Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства і природокористування

Кафедри фінансів та економічної безпеки

Реферат з дисципліни

«Світове господарство та міжнародні економічні відносини»

на тему:

«Фінансова економіка Бельгії»

Виконала:

Студентка 2-го курсу

ФІН-21

Чечьоткіна Дарья Ігорівна

Перевірив:

Доцент

Гарнага Олександр Миколайович

Рівне – 2022
 ПЛАН
1. Історія розвитку бельгійської економіки………………………………3
2. Економіка Бельгії у наш час……………………………..………………3
3. Промисловість……………………………………………………………
54. Сільське господарство………………………………………….
………...7
5. Енергетика……………………………………….……………….……….8
6. Банківська система……………………………...…………….………….8
7. Зовнішня торгівля………………………………………………………..9
7.1 Імпорт……...……………………………………………………..9
7.2 Експорт………………………………………………………….12
8. Висновок…………………………………………………………………..13

2
 1. Історія розвитку бельгійської економіки
Промисловість і ремесла в Бельгії виникли давно, і цим частково
обумовлюється сучасний високий рівень розвитку країни. Вовняні і лляні
тканини вироблялися ще в середні віки. Сировинною базою для цього
виробництва були вовна англійських і фламандських овець і місцевий льон.
Такі міста, як Брюгге і Гент, наприкінці середньовіччя стали великими
центрами текстильної промисловості. У XVI-XVII століттях головною галуззю
промисловості стало виробництво бавовняних тканин. На рівнинах на північ від
Арденн розвинулося вівчарство, а в найстарішому центрі вовняної
промисловості - місті Верв'є - виробництво вовни.
Протягом XVI століття виникали невеликі металургійні підприємства, а
потім і майстерні з виготовлення зброї. У 1788 році у Льєжі було 80 невеликих
заводів з виробництва зброї, де працювали майже 6 тис. людей. Бельгійська
скляна промисловість має велику історію. Вона базувалася на місцевій сировині
- алювіальних кварцових пісках і деревині, що використовувалася як паливо і
надходила з району Арденн. Великі скляні заводи і дотепер працюють в
Шарлеруа і пригороді Брюсселя.
Бельгію нерідко називають однією з перших індустріальних країн світу. У
19 ст. вона навіть іменувалася «маленької майстерні світу». У перші роки після
2-ї світової війни до неї постійно додавали термін «чудо-країна» або «вітрина
індустріального процвітання». Але в останні три десятиліття 20 ст. Бельгію
нерідко відносили до категорії «хворого учасника Євросоюзу». Економіка цієї
країни на початку 21 ст. знаходиться у фазі найскладнішої структурної
перебудови, процесі пошуку нової промислової спеціалізації у світовій
економіці. І в цій сфері почали позначатися певні досягнення.

2. Економіка Бельгії у наш час

У наш час Бельгія - країна з високорозвинутою економікою, де провідна
роль належить приватному сектору. Промисловість сконцентрована в

3
основному у Фландрії, більш населеній частині Бельгії, хоча уряд заохочує
інвестиції у південну частину країни - Валлонію. Небагата на природні ресурси
Бельгія змушена ввозити великі обсяги сировини для своєї промисловості, що
робить її економіку залежною від стану на світових ринках.
Вигідне географічне положення країни з добре розвинутою транспортною
мережею сприяє розвитку міжнародної торгівлі, дві третини обсягів якої
припадає на частку країн ЄС. Згідно з останньою "Доповіддю про розвиток
людини" Програми розвитку ООН, Бельгія посідає 5 місце серед країн світу за
цим показником (після Норвегії, Австралії, Канади, Швеції)
У 2015 році, ВВП Бельгії виріс на 1,4%, рівень безробіття стабілізувався
на рівні 8,6%, а дефіцит бюджету склав 2,7% від ВВП. Уряд прем'єр-міністра
Шарля Мішеля пообіцяв скоротити дефіцит у відповідь на тиск ЄС, задля
зменшення високого державного боргу Бельгії, який залишається вище 100%
від ВВП, але такі зусилля можуть також послабити економічне зростання. На
додаток до обмеження державних витрат, низький ріст заробітної плати і
високого безробіття, влада обіцяє згорнути активне зростання споживання в
приватному секторі та впроваджує програму реформ для підвищення
конкурентоспроможності Бельгії.
У період з 2014 по 2016 роки спостерігається збільшення паритету
купівельної спроможності з 494,6 млрд. дол. США до 508,6 млрд. дол. США,
також зростають національні валові заощадження, що свідчить про сприятливі
економічні перспективи.

