♦ Ніс, як у свинки, та колючі щетинки. (їжак)
♦ Коло носа в’ється, в руки не дається. (Запах)
• Малого я зросту, • Ходить він по килимах,
Тонка і гостра. Водить носом по кубах
Носом шляхи собі шукаю, Де пройшов — пилу немає.
За собою хвіст тягаю. Пил, сміття він поглинає.
(Голка) (Пилосос)
• То холодним, то гарячим • Сопе, хропе, часом чхає,
Вдома кожен мене бачив. сюди, туди зазирає,
І співаю я від жару, на морозі замерзає,
і пускаю з носа пару. бо одежини не має.
(Чайник) (Ніс)
12. Розгляньте малюнки. Яке «дивне» слово «живе» у кожному малюнку?
Сонечко-жучок
Сонечко червоне,
Сонечко-жучок,
Полети з долоні
В небо до хмарок,
Відчини віконечко, —
Хай всміхнеться сонечко
До усіх діток.
(І. Нехода)
13. Коли так у народі говорять?
Вище ніс! Крутити носом. Зарубай собі на носі. Водити за ніс. І носом
не поведе. Задирати носа. Всюди совати свій ніс. Не сунь носа до чужого
проса. Тримати ніс за вітром. Новий рік на носі. Утерти ніс. Клювати носом.
Комар носа не підточить. Повісити ніс. Не бачити далі свого носа. Залишився
з носом.
14. Промов склади та слова зі збігом приголосних.
СВА-СВИ-СВО СЛА-СЛО-СЛУ СНА-СНО-СНО СМА-СМО-СМУ
СКА-СКЕ-СКУ СПА-СПО-СПУ СХО-СХУ-СХИ СЛА-СЛО-СЛУ
Сварка, свердло, свинина, свиня, свічка, свічник, свобода, вступ; скабка,
скал-ка, скарб, скеля, скиба, склад, склеп, скло, скриня, скрип, скроня, блиск,
ска-калка, скільки, скрипаль; слава, слід, слина, слово, словник, слуга, слух,
сльоза; сміх, смола, всмак; спад, спалах, спальня, спис, спів, спілка, спека, спо­
лох, спосіб; аванс, снопи, веснянки; схема, сходи, схил, схід, схов, схованка.

93
75. Відгадай загадки. Чи є у загадках «дивні» слова?
♦ Хвіст, як гачок, а ніс, як п’ятачок. (Свиня)
♦ Засвистіла, полетіла— хвіст вогненний залишила (Ракета)
♦ Стоїть пана у коморі, а хвіст її на дворі. (Морква)
♦ Хто свій хвіст залишає, коли від ворога тікає? (Ящірка)

• Шия жовта, хвіст червоний. • Хоч сама мала на зріст,

Борода — як маків цвіт!
Ходить він по садку
І співа: «Кукуріку!»
(Півень)
• Довгий хвіст вона має,
в темнім лісі проживає,
їй на місці не сидиться.
А зовуть ї ї ... (лисиця).
• Хвіст, як ниточка,
сама, як калиточка,
А очі, як насіння. (Миша)
а великий маю хвіст,
як намисто, оченята.
Хто це? Спробуй відгадати.
(Біта)
• Я кругленька, червоненька,
з хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
і до столу подають.
(Редиска)
• Зелене, а не дуб.
Кругле, а не місяць.
З хвостиком, а не миша.
(Кавун)

16. Відгадай загадки.

♦ Різноколірне коромисло через річку повисло. (Веселка)
♦ Що то за голова, що лиш зуби та борода? (Часник)
♦ Не стелюсь я спати долу, а деруся я угору. (Квасоля)
♦ Сидить вона на городі, вся в латках. (Капуста)
♦ Хто голівку накриває і по двадцять хустинок має? (Капуста)
• Вийшла звідкіль гарна дівка, • А я, братці, ох сердитий.
На ній стрічка-семицвітка; Припікаю язичок.
А де з річки воду брала, Я вбиваю всі мікроби,
Там коромисло зламала. (Веселка) Бережу вас від хвороб. (Часник)

• Не олень він і не бик, • Живе вона в лісочку,

Він на півдні жити звик, Має червону сорочку.
Є на носі в нього ріг. Хто іде, той поклониться. (Суничка)
Хто ж він, друзі? ... (Носоріг)

94
• Поночі літає, • — Тьох-тьох-тьох. Тіву-тів! —
Удень засинає. Лине радісно з гаїв.
Кругла голова, То співаночка чия?
Зветься ... (сова). Голосного... (солов'я).
17. До поданих слів добери слова з протилежним значенням.
Похмурий (веселий), солоний (прісний), добрий (суворий), похмурий
(сонячний), вологий (сухий), сухо (сиро), потворний (красивий), сум (ра­
дість).
18. Повтори словосполучення.
Ласкаве сонце; сувенір синові; синє сукно; кислий квас; струсити тихе­
сенько; пісня п р о сонце; срібний сніжок; світить сонце; смажена капуста;
спинка стільця; весела сестра; спокійні сни; весняний вальс; світла стіна; чи­
ста сорочка.
19. До поданих слів добери зменшувально-пестливу форму.
Син — синочок, ніс — ..., карась — ..., гуска — ..., стіл — ..., ліс — ...,
сніг — ....
20. Яке слово «зайве» в даному рядку?
Коса, косар, косовиця, коза. (Коза)
21. Послухай і запам’ятай назви тих птахів, у назвах яких є звук [с].
Сойка, соловей, сокіл, стриж, сова, яструб, снігур, гуска, сорока, сич,
синиця, альбатрос, страус, буревісник, ластівка, бекас.
22. Повтори словосполучення.
Свідомий свідок; сліпий словак; блискуча смуга; сміливий снайпер; спі­
ла слива; слабий слон; свій смичок; свіжий смалець; спішна спроба; скупий
скляр; смугла спина; сливовий смак; весняний вальс; смачна сметана.
23. До поданих слів добери слова із протилежним значенням.
Сумний (радісний), темний (світлий), лягати (вставати), вдягати (ски­
дати), любов (ненависть), багатство (бідність), темний (світлий), будень
(свято), тиша (галас), тупий (гострий), брудний (чистий), тонкий (товстий),
тихий (голосний), солодкий (кислий), сильний (слабкий), блідий (яскравий),
підйом (спуск), запалювати (гасити), новий (старий), темрява (світло).
24. Повтори народні порівняння Як ти їх розумієш?
Високий, як смерека. Високий, як стовп. В очі — як лис, а за очі — як
біс. Говорить, наче соловей співає. Ласий, як кіт на ковбаси. Сердита, як оса.
Підкосило, як косою. Співає, як соловейко.

95
 ЗВУК [с']
Характеристика звука [ с г]

Артикуляція звука [ cf]

♦ Губи витягнуті в усмішку;
♦ зуби злегка розкриті (трохи оголені);
♦ кінчик язика широкий за нижніми зубами. Посередині язика утво­
рюється жолобок, по якому проходить струмінь повітря.
♦ спинка язика піднята до твердого піднебіння (внаслідок чого зву­
жується щілина, по якій проходить холодний видихуваний струмінь
повітря);
♦ м ’яке піднебіння закриває прохід повітря через ніс;
♦ голосові зв ’язки не вібрують, тобто звук вимовляється без участі
голосу.
Неправильна вимова звука [с'] дітьми дошкільного віку спостерігається у:
■ пропусках його у словах;
■ замінах звуками [ш], [ф], [с];
■ спотвореній вимові.
Підготовча робота для постановки звука [с']
Підготовча робота до вироблення правильної
артикуляції звука [с'] подібна до роботи з вироблення
правильної звуковимови звука [с].
Постановку звука починають з демонстрації пра­
вильної артикуляції для її наслідування. Дитина на­
слідує артикуляцію дорослого і вправляється прави­
льно вимовляти звук (перед дзеркалом!). Також дити­
ні пропонують виділити звук з речення, у якому [с]
становить окреме слово (іноді цього буває досить).
Основну увагу дитини скеровують на уміння на­
пружувати органи артикуляції, підносити спинку язи­
ка до твердого піднебіння, розтягувати губи сильніше.
96
І. Промов склади.
СІ-СІ-СІ СЮ-СЮ АСЬ-АСЬ-АСЬ ІСЬ-ІСЬ-ІСЬ
СЯ-СЯ- СЯ СЬО-СЬО ОСЬ-ОСЬ-ОСЬ СЬО-СЬО-СЬО
2. Вправляйся у вимові слів.
Сіль, сільце, січень, сім’я, сікти, сірники, таксі, усі; сяйво, сягати, вся;
місяць, косять, сюжет, сюрприз, осінь; Мусю, Дусю; сьомга, сьогодні.
Вправляйся у звуконаслідуванні за віршем В. Власенко «Тасі».
У качечки Касі Стали Тасі у рядок
вивелися Тасі, і побігли на ставок,
білі та жовтенькі, Тасі раді: — Тась-тась-тась!
дзьобики чорненькі. Скільки ряски тут для нас!
Матеріал на диференціацію звуків [с']-[с]
1. Послухай слова і підніми руку, коли почуєш слова зі звуком [с'].
Самота, ситро, сіль, всіляко, сатира, всякий, секрет, сито, витися.
2. Повтори склади.
СА-СЯ СИ-СІ СА-СЯ-СА -С Я СИ-СІ-СИ-СІ
СУ-СЮ СО-СЬО СУ-СЮ-СУ-СЮ со -с ь о -с о -с ь о
3. Промов жартівливі чистомовки. Вимовляй м’яко звук [с'].
СЯ-СЯ-СЯ — в лісі бачили лося. СО-СО-СО — ми сіяли просо.
СІ-СІ-СІ — я катаюсь на таксі. СЯ-СЯ-СЯ — Дуся навкруг подивилася.
СІ-СІ-СІ — босі ніжки у росі. СЯ-СЯ-СЯ — йде сюди Муся.
СІ-СІ-СІ — закупили сливи всі. СИ-СИ-СИ — заморозились носи.
СУ-СУ-СУ — розплела косу. СЯ-СЯ-СЯ — там моя матуся.
4. Промов слова та порівняй їх вимову і значення.
Жито — сито; села — сила; стан — стань; ліс — лис; сосна — соска;
рис — ріс; сом — син; справа — спрага; сум — сім; клас — квас — квась;
сад — сядь; сіпати — сипати; суди — сюди; сила — сіла; рис — сир — син
— синь; коси — соки; слід — лід; носити — косити; суп — сук.
5. Повтори словосполучення.
Сяйво салюту; відсипати сіль; бесіда з актрисою; весілля у сестри; сер­
дитий артист; санітарний вісник; користуватися серветкою; заселити острів;
самостійний гімнаст; вісім сантиметрів; сінокосарка всюди проїде; солити
салат; саджати кактус; дідусеві бутси.

97
6. У яких словах «живе» звук [с], а в яких — звук [с']? Порахуй кількість
складів у кожному слові

98
7. Відгадай загадки. Чітко промов слова-відгадки.
• Хто це з ранку до ранку
сторожує на ганку?
І гарчить, і кусає, —
в дім чужих не пускає! (Собака)
• На подвір’я зайшов кріт,
риє землю край воріт.
Цілу тонну захопив
і поніс, куди схотів. {Екскаватор)
• Я найпершим зацвітаю,
синім цвітом серед гаю,
відгадайте, що за квітка,
бо мене не стане влітку. (Пролісок)
• Я колір міняю —
когось зупиняю.
То пішоходів, а то водіїв.
Хто відгадати загадку зумів?
(Світлофор)
• На сонечко я схожий,
і сонце я люблю.
До нього повертаю
голівоньку свою. (Соняшник)
• Дуже добру вдачу маю,
як мала дитинка —
Слізки я повитираю.
Звуть м ене... (хустинка).

• Два колеса і дві педалі — • 3 головою він накритий,

Лечу вперед в безмежні далі несуть йому їсти й пити.
Т аз рук кермо не випускаю, Та він с грави не вживає —
бо правила дорожні знаю. все хтось інший поїдає.
(Велосипед) (Стіл)
8. Плесни в долоні, коли почуєш звук [с].
Сестра, ясен, зачіска, зірка, лайка, ланка, луска, щільний, ласощі, лес­
тощі, каса.
9. Повтори народні порівняння.
Вирядився, як на весілля. Вчепився, як смола до сосни. Кусається, як
муха в спасівку. Лащиться, як собака. Дивиться, як кіт на сало.
Матеріал на диференціацію звуків [ш] — [с]
L Вправляйся у звуконаслідуванні.
Пробита шина випускає повітря: с-с-с.
Шипить яєшня на сковорідці: ш-ш-ш.
2. Правильно вимовляй склади зі звуками [ш] — [с].
ША-СА АШ-АС ША-СА-ША
ШУ-СА УШ-УС СИ-ШИ-СИ
ШО-СО ИШ-ИС ШО-СО-ШО
ШИ-СИ ОШ-ОС СУ-ШУ-СУ
3. Послухай слова, що вимовляє дорослий, і підніми руку, коли почуєш
♦ слова зі звуком [с].
Автобус, шуліка, сухо, сосна, рости, листочки, пісок;
99
 ♦ слова зі звуком [ш].
Вершина, м’ясо, сом, вишивка, вишина, сила, кошик.
4. У назвах яких дерев є звук [с] ?
Ясен, сосна, оси ка...
5. Послухай і визнач спільний звуку словах:
Сніговий, ресторан, скакалка, посуд, солдат, м ’ясо, адреса, асфальт, су­
бота, серп, секунда, сирки.
6. Повтори словосполучення.
Широкий сарафан; кусати смачний шоколад; дешева спідниця; безшум­
ний сич; шерстяний шарф; шовкова сукня; вислати шкуру; сіяти пшеницю.
7. Промов чистомовки.
Язик угору — ша, ша, ша; Язик донизу — са, са, са;
Наша Даша в ліс пішла. Укусила ніс оса.

Язик угору — ши, ши, ши; Язик донизу — си, си, си;
Дашу в лісі ми знайшли. Бережись ти від оси.
8. Послухай слова та під час пауз повтори.
Шасі, шахіст, шашкіст, шелест, суша, шелеснути, шосе, сушити, шелес­
тіти, шустрий, шестисотий, шестірня, шістдесят, шефство, шерсть, штангіст,
штепсель, шорсткий; скуштувати, слушний, спішити, смішити, соняш­
никовий, спершу, шість, смішний, спішний.
9. Промов чітко пари слів.
Сайка — шапка; каса — каша; Саша — М ата; миска — мишка; сум —
шум; сукати — шукати.
10. Виразно докажи слово до чистомовки.
СА-СА-СА — навколо нас ... (краса). СЕ-СЕ-СЕ — асфальтоване ... (шосе).
СА-СА-СА — смачна... (ковбаса). СУ-СУ-СУ — розплела Саша ... (косу).
СЕ- СЕ-СЕ — Сашко сумку ... (несе). СИ -СИ-СИ — саночки с в о ї... (неси).
11. Повтори народні порівняння. Як ти їх розумієш?
Боюсь я тебе, як торішнього снігу. Бреше, як Сірко на вітер. Вихорився,
немов шершень з дупла. Коси, наче шовкова трава. Пишається, як заєць хво­
стом. Тісно, як у мішку. У мене стільки грошей, як у жаби пір’я. Словом-як
шовком вишиває, а ділом — як шилом шпигає. Живуть, як кішка із собакою.

