Тема 1.

МЕХАНІЧНІ КОЛИВАННЯ

Задача 1.1

Записати рівняння вільного гармонічного коливання, якщо амплітуда коливань

м, а частота Гц.

Розв’язування 1.1

Вільне гармонічне коливання описується рівнянням:

. (1)
Згідно умови задачі м; .
Знайдемо :
(2)

Отже, шукане рівняння матиме вигляд:

.

Задача 1.2

Яка частота, амплітуда і початкова фаза коливання, яке задається рівнянням

м?

Розв’язування 1.2

Порівняємо рівняння гармонічного коливання в загальному випадку (1) і задане в умові

задачі (2):
(1)
(2)
Очевидно, що
м,
,

Гц.
 Задача 1.3

Коливання вантажу на пружині масою кг описується рівнянням

. Визначити:
1. Амплітуду коливання ;
2. Колову частоту ;
3. Частоту ;
4. Період ;
5. Початкову фазу ;
6. Повну енергію ;
7. Максимальну швидкість руху вантажу ;
8. Коефіцієнт жорсткості пружини .

Розв’язування 1.3
При гармонічних коливаннях рівняння коливань у загальному випадку має вигляд:
(1)
де – амплітуда коливання; – фаза коливання; – початкова фаза коливання;
– циклічна частота; – час від початкового моменту.
Тоді згідно умови розв’язком задачі є:
1. Амплітуда коливання =0,1 м.
2. Колова частота .
3. Частоту визначаємо з рівняння . Звідси [Гц].

4. Період ; [c].

5. .
6. Повна енергія складається із потенціальної і кінетичної . В процесі
коливання відбувається перетворення кінетичної енергії в потенціальну і зворотній
процес. Причому в момент найбільшого відхилення від положення рівноваги повна
енергія рівна потенціальній енергії, яка досягає свого максимального значення
. А при проходженні системи через положення рівноваги повна енергія

рівна кінетичній енергії, яка в цей момент є максимальною .

Отже,

7. Максимальна швидкість руху вантажу :

.
8. Коефіцієнт жорсткості пружини знаходимо з порівняння максимальних значень
кінетичної і потенціальної енергій:

; ;

Задача 1.4
Кожне конкретне вільне гармонічне коливання, яке описується рівнянням:
, характеризується значеннями амплітуди А і початкової фази .
Визначити ці параметри для даного рівняння коливань із початкових умов, тобто при ,
.
 Розв’язування 1.4
Маючи рівняння
, (1)
Знайдемо залежність :

(2)
Покладемо в рівняннях (1) і (2) і знайдемо:
, (3)
(4)
З рівнянь (3) і (4) знайдемо А:
(6)

(7)

(7)
Враховуючи, що , одержимо:

(8)
З формул (3) і (4) визначимо

(9)

(10)

(11)

Задача 1.5
Розрахувати і побудувати графіки зміни з часом кінетичної і потенціальної
енергій для гармонічного коливання: , якщо при ;
; ; ; . Знайти повну енергію коливань .

Розв’язування 1.5
Кінетична і потенціальна енергія гармонічного коливання рівні, відповідно:

(1)

. (2)

Враховуючи, що циклічна частота: , отримаємо:

(3)

(4)

(5)
Підставимо задані значення , , , ; в рівняння (3), (4), (5), виконаємо
розрахунки і результати занесемо в таблицю. Побудуємо графік і .

