1

Адаптація як властивість біологічних систем

Урок
1

…що більше знаєш, то більше можеш.

Едмон Абу
1. Прочитай вислів французького белетриста й публіциста Едмона Франсуа Валентина Абу
(1828–1885).
yy Як ти розумієш це твердження?
yy Чи погоджуєшся ти з думкою письменника?




2. Послуговуючись здобутими знаннями, дай відповідь на запитання та виконай завдання.
yy Що таке біологічна система?



¾¾ Наведи приклади біосистем.



¾¾ Побудуй схему «Властивості біологічних систем».

¾¾ Прочитай твердження: «Нічого зі мною не трапиться. Побачу гору — стану птахом. Океан
побачу — стану рибою». Про яку властивість біологічних систем ідеться? Відповідь обґрунтуй.




3
3. Переглянь презентацію «Адаптація як властивість біологічних систем». Виконай завдання.
Якщо необхідно, звернись до тексту на с. 46.
¾¾ Сформулюй визначення понять.
Пристосування до умов існування — 


Адаптація — 


4. Розглянь зображення організмів. Наведи приклади адаптацій до умов існування в цих ор-
ганізмів та вкажи їхнє значення.





















5. Поміркуй, чи зміг би один з найбільших ссавців Австралії Кенгуру рудий вижити в умовах
зимової тундри. Відповідь обґрунтуй.






yy Яке біологічне явище ілюструє наведений вище приклад? У чому його суть?






4
6. Прочитай твердження: «Основою адаптацій організмів до умов середовища є спадковість
та мінливість». Чи погоджуєшся ти із цим висловом? Відповідь обґрунтуй.







7. Побудуй схему «Значення адаптацій».

8. Пригадай методику написання тез. Сформулюй тези до уроку (с. 55).







¾¾ Попрацюй у парі. Розкажіть свої тези одне одному з пам’яті. Обміняйтеся думками
щодо цього.

5
 Урок Домашнє завдання  
1 Оцінка

1. Упиши пропущене. Прочитай утворений текст. Підготуйся відтворити його на уроці (2 б.).
Будь-яка біологічна система зазнає впливів різноманітних  
 . Пристосування до умов існування, або
адаптації, — це ___________ біологічних систем, що дають їм змогу  
впливам чинників середовища. Крім того, сам процес пристосу-
вання також має назву . Поняття «адаптація»
вживають і для позначення змін у або ________________________ біо-
логічних систем, що виникають як результат пристосування до певних умов середо-
вища.
Адаптації будь-якої біологічної системи розвиваються в процесі її  .
Кожен вид живих організмів  до свого
середовища існування протягом мільйонів років і багатьох поколінь. Проте,
якщо помістити організм в інше _____________________, його адаптації пере-
стають _____________________ умовам існування. І тоді організм може навіть
____________________.
Основою адаптацій організмів до умов середовища є  
__________________, що зберігається в _____________. Природний ____________
«залишає» лише ті варіанти генів, які сприяють  
в конкретних умовах середовища.
2. Розглянь зображення організмів. Наведи приклади адаптацій до умов існування для кожно-
го організму (6 б.).
























6
 























3. На трьох конкретних прикладах поясни принцип єдності організмів та середовищ їхнього
існування (2 б.).










4. Прочитай твердження. Визнач, яке / які з них є правильним / правильними (2 б.).
4.1. • Пристосування організмів до дії чинників навколишнього середовища є проявом му-
тацій.
• У процесі еволюції закріплюються такі варіанти генів, що сприятимуть кращій адап-
тації виду.
А Обидва; Б лише перше;
В лише друге; Г обидва неправильні.
4.2. • Основою адаптацій організмів до умов середовища є спадкова інформація.
• Унаслідок зміни умов існування живі організми здатні змінювати свої адаптації.
А Обидва; Б лише перше;
В лише друге; Г обидва неправильні.

7
 2

Урок Закономірності формування

2 та властивості адаптацій

1. Попрацюй за методикою перевірки домашнього завдання (с. 55).