100
12. У яких словах «живе» звук [с], а в яких — звук [ги]? Порахуй кількість
складів у кожному слові

101
13. У назвах яких іграшок є звук [ш] ?
Петрушка, матрьошка, машинка,...
14. Виразно вимов скоромовки.
♦ Лис у лісі заховався.
♦ Син Мусія сіно приніс, в сіни Мусій сіно носив.
♦ Косар скосив увесь овес.
♦ Купила бабуся буси Марусі.
♦ У маленької Сані перекинулися сані.
♦ На столі стоїть солянка, у солянці — сіль.
• Сорока сорок років • На одній сосні високій
Сорок сорочок вишивала. Десь-колись жили сороки.
Сорока сорок сорочок Дві сороки-білобоки,
На сороченят одягала. Одинокі дві сороки.
• Сом наївся досхочу: • їхав лис через ліс,
ситно Сому-Вусачу. Поламав п’ять коліс.
Спочиває Сивий Сом: Треба стати, погадати,
ой, солодкий сниться сон! Скільки йому грошей дати,
- Шишки на сосні, шашки на столі. • Смаженю смажив-смажив Саша.
У Соні шашки, а у Сими — шишки. Замість смажені у Саші сажа.
15. Послухай оповідання та перекажи.
Поїзд
Скрізь сніг. У Маші санчата. У Мишка санчата. У
Толі санчата. У Галі санчата. Один тато без санчат. Він
узяв Галині санчата, причепив їх до Толиних. Толині —
до Мишкових. Мишкові — до Машиних. Вийшов поїзд.
Мишко кричить:
— Ту-ту!
Він машиніст.
Маша кричить:
— Ваші квитки!
Вона кондуктор.
А тато тягне за мотузок і приказує:
— Чух-чух...
Значить, він паровоз.
Я. Тайц

102
 З В У К [з]

Характеристика звука [з]

ПРИГОЛОСНИЙ
ДЗВІНКИЙ
[з] ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ
ЩІЛИННИЙ
ТВЕРДИЙ

Артикуляція звука [з]

♦ Губи витягнуті в усмішку;
♦ зуби злегка розкриті (трохи оголені);
♦ кінчик язика широкий за нижніми зубами. Посередині язика утво­
рюється жолобок, по якому йде холодний видихуваний струмінь
повітря.
♦ м ’яке піднебіння закриває прохід повітря через ніс;
♦ голосові зв’язки вібрують, тобто звук вимовляється з участю голосу.
Неправильна вимова звука [з] дітьми дошкільного віку спостерігається у:
■ пропусках його у словах (пом’якшена вимова);
■ замінах звуками [ж], [с];
■ спотвореній вимові (язик у дитини просовується між зубами при ви­
мові [з]).
Постановка звука [з]
Коли досягнуто правильної вимови [с], легко
поставити [з] додаванням голосу при вимовлянні
звука [с].
Постановку [з] починають з показу артикуля­
ції для її наслідування. Дитина наслідує артикуля­
цію дорослого і вправляється правильно вимовляти
звук. Увагу дитини скеровують на те, що [з] вимо­
вляють за участю голосу. Це можна відчути на
тильній стороні долоні руки, приклавши її до шиї, при вимові [з]. Також ди­
тині пропонують виділити звук з речення, у якому звук [з] становить окреме
слово (іноді цього буває досить).
Якщо язик у дитини просовується між зубами, то спробуйте притримати
його передню частину за нижніми зубами чистим сірником. Спробуйте ще й

103
такий прийом: навчити дитину вимовляти [з] при стиснутих зубах, язик у
цьому положенні торкається нижніх зубів. Можна спробувати навчити вимо­
вляти цей свистячий звук від довгого повторення [ізззє], при якому з допомо­
гою сірника утворюється штучний жолоб посередині язика. Зуби при цьому
прийомі зімкнуті, а холодне видихуване повітря йде по жолобку, утвореному
сірником. Якщо дитина вже добре вимовляє звук [з], без труднощів, то слід
закріпити його в складах, словах та реченнях.
Матеріал на закріплення вимови [з]
1. Промов склади кілька разів.
ЗА-ЗА-ЗА АЗА-АЗА ЗА-ЗО-ЗУ-ЗИ
3 0 3 0 -3 0
- ОЗО-ОЗО ЗО-ЗУ-ЗИ-ЗА
ЗЕ-ЗЕ-ЗЕ УЗУ-УЗУ ЗА-ЗИ-ЗО-ЗУ
ЗУ-ЗУ-ЗУ ИЗИ-ИЗИ ЗИ-ЗА-ЗО-ЗЕ
2. Вимов слова.
ЗА: замітка, замок, замша, запрошення, запашний, коза, заробіток, за­
хід, заява, затвор, затінок, затока, затулити, забіг, забава, забити, забігти, за­
вивка, завтра, загін, завірюха, завішувати, завод, заготівля, загадка, загар, за­
грава, заблукати, загарбник, задача, задирка, зайвий, заклик, закон, залишок,
показник, береза, замет, заміж, валіза, бронза, замітка, закрійник, замах, від­
раза, ковзани, гроза, погроза, база, віза, поза.
ЗУ: зуб, зубний, зуміти, зумовити, зупинка, зухвалий, капризувати, пла­
зувати, мобілізувати, намазувати, підказувати, ревізувати, гризун, лозунг.
ЗО: зокрема, зоолог, зоопарк, зоологія, зопалу, зоровий, зошит, зоологі­
чний, зоря, зовнішній; бензоколонка.
ЗИ: зима, зимівля, зимовий, зимою.
ЗЕ: зелений, зеленіти, земельний, землемір, пензель, земляк, земний,
земляний, землянка, зерно, земля, підземний.
3. Вимов слова.
Казан, козак, казах, горизонт, доказати, різати, позавчора, березовий, га­
зовий, газон, разом, позаду, бузок, вузол, газований, горизонтальна, візеру­
нок, мозок, пузир, азот, організований, зеніт, возити, музика, композитор,
композиція, магазин, мізинець, морозити, президент, березень, брезент,
в’язень, газета, іноземний, іноземець, візит, музей.
4. Промов склади кілька разів.
АЗ-АЗ-АЗ ЕЗ-ЕЗ-ЕЗ АЗ-ОЗ-УЗ-ИЗ
0 3 - 0 3 -0 3 ИЗ-ИЗ-ИЗ ОЗ-УЗ-ИЗ-АЗ
УЗ-УЗ-УЗ ІЗ-ІЗ-ІЗ УЗ-ИЗ-АЗ-ОЗ

104
5. Назви предмети, зображені на малюнках.

105
6. Утвори нові слова за зразком: перелізати — перелізай.
Забавляти — забивати — забувати — завозити — лузати —
відрізувати — загрібати — задрімати — закопати — зимува­
ти — зичити — ....
7. Промов жартівливі чистомовки. Вимовляй чітко звук [з].
ЗУ-ЗУ-ЗУ — ми побачили козу. ЗА-ЗА-ЗА — йди додому коза.
ЗА-ЗА-ЗА — там іде коза. ЗУ-ЗУ-ЗУ — погодуй козу.
ЗИ-ЗИ-ЗИ — довгі роги у кози. ЗУ-ЗУ-ЗУ — ми ведемо козу.
УЗ-УЗ-У3 — там великий гарбуз. АЗ-АЗ-АЗ — проводять газ.
АЗ-АЗ-АЗ — великий таз. АЗ-АЗ-АЗ — загубив алмаз.
8. До поданих слів добери слова з протилежним значенням.
Душевний (бездушний); хоробрий (боягузливий); рано (пізно); виводи­
ти (заводити); добро (зло); небо (земля); вчора (завтра); задоволений (незадо-
волений); пригадувати (забувати); балакучий (мовчазний).
9. Відгадай загадки.
♦ Чотири рази одяг свій міняє, та протягом року різною буває? (Земля)
♦ Без рук, без фарб вікна розмальовує. (Мороз)
♦ Зуби залізні цілий ліс розгризли. (Пила)
♦ Стоїть у лузі на одній нозі. (Лелека)
>
• Батьків не знає, • Білокрилий, наче птах,
В лісах літає. і уславлений в піснях.
Кладе яєчка Дрібне листячко на нім.
В чужі гніздечка. (Зозуля) Що й казати — гарний дім. (Береза)

• Не дід, а з бородою, • Ліз Мартин через тин.

не бик, а з рогами, Сам переліз, а голову
не корова, а доїться. (Коза) на тину лишив. (Гарбуз)

• Я кудись ходив із татом, • Чи в лінійку, чи в клітинку,

Звірів бачив там багато:
Мавпу, тигра, крокодила,
І птахів там різних — сила.
Слон водою нас облив.
Де я був, куди ходив? (Зоопарк)•
Чистим був, та за хвилинку
Мерехтить від цифр і літер.
Здогадались, що це, діти?
Ручці він говорить: «Прошу!»
Це шкільний учнівський ... (зошит).

• Хто малюнок на вікні • Зроду рук своїх не має,

за ніч намалював мені? (Мороз) а узори вишиває. (Мороз)

106
10. Повтори словосполучення.
Замовити заяву; показати ковзани; назва казки; казати казку; казати по­
заочі; наказати козака; нав’язувати зустріч; показовий результат; назвати на­
здогад; відрізати мотузок; загубити зошит; закрити заклад; реалізувати задум;
забирати залізо; закритий автовокзал; післязавтра екзамен; залізничний вок­
зал; називати музиканта; зайти в зал; взути взуття; невиразний образ; образ­
ливий вираз; небезпечний механізм; взуттєвий магазин.
11. До поданих слів добери слова з протилежним значенням.
Дозволяти (забороняти); відмикати (замикати); заплітати (розплітати);
відповідь (запитання); відгадка (загадка); вперед (назад); упоперек (уздовж);
вгору (вниз); рано нездібний (здібний); втрата (знахідка); губити (знаходити);
збільшувати (зменшувати); зав’язувати (розв’язувати); взувати (роззувати).
12. Повтори слова з двома звуками [з].
Зозуля, загроза, залізний, залізничник, замазка, залізниця, залоза.
13. Промов реченняу народні вислови та прислів 'я.
Знов закувала зозуля. Закувала зозуля на зорі. Завітав Дід Мороз. Кили­
мом зеленим зазеленіли поля. Зайці обгризали кору. Гризуться, як собаки за
кістку. Високий, як лоза, а дурний, як коза. Або розумно казати, або зовсім мов­
чати. Замерз, як цуцик. Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
14. Відгадай загадку. Слово-відгадку зобрази пальцями руки.

Влітку носить сіру шубу,

Взимку — білого кожуха.
Має з тріщиною губу,
Косі очі й довгі вуха.
(Заєць)

15. Відгадай загадку. Д е стоїть звук [з] у слові-відгадці?

Залізна собачка
Висить і мовчить,
Не гавкає, не кусає,
А в дім не пускає.
(Замок)
Я не він, а він — не я.
Спільне в нас лише ім’я.
(Замок)

107
 Матеріал на диференціацію звуків [з] — [ж]
Цей матеріал потрібен у тому
випадку, якшо дитина до корек-
ційних занять замінювала звук
[з] звуком [ж]. Приступати до
диференціації звуків [з] — [ж]
треба тоді, коли дитина вже доб­
ре вимовляє [з].
1. Відгадай загадку.

Чорний, та не крук,
Рогатий, та не бик.
Летить — дзижчить,
Там, де сяде, любі діти,
Починає землю рити. (Жук)
2. Промов кілька разів.
Ж-3 ЖА-ЗА ЖИ-ЗИ
Ж-Ж-3 ЖО-ЗО ЖЕ- ЗЕ
Ж-Ж-Ж-3 ЖУ-ЗУ ЖІ-ЗІ
3. Послухай та визнач спільний звук.
Гроза, загін, газон, бензин, газета, завод, зброя, газ, гніздо, гарбуз;
Дружба, чиж, багаж, кажан, мережка, життя, жінка, жабеня.
4. Послухай слова, підніми руку, коли почуєш слова із звуком [з].
Забава, їжак, завивка, збірка, жердина, прожектор, азбука, жоржина, гвіз­
док.
6. Зміни подані слова за зразком: жаба — жаби.
Замок — ...; чиж — ...; вуж — ...; ніж — ...; алмаз — ...; грабіж — ...; газ
— ...; рубіж — ....
7. Послухай слова, підніми руку, коли почуєш помилку в словах:
Пасажир, злива, забенятко, зайворонок, зовток, сніжок, зурнал, абажур,
зирафа, дужка.
8. Назви дитинчат.
У зебри — зебренята, а у жирафи — ... (жирафенята). У їжака — ...
(їжаченята), а у кози — ... (козенята). У вужа — ... (вуженята), а у зубра —
... (зубренята).

108
9. Послухай слова, повтори одне з двох.
Облизати — підповзати, обв’язати — обрізати, грозити — довозити, ви­
різати — в’язати, різнобарвний — різнобічний, різкий — різний, лазити —
лазня, привезти — відвезти, наказувати — зобов’язувати, приїзд — проїзд,
ближчий — нижчий.
10. Послухай слова, підніми руку, коли почуєш слова із звуком [ж].
їжак, жар, забава,, завивка, жах, задирка, збірка, жердка, прожектор, аз­
бука, вежа, гвіздок, ескіз, ведмежа, вуздечка, жоржина, береза, валіза, язик,
поклажа.
11. Зміни подані слова за зразком: жаба — жаби.
Кажан — ...; баклажан — ...; багаж — ...; гараж — ...; сторож — ...; сте­
жка — ...; чиж — ...; ніж — ...; грабіж — ...; екіпаж — ...; рубіж — ....
12. Послухай слова, повтори одне з двох.
Подужати — удержати, освіжати — переважати, держатися — набли­
жатися, вижати — дужати, жадати — жалити, бажати — вражати, жарити —
варити, молодіжний — ніжний, вижимати — виживати, потужний — пруж­
ний, переживати — споживати, підхожий — ворожий, служити — пережити,
ближчий — нижчий, розважити — смажити, погожий — схожий, ображати
— виражати.
13. Повтори слова. Склади з ними словосполучення.
Вантаж, вантажний, вивантажувати, навантаження, розвантажити, ван­
тажити, перевантажити, розвантаження.
14. Послухай подані словосполучення. Під час пауз повтори їх.
Дозрілий баклажан; боязкий журавель; вузький жакет; доброзичливий
інженер; далекозорий сержант; зайва одежа; жовтогарячий гарбуз; напруже­
ний візит; жіноча газета; книжковий магазин.
15. Добери до повторюваних складів такі слова, щоб вийшла чистомовка.
ЖА-ЖА-ЖА — ми побачили в у .... ЖИ-ЖИ-ЖИ — ти мені допомо....
ЖИ-ЖИ -ЖИ — ти природу бере.... ОЖ-ОЖ-ОЖ — рушаємо у подор...
ЖУ-ЖУ-ЖУ — книжки я бере... . ЖУ-ЖУ-ЖУ — я горіхи стере...
16. Послухай скоромовки. Повтори кілька разів та вивчи їх напам’ять.
♦ Залізне зубило залізо любило, зубило в залізо залізно залізло.
♦ Золоті жолуді зовсім пожовтіли.
17. Поясни значення народних висловів.
Взявся за гуж — не кажи, що недуж. Хто працює, той і урожай збирає.
Кожний край має свій звичай. Ледачому завжди тяжко. Землю поважай —
вона дасть урожай. Журба точить людину, як іржа залізо. Рідна земля і в

109
жмені мила. На чиїй землі живеш, того й воду п’єш. За двома зайцями поже­
нешся — жодного не впіймаєш. Жити чужим розумом. Сьогодні збережеш,
завтра збережеш, так і вік проживеш. Нема товариша — шукай, а знайшов —
бережи.
18. У яких словах «живе» звук [з], а в яких — звук [ж] ?