4
 3. Промисловість
Промисловому розвитку Бельгії сприяла наявність інвестиційних фондів.
Вони нагромаджувалися протягом багатьох десятиріч завдяки тривалому
процвітанню промисловості і міжнародної торгівлі. Шість банків і трестів
контролюють в цей час більшу частина бельгійської промисловості. «Сосьєте
женераль де Бельжік» має прямий або непрямий контроль приблизно над 1/3
підприємств, особливо через свої банки, холдингові компанії з виробництва
сталі, кольорових металів і електроенергії. Група «Сольвей» управляє
діяльністю більшості хімічних заводів; «Бруфіна-Конфініндус» володіє
концернами, що виробляють електроенергію і сталь (в минулому — і
вугледобувними); «Емпен» володіє заводами, що випускають
енергоустаткування; група «Копе» має свої інтереси в сталеливарній
промисловості; а «Бенк Брюссель Ламбер» володіє нафтовими компаніями.
Наприкінці 1990-х років в промисловості було сконцентровано бл. 28 %
зайнятих і створювалося майже 31 % ВВП. Дві третини випуску промислової
продукції давала обробна промисловість, більша частина якої припадала на
частку будівництва і комунальних підприємств. Протягом 1990-х років
продовжувався процес закриття металургійних підприємств, автоскладальних
заводів і текстильних фабрик. Серед галузей обробної промисловості обсяг
виробництва збільшували тільки хімічна, скляна і нафтопереробна.
Бельгія має в своєму розпорядженні три головні галузі важкої
промисловості: металургійної (виробництво сталі, кольорових металів і важких
станків), хімічної і цементної. За період 1974—1991 число зайнятих у всіх
базових і металургійних підприємствах скоротилося на 1/3 — до 312 тис.
робочих місць. Бельгія має в своєму розпорядженні добре розвинену кольорову
металургію. Спочатку ця галузь промисловості використала цинкову руду з
родовища Тореснет, але тепер цинкову руду імпортують. У середині 1990-х
років Бельгія була найбільшим в Європі і 4-м у світі виробником цинку.

5
Бельгійські цинкові заводи розташовані поблизу Льєжа і в Баден-Везеле в
Кампіне. Крім того, в Бельгії виробляють мідь, кобальт, кадмій, олово, свинець.
Забезпеченість сталлю і кольоровими металами стимулювала розвиток
важкого машинобудування, особливо в Льєжі, Антверпені і Брюсселі.
Виробляються станки, залізничні вагони, тепловози, насоси і спеціалізовані
машини для виробництва цукру, хімічної, текстильної і цементної
промисловості. Виключаючи великі військові заводи, зосереджені в Ерсталі і
Льєжі, заводи по виробництву важких станків відносно невеликі. У Антверпені
знаходиться судоверф, що випускає судна міжнародного класу. У Бельгії
розміщені іноземні автоскладальні заводи, чому сприяє низьке мито на імпорт
деталей автомобілів і висококваліфіковані робочі кадри. У 1995 було зібрано
1171,9 тис. легкових автомобілів і 90,4 тис. вантажних, що разом становило бл.
10 % обсягу європейського виробництва.
Друга за значенням галузь промисловості країни — хімічна — почала
розвиватися у ХХ ст. Її зростання стимулювалося наявністю вугілля, яке
використовувалося в енергетиці, виробництві бензолу і смоли. До початку
1950-х років Бельгія виробляла головним чином основні види хімічної
продукції — сірчану кислоту, аміак, азотні добрива і каустичну соду. Більшість
заводів розміщуються в промислових районах Антверпена і Льєжа. До Другої
світової війни переробка сирої нафти і нафтохімічна промисловість були слабко
розвинені. Однак після 1951 в порту Антверпена були побудовані
нафтосховища, а «Петрофіна», головний бельгійський дистриб'ютор
нафтопродуктів, а також іноземні нафтові компанії інвестували великі кошти в
спорудження нафтопереробного комплексу в Антверпені. У нафтохімічній
промисловості значне місце зайняло виробництво пластмас.
Менш розвинена легка промисловість, хоч існують декілька значних
виробництв в тому числі текстильні, харчові, електронні і інш. Біотехнологічні і
космічні фірми сконцентровані в основному в «коридорі» Брюссель-Антверпен.
Бельгія є великим виробником бавовняних, вовняних і лляних тканин.
Традиційні ремісничі виробництва - плетиво мережив, виготовлення гобеленів і