0 Т
 0 0 – -
0 0 0

0 0

W p(t) 3
(t)(3 )
0,01
(t)(2 ); W
p

0,00
x(t)
x (t)(1 ); kW

W k(t)
1

-0,01

T/4 T/2 3T/4 T

-0,02
0 1 2 3 4 5 6
t,

Знайдемо , врахувавши, що :

+ = (8)

Задача 1.6
Матеріальна точка бере участь у трьох коливаннях, які здійснюються вздовж однієї
прямої і задаються рівняннями: м; м; м.
Визначити амплітуду А і початкову фазу результуючого коливання. Записати його рівняння.
Розв’язування 1.6
1 метод. Для того, щоб можна було скористатися формулами (1) і (2) для визначення
амплітуди і початкової фази результуюючого коливання:
(1)

(2)
потрібно задані рівняння коливань виразити через одну і ту ж тригонометричну функцію (sin
або cos). Враховуючи, що , перепишемо задані рівняння наступним чином:
(3)

(4)

(5)
Скориставшись виразами (1) і (2), додамо перші два коливання (задані рівняннями (3) і (4)):

.
 В результаті отримаємо коливання з амплітудою м і початковою фазою
= . Додавши це коливання до третього коливання, заданого рівнянням (5), матимемо
амплітуду і початкову фазу результуючого коливання:
(6)

(7)

Отже амплітуда результуючого коливання м; початкова фаза , а

рівняння його матиме вигляд:

1 метод – метод векторних діаграм, полягає в тому, що амплітуду А і початкову фазу

результуючого коливання знаходять шляхом додавання векторів. Довжина кожного
вектора дорівнює амплітуді відповідного коливання, а кут, утворений вектором з віссю х –
початковій фазі даного коливання. Величини А і визначаються довжиною результуючого
вектора і кутом його нахилу до осі х.

А3

А2 На рис. побудована векторна

=60о 2=60о 3=120
о
діаграма за умовою задачі. З рисунку
х
О А1 відразу видно: ; м.

Рис.
Задача 1.7
Матеріальна точка бере участь у двох взаємно перпендикулярних коливаннях, які
задаються рівняннями: м; м. Знайти рівняння траєкторії руху
точки і побудувати її графік. Показати напрям руху точки. Визначити швидкість і
прискорення точки в момент часу с.

Розв’язування 1.7
Виключаючи з заданих рівнянь, отримаємо рівняння траєкторії руху точки:
; (1)

(2)

(3)
 Рівняння (3) представляє собою канонічне рівняння еліпса з півосями м; м
(рис. ).
y Щоб визначити напрям руху точки, з рівнянь (1)
знайдемо її координати в момент часу :

b ; (4)
а x
A тобто в початковий момент часу точка знаходиться в
положенні А. Із збільшенням координата х також
збільшуватиметься, тому точка рухається проти
Рис.
годинникової стрілки.
Швидкість точки під час її руху вздовж еліпса дорівнює векторній сумі швидкостей
і . Якщо коливання взаємно перпендикулярні, то
(5)
Знайдемо і з рівнянь (1):

; (6)

Тоді
(7)
Аналогічно
a  a 2x a 2y (8)

; (9)

(10)
В момент часу с, отримаємо:
с; м/с2
Задача 1.8
Диференційне рівняння руху кулі математичного маятника має вигляд .
Якщо , то період коливань Т задається рівнянням ; при , період

коливань . Визначити для яких кутів

період не перевищує період Т в 1,01 раз.

Розв’язування 1.8
1. метод. Оскільки має виконуватись нерівність , потрібно розв’язати
тригонометричну нерівність:
(1)

(2)
Поклавши , отримаємо нерівність:

, (3)

розв’язком якої є . Звідси

,
оскільки кут для математичного маятника змінюється від до .

2. метод. Розв’язати задачу можна, побудувавши графік залежності

= (4)

в межах від до , по точках, розрахованих за формулою (4) з кроком в 5о (див.

табл.), або в будь-якій з комп’ютерних програм (наприклад, Origin).

Через точку проводимо паралельну осі абсцис лінію, з точок її перетину з

кривою опускаємо перпендикуляри на вість абсцис і визначаємо (див. рис.).

