Курс «Травматичний досвід і ПТСР: інструментарій для психотерапевта»

Модуль 2. Діагностика психологічних розладів, пов'язаних із травмами

2.4 Розлади, що асоціюються зі стресом та травматичним досвідом

Розглянемо кілька нозологій, що ввійшли до категорії «Розлади, асоціюванні (пов’язані)

з травмою»:
● розлад адаптації;
● ускладнену реакцію на втрату;
● гострий стресовий розлад.

1. Розлад адаптації.
● подія сталася впродовж останніх 3 місяців;
● людина зіткнулася з досвідом, що також виходить за межі її звичного побуту, однак
не сприймає його як пряму загрозу життю чи цілісності;
● стресовий фактор може бути окремою подією або серією кількох стресових факторів
● наслідки здебільшого суб’єктивно сприймаються як травматичні.
Ключовий критерій для діагностування симптомів розладу адаптації – вони повинні
виникати незалежно від іншого психологічного стану та асоціюватися з настанням
стресової події.
На відміну від ПТСР, розлад адаптації не має набору специфічних симптомів для
діагностики.
Індивідуальні симптоми розладів адаптації можуть включати:
● депресію;
● тривогу;
● поєднання депресії та тривоги;
● а також зміни поведінки, які перешкоджають ефективному функціонуванню.
Корисними орієнтирами для встановлення діагнозу розладу адаптації стануть:
● особисті обставини та контекст стресора;
● зв’язок між тяжкістю симптомів і стресором;
● стійкість після очікуваного періоду часу;
● культурні норми вираження емоцій;,
● а також тривалість і тяжкість порушень.

2. Ускладнена реакція на втрату.

У клінічній практиці виникає потреба відрізняти:
● ключові ознаки адаптивних і дезадаптивних реакцій на втрату близької людини в
процесі горювання
від
● ускладненого горювання як процесу, що супроводжується суттєвими порушеннями
якості життя.
Ускладнене горювання – відносно нова діагностична категорія:
 ● DSM-5, 2013: «Persistent Complex Bereavement Disorder» – тривалий комплексний
розлад горювання;
● МКХ-11, 2018: «Prolonged grief disorder» – тривалий розлад горювання.
Попередні дослідження вказують на те, що оскільки обидва діагнози емпірично засвідчили
однакову прогностичну валідність та високі показники відповідності об’єкту діагностики,
відмінності між двома згаданими діагнозами по своїй суті лише семантичні, а єдиним
відмінним критерієм залишається пропонована мінімальна тривалість цих симптомів:
● 6 місяців – МКХ-11;
● 12 місяців – DSM-5.
Ознаки ускладненого горювання включають суттєвий дистрес, пов'язаний із сепарацією
від значимої особи (зокрема пригнічений настрій та туга при спробах у думках «оживити»
її) та пережиттям втрати як травматичної події самої по собі (наявність румінацій, поведінка
спрямована на уникнення, емоційні зміни, що нагадують зміни при ПТСР).
Серед факторів ризику виникнення ускладненого горювання виокремлюють
● історію захворювань на психічні розлади та коморбідності, що їх супроводжують
(зокрема вживання наркотичних речовин чи алкоголю);
● соціально-економічні фактори та
● особливості підтримки з боку рідних і певної сімейної традиції прийняття смерті як
такої.
Відмінність полягає в тому, що особи з посттравматичним стресовим розладом можуть
страждати від нав’язливих думок про травматичну подію, тоді як особи з ускладненою
реакцією на втрату близьких можуть страждати від думок про померлого або про
обставини його смерті.

3. Гострий стресовий розлад.

Щоб отримати діагноз гострого стресового розладу, людина повинна відчути 9 симптомів
у 5 різних категоріях:
● симптоми вторгнення;
● негативний настрій;
● дисоціативні симптоми;
● симптоми уникнення;
● симптоми збудження.
Якщо симптоми виникають після травматичної події, але зникають упродовж трьох днів, то
психічний стан людини не відповідає критеріям розладу і його варто розцінювати як
реакцію.

Узагальнюючи цей модуль, варто нагадати, що:

1. Люди, які страждають на розлади, пов’язані з травмою, здебільшого відчувають
більший тягар, ніж може бути помітно на поверхні.
2. Питання диференційної діагностики та дослідження коморбідних станів дозволяє
реалістично оцінити перспективи та вибудувати стратегії психосоціальної підтримки
й лікування, відповідні до потреб цих людей.