110
 Матеріал на диференціацію — [з]
1. Наслідуй.

Сичить гуска: с-с-с. Д зиж чить дзига: з-з-з.

2. Вимов склади.
ЗА-СА АЗ-АС ЗО-СО-ЗО
ЗО-СО УЗ-УС с и -зи -с и
ЗУ-СУ ОЗ-ОС СУ-ЗУ-СУ
ЗИ-СИ ИЗ-ИС ЗА-СА-ЗА
3. Послухай і підніми руку, коли почуєш звук [з].
Пауза, приязний, сосна, пісок, кузов, приязнь, різнокольоровий, сила.
4. Промов слова та порівняй їх вимову і значення.
Ліс — ліз; зріз — зріс; газ — гас; казка — каска; везти — вести; дзвін —
цвіт; дуб — зуб; злива — слива; запас — запис; знати — зняти; сигнал — си­
гналь; супчик — зубчик; сірка — зірка; косити — возити; завод — заводь.
5. Правильно вимовляй слова зі звуками [з] — [с].
Завіса, занавіска, завісити, закреслити, розпис, оазис, самозахист, серйо­
зний, самозванець, записати, сковзати, сковзкий, сльоза, сезон, зміст.
6. Повтори жартівливі чистомовки.
ЗИ-ЗИ-ЗИ — сіно відвези. ЗЕ-ЗЕ-ЗЕ — самоскид зерно везе.
СУ-СУ-СУ — розплела Зіна косу. СИ-СИ-СИ — заморозились носи.
СУ-СУ-СУ — я газету несу. СИ-СИ-СИ — гарбузи свої неси.
7. До поданих слів добери слова з протилежним значенням.
Гасити (запалювати); високий (низький); всередині (зовні); далеко (бли­
зько); стигле яблуко (зелене); прокидатися (засинати); широкі (вузькі), під­
палити (загасити), взутий (босий), мовчати (казати).
8. Послухай речення та під час пауз повтори.
Зазеленіли садки. У сніг заховався звір. Гуска рясочку збирає. До саду за­
прошують гостей. Зустрічаємо весну. Знов забіліли сніги. Замерз у будці пес Сірко.
Скаче спритна кізонька по сніжку. Водій зупинив автобус. Засіяли овес. У Зіни
розсипався рис. Сніг пухнастий землю вкрив. Захар та Зосим — друзі. Листя з де­
рева зривається. Схилились берези безлисті. Замовк соловей. Звір спить у барлозі.
111
 ЗВУК [зг]

Характеристика звука [з ']

ПРИГОЛОСНИЙ
ДЗВІНКИЙ
[зі ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ
ЩІЛИННИЙ
М ’ЯКИЙ

Артикуляція звука [з 9]
♦ Губи розтягуються в посмішку;
♦ зуби злегка розкриті (трохи оголені);
♦ кінчик язика нижніми зубами, а передня частина спинки язика під­
німається до твердого піднебіння, внаслідок чого звужується щіли­
на, по якій проходить струмінь повітря;
♦ м ’яке піднебіння закриває прохід повітря через ніс;
♦ голосові зв ’язки вібрують, тобто звук вимовляється з участю голосу.
Вади вимови: звук [з'] інколи замінюється глухим звуком [с'].
Ма серіал на закріплення вимови [з ']
1. Промов кілька разів склади.
ЗІ-ЗІ-ЗІ зя -зя -зя
2. Промов слова та порівняй їх вимову і значення.
Мороз — морозь; перелаз — перелазь; завод — заводь.
3. Поясни подані вислови. Коли так говорять ?
Зірки з неба хапати. Зірок не хапає з неба. Зірка першої величини. Зоря­
ні брати. Зоряна година.
4. Скоро мовлю скоромовку.
• Коза у лузі — лоза у тузі. • Семен сіно не довіз.
Бери лозу — жени козу. Лишив сани, узяв віз.
• Поливала сливу злива — • Я стрибаю, наче кізка,
не боялась зливи слива. На плечі танцює кіска.

112
 З В У К [ц]
Характеристика звука [ц]

ПРИГОЛОСНИЙ
ГЛУХИЙ
ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ
ЗМИЧНО-ЩІЛИННИЙ (африката)
ТВЕРДИЙ

Артикуляція звука [ц]

♦ Губи витягнуті в усмішку.
♦ Зуби злегка розкриті (трохи оголені).
Звук складається з важкої артикуляції — злиття звуків [т] і [с]. Тому
спочатку кінчик язика схилений і торкається нижніх зубів, а передня частин­
ка язика притиснута до альвеол, середня частина вигнута до твердого підне­
біння (як при [т]). Звук закінчується щілинним елементом (як при [с]), котрий
звучить довго. Холодний видихуваний струмінь повітря проривається крізь
смичку. М ’яке піднебіння підняте до задньої стінки гортані та закриває про­
хід повітря через ніс. Голосові зв’язки не вібрують.
Неправильна вимова [ц] дітьми спостерігається у таких формах:
♦ звук [ц] дитина зовсім не вимовляє;
♦ звук [ц] замінюється [с], [ч], [т].
Підготовча робота подібна до роботи з формування вимови [с].
До роботи з формування правильної вимови звука [ц] можна приступа­
ти тоді, коли дитина вже навчилася правильно вимовляти звук [с].
Постановка звука [ц]
Звук [ц] викликається методом звуко­
наслідування. Застосовують і такий спосіб
(найбільш поширений і результативний):
дитині пропонують вимовляти склад атсу
вимовляючи останній звук довго з приди­
хом. Також дитині можна запропонувати
послідовно вимовляти звуки [т] — [с], спо­
чатку з паузою на видих, а потім обидва
звуки вимовляти злито: [тс], без паузи (тс-
тс-тс-ц-ц).

113
1. Промов склади та слова зі звуком [ц].
АЦ-АЦ — палац АЦ- АЦ — абзац
ИЦ-ИЦ — шприц АЦ-АЦ — матрац
2. Промов жартівливі чистомовки.
АЦ-АЦ-АЦ — будували ми палац. АЦ-АЦ-АЦ — вибивали ми матрац.
ЦЕ-ЦЕ-ЦЕ — виглянь у віконце. ЦЕ-ЦЕ-ЦЕ — кругле блюдце.
ИЦ-ИЦ-ИЦ — не чіпай, Олено, шприц. ЦЕ-ЦЕ-ЦЕ — вітер дме в лице.
АЦ-АЦ-АЦ — будували там палац. ЦЕ-ЦЕ-ЦЕ — золоте яйце.

114
 ЗВ У К [ ц 9]

Характеристика звука [ц 9]

ПРИГОЛОСНИЙ
ГЛУХИЙ
ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ
ЗМИЧНО-ЩІЛИННИЙ (африката)
М ’ЯКИЙ

Артикуляція звука [ц 9]
♦ Губи витягнуті в усмішку;
♦ зуби злегка розкриті (трохи оголені).
Звук складається з важкої артикуляції — злиття звуків [т'] і [с']. Тому
спочатку кінчик язика торкається нижніх зубів, передня частинка язика при­
тиснута до альвеол, а середня частина вигнута до твердого піднебіння (як при
[т']). Звук закінчується щілинним елементом (як при [с']), котрий звучить до­
вго та м’яко, бо середня частина язика вигнута до м’якого піднебіння. Холо­
дний видихуваний струмінь повітря проривається крізь змичку.
М ’яке піднебіння підняте до задньої стінки гортані та закриває прохід
повітря через ніс. Голосові зв’язки не вібрують.
До роботи по вихованню правильної вимови[ц'] можна приступати тоді,
коли дитина вже навчилася правильно вимовляти інші свистячі звуки.
Постановка звука [ц 9]
Звук [ц'] викликаємо звуконаслідуван­
ням. Вимова пом’якшеної африкати [ц'] успі­
шно формується у сполученнях зі звуком [і]
— ці, ЦІ.

Кличуть курчаток: ціп-ціп.

Матеріал на закріплення вимови [ц 9]

1. Промов склади та слова зі звуком [ц '].
ЦІ-ЦІ-ЦІ ЦЯ-ЦЯ-ЦЯ ЄЦЬ-ЄЦЬ ЕЦЬ-ЕЦЬ

115
 Заєць, окраєць, місяць, охоронець, очевидець, переможець, ремінець,
перець, продавець, горобець, ранець, молодець, кінець, купець, поплавець,
убивець, олівець, плавець, хребець, гребінець, мудрець, жнець, палець, хло­
пець, фахівець, жеребець, хвацький, хижацький, ціна, ціль, цілина, цільний,
ціпок, цілющий, цінний; нація, окупація, операція, навігація, механізація
2. Промов жартівливі чистомовки. Вимовляй чітко звук [ц'].
ЕЦЬ-ЕЦЬ-ЕЦЬ — цвірінькав горо- ЦЯ-ЦЯ-ЦЯ — дай-но олівця,
бець. ЕЦЬ-ЕЦЬ-ЕЦЬ — я буду молодець.
ЕЦЬ-ЕЦЬ-ЕЦЬ — купували гребінець. ЦІ-ЦІ-ЦІ — квітки чорнобривці.
ЦЯ-ЦЯ-ЦЯ — гарна мильниця. ЦІ-ІДІ-ЦІ — підбери папірці.
ЦІ-ЦІ-ЦІ — м’які лапки в киці. ЦІ-ЦІ-ЦІ — збираю полуниці.
ЦІ-ЦІ-ЦІ — заграв цап на балалайці.
3. Що зображено на малюнках ? Порахуй кількість складів у кожному слові.

116
4. Відгадай загадки.
♦ П ’ять комірчин, а одні двері. (Рукавиця)
♦ До рота попав, там і пропав. (Цукор)
♦ Білий, а не сніг, твердий, а не камінь. (Цукор)
♦ Два пани наділи одні штани. (Ножиці)
♦ Має шкір сім, витирає сльози всім. (Цибуля)
♦ Утрьох їдуть братці верхи на конячці. (Пальці, олівець)
• Я маленький, я вухатий, • Я вухатий ваш дружок,
Попелястий, волохатий. В мене сірий кожушок,
Я стрибаю, я тікаю, Куций хвостик, довгі вуса,
дуже куций хвостик маю. (Заєць) Я усіх-усіх боюся. (Заєць)

• У двох матерів • 3 ногами, а без рук,

аж по п’ять синів. з боками, а без ребер,
Разом народилися, зі спиною, а без голови. (Стілець)
на весь вік здружилися. (Пальці)

• Невеличкі дві хатинки, По п’ятеро синів —

в них м’які і теплі стіни. дбайливих парубків —
По п’ять братиків малих у двох сестер-матусь.
проживає в хатинах тих. (Рукавиці) Всі люблять їх чомусь. (Пальці)

• Плету хлівець • Зубата щука іде через ліс,

на четверо овець, зубів багато,
а на п’яту окремо. (Рукавиця) а нічого не їсть. (Гребінець)
5. Знайди у віршику слова, які однаково вимовляються і пишутьсяу але
мають різні значення.
Носить півник-співунець
на голівці гребінець.
Гребінцем тим, знає кожний,
причесатися не можна.
А у мене, а у мене
Є гребіночка рожева.
Я нікого не прошу, —
Сам голівку причешу.

6. Знайди «загублене» слово та встав його у віршик, утворивши риму.

♦ Сійся жито і пшениця — буде дітям ... (паляниця, криниця).
117
 ♦ Цвірінь-цвірінь — сів я на хлівець, звати мене ... (папірець, гребі­
нець, горобець).
♦ У Гриця в руці два червоні... (прапорці).
7. Пограй з дорослим у гру « Чого не стало?».
Баранець — баранця, рушниця — ..., ранець — ..., хлопець — ..., олівець
— ..., місяць — .., горобець — ..., папірець — ..., рукавиця — ..., палець — ...,
гребінець — ....
8. Назви свійських тварин із звуком [ц]. (Вівця, телиця, киця.)
9. Назви посуд, який м а су назві звук [ц]. (Сільниця, цукорниця, перечниця.)
10. Назви слово, протилежне за значенням.
Ледачий — (іпрацьовитий), початок — {кінець), відпочинок — {праця),
глупець — (мудрець).
11. Повтори речення.
Гриць малює олівцем. Грицю подарували ранець. Лікар робить опера­
цію хворому. Горпина загубила гребінець і мильницю. Хлопець вигнав вівцю
і телицю на зелену травицю. Олена з’їла дві цукерки. Ганна поклала олівці у
ранець. Вранці липа зацвіла. На ялинці були гостинці. Гарно вранці на річці.
Під вікном весело цвірінькали горобці. Цікава конструкція. Цінна колекція.
12. У яких словах «живе» звук [ц], а в яких — [ц[]?

/?■ ______ % ____.

j Т
УЧЛ

118
 Матеріал на диференціацію звуків [ц] — [с] — [ц 9]
Цей матеріал потрібен тоді, коли дитина до занять замінювала звук [ц]
звуком [с]. Він спрямований на розвиток фонематичного слуху, тобто вміння
відрізняти звуки за моторними ознаками.
1. Промов чітко звуки, склади і слова.
Ц-С ЦА-СА ЦУ-СУ ЦЕ-СЕ
Ц -Ц-С ЦО-СО Щ-СІ ЦИ-СИ
Царство, процес, місцевий, циганський, дисципліна, цистерна, місце,
лисиця, конституція, цуратися, цитрусовий, станція, місяць, стілець, гости­
нець, східці, ситець, цвісти, спідниця, мисливець, пластівці.
2. Повтори чистомовки.
ЦІ-ЦІ-ЦІ — заграли сонця промінці. ЦЕ-ЦЕ-ЦЕ — знесла курочка яйце.
ЦІ-ЦІ-ЦІ — граю я на скрипочці. ЦЕ-ЦЕ-ЦЕ — сходить сонце.
3. Повтори народні порівняння. Як ти розумієш такі слова?
Сяє, наче сонце. Ясний, як місяць. Зимове сонце — як мачушине серце.
Крутить, як циган сонцем. Ясний, як сонце. Замерз, як цуцик. Грається, як
киця мишею. Лякливий, як заєць, а шкодливий, як киця. Пишається, як заєць
куцим хвостом.
4. Повтори вислови.
Молодець проти овець, а проти молодця — сам вівця. Не брудни кри­
ниці, бо схочеш водиці. Як багато птиць, не буде гусениць. Хто за все бе­
реться, тому нічого не вдасться. Гай і водиця — брат і сестриця! Землю сонце
прикрашає, а людину праця. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Яка пшениця, така й паляниця. Паляниця — хлібові сестриця.
5. Поміркуй.
Хлопець-першокласник, ідучи зі школи додому, заблудився.
— На якій вулиці ти живеш? — запитав його міліціонер.
— Я живу не на вулиці, а в будинку! — ображено відповів хлопчик.
А як би ти відповів на запитання міліціонера?
6. Дай відповідь на запитання-жарт.
♦ Що сходить без насіння? {Сонце)
7. Додай хвіст слова до рядків вірша Тамари Коломієць.
♦ Ішла весна-красна у синій хус...(танці).
♦ Несла весна-красна у скриньці гос...(танці).
♦ Ягнятам — тра...(вицю), гусятам — во...(дицю),
♦ Каченятам — ряс...(ку), а малятам — лас...(ку).

