Конституційний Суд України як орган конституційної юрисдикції
Судова система України – це сукупність усіх судів які існують і
функціонують на території нашої держави. До її складу входять: суди загальної юрисдикції (районних, мiських судiв мiжрайонних, мiжобласних судiв);обласних судiв Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції можуть бути загальними і спеціалізованими. В Україні правосуддя здійснюється виключно судами, а привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами, не допускається. Суд відрізняється від інших органів за рядом ознак: - розглядає і вирішує особливі категорії справ, які не може розглянути жодний інший орган; - його рішення проголошуються іменем України і є обов’язковими для виконання всіма громадянами та органами, яким вони адресовані; - справи розглядаються в суді з суворим дотриманням особливої процедури, яка регламентуються виключно законами України; - суд є самостійним у розгляді справи (між судами немає відносин підлеглості). Правовою основою функціонування судової системи України є Конституція, а також Закони України: ”Про судоустрій і статус суддів”, ”Про Конституційний Суд України”, ”Про Вищу раду юстиції”. Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який не входить до системи судів загальної юрисдикції. Пріоритетним напрямком діяльності Конституційного Суду є здійснення конституційного судочинства в Україні.
№8 Територіальний устрій України. Діяльність органів
місцевого самоврядування. Україна — унітарна держава, до складу якої входять 27 регіонів[1]: 24 області, місто зі спеціальним статусом: Київ Суверенітет держави поширюється на всю її територію — стаття 2 Конституції України. На території України відсутні інші державні утворення, її територія, в межах існуючих кордонів — цілісна і недоторкана Територіальний устрій України- це внутрішня територіальна організація держави з поділом її території на складові частини, тобто адмінстативно- територіальні одиниці. Систему адміністративно територіального устрою України складають: області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Форма територіального устрою- це спосіб територіальної організації держави та характер взаємовідносин центральних і регіональних (місцевих) органів влади. Важливим принципом територіального устрою України, який визначає сутність і зміст нашої держави, є принцип соціально-економічного розвитку регіонів з урахуванням їх історичних, економічних, географічних, демографічних особливостей, етнічних та культурних традицій. Поняття «територіальний устрій» є значно ширшим від поняття «адміністративно-територіальний устрій». Адже саме у відповідності з ним утворюються органи державної влади та місцевого самоврядування, вирішуються численні управлінські питання, реалізація права власності, виконання вимог зимельного законодавства.
Місце́ве самоврядува́ ння в Україні — право територіальної громади —
жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Територіальна громада — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; адміністративно-територіальна одиниця — область, район, місто, район у місті, селище, село. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Представницькими органами місцевого самоврядування є ради народних депутатів.
Прокуратура України становить єдину систему, яка здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.