6
шкіряних виробів - значно скоротили випуск продукції, але деякі з них ще
діють у розрахунку на обслуговування туристів.
Бельгійське місто Антверпен - світовий центр з ограновування і продажу
діамантів. У фірмах Антверпена зайнята приблизно половина світових різьбярів
алмазів, і вони забезпечують майже 60% світового виробництва оброблених
діамантів. Ювелірні прикраси (переважно намиста), виготовлені в Бельгії,
розходяться по всьому світі. В останні роки намітився спад у цій галузі
виробництва, викликаний старінням кваліфікованих кадрів (в основному жінок)
і повсюдним використанням ручної праці. Щоб запобігти занепаду цієї галузі
промисловості, уряд відкрив школи з підготовки молодих кадрів у містах Монс
і Бенше.

4. Сільське господарство
Сільське господарство - інтенсивне, високопродуктивне. У країні
переважають дрібні і середні фермерські господарства. Провідні галузі - м'ясне
і молочне тваринництво, овочівництво, виробництво зерна. Вирощують
пшеницю, жито, ячмінь, овес, картоплю, цукрові буряки. Бельгія - одна з
найбільших у Європі країн з виробництва молока і молочних продуктів.
Виробляють також яловичину й свинину. Розводять велику рогату худорбу,
свиней, курей.
Сільське господарство в кожному районі країни має свої особливості. В
Арденнах вирощується невелика кількість культур. Виняток становить
родючий район Кондроз, де сіють жито, овес, картоплю і кормові трави
(переважно, для великої рогатої худоби).
Центральні вапнякові плато Ено і Брабанта з глинистими ґрунтами
використовуються під посіви пшениці і цукрового буряка. В околицях великих
міст вирощують фрукти й овочі. У центральному регіоні в малих кількостях
практикується розведення домашньої худоби, хоча на деяких фермах в
околицях Брюсселя і на захід від Льєжа розводять коней (у Брабанті) і велику
рогату худобу.

7
 У Фландрії переважають невеликі ферми, а тваринництво і молочне
господарство більш розвинуті, ніж на півдні країни. Вирощуються культури,
найбільш пристосовані до тутешніх ґрунтів і вологого клімату, - льон, коноплі,
цикорій, тютюн, фрукти й овочі.
Розведення квітів і декоративних рослин характерне для районів Гента і
Брюгге. Тут вирощують також пшеницю і цукровий буряк.
Головні рибальські порти - Зеєбрюгге і Остенде, траулерний флот, що
базується тут, виходить на промисел у прибережні води Північного моря.
Майже весь улов розходиться на внутрішньому ринку країни.

5. Енергетика
Протягом багатьох десятиріч вугілля забезпечувало промисловий
розвиток Бельгії. У 1960-ті роки головним енергоносієм стала нафта.
Енергетичні потреби Бельгії в 1995 склали в еквіваленті 69,4 млн т вугілля,
причому тільки 15,8 млн т було покрито за рахунок власних ресурсів. 35 %
енергоспоживання припадало на нафту, половина якої імпортувалася з країн
Близького Сходу. У структурі енергобалансу країни вугілля становило 18 %
(98 % — імпортного, головним чином з США і ПАР). Природний газ
(переважно з Алжиру і Нідерландів) забезпечував 24 % енергетичних потреб
країни, а енергія, отримана від інших джерел, — ще 23 %. Встановлена
потужність всіх електростанцій в 1994 становила 13,6 млн кВт. У країні діють 7
АЕС, чотири з них — в Дулі поблизу Антверпена. Спорудження восьмої станції
в 1988 було припинене з міркувань екологічної безпеки і в зв'язку з падінням
світових цін на нафту.
Біля узбережжя бельгійського міста Остенде добудували найбільшу
вітрову електростанцію у Північному морі.