119
8. Відгадай загадки.
♦ На небі біліє, світить, а не гріє. (Місяць)
♦ Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. (Сонце)
♦ В одній бочці два тіста, а не змішуються. (Яйце)
♦ Маленький хлопчик у шапці ходить. (Цвях)
♦ Червоний Макар по полю скакав, а в борщ попав. (Перець)
♦ У нього є чотири ніжки, та ходить не вміє пішки. (Стілець)
• Ой, за лісом, за пралісом, • Всі його люблять,
Золота діжа сходить. Всі його чекають,
Гріє, гріє припікає. А хто поглянуть хоче —
Всіх у воду заганяє. (Сонце) Вмить прижмурить очі. (Сонце)

• В темнім лісі проживає, • 3 неба диво золоте

Довгий хвіст пухнастий має. І світить нам і гріє.
їй на місці не сидиться, Ніщо без нього не росте,
А зовуть ї ї ... (лисиця) І всяк йому радіє. (Сонце)

• Невеличка хатка. • Чорний Іванчик,

Там живуть малятка. Дерев’яна сорочка.
Ми їх, гостроносих, Де носом поведе —
у портфелях носимо. (Олівці) Замітку кладе. (Олівець)

• Наче пташка, він летить • У коробці спочивають.

І реве, тріщить, кричить,
Бо не може тихо.
Є два колеса у нього,
Сила й швидкість також є,
Має ім’ячко своє. (Мотоцикл)
Убрання барвисте мають.
І загострені кінці.
На папері слід лишають,
А зовуться — ... (олівці).

120
 Матеріал на диференціацію звуків[ц'] — [ч] — [ц]
Цей матеріал потрібен тоді, коли дитина до занять замінювала звук [ц]
звуком [ч]. Він направлений на розвиток фонематичного слуху, тобто вміння
відрізняти звуки за акустичними ознаками.
1. Вправляємось у звуконаслідуванні.
Горобейчики сіренькі
Зацвірінькали тоненько:
— Ців, ців, ців.
2. Промов склади.
ЧА-ЦА ЧУ-ЦУ АЦ-АЧ УЦ-УЧ
ЧО-ЦО ЧИ-ЦИ ОЦ-ОЧ ИЦ-ИЧ
3. Повтори чистомовки.
ЦІ-ЦІ-ЦІ — ремінець в руці.
ЕЦЬ-ЕЦЬ — подув сильний вітерець.
ЦЮ-ЦЮ-ЦЮ — вийду за околицю.
ЧЕ-ЧЕ- ЧЕ — сонце пече.
4. Кому що потрібно?
Сіно — кому? (Козі.) Травиця — кому? (Баранцям та вівцям.) Ковбас­
ка — кому? (Киці? собаці.)
5. Послухай та визнач спільний звук у словах.
Річниця, робітниця, щипці, рушниця, одиниця, позиція, різниця; овочі,
кочерга, наволочка, луночка.
6. Яке слово «зайве» у рядку?
Гусак, гуска, гусениця, гусенята.
7. Підкажи «загублене» слово у римованому рядку.
А Софійка у віконце виглядає, наче ... (сонце).
На галявині, в травиці, скрізь ростуть см ачні... (суниці).
8. Послухай слова і підніми руку? коли почуєш слова із звуком [ц'].
Курча, праця, околиця, палиця, полуниця, подробиця, овочі, пальчик.
9. Повтори словосполучення.
Шипшиновий цвіт; спідниця у цяточку; безшумна вентиляція; чорний
олівець; шовкова спідниця; дешевий цукор; незручна рушниця; чужа телиця;
чудовий поплавець; кип’ячений шприц; цікава ручка; жіноча спідниця.

121
 Матеріал на диференціацію звуків [ц] — [т] — [ц г]
Цей матеріал потрібен тоді, коли дитина до занять (за цим посібником)
замінювала звук [ц] звуком [т].
1. Промов звуки та вклади.
Ц-Т ЦА-ТА ЦУ-ТУ ЦИ-ТИ ЦА-ТА-ЦА-ТА
Ц-Ц-Т ЦО-ТО Щ-ТІ ЦЕ-ТЕ ЦУ-ТУ-ЦУ-ТУ
2. Повтори чистомовки.
ТУ-ТУ-ТУ — вулицю мету. ЦІ-ЦІ-ЦІ — замерзають пальці.
ІТ-ІТ-ІТ — дуже гарний цвіт. ЦЯ-ЦЯ-ЦЯ — ти кидаєш папірця.
ЦЕ-ЦЕ-ЦЕ — вітер дме в лице. ТО-ТО-ТО — діти грають у лото.
3. Правильно вимов слова.
Матрац, танець, цвинтар, цінити, цілувати, цілити, процент, цяцька, обі­
цянка, п’ятниця, цятка, таблиця, концерт, акцент, теплиця, центр, цитрина,
дефіцит, таємниця, працювати, цокати, цитата, юнацтво, цвірінькати, рецепт,
цвітіння.
4. Послухай слова і підніми руку, коли почуєш слова зі звуком [ц].
Вранці, вібрація, танк, ерудиція, редакція, розцінка, трактор, інфекція/
інформація, порція, колекція, оцінка, реакція, тополя, цілий, реалізація.
5. Визнач перший і останній звук.
Творець, циферблат, цвіт, цемент, цокіт.
6. Підкажи слово.
Сіль кладуть у сільницю, для цукру використовують ... (цукерницю),
для кави — ... (кавницю), для цукерок — ... (цукерницю).
7. Повтори скоромовку.
♦ Тридцять три вагони в ряд тараторять, торохтять.
8. Відгадай загадки.
• У нашої бабусі • Цап, цап по полю басує,
сидить звір у кожусі. з цапенятами гарцює,
Біля пічки гріється, доти буде гарцювати,
без водички миється. (Кіт)• поки вовк не стане спати.
(Місяць та зорі)
• Летіла птиця по синьому небі, • Красна дівиця сидить у темниці,
розпустила крила і сонце закрила. зелена коса на вулиці. (Морква)
(Хмара)

122
 ЗВУКИ [дз], [ДЗ'1

Характ ерист ика звуків [дз], [дз9]

ПРИГОЛОСНИЙ
ДЗВІНКИЙ
[ДЗ] ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ
ЗМИЧНО-ІЩЛИННИЙ (африката)
ТВЕРДИЙ

ПРИГОЛОСНИЙ
ДЗВІНКИЙ
ПЕРЕДНЬОЯЗИКОВИЙ
ЗМИЧНО-ЩІЛИННИЙ (африката)
М ’ЯКИЙ

А рт икуляція звуків [дз], [дз9]

♦
Губи і зуби набувають положення наступного голосного;
♦
кінчик язика зімкнений з нижніми зубами, передня частина спинки
язика утворює з верхніми зубами й альвеолами зімкнення, яке плав­
но переходить у щілину;
♦ .м’яке піднебіння закриває прохід повітря через ніс;
♦ голосові зв’язки вібрують, тобто звук вимовляється з участю голо­
су.
Неправильна вимова [дз], [дз'] дітьми спостерігається у таких формах:
♦ звуки [дз], [дз'] дитина зовсім не вимовляє;
♦ звуки [дз], [дз'] замінюється звуками [з], [ц], [д].
Підготовча робота подібна до роботи зі звуком [ц].
До роботи з формування правильної вимови цих складних звуків можна
приступати тоді, коли дитина вже навчилася правильно вимовляти [з].

123
 Постановка звуків [дз], [дз']
Звуки [дз], [дз'] викли­
каються методом звуко­
наслідування. Дитині
пропонують виділити
звук з речення, у якому
[дз] становить окреме
слово (іноді цього буває
досить). Традиційним є
Бриніла бджілка:
дзу-дзу. прийом використання
сполучення (адз). Дитині
пропонують
вимовляти це сполучення повільно, потім швидше, поки д і з не зіллються. Ви­
користовують і такий спосіб постановки: при включенні голосових зв’язок на
звук [тс] утворюється дзвінкий [дз].
Пам’ятайте, що потрібно робити плавний
перехід від зімкненого [д] до щілинного [з], не
утворюючи вибуху, характерного для [д]. Не
допускайте роздільної вимови.
Вимова м’якої африкати [дз'] формується
у сполученні з голосним [і].
1. Наслідуй. Дзень-дзень — дзвенять
бджілки цілий день.
2. Послухай і повтори під час паузи.
ДЗО-ДЗУ-ДЗЕ ДЗУ-ДЗЕ-ДЗИ ДЗЬО-ДЗО
3. [дж] та [дз] запам’ятай, одним звуком промовляй.
Джерело, ходжу, бджола, дзьоб, дзвіночки, дзеркала.
4. Відгадай загадки, промов правильно відгадки.
• Як подивишся на нього, • Можу довго на доріжці
Побачиш в нім себе самого. На одній крутитись ніжці.
Таким, яким буваєш. А спинюся хоч на мить —
Що це, друже? Відгадаєш? (Дзеркало) Враз лягаю відпочить. (Дзига)

• Є чарівник у школі в нас. • Хто, діти, нас не знає?

Озветься — тиша йде у клас, Ми у лісі проживаєм,
Озветься ще раз — гомін. Дзвоном сонце зустрічаєм,
Не спізніться на урок — Маєм гарні, сині очки,
Нам голос подає ... (дзвінок). Називаємось... (дзвіночки).

124
• З-під землі біжить водичка, • Білі зуби маю,
Але це не озерце. Та усі ховаю;
Не струмочок і не річка, Довгі коси маю,
А цілюще ... (<джерельце). Та не заплітаю. (Кукурудза)
5. Вправляйся у вимові [дж] і [дз].
♦ Дзвенить дзвінок, лунає, усіх дітей скликає.
♦ Джміль, оса та бджілка — от і вся лічилка!
♦ Я — джміль — жу-жу! Розжену, кажу!
6. Прочитай вірш. Спробуйте зробити пальцями рук фігурку бджоли..
Прилетіла бджілка,
Затремтіла гілка!
Довго чулось поблизу:
— Дзу-дзу-дзу.
В. Бичко

7. Послухай та перекажи оповідання М. Щепенка «Ґудзик».

У Петрика від пальта відірвався гудзик. Він пішов додому, знайшов го­
лку з ниткою і пришив його. Коли Петрик вийшов на вулицю, його товариш
Павлик почав кепкувати над тим, що Петрик погано пришив гудзик. Петрик
пішов додому. Відрізав ґудзик і вже пришив його так, як треба.
Через кілька днів відірвався ґудзик у Павлика від штанів. Павлик пішов
додому. Руками він підтримував штани. І, думаєте, пришив ґудзик? Ні! Він
сів біля вікна і чекав маму. Сам пришити ґудзик Павлик не вмів.
8, Вправляйся у вимові.[дз].
• Муха цілий день дзижчала, • Дрібнесенькі дзвіночки,
Павуку надокучала. Неначе воскові,
— Не дзижчи, — він каже мусі, Нанизані рядочком
Бо дзвенить мені у вусі. На довгому стеблі.
• Ґу-іу-ґу, ґу-ґу-гу, • Раз, два, три, чотири,
Дзигу зараз заведу, Козі дзвоника вчепили.
Дзиґа, дзига, поспішай, Коза бігає, кричить,
Кого хочеш обирай. Просить дзвоник відчепить.

125
 ЗАДНЬОЯЗИКОВІ ЗВУКИ
ЗВУК [к]

Характеристика звука [к]

Артикуляція звука [к]

♦ губи напіввідкриті в легку усмішку;
♦ зуби злегка відкриті (трохи оголені);
♦ кінчик язика знаходиться біля нижніх зубів, але не торкається їх,
передня та середня частини спинки язика схилені. Задня частина
піднята та притиснута до м’якого піднебіння (на межі твердого та
м’якого піднебіння). Бічні краї язика ледве торкаються м’якого під­
небіння;
♦ м ’яке піднебіння підняте до задньої стінки гортані, закриває прохід
повітря через ніс;
♦ голосові зв’язки розімкнуті, не вібрують, звук вимовляється без
участі голосу; видихуваний струмінь повітря прориває змичку між
задньою частиною спинки язика і м’яким піднебінням. Видих силь­
ний.
♦ Найчастіше трапляються такі вади вимовляння звука [к]:
♦ пропуск його у словах (заміна клацанням голосових зв’язок);
♦ заміна звуками [т], [х].
Порушення задньоязикових звуків бувають, якщо в дитини: недорозви­
нутий фонематичний слух; вузьке, високе м ’яке і тверде піднебіння; пору­
шення іннервації, слабкість окремих м’язів язика; незначне зниження фізич­
ного слуху.
Постановка звука [к]
Постановку звука [к] починають з показу правильної артикуляції для її
наслідування. Увагу дитини скеровують на те, що при вимові [к] утворюєть­
ся поштовх струменя видихуваного повітря. Це можна відчути на тильній

126
сто-роні долоні руки, приклавши її до шиї (чи рота), при вимовлянні цього
звука. Якщо це не дає бажаних наслідків, застосовують такий спосіб (най­
більш поширений і результативний): дорослий пропонує дитині вимовляти
склад ТА, а сам за допомогою шпателя (зонда, пальця) натискає на передню
частину спинки язика, послідовно штовхаючи її в глибінь рота (піднімає зад­
ню частину спинки язика до м’якого піднебіння): та-та-тя-тя-кя-кя-ка-ка.
Механічна допомога поступово послаблюється, а з часом і зовсім усува­
ється.
Матеріал для закріплення ви м о ви [к]
1. Наслідуємо. Відгадай загадки.
Що за птиця? Ходить півник на подвір’ї,
Людей не боїться, розпушив своє він пір’я.
не літає високо, Походив він по піску,
а співає: «Ко-ко-ко». (Курка) закричав... (кукуріку!).
♦ Кури розмовляють: ко-ко-ко.
♦ Півень кукурікає: кукуріку!