,
град
-90 1,160156
-85 1,143401
-80 1,127301
-75 1,111961
-70 1,097468
-65 1,083893
-60 1,071289
-55 1,059696
-50 1,049138
-45 1,039628
-40 1,031169
-35 1,023756
-30 1,017378
-25 1,01202
-20 1,007666
-15 1,0043
-10 1,001907
-5 1,000476
0 1
5 1,000476
10 1,001907
 15 1,0043
20 1,007666
25 1,01202
30 1,017378
35 1,023756
40 1,031169
45 1,039628
50 1,049138
55 1,059696
60 1,071289
65 1,083893
70 1,097468
75 1,111961
80 1,127301
85 1,143401
90 1,160156

Задача 1.9
Вантаж , що висить на пружині, розтягує її на величину м. Визначити:
1. Жорсткість пружини.
2. Роботу, виконану силою тяжіння під час розтягування пружини.
3. Максимальну швидкість, якої набуде тіло, що здійснює коливання, якщо зникне сила
тяжіння.
4. Колову частоту, частоту і період коливань даного вантажу на пружині (один з
варіантів цього завдання можна перевірити експериментально, зібравши
демонстраційну установку).
5. Довжину математичного маятника, який матиме такий період коливань, як і даний
вантаж на пружині (результат можна запропонувати перевірити експериментально).

Розв’язування 1.9
1. В положенні рівноваги сила тяжіння, що діє на тягарець зрівноважується силою
пружності (рис.), яка за законом Гука пропорційна деформації пружини , де –
жорсткість пружини. Тобто, враховуючи напрям осі у:
(1)
Звідси

(2)

х1
2. Роботу, виконану силою земного тяжіння при розтягуванні
х2 пружини, можна визначити за різницею потенціальних
енергій пружини в кінцевому і початковому станах:

у Але потенціальна енергія в початковому стані (пружина не

Рис. розтягнута) дорівнює нулю ( ). Тому і, отже

(3)
Враховуючи (2), маємо

(4)
3. За законом збереження механічної енергії (при нехтуванні її втратами), максимальне
значення механічної енергії
. (5)

(6)
Звідси максимальне значення швидкості, яку мало би тіло, якщо раптом зникло б земне
тяжіння:

(7)
Але

(8)
Тому

(9)
(10)

4. Колову частоту коливань на пружині можна визначити за формулою

(11)

(12)
9,8м с 2
0  5,7 1 .
0,3м c
Оскільки колова частота пов’язана із звичайною частотою співвідношенням

, (13)
а період коливань

(14)
то

;
5. Період коливань вантажу на пружині визначають за формулою

(15)
Період коливань математичного маятника

(16)
Прирівнюючи вирази (15) і (16) і врахувавши (2), маємо:

(17)

За умовою задачі м, отже м.

Задача 1.10
Ареометр масою кг з циліндричною трубкою радіусом см плаває в
розчині сірчаної кислоти і показує, що густина розчину . Якщо змістити
прилад по вертикалі на малу величину і відпустити, то він почне коливатися. Визначити
період Т цих коливань, вважаючи їх незгасаючими. Визначити залежність при
Побудувати графік.

Розв’язування 1.10
На ареометр, який плаває в рідині, діють дві сили: сила ваги
(1)
і архімедова виштовхувальна сила, що рівна вазі рідини, яку витіснило тіло (ареометр):
(2)
де – об’єм витісненої рідини, рівний об’єму зануреної частини ареометра.
Якщо ареометр знаходиться в рівновазі, то прикладені до нього сили будуть рівні за
величиною і протилежні за напрямом. Прийнявши напрямок «вниз» за додатній, отримаємо:
(3)
Якщо ареометр змістити від положення рівноваги по вертикалі на величину х (х –
алгебраїчна величина), то величина виштовхувальної сили зміниться, оскільки змінюється
об’єм зануреної частини приладу. В цьому випадку рівнодійна сили тяжіння і архімедової
сили буде напрямлена по вертикалі догори і надаватиме тілу прискорення а. За другим
законом Ньютона, маємо
(4)
де – зміна об’єму зануреної частини приладу., Оскільки , то
(5)
Врахувавши, що і , отримуємо диференційне рівняння:

(6)
де
= const (7)
Розв’язком такого рівняння є

(8)
де величина
 p gR 2
 k  0 (9)
m m
є циклічною частотою коливань.
Тоді період коливань:
Т, с T  2 
0 = (10)

Графік функції
визначається рівнянням (10) і
має вигляд, зображений на рис.
Рис.