6. Банківська система
Банківська система Бельгії відрізняється високим рівнем концентрації
капіталу, і об'єднання банків починаючи з 1960-х років лише підсилило цей

8
процес. Держава володіє 50% акцій Національного банку Бельгії, який виконує
функції центрального банку країни. У Бельгії - 128 банків, з них 107 іноземних.
Найстарішим і найбільшим комерційним банком, а також найбільшою
холдинговою компанією в країні є "Сосьєте женераль де Бельжік". Існують
також спеціалізовані фінансові установи - ощадні банки і фонди
сільськогосподарського кредиту.
Іноземні інвестиції сприяли значному підвищенню промислового
виробництва в Бельгії наприкінці ХХ століття. У країні діють заводи з
складання автомобілів американських, шведських, німецьких і французьких
компаній; підприємства, що спеціалізуються на виробництві промислових
електроустановок. У Бельгії є багато заводів з виробництва верстатів і пластмас
спеціального призначення.

7. Зовнішня торгівля
Бельгія - переважно торгова країна. Вона здавна дотримується політики
вільної торгівлі, але необхідність у захисті і підтримці змусила її в 1921 році
об'єднатися в економічний союз з Люксембургом, відомий під назвою БЛЕС, а
потім, у 1948 році, об'єднатися з Нідерландами в Бенілюкс. Членство в
Європейському об'єднанні вугілля і сталі (1952 рік) та Європейському
економічному співтоваристві (1958 рік, нині Європейський Союз) і підписання
Шенгенської угоди (1990 рік) підштовхнули Бельгію разом з Нідерландами і
Люксембургом до поступової економічної інтеграції з Францією, Німеччиною
та Італією.

7.1 Імпорт
Загальний імпорт має тенденцію до зменшення протягом останніх
чотирьох років, зокрема в 2016 році склав 366,8 млрд. дол. США. Це пов’язано
зі значним скороченням імпорту з лідируючих країн-партнерів, зокрема на 41%,
26% та 33% з Нідерландами, Німеччиною та Францією відповідно у період з
2013 по 2016 роки.

9
 Отже, основним торговельним партнером Бельгії виступають країни
Європейського союзу. Найбільшим експортером до Бельгії є Нідерланди
(16,0%), та Німеччина (13,0%). На сім найбільших торговельних партнерів
припадає 60% імпорту. Серед них тільки з Німеччиною, Францією та
Великобританією Бельгія має позитивний торговельний баланс (експортує
більше, ніж імпортує).

Серед ТОП-10 товарних груп, що імпортуються в Бельгію, найбільшу

частину займає продукція у галузі автомобілебудування (у країні розміщені
іноземні автоскладальні заводи, чому сприяє низьке мито на імпорт деталей
автомобілів і висококваліфіковані робочі кадри), нафта та нафтопродукти
(побудовані нафтосховища, також іноземні нафтові компанії інвестували великі
кошти в спорудження нафтопереробного комплексу), лікарські засоби та
алмази (у фірмах Антверпена зайнята приблизно половина світових різьбярів

10
алмазів, і вони забезпечують майже 60% світового виробництва оброблених
алмазів)

Серед пріоритетних товарів найкращу динаміку протягом 2009-2016 років

продемонструвало зерно зернових культур, зародки зерна зернових культур,
цілі, плющені, у вигляді пластівців або мелені з інших зернових культур –
зростання у більш ніж 4 рази, проте слід відмітити, що у USD цей обсяг досить
незначний. Також за цей період зростали шоколад та інші готові харчові
продукти з вмістом какао – 67%, насіння свиріпи або ріпаку з низьким вмістом
ерукової кислоти – 30%, а також незначне зростання продемонстрували молоко
та вершки, згущені та з доданням цукру чи інших підсолоджувальних речовин у
твердих видах (з вмістом жирів не більш як 1,5%) – 2%. При цьому, на
противагу загальний динаміці в імпорті Бельгії та позитивний торгівельний
баланс, шоколад та зерно продемонстрували зростання у 2016 році на 25% та
5% відповідно.