2. Промов склади.
КА-КА-КА-КА АКА-УКА-ОКА-ІКА КА-КУ-КО-КИ
КО-КО-КО-КО УКА-ОКА-ІКА-АКА КУ-КО-КИ-КА
КУ-КУ-КУ-КУ ОКА-ІКА-АКА-УКА КО-КИ-КА-КУ
КИ-КИ-КИ-КИ ІКА-АКА-УКА-ОКА КИ-КА-КУ-КО
3. Виразно промовляй склад ка у словах.
Кабіна, кавун, кажан, казан, калач, календар, калюжа, камера, камінь,
капля, какао, каприз, карий, каса, карнавал, карусель, касир, кафе, калина, ка­
лоша, караван, канал, карниз, каченя, кашель, кашне; барикада, бокал, вими­
кач, блокада, друкарка, друкарня, наказ, пекар, перукар, перукарня, рукав, ці­
кавий, дзеркало, ескадра, маскарад, мешканець, паркан.
4. Додай склад ка, щоб утворилось слово.
Азбу..., бай..., бал..., безпе..., біл..., буль..., видел..., блуз..., вішал...,
внуч..., вуд..., волош..., дам..., двій..., діж..., доч..., дош..., дуж..., думка, жін...,

127
лас..., замаз..., запис..., зачіс..., зір..., лай..., лан..., лус..., люль..., ляль..., мар...,
іду.., мис..., мереж..., мір..'., музи..., му..., мураш..., оболонь..., оброб..., опі...,
мімі..., ополон..., оран..., оцін..., пап..., пасі..., плів..., пелюш..., перу..., пил...,
подя....
5. Повтори слова.
Балалайка, байдарка, вівчарка, вуздечка, занавіска, здалека, землянка,
парасолька, барикада, рукавичка, пірамідка, навичка, наука, небезпека, обби­
вка, описка, коршак, ознака, коса, косар, косинка, космос, кошеня
КО: Кобзар, ковадло, коваль, ковдра, ковзани, ковзаняр, кожний, коза,
козак, койка, кокос, колекція, колесо, коли, колиска, коліно, колір, коло, ко­
лода, колодязь, колона, колонія, колос, колючка, кома, командир, комашка,
комбайн, комбайнер, комедія, комір, комісія, космічний, компанія, конвалія,
коноплі.
КУ: кубок, кузня, кузов, кукурудза, куля, кульбаба, купа, купання, купе,
курс, купець, куріпка, курка, курча, курява, курячий, куций, кучер, кучеря­
вий, кущ; маскування, міркування, молекула, м ’якуш, дискусія, окуляри, за­
кулісний, евакуація, блискучий, секунда, фокус, цвіркун; довіку, збоку, змал­
ку, зранку. Вимов наведені слова.
КР: кравець, краєвид, країна, край, крам, крамниця, кранівник, крапка,
крапля, краса, красномовний, крейда, крем, креслення, крига, криза, крик,
криниця, кришка, кріль, крім, кріплення, крісло, кров, крок, кролик, крона.
КЛ: клас, клен, клин, клініка, кладка, кладовище, кліщі, клоун, клуб,
ключка; бінокль, виклик, вулкан, запеклий, наклеп, наприклад, першоклас­
ник, полк.
6. Повтори слово і скажи, на який склад падає наголос.
Балкон, декорація, абрикос, закон, навколо, перешкода, підкова, рако­
вина, цукор.
7. Промовляй правильно слова.
КЕ: кермо, океан, факел, цукерка.
КИ: килим, кипарис, кисень, їдкий, боязкий, бридкий, всякий, вузький,
дале-кий, дзвінкий, дикий, жаркий, закид, мілкий, міський, самоскид, байди­
ки, на-вушники, брюки, вершки, веснянки, мовчки, навпаки, навпомацки,
оплески.
[К']: ківш, кілька, кільце, кінець, кінь, кішка, навкіс, сінокіс, окіп, закін­
чення, наперекір, розкіш, спокій.
8. Добери до слів рими. Послухай можливі варіанти відповіді й повтори.
Мишка — ... (кішка, ніжка, доріжка). Пташка — ... (ромашка, комашка,
Чебурашка). Сашка — ... (чашка, шашка). Лисичка — ... (сестричка).

128
9. Назви предмети, зображені на малюнках. Д е міститься звук [к]: на
початку, в кінці чи в середині слова?

129
10. Добери ознаки до предметів та явищ.
Сніжинка (яка?) — ... (пухнаста, біла, холодна, срібна, велика, мала).
Сонечко (яке?) — ... (велике, світле, яскраве, тепле, жовте, золоте, слі­
пуче, гарне).
Бурулька (яка?) — ... (холодна, біла, товста, довга, прозора, тонка).
Яблуко (яке?) — ... (маленьке, смачненьке, жовтеньке, кисленьке).
11. Послухай словосполучення та повтори під час паузи.
Блискуча куля; кучерявий кущ; надокучливий кучер; боязкий кінь; за­
кулісний цвіркун; вузькі брюки; їдкий кисень; дзвінкі оплески.
12. Відгадай загадку-добавлянку. Зобрази відгадку за допомогою пальців руки.

Хто з хвостиком і з вушками?

У кого лапки з подушками?
Як ступа, ніхто не чує.
Тихо, крадучись, полює.
І маленькі, сірі мишки
утікають геть від ... (кішки).

13. Склади зі слів словосполучення.

Космічний ... (кузов, корабель, цвіркун);
Кольорова... (кулька, щока, пасіка);
колючий ... (плакат, корал, кавун);
корисливий ... (козак, ковзаняр, корінь);
корисний ... (абрикос, шоколад, камінь);
14. Повтори жартівливі чистомовки.
КА-КА-КА — я дивлюсь на жука. КО-КО-КО — ми їмо яблуко.
КА-КА-КА — нова іграшка. КИ-КИ-КИ — всі дивились залюбки.
КА-КА-КА — ось вона яка. КИ-КИ-КИ — в полі гарні буряки.
КО-КО-КО — у корови молоко. КИ-КИ-КИ — у нас іграшки.
КО-КО-КО — Коля п'є молоко. КА-КА-КА — сильна в Павлика рука.
КІ-КІ-К1 — в лузі коники прудкі. КУ-КУ-КУ — підніму руку.
КИ-КИ-КИ — пограймо в шашки. КИ-КИ-КИ — ми любимо цукерки.
15. Послухай слова, підніми руку, коли почуєш слова із звуком [к].
Кажан, сом, забава, завивка, задирка, щавель, збірка, співанка, суперечка.
16. Добери до слів зменшувально-пестлив форми..
Син — синок, кінь — ..., кукурудза — ..., куля — ..., кульбаба — ..., ко­
лесо — ..., колиска — ..., каченя — ....

130
17. Послухай і повтори під час паузи склади та слова.
УК-УК-УК — бук. ЕК-ЕК-ЕК — чек. ОК-ОК-ОК — пісок.
АК-АК-АК — мак. ІК-ІК-ІК — вік. ИК-ИК-ИК — язик.
УК-ОК-АК ИК-ІК-ЕК Ж -Ю К-ЕК
ОК-АК-УК ЕК-ІК-ИК Ю К-ЕК-Ж
18. Відгадай загадку. Зобрази відгадку за допом огою пальців руки.
♦ Летить — виє, сяде — землю риє. (Ж ук)
♦ Не мотор, а гуде, не пілот, а летить. (Ж ук)
♦ Чорний, та не крук,
Рогатий, та не бик.
Шість ніг без копит,
Летить — дзижчить. (Ж ук)
19. Вимов скоромовку.
Я жук, я жук,
Я тут живу.
Весь час дзижчу:
«Жу-жу, жу-жу!»
20. Повтори слова.
УК: брук, бук, внук, жук, звук, павук, розшук,
каблук, сук; буква, сукно, сукня; уклад, українець, українка, укривало.
ОК: білок, блок, бочонок, будинок, бузок, ватажок, випадок, візерунок,
вінок, внаслідок, внесок, волосок, дарунок, дзвінок, жовток, заголовок, за­
мок, зв’язок, значок, мішок, морок, наслідок, носок, оладок, присок, пучок,
ранок, ринок, рисунок, рубанок, рядок, сніданок, шлунок; вокзал, окраєць,
окраїна, окраса, окремий, окріп, окунь
АК: брак, бурлак, всмак, держак, дивак, жебрак, байрак, злак кулак,
знак, їжак, однак, пішак, рак, співак, шлак, юнак, мак; заклад, заклик, закрій­
ник.
21. Д одай «хвіст», щоб ут ворилося слово, що кінчається звуком [к].
ИК: бавов...(ник), буб...(лик), ву...(лик), будиль...(ник), я...(зик), ва­
ре...(ник), вироб...(ник), відмін...(ник), рав...(лик). ві...(ник), віс...(ник),
влас...(ник), пря...(ник), іменин...(ник), льодя...(ник).
22. П овт ори слова і вкаж и наголошений склад.
Пасок, рушник, посібник, суперник, мікроб, мікрофон, земляк, співак,
околиця.
23. Зміни подані слова за зразком : пюк-люки.
Віники — ..., льодяники — ..., чеки — ..., пряники — ..., рудники — ...,
рушники — ..., ящики — ..., синяки — ..., будяки---... .

131
24. Послухай слова , зверни ува гу , як зміна перш ого звука творить нове сло­
во. П овт ори правильно всі рядки слів.
Мак — рак — бак — лак — гак — так.
Сік — бік — рік — вік — лік — пік — тік.
25. Відгадай загадки.
♦ Не людина, а живе у хатці. (Шпак)
♦ Стоїть півень на току в червоному ковпаку. (Мак)
• Швець — не швець, • Лиш торкнися до колючок —
Кравець — не кравець, Він згорнеться у клубочок.
Тримає в роті щетинку, Не вгадаєте ніяк?
а в руках ножиці. (Рак) Підказати? Ц е ... (їж ак)
• Гостроносий і малий, • Як горобчик, цвірінчить,
Сірий, тихий і не злий. Мов сорока, скрекотить,
Вдень ховається, вночі — А ще інколи бува,
Йде шукать собі харчі. Що кричить, немов сова!
Сам з голочок, Хто ж виспівує отак?
А зветься ... (їж ачок ). Та то ж так співає ... (шпак ).
• Вісім ніг, вісім рук • Має клешні й довгі вуса,
Вишивають шовком круг. Я і сам його боюся,
Мух запрошують на торг: Бо щипає, мов гусак,
— Гей, купуйте, мухи, шовк! (Павук)• Ну, а звуть щупаку ... (рак).
• Чорний, та не крук, • їжу сам собі знаходить,
Рогатий, та не бик. Живе всюди: біга, ходить.
Шість ніг без копит, А коли зима біжить,
Летить — дзижчить. (Ж ук) Клубочком згорнеться і спить. (їжак)
• Спить на ліжку • Я шепчу веселі сни,
Біла сплюшка. Тільки ти скоріш засни.
В неї є чотири вушка, Всі кладуть мене під вушко,
Всі цю сплюшку звуть ... (подушка). Бо на те я і ... (подушка).

132
26. Прочитай вірш. Чітко вимовляй слова зі звуком .[к].
Жабенятка
Там, де річка в’ється в полі,
жабенята вчаться в школі.
І щоранку під кущем
квукви вчать за кукварем.
А під вечір всім кваквасом
«Ква-ква-ква» співають басом.
Це ж всі жаб’ячі слова
Починаються з ...«ква-ква».
(Т. Лисенко)
27. Відгадай загадки. Знайди «дивні» слова.
♦ Сини в шапках , а татко — ні. {Дуб і ж олуді
♦ Маленький хлопчик у шапці ходить. (Цвях)
♦ Літом у шубі, а зимою шапку одягає. (Дерево)
♦ Під одною шапкою чотири братики стоять. (Стіл)
• Маленький, чепурненький, • Живе собі один батько
Крізь землю пройшов, І тисячі синів має,
Червону шапочку знайшов. (Гриб) Всім шапки справляє. (Дубу ж олуді)

• Коли лютує Дід Мороз • В мене ніжка є одна,

Чи віє завірюха, Чобітка не маю.
Вона своїми «вухами» І хоч я без голови,
Нам взимку гріє вуха. (Ш апка) Ш апку одягаю. (Гриб)

133
28. Пригадай, яке шкільне приладдя має має в назві звук [к].
Ручка, буквар, пензлик, лінійка ...
29. Швидко слово називай, йому риму добирай.
їжачок — ... (черв'ячок, павучок, бичок). Сніжок — ..., внук — ..., знак
— ..., пісок — ....
30. Додай до повторюваних складів складену чистомовку.
АК-АК-АК — ... {уколов мене їжак).
ОК-ОК-ОК — ... (<дуже смачний огірок).
ЯК-ЯК-ЯК — ... (ми побачили маяк).
ОК-ОК-ОК — ... (івиходь, Надю, на лужок).
31. Повтори словосполучення.
Солодка цукерка; мілкий ківш; далекі оплески; високий кипарис; дика
кішка; жаркий факел; спокійний океан; вузький килим.
32. Добери потрібне слово.
На лісовій галявині жили звірята. Вгадайте хто?
Кругленький, колючий ... (їжак). Маленький, короткохвостий, боязли­
вий ... (зайчик). Руда, пухнаста, хитрюща ... (лисичка). Голодний, злий ...
(вовк).
33. Називай правильно за зразком: людина, яка будує будинки, — будіве­
льник.
Ремонтує водопровід — ... (<водопровідник); катається на лижах — ...
(лижник); замітає дорогу — ... (двірник); меле борошно — ... (мірошник); на­
глядає за лісом — ... (лісник); працює на пасіці — ... (пасічник), працює на за­
лізниці — ... (залізничник); працює у саду — ... (садівник).
34. Послухай речення та повтори.
У Аркадія колос. Я бачив на конвалії комашку. Ящірка жила під ялин­
кою. Курча шукало курку. Командир сів у шлюпку. У коробці були консерви.
Кузьма купив цукор. Фокусник показав фокус. Цвіркун сів на кульбабку. Ар-
кадій їв кукурудзу. Куріпка живе у ліску. Юнак сіяв мак. У Івана велика боч­
ка. Карпо спіймав карасика. Парубок знайшов мішок. У мішку був пісок. Па-
расковія плела вінок. Жук сів на бук. Вероніка прикусила язик. Біля будинку
росте бузок. Цуцик спав у ящику. Моряк кинув у люк пацюка. Яків купував
пряники і бублики. Павук жив у вулику. Кузьма намалював візерунок. Про-
кіп нарвав кропу.

134
 Матеріал на диференціацію звків [к] — [т]
Цей матеріал потрібен тоді, дитина до корекційних занять замінювала
звук [к] звуком [т]. Приступати до диференціації звуків [к] — [т] слід у тому
випадку, якщо вона вже добре вимовляє звук [к].
1. Наслідуй.
Молоток б ’є: тук, тук.
Ручки-рученьки маленькі,
До роботи проворненькі,
Ось цвяшок, ось молоток,
Б ’ємо: туки, туки, ток!
2. Повтори жартівливі чистомовки.
КИ-КИ-КИ — нас вітають малюки. КУ-КУ-КУ — цвіте яблуня в садку.
КИ-КИ-КИ — дзюркотять струмки. КУ-КУ-КУ— діти встали на зарядку.
КИ-КИ-КИ — там летять пташки. КУ-КУ-КУ— стрінемо білочку прудку.
КИ-КИ-КИ — там ідуть бики. ИК-ИК-ИК — там висить рушник.
ОК-ОК-ОК — тане сніг-сніжок. ИК-ИК-ИК — літає метелик.
ОК-ОК-ОК — виходь, Катю, на лужок. ИК-ИК-ИК — загубили м’ячик.
3. Вимов наведені слова.
Кріт, квадрат, кіготь, коїти, кольнути, комбінат, кричати, крапати, крик­
нути, кристал, квітень, кімната, ковтати, клітина, контролер, котрий, котуш­
ка, етика, критика, материк, метелик, молоток, накидати, накопичити, лікоть,
кут, літак, накрити, пластинка, адвокат, шматок, експорт, балакати, експонат,
додаток, достаток, вівторок, виняток.
4. Правильно вимовляй наведені слова.
Абетка, актив, антракт, витекти, вікторина, влітку, диктант, етикетка,
невістка, ефект, латка, картка, конфлікт, пам’ятка, печатка, плитка, практика,
серветка, цятка, чистка, чутка, шкарпетки.
5. Послухай пари слів. Якими звуками вони відрізняються?
Коса — роса; клас — квас; будяк — буряк; лапка — папка; квіток —
квиток; квітка — клітка; ґуля — куля; парта — карта; казка — каска; рик —
рік; каштан — баштан; кит — кіт; кивати — кидати; кусати — кутати.
6. Відгадай предмет за його частинами.
Кубрик, якір, корма. (Корабель)
Кузов, кабіна, колеса, кермо. (Вантажівка)
Крила, кабіна, хвіст, мотор. (Літак)

