Підготувала студентка 401 анн

Бойко Ольга

Для порівняльної характеристики роману Марселя Пруста «Кохання Сванна» я

вибрала роман Вірджинії Вульф «Місіс Делловей». Як на мене ці романи схожі, не
тільки тим, що були опубліковані приблизно в один і той же час, а використання такої
техніки як потік свідомості. Саме за допомогою цього ми дізнаємося про Сванна від
лиця оповідача та почуття Сванна до Одетти… Можна сказати, що Пруст розкриває
минуле головного героя та його почуття. Вірджинія Вульф використовує цей прийом,
щоб зрозуміти душевний стан героїв, їхні думки - таких персонажів як Клариси
Делловей, Септімуса та Лукреції Воррен-Сміт… Для більш глибшого порівняння
дійсності творів я пропоную розглянути таких героїв як Шарль Сванн та Септімус Сміт
та перейти до таблички, де більш глибше розписані відмінності.

«Кохання Сванна» Марсель Пруст «Місіс Делловей» Вірджинія Вульф

Це передісторія основного сюжету «В Це роман, який складається з розповіді

пошуках втраченого часу», який дня двох людей, які не пересікаються між
складається з 7 частин, які були собою. Був опублікований в 1925 році.
опубліковані з 1913 року до 1927.

Дія відбувається в Франції Дія відбувається в Англії

Сванн постає перед читачем як світська Септімус Воррен- Сміт - військовий, який
людина з багатої родини. так і не зміг повернутися до звичайного
життя після війни.

Сванн захоплюється мистецтвом, Сміт захоплюється літературою,

розуміється в живописі, тонко і глибоко особливо англійською.
відчуває його.

Велике кохання героя зароджується, Також вперше закохується, коли відвідує

коли образ Одетти починає лекцію про Шекспір ( Місіс Ізабел Поул).
пов’язуватися з музичною фразою із
сонати Вейтейля. Ця музика “вела його
то туди, то сюди, потім ще кудись-інде,
до якогось щастя, високого,
незбагненного, але очевидного”.

Мав дуже багато друзів, яких просив бути В романі описується, що мав лише
звідниками ( знайомити з незайманими одного друга, якого втратив на війні -
дівчатами). Еванс.

Мав дуже багато коханок. Кохав за своє життя лише двох - Місіс
Ізабел Поул та свою дружину - Лукрецію.

Сван любив суспільство, особливо Загалом в творі - сам на сам зі своїми

проводити час у Вердюренов. думками. Лукреція намагалася його якось
підбадьорювати, виводити на вулицю,
але він залишився замкнутим та йому
продовжували маритися відіння з війни.
 Сванн розкривається не тільки як Сміт розкривається через свої думки,
персонаж твору від свого я, але й за свого потоку свідомості, через Лукрецію
допомогою оповідача. та інших персонажів.

Сванн покохав Одетту, плід його уяви. Лукреція також кохає ілюзію свого
чоловіка.

Одетта, жінка, в яку закохується Сванн, Септімус також одружується на Лукреції

спершу не справила на нього ніякого не від щирого кохання.
враження.

Сванн давно вже перестав прагнути Септімус також розчарувався в житті і

якихось ідеальних цілей і обмежувався лише виживає у світі, де йому немає
лише гонитвою за хвилинними місця. Притулок знаходить у «вічній
задоволеннями, що вважав уже, ніколи, темряві».
втім, не стверджуючи категорично, навіть
самому собі, що так триватиме до самої
його смерті.

За допомогою цього твору розкривається За допомогою цього роману

найгірший бік тогочасного суспільства, розкривається душевний стан людей, які
його розпуста та брехня. прикуті до суспільства та не можуть
добровільно втекти.

Починається з опису як потрапити до Розпочинається роман з появою Міссіс

«клану» Вердюренов. Делловей та тим, що вона має зробити
перед прийомом, який влаштовує.

Закінчується тим, що йому сниться сон, Закінчується роман також появою

де присутнє Одетта та підсумком Свана Клариси, а саме повернення її до гостів
щодо його з нею стосунків. «Подумать та думками Пітера про неї.
только: я попусту расточил лучшие
годы моей жизни, желал даже смерти,
сходил с ума от любви к женщине,
которая мне не нравилась, которая
была не в моем вкусе!»

Хочеться сказати, що Септімус не є головним героєм роману Вірджинії Вульф, адже

ним не розпочинається роман та не закінчується. Та він є альтер егом Клариси, її
рідною душею. За допомогою цього персонажу можна оцінити душевне становище
Клариси та показати справжні бажання. Тому Септімус найкраще і підходить для
порівняння з іншими літературними героями різних творів. На мою думку, Септімус та
Сванн могли б потоваришувати. Вони обоє творчі особистості, які втомилися від життя.
Ці люди втратили свої найліпші роки заради цінностей, які не затрималися надовго в
їхній душі, в житті. І цим самим викликають симпатію та співчуття, адже вони
намагалися знайти себе в цьому егоїстичному суспільстві.
Мені дуже сильно запам’ятався як не дивно кінець «Кохання Сванна», і саме останнє
речення : «Подумать только: я попусту расточил лучшие годы моей жизни, желал
даже смерти, сходил с ума от любви к женщине, которая мне не нравилась,
которая была не в моем вкусе!». Ці слова змусили мене замислитися над тим, чи не
втрачаю я свої найкращі роки на якісь дрібниці, безглуздя та подумати, що насправді я
хочу від життя та самої себе, який фінал хочу створити. Говорят, що треба прожити
своє життя, щоб було, що згадати. На мою думку, в самому кінці Сванн зрозумів цю
істину та вирішив не гаяти час, будучи в погоні за марним, того, що не повернути.