В експорті насіння свиріпи або ріпаку найбільшими постачальниками є

Франція та Австралія. На ці дві країни доводиться більше половини обсягу
11
поставок до Бельгії, а ТОП 5 постачальників покривають 85% від всього
імпорту цієї продукції.
Експорт чоловічих костюмів, комплектів, піджаків, штанів… з бавовни є
найбільш диверсифікованим за країнами серед пріоритетних товарів. Доля
найбільшого постачальника – Бангладеш складає усього 23 відсотки. При
цьому на долю країн, які не потрапили до ТОП 5 доводиться 38%.
В експорті шоколаду та інших готових харчових продуктів з вмістом
какао до Бельгії чітко прослідковуються 3 лікуючих крани Нідерланди, Франція
та Німеччина, які відповідно мають 27%, 26% та 22%. На ТОП 5, до яких також
входять Італія та Великобританія припадає 86% імпорту. Більш ніж 90% молока
та вершків Бельгія імпортує лише з 3-х країн – Німеччини, Нідерландів та
Франції. Поставки морожених частин тушок і субпродуктів є найменш
диверсифікованими. На долю одних лише Нідерландів припадає 69%. Далі
йдуть Німеччина та Франція з долями трохи більше 8%, а також Польща та
Іспанія з 7% та 3% відповідно.
Найбільшим постачальником горілки до Бельгії є Франція з долею 42%.
Далі йдуть Німеччина, Нідерланди, Люксембург та Швеція. На інших
постачальників залишається 18%. До ТОП 5 постачальників зерна зернових
культур та зародків зерна зернових культур входить Україна, з долею 4%.
Проте найбільшим постачальником є Нідерланди, з долею 42%, а за ними йдуть
Франція, Німеччина та Туреччина з долями 22%, 16% та 10% відповідно.

7.2 Експорт
Більше 80% ВВП йде на експорт. Експортні товари: (у 2008 році експорт
склав 141 млрд доларів США):
 автомобілі (включаючи автомобілі-універсали) - 10% бельгійського
експорту,
 медичні суміші - 8,8%,
 діаманти, не вставлені в оправу або необроблені - 4,4% ,

12
  продукція органічної хімії з гетероатомом азоту, нуклеїнова
кислота і інші солі - 3,2%,
 мінеральне масло - 2,6%,
 запасні деталі і обслуговування автомобілів - 1,9% бельгійського
експорту, техніка по автоматичній обробці даних; оптичні
зчитувальні пристрої,
 нафтовий (попутний) газ - 1,3%.
Партнери по експорту: Німеччина - 19,4%, Франція - 17,3%, Нідерланди -
11,7%, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії - 8,2%,
Сполучені Штати Америки - 6,4%, Італія - 5,3%. Партнери по імпорту:
Нідерланди - 17,8%, Німеччина - 17,2%, Франція - 11,4%, Сполучене
Королівство Великобританії та Північної Ірландії - 6,8%, Ірландія - 6,5%,
Сполучені Штати Америки - 5,4%.
Бельгія є ідеальним місцем для логістичної бази та центру дистрибуції на
материковій Європі. Інфраструктура, навички, засоби IT забезпечують
повноцінне середовище для просування товарів на європейський ринок.
Столиця Бельгії Брюссель є стратегічним місцем, привабливим ринком
нерухомості для головних офісів великих європейських корпорацій, оскільки
тут присутні головні органи Євросоюзу, що приймають важливі рішення на
європейському просторі. Сотні транснаціональних корпорацій, в основному
американських і японських, мають свої штаб-квартири в Бельгії.

8. Висновок
Бельгія - це високорозвинена індустріальна країна. Основні галузі
економіки: інжиніринг і металургія, моторобудівна, харчова, хімічна,
текстильна, вугільна, нафтова та скляна промисловість. Основними галузями
промисловості є виробництво заліза, сталі, текстилю, нафтохімікатів,
пластмаси, діамантів та транспортних засобів.
Бельгійська економіка в значній мірі орієнтована на сферу послуг.
Насправді, на частку третинного сектора припадає 69,5% ВВП і зайнято 78,4%

13
активного населення. Брюссель, центр кількох європейських інститутів,
численних дипломатичних представництв і різних груп інтересів, в основному
засновує свою економіку на послугах.
Торгівля (оптова та роздрібна) досягла великих розмірів. По суті, вся
країна виявилася розділеною на сегменти, які обслуговуються кількома
десятками великих оптово-роздрібних компаній (включаючи і закордонні
фірми). Вони створили особливу систему товаропотоків від безпосередніх
виробників продукції до прилавків супермаркетів (сільськогосподарська
продукція надходить протягом однієї доби).

14