135
7. Дай відповіді на запитання.
Зіграти хочеться мені з тобою, друже, в «Так чи ні».
Тобі питання задаю, готуй же відповідь свою.
Відповідай, коли мастак, єдиним словом «Ні» чи «Так».
Скажи, співає сом пісні? (Ні.)
Чи вміє плавати гусак? Ну, що на це ти скажеш? (Так.)
Скажи мені, червоний мак в січневу пору квітне? (Ні.)
А крокодили на сосні свої будують гнізда? (Ні.)
Чи може вище гір літак у вишину злетіти? (Так.)
Узори пишні на вікні мороз малює взимку? (Так.)
Чи достигають навесні пшениця й жито в полі? (Ні.)
Чи правда це, що вовк у смак наївся груш і яблук? (Ні.)
А під кінець скажи мені: цікава гра у «Так чи ні»? (Так.)
8. Відгадай загадки.
♦ Крил немає, а навколо Місяця літає. (Ракета)
♦ Кінь стальний, вівса не просить, а все косить. (Трактор)
♦ По полю повзе, траву гризе. (Трактор)
♦ Летить птиця-лебедиця, а в ній люди сидять. (Літак)
• На подвір’я зайшов кріт, • По полю бродить,
Риє землю край воріт. Зерно молотить,
Цілу тонну захопив Жне, косить —
І поніс, куди схотів. (Екскаватор) Хліба не просить. (Комбайн)

• їздить в полі день при дні. • Де йшла сотня косарів —

По ріллі і на стерні. Вийшло п’ять богатирів.
Має він незлий характер, Косять, в’яжуть заодно
Та бурчить і злиться ... (трактор). І молотять на зерно. (Комбайн)

• Маю крила, хоч не птах, • Засвистіла, полетіла —

Люди звуть мене ... (літак). Хвіст вогненний залишила. (Ракета)

136
9. Відгадайте загадки. Яким одним словом можна об ’єднати ці слова?
(Овочі)
♦ Сидить дівчина в коморі, а коса її на дворі. (Морква)
♦ Не стелюсь я спати долу, а деруся я угору. (Квасоля)
♦ Хоч зубів багато маю, та нікого не кусаю. (Кукурудза)
♦ Стоїть півень на грядках у червоних чобітках. (Буряк )
♦ Що то за голова, що лиш зуби та борода? (Часник)
♦ Сидить вона на городі вся в латках. (Капуста)
10. Назви слово, протилежне за значенням.
Ні (так), старенький (новенький), гладенько (шорстко), довго (короте­
нько), товстий (тонкий), мовчить (кричить), кінець (початок).
11. Повтори слово та скажи, скільки в ньому складів.
Путівка, рятунок, секрет, скирта, скотар, струмок, стукає, штука, ак­
цент, анекдот, атака, анкета, аптека, батьки, документ, здобуток, палітурка,
уникати, дотик.
12. Відгадай загадки. Яким одним словом можна об’єднати ці слова? (Кві­
ти)
• Я найперший зацвітаю • Як була я молодою,
Синім кольором буяю. То була я золотою.
Відгадайте, що за квітка, Постаріла, посивіла
Бо мене не стане влітку. (Пролісок) І за вітром полетіла. (Кульбабка)

• Я на сонце дуже схожа — • Синьоока чарівниця

Золотава, ніжна, гожа. Часто в полі вертиться
Я щоранку розцвітаю, Де вінки вона спліта,
Промінцями всіх вітаю. (Ромашка) Пшениці рідкі і жита. (Волошка)

• Запалали в чистім полі, • На білій голівці

Наче галстуки червоні. Жовтенька панама.
То палає в полі так Польові ці квіти
Польовий червоний ... (мак).• Любить моя мама. (Ромашки)

• Цвіте синьо, лист зелений, • Стоїть тоненький

Квітник прикрашає, Стовпчик, наче риска,
Хоч Мороз усе побив — А зверху — білих
Його не займає. (Барвінок) Ліхтариків низка. (Конвалія)
13. Зміни за зразком: кришталева шкатулка — шкатулка з кришталю.
Цегляний будинок — ... Шкіряний м’яч — ... Шовкові шкарпетки — ...
Шовкова тканина — ... Срібна ложечка — ... Солом’яний бичок — ...
137
14. Повтори слово та скажи, який склад наголошений.
Атлетика, бактерія, банкет, батько, бібліотека, вітряк.
15. Добери потрібне слово.
Закип’ятити (чайник, кип’яток, пакет). Відкрити (квартирку, квартал,
кабінет). Заклеїти (конверт, закуток, картину). Закрити (квартирку, каструлю,
каюту). Закрутити (канат, квартал, кабінет). Куштувати (картоплю, каштан,
котлету). Обприскувати (капусту, пелюстку, читанку). Колихати (катер, сму­
ток, блокнот).
16. Підкажи, хто як пересувається.
Білочка (стрибає, літає, бігає?). Півник (бігає, літає, плаває?). Коза
(ходить, скаче, плаває?). Собака (бігає, плаває, літає?). Кішка (ходить, пов­
зає, плаває?). Сорока (скаче, ходить, повзає?). Мишка (плаває, бігає, літає?).
Крокодил (повзає, плаває, ходить?). Кріт (повзає, літає, плаває?).
17. Повтори речення, прислів'я та приказки.
Навколо хатки квітли абрикоси. Микола йде на ставок крутою стежкою.
Клює наживку рак. Павук розкинув сіті. Крапають краплинки з хмаринки.
Кріт їв цукровий буряк. Романко спіймав карасика. Калина — лісова красуня.
Сонечко низько — вечір близько. Взимку деньок, як комарів носок. Летів
шпак через мак. Красиві квіти квітли під вікном. Зароблена копійка, краще
краденого карбованця. Біля річок колодязів не копають.
18. Вимов скоромовки.
♦ Коваль кулю кував, кував і перековував.
♦ Стоїть клен, біля клена сидить Олена.
♦ Кипи, кипи кашка, поки прийде Івашка.
♦ Укусила кицю муха, і болять у киці вуха.
♦ Кудкудак, кудкудак, знесу яйце, як кулак.
♦ Забиває коваль Кпим в топорище з клена клин.
♦ Коваль кує коня, кінь коваля копитом, коваль коня кулаком.
♦ Не клюй, курко, крупку, та не кури, котку, люльку.
♦ В будь-якого будяка будячиха будь-яка.
♦ Карпо Карпович у Карпа Карповича коропа купив.
♦ Еники-беники їли вареники, еники-беники кльоц.
♦ Карл у Клари украв корали, а Клара у Карла украла кларнет.

138
 ЗВУК [ґ]
Х а р а к т ер и ст и к а звук а [ґ]

ПРИГОЛОСНИМ
ДЗВІНКИЙ
М ЗАДНЬОЯЗИКОВИЙ
ПРОРИВНИЙ
ТВЕРДИЙ

Артикуляція звука [ґ]

♦ губи відкриті в легку усмішку;
♦ зуби зближені на відстань 2 мм;
♦ кінчик язика відтянутий від нижніх зубів, але передня та середня
частини спинки язика схилені. Задня частина піднята та торкається
м’якого піднебіння, бокові краї язика ледве торкаються задньої час­
тини твердого піднебіння;
♦ м ’яке піднебіння підняте до задньої стінки гортані, закриває прохід
повітря через ніс;
♦ голосові зв ’язки зімкнуті та вібрують, звук вимовляється з участю
голосу;
♦ видихуваний слабкий струмінь повітря прориває змичку між зад­
ньою частиною спинки язика та м ’яким піднебінням.
Матеріал на закріплення звука [г]
1. Наслідуй.

2. Послухай і промов кілька разів скіади зі звуком [ґ].

Ґ-Ґ-А Ґ-Ґ-У ҐА-ҐО-ҐУ-ҐЕ
Ґ-Ґ-0 Ґ-Ґ-Е ҐО-ҐУ-ҐЕ ҐА

139
З. Де в словах знаходиться звук [т]: на початку, всередині чи в кінці?

4. Запам’ятай: цей звук в українській мові подібний до проривного [г] р о ­

сійської мови. Виразно вимовляй слова.
Ґава, ґанок, ґазда, ґаздиня, аґрус, дзиґа, ґаблі; ґуля, ґудзик, ґума; ґедзь,
ґердан, ґеґати, ґелґіт; ґонта, ґоґель-моґель; грати, ґринджоли, ґрунт; ґирлиґа;
гвинт; ґніт.
5. Повтори речення.
У Марійки на лобі ґуля. Ґелґотали гусенята у гори. Дідусь знайшов
гвинт. Сергій загубив ґринджоли. Гуска і ґава — птахи. Галина дістала з шу­
хлядки гумку. Бабуся дивилася на ґрунт. Бабуся зготувала ґоґель-моґель.
Ґедзь сів на ґрунт.
6. Промов склади.
ҐА-КА ҐУ-КУ ҐА-ГА ҐРА-КРА ҐРИ-КРИ ҐРУ-КРУ
ҐО-КО ҐУ-ГУ ҐО-ГО ҐВИ-КВИ ҐНІ-КНІ ҐРО-КРО
7. Промов ці пари слів. Якими звуками вони відрізняються?
Ґуля — куля; ґава — кава; ґанок — каток; ґнотик — котик; ґніт — кіт.
8. Повтори речення. Чітко вимовляй проривний [х].
Ґава сіла на ґанок. Аґрус росте у садку. Дівчинка гралася дзиґою. Діти
вчилися пришивати гудзики. На ганку кіт. У баби Ганни велике ґаздівство.
9. Повтори народні вислови. Скажи, як ти розумієш їхній зміст.
♦ Яка ґава в воду, така і з води.
♦ Не поможе ґаві купіль, а крукові мило.

140
10. Повтори скоромовки.
♦ Ґава проґавила ґавеня.
♦ Ґава сіла на ґанку, мабуть чекала сніданку.
♦ Сіла ґава на ґаночку — не проґавити б синочка.
Спотиканка Годувала ґава
Два ґазди і дві ґаздині годувала ґава
Гаразд ґаздували, ґавенят на ґанку.
їм ґаздується й донині, Зготувала в горщику
Бо гараздували. гарну запіканку.
(О. Орач) (І. Чубан)
• Ґава всілася на ґанку • Гуска грає на гітарі.
І сиділа там до ранку. Ґелґотить гусак гагарі.
Вранці гуси пробігали, Горобець гука грака.
Ґаву з ґанку проганяли. Ґава гатить гопака.

• Гуси гучно ґелґотали. • Вовчик ґаву запитав:

Горобці зерно клювали. — Де це вітер ночував?
Гонять гуси горобців. А ця ґава вовку каже:
Голубок на ґанок сів. — Вітер спить, де спати ляже!

* Ґава ґаві говорила: • Утекла прудка Улянка

— Ти сьогодні сир впустила. Від кусаки-гусака,
Ґава тихо мовила, Він гуляє біля ґанку
Ґава ґаву вмовила. І Улянку не пуска.
(О. Орач) (Ю. Кругляк)
• Галасливі ґави й галки
в гусенят взяли скакалки.
Гусенята їм ґелґочуть.
Що вони сказати хочуть?

141
 ЗВУК [х]
Х а р а к т ер и ст и к а звук а [х ]

ПРИГОЛОСНИМ
ГЛУХИЙ
ЗАДНЬОЯЗИКОВИЙ
ЩІЛИННИЙ
ТВЕРДИЙ

Артикуляція звука [х]

♦ губи відкриті в легку усмішку;
♦ зуби зближені на відстань 2 мм;
♦ кінчик язика знаходиться біля нижніх зубів, але відтягнутий від
них, передня та середня частини спинки язика схилені. Задня части­
на піднята та не торкається м ’якого піднебіння, утворюючи щілину;
♦ м ’яке піднебіння закриває прохід повітря через ніс;
♦ голосові зв ’язки не вібрують, звук вимовляється без участі голосу;
♦ видихуваний струмінь повітря проходить через щілину, яка утво­
рилась між задньою частиною спинки язика і м’яким піднебінням.
Видих дуже довгий.
Неправильна вимова [х] дітьми спостерігається у таких формах:
♦ хитизм — звук [х] дитина зовсім не вимовляє;
♦ паразитизм — звук [х] замінюється звуками [г], [с], [т].
Постановка звука [х]
Звук [х] легко викликається методом зву­
конаслідування та порівняння.
Якщо це не дає бажаних наслідків, засто­
совують такий спосіб (найбільш поширений і
результативний) — «Зігріємо руки від холоду»:
викликається [х] від звука [к], вимовляй остан­
ній довго, з придихом.
У важких випадках дорослий пропонує ди­
тині вимовляти склад са , а сам за допомогою
шпателя (пальця) натискає на передню частину
спинки язика, послідовно штовхаючи її в глибінь рота (піднімає задню час­
тину спинки язика до м’якого піднебіння): са-ся-хя-хсі. Механічна допомога з
часом усувається.
142
 Матеріал на закріплення вимови [х]
7. Наслідуй.
Мчить поїзд швидко, швидко,
в’ється дим, мов синя нитка.
Попереду паротяг важко диха:
«Чах-чах-чах!»
2. Промов склади.
ХА-ХА-ХА-ХА ХА-ХУ-ХО-ХИ
ХО-ХО-ХО-ХО ХУ-ХО-ХИ-ХА
ХУ-ХУ-ХУ-ХУ ХО-ХИ-ХА-ХУ
Х1-ХІ-ХІ-ХІ х и -х и -х и -х и
3. Вимов кілька разів склади зі звуком [х].
АХ-А Х-АХ-АХ ІХ-ІХ-ІХ-ІХ УХ-УХ-УХ-УХ
ОХ-ОХ-ОХ-ОХ ИХ-ИХ-ИХ-ИХ УХ-ОХ-ИХ-АХ
4. Послухай і повтори слова зі звуком [х].
Ах, дах, жах, шах, запах; ох, обох, мох, двох, льох, переполох, охайний,
охрип, охоче, порох, горох; горіх, огріх, поспіх, ніхто, вдих, видих, подих,
жених; ухвала, пух, шухляда, опух, вибух; цвях.
5. Знайди «загублене» слово та встав його у віршик, утворивши риму.
♦ На жаркому сонечку підсох і рветься із стручків ... (Порох, горох?)
6. Промов жартівливі чистомовки. Вимовляй чітко звук [х].
АХ-АХ-АХ — ми забралися на дах ОХ-ОХ-ОХ — підняли переполох.
УХ-УХ-УХ — безліч білих мух. ОХ-ОХ-ОХ — на городі горох.
ІХ-ІХ-ІХ — я знайшла горіх. ОХ-ОХ-ОХ — сіли на зелений мох.
ЯХ-ЯХ-ЯХ — ми забули цвях! ЯХ-ЯХ-ЯХ — загубила баба цвях.
ХА-ХА-ХА — повзе черепаха. ХО-ХО-ХО — хай минає лихо.
ХА-ХА-ХА — вже цвіте черемха. УХУ-УХУ — піймав Павло муху.
ХА-ХА-ХА — золота бляха. УХУ-УХУ — біжимо щодуху.
7. Повтори «зимові» слова. Поясни, чим вони відрізняються.
Хурделиця, хуга, віхола, завірюха, відлига.
8. Добери потрібне слово.
Зловити ... (муху). Знайти в лісу ...(мухомор). Побачити на водоймі... (че­
репаху).
9. Дай відповідь на жартівливі запитання.
Хто носить кам’яну сорочку? (Черепаха) Хто перший у хату заходить?
(Ключ) Хто над нами ходить догори ногами? (Муха)

143
10. Назви предмети, зображені на малюнках. Д е у словах міститься звук
[х]: на початку, у середині чи в кінці слова?