2. Прочитай твердження. Познач у таблиці знаком «+» правильні твердження, а знаком «–» —
хибні.
1. Будь-яка біологічна система зазнає впливів різноманітних чинників навколиш-
нього середовища.
2. Зміни біологічних систем, що дають їм змогу протидіяти впливам чинників се-
редовища, називають адаптацією.
3. Адаптації будь-якої біологічної системи розвиваються в процесі її еволюції.
4. Адаптації притаманні тільки еукаріотичним організмам.
5. Переміщення організму в інше середовище може призвести до його загибелі.
6. Адаптації властиві лише одноклітинним організмам.
7. Якщо африканський слон потрапить в умови зимової тундри, він майже
не матиме шансів на виживання.
8. Кожне нове покоління самостійно адаптується до умов навколишнього середо-
вища.
9. Основою адаптацій організмів до умов середовища є спадкова інформація.
10. Попередні адаптації організмів, що розвинулися внаслідок зміни умов існуван-
ня, зберігаються в процесі еволюції.
11. Спадкова інформація пов’язана з пристосувальними ознаками до умов існу-
вання й може змінюватися.
12. Адаптації забезпечують підтримання гомеостазу біологічних систем.
Номер 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

«+» або «–»

3. Переглянь презентацію «Закономірності формування та властивості адаптацій». Виконай

завдання. Якщо необхідно, звернись до тексту на с. 47.
¾¾ Заповни наведену таблицю.
Таблиця
Види адаптацій за механізмами пристосування
Вид адаптацій Суть пристосування Приклади

 
 
 
Морфологічні
 
 
 

 
 
Фізіолого-  
біохімічні  
 
 

8
 Закінчення таблиці

Вид адаптацій Суть пристосування Приклади

 
 
 
Етологічні
 
 
 

4. Чи погоджуєшся ти з думкою науковців про те, що в кожного виду є всі можливі механізми
адаптації? Наведи конкретні приклади.











5. Поміркуй та напиши, як адаптуються перелічені організми до дії одного чинника —
холодної зими. Укажи вид адаптацій, характерний для кожного із цих організмів.
Ведмідь бурий — 


Заєць білий — 


Ящірка прудка — 


Береза бородавчаста — 


Ластівка міська — 


¾¾ Визнач властивості адаптацій, про які йдеться.









9
6. Розглянь зображення організмів (А, Б). Які закономірності формування адаптацій вони ілю-
струють? У чому суть цих адаптацій? Відповіді обґрунтуй.
А

7. Поміркуй, які пристосування розвинулися в людей, що живуть у різних кліматичних умовах.

8. Сформулюй тези до уроку.

¾¾ Попрацюй у парі. Розкажіть свої тези одне одному з пам’яті. Обміняйтеся думками
щодо цього.

10
 Домашнє завдання
Урок
Оцінка 2

1. Упиши пропущене. Прочитай утворений текст. Підготуйся відтворити його на уроці (2 б.).
За механізмами пристосування адаптації бувають:
yy морфологічні — виникають унаслідок __________ у  організмів;
yy ______________________________________ — розвиваються в разі змін фізіоло-
гічних і _____________________ процесів, що відбуваються в організмах;
yy етологічні (____________________) — формуються у тварин за участю _________
____________________________________________.
Усі адаптації живих організмів ґрунтовані на законах
та біології, тому в їхньому формуванні можна виявити 
. До таких закономірностей належать:
yy правило Бергмана — розміри тіла тварин одного або кількох спорідне-
них видів є ________________ в регіонах з _________________ кліматом
і _______________________ в регіонах з теплішим кліматом;
yy правило — розміри частин тіла, що виступають, є __________
________ у тварин, які живуть у найбільш _______________ умовах, і відповідно
більшими у тварин, що живуть в умовах  клімату.
2. Склади сенкан* до поняття «адаптація» (1 б.).

3. Послуговуючись додатковими джерелами інформації, упиши в наведену таблицю приклади

морфологічних, фізіолого-біохімічних та етологічних адаптацій організмів до умов існуван-
ня в пустелі (3 б.).
Таблиця
Пристосування організмів до життя в пустельних умовах
Вид адаптацій Приклади

У тварин —

Морфологічні У рослин —

* Сенкан — віршована форма з п’яти рядків, що не римується, але має свої правила
побудови: перший рядок — тема (іменник), другий — опис теми (два прикметники), тре-
тій — дія (три дієслова), четвертий — ставлення до теми (чотири слова), п’ятий — сло-
во-синонім до теми.

11
 Закінчення таблиці
Вид адаптацій Приклади
У тварин —

Фізіолого-біохімічні У рослин —

У тварин —

Етологічні

4. Трапляються випадки, коли умови існування організмів не відповідають основним законо-

мірностям адаптацій — правилам Бергмана та Аллена. Використовуючи наведені прикла-
ди, поясни, як організми пристосовуються до умов середовища (3 б.).
А Рослини тундри набагато менші за розмірами від рослин помірних широт.