Задача 1.11
Ареометр масою кг з радіусом трубки см заставляють коливатись в
рідині густиною по вертикалі, надаючи йому початкове невелике зміщення. За
час с ареометр здійснює 10 коливань. Визначити коефіцієнт опору середовища при
коливанні ареометра і коефіцієнт згасання , а також . Рух рідини не
враховувати.

Розв’язування 1.11
 Оскільки в цьому випадку на ареометр, крім сили тяжіння ( ) і сили Архімеда (
), діє ще і сила опору середовища ( ), напрямлена проти зміщення, то рівняння
руху тіла матиме вигляд:
(1)
або (див. задачу 1.10):

(2)
Воно має такий вигляд, як і рівняння руху тіла, що здійснює згасаючі гармонічні
коливання:
(3)
Отже, ареометр здійснює затухаючі гармонічні коливання:
, (4)
де
(5)
– коефіцієнт згасання. Циклічна частота цих коливань визначається рівнянням:
(6)
де – власна частота коливань.
Враховуючи, що

(7)
а також вирази для обчислення коефіцієнта згасання (5) і власної частоти коливань
(задача 1.10.), рівняння (6) можна записати у вигляді:

(8)
Звідси знайдемо коефіцієнт опору середовища

(9)
Перевіримо розмірність і розрахуємо його значення.

;
2. Коефіцієнт згасання (5):

3. Логарифмічний декремент згасання :

4. Число коливань , після яких амплітуда коливань зменшиться в е-раз:

5. Час , протягом якого амплітуда коливань зменшиться в е-раз:

6. Добротність коливальної системи:

Задача 1.12
 Осцилограма затухаючих коливань має коливань. Амплітуда першого коливання
мм і наступного мм. Вважаючи, що час протягом якого відбуваються ці
коливання дорівнює , визначити:
1. Період , частоту і колову частоту коливань.
2. Логарифмічний декремент затухання коливань .
3. Коефіцієнт затухання коливань .
4. Сталу часу .
5. Добротність системи .
Розв’язування 1.12
1. Період коливання визначаємо за формулою , де – час коливання; –
кількість коливань, які відбулися протягом цього часу. Отже, .

Частота ; .
Колова частота ; .

2. Логарифмічний декремент затухання , де і – амплітуди

коливань, віддалені одна від одної на період. Знаючи і визначаємо
.

3. Оскільки амплітуда затухаючих коливань змінюється за законом:

, то

Звідси коефіцієнт затухання коливань :

.
4. Стала часу – це інтервал часу, протягом якого амплітуда коливань зменшується в
раз. ; .
5. Добротність системи визначається відношенням характеристичного опору до
коефіцієнта опору , тобто
.

Задача 1.13

Амплітуда зміщення вимушених коливань тіла при маленькій частоті вимушуючої сили
мм, а при резонансі . Коефіцієнт згасання набагато менший за одиницю.
Визначити добротність системи, логарифмічний декремент згасання.

Розв’язування 1.13
При малій частоті зовнішньої сили амплітуда зміщення рівна статичному зміщенню:
, (1)

де – власна частота коливань системи.

При резонансі амплітуда коливань
(2)
 Тоді відношення

(3)

Добротність системи можна виразити через коефіцієнт затухання і циклічну частоту

коливань :
(4)
Оскільки за умовою , то . Тоді, порівнявши вирази (3) і (4),
знайдемо:
(5)