144
11. Я к ти розум ієш т акі образні вирази?
В одно вухо влізе, а в друге вилізе. Боязливому по вуха , а сміливому по
коліна. Не бачити, як свої вуха. Опустив вуха, як лопух на дощ.
12. В ідгадай загадки. Знайди «дивні» слова.

• Спить на ліжку • Вухо має, та не чує.

Біла сплюшка, Без очей і без ніг, а ходить
В неї є чотири вушка. Та за собою водить. (Голка)
Всі цю сплюшку звуть ... (подушка).

• В нього завжди • Пара довгих вушок,

Уважні вуха: Сіренький кожушок,
В одне говорять, Скорий побігайчик,
А друге слухають. (Телефон) Звуть його в с і... (зайчик).

• Ну й чудна швачка ця! • Біля тіла — вуха,

Ще й тонка до того. Голови не маю.
Носик — з одного кінця, Молоко, сметану, квас
Вушко — з другого. (Голка) Добре зберігаю. (Гпечик)
♦ Іде верхи, а ноги за вухами. (Окуляри)

13. Промов кілька р а зів ці склади.

ХВА-ХВО-ХВИ ХЛИ-ХЛІ-ХЛО
ХМА-ХМИ-ХМУ ХРЕ-ХРІ-ХЛІ
14. Чітко вимовляй звук [х] у словах зі збігом приголосних.
Хвала, хвороба, хвиля, хвилина, похвала, хвоя, пахва, вхід; хром, хрущ,
хребець, хрящ, бурхливий, поверх; полохливий, хлібороб, хлопець, хміль,
рухливий; хмара, хрін, брехня, хмурий; хлів, хмиз.
15. Послухай речення зі словами, в яких є звук [х], та повтори.
Михайло і Хома пішли у похід. Хазяїн збирав горох. Архип охрип. У
шухляді були горіхи. На дворі була завірюха. На даху був мох. У Захара сьо­
годні вихідний день. Хома і Захар грали у шахи. Хрущ сів на хвою. Нахму­
рилися хмари. Михайло захворів і охає.
145
16. Відгадай загадки.
• Летіла птиця • Зверху камінь,
По синьому небі, Знизу камінь,
Розпустила крила, Чотири ноги,
Сонце закрила. (Хмара) Одна голова. (Черепаха )

• В землю кидалося, • Куди не повзе —

На повітрі розгулялося, З собою домівку везе.
В печі гартувалося, І не полишає,
Запахом своїм приваблює. (Хліб) Навіть коли пірнає. (Черепаха)

• Це який дивак знадвору • Він так морозить,

Носить здобич у «комору» Так старається, —
Не на спині у мішку, Що сам від холоду
А сховавши за щоку? (Хом’як) Здригається. (Холодильник)

• В нашій кухні за дверима • У відро завжди пірнаю,

Він воркоче, наче кіт. Коли воду набираю.
І ховає справжню зиму З мене радісно всі п’ють,
За надійними дверима (Холодильник) Н іжно... (кухликом) зовуть.
17. Наслідуй.
• Поросятко хоче їсти,
Не знаходить собі місця.
Каші я йому зварю,
Поросятко скаже: — Хрю!
(І. Січовик)
• Свинка каже: — хрю, хрю!
Я картопельку люблю.
(О. Журлива)
18. Повтори народні порівняння. Як ти розумієш такі слова?
Легкий, як пух. М’який, як пух. Мокрий, як хлющ. Зробив поспіх, як на
сміх. Зітхає, як ковальський міх. Ходить, наче шляхи погубив. Говорить, мов
горохом торохтить. Ховається від роботи, наче собака від мух. Розмахує ру­
ками, як вітряк крилами. Чіпляється, як реп’ях до кожуха.
19. Послухай скоромовки, повільно повтори кожну і вивчи напам'ять.
♦ Муха-горюха сіла на вухо.
♦ Лис у лісі заховався, ліс лиса схопив.
♦ У діда капелюх не по-капелюхівськи.
♦ Бачить лиска, звідки блиска:

146
 Матеріал на диференціацію звуків [х] — [т]
Цей матеріал потрібен тоді, коли дитина до корекційних занять заміню­
вала звук [х] звуком [т]. Приступати до диференціації звуків [х] — [Т] треба в
тому випадку, якщо вона вже добре вимовляє [х].
/ . Промов склади.
ХА-ТА ОХ-ОТ ХЛИ-ТЛИ о х о -о т о х о -т о -х о -х о
ХО-ТО АХ-АТ ХНУ-ТНУ АХА-АТА ХУ-ХУ-ТУ-ХУ
ХУ-ТУ УХ-УТ х в о -т в о УХУ-УТУ х и -т и -х и -х и
ХРЕ-ТРЕ и х и -и т и х и -т и -и х -и т
ХА-ХА-ХА-ТА
2. Послухай і повтори слова.
Хобот, хомут, халат, хребет, трьох, птах, ахати, захворіти, обсохнути,
пастух, лантух, ворухнути, хвалити, захворіти, хрипіти, хризантема, ворухну­
ти, хлипати, хлинути, хлюпати, хата, позіхати, під’їхати, об’їхати, волохатий,
втіха, ховати, хоронити, піхотинець, охолонути, захотіти, заходити, захопити,
тихо, вихователь, хуртовина, хутір, хутро, рахувати, хизуватися, хилити, хи­
тати, тихий, хитрий, розхитати, прихилити, відхилити, теплохід.
3. Відгадай. Які «дивні»слова є в загадках?
♦ Без вікон, без дверей, повна хата людей. (Огірок)
♦ Не людина, а живе у хатці. (Шпак)
♦ Куди повзе, за собою, хату везе. (Равлик)
• Із одним вікном хатина, • Довгі ноги, довгий ніс, • Прилетіли гості,
Роботяща в ній родина. По болоту ходить скрізь. Сіли на помості.
По квітках усі літають, Хату свою на хаті має, Без сокири, без лопати
Мед пахучий добувають. Жабам всім рахунок знає. Збудували собі хати.
(Бджоли) (Лелека) (Птахи)

4. Правильно вимовляй слова.

Хто, плахта, шахта, яхта, ліхтар, брухт, тхір, натхнення, мерехтіти.

147
5. Промов жартівливі чистомовки.
ХА-ХА-ХА — вже цвіте черемха. АХА-АХА-АХА — я побачив птаха
АХ-АХ-АХ — прилетів химерний птах УХ-УХ-УХ — летить білий пух.
ХО-ХО-ХО — болить у зайця вухо. ХА-ХА-ХА — золота блоха.
ТА-ТА-ТА — в небі хмарка проліта. ТА-ТА-ТА — відчиняйте ворота.
ЯТ-ЯТ-ЯТ — бачив там я двох хлоп’ят. ТА-ТА-ТА — осінь золота
ТЕ-ТЕ-ТЕ — в полі жито золоте. ТУ-ТУ-ТУ — свої коси заплету.
6. Добери потрібне слово.
Зав’язати ... (халат). Заходити у ... (хату). Плавати на ... (теплоході).
Побачити на гілці... (птаха). У мене бо пить... (вухо).
7. Послухай речення та повтори.
Харитина купила панчохи. Хазяїн зайшов у хату. Вихователь знайшов
пух птаха. Харитина доглядала хризантеми. Шахтарі беруть ліхтарі у шахту.
Матеріал на диференціацію звуків [х] — [с]
Цей матеріал потрібен тоді, коли дитина до корекційних занять заміню­
вала звук [х] звуком [с]. Приступати до диференціації звуків [х] — [с] слід у
тому випадку, якщо вона вже добре вимовляє [х].
1. Промов звуки та склади.
Х-С ХА-СА УХ-УС ХВА-СВА
Х-Х-С ХО-СО АХ-АС ХВІ-СВІ
Х-Х-Х-С ХИ-СИ ИХ-ИС ХРЕ-СРЕ
2. Правильно вимовляй слова.
Сухарі, засуха, прислухатися, холостий, хист, сухий, захист, стихійний,
хвіст, страхіття, слухняний, неслухняний, хвастати, хрест, хмарочос, обсох­
нути, хустина, хруст, хтось; сходи, схил, схід, схема, небосхил, досхочу.
3. Послухай слова та визнач перший і останній звуки.
Спух, сміх, сімох.
4. Повтори словосполучення.
Неслухняний хлопчик; прислухатися до хрусту; стихійна засуха; при­
слухатися до сміху; накреслити схему; сходити східцями; дивитися на небо­
схил.
5. Повтори жартівливі чистомовки.
ІХУ-ІХУ-ІХУ — повна хата сміху. ОХ-ОХ-ОХ — розрісся горох.
УХ-УХ-УХ — там на полі пастух. ІХ-ІХ-ІХ — це поганий сміх.
УХ-УХ-УХ — пасе череду пастух. ІХ-ІХ-ІХ — це наснага для всіх.
6. Послухай слова і підніми руку, коли почуєш слова зі звуком [х].
Мак, пастух, ніс, нюх, сокіл, соловей, солома, хтось, дух, сукня, хміль.

148
7. Добери слова з протилежним значенням.
Сварити — (хвалити), здоровий — (хворий), вихід — (вхід), правда —
(брехня), тепло — (холодно), сонячний день — (похмурий), видих — (вдих),
неслухняний — (слухняний), вологий — (сухий).
8. Послухай речення. Під час пауз повтори їх.
Хор співав тихо. Сонце хмари поховали. У Харитини нова хустина.
Сховалися птахи під дах. Теплохід та яхта стояли у бухті. Христина водила
танок с дітлахами. Архип рахував горіхи. На птахофермі багато птахів. Хто
сьогодні черговий?
9. Відгадай загадки. Чи с у загадках «дивні» слова?
♦ Хвіст, як гачок, а ніс, як п’ятачок. (Свиня)
♦ Засвистіла, полетіла ~ хвіст вогненний залишила. (Ракета)
♦ Сидить панна у коморі, а хвіст її на дворі. (Морква)
♦ Хто свій хвіст залишає, коли від ворога тікає? (Ящірка)
Матеріал на диференціацію звуків [х] — [г]
Цей матеріал потрібен тоді, коли дитина до корекційних занять заміню­
вала звук [г] звуком [х]. Приступати до диференціації звуків [х] — [г] слід у
тому випадку, якщо вона вже добре вимовляє [г].
1. Промов звуки та склади.
Х-Г ХА-ГА УХ-УГ ХИ-ГИ
ХВА-ГВА ХРЕ-ГРЕ Х-Х-Г ХО-ГО
АХ-АГ ИХ-ИГ ХВІ-ГВІ ХЛУ-ГЛУ
2. Слухай і під час пауз повторюй.
Горох, горіх, глухонімий, хуліган, бухгалтер, багатоповерховий, глухий,
хуга, хірург.
3. Послухай слова і підніми руку, коли почуєш слова зі звуком [г].
Берегти, бігти, думати, вибігати, витягти, стрибати, брязкати, зберегти,
побігти, хід, стригти, притягти.
4. Повтори слова. Зверни увагу, як змінюється слово.
Сміх — сніг, холод — голод, хустина — гостина, ходити — годити,
льон — льох, хатка — гатка, горох — порох, хрип — гриб, грім — грим; міг
— міх; храм — грам; хрип — грип; вата — хата.
5. Повтори слова, та скажи, скільки в них складів.
Гурток, гайка, гвоздика, глотка, годинник, гонки, грак, графік, грудка,
гуркіт.

149
6. Добери слова-«родичі» до слова «гриб». (Грибок, грибник, грибний.)
7. Згадай птахів із звуком [г] у назві. (Голуб, снігур, іволга, горобець)
8. Повтори подані нижче прислів’я та приказку.
Гончара глина годує. Мовчанка гнів гасить. Ненагріте залізо не зігнеш.
Гарна хата не кутами, а пирогами. Два друга — мороз та хуга. У полі пахне
гречка. Нашій Горпині гарно і в хустині. Грачині гнізда зроблені з хмизу.
9. Послухай скоромовки, спробуй їх повторити.
♦ Ніс Гриць пиріг через поріг,
став на горіх — упав через поріг.
♦ У ліс од всіх утік горіх.
Ото утіха — знайти горіха.
♦ Летів горобець
через верхній хлівець,
ніс пуд гороху
і нам дав потроху.
Матеріал на диференціацію звуків [х] — [к]
Приступати до диференціації звуків [х] — [к] треба тоді, коли дитина
вже добре вимовляє [х].
2. Промов склади.
ХА-КА ХИ-КИ ХІ-КІ УХ-УК ИХ-ИК ІХ-ІК АХУ-АКУ
ХО-КО Х У К У ХЕ-КЕ АХ-АК ЕХ-ЕК ОХ-ОК ИХА-ИКА
2. Послухай та під час пауз повтори.
[X] — [К]: характер, хватка, хвилинка, хвіртка, хибкий, хижак, хисткий,
хутро, хробак, художник, хустка, хлопчик, хокеїст, хокей, ховрашок, холо­
док, хімік, кожух, капелюх, казах, крихітка, кравчина, комаха, кухня, кухлик,
кухоль, ліхтарик, кухар, знахідка, нахідка, механік, пухкий, рахунок, розра­
хунок, тихенький, вибухівка, хрускати, верхівка, схованка, техніка.
3. Послухай слова і підніми руку, коли почуєш слова із звуком [х]
Ґатунок, захожий, корінь, пахощі, заохочення, духовий, корд, вихор,
охоче, верховина, кордон, щодуху, коридор, химерний, корінець, похилий,
завірюха, примха.
4. Повтори словосполучення.
Крихітний ліхтарик; кухлик на кухні; схованка хижака; тихенький хов­
рашок; знахідка хіміка; хватка хижака.

150
 ЗВУК [г]
Характеристика звука [г]

ПРИГОЛОСНИЙ
ДЗВІНКИЙ
[г] ЗАДНЬОЯЗИКОВИЙ
глотковий
ТВЕРДИЙ

Артикуляція звука [г]

♦ губи відкриті в легку усмішку;
♦ зуби зближені на відстань 2 мм;
♦ кінчик язика знаходиться біля нижніх зубів, але відтягнутий від
них, передня та середня частини спинки язика схилені. Задня части­
на піднята та не торкається м’якого піднебіння.
♦ м’яке піднебіння закриває прохід повітря через ніс;
♦ голосові зв’язки зімкнуті та вібрують, звук вимовляється з участю
голосу; видихуваний струмінь повітря проходить через щілину
між задньою частиною спинки язика і м ’яким піднебінням, струмінь
повітря слабкий.
Неправильна вимова звука [г] дітьми спостерігається у таких формах:
♦ гамацизм — звук [г] дитина зовсім не вимовляє;
♦ парагамацизм — звук [г] замінюється звуками [д], [х], [ґ].
Постановка звука [г]
Звук [г] може викликатися методом звуконаслідування в ігровій діяльності.

Голуб воркує: гу-гу-гу! Пугач кричить:

пугу-пугу!