Б Індійський слон та бегемот — одні з найбільших наземних тварин, однак живуть

у досить теплих кліматичних зонах.

5. Послуговуючись інтернет-джерелами, розкрий зміст правила Глогера, що теж належить

до закономірностей адаптацій. Наведи приклади, які ілюструють його (3 б.).

12
 Матеріали до уроків

До уроку 1
Адаптація як властивість біологічних систем
Будь-яка біологічна система (клітина, окремий організм, вид, популяція або екоси-
стема) зазнає впливів різноманітних чинників навколишнього середовища. Тому біо-
системи мають постійно змінюватися, щоб протидіяти цим впливам. Зміни біологічних
систем, що дають їм змогу протидіяти впливам чинників середовища, називають при-
стосуваннями до умов існування, або адаптаціями. Крім того, сам процес присто-
сування також має назву адаптація. Так, процес пристосування пінгвінів до умов
життя в холодному антарктичному регіоні є адаптацією.
Поняття «адаптація» вживають і для позначення змін
у будові або функціонуванні біологічних систем, що вини-
кають як результат пристосування до певних умов середо-
вища. Прикладами адаптацій у пінгвінів слугують особлива
будова пір’я, що допомагає їм ефективно зберігати тепло
тіла, і характерна поведінка під час сильного вітру (птахи
збираються в щільні групи для того, щоб зігрітися). Пінгвін Аделі
Адаптації будь-якої біологічної системи розвиваються в процесі її еволюції. Кожен
вид живих організмів пристосовується до свого середовища існування протягом
мільйонів років і багатьох поколінь. Проте, якщо помістити організм в інше середо-
вище, його адаптації перестають відповідати умовам існування. І тоді організм може
навіть загинути, оскільки його пристосування не підходитимуть новим умовам се-
редовища.
Наприклад, африканський слон, потрапивши в умови
зимової тундри, майже не матиме шансів на виживання,
бо всі його адаптації призначені для того, щоб захистити
організм від перегрівання, а не від холоду. Явище відпо-
відності адаптацій організму тому середовищу, до якого
він пристосовується, називають принципом єдності орга-
Слон африканський нізму й середовища.
Основою адаптацій організмів до умов середовища є спадкова інформа-
ція, що зберігається в геномі. Ця інформація містить дані про корисні адаптації,
які сформувалися в попередніх поколіннях. Природний добір «залишає» лише ті ва-
ріанти генів, що сприяють виживанню в конкретних умовах середовища. І саме такі
варіанти передаються нащадкам.
Однак умови існування живих організмів можуть змінюватися. Тому організми
здатні формувати нові адаптації завдяки змінам спадкового матеріалу. Такі зміни
пов’язані з порушенням послідовності нуклеотидів у ДНК, зі змінами структури всьо-
го геному загалом чи окремих хромосом зокрема. Наприклад, у спільного предка
людини й шимпанзе було 24 пари хромосом, але в якогось предка людини відбу-
лось об’єднання двох малих хромосом в одну велику (це хромосома 2 у каріотипі

46
людини). Така зміна практично не вплинула на окремі гени, але вона внеможливи-
ла схрещування між предками шимпанзе (у яких залишилося 24 пари хромосом)
і предками людини (у яких стало 23 пари хромосом).

До уроку 2

Закономірності формування та властивості адаптацій

У живих організмів адаптації до умов існування можуть
формуватися за допомогою різних механізмів. Відповідно
адаптації поділяють на морфологічні, фізіолого-біохімічні та
етологічні (поведінкові). Морфологічні адаптації виникають
унаслідок змін у будові тіла організмів. Так, тварини, які жи-
вуть у холодних умовах, пристосовуються, утворюючи щільний
покрив тіла із шерсті або пір’я. А в рослин, що існують у по- Ведмідь білий
сушливих умовах зростання, листки часто вкриті восковим
шаром — це перешкоджає випаровуванню води й знижує її
витрати рослиною.
Фізіолого-біохімічні адаптації розвиваються в разі змін
фізіологічних і біохімічних процесів, що відбуваються в орга-
нізмах. Прикладом такої адаптації є вироблення рослинами
Молодило та грибами отруйних речовин, які пе-
решкоджають поїданню їх тваринами. Зокрема, дурман проду-
кує алкалоїд скополамін, а мухомор — мускарин.
Етологічні адаптації формуються у тварин за участю
центральної нервової системи. Прикладами таких адаптацій
слугують міграції тварин. Зокрема, лелеки та ластівки виво-
дять пташенят за тисячі кілометрів Дурман звичайний
від місця зимівлі. Африканські сло-
ни мають сталі маршрути міграцій, яким навчають своїх
дитинчат.
Пристосування організмів до умов існування є тривалим
комплексним процесом. Тому кожному виду притаманні всі
можливі механізми адаптації. Наприклад, кашалот має об-
Міграція птахів тічну форму тіла, що допомагає йому ефективно плавати
(морфологічна адаптація). Наявність у його м’язах великої кількості міоглобіну дає
змогу запасати кисень, забезпечуючи істотне збільшення тривалості пірнання цих
тварин (фізіолого-біохімічна адаптація). Міграції кашалотів між місцями харчуван-
ня є поведінковою адаптацією, завдяки якій вони отримують достатньо їжі в різні
пори року.
Для всіх адаптацій характерні деякі спільні властивості. Розглянемо найважливіші
з-поміж них. Адаптація до дії того самого чинника може здійснюватися по-різному.
Наприклад, пристосування липи до холодної зими в Європі відбувається внаслідок ски-
дання листя восени (морфологічна адаптація) та вповільнення обміну речовин (фізіоло-
го-біохімічна адаптація). У зайців шерсть стає більш густою (морфологічна адаптація),
а ластівки відлітають у теплі краї (поведінкова адаптація).

47
 Будь-яке пристосування є відносним, тобто не існує
адаптацій, що будуть корисними завжди. Вони є пристосу-
ванням до певних умов. Якщо умови змінюються, то адап-
тації перестають бути корисними й організмам доводиться
формувати нові. Якщо пристосування не встигнуть розвину-
тися, тоді вид вимре. Так, зміни клімату та вплив людини
зумовили вимирання мамонтів, які не встигли виробити адап-
Мамонт
тації до нових умов існування.
Усі адаптації живих організмів ґрунтовані на законах фізики, хімії та біології,
тому в їхньому формуванні можна виявити спільні закономірності. До таких законо-
мірностей належать правила Бергмана та Аллена.
Правило Бергмана. Це екологічне правило сформулював у 1847 р. німецький
біолог Карл Бергман. Воно пов’язує розміри тіла тварин з температурою навко-
лишнього середовища. Так, розміри тіла тварин одного або кількох споріднених
видів є більшими в регіонах з холоднішим кліматом і меншими в регіонах з теплі-
шим кліматом. Наприклад, маса й розміри тіла у вовків з полярних регіонів суттє-
во більші, ніж у вовків зі степів Монголії.
Кількість тепла, яку виробляє організм, безпосередньо залежить від його маси:
що більша маса, то більше тепла утворюється під час метаболізму. Відповідно втра-
ти цього тепла пов’язані з площею поверхні тіла, через яку це тепло й витрачаєть-
ся. Зі збільшенням розмірів тіла його маса (а отже, кількість тепла, що утворюється
під час метаболізму) зростає швидше, ніж площа поверхні тіла (і втрати тепла че-
рез неї). Тому в холодних умовах більші за розмірами організми витрачають тепло
з меншою швидкістю. В умовах жаркого клімату організмам, навпаки, потрібно швид-
ко позбавлятися від зайвого тепла, щоб не отримати перегріву. Тому вигідніше мати
більшу відносно маси площу поверхні тіла, через яку це тепло віддається.
Правило Аллена. Це екологічне правило сформулював американський зоолог
Джоель Асаф Аллен 1877 року. Воно стосується теплокровних тварин і пов’язує
розміри частин тіла, що виступають, з температурою навколишнього середови-
ща. Так, розміри цих частин тіла (вух, носа тощо) є меншими у тварин, які живуть
у найбільш холодних умовах, і відповідно більшими у тварин, що живуть в умовах
жаркого клімату. Це правило ґрунтоване на принципі втрати / збереження тепла.
Частини тіла, що виступають, збільшують площу його поверхні та сприяють втра-
там тепла. Відповідно менші розміри зумовлюють збереження тепла. Проявом цього
правила є відмінності в будові представників різних популяцій людини. Так, наймен-
ші (відносно тіла) ніс і кінцівки мають представники ескімосько-алеутських народів,
які живуть у найхолодніших регіонах, а найбільші — представники масаїв та деяких
народів із саван тропічної Африки.