151
 Якщо це не дає бажаних наслідків, застосовують такий спосіб (най­
більш поширений і результативний): дорослий пропонує дитині вимовляти
склад да, а сам за допомогою шпателя (зонда, пальця) натискає на передню
частину спинки язика, послідовно штовхаючи її в глибінь рота (піднімав зад­
ню частину спинки язика до м’якого піднебіння): да-да-дя-дя-гя-гя-га-га.
Механічна допомога з часом послаблюється і зовсім усувається.
М ат еріал на закріплення вимови звука [г]
1. Вимов кілька разів склади зі звуком [г].
ГУ-ГУ-ГУ-ГУ ги -ги -ги -ги го -го -го -го
ГЕ-ГЕ-ГЕ-ГЕ ГА-ГА -ГА-ГА
2. Послухай і повтори слова під час паузи.
ГА: газета, гай, галантерея, галявина, ганьба, гараж, гарбуз, гармоніст,
гарний, гарнізон, гарнір, гаряче, газ, згарячу, багаж, багатий, багато, богатир,
благати, вагар, виганяти, вимагати, загар, змагання, магазин, набігатися, на­
ганяти, черга, нагар, непоганий, обганяти, облігація, поганий, перемагати,
стінгазета, шпагат, встигати, навігація, прогалина, вага, іволга, нога, нудьга.
ГО: голова, голос, голуб, гомін, гонець, гончар, гора, горб, горе, гори­
зонт, горище, горн, горлиця, горобець, горобина, гоїти, гол, госпіталь, гости­
нець, гостя, готель, уголос, бігом, вагомий, вагон, вигоїти, відгомін, вогонь,
ніготь.
ГУ: губа, гусеня, гуси, гусінь, густий, гуцул, могутній, загубити, гуща,
гумор, боягуз, снігур, бігун, прогул, фігура.
ГИ: гиря, вологий, Єгипет, загибель, могила, убогий.
ГЕ: генерал, герань, герб, герой, геолог, гербарій, агент, легені, флігель.
3. Виразно промов склади зі звуком [г].
АГ-ОГ-УГ-ИГ ІГ-ОГ-ЕГ-АГ ЯГ-ОГ-ІГ-УГ
ОГ-ЕГ-АГ-УГ ОГ-1Г-УГ-ЯГ ІГ-УГ-ОГ-ЯГ
4. Повтори слова під час паузи.
Агресор, агроном, агент; оголошення, огорожа, вогнище, педагог; луг,
плуг; біг, обіг, ріг, барліг, батіг, забіг, нічліг, переліг, пиріг, поріг, розбіг,
сніг; ягня; еге, егоїзм, берег, оберег; обсяг, стяг, витяг, протяг, потяг.
5. Д о поданих слів добери слова з протилежним значенням.
Бідний — ... (багатий), поганий — ... (гарний), поразка — ... (перемо­
га), неповага — ... (повага), рідкий — ... (густий), тупий — ... (гострий).

152
б. Назви предмети, зображені на малюнках. Д е міститься звук [г]: на по­
чатку, у середині чи в кінці слова ?

153
7. Послухай слова і підніми руку, коли почуєш слова зі звуком [г].
Узгір’я, пагін, релігія, матуся, стогін, мірка, агітатор.
8. Промов жартівливі чистомовки.
ГА-ГА-ГА — летить Баба-Яга. ГО-ГО-ГО — ми гукаємо милого.
ГУ-ГУ-ГУ — росте кульбабка на лугу. ГО-ГО-ГО — ми збираємо його.
ГИ-ГИ-ГИ — на воді пішли круги. ГЕ-ГЕ-ГЕ — промовляємо «Еге».
УГ-УГ- УГ — звеселіло все навкруг. УГ-УГ-УГ — навколо нас луг.
УГ-УГ-УГ — на полі був плуг. ІГ-ІГ-ІГ — випав перший сніг.
ІГ-ІГ-ІГ — забули ми батіг. ІГ-ІГ-ІГ — смачний у мами пиріг.
9. Виразно вимовляй звук [г] у словах.
Гра, грабар, граблі, грам, граната, граніт, гребінець, гребля, гречка,
гриб, грип, гризун, грім, гроші, гроза, груша, грузин, грамота, група, гріх, ав­
тограф, тигр, погроза, топограф, зграя, прогрес, погріб, програма, телеграф,
телеграма, виг-раш, заграва, загребти, нагрівання, параграф, негр; гніт, гнати,
мітинг, лозунг, перегній, жонглер, прагнення, прогноз, фланг, гнути; глобус,
глибина, глина, глитай; згори, згарячу, згинати, згуба, згуртований; вголос,
вгорі.
10. Повтори слово та скажи, який склад наголошений.
Ангіна, багнет, вигнати, магніт, магнітофон, Монголія, стінгазета, ше­
ренга, цегла, цеглина, розгром, безголосий.
11. Повтори словосполучення.
Вологий гіпс; гарний гараж; багатий болгарин; непоганий магазин; мо­
гутній багатир; поганий шпагат; вагомий гостинець; погожий день; густий
гарнір.
12. Добери потрібні слова.
Шукати гриби на ... (галявині, вугіллі). Читати ... (гербарій, газету,
глузд). Грати на ... (гітарі, шпагаті, гирі). Слухати ... (гімн, легені, голод). Сі­
сти у ... (готель, вагон). Загубити ... (гумор, гербарій, фігуру). Виганяти ...
(гусей, регіт). Шукати в л іс і... (гриби). Летить з неба білий ... (сніг). Будувати
дім з ... (цеглин). У небі гримить ... (грім). Заплатити ... (гроші). Трусити з де­
рева ... (груші). Під вікном весело цвірінькали... (горобці).
13. Добери ознаки до предметів.
Зразок: сніг (який?) — білий, пухнастий, блискучий, холодний, волоха­
тий, ламкий, срібний.
Груша (яка?) — ..., цеглина (яка?) — ..., глина (яка?) — ..., гарбуз
(який?) — ..., пиріг (який?) — ..., батіг (який?) — ....

154
14. Як почуєш у назві квітки [г] — плесни у долоні.
Фіалка, герань, волошка, гербера, гладіолус, кактус, мальва, троянда,
гвоздика.
15. Назви дитинчат.
У зебри — зебренята, а у тигра — ... (тигренята). У страуса — страусе­
нята, а у гуски — ... (гусенята). У барсучихи — барсучата, а у овечки — ... (яг­
нята).
16. Відгадай загадки. Чітко вимов слова-відгадки.
♦ Без рук, без ніг, а стукає та гримить. (Грім)
♦ Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всякий
чує, але не бачать. (Грім і блискавка)
♦ Повна хата горобців, та нікуди вилетіти. (Гарбуз)
♦ Ревнув віл на сто гір, на тисячу городів. (Грім )
♦ На дворі горою, а в хаті водою. (Сніг)
• «Що це? — всі кричать, — • Полотно, а не доріжка,
Білі мухи он летять!» (Сніг) кінь біжить сороконіжка. (Потяг)
• Повз, мов танк, я на городі, • Біг кінь білобокий
Повз на гудині й загруз. Через Дунай глибокий,
Та чомусь мене в народі як упав — заіржав,
Звуть не танк, а так — ... (гарбуз). увесь світ задрижав. (Грім)
• Невеличка, сніжно-біла, • Біле, як сорочка,
Що її в небесну шир Пухнасте, як квочка.
Люди радісно пускають Крил не має,
Сповістити всіх про мир. А гарно літає.
Всі у нас цю пташку знають, Що це за птиця,
її назву відгадають. (Голуб) Що сонця боїться? (Сніг)
• В небі хмара пролітала. • Не олень він і не бик,
Білий пух порозсипала. Він на півдні жити звик,
Він на землю міцно ліг. Є на носі в нього ріг.
Називають й о го ... (сніг). Хто ж він, друзі? (Носоріг)
17. Послухай речення зі словами, в яких є звук [г], та повтори.
Хлопці годували горобців. Сьогодні випало багато снігу. Сергій послав
телеграму Ользі. Ганна тримала у руках гарні гладіолуси. Галина мала бездо­
ганний вигляд. Друг переміг у змаганнях з бігу. Григорій та Євген склали га­
рний гербарій. Олег згадав, що у газеті було оголошення про загублений ба­
гаж. Тарасик впіймав коропа. У Георгія гарний голос. Педагог переглядав ка­
талог. Євген годував акваріумних рибок. Ми купили підручники для першого
класу. Сергій оглядає рукавиці. Гнат доглядає кроликів.
155
 М атеріал на диференціацію звуків [г] — [к]
Приступати до диференціації звуків [к] — [г] потрібно тоді, коли дити­
на вже добре вимовляє обидва звуки.
1. Промов кілька разів.
г-к ГА-КА АГ-АК ГЛЕ-КЛЕ г а г о -г о -к о
г-г-к ГУ-КУ ОГ-ОК ГНІ-КНІ ГУ-ГУ-ГУ-КУ
г-г-г-к го-ко иг-ик гво-кво ГА-ГА-ГА-КА
г-г-г-г-к ГІ-КІ УГ-УК ГРУ-КРУ ГИ-ГИ-ГИ-КИ
2. Слухай та під час пауз повтори.
Ганчірка, гаплик, кругозір, гачок, гвіздок, гектар, вигадка, каталог, гле­
чик, вигук, гніздечко, гойдалка, голівка, горошок, відгадка, голка, галка, від­
гук, згадка, вогник, загадка, загарбник, заголовок, кагат, кетяг, кіготь, кіло­
грам, косогір, колгосп, кочегар, крига, круглий, легкий, нагідка, обгортка,
огірок, прогулянка, розгадка, фуганок, чагарник, цигарка, чеглик, ягідка.
2. Повтори. Зверни увагу, як змінюється слово з заміною лише одного звука..
Гілка — білка; пиріг — поріг; картина — гардина.
3. Добери до слова зменшувально-пестливу форму за зразком: гуска — гу­
сочка.
Голова — ...; гілка — ...; голка — ...; граблі — ...; гніздо — ...; горобець —
...; цегла— ....
4. Яке слово «зайве» в даному рядку?
Коса, косар, косовиця, коза. (Коза)
5. Послухай та під час пауз повтори.
Дорога іграшка; багряний круг; грубий генерал; поганий прогноз; гарна
газета; голубий гладіолус; стиглий огірок; недостиглий гарбуз; глиняний гле­
чик; довга огорожа; вологий гіпс; могутній гриф; гіркий гарнір;
6. Визнач перший та останній звуки у словах.
Градусник, гаплик, кругообіг.
7. Спробуй повторити спотиканку.
♦ Через грядку гріб тхір ямку.
8. Послухай вирази. Як ти розумієш такі слова?
Шукати голку в скирті. Сидіти, як на голках.
9. Повтори народні порівняння.
Дівка, як ягідка. Гуркоче, як грім. Гарна, як калина. Голодний, мов вовк.
Голосочок, мов дзвіночок. Зігнувся, наче дуга. Говорить, як у гарячці. Мале­
нький, як горошина. Згинув, як березневий сніг. Несе голову, як гуска. В гур­
ті робити — як з гори бігти.

156
157
11. Відгадай загадки та знайди відгадки.
♦ Мовчить, а сто дурнів навчить. (Книжка)
♦ Усіх обшиваю, а сама одягу не маю. (Голка)
♦ Повзун повзе, сімсот голок везе. (їжак)
♦ Цока, цока на столі. — Не спізнись! — гука мені. (Годинник)
• Цокотунчик на руці • Я беру в свою правицю
Примостивсь на ремінці. Із пеналу помічницю.
На лиці кругленькім Я писати тільки вчуся,
Вусики тоненькі. Зосереджуся, зберуся.
Як за вушко покрутить, Крапка, рисочка, карлючка —
День і ніч він цокотить. (Годинник) Вправно пише моя ... (ручка).
• Дуже я потрібна всім — • Біля тіла — вухо,
І дорослим, і малим. Голови не маю.
Всіх я розуму учу, Молоко, сметану, квас
А сама завжди мовчу. (Книга) Добре зберігаю. (Гчечик)
• Хвостиком прив’язаний, • То холодним, то гарячим
Довгий і зелений, Вдома кожен мене бачив.
Гарбузовий він синок, І співаю я від жару,
Дуже добрий... (огірок). І пускаю з носа пару. (Чайник)
• Дуже я потрібна всім — • Невеличкі дві хатини,
І дорослим і малим, В них м’які і теплі стіни.
Всіх я розуму учу, По п’ять братиків малих
А сама завжди мовчу. (Книжка) Прожива в хатинах тих. (Рукавички)
• Голки має коротенькі • Ну й моторна швачка ця!
І колючі, хоч маленькі. І чудна до того:
Всім знайомі ці гілки Носик з одного кінця,
Й шишки, мов свічки. (Ялинка)• А вушко — з другого. (Голка)

• Гострі голочки він має • Що росте на підвіконні?

Та нікого не займає, То не айстри у вазоні,
І він зовсім не хижак, Не дзвіночки то, не мак...
А звуть його ... (їжак). Гляньте, то росте їжак! (Кактус)

158
 Матеріал на диференціацію звуків [г] — [д]
Цей матеріал потрібен тоді, коли дитина до корекційних занять заміню­
вала звук [г] звуком [д]. Приступати до диференціації [г] — [д] треба у тому
випадку, якщо вона вже добре вимовляє звук [г].
1. Наслідуй.

В малесенького песика тато

Вартує подвір’я і хату.
Всю ніч йому син помагав,
як тато, вигукував: — Гав!

2. Запам’ятай слово і вимов правильно.

Газопровід, гаразд, згадати, доганяти, наздогад, бригада, допомога, до­
рога, підлога, подруга, година, гордість, город, годівниця, нагода, годувати,
винагорода, нагорода, негода, пригода, щогодини, надовго, довгий, двигун,
огида, дорогий, гідний, гірлянда, вигідний, заздалегідь, лагідний, легенда.
3. Добери потрібні слова.
Стояла чудова сонячна ... (погода). Богдан побачив гороб’яче ... (гніздо).
Дід Гордій розповідав ... (легенду). Перший місяць зими ... (грудень). Ядвіга
вішала на ялинку ... (гірлянду).
4. Вивчи скоромовки напам'ять.
♦ До городу дорога в гору, а від городу — згори.
♦ За горою біля броду обгороджений город.
♦ Барабанять по городу бараболя і горох.

159
 Зміст
Передмова........................................................................................................................3
Артикуляційні вправи, корисні та цікаві..................................................................4
СОНОРНІ ЗВУКИ
Звук [л]............................................................................................................................ 7
Звук [л']..........................................................................................................................16
Звук [р].......................................................................................................................... 31
Звук [р ']........................................................................................................................ 41
Ш ИПЛЯЧІ ЗВУКИ
Звук [ш ]........................................................................................................................ 52
Звук [ж]......................................................................................................................... 63
Звук [дж]....................................................................................................................... 69
Звук [ч].......................................................................................................................... 72
Звукосполучення [шч]................................................................................................84
СВИСТЯЧІ ЗВУКИ
Звук [с].......................................................................................................................... 89
Звук [с']......................................................................................................................... 96
Звук [з].........................................................................................................................103
Звук [з']....................................................................................................................... 112
Звук [ц ]........................................................................................................................113
Звук [ц']„,.................................................................................................................... 115
Звуки [дз], [дз']...........................................................................................................123
ЗАДНЬОЯЗИКОВІ ЗВУКИ
Звук [к].........................................................................................................................126
Звук [г].........................................................................................................................139
Звук [х].........................................................................................................................142
Звук [г].........................................................................................................................151

Навчальне видання
Світлана Макарова
Щоб ротик був слухняний
Логопедичний практикум

Підписано до друку 19.11.2007. Формат 60x84/16. Папір офсетний.

Гарнітура Times. Друк офсетний.
9,33 ум. др. арк., 5,32 обл.-вид. арк. Тираж 2 000. Замовлення 05-233.
46010, м. Тернопіль, вул. Поліська, 6а. Тел. 8-(0352)-43-15-15; 43-10-31.
E-mail: pp@pp.ulel.net.ua
www.pp.utel.net.ua
отака фіґня, малята