48
 Методика перевірки домашнього завдання
Обміняйтеся зошитами й здійсніть взаємоперевірку виконаних зав­дань. У разі
потреби зверніться по допомогу до вчителя.
Інструкція до виконання тестових завдань
У зошиті можуть використовуватися тестові завдання кількох типів.
Тестові завдання із чотирма варіантами відповіді, один з яких є правильним.
Кожна правильна відповідь — 0,5 б.
Тестові завдання щодо аналізу двох тверджень з визначенням їхньої пра-
вильності. Кожна правильна відповідь — 1 б.
Тестові завдання щодо аналізу чотирьох запропонованих об’єктів, з-поміж
яких потрібно визначити зайвий і обґрунтувати свій вибір. Кожна правильна від-
повідь — 1 б.
Тестові завдання на встановлення відповідності. Кожна правильна відповідь
(установлення відповідності 1 пари) — 0,5 б.
Інструкція до виконання інших завдань
Аналіз рисунка з наданням відповіді на запитання по ньому. Кожна правиль-
на відповідь (на одне із запропонованих запитань) — 1 б.
Розподіл запропонованих термінів або об’єктів на групи. Кожна правильна від-
повідь (за одну сформовану групу) — 1 б. Правильна характеристика групи — 1 б.
Завдання з розгорнутою письмовою відповіддю. За повне та правильне вико-
нання завдання — 3 б.
Надання характеристики зображеного організму за наведеними ознаками.
Кожна правильна відповідь (за одну із запропонованих ознак) — 1 б.

Методика написання тез

Тези (від грец. thesis — «положення», «ствердження») — стисло сформу-
льовані основні положення тексту, лекції, доповіді, повідомлення. Це короткий
письмовий виклад основних думок джерела без пояснень та ілюстрацій.
Формулюючи тези, потрібно враховувати таке.
1. Формулювання
 тези має бути чітким і лаконічним.
2. Кожне положення містить у собі лише одну думку.
3. Тези
 можна складати за абзацами. Іноді одна теза може об’єднувати кілька
абзаців.
4. Записуючи
 тези, необхідно нумерувати кожну з них. Бажано при цьому
виділити ключове слово або поставити логічний наголос.
Етапи формулювання тез
yy Після попереднього ознайомлення уважно прочитай текст удруге.
yy Під час повторного читання почленуй текст на змістові частини, роблячи
відповідні позначки олівцем; звертай увагу на шрифтові виділення, адже
це допоможе тобі в роботі.
yy Підкресли основну думку в кожній частині.
yy Усвідом суть виділеного, сформулюй її своїми словами, запиши основні
тези визначених частин або випиши цитати.

55
 Алгоритм складання кроссенса
1. Визнач тематику, загальну ідею.
2. Виділи дев’ять елементів, які стосуються ідеї, теми.
3. Знайди зв’язок між елементами, визнач їхню послідовність.
4. Сконцентруй сенс в одному елементі.
5. Виділи ключові ознаки, особливості кожного елемента.
6. Знайди й добери зображення, що ілюструють елементи,
але не прямо, а символічно.
7. Заповни таблицю кроссенса.

Зміст
Урок 1. Адаптація як властивість біологічних систем. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Урок 2. Закономірності формування 
та властивості адаптацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
Урок 3. Преадаптація та постадаптація.
Стратегії адаптацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
Урок 4. Адаптивна радіація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
Урок 5. Екологічно пластичні та непластичні види . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
Урок 6. Середовища існування та адаптації до них. 
Наземно-повітряне середовище. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
Урок 7. Середовища існування та адаптації до них.
Водне та ґрунтове середовища. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
Урок 8. Практична робота
«Визначення ознак адаптованості 
різних організмів до середовища існування». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
Матеріали до уроків
До уроку 1. Адаптація як властивість біологічних систем. . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
До уроку 2. Закономірності формування та властивості адаптацій. . . . . . . . . . 47
До уроку 3. Преадаптація та постадаптація. Стратегії адаптацій. . . . . . . . . . . . 48
До уроку 4. Адаптивна радіація. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
До уроку 5. Екологічно пластичні та непластичні види. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
До уроку 6. Середовища існування та адаптації до них. 
Наземно-повітряне середовище . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
До уроку 7. Середовища існування та адаптації до них.
Водне та ґрунтове середовища. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Методика перевірки домашнього завдання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Методика написання тез. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
Алгоритм складання кроссенса . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

56